Національні економічні інтереси України: концепти змін інформаційної економіки та активізація регіонального кластероутворення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національні економічні інтереси України: концепти змін інформаційної економіки та активізація регіонального кластероутворення

National economic interests of Ukraine: concepts of changes in the information economy and activation of regional cluster formation

Коляденко С.В.

Доктор економічних наук, професор, професор кафедри економічної кібернетики, Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця, Україна

Svitlana Koliadenko

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Інформаційна економіка в своєму системному розвитку отримує безперервні зрушення, накопичує надбання теорії та методології наукових досліджень, новітні вектори управлінських технологій опанування інформаційних ресурсів та комунікацій, досвід практики та цільові технології удосконалення відносин, що є проявами єдності з суспільним прогресом в загальному цивілізаційному контексті руху людства. Новітні зміни та цільові концепти в системі національних економік світу формуються під впливом трендів, прогнозних оцінок в розвитку інформаційної економіки, як майбутнього розвинених країн, подальшого поглиблення розподілу праці та розширення ринків ІТ-сектору.

Україна сьогодні знаходиться у складному стані ведення війни, що фактично охоплює всі території, ворог знищує міста та інфраструктуру, промислові та аграрні виробництва, соціальні об'єкти та культурну спадщину. В таких умовах влада країни, науковці та освітяни, провідний менеджмент та представники бізнесу формують потенціал відновлення, але саме інформаційний сектор формує прогресивність управлінських заходів, що закладають підвалини прогресивного векторного руху та збалансованих, гармонійних національних економічних інтересів, що забезпечать стимулюючі відносини різних груп населення країни, закордонних інвесторів та агентів міжнародної співпраці, бізнесу та влади. Розуміння стрімкості та корисності інформаційного прогресу повинно бути присутнім в кожному кроці влади, бізнесу, населення, що одночасно прискорює входження нашої країни до ЄС, надає відповідність моделі національної економіки до європейського ринкового простору та цільовим векторами регіонально-галузевого класте- роутворення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Проблеми, що пов'язані з дослідженням питань розробки та впровадження національних економічних інтересів в умовах інформаційної економіки висвітлені в роботах вітчизняних науковців: Є. Буряка (інтеграційні процеси в системі регіонального кла- строуворення) [1]; Л. Панкової (національні економічні інтереси формування кластерної моделі національної економіки) [2;3]; Н.Приймак (національні економічні інтереси в форматі галузевого аспекту) [4], О.Фінагіної (національні економічні інтереси удосконалення науково-освітнього простору) [5]; І. Бітюк (національні інтереси в управлінні персоналом в складних умовах ведення війни); В. Коміренко (національні економічні інтереси просування освітніх та консалтингових послуг в удосконалені діяльності вітчизняних підприємств) [5]; В.Білик (інтереси конкурентоздатного розташування підприємств на основі технологій управління знаннями) [6]; О. Левчук (питання реформації національних економічних інтересів України в умовах глобалізації) [7] та інших. Зазначені вчені вивчали, комплексно висвітлювали низку питань, конфліктних станів та проблем, що окреслили перспективні напрями розвитку національної економіки, сформували наукове передбачення руху великих господарських систем України в умовах поширення стандартів інформаційної економіки, активного клас- тероутворення за найкращими стандартами ЄС.

Науковці та провідний український менеджмент наголошують [1-7], що в умовах переходу до інформаційного суспільства та інформаційної економіки, інформаційні технології повинні відповідати наступним вимогам: забезпечення реалізації процесів документообігу і обробки інформації за критеріями їх ефективності; включення повного набору блоків обробки інформації та апаратно-програмних засобів підтримки інформаційно-технологічних процесів; відповідність організаційній структурі, яка має забезпечити планування і нормування процесів обробки інформації; застосування методів реалізації та контроля за процесом документообігу; відповідність порядку освоєння і впровадження інформаційних технологій, а також використання її як бази для адаптації засобів автоматизації; наявність очевидних переваг порівняно з існуючими технологіями для впровадження передових інформаційних технологій; використання дедалі все більше обсягів інформації та масштабування хмарного збереження великих обсягів даних [8].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Питання визначення, обговорення та реалізації національних економічних інтересів у вітчизняних науково-дослідних та публіцистичних джерелах висвітлені недостатньо. Вивченість даної проблеми потребує системного дослідження як світового так і національного досвіду в контексті та з урахуванням світових глобалізаційних процесів, перспектив руху нашої країни до Європейського Союзу. Особливої уваги потребує питання активізації дій владного менеджменту в напрямку регулювання процесів подальшого розвитку інформаційної економіки та регіонально-галузевого кластероутворення з метою поєднання зусиль вітчизняного бізнесу, іноземних інвесторів та отримання позитивних, безпеково-орієнтованих результатів на українському ІТ-ринку в умовах постмілітарного відновлення.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Необхідним та затребуваним в системі знань економіки та менеджменту вбачається дослідження національних економічних інтересів України з визначенням цільових концептів змін інформаційної економіки та врахуванням процесу кластероутворення на рівні регіонів, галузей та підприємств, як перспективного напряму входження до ЄС за стандартами вже активно функціонуючої моделі європейської кластерної економіки. Особливо актуальними постають питання відображення нового етапу розвитку інформаційної економіки з урахуванням проблем безпеки інформаційного середовища України, переводу більшості процесів у хмари (хакерські атаки та обстріли потребують ретельного зберігання великих, стратегічно значущих даних), формування стандартів мультихмарності та збереження на віддалених майданчиках закордоном. Хмарний простір України удосконалюється, стає вимогою наступного етапу діджиталізації економіки, забезпечу безперебійне відтворення національного продукту та потребує свого ретельного вивчення.

