Проблемні аспекти забезпечення соціально-економічного розвитку держави в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра менеджменту і публічного адміністрування

Харківський національний університет міського господарства

імені О.М. Бекетова

Проблемні аспекти забезпечення соціально-економічного розвитку держави в умовах війни

Ребрик Микола Юрійович, аспірант

Гайдученко Світлана Олександрівна,

доктор наук з державного управління, професор

Анотація

У статті визначені проблемні аспекти забезпечення соціально-економічного розвитку держави в умовах війни. Встановлено, що соціально-економічна сфера стає одним із найважливіших фронтів, адже забезпечує вдалий хід воєнних дій, а також здатність України відновитися після завершення війни. Визначено, що головне завдання управлінців на всіх рівнях управління розробити належні стратегічні плани та забезпечити їх ефективну реалізацію, адже без продуманого впровадження певних інструментів соціально-економічної політики, неможливо буде досягти розвитку економіки у повоєнний період. Проведений аналіз результатів експертного дослідження, що здійснював Національний інститут стратегічних досліджень. Визначені проблемні аспекти та загрози у сферах макроекономічної, виробничої, фінансової, зовнішньоекономічної, інвестиційно-інноваційної, соціальної та продовольчої безпеки. Необхідно зазначити, що Україна вистояла дуже складний рік, зберегла макроекономічну стійкість і навіть спромоглась покращити попередні прогнози економічної динаміки. Сьогодні спостерігаються ознаки економічної стабілізації та адаптації всіх економічних суб'єктів держави до умов війни. Це дозволяє прогнозувати поступове покращення соціально-економічної сфери країни у 2024 році, а також її поступового розвитку.

У статті встановлено пріоритети і завдання розвитку економіки в умовах війни та після її завершення. Насамперед, це зміцнення обороноздатності країни, розбудова військово-промислового комплексу; проведення ефективної державної політики підтримки зайнятості; стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу та державно-приватного партнерства; пошук нових експортних можливостей; забезпечення енергетичної та продовольчої безпеки тощо. Наголошено на важливості фінансової стійкості країни. Фінансова безпека залишається ключовою сферою для забезпечення економічної безпеки. Високі ризики у сфері державних фінансів вимагають постійного фокусування державних органів, насамперед, на питаннях забезпечення фінансових зобов'язань держави, забезпеченні достатнього стимулювання бізнесу та залучення коштів міжнародної підтримки.

Ключові слова: соціально-економічний розвиток держави, макроекономічна безпека, фінансова безпека, виробнича безпека, соціальна безпека, зовнішньоекономічна безпека, інвестиційно-інноваційна безпека, продовольча безпека, стимулювання соціально-економічного розвитку.

Rebryk Mykola Yuriyovych graduate student of Management and Administration Department, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv

Haiduchenko Svitlana Aleksandrivna Doctor of Science in Public Administration, Professor, Professor of Management and Administration Department, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv

Problem aspects of ensuring the socio-economic development of the state in the conditions of war

Abstract

The article identifies the problematic aspects of ensuring the socioeconomic development of the state in the conditions of war. It has been established that the socio-economic sphere is becoming one of the most important fronts, because it ensures the successful course of military operations, as well as the ability of Ukraine to recover after the end of the war. It was determined that the main task of managers at all levels of management is to develop appropriate strategic plans and ensure their effective implementation, because without the well-thought-out implementation of certain tools of socio-economic policy, it will be impossible to achieve economic development in the post-war period. An analysis of the results of an expert study carried out by the National Institute of Strategic Studies was carried out. Problematic aspects and threats in the spheres of macroeconomic, industrial, financial, foreign economic, investment and innovation, social and food security are identified. It should be noted that Ukraine survived a very difficult year, maintained macroeconomic stability and even managed to improve previous forecasts of economic dynamics. Today there are signs of economic stabilization and adaptation of all economic subjects of the state to the conditions of war. This allows us to predict the gradual improvement of the socio-economic sphere of the country in 2024, as well as its gradual development.

