Обліковий консерватизм та його вплив на підвищення продуктивності праці

Основна частина

Постановка проблеми у загальномувигляді та їїзв'язокізважливиминауковимичипрактичнимизавданнями. Протягом наступних десятиліть, як наслідок зниження народжуваності в поєднанні з постійним зниженням смертності, прогресивне старіння населення та ситуацій в країнах, що призводить до зменшення населення (кліматичні катастрофи, війни і т.д.) постійно вражає більшість розвинених суспільств. Такі демографічні зміни чинять серйозний тиск на державні бюджети, оскільки значні потреби в державних трансфертах, які висувають люди похилого віку, що отримують державні пенсії, і основна частка витрат на охорону здоров'я та догляд за дітьми, значною мірою не фінансуються поточними системами соціального забезпечення. Відповідно, зростає усвідомлення того, що нинішня фіскальна політика передбачає зобов'язання, що впливають на державні бюджети лише в довгостроковій перспективі. Виникає потреба пошуку альтернативних шляхів, а також удосконалення системи інформаційного забезпечення і розширення можливостей облікової системи щодо застосування професійного судження бухгалтера через мотивацію працівників компаній що призведе до підвищення продуктивності праці та результативності діяльності підприємств, а в свою чергу через збільшення податкових зобов'язань сприятиме наповненню державного бюджету, що зменшуватиме його дефіцит.

Аналізостанніхдосліджень і публікацій. Серед закордонних вчених проблеми облікового консерватизму досліджували Р. Беркер, С.Х. Пенман, Х. Джілл, ЧенД., Бідл Дж, М. Уолкерта інші. Серед теоретичних досліджень підкреслюють консерватизм як фундаментальний принцип бухгалтерського обліку такі українські вчені, як: Легенчук С.Ф., Макарович В.К., Панасюк В.М., Плахтій Т.Ф. та інші вчені-економісти.

Р. Беркер та С.Х. Пенман відзначають, що безумовний консервативний облік можна інтерпретувати як форму обліку «коригування ризику», яка передає корисну інформацію користувачам фінансової звітності [1]. На думку проф. С.Ф. Легенчука консерватизм в бухгалтерському обліку в Україні (в національних П(С) БО) може проявлятися за чотирма основними напрямами: 1) консерватизм оцінки активів і зобов'язань; 2) консерватизм оцінки доходів і витрат; 3) консерватизм визнання активів і зобов'язань; 4) консерватизм визнання доходів і витрат [8, с. 200]. Макарович В.К. вважає, що «одним з шляхів подальшого розвитку обліку інноваційної діяльності підприємств є зменшення рівня облікового консерватизму в частині досліджень і розробок, а також розширення простору для професійних суджень» [9]. На думку інших авторів удосконалення системи обліку слід забезпечувати через підвищення рівня його інтелектуалізації, що передбачає зменшення рівня її консервативності та збільшення ролі професійного судження бухгалтера.

Формулювання цілей статті. Визначити вплив облікового консерватизму шляхом розширення можливостей облікової системи та застосування професійного судження для підвищення продуктивності праці через впровадження дієвого мотиваційного механізму, що забезпечить зростання фінансових результатів діяльності компаній та мінімізує ризики в умовах невизначеності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Урядова політика передбачає перерозподіл між поколіннями, якщо вона розширює можливості споживання одного покоління за рахунок іншого покоління. Це спричинено в першу чергу зменшенням населення в роках. Так наприклад наглядно можна спостерігати негативну тенденцію в Україні (рис. 1). Аналізуючи графіки, слід відмітити, що зниження народжуваності відіграє значну роль, адже саме старіння населення відбувається завдяки декількох факторів:

- у перші роки незалежності України темпи та падіння народжуваності були високими, за рахунок чого відбувся негативний вплив на статево - вікову структуру країни;

- відбулись значні втрати трудоактивного віку, відповідно і зросли показники смертності;

- відтік значної частини населення за кордон з метою пошуків роботи.

Враховуючи всі ці фактори середній вік населення України збільшився з 36,5 років (у 1989 році) до 40, 6 років (2014 рік), а середня тривалість життя 69,8 років (2022 рік).

Рис. 1. Статево-віковий розподіл населення України (1989-2022 рр.)

