Позиції та перспективи України на світовому ринку рослинних олій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро

Позиції та перспективи України на світовому ринку рослинних олій

О.Г. Михайленко

к. е. н., доцент

доцент кафедри міжнародної економіки і світових фінансів

О.А. Тіщенко

студентка факультету економіки

спеціальність «Міжнародні економічні відносини»

Анотація

ринок рослинний олія експорт

У статті розглянуто тенденції розвитку ринку рослинних олій в Україні, визначено позиції та конкурентні переваги експорту українських рослинних олій у світі. Простежено динаміку обсягу світового виробництва та експорту деяких видів рослинних олій за 2018-2022 рр. Розглянуто географічну структуру світового ринку рослинних олій по країнах 2018-2022 рр., де визначено, що основними експортерами рослинних олій у 2021 р. були Індонезія Малайзія, Аргентина, Україна, Нідерланди. Проаналізовано динаміку обсягу експорту сільськогосподарських товарів та частку рослинних олій в цьому обсязі у 2017-2021 рр. Простежено, що сальдо зовнішньої торгівлі України сільськогосподарськими товарами було позитивним протягом 2017-2021рр., де у формуванні позитивного сальдо значну роль відіграють рослинні олії. Визначено, що частка українського експорту рослинних олій в обсягах світового експорту є незначною. При цьому, протягом 2017-2021 рр., даний показник зазнав певних коливань, найбільша частка спостерігалась у 2020 р. 6,96 %, коли було досягнуто значні обсяги експорту провідних рослинних олій. У 2021 р. на частку українського експорту рослинних олій припадає 5,73 % від загальних обсягів експорту рослинних олій у світі. Україна за обсягами експорту рослинних олій у 2021р. посідає п'яту позицію. Проаналізовано географічну структуру експорту та імпорту рослинних олій України за регіонами протягом 2017-2021 рр., де лідируючі позиції з експорту, як і раніше, належать країнам Азії та Європи. Простежено, що найбільші торговельні партнери України серед країн у 2021 р. є Індія (28,14 % від загального обсягу українського експорту рослинними оліями), Китай (14,88 %), Нідерланди (10,54 %), Іспанія (6,35 %), Польща (5,50 %), Італія (4,75 %), Ірак (4,62 %), Франція (3,05 %), Об'єднане Королівство (2,42 %) та Саудівська Аравія (1,63 %). Виявлено, що у товарній структурі експорту української рослинної олії у 2021 р. соняшникова олія склала майже 93% виручки від експорту рослинних олій, соєва олія - 4,2% та олія ріпакова - 2,5%, а частка інших олій (кукурудзяна, пальмова, лляна, кокосова) не перевищила 1%. Визначено, що Україна входить в десятку найбільших країн-експортерів рослинних олій, яка в рейтингу світових експортерів за 2021 р. займає 1 місце по експорту соняшникової олії, 7 місце - по експорту кукурудзяної олії, 11 по експорту соєвої олій, 13 місце - по експорту лляної олій та 14 - по експорту ріпакової олії. Розраховано конкурентні переваги деяких рослинних олій, визначено, що експорт української соняшникової олії має величезні переваги (123,7) і перспективи серед інших країн. Україна також має переваги на світовому ринку експорту соєвої олії (5,63), ріпакової олії (4,79), олії кукурудзяної (4,06) та лляної олії (1,23). У 2017 р. Україна мала більше переваг в експорті лляної олії (12,5), зменшення переваг відбулося через низький рівень врожайності льону у 2018 р., що призвело до значних скорочень посівних площ у наступних роках. Визначено, що для розвитку українського експорту рослинних олій необхідно удосконалити санітарні та фіто-санітарні заходи для більшої безпечності продукції, модернізувати правові та організаційні умови для здійснення міжнародної торгівлі рослинними оліями, забезпечити якість відповідності українських рослинних олій вимогам якості ЄС; гармонізувати внутрішнє законодавство з європейськими вимогами та стандартами; формувати імідж України як надійного постачальника високоякісних рослинних олій.

Ключові слова: світовий ринок, міжнародна торгівля, експорт, сільське господарство, сільськогосподарські товари, рослинні олії.