The article sets out the priorities and tasks of economic development in the conditions of the war and after its end. First of all, it is the strengthening of the country's defense capabilities, the development of the military-industrial complex; implementation of an effective state policy of employment support; stimulation of the development of small and medium-sized businesses and public-private partnerships; search for new export opportunities; ensuring energy and food security, etc. The importance of the country's financial stability was emphasized. Financial security remains a key area for ensuring economic security. High risks in the field of public finances require constant focus of public authorities, primarily on the issues of ensuring the state's financial obligations, ensuring sufficient stimulation of business and attracting funds of international support.

Keywords: socio-economic development of the state, macroeconomic security, financial security, industrial security, social security, foreign economic security, investment and innovation security, food security, stimulation of social and economic development.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних умовах війни дуже важливим для нашої держави є забезпечення соціально-економічної стабільності. Соціально-економічна стабільність держави залежить від стабільного розвитку регіонів.

Саме соціально-економічний розвиток регіонів сприяє забезпеченню суспільного добробуту їх населення та підвищенню конкурентоспроможності на міжнародному рівні. Через повномасштабну збройну агресію держави-терориста багато регіонів, особливо тих, у яких тривають бойові дії, знаходяться у вкрай скрутному становищі. Зазнали значних втрат майже всі ланки вітчизняної економічної системи. Значно знизилися обсяги виробництва різних видів продукції. Сьогодні є заблокованими порти, значно знизилися обсяги зовнішньої торгівлі нашої держави. Були змушені переїхати у більш віддалені від лінії бойових дій більшість підприємств. Ще одна значна проблема, це втрата соціального капіталу нашої країни: багато людей працездатного віку були вимушені іммігрувати за кордон, насамперед, жінки. Багато людей через війну втратили роботу.

Все це створює велику загрозу соціально-економічній системі нашої країни. А без міцного соціально-економічного тилу буде дуже важко досягти перемоги на фронті та забезпечити сталий економічних розвиток після завершення війни. Дані аспекти зумовили актуальність визначення основних проблем економічного розвитку України, а також встановлення пріоритетів і основних завдань розвитку економіки в умовах війни та після її завершення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням забезпечення соціально-економічного розвитку держави займалося багато зарубіжних та вітчизняних науковців: А. Алчиан, Р. Білик, В. Вакуленко, Т. Веблен, О. Ермакова, Р. Коуз, М. Орлатий, Д. Ромер, О. Тищенко, С. Шульц та інші. Проблемам формування спроможних територій в умовах децентралізації та сталого соціально-економічного розвитку приділяли свої роботи Т.Бондарук, Н. Вишневська, Б. Данилишин, О. Кириленко, В. Кравченко, М. Мельник та інші. Разом із цим, необхідно зауважити, що питання забезпечення соціально-економічного розвитку держави в умовах війни ще недостатньо досліджені та потребують подальших досліджень.

Метою статті є визначення проблемних аспектів забезпечення соціально-економічного розвитку держави та встановлення пріоритетів і завдань розвитку економіки в умовах війни та після її завершення.

У дослідженні застосовано як загальнонаукові, так і спеціальні методи та підходи.

Виклад основного матеріалу

Повномасштабна війна, яка триває у нашій країні, спонукає до перегляду підходів до формування соціально-економічної політики та державного регулювання цієї сфери, а також до пошуку ефективних методів публічного управління у даній сфері. Сьогодні соціально-економічна сфера стає одним із найважливіших фронтів, адже забезпечує вдалий хід воєнних дій, а також здатність України відновитися після завершення війни. Отже, головне завдання управлінців на всіх рівнях управління розробити належні стратегічні плани та забезпечити їх ефективну реалізацію, адже без продуманого впровадження певних інструментів соціально-економічної політики, неможливо буде досягти розвитку економіки у повоєнний період.

