Концепція сталого розвитку та її вплив на якість продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепція сталого розвитку та її вплив на якість продукції

Інна М. Рєпіна, Іван О. Востряков, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

У статті за допомоги еволюційного підходу досліджено шлях розвитку концепції сталого розвитку та ї вплив на якість продукції. У ХХІ ст. парадигма сталого розвитку є панівною доктриною розвитку людської цивілізації. Це обумовлює актуалізацію дослідження її результативності в бізнесі на відміну від інших, традиційних вже теорій бізнес-організацій. Результати дослідження формувалися на основі застосування методів аналізу, синтезу, класифікації, індукції, вимірювання й порівняння. Також в ході роботи використовувалися аналітичні, економіко-математичні, матричні, експертні та бальні методи, впроваджувалася методика ранжування.

Систематизовано підходи до визначення сутності дефініції «сталий розвиток» та доповнено їх за рахунок виокремлення протиентропійного підходу в основі якого лежить прагнення до забезпечення захисту соціо-еколого-економічних систем від негативного впливу зовнішнього середовища (в тому числі, загроз викликаних пандемією COVID19 та геополітичними конфліктами) та створення передумов збереження динаміки їх розвитку. Розглянуто роль кожного з трьох напрямів реалізації концепції сталого розвитку в бізнесі. Запропоновано технологію оцінювання рівня сталого розвитку компаній індустрії краси на основі показників стандартів GRI запроваджених Глобальною Радою зі стандартів у сфері сталого розвитку (GSSB). У якості результуючого показника рівня сталого розвитку (LSD) використано суму отриманих результатів за індикаторами GRI. Реалізація запропонованого підходу до оцінювання результативності побудови бізнес-моделі компанії на засадах сталого розвитку сприяє формуванню соціально-відповідального ставлення до ролі бізнесу в забезпеченні розвитку соціо-еколого-економічної системи країни, в якій цей бізнес функціонує.

Ключові слова: сталий розвиток; концепція; соціо-еколого-економічна система; результативність; стандарти GRI; нефінансова звітність; якість продукції; цінності.

The concept of sustainable development and its impact on product quality

Inna M. Riepina, Ivan O. Vostriakov Vadym Hetman Kyiv National University of Economics

The article examines the development of sustainable development concept and its impact on product quality using an evolutionary approach. In the 21st century the paradigm of sustainable development is the dominant doctrine of the development of human civilization. This determines the actualization of the study of its effectiveness in business, in contrast to other, already traditional theories of business organizations. The research results were formed using different methods, such as: classification, induction, measurement, comparison, analysis and synthesis. Analytical, economic-mathematical, matrix, expert and scoring methods were also used during the work, and the ranking method was implemented.

Approaches to determining the essence of the definition "sustainable development" have been systematized and supplemented by highlighting the antientropy approach, which is based on the desire to ensure the protection of socio-ecological and economic systems from the negative impact of external environment (including threats caused by the COVID19 pandemic and geo-political conflicts) and creation of prerequisites for preserving the dynamics of their development. The role of each of the three implementation areas of sustainable development concept in business is considered. Method for assessing the sustainable development level of a company in the beauty industry based on the indicators of the GRI standards introduced by the Global Sustainability Standards Board (GSSB) is proposed. The sum of the results obtained according to the GRI indicators was used as the resulting indicator of the level of sustainable development (LSD). Implementation of the proposed approach for assessing the effectiveness of creating a company's business model based on sustainable development contributes to the formation of a socially responsible attitude to the role of business in ensuring the development of the economic and socio-ecological system of the country in which this business operates.

Keywords: sustainable development; concept; socio-ecological-economic system; performance; GRI standards; non-financial reporting; product quality; values.

Постановка проблеми

Загострення на сучасному етапі цивілізаційного розвитку соціальних, економічних та екологічних проблем підштовхує людство до усвідомлення актуальності опрацювання концептуальних положень сталого розвитку та пошуку методичних підходів до оцінювання результативності їх впровадження в бізнесі. Завдяки веденню бізнесу на засадах сталого розвитку стає можливим взаємне узгодження як економічних, екологічних так і соціальних чинників розвитку. В результаті зникає дилема вибору між захистом довкілля, капіталізацією та здоров'ям населення, тому що потреби й обмеження стають похідними проблемами від захисту довкілля, економічного зростання і соціальних інтересів.

