Проблеми та удосконалення державного регулювання зайнятості в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет “Львівська політехніка”

ПРОБЛЕМИ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ В УКРАЇНІ

Скорик Галина Іванівна кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки

Станько Лідія Ігорівна студентка групи УА-21



Анотація

Упродовж останніх років актуалізуються проблеми державного регулювання зайнятості через низку проблем і викликів на ринку праці: стрімкий технологічний розвиток, що призводить до автоматизації багатьох робочих процесів і спричиняє скорочення зайнятості в певних секторах економіки та до появи нових видів робіт, що вимагають нових знань; зменшення народжуваності та старіння населення, що створює додатковий тиск на систему зайнятості та соціальне забезпечення; глобалізація, розвиток міжнародної торгівлі та рух капіталу можуть призвести до скорочення робочих місць у певних секторах економіки та до зміни структури зайнятості; військово-політичне становище в країні, руйнування інфраструктури, знищення промисловості та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переміщення населення, зменшення його доходів та загострення соціальних проблем. Усі вони вимагають удосконалення системи державного регулювання зайнятості населення з метою стимулювання підвищення ефективності використання трудового потенціалу в процесі циклічного розвитку ринкової економіки, забезпечення збалансованості розвитку різних сегментів ринку праці відповідно до змін, що відбуваються в суспільстві.

На основі аналізу зайнятості і безробіття, особливостей законодавства у даній сфері в умовах повномасштабного вторгнення росії, визначено чинники, які вплинули на ринок праці в сучасних умовах, обґрунтовано найважливіші проблеми державного регулювання зайнятості. Підкреслено, що серед причин ефективності державного регулювання зайнятості в Україні є те, що програми зайнятості розробляються без урахування реальних потреб на ринку праці та не враховують регіональних особливостей, недостатнє фінансування, проблема інформаційної прозорості та розвитку інфраструктури на ринку праці, високі ризики активного відтоку кваліфікованих кадрів. державний регулювання зайнятість праця

Систематизовано досвід Данії щодо регулювання ринку праці і зайнятості населення. Визначено основні напрямки удосконалення державного регулювання зайнятості в Україні з урахуванням глобалізаційних процесів, науково-технічного прогресу та змін, які відбуваються на ринку праці. Підкреслено, що економічна політика щодо зайнятості має бути спрямованою на збереження трудового потенціалу українців, повернення кваліфікованих кадрів в Україну після війни; розробка і впровадження стратегічних програм зайнятості мають здійснюватися на основі виявлення негативних тенденцій на ринку праці, раннього попередження макроекономічних проблем та підготовки фахівців відповідно до цього.

Ключові слова: ринок праці, регулювання зайнятості населення, рівень безробіття, державна політика на ринку праці, ефективність зайнятості.



Annotation

Skoryk Halyna Ivanivna Associate Professor, PhD Associate Professor of Theoretical and Applied Economics Department, Lviv Polytechnic National University

Stanko Lidiia Ihorivna Student of the group UA-21, Lviv Polytechnic National University

PROBLEMS AND IMPROVEMENTS OF STATE REGULATION OF EMPLOYMENT IN UKRAINE

In recent years, the issues of state regulation of employment have been actualized due to a number of problems and challenges in the labor market: rapid technological development leading to the automation of many work processes and causing a reduction in employment in certain sectors of the economy and the emergence of new types of work requiring new knowledge; a decrease in birth rates and an aging population, which creates additional pressure on the employment system and social security; globalization, the development of international trade and movement of capital, which may lead to job losses in certain sectors of the economy and changes in the employment structure; military and political situation in the country, destruction of infrastructure, industry and agricultural land, displacement of population, reduction of their income, and exacerbation of social problems. All of these require improvements to the system of state regulation of employment in order to stimulate the increased efficiency of labor utilization in the process of cyclical development of the market economy, ensuring a balanced development of different segments of the labor market in accordance with the changes that are taking place in society.

Based on the analysis of employment and unemployment, features of legislation in this area in the conditions of full-scale Russian invasion, the factors that have influenced the labor market in modern conditions have been determined, and the most important problems of state regulation of employment have been substantiated. It is emphasized that among the reasons for the effectiveness of state regulation of employment in Ukraine are the fact that employment programs are developed without taking into account the real needs of the labor market and do not consider regional peculiarities, insufficient funding, the problem of information transparency and the development of infrastructure in the labor market, and high risks of active outflow of qualified personnel.

The experience of Denmark in regulating the labor market and employment of the population has been systematized. The main directions for improving state regulation of employment in Ukraine have been identified, taking into account globalization processes, scientific and technological progress, and changes in the labor market. It is emphasized that the economic policy regarding employment should be aimed at preserving the labor potential of Ukrainians, returning skilled workers to Ukraine after the war; the development and implementation of strategic employment programs should be based on identifying negative trends in the labor market, early warning of macroeconomic problems, and training specialists accordingly.

