Размещено на http://allbest.ru

Міністерство науки та освіти України

Доповідь за темою:

Проблеми розміщення продуктивних сил України у сучасний період

Виконав:

студентка ЕМ-20-1

Лінська С.А

Перевірив:

Попова О.М.

Дніпро, 2020

Вступ

Удосконалення господарського механізму України в період формування ринкової економіки здійснюється на основі проведення економічних досліджень, у тому числі в галузі розміщення продуктивних сил. Детальний аналіз процесів, що відбуваються в економічній і соціальній сферах життя суспільства, глибокі наукові узагальнення сприяють розробці аргументованих рекомендацій, спрямованих на поліпшення територіальної організації виробництва, зокрема, вдосконалення спеціалізації і комплексного розміщення галузей. Пізнання законів розміщення продуктивних сил і комплексоутворення дозволяє розкрити додаткові джерела підвищення продуктивності праці, що має неабияке значення для прогнозування розвитку економіки України та її економічних регіонів.

Входження України в світовий економічний простір - це новий етап у розвитку її продуктивних сил, який передбачає структурну модернізацію економіки, формування нових територіально-виробничих комплексів, вдосконалення системи господарських зв'язків, зрушення в експортно-імпортній спеціалізації певних територій. Усе це вимагає досягнення кардинальних змін і вирішення ряду проблем продуктивних сил. А для того щоб їх вирішити, їх треба знати та розуміти.

Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил Донецького регіону

Головною проблемою соціально-економічного розвитку Донецького економічного регіону залишається висока концентрація промислового виробництва та необхідність зниження частки у народно-господарському комплексі гірничодобувного виробництва. Для підвищення ефективності функціонування суспільно-господарського комплексу регіону необхідно провести технічне переоснащення вугільної промисловості, технічну реконструкцію таких базових галузей, як чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість, машинобудування та електроенергетика

Щоб покращити екологічну ситуацію потрібно впроваджувати екологічні безпечні технології, здійснювати рекультивацію земель, ліквідацію териконів, шлакосховищ, закладання підземних відпрацьованих просторів, ефективніше використовувати вторинні ресурси та відходи виробництва.

Дуже важливим кроком має бути вдосконалення водокористування (зменшення забруднення водних джерел, організація оборотного водопостачання).

В агропромисловому комплексі регіону необхідно нарощувати обсяги виробництва, особливо м'ясомолочного тваринництва, городництва в приміських зонах.

Для зниження соціального напруження в шахтарських містах і селищах необхідно вирішувати питання створення в регіоні нових робочих місць, налагодження системи перекваліфікації кадрів, вивільнених із закритих вугільних підприємств.

Потрібно зміцнювати матеріально-технічну базу об'єктів комунального господарства, транспортних засобів, побутового обслуговування, вирішувати проблеми стабільного водопостачання.

У системі освіти, науки, охорони здоров'я, культури і спорту варто підвищувати якісні показники, створювати доступність до них, покращувати матеріально-технічну базу.

У цілому, незважаючи на проблеми, Донецький економічний регіон має значний потенціал для подолання цих кризових процесів і поступового стабільного розвитку народногосподарського комплексу.

Проблеми та напрями розвитку розміщення продуктивних сил Придніпровського регіону

Наукові дослідження, проведені вченими - спеціалістами НАН України, свідчать про наявність диспропорцій у розвитку економіки Придніпровського економічного регіону і низки невирішених проблем. Це, в першу чергу, такі:

· зменшення обсягів видобутку основних корисних копалин і комплексного їх використання;

· небезпечні еколого-економічні тенденції в землекористуванні (виведення з обороту родючих земель, значне зменшення гумусного горизонту);

· дефіцит паливних, водних і лісових ресурсів, високий рівень їх питомих витрат;

· недостатній рівень розвитку соціальної сфери

· недосконалість територіальної організації продуктивних сил;

· загострення екологічних проблем у районах зосередження агломерацій.