На сьогодні в контексті таких процесів, як обмеженість ресурсів, питання екологічної катастрофи, боротьба світу зі світовою пандемією коронавірусу, актуальним постає забезпечення реалізації концепції сталого розвитку підприємств будь-якої галузі. Пріоритетними в цьому питанні є визначення з точки підходу економіки конструктивних важливих для всіх ланок бізнесу засад. Сьогодні основою будь-якої економіки є бізнес, тому дуже важливим є вивчення еволюції концепції сталого розвитку підприємств. Оскільки підприємство є частиною економічної системи, збалансоване функціонування різних його компонентів є ключем до забезпечення сталого розвитку більш глобалізованої системи.

Аналіз джерел, досліджень та публікацій

Сучасний етап розвитку людської цивілізації вирізняється стрімкими змінами в усіх сферах життєдіяльності людини, які часто взаємопов'язані, динамічно поширюються, підсилюють одна одну та характеризуються значною мірою непередбачуваності. Для подальшого розвитку суспільства деякі зміни несуть суттєві загрози. Тому сталий розвиток є однією з найважливіших сфер розвитку в сучасному світі, дослідженню якого науковці почали приділяти більше уваги. Свій внесок у розробку теорії сталого розвитку внесли такі науковці: Дж. Аткінсон, Г.Х. Брунтланд, Г. Дейлі, Ф. Джовані, А. Оніші, М. Котабі, Б. Хьюс, О. Амоша, В. Вернадського, Д. Калюжного, Л. Корнійчук, О. Кузнецов, Л. Мельник, І. Тарасенко, С. Чернишов, С. Федіна та багатьох інших [1-6]. Проте питання оцінювання результативності управління підприємствами на засадах концепції сталого розвитку потребують подальшого дослідження та пошуку результуючого показника. Саме цим питанням і присвячена дана стаття.

Мета дослідження. Метою даної статті є розгляд еволюції становлення концепції сталого розвитку, пошук дієвих методів оцінювання її результативності та визначення взаємозв'язку між сталим розвитком та якістю продукції.

Виклад основних результатів та його обґрунтування

Концепція сталого розвитку нині визнається всіма державами-членами Організації Об'єднаних Націй як один із пріоритетів людства і має бути імплементована на національному та глобальному рівнях. Шлях еволюції цієї концепції показаний на рис. 1.

Рис. 1. Етапи еволюції концепції сталого розвитку [31, C. 43]

Термін «сталий розвиток» в економічній науці був запропонований бізнес-спільнотою і за останні десятиліття набув вжитку у корпоративних виданнях та офіційних політичних та економічних документах усіх рівнів. Протягом останніх десятиліть найвпливовіші міжнародні організації виділили питання сталого розвитку пріоритетним.

Концепція сталого розвитку йде еволюційним шляхом, який можна розділити на три етапи: виникнення ідеї, популяризація та вдосконалення ідеї. В даний час можна визначити характеристики наступних підходів і теорій, що розкривають зміст визначення «сталий розвиток». Це показано в табл. 1.

Таблиця 1. Підходи та теорії до розуміння дефініції «сталий розвиток»

Джерело: складено автором на основі [4, с. 320].

На основі проведеного аналізу підходів та теорій визначення сутності дефініції «сталий розвиток» пропонуємо виокремити новий підхід - протиентропійний. В основі даного підходу має лежати прагнення до забезпечення захисту соціо-еколого-економічних систем від негативного впливу зовнішнього середовища (наприклад, загроз викликаних пандемією COVID19, геополітичними конфліктами) та створення передумов збереження динаміки їх розвитку. Ми маємо визнати, що бізнес за останні два роки суттєво змінився під впливом цих факторів. Індустрія краси зазнала руйнівного впливу через зміну купівельних пріоритетів у споживачів, які висувають вимоги до якості та екологічної безпеки продукції, а також етичності її виготовлення. Тому, на нашу думку, виокремлення протиентропійного підходу у розумінні сутності дефініції «сталий розвиток» є актуальним питанням і має логічне підґрунтя.

Слід зазначити, що концепція сталого розвитку побудована на виділенні й реалізації у процесі ведення бізнесу трьох напрямів: економічного, соціального та екологічного. Ці три напрями взаємодіють між собою, створюючи особливу значимість зв'язку й взаємозалежності підтримки стійкості всієї системи [5, C. 118].

Отже, перший компонент в економічному аспекті відображає складання концепції сталого розвитку на основі неокласичної теорії, за якою вся сукупність можливості суспільства з виробництва доходу вважається обмеженою умовою зберігання загального капіталу. Це демонструє структурну потребу застосування наявних у суспільства обмежених ресурсів та використання природозберігаючих технологій та виробництва.

Соціальний компонент сталого розвитку містить у своєму фокусі неекономічні інтереси індивіда. Він охоплює цілий діапазон прав людини як індивідуальних, так і колективних, охоплюючи аспекти корпоративного менеджменту, а також коло завдань щодо підтримки балансу суспільних та культурних систем, примноження гуманітарних цінностей сучасного суспільства. Базова ідея сталого розвитку полягає в соціальній стійкості, що виходить з принципу «міжпоколінської справедливості», який вказує на те, що майбутні покоління також повинні мати доступ до соціальних ресурсів.

У цьому аспекті необхідною складовою соціальної стійкості є правильний розподіл благ. Досягнення стійкості є складним процесом створення ефективної системи прийняття важливих рішень, що неможливо без враховування досвіду суспільного розвитку, заснованого на плюралізмі і загальнолюдських цінностях. У межах концепції сталого розвитку людина виступає суб'єктом та активним куратором розвитку.

Соціально-стійкий розвиток вважається обов'язковою частиною економічних рішень, хоча в переважній більшості його цінностей має місце протиріччя принципам економічного розвитку. Зокрема, різноманітні нюанси соціальної стійкості висвітлюються в межах «соціально відповідального інвестування» (Social Responsible Investment - SRI). До числа часто застосовуваних інвесторами соціальних критеріїв стійкості відносяться: прозорість і структура управління бізнесом, права людини, характеристики суспільних і трудових відносин, безпека та якість продукції.

Екологічний елемент виступав основною ідеєю концепції сталого розвитку (ця ідея вважається справедливою, адже природній капітал був і в найближчому майбутньому стане базисом становлення цивілізації). Екологічний аспект покликаний гарантувати охорону навколишнього природнього середовища, екологічну безпечність готового продукту, етичність та прозорість ведення бізнесу у процесі їх взаємодії з економічними та соціальними системами. Сталий розвиток передбачає виробництво якісної продукції та екологізацію процесу її виробництва.

Задача пошуку показників сталого розвитку передбачає визначення рівня збалансованості функціонування соціо-еколого-економічних систем. Міжнародні організації мають напрацювання щодо визначення достатньо великої кількості таких показників [6]. Зокрема, Організація Об'єднаних Націй запропонувала такий показник, як «адаптований екологічно чистий внутрішній продукт» (ЕЧВП), який розраховується вирахуванням з валового внутрішнього продукту вартості видобутих ресурсів та нанесеної шкоди довкіллю в наслідок забруднення води і повітря. Світовий банк визначає показник «істинних заощаджень», який призначений для коригування з екологічних міркувань валових накопичень в країнах світу. Деякими іншими інституціями також запропоновані такі показники як «екологічний слід», «індекс екологічної стійкості», індекс «живої планети», та ін. На сьогоднішній день має місце неповною мірою сформульована теоретична обґрунтованість цих показників, що значно ускладнює їх порівняння та комбінування задля визначення загального індексу, який би дав змогу робити об'єктивні висновки щодо стійкості екологічних, соціальних і економічних систем. На наш погляд, в якості узагальнюючих показників діяльності підприємств та організацій доцільно використовувати показники Глобальної Ініціативи зі звітності (GRI), які наводяться в нефінансових звітах суб'єктів господарювання.

Протягом 2000-2013 рр. Глобальна Рада зі стандартів у сфері сталого розвитку (GSSB) випустила 4 покоління стандартів GRI (рис. 2). Кожна версія стандартів від G1 до G4 формувалася на основі попередніх версій з врахуванням відгуків компаній-користувачів та практичних напрацювань. Заплановано перехід від Керівництва GRI G4 до модульних стандартів GRI зі звітності у сфері сталого розвитку [7, 8].

Використання такої системи звітування призводить до зміни цінностей, переосмислення досягнутих результатів діяльності та переходу до соціально-відповідального управління компанією. На рис. 3 наведено алгоритм підготовки звіту зі сталого розвитку за стандартами GRI.

Питання цінностей суспільства є одними з найбільш важливих та актуальних, адже достатньо велика кількість країн на сьогоднішній день проходять надзвичайно складну фазу свого історичного розвитку, яка передбачає відмову від традиційного суспільства з проявами авторитаризму і корупції, та переходу до соціально орієнтованого суспільства та демократичної держави. В цих країнах відбувається активна зміна ціннісних систем, які є наріжним каменем суспільства і держави.

Рис. 2. Система стандартів GRI: [12-14].

Рис. 3. Алгоритм підготовки звіту з сталого розвитку за стандартами GRI[12, 13].

Проведемо аналіз анонсованих компаніями Estee Lauder, Unilever, та Henkel власних систем цінностей та результатів їх діяльності за показниками GRI (табл. 2). У якості результуючого показника рівня сталого розвитку (LSD) пропонуємо використовувати суму отриманих результатів за індикаторами GRI:

LSD = Egri 102 + Egri 103 + Egri 200 + Egri 300 + Egri 400, (1)

де GRI 102 - контекстні результати; GRI 103 - управлінські результати; GRI 200 - економічні результати; GRI 300 - екологічні результати; GRI 400 - соціальні результати.

Таблиця 2. Цінності та показники GRI компаній Estee Lauder, Unilever та Henkel

* запропоновано автором.

** складено автором за даними нефінансових звітів підприємств [9-11].

За результатами проведеного аналізу найбільший показник рівня сталого розвитку (LSD) серед трьох компаній індустрії краси отримує компанія Unilever (LSD = 84). Друге місце за компанією Estee Lauder (LSD = 78), а третє посідає Henkel (LSD = 75). Перевагою даного методу є відсутність високого рівня суб'єктивності зовнішніх експертів. Сама компанія надає переконливі факти отримання того, чи іншого результату за показниками GRI.

Також варто додати, що сучасна система розвитку як економіки в цілому, так і бізнесу зокрема, прямо залежить від всіх аспектів регіональних економік в розрізі їх структурних складових. Стан світової економіки показує гостру потребу в формуванні нових підходів щодо можливості комплексного усвідомлення поєднання ефективності інтересів господарюючих суб'єктів та суспільства в контексті раціоналізації бізнесу, а саме - сукупність норм та процесів, виходячи із обмеженості ресурсів, взаємозв'язку економічної системи, суспільних інтересів та екологічної безпеки.

Висновки

У підсумку слід зазначити, що практика сучасного бізнесу доводить, що нині формується нова система цінностей, яка передбачає чітку орієнтацію на значні ціннісні досягнення, моральне оздоровлення суспільства, виробництво якісної, безпечної продукції, виготовленої з дотриманням етичних та моральних норм, підвищення ролі цінностей та культури громадянського суспільства в загальному розвитку нації порівняно з цінностями держави. В Україні лише деякі компанії вважають за необхідне складати звіт про сталий розвиток, адже мало хто може цим розвитком похвалитися. Але впровадження такої звітності є значним рухом у напрямі дотримання європейських стандартів ведення бізнесу. А ще це також чіткий сигнал стейкхолдерам, в першу чергу інвесторам, про те, що підприємство має план розвитку на довгострокову перспективу, турбується про якість продукції, що виробляється, та свою репутацію на ринку, а значить, заслуговує на довіру.

економічний сталий розвиток стандарт цінність

Література

1. Дейлі Г. Поза зростанням: економічна теорія сталого розвитку. Київ: Інтелсфера, 2002. 312 с.