Виклад основного матеріалу дослідження

В Україні починається нова ера інформаційного прогресу, що забезпечить ефективне та результативне постмілітарне відновлення країни, сформує позитивні умови подальшого розширеного відтворення підприємств ІТ-галузі, окреслить зони безпеки використання інформаційних ресурсів, синергетичного поєднання промисловості з ІТ-бізнесом, масового виходу українських компаній на нові ринки Європейського Союзу та інших регіонів світу. Такі питання постають пріоритетними з позиції відображення в національних економічних інтересах, системному просуванні та контролю за реалізацією дій влади.

Національні економічні інтереси - це життєво важливі матеріальні, інтелектуальні цінності, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує економічний суверенітет держави, її незалежність у розробці економічної політики та реалізації управлінських рішень, стійкість національної економіки, її відтворення та прогресивний розвиток. Захист національних економічних інтересів тісно пов'язаний із забезпеченням економічної безпеки держави - станом, коли національні економічні інтереси захищені від внутрішніх і зовнішніх загроз. Захист національних економічних інтересів є найважливішою функцією системи забезпечення безпеки економічної сфери. Одним із найважливіших національних пріоритетів є економічний розвиток та економічне зростання добробуту населення, що майже не можливе без зростаючого залучення у світову економіку. Звісно, що інтереси становлення і зміцнення державності вимагають інтенсифікації процесів культурного відродження і розвитку національної ідентичності, але при цьому процес модернізації соціально-економічної системи потребує найширшої відкритості країни, внаслідок чого суспільство стає об'єктом інтенсивних, далеко не завжди бажаних, політичних, економічних, інформаційно-управлінських, соціальних і культурних впливів [4, с.4].

Особливість полягає в тому, що національні економічні інтереси розглядаються в усьому світі, як пріоритетні, офіційно визнані на рівні влади та великого бізнесу вектори руху великих господарських систем (національної та регіональної економіки, національних корпорацій та впливових бізнесів, транснаціональних корпорацій), що забезпечують одночасно прийнятність базових умов, існуючих станів національної економіки та бажаного майбутнього за визначенням стратегічних планів та проєктів.

Національні економічні інтереси в сучасному, швидкоплинному світі окреслимо як комплексні управлінські зусилля в питаннях реалізації планів майбутнього та як підґрунтя в формуванні пріоритетів, заходів економічної та соціальної, безпекової, інноваційної та інформаційної політики країни.

Національні економічні інтереси України на сьогодні не просто поєднанні з векторами руху інформаційної економіки, а ще й забезпечують відповідність змін, концептуальних ідей в форматах управлінського потенціалу трансформаційних зрушень економіки, соціуму, ділового та бізнесового середовища та передбачають:

- окреслення та реалізації стратегічних планів уряду, корпорацій, малого та середнього бізнесу, кожної окремої людини в процесах суспільного відтворення за умов постмілітарного відновлення країни;

- напрацювання базових управлінських концептів, що набудуть форми національних економічних інтересів за умов гармонійного ресурсного наповнення з метою руху до позитивних зрушень в сфері економічних та соціокультурних відносин, з'єднаних в дії оптимального балансу групових інтересів (бізнесу, населення, влади, інвесторів);

- розробку та впровадження груп концептів національних економічних інтересів за принципами територіально-галузевого впливу у відповідності до вимог входження до Європейського Союзу, формування національної моделі клас- терної економіки.

Метою такого руху в рамках дотримання національних економічних інтересів України рекомендуємо визнавати відповідність позитивних змін в національній економіці, забезпечення активації суспільного прогресу та якості соціального забезпечення населення в контексті гармонійного, збалансованого розвитку країни в умовах глобалізації, післявоєнного відновлення, усунення фрагментарності в інвестуванні та доступі до ресурсів, формування моделі кластерної економіки за стандартами ЄС та поступового переходу до інформаційної економіки та інформаційного суспільства в усіх сферах людської діяльності.