O. Mykhailenko, PhD in Economics, Associate Professor of the Department of International Economics and Global Finance, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro

O. Tishchenko, Student of the Department of Economy, Specialty International Economic Relations, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro

Positions and prospects of Ukraine in the world market of vegetable oils

Abstract

The article considers the trends in the development of the vegetable oils market in Ukraine, determines the positions and competitive advantages of the export of Ukrainian vegetable oils in the world. The dynamics of the volume of world production and export of some types of vegetable oils for 2018-2022 is traced. The geographical structure of the world market of vegetable oils throughout the countries for 2018-2022 is considered, where it is determined that the main exporters of vegetable oils in 2021 were Indonesia, Malaysia, Ukraine, and the Netherlands. The dynamics of the volume of exports of agricultural goods and the share of vegetable oils in this volume in 2017-2021 are analyzed. It is traced that the balance of Ukraine's foreign trade in agricultural goods was positive during 2017-2021, where vegetable oils play a significant role in the formation of a positive balance. It is determined that the share of Ukrainian exports of vegetable oils in the volume of world exports is insignificant. At the same time, during 20172021, this indicator experienced certain fluctuations, the largest share was observed in 2020 - 6.96%, when significant export volumes of leading vegetable oils were achieved. In 2021, Ukrainian exports of vegetable oils account for 5.73% of the total exports of vegetable oils in the world. Ukraine in terms of exports of vegetable oils in 2021 occupies the fifth position. The geographical structure of exports and imports of vegetable oils of Ukraine by regions during 2017-2021 was analyzed, while the leading positions in exports still belong to the countries of Asia and Europe. It is traced that the largest trading partners of Ukraine among countries in 2021 are India (28.14% of the total Ukrainian exports of vegetable oils), China (14.88%), the Netherlands (10.54%), Spain (6.35). %), Poland (5.50%), Italy (4.75%), Iraq (4.62%), France (3.05%), United Kingdom (2.42%) and Saudi Arabia (1.63%). It was found that in the commodity structure of exports of Ukrainian vegetable oil in 2021 sunflower oil accounted for almost 93% of the proceeds from the export of vegetable oils, soybean oil - 4.2% and rapeseed oil - 2.5%, and the share of other oils (corn, palm, linseed, coconut) did not exceed 1%. It has been established that Ukraine is taking place among ten largest exporting countries of vegetable oils, which ranks the 1st in the export of sunflower oil, the 7th in the export of corn oil, the 11th in the export of soybean oil, the 13th in export linseed oil and the 14 for the export of rapeseed oil in the ranking of world exporters in 2021. The competitive advantages of some vegetable oils are calculated, it is determined that the export of Ukrainian sunflower oil has huge advantages (123.7) and prospects among other countries. Ukraine also has advantages in the global export market of soybean oil (5.63), rapeseed oil (4.79), corn oil (4.06) and linseed oil (1.23). In 2017 Ukraine had more advantages in the export of flaxseed oil (12.5), a decrease in advantages was due to the low level of flax yield in 2018, which led to significant reductions in sown areas in the following years. It has been determined that it is necessary to improve sanitary and phyto-sanitary measures for greater product safety, modernize the legal and organizational conditions for international trade in vegetable oils, ensure the quality of Ukrainian vegetable oils in accordance with EU quality requirements; harmonize domestic legislation with European requirements and standards; to form the image of Ukraine as a reliable supplier of high quality vegetable oils for the development of Ukrainian exports of vegetable oils.

Key words: world market, international trade, export, agriculture, agricultural products, vegetable oils.