2. Jovane F., Yoshikawa H. The incoming global technological and industrial revolution towards competitive sustainable manufacturing. CIRP Annals - Manufacturing Technology. 2008. Vol. 57, Iss. 2. P. 641-659.

3. Довгань Л.Є., Пастухова В.В., Савчук Л.М. Управління корпораціями. Київ: Політехніка, 2014.

4. Кмоляр Л.Г. Дослідження тенденції розвитку кадрового потенціалу на промислових підприємствах України. Економіка та держава. 2018. № 5. С. 96-99.

5. Чернишов С.Б. Складові концепції сталого розвитку. Науковий вісник ДЗ Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2018. С. 108-119.

6. Василенко С.В. Корпоративна культура як інструмент ефективного управління персоналом фірми. Вісник Полтавського національного університету. Серія: економіка та бізнес: сучасні реалії. 2019. № 12 (22). С.131-139.

7. Стандарти GRI: звітність у зрозумілому для інвесторів вигляді.

8. GRI Universal Standards: GRI 101, GRI 102, and GRI 103. Exposure draft.

9. Beauty Inspired, Values Driven Our Fiscal 2021 Social Impact and Sustainability Report.

10. UNILEVER GRI Content Index.

11. Henkel Sustainability Report 2020 Annex.

12. Section 10.3: Global reporting initiative (GRI).

13. GRI (2018). Consolidated Set of GRI Sustainability Reporting Standards 2018, Amsterdam.

14. GRI (2017). Mapping G4 to the GRI Standards - Disclosures - Full Overview, Amsterdam.

References

1. Deili H. (2002). Poza zrostanniam: ekonomichna teoriia staloho rozvytku [Beyond Growth: An Economic Theory of Sustainable Development]. Kyiv: Intelsfera. 312 p. [in Ukrainian].

2. Jovane F., Yoshikawa H. (2008). The incoming global technological and industrial revolution towards competitive sustainable manufacturing. CIRP Annals - Manufacturing Technology, Vol. 57, Iss, 2, P. 641659.

3. Dovhan L.Ye., Pastukhova V.V., Savchuk L.M. (2014). Upravlinnia korporatsiiamy [Management of corporations]. Kyiv: Politekhnika [in Ukrainian].

4. Kmoliar L.H. (2018). Doslidzhennia tendentsii rozvytku kadrovoho potentsialu na promyslovykh pidpryiemstvakh Ukrainy [Study of the trend of development of personnel potential at industrial enterprises of Ukraine]. Ekonomika ta derzhava = Economy and the state, № 5, P. 96-99 [in Ukrainian].

5. Chernyshov S.B. (2018). Skladovi kontseptsii staloho rozvytku [Constituent concepts of sustainable development]. Naukovyi visnyk DZ Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka = Scientific Bulletin of the Department of Luhansk Taras Shevchenko National University, P. 108-119 [in Ukrainian].

6. Vasylenko S.V. (2019). Korporatyvna kultura yak instrument efektyvnoho upravlinnia personalom firmy [Corporate culture as a tool of effective personnel management of the compan]. Visnyk Poltavskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: ekonomika ta biznes: suchasni realii = Bulletin of the Poltava National University. Series: Economy and business: modern realities, № 12 (22), P. 131-139 [in Ukrainian].

7. Standarty GRI: zvitnist u zrozumilomu dlia investoriv vyhliadi [GRI standards: reporting in an understandable form for investors]. [in Ukrainian].

8. GRI Universal Standards: GRI 101, GRI 102, and GRI 103. Exposure draft.

9. Beauty Inspired, Values Driven Our Fiscal 2021 Social Impact and Sustainability Report.

10. UNILEVER GRI Content Index.

11. Henkel Sustainability Report 2020 Annex.

12. Section 10.3: Global reporting initiative (GRI).

13. GRI (2018). Consolidated Set of GRI Sustainability Reporting Standards 2018, Amsterdam.

14. GRI (2017). Mapping G4 to the GRI Standards - Disclosures - Full Overview, Amsterdam.

Размещено на Allbest.ru