Також варто взяти до уваги те, що найближчим часом Україну може очікувати демографічна криза, оскільки зростання смертності через війну, зниження народжуваності та міграція населення може призвести до того, що до 2030 року населення України скоротиться за оптимістичного сценарію до 35 млн осіб (за даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАН), а до 2100 року - до 24,4 мільйонів.

Наразі ситуація вже має не радісні факти. Офіційно на початку 2022 року згідно статистичних даних в Україні мешкало 41,2 мільйони жителів (без врахування Криму, Севастополя та ОРДЛО). В пояснювальній записці державного бюджету на 2023 рік кількість населення України визначалась на рівні 34,5 мільйони. Тобто за неповний рік війни кількість зменшилась на 6,7 мільйонів. Однак необхідно врахувати, що в березні 2023 року в Європі перебувало 8 мільйонів українців, з яких 5 мільйонів попросило тимчасового захисту. З 24 лютого 2022 року зафіксовано 19,5 мільйонів переміщень з України за кордон, а в Україні - понад 11 мільйонів. Показники по кількості перетину кордону в 2023 році в частині виїзду перевищує, в порівнянні з поверненням.

Для відновлення поколінь 10 жінок мають народжувати 22 -23 дитини (до відома у 2021 році 10 жінок народжували 11 дітей, у 2023 році - очікується лише 7 дітей) [13]. Для порівняння показників, в Європі - одна жінка протягом життя в середньому народжує 1,5 дитини. Відповідно, найвищий рівень народжуваності спостерігається в Франції (1,84), Чехії (1,83), та Ісландії (1,82).

«Старіння» покоління призводить до зростання частки людей літнього віку, і відповідно до зменшення частки працездатного населення, зростає кількість запитів та послуги медичних та соціальних установ, які фінансуються з податкових надходжень. За прогнозами у 2030 році у світі може бути один мільярд людей, старших за 65 років, а це вдвічі більше ніж у 2010 році [4].

Відповідно всі ці фактори негативно впливають на чисельність працездатного населення в країні. І дані факти пояснюють глобальну економічну кризу, адже за кордон від'їжджає найактивніше та освідчене населення працездатного та відтворювального віку, що зменшує забезпеченість України трудовими ресурсами. Для покращення та відновлення даної ситуації в теперішній умовах (військового стану) необхідне втручання уряду та проведення законодавчих, організаційних та господарських заходів у сфері соціально-демографічної політики, створення нових робочих місць з гідною заробітною платнею та соціальною захищеністю. Ці заходи мають сприяти зменшенню числа емігруючого населення та повернення українських молодих спеціалістів та досвідчених фахівців різних сфер діяльності, що набули досвіду за кордоном [10].

В 2023 році відбувається поступове відновлення ринку праці в умовах війни, оскільки суттєві наслідки які вплинули на суспільство, а саме: руйнування, закриття та релокація підприємств, внутрішньо переміщені особи (ВПО), невідповідність географічного розташування робочих місць та робочої сили та інше не дозволяли в швидкому темпі запрацювати та забезпечити всіх робочими місцями. Тому рівень безробіття становить 20%, що є вищим ніж довоєнний період.

Відповідно до статті 103 КЗпП щодо умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни. Однак у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст. 103 КЗпП [7] здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов.

Зміни в умовах праці до воєнного часу суттєво змінились ще за рахунок COVID-19, адже більшість підприємств перевели своїх працівників на віддалену роботу (по можливості). А агресія рф в Україні також спричинила шок для світової економіки, що ще більш ускладнило вихід із кризи COVID-19. Ці фактори впливають на зростання зайнятості і реальної заробітної плати та створення додаткового тиску на системи соціального захисту.

Згідно досліджень за останнє десятиліття крауд-робота на онлайн - платформах ринку праці стала важливим джерелом доходу для все більшої кількості людей у всьому світі. Ця подія призвела до збільшення політичного та наукового інтересу до заробітної плати, яку люди можуть заробляти на таких платформах.

Однак, з початку війни кількість безробітних в Україні збільшилась до 3,6 млн. Навіть спостерігається зменшення вакансій в ІТ-секторі, які були найбільш підготовлені до війни. Так на одному з порталів з пошуку роботи проглядається наглядна картина щодо загальної кількості вакансій за місяцями до та після воєнний період (рис. 2).

Джерело: дослідження jobs.dou.ua

Щодо сфери управління персоналом та наприклад інших сфер діяльності у 2022 році можна спостерігати і позитивні зміни у компаніях, а саме (рис. 3):