Це програмні проблеми, вирішення яких сприятиме реалізації основних напрямів розвитку регіону. Зокрема, у першу чергу треба зосередити увагу на збільшенні питомої ваги регіону у випуску товарів і послуг та у створенні додаткової вартості сфери матеріального виробництва.

У галузевій структурі промисловості і надалі переважатиме металургійна. Виробництво чорних металів буде основним напрямом спеціалізації регіону в загальнодержавному поділі праці.

Сільськогосподарське виробництво базуватиметься на вдосконаленні структури посівних площ, збільшенні обсягів ґрунтозахисної обробки землі та на скороченні розораності фунтів, розширенні пасовищного господарства та зрошувального землеробства

Тож передбачаються такі методи вирішення проблем та напрями розвитку господарського комплексу Придніпровського економічного регіону:

§ вирішення основних проблем, пов'язаних з проведенням структурної реформи в економіці регіону;

§ раціональне використання природних ресурсів (здійснення комплексного використання мінерально-сировинних ресурсів на основі їх глибокої переробки, використання підземних вод для господарських потребу вододефіцитних районах);

§ розширення обсягів лісонасаджень, широке використання всіх наявних вторинних ресурсів, що створюються у процесі основного виробництва;

§ удосконалення галузевої і територіальної структури капітальних вкладень;

§ подальший розвиток електроенергетики, вугільної;

§ розширення номенклатури машинобудування для сільського виробництва;

§ підвищення рівня якості продукції до рівня світових стандартів;

§ суттєве покращення життєвого рівня населення (збільшення реальних доходів, підвищення освітньо-культурного і духовного рівня та охорони здоров'я населення);

§ поліпшення екологічної ситуації за рахунок утилізації комунально-побутових та промислових відходів, створення ефективних очисних комплексів, рекультивація порушених природних ландшафтів, запровадження системи екологічного моніторингу;

§ використання науково-виробничого потенціалу наукових центрів регіону з метою прискореного впровадження наукових розробок у виробництво;

Перетворюючи наведені напрями в життя, Придніпровський економічний регіон перейде на новий рівень розвитку і до оновлення всіх сфер життєдіяльності.

Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил Східного регіону

У Східному економічному регіоні, як і в усіх інших економічних регіонах України, є ідентичні проблеми, які склалися у кризовому періоді різкого спаду виробництва, що великою мірою склався у зв'язку з розпадом СРСР, оскільки його економіка була спрямована в основному на розвиток воєнного комплексу.

Регіон має усі передумови для налагодження випуску засобів виробництва для різних галузей економіки України та експортних потреб, у першу чергу для реформованих сільськогосподарських структур - селянських спілок, фермерських та індивідуальних господарств.

Для регіону важливим напрямом є розвиток паливно-енергетичного комплексу Східний економічний регіон став домінуючим у видобутку нафти й газу в Україні. Нормалізація функціонування паливно-енергетичного комплексу в усій країні залежить від перспективи розвитку цієї галузі. Імпорт в Україну енергоносіїв є сьогодні "критичним імпортом", тому розв'язання цієї проблеми - це головний напрямок розвитку всієї економіки держави.

Агропромисловий комплекс потребує реформованих і реорганізованих сільськогосподарських виробничих підрозділів з необхідною технікою, обладнанням, а також посівним матеріалом, мінеральними добривами та фінансовими ресурсами. Сільське господарство забезпечує не тільки продуктами харчування, але є сировинною базою для багатьох інших галузей і тому є актуальним збереження і підвищення природної родючості землі.

Для соціальної сфери невідкладними заходами мають стати задоволення потреб жителів регіону в життєво важливих послугах та у створені умов для прискореного і розширеного відтворення робочої сили шляхом докорінного покращання рівня життя населення, особливо у сільській місцевості. Високий ступінь урбанізації території регіону, особливо Харківщини, вимагає досягнення такого рівня розвитку соціальної сфери в промислових центрах регіону, який би відповідав соціально-екологічним вимогам суспільства нової, постіндустріальної формації, головною ознакою якої є гармонійний розвиток як суспільства, так і природного середовища.

Важливою передумовою економічного розвитку Східного регіону є високий рівень професійно-кваліфікаційної підготовки фахівців, наявність достатньої кількості різнопрофільних спеціалістів практично в усіх галузях господарства. Подальше залучення кількості спеціалістів з вищою освітою в економіку народного господарства сприятиме забезпеченню сталого зростання виробництва.

Наявна власна трудоресурсна база, її високий науково-технічний рівень - основа і запорука прискореного розвитку економіки регіону. Для Східного регіону перспективним є розвиток лізингу, особливо в галузях із нагальною потребою оновлення технічного парку і технологій виробництва.

Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил Центрального регіону

У першу чергу, необхідно здійснити структурну перебудову народногосподарського комплексну, спрямувавши його на максимально можливе технологічне оновлення всіх галузей економіки з безумовним визначенням галузевих пріоритетів.

У хімічній і нафтохімічній промисловості, які є галузями регіональної спеціалізації, необхідно оптимально використовувати наявні потужності, здійснювати реконструкцію і технічне переозброєння всіх основних виробничих ланок.

Агропромисловий комплекс необхідно спрямувати на збалансування основних блоків комплексу; сільськогосподарського виробництва, розвитку харчової промисловості та виробничої інфраструктури, що дасть можливість оптимально наблизити попит і споживання їх продукції, підвищити її якість та конкурентоспроможність на ринку.

Для Центрального економічного регіону важливим є розвиток індустрії туризму з центром у Києві, який багатий на історичні та культурні пам'ятки, що сприяють зростанню обсягу надання туристичних послуг та збільшенню грошових надходжень до місцевого та державного бюджетів.

У Центральному економічному регіоні треба і надалі вести прискорений розвиток соціальної сфери, суттєво покращувати життєвий рівень населення (збільшувати рівень реальних доходів, підвищу вати охорону здоров'я населення).

Особливо потрібно звернути увагу на екологічну ситуацію в регіоні, запровадивши систему заходів екологічного моніторингу, яка має бути спрямована на оздоровлення навколишнього середовища, пов'язаного з забрудненням значної території Чорнобильською АЕС.

Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил Поліського регіону

У Поліському економічному регіоні найбільш гострою проблемою є реабілітація радіаційно забруднених територій, залучення природно-ресурсного та трудового потенціалу в розвиток економіки народного господарства.

Гострою проблемою виступає недостатність коштів у місцевих бюджетах і для забезпечення фінансування соціальної сфери та місцевих виробничих потреб, зокрема, для забезпечення діяльності освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення, розвитку житлово-комунального господарства в розрахунку надушу населення.

Важливим фактором у вирішенні регіональної соціально-економічної проблеми є вдосконалення інвестиційної та кредитної політики держави, розширення місцевих джерел наповнення бюджету за рахунок удосконалення податкової системи та інших форм економічного регулювання.

В інноваційній діяльності регіону негативним є те, що значно скорочені державні витрати на проведення науково-дослідних робіт, одночасно їх знецінено в зв'язку з подорожчанням ресурсів інших витрат. Проблемою в регіоні є необхідність дослідження мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище та розроблення і впровадження нових енерго- і ресурсозберігаючих технологій, розвитку екологічної нетрадиційно орієнтованої енергетики, зокрема, використання додаткових енергетичних потужностей малих річок, вітрової енергії, сонячної енергії та біогазу, мобільних ТЕС тощо.

Гострою проблемою, яку необхідно розв'язати, є збереження і збільшення родючості земельних ресурсів. Це стосується, в першу чергу, недотримання сівозмін, недостатнього і нерегульованого внесення різноманітних добрив, обмеження вапнування кислих фунтів та недостатньої боротьби з ерозією фунтів.

Важливим фактором є залучення наявного працездатного населення до суспільно-корисної роботи, покращення добробуту населення, його духовного і культурного рівня. З цією метою необхідно освоювати наявні рекреаційні ресурси регіону та посилити розвиток соціальної і виробничої інфраструктури.

Реалізація передбачуваних напрямків розвитку і територіального розміщення продуктивних сил регіону стане важливим чинником соціально-економічного зростання економіки, оптимізації її структурної перебудови та зростання життєвого рівня населення.

Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил Подільського регіону

Найбільш важливою проблемою є завантаження виробничих потужностей регіону та різке зниження безробіття, рівень якого в регіоні перевищує 12 %.

На жаль, сьогодні інноваційна діяльність в регіоні характеризується скороченням державних витрат на дослідження, їх знеціненням під дією інфляційних процесів. Особливо скоротились витрати, що стосуються провідних галузей спеціалізації регіону, на які повинна бути зосереджена першочергова увага. Сюди належать розроблення заходів щодо попередження структурної кризи, розвиток на науковій основі багатоукладного сільського господарства, АПК в цілому та виробничої, соціальної й ринкової інфраструктур.

Проблемою, яку необхідно розв'язати в областях регіону, є збереження і підвищення родючості сільськогосподарських угідь і, в першу чергу, ріллі. Ця проблема зумовлена тим, що високоінтенсивне сільськогосподарське використання земель часто супроводжується порушенням науково-обгрунтованих агротехнічних прийомів. Це негативно впливає на продуктивність сільськогосподарських угідь та зниження урожайності.

Для вирішення зазначених проблем слід використати деякі перспективні заходи, а саме:

· чітко виражена соціальна орієнтація реформ та підвищення рівня життя населення;

· ефективне комплексне використання природних ресурсів, у першу чергу - профільних галузей товарного виробництва;

· покращення територіальної і галузевої структури економіки за рахунок прискореного розвитку високотехнологічних виробництв у галузях спеціалізації, особливо в промисловості;

· збереження і поліпшення родючості земель сільськогосподарського призначення у нових ринкових умовах господарювання;

· посилення господарської діяльності великої кількості малих міст і селищ міського типу, особливо віддалених від економічних центрів регіону;

· підвищення техніко-технологічного рівня виробництва, насамперед у таких базових галузях, як машинобудування і металообробка, електротехнічна і хімічна промисловість.

Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського регіону

Важливою проблемою є наявна екологічна ситуація, яка пов'язана з багатьма чинниками. Через невідповідне ставлення до природних ресурсів та довкілля відбулося погіршення природного середовища та інтенсивне природокористування. Ці фактори негативно впливають на стан здоров'я населення, на показники смертності та дитячої захворюваності. Електроенергетичні викиди хімічної, гірничорудної промисловості, автомобільного транспорту, харчових підприємств формують основну частину забруднення в Карпатському регіоні.

Через регіон проходять повітряні маси із Заходу з досить високим ступенем забруднення, завдаючи шкоди навколишньому середовищу, винищуючи карпатські ліси. Великої шкоди завдають залпові забруднення та викиди в атмосферне повітря Бурштинською ТЕС та Калуським концерном "Оріана" Івано-Франківської обл.

Значної шкоди Закарпаттю завдає забруднення Тиси стоками і викидами з золоторудних шахт Румунії. Основними забруднювачами залишаються міста: Львів, Добротвір, Бурштин, Калуш, Надвірна, Ужгород, Чернівці.

Головним напрямом розвитку Карпатського економічного регіону має бути його соціальна спрямованість з одночасним дотриманням екологічної рівноваги між господарською діяльністю людини і навколишнім природним середовищем.

Для Карпатського регіону пріоритетним повинен бути розвиток рекреаційного господарства як однієї із галузей, що визначає перспективу його і країни в цілому.

Для розвитку та структурної перебудови промисловості і сільського господарства регіону потрібні відповідні капіталовкладення. Кошти доцільно спрямовувати на технічне переоснащення і реконструкцію діючих підприємств, здійснювати перерозподіл коштів на користь виробництв, що забезпечують їх швидку віддачу - у сферу рекреації, в харчову та легку промисловість.

Економічно обґрунтованим і вигідним для регіону є розвиток традиційних народних промислів: ткацтво, килимарство, вишивання, виготовлення художніх виробів з лози і дерева, різьблення по дереву, гончарство та ін. Цей напрям дає можливість зайнятості працездатного населення і отримання доходів місцевими жителями та поліпшення ситуації з товарами побутового призначення.