Загалом, експерти сьогодні зазначають, що ключовими викликами для сучасної економіки нашої держави є значне падіння виробництва, послаблення стійкості державних фінансів, загрози валютній стабільності, ріст числа безробітних. Протягом перших місяців війни продовжили працювати без будь-яких обмежень лише 17% великих підприємств країни. Ще 30% підприємств змогли перейти на роботу в онлайн. Решта або не працювали зовсім, або призупинили власну діяльність [1]. У складному становищі опинилось і сільське господарство країни, адже понад 10% орних земель держави виявились недоступними для проведення посівної кампанії. Це суттєво вдарило й по експортному потенціалу держави, і, відповідно, по наповнюваності державного бюджету. Але фермери досить швидко пристосувалися до складних умов. Вони знаходять варіанти зберігання, транспортування необхідних ресурсів, та забезпечують інші важливі речі, щоб посівна відбувалася. Через такий стан справ у промисловості та сільському господарстві країни «станом на початок квітня, понад 50% українців втратили роботу. Насамперед, це стосується працівників великих старопромислових підприємств, розташованих у південно-східному регіоні України» [2]. Багато доходів втратила Україна і через блокування морських транспортних портів, через які вона експортувала переважно металургійну і агропромислову продукцію. І як наслідок, перший рік війни супроводжувався значним падінням реального ВВП - 30%.

Національним інститутом стратегічних досліджень було проведене експертне дослідження та представлено сприйняття експертами ризиків виникнення загроз економічній безпеці України, які можуть реалізуватись в умовах війни. Це на їх думку дасть змогу виокремити пріоритетні рішення та дії, до яких має вдатися держава для захисту національної економічної безпеки.

У перші місяці повномасштабної війни економічна безпека нашої держави великою мірою забезпечувалася накопиченими у довоєнний час резервами і запасом міцності, а також оперативною консолідацією зусиль суспільства на регіональному та місцевому рівнях, самоорганізацією та згуртованістю громадян України перед загрозою російської агресії, наданням безпрецедентної міжнародної підтримки.

З переходом російської агресії у форму затяжної війни на виснаження безпосередній вплив бойових дій на економіку посилився цілеспрямованими атаками на критичну інфраструктуру країни, виснаженням фінансових резервів населення та бізнесу, наростанням економічних диспропорцій, що сформувалися у воєнний період, застосуванням з боку ворога потенціалу різноманітних гібридних інструментів впливу. Це актуалізує потребу здійснення цілеспрямованої політики держави щодо протидії комплексу ризиків на основі оперативного моніторингу викликів і загроз економічній безпеці в умовах війни [3].

Експерти у даному дослідженні висловили стурбованість значним зростанням дефіциту державного бюджету, а також збільшенням державного боргу та його обслуговуванням. Все це є результатом тривалої та інтенсивної війни і дуже негативно впливає на соціально-економічну сферу у довготерміновій перспективі.

Серед головних проблем, з якими зіштовхнулася економіка України в умовах повномасштабної війни є наступні:

- макроекономічна безпека - зменшення трудового потенціалу країни, через процеси міграції населення за кордон, втрати цивільного населення внаслідок війни, збільшення частки ВПО; різкий економічний спад унаслідок згортання ділової активності в умовах війни, неможливості ведення бізнесу в окремих регіонах країни та релокація бізнесу за кордон, відтік капіталу; відбулося значне скорочення інвестиційної діяльності та зниження обсягів кредитного фінансування; інфляція, зростання споживчих цін і, відповідно, скорочення споживання;

- виробнича безпека - відбулося критичне скорочення промислового виробництва; зниження конкурентних позицій вітчизняних виробників на внутрішньому та зовнішніх ринках; прискорення темпів деіндустріалізації економіки; збільшилась частка сировинної та низькотехнологічної продукції у промисловому виробництві; посилення залежності внутрішнього ринку від імпорту [3]. І хоча на зараз знизилась інтенсивність кризи промислового виробництва, у 2023 році ситуація залишається вкрай складною. Держава, у свою чергу, проводила заходи щодо підтримки бізнесу та зменшення дефіциту електроенергії;