Мета напрацювання концептів національної економіки України постає багатоцільовою, що є одночасно вимогою часу, елементом синергетичного управлінського впливу сучасної науки та практики менеджменту, стрімким зрушенням в інформаційному секторі світового масштабу, необхідністю врахування наслідків постмілітарного впливу не лише на теренах простору нашої країни. Багатоцільовий характер руху повинен бути відображений у своєму базовому концепті розуміння змін, просуванні ідей та відповідних заходів, забезпечені ресурсами та управлінськими заходами, бути включеним в коло економічної (соціальної, інноваційної, кластерної) політики країни.

Формування знань щодо реалізації національних економічних інтересів, обговорення та оцінка конфліктності питань, напрями управлінського впливу в умовах інформаційної економіки мають характеристики прозорості, безпеки та врахування великої кількості вимог щодо стабільного відтворення ринкового середовища. В основі формування та обговорення, визнання та реалізації економічних інтересів на рівні національного господарства, суспільного відтворення постають востребуваними комплексні дослідження:

- трендів світового ринку, руху національних галузей в форматах інноваційного та інтелектуального прогресу;

- особливостей ресурсного забезпечення національних та транснаціональних виробництв з урахуванням перспектив розширення національного ринку, нарощення потенціалу іннова- ційності та конкурентоспроможності;

- інформації щодо наявного економічного потенціалу країни (загальна структура, характеристики змін та конфліктних зон) за видами економічних ресурсів, за напрямами використання;

- змін правового регулювання та інституційного забезпечення функціонування галузей, цільового інвестиційного та інноваційного забезпечення;

- оцінки та прогнозування розвитку національної економіки з позиції: сталого та передкризового, кризового та розвиненого станів;

- змін регіональної структури територіальної системи України, критеріального виокремлення підходів до економічного районування та класте- роутворення, умов реалізації великих регіональних проєктів та програм;

- оцінки сфер діяльності та галузей прямого державного регулювання, відповідної зацікавленості в визнані національних економічних інтересів за проєктами та сферами діяльності;

- діагностування, моніторингу ділового та бізнесового середовища за світовими стандартами та інтересами просування пріоритетних змін;

- визначення та оцінка центрів підприємницького саморозвитку національної економіки в умовах активної діджиталізації.

І це далеко не повний перелік напрямів, досліджень, експертиз, які потребують свого опрацювання, обговорення, ретельного оцінювання. Така робота вже повинна відбуватися в державних інституціях за умов активної співпраці з науковцями та провідним корпоративним менеджментом. Рекомендуємо класифікацію національних інтересів України у стимулюванні розвитку інформаційної економіки та активізації кластероутворення з погляду на наступний, по- стмілітарний етап процесу відтворення національної економіки (табл.1).

Наведені національні економічні інтереси стимулювання розвитку інформаційної економіки та активізації процесу кластероутворення постають дискусійними, потребують свого подальшого вивчення й просування у вигляді положень нормативно-правового забезпечення, заходів державної політики, норм та правил безпеки функціонування українських підприємств.

Сьогодні слід констатувати завершення етапу комплексної інформатизації державних та регіональних інституцій, підприємств і актуальним постає формування бачення нового етапу, що буде пов'язаний з хмарною трансформацією інформаційного простору України. Наголосимо, що в світі саме хмарний ринок останні п'ять років активно зростає, за прогнозними даними міжнародних консалтингових компаній витрати на публічні хмарні послуги на кінець 2023 року досягнуть показника 597 млрд. дол., порівняно з 2022 роком зростання сягне 21, 5%. Прогноз на 2024 рік не просто оптимістичний, ринок хмар зросте до позначки в 725 млрд. дол. [9].

Варто визнати, що хмарні технології стали невід'ємною частиною сучасного бізнесу. Вони дозволяють скоротити витрати на інфраструктуру та технічне обслуговування, підвищити продуктивність та ефективність роботи, а також покращити безпеку даних. Крім того, використання хмарних технологій дозволяє гнучкіше налаштовувати роботу бізнесу. Завдяки можливості масштабування ресурсів у хмарі компанії можуть легко керувати навантаженням на свої сервери і швидко масштабуватися при необхідності. У зв'язку з цим все більше компаній впроваджують хмарні технології у свою діяльність і отримують значні переваги над конкурентами [9].

Таблиця 1Класифікація національних інтересів України у стимулюванні розвитку інформаційної економіки та активізації процесу кластероутворення

Джерело: складено автором

Оцінка ролі хмарних технологій та розуміння потреб мультихмарності для українського бізнесу, владних інституцій постає не просто елементом національної зацікавленості та складовою управлінських концептів національних економічних інтересів, а ще й ключовою умовою інформаційної безпеки всієї країни.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

національні інтереси інформаційна економіка

Питання позиціонування, обговорення та просування національних економічних інтересів в межах проєктів державної та галузевої політики набирає своїх обертів, отримує висвітлення в науково-публіцистичних джерелах. Формується розуміння нового етапу розвитку інформаційної економіки, як успішного, провідного сектору національної економіки та активного учасника процесу регіонально-галузевого кластероутво- рення.