Keywords: labor market, population employment regulation, unemployment rate, state policy on the labor market, employment effectiveness.



Постановка проблеми

Соціально-економічний розвиток української економіки значною мірою обумовлений ефективністю зайнятості населення та функціонування ринку праці загалом. З іншого боку, здатність ринку праці до адекватної реакції на динамічні перетворення, які відбуваються в економічній, соціальній і політичній сферах є однією із передумов вирішення проблем сталого розвитку України, побудови ефективної і конкурентоздатної національної економіки. Україна має систему державної політики зайнятості населення, що включає заходи, здійснювані державними органами на національному, регіональному та громадському рівнях, основна мета якої полягає у сприянні ефективній зайнятості населення, створенні умов для зниження рівня безробіття та підвищенні гнучкості на ринку праці.

Упродовж останніх років актуалізуються проблеми державного регулювання зайнятості через низку проблем і викликів на ринку праці. Насамперед йдеться про такі з них, як: стрімкий технологічний розвиток, що призводить до автоматизації багатьох робочих процесів і спричиняє скорочення зайнятості в певних секторах економіки та до появи нових видів робіт, що вимагають нових знань; зменшення народжуваності та старіння населення, що створює додатковий тиск на систему зайнятості та соціальне забезпечення; глобалізація, розвиток міжнародної торгівлі та рух капіталу можуть призвести до скорочення робочих місць у певних секторах економіки та до зміни структури зайнятості; військово-політичне становище в країні, руйнування інфраструктури, знищення промисловості та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переміщення населення, зменшення його доходів та загострення соціальних проблем. Усі вони та багато інших проблем вимагають удосконалення системи державного регулювання зайнятості населення. Вирішення вимагають питання стимулювання підвищення ефективності використання трудового потенціалу в процесі циклічного розвитку ринкової економіки, забезпечення збалансованості розвитку різних сегментів ринку праці відповідно до змін, що відбуваються в суспільстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми державного регулювання зайнятості населення довгий час є предметом досліджень багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених. Значний внесок в теорію і практику державного регулювання зайнятості населення зробили такі вітчизняні науковці, як В.М. Геєць, О.А. Грішнова, Е.М. Лібанова, У.Я. Садова, О.Г. Сидорчук, О.Ю. Клепанчук, Г.В. Джегур, В. О. Ковач, А.В. Меньшикова, В.І. Николаєва, Ю.Ю. Гурбик, С.С. Біляєв, М.В. Сальнікова та інші. Та не зважаючи на значний доробок вчених, соціально-економічні умови, кризові явища, обумовлені війною в Україні потребують розроблення системи державного регулювання ринку праці на довгострокову перспективу, що вимагає удосконалення інструментів і методів, спрямованих на зростання рівня ефективної зайнятості населення та реалізації соціальних прав і свобод.

Мета статті

Мета статті - на основі обґрунтування найважливіших проблеми визначити шляхи удосконалення системи державного регулювання зайнятості в Україні.

Виклад основного матеріалу

Державне регулювання зайнятості населення є надзвичайно важливим завданням для уряду країни. Воно передбачає впровадження різноманітних механізмів та інструментів для забезпечення ефективної та повної зайнятості населення, створення умов для зниження рівня безробіття, підвищення гнучкості та розвитку ринку праці та економіки в цілому.

Державне регулювання зайнятості згідно із законодавством України трактується як формування і реалізація державної політики у сфері зайнятості населення з метою створення умов для забезпечення повної та продуктивної вільно обраної зайнятості і соціального захисту в разі настання безробіття [1].

Функціональна роль національної політики зайнятості полягає в розумному розподілі працездатного населення, включаючи регіональний розподіл робочої сили з врахуванням кількості та якості робочих місць, підтримці зайнятості на необхідному рівні, регулюванні відносин між суб'єктами ринку праці, та забезпеченні виплати заробітної плати для категорій населення, які потребують особливої уваги, таких як молодь, інваліди, довготривало безробітні та інші уразливі групи.

Ціллю державного регулювання зайнятості є раціональне використання праці як особливого фактора виробництва, системний і комплексний вплив на зайнятість з метою забезпечення соціально-економічного зростання, підвищення конкурентоздатності національної економіки відповідно до стратегії сталого розвитку [2].

Ефективна розробка державної політики у сфері зайнятості населення повинна базуватись на використані відповідних заходів, які спрямовані на підвищення кваліфікації населення, створення робочих місць та підтримку безробітних осіб. Згідно з Європейською комісією, активна політика зайнятості включає такі заходи, як підвищення рівня освіти та професійної підготовки, підтримка легкої доступності до ринку праці та соціальних послуг, субсидії для роботодавців та стимулювання самозайнятості.

Для досягнення цієї мети, органи державного управління керуються такими основними функціями:

- визначення мети і завдань державного управління зайнятістю населення;

- формування стратегії, поточних і довгострокових програм зайнятості;

- координація інтересів всіх суб'єктів державного управління процесом зайнятості;

- стимулювання процесів соціально-економічного розвитку для вирішення проблем зайнятості;

- моніторинг і аналіз результатів політики зайнятості;

- контроль виконання визначених завдань [3, с.195].

До основних сфер управлінського впливу на зайнятість населення насамперед відносять процеси працевлаштування, підготовки (перепідготовки) працівників, обіг робочої сили [4]. Формування ефективної політики у сфері зайнятості можливе на основі аналізу ринку праці.

Згідно статистичних даних Державної служби статистики України у 2021 р. порівняно із 2020 р. кількість зайнятого населення у віці 15-70 років скоротилась на 0,5% і становила 15,6 млн. осіб, а кількість безробітного населення у віці 15-70 років зросла на 0,9% і становила 85,7 тис. осіб [5]. Попри негативну динаміку змін у структурі зайнятого і безробітного населення у 2021 році, на початку 2022 року додався ще й військово-політичний чинник економічних змін через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України. Він призвів до важких ускладнень на ринку праці.

Неможливо дати відповідь на запитання щодо кількості працюючих та безробітних на даний момент, оскільки немає жодного державного органу, який би знав, скільки всіх українців наразі проживає у країні. Зазвичай ці дані збирає Державна служба статистики, але після 24 лютого 2022 року такі дослідження припинилися [6].

За оцінками різних джерел приблизна кількість безробітних на 2022 рік:

- 4,5 млн. осіб за даними Національного банку України;

- 4,1 млн. осіб згідно із Міжнародною організацією праці;

- 3,5 млн. осіб за даними KSE;

- 2,6 млн. осіб згідно Міністерства економіки України.

Офіційно зареєстрованих безробітних в Україні у 2022 році 186,5 тис. осіб. Ця кількість очевидно різниться з оцінками експертів і на це є ряд причин.

По-перше, наслідком широкомасштабного вторгнення є те, що дійсно залишились без роботи 3-4 млн українців, але не всі з них можна вважати безробітними. Багато з них виїхали за кордон, а інші припинили пошуки роботи через обмежені можливості зайнятості.

По-друге, держава змінила свій підхід до політики боротьби з безробіттям. Наприклад, у вересні 2022 року був прийнятий закон, який передбачає реформу служби зайнятості [7]. Згідно з цими змінами, допомога при безробітті буде виплачуватись тільки 90 днів (раніше - 120-360 днів), а її розмір не може перевищувати мінімальну заробітну плату (6500 грн. у 2021 році та 6700 грн. у 2023 році). Виплати будуть припинятись, якщо безробітна особа перебуватиме за кордоном понад 30 днів. Людям передпенсійного віку буде виплачуватись допомога протягом 360 днів (раніше - 720 днів), а чоловікам перед реєстрацією в якості безробітних слід надати довідку з військкомату.

Крім того, однією з причин низького рівня офіційної реєстрації українців як безробітних є можливість їх залучення до виконання суспільно корисних робіт під час воєнного стану. Згідно з цим механізмом, якщо особа протягом 30 днів знаходиться в статусі офіційно зареєстрованого безробітного, то вважається, що вона може бути призначена на роботу, яка не вимагає особливої підготовки та кваліфікації. Види таких робіт визначає військове командування. Водночас, якщо особа відмовиться виконувати таку роботу, вона втратить статус безробітного та відповідні виплати.

Досліджуючи прийнятий закон глибше, можна підкреслити і позитивні впровадження з метою стимулювання працевлаштування зареєстрованих безробітних. Вони стосуються:

- зміни підходів до стимулювання зайнятості найбільш вразливих осіб;

- нових інструментів сприяння зайнятості молоді;

- додаткових заходів по подоланню тривалого безробіття;

- осучаснення підходів щодо підходящої роботи;

- залежності підтримки безробітних від тривалості трудової діяльності (чим більший страховий стаж, тим більша тривалість та розмір виплат, які отримує особа);

- нових можливостей по підвищенню конкурентоздатності (забезпечення деяких категорій осіб правом на отримання ваучера)

- розширення кола осіб, які можуть отримувати послуги як безробітні;

- уточнення специфіки обслуговування у період воєнного стану;

- скасування квот на працевлаштування і штрафів за їх недотримання.

Зокрема, роботодавець отримує компенсації ЄСВ або частини заробітної плати з фонду по безробіттю за працевлаштування: молоді на перше робоче місце; учасників бойових дій; одиноких батьків, батьків дітей з інвалідністю; людей за 5 років до досягнення пенсійного віку; людей з інвалідністю; «тривалих» безробітних та інших вразливих категорій громадян [7].

Зазначені зміни мають на меті оптимізувати витрати держави на зменшення безробіття. З одного боку, вони сприятимуть зниженню державних видатків на соціальні виплати, що в умовах гострого дефіциту держбюджету залишатиметься актуальним ще багато місяців. З іншого боку, на сьогодні середня тривалість пошуку роботу складає 99 днів (за даними державної служби зайнятості), а в умовах нестачі вакансій через війну і зменшення ділової активності, законодавчі зміни можуть означати появу все більшої кількості малозабезпечених сімей, які в подальшому також потребуватимуть підтримки від держави.

Окрім впровадження даного закону у 2022 році держава ввела певні програми, реалізація яких має сприяти підтримці бізнесу та зайнятості в Україні [8]. Варто зазначити з них такі:

1. Компенсація за працевлаштування внутрішньо переміщеної особи (за кожного працевлаштованого з числа внутрішньо переміщених осіб держава виплачує роботодавцю компенсацію у розмірі мінімальної заробітної плати впродовж 2 місяців);

2. Допомога з релокації бізнесу;

3. Урядова програма єРобота, де можна подати заявку на отримання гранту від держави для відкриття чи підтримки власної справи.

Аналіз дієвості цих програм потребує додаткових досліджень та оцінок. Проте, загалом, прийняті програми повинні допомогти у забезпеченні зайнятості населення через сприяння підтримки бізнесу.

Не зважаючи на усі заходи держави щодо підвищення ефективності функціонування ринку праці та регулювання зайнятості населення, залишається низка проблем, що вимагають підвищення ефективності регулюючої функції держави у сфері зайнятості.

Першою та найбільш відчутною проблемою є високий рівень безробіття (у 2021 р. за даними міністерства фінансів України рівень безробіття становив 10,3%). Повномасштабне вторгнення у 2022 році призвело до небачених результатів негативного впливу політичної ситуації на всі сфери життя країни, зокрема зайнятості населення, скорочення рівня його доходів, загострення соціально-економічних проблем в цілому. Найбільш вразливими групами населення стали не лише молодь, жінки та люди похилого віку, які і до того мали труднощі у пошуку роботи, а ще й чоловіки-професіонали у сфері металургійної промисловості.

Другою проблемою є низька ефективність заходів державного регулювання зайнятості населення. Багато програм та проектів, запроваджених державою в цій сфері, не давали очікуваних результатів. Часто це пов'язано з тим, що ці програми розробляються без урахування реальних потреб на ринку праці та не враховують регіональних особливостей. У зв'язку із цим цінним є дослідження колективу авторів пі керівництвом професора Садової У.Я. щодо процесів структурних перетворень на ринку праці, ролі держави у забезпеченні ефективності державної політики та формуванні нових трансформаційних підходів у сфері соціально-трудових відносин [9, с. 60-72].

Третя проблема полягає в недостатньому фінансуванні програм зайнятості. Належне фінансування програм зайнятості може позитивно вплинути на державні доходи за рахунок збільшення податкових надходжень, стимулювання підприємництва та зменшення витрат на соціальну допомогу безробітним.

Четверта проблема стосується забезпечення розвитку інфраструктури зайнятості, зокрема, створення умов для підтримки малих та середніх підприємств. Вони є важливим джерелом робочих місць, але в об'єктивних умовах їм часто не вистачає підтримки з боку держави. Багато малих підприємств змушені працювати в тіньовому секторі, не реєструючись та не сплачуючи відповідні податки. Крім того, варто збільшити державну підтримку у розвитку нових галузей економіки та інновацій.

П'ятою проблемою є потреба вдосконалення інформаційної прозорості в системі зайнятості. Багато людей не знають, які вакансії є на ринку праці та як знайти роботу, що відповідає їхнім навичкам і досвіду. Державі слід розробити додаткові інструменти для покращення роботи відкритих платформ для пошуку праці.

Шоста проблема полягає у забезпеченні захисту прав працівників та боротьби з незаконними практиками на ринку праці, такими як недотримання правил безпеки праці, незаконні звільнення та інші порушення. Виникає необхідність встановлення відповідних законодавчих норм та наглядових органів, які будуть забезпечувати дотримання прав працівників та запобігати зловживанням з боку роботодавців.

Важливою проблемою залишаються високі ризики активного відтоку кваліфікованих кадрів, молодих фахівців. Тому важливим напрямком удосконалення державного регулювання зайнятості має бути підвищення конкурентоспроможності вітчизняного ринку праці, підтримка нових нестандартних форм зайнятості.

Вирішення окреслених проблем забезпечення ефективної системи регулювання зайнятості в Україні є можливим з урахуванням міжнародного досвіду, не зважаючи, що різні країни мають різні підходи до зайнятості населення, залежно від своєї культури, економічного стану та політичних умов.

Один з прикладів успішної системи державного регулювання зайнятості населення - це досвід Данії. Данська система зайнятості справедлива, ефективна та соціально зорієнтована і може бути використана як зразок для розвитку подібної системи в інших країнах.

Данська система зайнятості має декілька ключових елементів, які забезпечують її успішність та ефективність [10]. Серед них можна виділити наступні:

1. Данія провадить активну політику зайнятості, використовуючи систему навчання новим професіям та навичкам, надає підтримку у пошуку роботи та інші програми підтримки зайнятості населення.

Данська система зайнятості забезпечує безробітним доступ до широкого спектру навчальних курсів та тренінгів, які мають створити умови для отримання нових знань та навичок, підвищити їхню конкурентоспроможність на ринку праці. Для старшого покоління та людей, які повертаються на ринок праці з пільгових категорій, таких як інваліди, затверджені спеціальні навчальні програми. Навчальні курси зазвичай організовуються на місцевому рівні спільно з роботодавцями, щоб забезпечити пріоритети в освіту відповідно до потреб ринку праці. Держава також пропонує безкоштовні курси для здобувачів першої професії, які допомагають у виборі сфери діяльності усім, хто шукає роботу [11]. Національне агентство зайнятості (Dansk Arbejdsgiverforening) має окрему лінію підтримки безробітних, яка забезпечує їм технічну та консультаційну підтримку у пошуку роботи [12].

2. Гнучкість у заробітній платі. Данські роботодавці розвинули практику заробітних плат, які корелюють із економічною ситуацією і можуть змінюватися відповідно до потреб ринку праці. Гнучкість зарплат в Данії передбачає зміну розміру зарплати в залежності від економічних факторів та обсягу роботи. За цією системою, зарплати можуть підвищуватися або знижуватися в залежності від економічних тенденцій, що дозволяє швидко реагувати на зміни в економічній ситуації та зберігати стабільний рівень зайнятості.

Національне агентство працевлаштування в Данії відзначає, що гнучкість у заробітній платі є важливим фактором, який допомагає забезпечити більшу стійкість ринку праці та знижує нестабільність та ризики на ньому. Дослідження також доводять, що данська практика гнучкості заробітних плат дозволяє забезпечити високу конкурентоспроможність економіки та підвищує рівень зайнятості; дозволяє здійснювати більш точні розрахунки цін на послуги та товари на ринку.

3. У Данії існує державна програма, що надає фінансову допомогу та підтримку безробітним у процесі пошуку роботи; підтримуються локальні ініціативи із створення робочих місць.

Основним чинником уявлення про безпеку, яке існує серед данських працівників, є комплексна система допомоги по безробіттю, яка складається зі страхування на випадок безробіття (UI), що доповнюється основною державною системою соціального забезпечення. На думку дослідників, наявність таких пільг також є важливою причиною того, що профспілки готові з легкістю звільняти неефективних, недостатньо кваліфікованих працівників.

Однак, щоб отримати допомогу по безробіттю, члени фонду UI повинні пропрацювати не менше 52 тижнів повний робочий день протягом попередніх 3 років або сплатили свої членські внески. Державна служба зайнятості (PES) Міністерства зайнятості відповідає за активність безробітних, обов'язковою є вимога про підвищення кваліфікації. Такий підхід відображає принцип, згідно з яким права на отримання допомоги повинні супроводжуватися обов'язками, а також переконання, що попереджувальні активні заходи є більш ефективними, ніж пасивні дії у формі виплат для збереження потенціалу робочої сили. Згідно норм права, якщо безробітний не може працевлаштуватися протягом чотирьох років, він втрачає право на безробіття [10, с.7-8].

Такий підхід до державного регулювання зайнятості населення дозволяє Данії досягати низького рівня безробіття та високого рівня економічного розвитку. Ця система стала прикладом для наслідування в інших країнах світу, допомагаючи забезпечувати стабільно високий суспільно-економічний розвиток та ефективне управління ринком праці.

Цікавим є приклад Великої Британський щодо застосування державної програма соціального забезпечення Universal Credit [13]. Це система виплат для людей старше 18 років, але молодших пенсійного віку, які мають низький дохід або не працюють: підтримка витрат на житло, дітей та догляд за дітьми, фінансова допомога людям з обмеженими можливостями, опікунам і тим, хто надто хворі, щоб працювати. Система Universal Credit забезпечує високий рівень оперативності і об'єктивності щодо захисту безробітних і тих, хто потребує матеріальної допомоги.

З метою удосконалення регулюючого впливу на зайнятість в Україні корисним є дослідження даної програми щодо її позитивного впливу. Зокрема: шляхом спрощення і комплексного підходу до системи надання допомоги зменшилась "пастка допомог", коли люди отримували більше на допомогах в різних місцях і за різними програмами, ніж працюючи. Крім того була забезпечена більш висока оплата праці;

своєрідний аспект "умовності" програми, який передбачає обов'язково певні заходи із пошуку роботи, необхідні для отримання допомоги, сприяв прискоренню працевлаштування безробітних;

продуктивна співпраця державних інституцій із компаніями, що шукають працівників за певними критеріями і вимогами, що підвищує ефективність працевлаштування з урахуванням попиту і пропозиції на ринку праці.

Однак, треба зважати на недоліки у впровадженні програми, як от адміністративні та фінансові упущення, затяжний характер очікування виплати та ризики виникнення несправедливості у встановленні рішення про її необхідність та розмір.

Для впровадження датського досвіду та досвіду інших країн у регулюванні зайнятості в Україні потрібно глибоко розуміти сутність різних інструментів впливу держави, прогнозувати їх наслідки та враховувати багато макроекономічних показників. З міжнародного досвіду стає очевидним, що роль держави у забезпеченні зайнятості має бути активною, але це також вимагає обґрунтування наукових прогнозів та довгострокових програм.

З огляду на ситуацію, що склалася на українському ринку праці, головним завданням державного управління у сфері зайнятості є переорієнтація політики вирішення соціальних проблем на розширення сфери застосування праці, що вимагає чіткої організації підтримки надання та пошуку роботи для всіх, хто бажає працювати. Зміст діяльності адміністративних органів з реалізації політики зайнятості повинен відображати весь комплекс активних і пасивних заходів держави на ринку праці, враховувати особливості конкретного регіону, застосовувати найбільш ефективні методи і способи управління [14].

В Україні поширена доволі ефективна практика пасивних заходів щодо зайнятості населення через встановлення соціальних виплат та інші соціальні програми, що сприяють захищеності та підтримці громадян, які потребують допомоги з працевлаштуванням. Для забезпечення повної зайнятості зусилля мають бути спрямовані на активні заходи, такі як надання консультацій щодо створення робочих місць, підвищення кваліфікації працівників та їх перепрофілювання.

Для реалізації цієї політики можна покращити здійснення вже існуючих заходів щодо активного впливу держави на розвиток зайнятості. З урахуванням того, що державна політика регулювання зайнятості об'єднує нормативно-правове та інституційне, інформаційне та науково-консультативне забезпечення зайнятості, систему соціального захисту безробітних; передбачає такі форми державного регулювання як сприяння зайнятості і самозайнятості населення, впровадження нових нетрадиційних форм зайнятості, розвиток системи освіти усіх рівнів та перепідготовки кадрів, профорієнтаційної роботи та управління процесами внутрішньої міграції [15] слід визначати напрямки удосконалення державного регулювання зайнятості.

Активне спрямування державної політики у сфері зайнятості передбачає насамперед сприяння створенню робочих місць у сфері бізнесу. Тому важливим напрямком є підтримка малого та середнього бізнесу шляхом не лише зниження податків, надання кредитів та інвестицій, а надання допомоги підприємствам, що створюють додаткові робочі місця, насамперед, для внутрішньо переміщених осіб, фахівців стратегічно важливих спеціальностей, надання консультацій та інформаційно-роз'яснювальний супровід суб'єктів господарювання.

Сприяння підготовці фахівців відповідно до потреб ринку праці, нового економічного середовища, зумовленого глобалізацією і технологічним прогресом, необхідністю підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, а також післявоєнної розбудови національної економіки. Державне фінансування системи освіти, підвищення кваліфікації, надання пільг у сфері професійної підготовки мають відбуватися на основі комплексного дослідження ринку праці за фахами, у регіональному розрізі, з урахуванням нових взаємозв'язків суб'єктів трудових відносин, нестандартних форм зайнятості (тимчасова, дистанційна, запозичена праця та ін.).

Економічна політика щодо зайнятості має бути спрямованою на збереження трудового потенціалу українців, повернення кваліфікованих кадрів і студентів в Україну після війни. Тобто, процеси трансформації у соціальній та економічній сфері, міграційні процеси та проблеми зайнятості мають узгоджуватися між собою, а також враховувати глобальні тренди. Сучасні системи інформаційного забезпечення функціонування ринку праці, механізм діяльності Державної служби зайнятості України не забезпечують оперативності щодо відповідності попиту і пропозиції, адаптивності системи освіти до середньоі довгострокових перспектив соціально-економічного розвитку. Необхідними є розробка і впровадження стратегічних програм зайнятості на основі виявлення негативних тенденцій на ринку праці, раннього попередження макроекономічних проблем та підготовки фахівців відповідно до цього.

Важливим інструментом для стимулювання економічного зростання та зайнятості є розвиток соціального підприємництва, зокрема для людей з обмеженими можливостями та інших уразливих груп населення у формі фінансових інвестицій, консультування та навчання.



Висновки

Таким чином, в системі державного регулювання зайнятості Україна проваджує як пасивні, так і активні заходи щодо. Для забезпечення повної зайнятості необхідно забезпечувати підтримку активних заходів, таких як підвищення кваліфікації та розвиток соціального підприємництва, а також створення сприятливих умов для приватного бізнесу та інвестицій. Водночас слід продовжувати застосовувати пасивні заходи, такі як соціальні виплати та інші програми, що мають на меті підтримати тих громадян, які потребують допомоги у працевлаштуванні.