- фінансова безпека - високий рівень дефіциту державного бюджету; погіршення фінансової стійкості пенсійної системи; значні втрати податкових і митних надходжень до бюджету; недофінансування певних статей видатків бюджету через спрямування коштів на потреби ЗСУ; зростання обсягів державного боргу та видатків на його обслуговування; погіршення інвестиційної спроможності банківської системи; брак довіри громадян до податкових і митних органів;

- зовнішньоекономічна безпека - утруднення експорту внаслідок руйнування чи ускладнення транспортної логістики; значна втрата експортного потенціалу України внаслідок руйнування чи пошкодження виробничих об'єктів; посилення сировинної спрямованості експорту; зростання негативного сальдо торгівельного балансу; значне збільшення частки імпорту у внутрішньому споживанні;

- інвестиційно-інноваційна безпека - скорочення державних інвестицій; згортання інноваційної діяльності; недостатній обсяг фінансування наукових розробок і досліджень; скорочення інвестицій у корпоративному секторі; релокація за межі України інноваційо активних компаній;

- соціальна безпека - суттєве погіршення соціально-економічного становища вразливих верств населення; втрата можливостей зайнятості та поглиблення структурних диспропорцій на ринку праці; суттєве зниження спроможності системи соціального захисту України виконувати свої функції; значне зниження добробуту та якості життя населення; погіршення доступу до кваліфікованої медичної допомоги, отримання соціальних послуг через нестачу фахівців, що її надають; масовий виїзд біженців за кордон; погіршення умов життя значних груп населення, руйнування житла через війну та цивільної інфраструктури; значне погіршення стану довкілля, спричинене бойовими діями; збільшення навантаження на соціальну інфраструктуру і ринок праці західних регіонів; зростання кількості ВПО;

- продовольча безпека - локальні дефіцити продуктів харчування через ускладненням постачання, насамперед, у прифронтові регіони; зниження обсягів виробництва деяких видів сільськогосподарської продукції та продуктів харчування; значні втрати частини сільськогосподарських виробників; погіршення якості харчування населення [3].

В умовах війни значно погіршилась демографічна ситуація, особливо у східних та південних областях. А це, у свою чергу, веде до довготривалих негативних наслідків для всіх сфер економічного життя країни. Вже сьогодні держава має турбуватися про те, щоб повернути своїх громадян в Україну, а для цього мають бути створені робочі місця з конкурентоспроможною заробітною платою та наявне житло та соціальна інфраструктура.

Отже, повномасштабна війна та викликані нею перелічені вище проблеми чинять суттєвий негативний вплив на соціально-економічне життя країни та гальмують його розвиток. Разом з тим, необхідно зазначити, що наша країна вистояла дуже складний рік, зберегла макроекономічну стійкість і навіть спромоглась покращити попередні прогнози економічної динаміки. Утримана стабільність курсу гривні, вдається контролювати інфляційні процеси. Не дивлячись на складну ситуацію у виробничій сфері, все ж таки здійснюється наповнення Державного бюджету. Спостерігаються ознаки економічної стабілізації та адаптації всіх економічних суб'єктів держави до умов війни. Це дозволяє прогнозувати поступове покращення соціально- економічної сфери країни у 2024 році, а також її поступового розвитку.

Деякі експерти прогнозують повоєнний економічний бум в Україні, входження до європейської спільноти, адже Україна чітко визначилася з власним курсом розвитку. Деякі експерти роблять наголос саме на швидкій відбудові зруйнованих війною населених пунктів та модернізації інфраструктури. Але все це потребує проведення виваженої соціально- економічної політики держави та ефективних заходів щодо стабілізації соціально-економічної сфери. Це означає, що вже сьогодні має формуватися стратегія повоєнного соціально-економічного розвитку України. Як вважає більшість науковців, вона має бути орієнтована на максимальну дерегуляцію та демонополізацію.

Насамперед, слід зберегти та розвинути започаткований курс на мінімізацію регуляторного впливу владних інституцій на операційне функціонування економіки. Насамперед, це стосується скорочення кількості контролюючих органів та їхніх повноважень, а також лібералізації дозвільних процедур [4]. Варто забезпечити подальше зниження податкового навантаження на економіку. Зокрема шляхом диференціації ПДВ - передусім впровадження нульової ставки на соціально значущі групи товарів. Також - шляхом суттєвого зменшення податків на працю: ЄСВ та ПДФО (принаймні для малого бізнесу). А ще один важливий крок нівелювання митних бар'єрів [4].

Важливим пріоритетом державної економічної політики має бути воєнна економіка. Варто збільшити видатки на оборону, розбудову збройних сил, військово-промислового комплексу, розробку нових видів озброєння. В цьому напрямку важливо залучати кошти міжнародних фінансових організацій та країн-партнерів для цільових державних інвестицій у створення нових цілісних виробничих комплексів у пріоритетних видах діяльності, а також широкий інструментарій державної підтримки підприємств, важливих для економіки і безпеки в умовах війни. Це можуть бути різні інструменти: державне замовлення, державні гарантії, страхова підтримка, субсидії, кредити, гранти, акціонерне фінансування, венчурне фінансування.

Крім того, Україні потрібна ефективна державна політика підтримки зайнятості. Вона має включати проєкти стимулювання приватного бізнесу, розкривати економічний потенціал підприємництва. Необхідно активізувати діяльність центрів підтримки підприємництва, а також консалтингових структур (за бюджетно-грантової підтримки) у напрямі підтримки підприємницьких ініціатив внутрішньо переміщених осіб, започаткування ними власних приватних бізнесів, створення суб'єктів малого бізнесу [5]. Важливим є відкриття нових індустріальних парків з метою розміщення нових бізнесів та зростання діяльності переміщених підприємств, створення робочих місць в державному секторі, проєктів розвитку та відновлення інфраструктури.

Держава має забезпечити зростання мобільності робочої сили. Це значно сприятиме покращенню адаптивності внутрішньо переміщених осіб та інших категорій населення до змін на ринку праці. Трудова і соціальна мобільність визначають якісні характеристики робочої сили, її потенціальну здатність до зміни функцій у виробництві матеріальних і нематеріальних благ, готовність до професійно-кваліфікаційного зростання, освоєння нових професій. Важливим є запуск механізмів реверсної трудової міграції. Також держава має реалізовувати заходи, орієновані на підтримку ЗВО та ЗПТО, які забезпечують підготовку фахівців, потреба на які зросте у повоєнний час [5].

Пріоритетними заходами, що забезпечать збереження та розвиток ділової активності в усіх сферах суспільної життєдіяльності є: державна та місцева фінансова підтримка вітчизняних національних та локальних підприємств, зокрема завдяки розширенню програми безвідсоткового кредитування бізнесу на період військового стану; оперативна дерегуляція у податковій та митній сферах і оновлення державної політики у відповідності до потреб військового стану: зменшення податкового та адміністративного навантаження на бізнес; стимулювання державно-приватного партнерства; сприяти просуванню вітчизняної продукції на ринках, пошуку нових експортних можливостей [5].

Оскільки національна економіка України є експортоорієнтованою (понад третина ВВП України формується за рахунок надходжень від експорту продукції), то пріоритетом експорту продукції має стати продукція з вищою доданою вартістю. Це сприятиме збільшенню надходжень валютної виручки. Держава має проводити політику підтримки розвитку місцевих переробних підприємств. Уряду необхідно проводити активну політику імпортозаміщення там, де Україна володіє достатнім сировинним потенціалом. Це, насамперед, агропереробка та вироби з металу. Важливо піклуватися про розвиток виробництва продукції з високою доданою вартістю, це сприятиме зміні товарної структури вітчизняного експорту у напрямі збільшення частки готової продукції [5].