Постановка проблеми

Рослинні олії в багатьох країн світу є важливою складовою економіки, що забезпечують економічну й продовольчу безпеку. З кінця 20 ст. глобальне використання рослинних олій зросло в різних промислових і споживчих сегментах, що призвело до зростання зовнішньоекономічної активності. Галузь забезпечує роботою та засобами до існування мільйони людей по всьому світу, тим самим роблячи значний внесок в економіку різних країн. Україна не є виключенням. Зараз спостерігається значне зростання попиту на рослинні олії у технічних сферах, а саме для виготовлення біодизеля, миючих засобів, фарб, стеарину, лінолеуму, електроарматури, клейонки, водонепроникних тканин, а також при виробництві фармацевтичної та косметичної продукції. Окрім цього, зростаюча обізнаність людей щодо користі споживання рослинних олій для покращення стану здоров'я також сприяє розвитку ринку. Особливо підвищився попит на високоолеїнову олію (з соняшника), яка є доступним замінником оливкової. Широко використовують соняшникову олію як харчовий продукт у натуральному вигляді. Соєву та соняшникову олії застосовують у кулінарії, хлібопеченні, для виготовлення різних кондитерських виробів і консервів. До того ж олія користується попитом і при виробництві кормів для годівлі тварин. На додаток до цього, існує значне зростання потреби в рослинних оліях як альтернативі мінеральній олії в різних галузях кінцевого використання. Це можна пояснити їх доступною ціною, меншою летючістю, кращим тиском, високою в'язкістю та легкою доступністю в усьому світі. У результаті провідні експортери ринку впроваджують мінімально оброблені та органічні варіанти рослинної олії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання щодо розвитку глобального ринку рослинних олій висвітлено у роботах: Кернасюка Ю. [1], Васильковської К. [2], Горобчук А. [3], Шимкової М. [4], Співак І. [5], Богданюк О. [6], Шкурко М. [24], та ін. Разом із цим, на нашу думку, потребують подальшого вивчення питання щодо позиції та перспективи України на світовому ринку рослинних олій.

Мета статті полягає у дослідженні тенденцій розвитку ринку рослинних олій в Україні, визначені позиції України світовому ринку рослинних олій та конкурентних переваг експорту українських рослинних олій у світі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Україна являється одним із провідних світових виробників та експортерів сільськогосподарської продукції та відіграє вирішальну роль в постачанні олійних культур, рослинної олії та зерна на світовий ринок. Понад 55% території України займає рілля. Сільське господарство забезпечує роботу для 14% населення України.

Сільськогосподарські товари є найважливішою статтею експорту України. З 2017 по 2021 рр. експорт українських сільськогосподарських товарів збільшився на 9133 млн. дол. США (1,5 рази) та його частка у структурі світового експорту сільськогосподарських товарів зросла до 1,28% у 2021 р.. За цей період імпорт сільськогосподарських товарів до України також збільшився на 3361 млн. дол. США (1,7 рази), а його частка у структурі світового імпорту зазнала незначного зростання [7].

Ринок рослинних олій є частиною, сегментом ринку сільськогосподарських товарів, тому він схильний до впливу різних чинників як у світовій економіці (глобалізація, посилення конкуренції між країнами в міжнародній торгівлі, розвиток інтеграційних процесів), так і у внутрішній.

До рослинних олій відносяться пальмова, соняшникова, соєва, ріпакова, лляна, кукурудзяна, арахісова, оливкова, кокосова, кунжутова, гарбузова та інші. За способом обробки та очищення їх поділяють на:

У нерафіновану, яка проходить тільки первинну механічну фільтрацію. Це метод холодного віджиму, що дозволяє зберегти запах і колір. Має більш високу ціну, чим рафінована.

У рафіновану олію, яка проходить кілька етапів очищення. Під час рафінації з неї видаляються речовини, які можуть випадати в осад і давати каламутний вигляд. А також речовини, що надають специфічний аромат. Рафінована олія світліша та без запаху. Додаткові етапи очищення зменшують кількість корисних речовин.

Через те що раніше основні міжнародні товарні номенклатури використовували різні принципи класифікації товарів, це призводило до значних ускладнень в процесі міжнародної торгівлі. Тому виникла необхідність створення єдиної системи класифікаторів, яку б застосовували всі країни при здійсненні зовнішньої економічної діяльності. Так виникла Гармонізована система опису та кодування товарів, що являє собою багатоцільову міжнародну номенклатуру товарів, розроблену Всесвітньою митною організацією (ВМО). Її часто називають просто Гармонізованою системою (ГС). ГС було введено в 1988 р. та прийнято більшістю країн світу. Система класифікації зазнала ряду змін, ці зміни називаються переглядами та набули чинності в 1996, 2002, 2007, 2012, 2017 та 2022 роках [8]. ГС класифікує міжнародні відправлення та визначає, які податки, мита та обмеження можуть застосовуватися до відвантаженого товару. Останнє сьоме видання ГС, яке почало діяти з 1 січня 2022 р. складається з приблизно 5000 товарних груп, визначених на шестизначному рівні, у юридичній та логічній структурі та на основі чітко визначених правил, для досягнення єдиної класифікації. Крім того, країни можуть додавати додаткові номери до базового шестизначного коду ГС, збільшуючи довжину коду до восьми-десяти цифр [9]. Понад 200 країн використовують ГС, як основу для своїх національних митних тарифів і для збору економічних статистичних даних. Понад 98 % товарів у міжнародній торгівлі класифікуються за цією системою.