Такі зміни відбуваються, прискорюються завдяки підписаному президентом закону України Про хмарні сервіси та дії стратегії Gloud First [10]. Приватний бізнес, державні установи активно формують специфічний національний хмарний ринок країни, Верхова Рада створила умови для тимчасового зберігання стратегічних інформаційних ресурсів держустанов на хмарних ресурсах закордоном, що є елементом політики захисту національних інтересів в умовах ведення війни.

Відповідно за умов постмілітарного відновлення національної економіки України повинні бути сформовані ключові управлінські концепти національних економічних інтересів в форматі прискореного формування нового етапу розвитку інформаційного ринку з сегментом хмарного обслуговування на основі успішного кластерного поєднання бізнесів на українських майданчиках. Національна система інформаційної безпеки повинна бути відповідною до вимог майбутніх станів інформаційної економіки, гармонійних відносин бізнесу та влади, зростаючих масштабів кластероутворення.

Бібліографічний список

1. Finagina, О., Buryak, E., & Zaporozhets, O. (2021). Cluster policy of Ukraine: target interests of regions and development of environmental management. Zbirnyk naukovykh prats Cherkaskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu Series Economic Sciences - Proceedings of Scientific Works of Cherkasy State Technological University Series Economic Sciences, Vol. 62 (1), 70-79. Retrieved from https://er.chdtu.edu.Ua/bitstream/ChSTU/3131/1/10. pdf. DOI 10.24025/2306-4420.62.2021.241830

2. Pankova, L., Uzbek, D., Panchenko, Y., Samoilenko, A., & Privarnikova, I. (2022). Impact of digitalization on the protection and implementation of the national economic interests. Cuestiones Politicas, 40(74), 815-829. Doi: https:// doi.org/10.46398/cuestpol.4074.45.

3. Pankova, L. I. (2021). Formuvannia innovatsiinoi modeli klasternoi polityky rehioniv na osnovi balansu interesiv [Formation of an innovative model of regional cluster policy based on the balance of interests]. Doctor's thesis. Cherkasy, [in Ukrainian].

4. Pryimak, N. (2020). The Ukrainian Mining Industry Development As The Basis For Providing National Economic Interests. In Ivanova, N. (Ed). Ensuring The National Economic Interests In The Context Of European Integration Processes: Collective monograph. Prague: Oktan-Print s.r.o.

5. Finahina, O.V., Bitiuk, I.M., & Komirenko, V.I. (2022). Natsionalni ekonomichni interesy rozvytku ukrainskoho sektoru maloho ta serednoho biznesu: polityka yevrointehratsii ta tsilovi tekhnolohii HR-menedzhmentu [National economic interests of the development of the Ukrainian small and medium-sized business sector: European integration policy and targeted HR management technologies]. Suchasni tendentsii staloho rozvytku: teoriia, metodolohiia, praktyka: kolektyvna monohrafiia / Polozova, T. V. (Ed). Kharkiv: KhNURE. (pp. 37-47) [in Ukrainian].

6. Vartanova, O., Kolomytseva, O., Bilyk, V., Budnikevich, I., Vasilchenko, L., & Burtseva, T. (2021). Enterprise competitive positioning based on knowledge resources identification. Entrepreneurship and Sustainability Issues, 9(1), 529-541. Doi: http://doi.org/10.9770/jesi.2021.9.1(33).

7. Levchuk. O. (2016). Aktualni pytannia reformatsii natsionalnykh ekonomichnykh interesiv Ukrainy v umovakh hlobalizatsii [Actual issues of reformation of the national economic interests of Ukraine in the conditions of globalization]. Ekonomika i suspilstvo - Economy and society, 2. Retrieved from https://economyandsociety.in.ua/ journals/2_ukr/12.pdf [in Ukrainian].

8. Tomashevskyi, O., Tsehelyk, H., Viter, M., & Duduk, V. (2012). Informatsiini tekhnolohii ta modeliuvannia biznes-protsesiv [Information technologies and modeling of business processes]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].

9. Khmarni tekhnolohii ta obchyslennia. Teoriia ta praktyka [Cloud technologies and computing. Theory and practice]. Sim-networks: vebsait - Sim-networks: website. Retrieved from https://www.sim-networks.com/ukr/blog/ cloud-technologies [in Ukrainian].

10. Pro khmarni posluhy: Zakon Ukrainy vid 17 liut. 2022 roku No 2075-IX [On cloud services: The Law of Ukraine from February 17 2022, roku No 2075-IX]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2075-20#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru