Релокація бізнесу на Закарпаття внаслідок війни: територіальний та галузевий зрізи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Релокація бізнесу на Закарпаття внаслідок війни: територіальний та галузевий зрізи

Чубарь Оксана Геннадіївна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів і банківської справи, ДВНЗ "Ужгородський національний університет"

Гапак Наталія Мирославівна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки і підприємництва, ДВНЗ "Ужгородський національний університет"

Бойко Ярослав Миколайович кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки і підприємництва, ДВНЗ "Ужгородський національний університет"

Червак Олеся Юріївна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки і підприємництва, ДВНЗ "Ужгородський національний університет"

Анотація

В статті висвітлено окремі особливості та характеристики процесів переміщення підприємств різних видів економічної діяльності на територію Закарпатської області з початком повномасштабної війни. Проаналізовано аналітико-статистичні дані, що відображають кількість релокованих підприємств за видами економічної діяльності у різні територіальні громади (ТГ) регіону. Визначено, що в Закарпатську область станом на січень 2023 року перемістилось 369 підприємств, найбільша кількість яких представляла сферу ІТ (понад 47 %), 27,6% - сферу послуг, 19% - переробну промисловість, трохи більше 4 % - будівництво і по 0,5% - вантажний транспорт і сільське господарство. Лідерами серед ТГ, в які перемістилось найбільше ІТ-підприємств, стали Батівська селищна ТГ Берегівського району (103 одиниці), Ужгородська міська ТГ (34 од.), Свалявська (9 од.) та Мукачівська (6 од.) міські ТГ Мукачівського району. Зроблено висновок про важливість переміщення підприємств саме цієї сфери для регіональної економіки, для докорінної зміни її якісної структури та підвищення інноваційності. Для підтримки цих процесів та їх активізації в області створено ГО "Закарпатський кластер інформаційних технологій".

Трійка територіальних громад-лідерів за кількістю релокованих підприємств переробної промисловості - Ужгородська, Мукачівська, Берегівська, які є міськими громадами з центрами у містах обласного підпорядкування. У них зосередилось понад 52% усіх релокованих переробних підприємств широкого спектру та напрямів діяльності, що слід оцінювати позитивно, оскільки це сприятиме подальшому розвитку регіональної економіки, її диверсифікації, наповнюваності місцевих ринків новими видами промислової продукції.

62% торгівельних підприємств, що були переміщені в регіон, перереєстровані в Ужгородській та Мукачівській територіальних громадах, а 84% - у міських громадах області. Тобто, чітко простежується тенденція до релокації у найбільші міста регіону чи в населені пункти поблизу них.

У підсумку три територіальні громади Закарпатської області прийняли найбільше підприємств релокованого бізнесу - Батівська, Ужгородська та Мукачівська (114, 82 та 43 од. відповідно), на які припадає 64,8% всіх релокованих підприємств (239 із 369 од.). За ВЕДами найбільше підприємств ІТ-сфери - 143 од. - розміщені у трьох вказаних громадах, а це 83 % всіх підприємств цієї сфери, переміщених у Закарпатську область. Найбільш привабливими для переміщених підприємств виявились дві міські територіальні громади з розвинутою інфраструктурою, сферою послуг, доступністю до адміністративних та інших управлінських структур локального та регіонального рівня. Щодо Батівської селищної ТГ, яка в області посіла позиції лідера за кількістю релокованих підприємств, то її феномен криється у тому, що громада була в адміністративному порядку визначена місцем реєстрації підприємств ІТ-сфери та створення ІТ-кластера.

Ключові слова: економічний розвиток регіону, територіальні громади, релокація бізнесу, ІТ-сфера. війна економічний релокований

Chubar Oksana Hennadiivna PhD in economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance and Banking, Uzhhorod National University

Hapak Nataliya Myroslavivna PhD in economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economy and Entrepreneurship, Uzhhorod National University

Boiko Yaroslav Mykolayovych PhD in economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economy and Entrepreneurship, Uzhhorod National University

Chervak Olesya Yuryivna PhD in economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economy and Entrepreneurship, Uzhhorod National University