З метою наближення нормативно-правової бази України до норм міжнародного права та забезпечення належного рівня участі України в міжнародних економічних відносинах указом Президента України від 17.05.2002 №466/2002 «Про приєднання до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» Україна приєдналася до Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів [10].

З 1 січня 2023 р. в Україні діє новий Митний тариф, який передбачає приведення товарної номенклатури у відповідність до вимог останньої ГС- 2022 р., а також адаптацію статистичної системи України до міжнародних стандартів [11]. Проте ставки ввізного мита на товари залишаться не змінними. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка використовується митницею України базується на ГС.

Відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» від 04.07.2020р. № 674-IX Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності відносить рослинні олії до ІІІ Розділу, який у свою чергу включає 15 групу «Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження» [12]. Вказана група включає підгрупи, що представлені у таблиці 1.

Згідно темі нашого дослідження, то далі ми будемо розглядати підгрупи 1507-1515 групи 15.

Зростання споживання рослинної олії є результатом зростання населення, її використанням у виробництві біоетанолу та біодизелю, у косметичних цілях сприяє зростанню світового ринку рослинних олій. Кожна олія має свої особливості та унікальний, неповторний склад, це джерело необхідних вітамінів та мікроелементів для організму. Жири, що містяться в оліях, є необхідними і обов'язковими складовими раціону збалансованого здорового харчування. Як наслідок відбулося зростання попиту на імпорт рослинних олій, що забезпечило додатковий поштовх для розвитку даного ринку. Позитивна динаміка виробництва рослинних олій спостерігається впродовж останніх 20 років, також відбувається нарощування обсягів світового експорту (табл. 2).

Таблиця 1. Класифікація жирів та олії тваринного або рослинного походження; продуктів їх розщеплення; готових харчових жирів; восків тваринного або рослинного походження у міжнародній торгівлі [13, 14]

Таблиця 2. Світове виробництво та експорт деяких видів рослинних олій, млн. тонн

Джерело: складено авторами за даними [15, с. 11; 16, с. 11]

Глобальний ріст виробництва рослинних олій усіх видів спостерігається протягом чотирьох-п'яти маркетингових сезонів. За останніми прогнозами експертів і аналітиків Foreign Agricultural Service/USDA [15, с.11; 16, с.11], у 2022-2023 рр. світове виробництво всіх видів рослинних олій досягне 217,55 млн. тонн, експорт - 87,46 млн., імпорт - 83,13 млн. тонн. Найбільше у світі виробляють пальмової олії - 77,22 млн. тонн, або майже 35,5% від світового виробництва. Другу позицію посідає соєва олія - 61,88 млн. тонн (28,4%). На третьому місці олія ріпакова - 31,65 млн. тонн (14,5%) і на четвертому соняшникова - 20,06 млн. тонн (9,2%). На протязі багатьох років в світовому експорті рослинної олії першому місці знаходиться пальмова олія - 50,89 млн. тонн, на другому - соєва - 12,62 млн. тонн, соняшникова на третьому - 10,37 млн. тонн, а на четвертому ріпакова - 6,81 млн. тонн. (табл. 1).

Збільшення виробництва соєвої олії компенсує скорочення поставок соняшникової олії з України [17]. Очікується, що ринок буде зростати на середньорічному темпі зростання на 1,4% між 2023-2028 рр., щоб досягти обсягу 64,80 млн. тонн до 2028 р.. Наразі галузь розвивається через збільшення попиту на соєвий шрот для продуктів тваринництва, що, таким чином, значно сприяло збільшенню виробництва соєвої олії та зростанню попиту на соєву олію. Інші переваги, такі як легка доступність, конкурентоспроможні ціни, екологічність та різноманітні поживні властивості соєвої олії, є факторами, які стимулюють її споживання [18].

Найбільшим виробником рослинної олії на протязі багатьох років у світі є Індонезія, яка у 2022/23 сезоні, за прогнозами, виробить близько 51,56 млн. тонн олії, в основному пальмової. Другим за обсягами виробництва рослинних олій є Китай - 28,87 млн. тонн. Досить значна пропозиція рослинних олій на світовому ринку надходить від Малайзії - 21,14 млн. тонн (табл. 3).

Таблиця 3. Географічна структура світового ринку рослинних олій по країнах, млн. тонн

Джерело: складено авторами за даними [15, с. 14; 16 с. 14]

Перше місце у світі з експорту рослинних олій займає Індонезія - 35% від загального експорту рослинних олій, друге - Малайзія (20,7%), третє місці належить Аргентині (7,4%), а Україна посідає 5 місце з експорту даного товару (4,4%) (табл. 2). Потужними імпортерами рослинної олії є Індія, Китай і країни ЄС. На ці країни припадає до 40% усього світового ринку рослинних олій [15 с. 14, 16 с.14]. Загалом світовий ринок рослинних олій є одним із найбільш динамічних і розвинених. Ріст світового населення спонукає країни світу збільшувати виробництво та експорт рослинних олій. Рослинну олію використовують у харчовій, кондитерській, консервній, маргариновій, а також у лакофарбній, текстильній, шкіряній промисловості. Наприклад, застосування соняшникової олії широко використовується в сегменті особистої гігієни. Великі гравці використовують соняшникову олію у своїх екологічно чистих продуктах. У квітні 2019 р. L'Oreal запустила екологічно чистий бренд Seed Phytonutrients, до складу якого входить соняшникова олія.

На рисунку 1 ми можемо спостерігати, що протягом 2017-2021 рр. частка сільськогосподарських товарів в загальному експорті товарів України коливалася в межах від 40,53 % до 46,62 %. У 2021 р. Україна експортувала сільськогосподарських товарів на 27593 млн дол. США, що становить майже 41% від загального експорту товарів країни. Скорочення частки сільськогосподарських товарів у 2021 р. можна пояснити зростанням експорту інших категорій, а саме категорій 72 (чорні метали) та 26 (руди, шлаки та зола) [19].

Рис. 1. Частка експорту сільськогосподарських товарів у загальному експорті товарів України, частка рослинних олій у загальному експорті товарів та експорті сільськогосподарських товарів України 2017-2021 рр.

Джерело: побудовано авторами за даними [7, 19]

У 2021 р. український експорт рослинних олій склав 6789,9 млн. дол. США, що становило 9,97 % від загального експорту українських товарів та майже 25% від експорту сільськогосподарських товарів України (рис. 1). Швидкі темпи росту потреби та споживання, внаслідок збільшення населення світу, в рослинних оліях призвели до того, що протягом останніх двадцяти років в Україні відбувся перерозподіл посівних площ на користь олійних культур, де основну роль відіграють соняшник, соя та ріпак.

Необхідно зазначити, що спостерігається попит ринку на високоолеїновий соняшник із вмістом в олії олеїнової кислоти Омега-9 (мононенасичена жирна кислота) понад 82% і низьким вмістом лінолевої кислоти Омега-6 (поліненасичена жирна кислота). Олія, яка виготовляється з такого соняшнику, має багато корисних властивостей і характеризується найвищим вмістом вітаміну Е (альфа-токоферолу) - 45 мг/100 г, який є природним антиоксидантом, що зміцнює імунітет людини, зменшує хвороби серцево-судинної системи та ризик виникнення ракових захворювань. Високоолеїнова олія є доступним замінником оливкової. Жителі Західної Європи активно вирощують високоолеїновий соняшник. Так, у Франції цей показник складає близько 60%, в Іспанії - 30%, в Україні - до 3-5%, що відкриває перед нашими сільськими господарствами, фермерами нові можливості [3].

Сальдо зовнішньої торгівлі України рослинними оліями було позитивним протягом 2017-2021рр. і у 2021 р. склало 6456,98 млн дол. США (рис. 2). У формуванні позитивного сальдо сільськогосподарськими товарами значну роль відіграють рослинні олії.

Рис. 2. Динаміка сальдо зовнішньої торгівлі товарами, сальдо зовнішньої торгівлі сільськогосподарськими товарами та сальдо зовнішньої торгівлі рослинними оліями України протягом 2017-2021 рр., млн. дол. США

Джерело: побудовано авторами за даними [7, 20]

З рис. 3 ми бачимо, що обсяги експорту рослинних олій у структурі ВВП України протягом 2017-2021 рр. демонструють позитивну тенденцію. Частка експорту рослинних олій у структурі ВВП України протягом аналізованого періоду незначно збільшилася на 0,04 відсоткових пункти та склала лише 3,39 % ВВП країни у 2021 р.. Такі тенденції пов'язані із експортоорієнтованістю галузі, відкриттям європейських ринків та збільшенням попиту на українські рослинні олії, а також розширенням посівних площ та збільшенням потужностей із переробки тощо.