Підтримка економічного зростання і фінансова стабільність мають стати пріоритетами монетарної політики. Держава має посилити роль державних банків для реалізації державних програм підтримки економіки. Ще один напрямок - це розвиток інвестиційної політики. Залучення інвестицій є запорукою динамічного розвитку економіки.

Сьогодні експерти відносять інвестиційно-інноваційну складову до сектору значного ризику, що може означати високу потребу в забезпеченні інвестиційно-інноваційної безпеки на основі формування та імплементації спеціалізованого плану дій щодо її забезпечення з урахуванням особливостей воєнного періоду. Зважаючи на обмежені фінансові можливості держави у здійсненні додаткових капіталовкладень, забезпечення фінансової підтримки наукової діяльності та інших інноваційних секторів потребує покращення міжвідомчої координації та розширення можливостей щодо залучення іноземних інвесторів [3].

Пріоритетними для України в умовах війни є заходи забезпечення продовольчої безпеки. Вони можуть здійснюватися, як на державному так і на місцевому рівні, на рівні окремих територіальних громад. До реалізації цих заходів місцева влада може залучати бізнес і місцеве населення. Велике значення, особливо у перший рік війни, відіграла у забезпеченні продовольчої безпеки міжнародна допомога.

Стратегічним напрямком забезпечення соціально-економічної стабільності та розвитку є стабільне функціонування енергетичного сектору в Україні. Енергетична безпека є вирішальною для забезпечення стійкості функціонування економіки держави в умовах війни. Бойові дії створили нові значні ризики у енергетичній сфері: проблеми з накопиченням природного газу і достатніх запасів вугілля для проходження осінньо-зимового періоду; втрати управління Запорізькою АЕС; порушення роботи ГЕС внаслідок руйнування інфраструктури; постійні обстріли і руйнування критичної інфраструктури країни.

Перспективними напрямами розвитку енергетичного сектору України є: інтенсифікація розробки розвіданих запасів газу та нафти; забезпечення збалансованого та кліматично нейтрального розвитку енергетичного сектору України на основі використання альтернативних джерел енергії; розвиток різнотипних систем накопичення та використання енергії у побуті та промисловості; активізація роботи у напрямі пошуку джерел та налагодження логістики постачання природного газу, вугілля та нафтопродуктів [5].

Відбудова транспортної інфраструктури країни також є пріоритетним завданням після завершення війни. Важливо привести нормативно-правову базу з питань транспорту та дорожнього господарства у відповідність до стандартів ЄС, розробити та впровадити рішення щодо просторового планування з метою підвищення продуктивності транспорту. А зараз в умовах війни необхідно удосконалювати транспорту логістику, налагоджувати нові логістичні маршрути.

Фінансова безпека у 2023 р. залишається ключовою сферою для забезпечення економічної безпеки. Високі ризики у сфері державних фінансів вимагають постійного фокусування державних органів, насамперед, на питаннях забезпечення фінансових зобов'язань держави (як на заміщенні втрат податкових та митних надходжень, так і на оптимізації бюджетних витрат, підвищенні фінансової стійкості пенсійної системи), забезпеченні достатнього стимулювання бізнесу та залучення коштів міжнародної підтримки [3].

Висновки

соціальний економічний військовий стан

Таким чином, військова агресія сусідньої держави в Україні спричинила катастрофічні руйнування промислової, житлової, критичної, енергетичної, транспортної, військової інфраструктури. Завдала значних соціальних, економічних та фінансових втрат. Війна обумовила велику кількість негативних наслідків, як для самої України, так і для всього світу.

Широкомасштабна війна викликала значні загрози для забезпечення соціально-економічної стабільності та розвитку держави. На перший план виходять загрози забезпечення її фінансової спроможності, зменшення трудового потенціалу внаслідок інтенсивних процесів міграції населення за кордон, значної частки ВПО, вагомого скорочення інвестиційної діяльності, критичного скорочення промислового виробництва, збільшення часток низькотехнологічної та сировинної продукції у структурі промисловості, зниження конкурентних позицій українських виробників на внутрішньому та зовнішніх ринках, збільшення частки імпорту у внутрішньому споживанні, погіршення соціально-економічного становища вразливих верств населення, значного погіршення стану довкілля тощо.