BUSINESS RELOCATION TO ZAKARPATTIA AS A RESULT OF THE WAR: TERRITORY AND INDUSTRY ASPECTS

Abstarct. The article highlights some of the features and characteristics of business relocation in various economic activity fields to Zakarpattia region since the beginning of the full-scale war. Analytical and statistical data on the numbers of relocated enterprises by type of economic activity to different territorial communities (TCs) of the region have been analyzed. It is determined that as of January 2023, 369 enterprises had moved to Zakarpattia region, the largest number of which represented the IT sector (over 47%), 27.6% - the service sector, 19% - the processing industry, slightly more than 4% - construction, and freight transport with agriculture 0.5% each. The leaders among the host TCs for IT enterprises were Bativska TC of Berehove district (103 businesses), Uzhhorod TC (34 businesses), Svalyava (9 businesses) and Mukachevo (6 businesses) TCs of Mukachevo district. It is concluded that the relocation of enterprises in this particular field is important for the regional economy, its complete change in terms of structural quality and innovation boost. To support and stimulate these processes, a community based organization "Transcarpathian Information Technology Cluster" was created in the region.

Top three leading territorial communities in terms of the number of relocated processing enterprises are Uzhhorod, Mukachevo, and Berehove, which are urban communities with centers in cities of regional subordination. They concentrate more than 52% of all relocated processing enterprises with a wide range of activities, which should be regarded positively, as it will contribute to further development of the regional economy, its diversification, and supply of new types of industrial products to local markets.

62% of trade enterprises that were relocated to the region were re-registered in Uzhhorod and Mukachevo territorial communities, and 84% in the region's urban communities. Which means there is a clear trend towards relocation to large cities in the region or settlements nearby.

As a result, three territorial communities in Zakarpattia region host the largest number of relocated businesses - Bativ, Uzhhorod, and Mukachevo (114, 82, and 43, respectively), which account for 64.8% of all relocated businesses (239 out of 369). According to the Classification of Economic Activity, the largest number of IT enterprises - 143 - are located in three communities, which is 83% of all enterprises in this sector relocated to Zakarpattia region. Two urban communities with developed infrastructure, services, and access to administrative and other management agencies at the local and regional levels proved to be the most attractive for displaced enterprises. As for Bativska village TC, which is the leader by the number of relocated enterprises, its phenomenon can be explained by the fact that the community was administratively determined as the place of registration for IT enterprises to establish an IT cluster.

Keywords: economic development of the region, territorial community, business relocation, IT-sector.

Постановка проблеми. Початок повномасштабних військових дій у лютому 2022 року призвів до потужних руйнівних процесів у сфері соціально- економічних відносин в Україні. Великі потоки мирних мешканців вимушені були залишати місця постійного проживання в пошуках безпечних місць, рятувати дітей і родини від російської агресії, насилля та мародерства. Слідом за населенням почав переміщення і бізнес, вивозячи свої виробничі потужності, ресурси, а також і робочу силу у тилові регіони країни. Одним з таких регіонів стало Закарпаття, яке посіло третє місце в країни за кількістю релокованих підприємств. Регіональні та територіальні органи влади докладали багато зусиль задля створення належних умов для такої релокації, адже доводилось вирішувати багато соціальних, гуманітарних, організаційних та інших питань, усвідомлюючи, разом з тим, важливість і значимість потенційного впливу переміщення бізнесу з інших регіонів на економічний розвиток області та її територіальних громад (ТГ). Отже проблематика цього переміщення, моніторинг та оцінювання якісних і кількісних його характеристик, зокрема в контексті розміщення бізнесів у різних громадах регіону, набуває актуальності та значимості як для органів влади, самих громад, так і для фахівців, науковців і дослідників проблем розвитку регіональної економіки та економіки ТГ.

Стаття підготовлена в межах виконання наукової теми "Організаційно- економічні засади зміцнення потенціалу територіальних громад", що досліджується в Закарпатському регіональному центрі соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України, м Ужгород, у 2022-2024 роках. Інформаційно-аналітична база - дані Департаменту економічного розвитку Закарпатської ОВА станом на січень 2023 року.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання соціально- економічного розвитку країни за умов війни набувають актуальності ще з 2014 року, року початку гібридної агресії росії. У зв'язку з цим виділимо ґрунтовне дослідження науковців НАН України (національну доповідь) [1], в якому розглянуті, зокрема, соціально-економічні втрати України, обумовлені подіями на Донбасі, загрози, ризики та можливості розвитку України, якими їх бачили автори у 2015 році. Особливості фінансового забезпечення держави в умовах військової агресії на сході Україні висвітлювались в 2015 році в публікації авторів Сторонянської І. та Пелехатого А. [2]. Проблеми економічного відновлення та розвитку країн після воєн розглянуті в публікації [3], автор якої проаналізував досвід економічного відновлення та розвитку країн після воєн та запропонував заходи, актуальні для України.

З початком повномасштабної військової агресії росії в Україні публікуються наукові та аналітичні матеріали, присвячені різним питанням соціально-економічного розвитку країни та її регіонів в умовах війни. Варто виділити науково-аналітичне видання ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України"[4], в якому розглянуті такі аспекти, як зміни регіональних ринків праці, умови ведення бізнесу, загрози втрат експортного потенціалу, забезпечення продовольчої безпеки, функціонування енергетичного сектору в умовах війни.

Також проблемам економіки громад і регіонів в умовах війни та повоєнного стану присвячено аналітичний звіт Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства [5], в якому, зокрема, викладено світовий та європейський досвід повоєнного відновлення економіки та пріоритетні його напрями для України.

Мета статті (постановка завдання) - аналіз кількісних, якісних і структурних характеристик процесу переміщення бізнесових структур на територію Закарпаття в розрізі окремих ТГ та видів економічної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Процес релокації підприємств у тилові регіони розпочався весною 2022 року, а станом на кінець січня 2023 року таких підприємств у Закарпатській області вже нараховувалось 369 од. Із них працювали 332, вже переїхали, але ще не запустилися 30, ще сім - у процесі переїзду. Найбільша кількість підприємств представляла сферу ІТ (понад 47 %), 27,6% - сферу послуг, 19% - переробну промисловість, трохи більше 4 % - це будівництво і по 0,5% - вантажний транспорт і сільське господарство [6].

Відзначаючи регіони та населені пункти, з територій яких бізнес перебирався в Закарпатську область, слід сказати, що це 19 регіонів України, в переліку яких є як ті, що розміщені безпосередньо в зоні бойових дій або межують з нею, так і області, що мають сусідство з Білоруссю. А також області, які відносяться до тилових - Вінницька, Львівська, Полтавська, Івано- Франківська, Тернопільська.

Отже серед видів економічної діяльності, підприємства яких перемістились в Закарпатську область, найбільше представлена "Інформація та телекомунікації" - 172 підприємства, з яких них найбільша кількість переміщена в Батівську селищну ТГ Берегівського району (103 підприємства ІТ-сфери). 34 ІТ-підприємства перемістились в Ужгородську міську ТГ, на третьому місці Свалявська ТГ, в яку переїхало 9 підприємств, на четвертому Мукачівська ТГ - 6 підприємств. В інші 15 громад п'ятьох районів області переїхало від 1 до 3-х ІТ-підприємств.

Феномен та привабливість невеликого селища Батєво викликаний виключно адміністративним рішенням влади регіону виділити саме цю локацію для компактного розміщення та реєстрації підприємств ІТ-сфери. Ця ТГ була запропонована для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які на початку воєнного вторгнення самостійно та неорганізовано прибували в регіон в пошуках спокійного та безпечного притулку. Ідея створення ІТ-кластера в Закарпатській області знайшла розвиток безпосередньо в такому форматі, коли є намагання сформувати привабливі умови, мінімізувати бюрократичні бар'єри задля залучення більшої кількості підприємств і підприємців такої високотехнологічної та актуальної сфери діяльності, якою є ІТ.

Даючи оцінку процесам переміщення в Закарпатську область підприємств ІТ-сфери та створення ІТ-кластеру, практично всі практики та регіональні менеджери наголошують на їх важливості для регіональної економіки, для докорінної зміни її якісної структури та підвищення інноваційності. Проте доцільно вказати, що часто таке переміщення носить формальний характер, оскільки специфіка ІТ-бізнесу полягає в його мобільності, відсутності обтяжень, пов'язаних з рухом та необхідністю переміщення великих обсягів матеріально-технічних ресурсів (обладнання, технології, сировина тощо). Такі підприємства переважно організовані як ФОПи з невеликою кількістю працівників, які працюють у віддаленому доступі. Разом з тим є приклад ТОВ, на якому вже працює більше сотні людей, і є плани збільшувати цю кількість до 110 осіб.

З погляду ТГ, в які релокується цей бізнес, важливо, щоб він не тільки переміщувався в громади фізично, але й здійснював юридичну реєстрацію, адже це забезпечуватиме для громад податкові надходження, сприятиме посиленню їх фінансової спроможності.

5 квітня 2022 року створений і зареєстрований як ГО "Закарпатський кластер інформаційних технологій". Наразі він об'єднує понад 120 резидентів - як компаній, так і ФОПів. Зараз розглядаються ще майже 80 заявок на резидентство від компаній та ще 300 від ФОПів [7]. Більшість з них - це релокований бізнес з інших регіонів України. Причому айтівці релокують свій бізнес не лише в усі міста Закарпаття, але й села та територіальні громади по всій Закарпатській області. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну вже близько 35 тис. працівників ІТ-компаній переїхали на Закарпаття, в т.ч. і з сусідніх західних областей [8]. Звісно, що працівники переїжджають не самі, а зі своїми родинами. До того ж, за даними компаній-засновників Закарпатського ІТ-кластеру, 30-60% їхніх айтівців хочуть залишитися жити в Закарпатті [9]. Тому питання проектування та розбудови так званих ІТ-містечок - це також потреба для розвитку кластеру на перспективу. Новостворений кластер допомагає своїм резидентам релокуватися, оформити необхідні документи, відновити роботу, забезпечити працівників необхідним, а також сприяє в пошуку потенційних клієнтів та інвестицій.

Представників ІТ-сфери ваблять природні, рекреаційні переваги Закарпатського краю, вони готові тут жити і працювати в умовах близькості до природних об'єктів, в чистому середовищі, будувати житло для своїх працівників і родин. Отже важливою стає проблема виділення громадами земельних ділянок для такого будівництва, сприяння у вирішенні бюрократичних та юридичних питань.

Крім того, багато підприємців-представників будівельного бізнесу, які зараз відмовились продовжувати свій бізнес у містах, що були під окупацією або в тих, які досі під ударами росії, готові диверсифікувати ризики і починати будувати об'єкти на Закарпатті. Вони, у свою чергу, звертаються до Закарпатського ІТ-кластеру із партнерськими пропозиціями щодо суперлояльних умов для інвестування, викупу чи оренди житла резидентами кластеру [10]. Зокрема, до Закарпаття релоковано 12 будівельних підприємств, в т.ч. 10 перереєстровано і працює, що є 4-м показником кількості релокованих підприємств за видами економічної діяльності.

Одним із напрямків роботи новоствореного ІТ-кластеру є активізація спільної освітньої роботи із загальноосвітніми та вищими навчальними закладами щодо трансформації ІТ-освіти, впровадження освітніх програм, розроблених спільно та за підтримки резидентів ІТ-кластерів, інтегрування викладання IT-дисциплін в школах/ліцеях. Це сприятиме посиленню та активізації освітньої і наукової сфер, а також зв'язків "освіта-бізнес", "наука- бізнес", "освіта-наука". Прикладом такої співпраці та розвитку наукових здібностей дітей і молоді, їх підтримки у здобуванні якісної і сучасної освітиє Літня школа інформатики (на базі ДВНЗ "Ужгородський національний університет"), що вперше стартувала влітку 2022р. для школярів 6-11 класів Закарпаття і охопила 200 дітей, а також Зимова ІТ-школа для студентів факультетів інформаційних технологій Закарпаття (лютий 2023р.) [11].

Другу та третю позиції за кількістю релокованих підприємств займають переробна промисловість, а також оптова і роздрібна торгівля, ремонт транспортних засобів - 18,7% та 16,5% відповідно.

Трійка територіальних громад-лідерів серед релокованих підприємств переробної промисловості - Ужгородська, Мукачівська, Берегівська. Це все міські громади, причому з центрами у містах обласного підпорядкування. У них зосередилось понад 52% усіх релокованих переробних підприємств. Загалом, саме серед міських тергромад знайшли свою нову локацію 77% усіх переміщених підприємств даної сфери. Отже, суб'єкти підприємницької діяльності переробної промисловості більше тяжіють саме до міських громад.

Релоковані підприємства переробної сфери характеризуються широким спектром виробничої та обробної діяльності, а саме: виробництво будівельних металевих конструкцій, інструментів, обладнання зв'язку, змащувально- охолоджуючих рідин; пошиття одягу і взуття; виготовлення обладнання для харчової промисловості; виробництво харчової продукції; виробництво високовольтного обладнання для енергосистеми; металургія, обробка металу, виробництво машин, устаткування; виробництво металоконструкцій; виробництво меблів та фанерних виробів; виробництво металообробних машин, алюмінієвих профілів; виробництво товарів медичного призначення; виробництво пластикових карток; виробництво модульних котельних; виробництво полікарбонату; виробництво виробів з пластмас; виробництво укриттів з гофрованої сталі; виробництво модульних будинків; виробництво трубопроводів, виробництво хліба та різна інша виробнича діяльність. Таке різноманіття переміщених видів переробної промисловості слід оцінювати позитивно, оскільки воно сприятиме подальшому розвитку регіональної економіки, її диверсифікації, наповнюваності місцевих ринків новими видами промислової продукції, обміну досвідом з уже існуючими підприємствами у громадах регіону.

62% торгівельних підприємств, що були переміщені регіон, перереєстровані в Ужгородській та Мукачівській територіальних громадах, а 84% - у міських громадах області. Тобто, чітко простежується тенденція до релокації у найбільші міста регіону чи в населені пункти поблизу них. Релокованими є підприємства як оптової, так і роздрібної торгівлі досить широкого спектру діяльності. Зокрема, це торгівля фармацевтичними товарами, металами та металевими рудами, відходами та брухтом, продуктами харчування, хімічними продуктами, збіжжям, вживаними речами, дитячими іграшками і продуктами харчування, обладнанням для закладів громадського харчування, тканинами для спецодягу, сонячними батареями і товарами на сонячних батареях та багато чим іншим.

34 переміщені під ії риєжсть а належатьдо сфери інших видів послуг - вони релокувались в 11 ТГ області. Найбільше у Берегівському (13 підприємств, з них 10 - у Батівській ТГ), Ужгородському (13, з них 7 - в Ужгородській ТГ) та Мукачівському (7, з них - 6 у Мукачівській ТГ) районах. Серед цих підприємств є бізнеси у сфері права, фінансових та бухгалтерських послуг, громадські організації, з ремонту та пошиття взуття, виготовлення їжі.

75% релокованих підприємств будівельної галузі теж знайшли нову локацію саме у міських громадах області, і лише 1 підприємство (що складає 8%) - у сільській громаді. Загалом було переміщено 12 підприємств даного виду діяльності, або 3,3% від загальної кількості релокованих.

Переміщених підприємств інших видів діяльності, згідно прийнятого КВЕДу, є одиниці. Так, сільськогосподарських і транспортних підприємств відповідно по 3, операцій з нерухомим майном - 5, охорони здоров'я та надання соціальної допомоги - 4, підприємств тимчасового розміщення - 1, підприємств з утилізації відсортованих матеріалів (виробництво поліетиленових пакетів) - 1, мистецтва, спорту, розваг і відпочинку - 2, фінансової і страхової діяльності, а також професійної, наукової і технічної діяльності - по 1.

Узагальнена картина по ТГ області виглядає так (табл. 1). За кількістю найбільше бізнесових структур прийняла Батівська ТГ - 114 од., а також Берегівська ТГ (21од.). З них найбільше з ІТ-сфери - 103 од. Крім того, ТГ району прийняли бізнес з переробної промисловості (Берегівська ТГ), торгівлі (Виноградівська), будівництва та інших видів послуг. У підсумку Берегівський район посів 1-ше місце за кількістю релокованого бізнесу - 145 підприємств, що складає майже 40% усього по Закарпаттю. Частка перереєстрованих (а не лише переміщених) підприємств тут також найбільша - практично 47%.

Таблиця 1

Література

1. Політика інтеграції українського суспільства в контексті викликів та загроз подій на Донбасі (національна доповідь) / [Лібанова Е.М., Горбулін В.П., Пирожков С.І. та ін.]; за ред. Е.М. Лібанової. - К.: НАН України, 2015. 363 с. URL: https://idss.org.ua/monografii/ 2016_dopov_Donbas.pdf.

2. Сторонянська І., Пелехатий А. Джерела формування фінансового ресурсу держави в умовах військової агресії на сході Україні. Global world: науковий альманах. 2015. Vol. I (I). URL: https://eprints.oa.edu.Ua/6006/1/Global_world_1_2005-82-87.pdf.

3. Іванов С.В. Економічне відновлення і розвиток країн після збройних конфліктів та воєн: невтрачені можливості для України. Економіка України. 2019. № 1 (686). С. 75-89.

4. Економіка регіонів України в умовах війни: ризики та напрями забезпечення стійкості: науково-аналітичне видання / наук. ред. Сторонянська І.З. Львів, ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України". 2022. 70с. URL:https://ird.gov.ua/irdp/ p20220033.pdf.

5. Економіка громад і регіонів в умовах воєнного стану та пріоритети їх повоєнного розвитку. Аналітичний звіт Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Львів. 2022.URL:http://amer.org.ua/wp-content/uploads/ 2022/10/ECONOMY-OF-COMMUNITIES-AND-REGIONS.pdf.

6. На Закарпаття з початку повномасштабної війни релокувалися понад 360 підприємств. 26/01/2023.URL:https://zaholovok.com.ua/na-zakarpattya-z-pochatku-povnomasshtabnoyi- viyny-relokuvalysya-ponad-360-pidpryyemstv.

7. У Закарпатському ІТ-кластері сьогодні вже близько 120 резидентів. Інтернет- видання "Угорська правда".URL:https://kiszo.news/2022/06/01/%D1%83-%D0%B7%D0% B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA% D0%BE%D0%BC%D1%83-%D1%96%D1%82-%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82% D0%B5%D1%80%D1%96-%D1%81%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BD/.

8. Від початку війни близько 35 тисяч працівників ІТ-компаній переїхали на Закарпаття. Інтернет-видання "Прозахід". URL: https://prozahid.com/vid-pochatku-vijny-blyzko-35- tysiach-pratsivnykiv-it-kompanij-pereikhaly-na-zakarpattia/.

9. 30-60% айтівців можуть залишитися на заході. Поговорили з IT-кластерами про житло та релокацію..Інтернет-видання "Ліга. Теек". URL: https://tech.liga.net/ua/ukraine/ article/tehnohaby-jile-s-ubejischem-i-podderjka-vsu-kak-it-klastery-pomogayut-strane-v-voynu.

10. Жанна Капіца, СЕО та співзасновниця ІТ-кластера Закарпаття. Інтернет- видання "Укрінформ". URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3568386-zanna- kapica-seo-ta-spivzasnovnica-itklastera-zakarpatti.html.

11. Зимова ІТ-школа для студентів. Офіційний сайт Закарпатського ІТ-кластеру. URL: https://itct.com.ua/news/it-winter-school-2023.

12. References:

13. Libanova E.M., Horbulin V.P., Pyrozhkov S.I. (2015). Polityka intehratsii ukrainskoho suspilstva v konteksti vyklykiv ta zahroz podii na Donbasi (natsionalna dopovid) [Policy of integration of Ukrainian society in the context of challenges and threats posed by the situation in Donbas (national report)]. (Eds. E.M. Libanova). K.: NAN Ukrainy. 363 с. URL: https://idss.org.ua/monografii/2016_dopov_Donbas.pdf [in Ukraine].

14. Storonianska I., Pelekhatyi A.(2015). Dzherela formuvannia finansovoho resursu derzhavy v umovakh viiskovoi ahresii na skhodi Ukraini [Sources of the state financial resources in times of military aggression in the east of Ukraine]. Global world: naukovyi almanakh - Global world: scientific anthology. Vol. I (I). URL: https://eprints.oa.edu.ua/6006/1/Global_world_ 1_2005-82-87.pdf [in Ukraine].

15. Ivanov S.V. (2019). Ekonomichne vidnovlennia i rozvytok krain pislia zbroinykh konfliktiv ta voien: nevtracheni mozhlyvosti dlia Ukrainy [Economic recovery and development of countries after armed conflicts and wars: Ukraine's opportunities that have not been lost yet]. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 1 (686). С. 75-89 [in Ukraine].

16. Ekonomika rehioniv Ukrainy v umovakh viiny: ryzyky ta napriamy zabezpechennia stiikosti: naukovo-analitychne vydannia [Economy of Ukraine's regions in the context of war: risks and ways to ensure sustainability: a scientific and analytical publication]. (Eds. Storonianska I.) (2022). DU "Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni M.I. Dolishnoho NAN Ukrainy" -Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine. Lviv. 70с. URL: https://ird.gov.ua/irdp/ p20220033.pdf [in Ukraine].

17. Ekonomika hromad i rehioniv v umovakh voiennoho stanu ta priorytety yikh povoiennoho rozvytku. Analitychnyi zvit Ukrainskoi natsionalnoi platformy Forumu hromadianskoho suspilstva Skhidnoho partnerstva. [Economy of communities and regions under martial law and priorities for their post-war development. analytical report by Ukrainian national platform Civil Society Forum, eastern partnership]. (2022). Lviv. URL: http://amer.org.ua/wp- content/uploads/2022/10/ECONOMY-OF-COMMUNITIES-AND-REGIONS.pdf[in Ukraine].

18. Na Zakarpattia z pochatku povnomasshtabnoi viiny relokuvalysia ponad 360 pidpryiemstv [More than 360 enterprises relocated to Zakarpattia since the beginning of the fullscale war]. 26.01.2023. URL:https://zaholovok.com.ua/na-zakarpattya-z-pochatku-povnomasshtabnoyi- viyny-relokuvalysya-ponad-360-pidpryyemstv [in Ukraine].

19. U Zakarpatskomu IT-klasteri sohodni vzhe blyzko 120 rezydentiv [There are nearly 120 residents in Zakarpattia IT-cluster today.]. 1.06.2022. Internet-vydannia "Uhorska pravda" - Internet media "Uhorska Pravda". URL: https://kiszo.news/2022/06/01/%D1%83-%D0% B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D 1%82%D1%81 %D 1%8C% D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D1%96%D1%82-%D0%BA%D0%BB%D0%B0% D1% 81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96-%D1%81%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE% D0%B4%D0%BD/. [in Ukraine].

20. Vid pochatku viiny blyzko 35 tysiach pratsivnykiv IT-kompanii pereikhaly na Zakarpattia [Nearly 35,000 IT-specialists relocated to Zakarpattia since the beginning of the fullscale war]. 30.03.2022. Internet-vydannia "Prozakhid" - Internet media "Prozahid". URL: https://prozahid.com/vid-pochatku-vijny-blyzko-35-tysiach-pratsivnykiv-it-kompanij-pereikhaly- na-zakarpattia/ [in Ukraine].

21. 30-60% aitivtsiv mozhut zalyshytysia na zakhodi. Pohovoryly z IT-klasteramy pro zhytlo ta relokatsiiu [30-60% of IT-specialists may stay in the west. Conversations with an IT-cluster about accommodation and relocation]. 25.05.2022. Internet-vydannia "Liha.Tech" - Internet media "Liha.Tech". URL: https://tech.liga.net/ua/ukraine/article/tehnohaby-jile-s- ubejischem-i-podderjka-vsu-kak-it-klastery-pomogayut-strane-v-voynu. [in Ukraine].

22. Zhanna Kapitsa, SEO ta spivzasnovnytsia IT-klastera Zakarpattia [Zhanna Kapitsa,, СЕО and co-founder of Zakarpattia IT-cluster]. 10.09.2022. Internet-vydannia "Ukrinform" - Internet media "Ukrinform". URL:https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3568386-zanna- kapica-seo-ta-spivzasnovnica-itklastera-zakarpatti.html. [in Ukraine].

23. Zymova IT-shkola dlia studentiv. Ofitsiinyi sait Zakarpatskoho IT-klasteru [Winter IT-school for students. Official webpage of Zakarpattia IT-cluster]. 24. 01.2023. URL: https://itct.com.ua/news/it-winter-school-2023 [in Ukraine].

Размещено на Allbest.ru