У розвитку лісового господарства треба збалансувати переробні галузі і йти шляхом поглиблення переробки деревини, організувати і впроваджувати безвідходні технології.

У цілому територіальна організація продуктивних сил Карпатського регіону в перспективі має бути зорієнтована на:

· удосконалення територіальної структури виробництва за рахунок переорієнтації промислових комплексів великих міст на середнє і точне машинобудування, радіотехніку, електронну та комп'ютерну галузі промисловості;

· сільськогосподарське машинобудування і автомобілебудування, розвиток хімічної промисловості, підприємств легкої, харчової промисловості та лісового господарства;

· комплексне використання мінерально-сировинних ресурсів, впровадження безвідходних технологій, що значно поліпшить екологічну ситуацію;

· більш повне і ефективне використання рекреаційних ресурсів, створення оздоровчо-туристичного комплексу загальноєвропейського значення;

Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил Причорноморського регіону

Причорноморський економічний регіоні, маєь багато проблем в соціально-економічному розвитку, які терміново треба вирішити. Одна з основних проблем пов'язана з виготовленням не напівфабрикатів, а кінцевого продукту.

У регіоні не використовують дію основних фондів, що сприяє низькому оновленню. Через неприйнятну структура капітальних вкладень, не відбуваються зміни у структурі промислового виробництва, а точніше прискореного розвитку і підвищенні конкурентоспроможності економіки району.

Проблеми торкнулися соціальної сфери та рівня життя населення. Потребує підвищення зайнятість і добробут великих верств населення.

Великий рівень розораності земель (81,2 %), розвиток екстенсивного землеробства, розвиток ерозійних процесів, призвело до великих проблем регіону в землекористуванні.

Згідно з цими проблемами, всю увагу і сили можна зосередити на:

§ розвиток суднобудування і судноремонт, рибне та портове господарства, машинобудування для АПК;

§ вдосконалення сучасної інфраструктури туризму та оздоровлення в Криму, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях;

§ поліпшення соціально-економічного стану в регіоні шляхом структурної перебудови;

§ направлення інвестицій на розвиток перспективних галузей економіки;

Виконанню цих пріоритетних напрямів дасть можливість створювати продукцію на рівні кращих світових зразків.

Висновок

Спостерігаючи за всіма процесами, які відбувалися в країні під впливом даних передумов, можна оцінити загальний вплив окремої взятої передумови на розвиток всієї національної економіки та на її окремої ланки.

Якщо проаналізувати сьогоднішній стан промислового розвитку нашої держави, то помітно, що країна має досить потужний природно-ресурсний потенціал.

Велика забезпеченість України земельними ресурсами високої якості. Є поклади рудних і нерудних ресурсів, великі площі, вкриті лісами, майже кожна область має рекреаційні ресурси. Держава багата на водні ресурси, зокрема на її території прослідковуються значні запаси підземних вод.

Україна має вигідне природно-географічне положення. Через територію нашої держави проходять світові торговельні шляхи, є вихід до морів. Все це сприяє виходу країни на світовий ринок товарів і послуг.

Підбиваючи підсумки написання даної роботи слід зауважити той факт, що Україна має достатню кількість ресурсів для потужного перспективного розвитку своєї національної економіки. Тож після вирішення усіх свої проблем і проведення ряду реформ, вона може входити в десятку найрозвинутіших країн світу.

продуктові сили регіони природний ресурсний потенціал

Список літератури

1. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: підручник / Дорогунцов С.І., Пітюренко Ю.І., Олійник Я.Б. та інш. - К., КНЕУ, 2005. - 562 с.

2. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: навчальний посібник / С.І. Іщук. - К.: Паливода А.В., 2006. - 284 с.

3. Дейнека О.Г. Розміщення продуктивних сил України/ Дейнека О.Г. - Харків. 2001. - 215 с.

Размещено на Allbest.ru