Слід наголосити, що в умовах кризових явищ, посилення глобалізаційних процесів, науково-технічного прогресу та активної міграції робочої сили державне регулювання зайнятості спрямоване на гармонізацію усіх сегментів і збалансованість ринку праці, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, збереження трудового потенціалу країни і його ефективне залучення до післявоєнної відбудови України.

Подальші наукові дослідження пов'язані з імплементацією кращого світового досвіду в реалізації системи державного регулювання зайнятості в Україні, посилення захисної і стимулювальної функцій державної політики, розробки довгострокових стратегій управління ринком праці на основі раннього попередження циклічних спадів, змін в системі соціально-економічних відносин під впливом технологічного прогресу та нових вимог до фаху, рівня кваліфікації та конкурентоздатності вітчизняних працівників.



Література

1. Закон України Про зайнятість населення: прийнятий 5 липня 2012 року № 5067-VI / Верховна Рада України - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/5067-17#Text.

2. Сидорчук О. Г. Цілі державного регулювання внутрішнього ринку праці за умов запровадження інституційних реформ /О.Г.Сидорчук, О.Ю. Клепанчук // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління Економіка та управління національним господарством. Том 31 (70). № 1, 2020. С. 79-84 - Режим доступу: https://finaneial.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/09/15-1.pdf DOI: https://doi.org/10.32838/ 2523-4803/70-1-13.

3. Вірт Ю. П. Шляхи і напрямки державного регулювання ринку праці в Україні в умовах економічної кризи / Ю. П. Вірт, Н. М. Заярна // Наук.вісн. НЛТУ України. Вип. 20. С. 195 - 198.

4. Юрчик І.Б. Аналіз сучасного стану ринку праці в Україні./ І.Б. Юрчик// Вісник ЖДТУ. Економіка, управління та адміністрування. 2015. № 1(75). С. 178-182.

5. Ситуація на ринку праці та діяльність державної служби зайнятості у січні - лютому 2022 року [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.dcz.gov.ua/ sites/default/files/infofiles/02_sytuaciya_na_rp_ta_diyalnist_dsz_2022. pdf.

6. Вінокуров Я. Мільйони українців втратили роботу через війну. Звідки вони беруть гроші на життя?. Економічна правда. [Електронний ресурс]Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/publications/2022/12/8/694732/.

7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці. Офіційний Вебпортал Парламенту України. [Електронний ресурс]Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2622-20#Text.

8. Підтримка бізнесу в умовах війни. Дія. Бізнес. [Електронний ресурс]Режим доступу: https://business.diia.gov.ua/wartime.

9. Українська трудова міграція й майбутнє сфери праці: соціально-економічний, геопросторовий, інституційний вимір: Наукове видання/ ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» /За ред. д.е.н., проф. Садової У.Я. Львів, 2020. 136 c.

10. Hendeliowitz, J., & Hertz, M. Danish employment policy: national target setting, regional performance management and local delivery. Employment Region Copenhagen & Zealand. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.oecd.org/employment/leed/40575308.pdf

11. The Danish education system. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://ufm.dk/ en/education/ the-danish-education-system.

12. Dansk Arbejdsgiverforening. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.da.dk/.

13. Універсальний кредит. (2014). Урядовий цифровий сервіс. GOV.UK. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.gov.uk/universal-credit.

14. Меньшикова А.В. Особливості державної політики в сфері зайнятості та на ринку праці в регіонах України. Розвиток європейського простору очима молоді: економічні, соціальні та правові аспекти. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції докторантів, молодих учених та студентів: [Електронне наукове видання]. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця.Режим доступу: https://cdn.hneu.edu.ua/rozvitok19/thesis06-15.html.

15. Ковач В. О. Основні напрямки регулювання державної політики у сфері зайнятості населення. / В.О. Ковач // Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 4. Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1619 DOI: 10.32702/ 2307-2156-2020.4.50.



References

1. Zakon Ukrainy Pro zainiatist naselennia: pryiniatyi 5 lypnia 2012 roku № 5067-VI / Verkhovna Rada Ukrainy.[ Law of Ukraine The Employment from July 5, 2012, No. 5067-VI / Verkhovna Rada of Ukraine.] Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/5067-17#Text [in Ukrainian].

2. Sydorchuk O. H., & Klepanchuk O.Iu (2020) Tsili derzhavnoho rehuliuvannia vnutrishnoho rynku pratsi za umov zaprovadzhennia instytutsiinykh reform [Goals of state regulation of the internal labor market under the conditions of institutional reforms.] Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Ekonomika i upravlinnia Ekonomika ta upravlinnia natsionalnym hospodarstvom. - Tom 31 (70). № 1, 2020. S. 79-84 Retrieved from https://financial.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/09/15-1.pdf DOI: https://doi.org/10.32838/ 2523-4803/70-1-13. [in Ukrainian].

3. Virt Yu. P. (2010). Shliakhy i napriamky derzhavnoho rehuliuvannia rynku pratsi v Ukraini v umovakh ekonomichnoi kryzy [Ways and directions of state regulation of the labor market in Ukraine during the economic crisis] Nauk.visn. NLTU Ukrainy. Vyp. 20. - S. 195 - 198. [in Ukrainian].

4. Iurchyk I.B. Analiz suchasnoho stanu rynku pratsi v Ukraini. [Analysis of the current state of the labor market in Ukraine.] Visnyk ZhDTU. Ekonomika, upravlinnia ta administruvannia. 2015. № 1(75). S. 178-182. [in Ukrainian].

5. Sytuatsiia na rynku pratsi ta diialnist derzhavnoi sluzhby zainiatosti u sichni-liutomu 2022 roku [Situation on the labor market and the activity of the State Employment Service in January-February 2022] Retrieved from https://www.dcz.gov.ua/sites/default/files/infofiles/02_ sytuaciya na rp ta diyalnist dsz 2022.pdf. [in Ukrainian].

6. Vinokurov І. (2022). Miliony ukraintsiv vtratyly robotu cherez viinu. Zvidky vony berut hroshi na zhyttia? [Millions of Ukrainians lost their jobs due to war. Where do they get money to live?]. Ekonomichna pravda. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/publications/ 2022/12/8/694732/. [in Ukrainian].

7. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo reformuvannia sluzhby zainiatosti, sotsialnoho strakhuvannia na vypadok bezrobittia, spryiannia produktyvnii zainiatosti naselennia, u tomu chysli molodi, ta vprovadzhennia novykh aktyvnykh prohram na rynku pratsi. [On Amendments to Some Legislative Acts of Ukraine Regarding the Reform of the Employment Service, Social Insurance for Unemployment, Promotion of Productive Employment of the Population, Including Youth, and the Introduction of New Active Programs on the Labor Market.] Ofitsiinyi Vebportal Parlamentu Ukrainy. zakon.rada.gov.ua/laws/show/2622-20# Text. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2622-20#Text. [in Ukrainian].

8. Pidtrymka biznesu v umovakh viiny. [8. Support for Business in Times of War] Diia. Biznes. business.diia.gov.ua/wartime Retrieved from https://business.diia.gov.ua/wartime. [in Ukrainian].

9. Ukrainska trudova mihratsiia y maibutnie sfery pratsi: sotsialno-ekonomichnyi, heoprostorovyi, instytutsiinyi vymir: Naukove vydannia [Ukrainian labor migration and the future of the labor market: socio-economic, geospatial, institutional dimension: scientific publication / Institute of Regional Research named after M.I. Dolishny of the National Academy of Sciences of Ukraine] DU «Instytut rehionalnykh doslidzhen im. M.I. Dolishnoho NAN Ukrainy» [Za red. d.e.n., prof. Sadovoi U.Ia.]. - Lviv, 2020. - 136 c. [in Ukrainian].

10. Hendeliowitz, J., & Hertz, M. (2008). Danish employment policy: national target setting, regional performance management and local delivery. Employment Region Copenhagen & Zealand. Retrieved from https://www.oecd.org/employment/leed/40575308.pdf

11. The Danish education system. ufm.dk/en/education/the-danish-education-system. Retrieved from https:// ufm.dk/en/education/the-danish-education-system.

12. Dansk Arbejdsgiverforening. www.da.dk/Retrieved from https://www.da.dk/

13. Universalnyi kredyt. (2014). Uriadovyi tsyfrovyi servis. GOV.UK. www.gov.uk/ universal-credit Retrieved from https://www.gov.uk/universal-credit. [in Ukrainian].

14. Menshykova A.V. (2019) Osoblyvosti derzhavnoi polityky v sferi zainiatosti ta na rynku pratsi v rehionakh Ukrainy. Rozvytok yevropeiskoho prostoru ochyma molodi: ekonomichni, sotsialni ta pravovi aspekty. [Features of state policy in the field of employment and on the labor market in the regions of Ukraine. Development of the European space through the eyes of youth: economic, social and legal aspects.] Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii doktorantiv, molodykh uchenykh ta studentiv: [Elektronne naukove vydannia]. Kharkiv: KhNEU im. S. Kuznetsia. Retrieved from https://cdn.hneu.edu.ua/rozvitok19/thesis06-15.html. [in Ukrainian].

15. Kovach V. O. (2020) Osnovni napriamky rehuliuvannia derzhavnoi polityky u sferi zainiatosti naselennia.[ Main directions of public policy regulation on population employment] Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. 2020. № 4. Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1619 DOI: 10.32702/2307-2156-2020.4.50. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...