Важливі аспекти зарубіжного досвіду функціонування кластерних утворень

Размещено на http://allbest.ru

Одеський національний технологічний університет

Важливі аспекти зарубіжного досвіду функціонування кластерних утворень

Володимир Вікторович Лагодієнко

доктор економічних наук, професор,

завідувач кафедри маркетингу, підприємництва і торгівлі,

Дмитро Олександрович Літвінов аспірант

Анотація

Відновлення економіки України вимагає розвитку аграрного виробництва на інтенсивній інноваційній основі, що дозволить забезпечити продовольчу безпеку країни, гарантуючи кожній особі можливість повноцінного раціонального харчування якісними та безпечними продуктами харчування, а також реалізувати конкурентні переваги країни на світових ринках продовольства. В сучасний умовах в країні ще не розроблено механізму системного інноваційного розвитку. Комплексним вирішенням проблеми інноваційного розвитку АПК є формування кластерної політики як на державному, так і на регіональному рівнях. Саме об'єднання підприємств і організацій у кластерні системи найкращим чином сприяє зростанню ділової активності підприємницьких структур і подоланню вищеназваних негативних факторів, що гальмують розвиток української економіки. Координація дій і об'єднання зусиль державних органів, освітніх і наукових організацій, малого, середнього і великого бізнесу є запорукою успіху, посилення конкурентоспроможності господарства, підвищення життєвого рівня населення України в умовах жорсткої конкуренції у міжнародному поділі праці. Світовий досвід розвитку інтеграційних процесів показує, що інтегровані підприємства є більш ефективними та адаптованими до умов ринкової економіки внаслідок створення єдиного поступального процесу виготовлення та просування продукції від її виробників до кінцевих споживачів. Зарубіжний досвід указує на формування та забезпечення стійкої конкурентоспроможності в довгостроковому періоді тих сільськогосподарських підприємств, що об'єдналися в кластери.

Ключові слова: кластер, конкурентоспроможність, економічний розвиток, регіональна політика.

Abstract

Volodymyr Lagodiienko

Doctor of Economics, Professor, Head of the Department of Marketing, Entrepreneurship and Trade, Odesa National University of Technology

Litvinov Dmytro

Postgraduate of Odesa National University of Technology

Ukraine's economic recovery requires the development of agricultural production on an intensive innovative basis, which will ensure food security of the country, guaranteeing everyone the opportunity to eat a balanced diet with quality and safe food, as well as realize the country's competitive advantages in world food markets. In modern conditions, the country has not yet developed a mechanism for systemic innovation development. A comprehensive solution to the problem of innovative development of the agro-industrial complex is the formation of cluster policy at both the state and regional levels.

It is the unification of enterprises and organizations in the cluster of the system that best contributes to the growth of business activity of business structures and overcoming the above-mentioned negative factors that hinder the development of the Ukrainian economy.

Coordination of actions and joint efforts of state bodies, educational and scientific organizations, small, medium and large businesses is the key to success, strengthening the competitiveness of the economy, improving the living standards of the population of Ukraine in conditions of fierce competition in the international division of labor.

World experience of integration processes shows that integrated enterprises are more efficient and adapted to market economy conditions due to the creation of a single process of manufacturing and promotion of products from its producers to end users, which significantly reduces costs and increases profitability of integrated enterprises, increases volume and quality products, creates unique competitive advantages and increases the market share of sold products. Foreign experience indicates the formation and provision of sustainable competitiveness in the long run of those agricultural enterprises that have merged into clusters.

Keywords: cluster, competitiveness, economic development, regional policy.

Вступ

Для успішного вирішення завдань щодо забезпечення сталого розвитку економіки та впровадження моделі інноваційного розвитку необхідно забезпечити використання прогресивних підходів в управлінні процесами як національного, так і регіонального розвитку, що базуються на високих технологіях та останніх наукових досягненнях. Вчені вважають найбільш раціональним варіантом вирішення проблеми відсутності дієвих інституційних механізмів реалізації стратегічно-пріоритетних напрямів для забезпечення інноваційно орієнтованого і сталого розвитку економіки країни шляхом оптимального поєднання можливостей та зусиль відповідних державних інституцій, освітніх, наукових закладів, виробничих та ринкових структур, тобто формування спеціальних об'єднань, які зацікавлені у кінцевих результатах своєї діяльності.

В економічній літературі такі спеціальні об'єднання ідентифікуються як кластери, які часто називають полюсами (точками) зростання. В цьому контексті варто зауважити, що економіка, яка базується на кластерах, відповідає моделі інвестиційно привабливої конкурентоспроможної економіки, функціонування якої забезпечує високу якість і рівень життя населення країни. Ключова мета функціонування кластера полягає у підвищенні конкурентоспроможності (на території країни, міжнародної) його членів шляхом здійснення комерційного і некомерційного співробітництва, наукових досліджень, інновацій, освіти та реалізація спільних заходів політики підтримки.

Кластерний підхід є сьогодні одним з найбільш пріоритетних напрямів розвитку економік більшості країн світу. Можливість його апробації як на локальному, так і регіональному та національному рівнях обумовили підвищений інтерес серед вітчизняних та зарубіжних науковців щодо вивчення окремих складових його реалізації. Врахування особливостей територіального розвитку, можливість вибору інноваційних пріоритетів, використання внутрішніх джерел формування конкурентних переваг соціально-економічних систем сприяли диверсифікації підходів до виявлення та вивчення кластерів.

Питанням, які стосуються зарубіжного досвіду функціонування кластерних утворень, приділено значну увагу в працях таких науковців, як: Варяниченко О.В., Макаренко М.В., Папковська О.Е., Підвисоцький В.Г., Порваткина М., Прощаликіна А.М., Портер М., Соколенко С.І., Федотова Ю.В. та ін. Передумови створення кластерних структур досліджено у працях Підвисоцького В.Г. [5], Варяниченко О.В. [2] та інших. Питаннями зарубіжного досвіду кластеризації займались такі вчені, як Папковська О.Е. [4], Підвисоцький В.Г. [8], Федотова Ю.В. [10] та ін. Однак зарубіжний досвід кластеризації досліджувався без реальної оцінки становлення, функціонування та вдосконалення сучасних кластерів у регіонах України з огляду на європейську орієнтацію розвитку економіки України, виявленні основних проблем.

Мета дослідження статті. Метою статті є вивчення та узагальнення проблем формування кластерів у зарубіжних країнах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Кластери як форма просторового об'єднання агропромислових підприємств набули поширення в економіці західних країн. Міжнародний досвід показує, що створення та функціонування регіональних кластерів є високоефективним. продовольство інноваційний кластерний україна

Це доводиться тим, що в розвинених країнах досвід кластеризації економік продемонстрував свою ефективність у підвищенні конкурентоспроможності економік окремих регіонів та країни загалом. В даний час основою стратегії розвитку багатьох національних економік є підвищення конкурентоспроможності у вигляді кластерних ініціатив та технологій.

Вивчення західного досвіду кластеризації показує, що можна структурувати кластери у такому порядку:

- європейська модель: конкуруючі підприємства, які випускають різноманітну продукцію з особливою маркетинговою стратегією, сконцентровані на обмеженій території;

- північноамериканська модель: комплекс територіально-сконцентрованих компаній, які пов'язані за принципом географічного розташування на основі територіальних особливостей;

- модель азіатська: вертикальне інтегрування спеціалізованих територій за допомогою державного регулювання економіки; з метою створення кластерів, де значну роль відіграють державні відомства;

- японська модель: створення кластера на основі концентрації підприємств, що виробляють товари та напівфабрикати для потреб великого підприємства-монополіста, навколо нього;

Крім того, одним з творців концепції кластеризації М. Енрайтом [11] пропонуються такі моделі:

- каталітична модель кластерної політики, у межах якої роль держави обмежена посередництвом між учасниками регіонального кластеру;

- підтримуюча модель організації кластерної політики, в рамках якої держава разом із посередницькою функцією інвестує в інфраструктуру територій для стимулювання розвитку регіональних кластерів;

- директивна модель, у межах якої держава бере на себе функцію розробки програм розвитку регіональних кластерів;

- інтервенціоністська модель, яка передбачає, що держава відповідальна за весь перелік завдань формування регіональних кластерів».

Аналіз закордонного досвіду формування регіональних кластерів показує, що існують дві основні моделі, в рамках яких здійснюється кластерна політика - ліберальна та дирижистська [6].

Слід зазначити, що «...ліберальна кластерна стратегія характерна для тих країн, які за традицією проводять ліберальну економічну політику. До них можна віднести США, Великобританію, Австралію та Канаду. Дирижистську кластерну політику, відповідно, проводять влади тих країн, які активно залучені до економічного життя країни. Серед них, наприклад, Франція, Корея, Сінгапур, Японія, Швеція, Фінляндія, Словенія» [10].

Таблиця 1. Моделі кластерної політики

Список літератури

1. Анализ зарубежного опыта повышения отраслевой, региональной и нац.. конкурентоспособности на основе развития кластеров. Офиц. сайт Инст. регіон. инновационных систем. URL: http://www.innosys.spb.ru/ ?id=1093.

2. Варяниченко О.В. Формування інновац. кластерів в Укр. як інструмент розвитку та конкурентоздатності. Наук. вісник НГУ. 2011. № 3. С. 118-121.

3. Макаренко М.В. Формування регіональної кластерної політики. Актуальні проблеми економіки. 2011. № 12. С. 197-206.

4. Папковська О.Е. Формування кластерної політики в регіонах України. Праці Одеського політехнічного університету. 2011. Вип. 1. С. 239-241.

5. Підвисоцький В.Г. Транскордонні кластери: європ. досвід створення та розвитку. Формування ринкових відносин в Україні. 2011. № 4. С. 28-35.

6. Порваткина М. Зарубежный опыт формирования и развития региональных кластеров в экономически развитых странах. Вестник ТГПУ. 2011. № 12. С. 112-115.

7. Прощаликіна А.М. Проблеми і перспективи формування інноваційних кластерів в Україні. Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. 2010. Випуск 2 (8). С. 55-63.

8. Портер М. Конкуренція. М.: Видавничий дім «Вільямс», 2005. 608 с.

9. Соколенко С.І. Кластери в глобал. ек-ці: моногр.. Київ: Логос, 2004. 848 с.

10. Федотова Ю.В. Міжнародний досвід формування кластерних структур та можливості його використання в регіонах України. Інноваційна економіка. 2010 № 5. С. 42-45.

11. Enright M. The Geographical Scope of Competitive Advantage. Stuck in the Region? Changing scales for regional identity / Ed by E. Dirven, J. Grocnewegen and S. van Hoof. Utrecht, 1993. P. 87-102.

References

1. Analysis of foreign experience in improving industry, regional and national competitiveness based on cluster development. Official site of the Institute of Regional Innovation Systems. Available at: http://www.innosys.spb.ru/?id=1093.

2. Varianychenko, O.V. (2011). «Formation of innovation clusters in Ukraine as a tool for develop.and competitiveness». Naukovyi visnyk NHU. no. 3, рр. 118-121.

3. Makarenko, M.V. (2011). «Formation of regional cluster policy». Aktualni problemy ekonomiky. no. 12, рр. 197-206.

4. Papkovska, O.E. (2011). «Formation of cluster policy in the regions of Ukraine». Pratsi Odeskoho politekhnichnoho universytetu. Issue 1, pp. 239-241.

5. Pidvysotskyi, V.H. (2011). «Cross-border clusters: European experience of creation and development». Formuv.rynkovykh vidnosyn v Ukr. no. 4, рр. 28-35.

6. Porvatkyna, M. (2011). «Foreign experience in the formation and develop. of regional clusters in econ. developed countries». Vest. THPU. no. 12, рр. 112-115.

7. Proshchalykina, A.M. (2010). «Problems and prospects of formation of innovation clusters in Ukraine». VisnykSkhidnoievropeiskoho universytetu ekonomiky i menedzhmentu. Issue 2 (8), рр. 55-63.

8. Porter, M. (2005). Konkurentsiia. [Competition]. Vydavnychyi dim «Viliams». Moscow. Russia.

9. Sokolenko, S.I. (2004). Klastery v hlobalnii ekonomitsi. [Clusters in the global economy]. Lohos. Kyiv. Ukraine.

10. Fedotova, Yu.V. (2010). «International experience in the formation of cluster structures and the possibility of its use in the regions of Ukraine». Innovatsiina ekonomika. no. 5, рр. 42-45.

11. Enright, M. (1993). The Geographical Scope of Competitive Advantage. Stuck in the Region? Changing scales for regional identity / Ed by E. Dirven, J. Grocnewegen and S. van Hoof. Utrecht, рр. 87-102.

Размещено на Allbest.ru