Рис. 3. Частка експорту рослинних олій у структурі ВВП України протягом 2017-2021 рр., %

*побудовано авторами за даними [19, 21]

Розвиток олійного виробництва (збільшення виробництва олії, маргарину, іншої основної та побічної продукції переробки) та виробництва олійної сировини (зростання посівних площ, підвищення врожайності та олійності насіння) є категоріями взаємозалежними та взаємопов'язаними, тому важливе значення для олійно-жирової промисловості мають обсяги вирощеної сировини. А основною сировиною є соя, ріпак та соняшник [4]. Тому, саме для підвищення економічної ефективності й конкурентоспроможності виробництва цих культур необхідно впровадження сучасних інтенсивних й інноваційних технологій вирощування, використання якісного насіннєвого матеріалу, стійким до тривалого браку вологи в ґрунті, ефективних та обґрунтованих сівозмін, добрив, агротехніки. На експорт олійні культури надходять у вже переробленому вигляді. Соняшникову олію широко використовують як харчовий продукт у натуральному вигляді. Її харчова цінність зумовлена високим умістом поліненасиченої жирної лінолевої кислоти (55-60%), що має значну біологічну активність і пришвидшує метаболізування ефірів холестерину в організмі, а отже, позитивно впливає на стан здоров'я. Соняшникову та соєву олії застосовують у кулінарії, хлібопеченні, для виготовлення різних кондитерських виробів і консервів. Соєву та ріпакову олії використовують у виготовленні лаків, фарб, стеарину, лінолеуму, електроарматури, клейонки, водонепроникних тканин тощо [2].

З рисунку 4 можна спостерігати, що динаміка обсягів експорту українських рослинних олій протягом 2017-2021 рр. мала тенденцію коливання, саме у 2018 р., не зважаючи на значні площі під олійними культурами, на заваді стала погода: посуха, яка вдарила по врожайності усіх культур, що привело до зменшення обсягів виробництва та експорту рослинних олій. Але за 2017-2021 рр. простежується тенденція збільшення обсягів українського експорту рослинних олій на 4 відсоткових пункти, а саме на 2275267 тис. дол. США.

Рис. 4. Обсяги та приріст експорту рослинних олій в Україні протягом 2017-2021 рр.

Джерело: побудовано авторами за даними [19]

Частка українського експорту рослинних олій в обсягах світового експорту є незначною (рис. 5). При цьому, протягом 2017-2021 рр., даний показник зазнав певних коливань, найбільша частка спостерігалась у 2020 р. 6,96 %, коли було досягнуто значні обсяги експорту провідних рослинних олій. У 2021 р. на частку українського експорту рослинних олій припадає 5,73 % від загальних обсягів експорту рослинних олій у світі. У перспективі Україні варто диверсифікувати виробництво рослинних олій і збільшувати обсяги експорту соєвої, ріпакової, кукурудзяної та лляної олій, крім соняшникової, яка нині домінує.

Рис. 5. Частка українського експорту рослинних олій у світовому експорті рослинних олій протягом 2017-2021 рр.

Джерело: розраховано авторами за даними [19]

Потрібно зазначити, що основними світовими експортерами рослинних олій у 2021 р. були Індонезія (25% від світового експорту рослинних олій або 29564,2 млн. дол. США), Малайзія (13,4% або 15928,1 млн. дол. США), Аргентина (6,6% або 7887,7 млн. дол. США), Україна за обсягами експорту рослинних олій посідає четверту позицію (5,73% або 6789,9 млн. дол. США, а п'яту Нідерланди (3,4% або 4033,0 млн. дол. США). Необхідно звернути увагу, що Україна в світовому експорті товарів групи 15 «Жири та олії рослинного та тваринного походження» згідно класифікації у міжнародній торгівлі займає п'яту позицію [19].

У табл. 4 представлена географічна структура експорту та імпорту рослинних олій України за регіонами протягом 2017-2021 рр., яка не зазнала значних змін. Лідируючі позиції з експорту, як і раніше, належать країнам Азії та Європи. При цьому протягом аналізованого періоду частка експорту рослинних олій до країн Азії зменшилась на 2,81 відсоткових пунктів до 58,46%. На другому місці знаходяться країни Європи - 32,94%, при цьому частка експорту до даного регіону збільшилась майже на 2,5 відсоткових пунктів. У структурі імпорту України рослинних олій спостерігались певні зміни. Частки країн Азії та Європи протягом аналізованого періоду збільшились, натомість, частка Америки поступово зменшилась до 0,06%.

Таблиця 4. Географічна структура торгівлі України рослинними оліями за регіонами протягом 2017-2021 рр., %

Джерело: складено авторами за даними [19]

Останнім часом збільшення світових цін на олійні культури та продукти їхньої переробки значною мірою пов'язане з прискоренням розвитку біодизельної галузі як галузі альтернативного палива з відновлюваних природних ресурсів. Зростаючі потреби біодизельної галузі спричиняють збільшення імпорту до країн ЄС пальмової олії, досить низька ціна на яку стала одним з основних чинників зростання зацікавленості європейських виробників біопалива до цього виду продукції. У густонаселених країнах Азії найбільш вживаною є пальмова олія. Однак, з огляду на підвищення стандартів харчування в країнах, які розвиваються, та відповідно до світових тенденцій направлених на здоровий спосіб життя, спостерігається зростання попиту на соняшникову олію. У цьому контексті треба звернути увагу на Індію та Китай, що характеризуються стрімким економічним і демографічним розвитком та забезпечують внутрішній попит за рахунок імпорту [3].

На рис. 6 представлені найбільші торговельні партнери України серед країн у 2021 р. ними стали: Індія (28,14 % від загального обсягу українського експорту рослинними оліями), Китай (14,88 %), Нідерланди (10,54 %), Іспанія (6,35 %), Польща (5,50 %), Італія (4,75 %), Ірак (4,62 %), Франція (3,05 %), Об'єднане Королівство (2,42 %) та Саудівська Аравія (1,63 %).

Рис. 6. Географічна структура експорту рослинних олій України у 2021 р.

Джерело: побудовано авторами за даними [19]

У зв'язку з зростання цін на рослинні олії країни-імпортери (Індія, Туреччина, Пакістан) почали знижувати імпортне мито, подекуди до нуля, щоб зменшити внутрішні ціни на продовольство. Наприклад, Уряд Індії прийняв рішення у 2022 р. обнулити базове мито на сиру пальмову, соєву та соняшникову олії, а також знизити базове мито на імпорт рафінованих олій із 32,5% до 17,5%. Згідно з даними експертів Solvent Extractors' Association of India, сумарне мито імпорту на пальмову олію склало 8,25%, а на соняшникову та соєву олії - 5,5%, що може зробити їх більш вигідними для закупівлі індійськими імпортерами [32]. Індія продовжила політику імпорту рафінованої пальмової олії за нижчим митом і у 2023 році.

На рис. 7 представлена географічна структура імпорту рослинних олій в Україну в 2021 р.. Основними торговельними партнерами України за імпортом у 2021 р. стали Індонезія (77,96 % від загальних обсягів імпорту рослинних олій в Україну), Малайзія (10,20 %), Італія (2,92 %), Іспанія (1,84 %), Швеція (1,57 %), Греція (1,22 %), Нідерланди (1,09 %). Імпорт рослинних олій від інших торгівельних партнерів (Польща, Кот-д'Івуар, Бельгія) не перевищив 1%.

Рис. 7. Географічна структура імпорту рослинних олій в Україну у 2021 р.*

*побудовано авторами за даними [19]

Крім соняшникової, соєвої, ріпакової олії в Україні поступово розвивається виробництво олії «нішевих» культур. На внутрішньому ринку з'являється пропозиція гірчичної, лляної, конопляної, гарбузової, кунжутної та багато інших видів олій. Виробляються вони на невеликих підприємствах та орієнтовані як на внутрішній, так і зовнішні ринки.

Розглянувши таблицю 5 видно, що у 2021 р. в Україні соняшникова олія склала майже 93% виручки від експорту рослинних олій, соєва олія - 4,2% та олія ріпакова - 2,5%, а частка інших олій (кукурудзяна, пальмова, лляна, кокосова) не перевищила 1%. Відбулося у 2021 р. в порівнянні з 2017 р. збільшення частки соєвої та ріпакової олії у загального експорту рослинних олій.

Таблиця 5. Товарна структура експорту української рослинної олії у 2017-2021 р.

Джерело: розраховано авторами за даними [19]

Сьогодні розвиток вітчизняної олійної галузі характеризується певною нестабільністю виробництва за окремими роками (ріпак, соя), незначною кількістю застосування мінеральних добрив, виснаженням ґрунтів і поступовою втратою їх родючості. Для стабілізації ситуації потрібно впроваджувати заходи зі зміни стратегії розвитку галузі, орієнтацією на підвищення насамперед конкурентоспроможності продукції шляхом інтенсифікації його виробництва [2].

Серед провідних експортоорієнтованих рослинних олій України на світовому ринку варто виділити наступні види: соняшникова олія, соєва олія, ріпакова олія, кукурудзяна та лляна олії. Основна сфера їх застосування це харчова промисловість. У їжу рослинна олія додається в чистому вигляді, а також в якості сировини для виробництва кулінарних жирів, на кшталт маргарину, спреду та інших емульсійних продуктів. Олію рослинного походження активно використовують і в промисловому секторі, зокрема косметичній, фармацевтичній та хімічній галузях. В табл. 6 показано експорт основних рослинних олій 2017-2021 рр.

За даними табл. 6 можна побачити, що Україна є однією із провідних країн, що експортують рослинні олії, яка в рейтингу світових експортерів за 2021 р. займає 1 місце по експорту соняшникової олії, 7 місце - по експорту кукурудзяної олії, 11 по експорту соєвої олій, 13 місце - по експорту лляної олій та 14 - по експорту ріпакової олії.

Таблиця 6. Експорт рослинних олій України протягом 2017-2021 рр., млн. дол. США

Джерело: розраховано авторами за даними [19]

З 2017 по 2021 рр. обсяги експорту збільшились по 5 позиціям з 7, зменшення експорту зазнали лляна та пальмова олії, обсяг експорту зменшився на 83% і 67 % відповідно. У 2021 р. майже 93 % доходу від експорту рослинних олій забезпечила соняшникова олія, соєва олія (4,2 %) та ріпакова олія (2,5 %).

Україна впродовж щонайменше п'яти років перебуває у десятці найбільших країн-експортерів рослинних олій. Та станом на 2021 р. країна посіла 5 місце у світі, серед експортерів рослинних олій, забезпечивши 5,73% світового експорту рослинних олій (рис. 5).

Для того щоб проаналізувати, чи має країна певні конкурентні переваги в експорті певної групи товарів у світі, розрахуємо індекс Белли Баласси, який ще називають «коефіцієнтом виявлених відносних переваг». Інтерпретація результатів є досить простою, якщо індекс більше 1, країна має переваги, що означає - певну спеціалізацію у виробництві та експорті даного товару. Якщо значення менше 1 або дорівнює 0, то експорт являється недоцільним у порівнянні з іншими країнами [23].

Розрахунок проводився за формулою:

RCAij=(Xij - Xi)/(Xaj - Xa ) (1)

де RCAij - коефіцієнт виявлених відносних переваг

Xij - експорт визначеного товару із України

Xi - загальний експорт із України

Xaj - загальний експорт визначеного товару у світі

Xa - загальний світовий експорт.

В таблиці 7 наведені показники експорту рослинних олій, на основі яких було розраховано коефіцієнти відносних переваг для українських товарів у порівнянні з світовим ринком.

Таблиця 7. Розрахунок відносних переваг для експорту українських рослинних олій

Експорт соняшникової олії з України має величезні переваги (123,7) і перспективи серед інших країн. Україна також має переваги на світовому ринку експорту соєвої олії (5,63), ріпакової олії (4,79), олії кукурудзяної (4,06) та лляної олії (1,23). У 2017 р. Україна мала більше переваг в експорті лляної олії (12,5), зменшення переваг відбулося через низький рівень врожайності льону у 2018 р., що призвело до значних скорочень посівних площ у наступних роках [24].

Споживання олії соняшникової у світі щорічно зростає. Для українських експортерів ринок соняшникової олії є дуже перспективним, які забезпечили майже 37% світового експорту соняшникової олії. Україна на протязі останніх 10 років міцно закріпила свою позицію лідера та посіла 1 місце в світовому експорті соняшникової олії. Її конкурентами на даному ринку є Російська Федерація (18,1% світового експорту соняшникової олії), Туреччина (5,5%), Нідерланди (5,0%...