Зазначене вище зумовлює необхідність моделювання та прогнозування динаміки економіки України у середньостроковій перспективі з метою напрацювання урядових рішень для забезпечення економічної безпеки держави. Важливо розробити та впровадити заходи, що будуть спрямовані на відновлення та модернізацію економіки України в умовах війни та повоєнного відновлення. І пріоритетне значення тут має відновлення роботи бізнесу, адже це запорука наповнення державного бюджету, збереження платоспроможності громадян, посилення економічної стійкості країни.

Найважливішим пріоритетом державної політики сьогодні є збереження людського капіталу. Вже зараз виникає потреба у формуванні засад нової соціальної політики, яка б враховувала сучасні глобальні тенденції, а також забезпечувала соціальні та економічні потреби різних категорій населення. Має бути модернізована система соціального захисту з метою посилення її цільового характеру та ризик-орієнтованості.

Література

1. Самаєва Ю. Як працює тил? Дзеркало тижня. 2022. 31 березня. URL: https://zn.ua/ ukr/macrolevel/jak-pratsjuje-til.html (дата звернення: 17.09.2023).

2. Максимов В. Стало відомо, скільки українців втратили роботу через війну. Today. 2022. Ua. URL: https://ukraine.today.ua/russkyj-stalo-yzvestno-skolko-ukrayntsev-poteryaly rabotu- yz-za-vojny/ (дата звернення: 17.09.2023).

3. Актуальні виклики та загрози економічній безпеці України в умовах воєнного стану: аналітичний звіт Національного інституту стратегічних досліджень. 2022. URL: https://niss.gov.ua/publikatsiyi/analitychni-dopovidi/aktualni-vyklyky-ta-zahrozy-ekonomichniy- bezpetsi-ukrayiny-v (дата звернення: 17.09.2023).

4. Борщевський В., Куропась І., Орест М. Економіка війни та повоєнний економічний розвиток України: проблеми, пріоритети, завдання. 2023. URL: https://uplan.org.ua/analytics/ ekonomika-viiny-ta-povoiennyi-ekonomichnyi-rozvytok-ukrainy-problemy-priorytety-zavdannia/ (дата звернення: 17.09.2023).

5. Економіка регіонів України в умовах війни: ризики та напрями забезпечення стійкості: науково-аналітичне видання/ наук. ред. Сторянська І.З. Львів, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені І.М. Долішнього НАН України». 2022. 70 с. (Серія «Проблеми регіонального розвитку»).

References

1. Samaieva, Y. (2022). Yak pratsiuie tyl? [How does the rear work]. Kyiv: Dzerkalo tyzhnia [in Ukrainian].

2. Maksymov, V. (2022). Stalo vidomo, skilky ukraintsiv vtratyly robotu cherez viinu. [It became known how many Ukrainians lost their jobs because of the war]. Kyiv: Today. Ua [in Ukrainian].

3. Current challenges and threats to the economic security of Ukraine under martial law: analytical report of the National Institute for Strategic Studies (10th ed.). (2022). Kyiv, National Institute of Strategic Studies.

4. Borshchevskyi, V., Kuropas, I., Orest, M. (2023). Ekonomika viiny ta povoiennyi ekonomichnyi rozvytok Ukrainy: problemy, priorytety, zavdannia. [War economy and post-war economic development of Ukraine: problems, priorities, tasks]. Kyiv: Hromadskyi prostir [in Ukrainian].

5. Storyanska, I.Z. (Eds.). (2022). Ekonomika rehioniv Ukrainy v umovakh viiny: ryzyky ta napriamy zabezpechennia stiikosti: naukovo-analitychne vydannia. [The economy of the regions of Ukraine in the conditions of war: risks and directions of ensuring stability: scientific and analytical publication]. Lviv: DU «Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni I.M. Dolishnoho NAN Ukrainy» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru