Теоретико-методологічні засади інституційної модернізації соціально-економічної системи в умовах функціонування неспостережуваної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»

Теоретико-методологічні засади інституційної модернізації соціально-економічної системи в умовах функціонування неспостережуваної економіки

Ридванський М. В.

аспірант

Гостєв А. В.

аспірант

Анотація

Окреслено методологічний потенціал використання інституційної модернізації соціально-економічної системи в контексті впливу неспостережуваної економіки. Проведено модальну інтерпретацію базових понять, принципів та основних положень методології інституційної модернізації соціально-економічної системи. Визначено перспективність використання фактору неспостережуваної економіки у якості детермінанти основних рушійних сил розвитку вітчизняної соціально-економічної системи. Зміст теоретико-методологічних засад інституційної модернізації соціально- економічної системи узагальнено у наступному вигляді: 1) не існує закономірного прогресу економічних систем як універсального процесу, тобто позитивна динаміка є лише результатом адекватних модернізацій; 2) розвиток соціально-економічної системи може бути повноцінно реалізований шляхом проведення інституційної модернізації на основі врахування потенціалу неспостережуваної економіки, у тому числі за рахунок імплементації реципієнтів та / або бенефеціаріїв цього сектора економіки до загальної моделі зростання через відповідні зміни економічної поведінки.

Ключові слова: методологія, управління, модернізація, ефективність, інститут, інституційне середовище, неспостережувана економіка.

Annotation

інституційний модернізація економіка

The issues of scientific methodology development in economic research are fundamental in modern conditions, significantly when modernizing the socio-economic system in an unobserved economy. Obtaining high-quality knowledge is only possible by clearly identifying the basic elements of methodology, i.e., the logic of comprehensive understanding of the social-economic object under investigation.

The methodology allows forming of new theories and scientific research methods, refining the main scientific principles and creating new knowledge. The theoretical and methodological foundations of institutional modernization of the domestic socio-economic system under conditions of an unobserved economy still need to be explored.

The article outlines the methodological potential of using institutional modernization of the socio-economic system in the context of the impact of an unobserved economy. Modal interpretation of basic concepts, principles, and main provisions of the methodology of institutional modernization of the socio-economic system is conducted. The feasibility of using the unobserved economy as a determinant of the main driving forces of developing the domestic socio-economic system is determined.

It is established that the socio-economic system in Ukraine requires serious institutional changes, not in the form of reform based on standardized management algorithms, but rather systematic institutional modernization, i.e., cardinal renewal according to modern market requirements. Furthermore, it is proven that any reform implies returning to some already known form for society, while the essence of modernizing the socio-economic system usually lies in creating new institutional configurations. Therefore, the content of theoretical and methodological foundations of institutional modernization of the socio-economic system can be generalized in the following way: 1) there is no uniform progress of economic systems as a universal process, i.e. positive dynamics are the result of adequate modernization; 2) the development of the socio-economic system can be fully realized through institutional modernization based on considering the potential of the unobserved economy, including the implementation of recipients and/or beneficiaries of this economic sector into the general growth model through corresponding changes in economic behavior.

Keywords: methodology, management, modernization, efficiency, institute, institutional environment, unobserved economy.

Вступ

Питання розробки наукової методології в економічних дослідження є принциповими в сучасних умовах, а особливо якщо йде мова про модернізацію соціально-економічної системи в умовах дії неспостережуваної економіки. Отримання якісних знань неможливе за умови відсутності чіткої ідентифікації основних елементів методології, тобто логіки всебічного пізнання соціально- економічного об'єкта, який досліджується.

Саме методологія дозволяє формувати нові теорії та методики наукових досліджень, де відбувається уточнення основних наукових засад та принципів створення нових знань. На сьогодні фактично залишаються недослідженими теоретико-методологічні засади інституційної модернізації вітчизняної соціально-економічної системи в умовах функціонування неспостережуваної економіки.

Теоретико-методологічними питаннями інституційного розвитку соціально-економічної системи в тій чи іншій мірі займалися такі відомі науковці: Дж. Бьюкенен [1], О. Вільямсон [2], Р. Коуз [3], В. Мітчелл [4], Дж. Найт [5], Р. Познер [6], Е. де Сото [7], Дж. Стіглер [8] та ін. Разом з тим, і досі залишаються недостатньо дослідженими інституційні аспекти впливу неспостережуваної економіки на процеси модернізації вітчизняної соціально-економічної системи. Окреслене вище зумовлює потребу розібратися у зазначених питаннях та ідентифікувати методологію та основні функції неспостережуваної економіки в контексті проведення інституційної модернізації соціально- економічної системи.

Мета статті - дослідити методологічний потенціал використання інституційної модернізації соціально-економічної системи в контексті дії неспостережуваної економіки.

Результати

Пояснення будь-яких проблем функціонування соціально-економічної системи полягає, перш за все, у науковій методології, яка визначає роль неспостережуваної економіки як важливої детермінанти розвитку соціуму. Саме врахування фактору неспостережуваної економіки і відкриває нові можливості щодо максимізації вартості та стійкого розвитку економічних систем. Нині існує гостра потреба стосовно уточнення основних постулатів загальної інституційної теорії.

Потрібно підкреслити, що будь-які компоненти неспостережуваної економіки, по суті, є нічим іншим, як відображенням соціально-економічних відносин між агентами ринку [9-11]. Саме тому, економічне усвідомлення дефініції «неспостережувана економіка» має не лише науково- методологічне значення, а й є цінним з позицій розробки прикладних рекомендацій.

Отож, на нашу думку, під категорією «неспостережувана економіка» варто розуміти специфічну економічну діяльність, яка повністю чи частково не ідентифікується органами державної влади і, як наслідок, суб'єкти господарювання, які беруть у ній участь, не підпадають під дію належного економіко-правого регулювання.

Методологія інституційної модернізації соціально-економічної системи має містити не лише абстрактно-теоретичні складові, а й базуватися на емпіричних компонентах.

Необхідно відмітити, що критичний аналіз зазначених вище наукових праць [1-8] дозволив нам сформувати власне бачення стосовно розробки основних методологічних засад інституційної модернізації. На нашу думку, основою методології будь-якої теорії є емпіричний базис. Вважаємо, що у нашому випадку методологія інституційної модернізації має бути спрямована не лише на розкриття сучасних соціально-економічних деформацій між стейкхолдерами, а й повинна, як то кажуть, забезпечувати специфічну функцію - «передбачити майбутнє». Інакше кажучи, під час формування засад інституційної модернізації та розробки дієвої системи регулювання, органи влади повинні використовувати «ефект випередження» і перешкоджати дисфункційним моделям економічної поведінки.

Сьогодні можна впевнено стверджувати, що створення якісної методології неминуче передбачає використання такої логіки пізнання, яка б дозволяла:

ідентифікувати змістовне місце теорії інституційної модернізації серед інших інституційних теорій, що, у свою чергу, потребує диференціації таких теорій на базові та другорядні (доповнюючі);

створювати нову теорію інституційної модернізації за критеріями нових пізнавальних якостей додаткового емпіричного змісту, тобто уточнення відповідного понятійного апарату має відбуватися з метою усунення радикальних суперечностей, на які не було відповіді в межах традиційно поширених до цього часу економічних теорій;

забезпечити підтвердження достовірності теорії інституційної модернізації на підставі ряду доказово обґрунтованих положень та / або постулатів та ін.

Необхідно відмітити, що опис окремого концепту інституційної модернізації соціально- економічної системи в контексті функціонування неспостережуваної економіки залишається наразі скоріше нетрадиційною точкою зору. Саме тому, можна сміливо вважати відсутніми належні методологію та методику оцінювання цього сектора економічної системи, що могла б дозволити ідентифікувати потенціал неспостережуваних економічних процесів.

У цьому зв'язку важко не погодитися з А. Смітом, який у своїй економічній праці «Дослідження про природу та причини добробуту націй» (1776 р.) [11], яка дійсно має фундаментальне значення, писав про дієвий ефект «невидимої руки». Важливо нагадати, що ефект «невидимої руки» розглядався А. Смітом як фактор мотивацій звичайного агента (індивідуума) діяти «економічно» («homo ееопошіс8») лише у тому випадку, коли це відповідає егоїстичним бажанням покращити свій соціально-економічний стан. Інакше кажучи, найважливішим є констатація того принципу А. Сміта, що економічна політика будь-якої держави буде ефективною лише у тому разі, коли вона буде не суперечити "здоровому економічному егоїзму". Слід також відзначити, що А. Сміт завжди наголошував на тому, що реальною економікою завжди управляють глибинні економічні закони чи принципи, які побудовані на егоїстичних компонентах «homo ееопошіс8».

Отож, очевидно, що постановка питання стосовно дуальної природи економіки, тобто коли, з одного боку, вона формується на основі егоїстичних мотивів поведінки агентів, а з іншого - існує паралельна економіка на основі системи державного регулювання, яка може як відповідати, так і не відповідати вищезазначеним егоїстичним мотивам економічної поведінки.

Варто одразу поставити питання: що є найважливішим під час формування методології інституційної модернізації соціально-економічної системи в умовах дії неспостережуваної економіки? Наголошуємо, що перш за все це дуальність самої економіки та її поділ на:

реальну економіку, тобто ту, яка буде вбирати у собі найрізноманітніші соціально-економічні дії агентів (мова йде якраз за неспостережувану економіку);

економічний сегмент, який знаходиться у полі дії органів державної влади (мова йде за офіційно підтверджену економіку).

Варто відзначити, що ефективність соціально-економічної системи у цьому разі обумовлена унікальними детермінантами специфічної конкурентоспроможності, які притаманні різним типам економік, що дозволяє їм у реальному житті успішно співіснувати. До речі, слід зауважити, що реальна економічна система, яка ефективно функціонує в усіх державах світу, завжди матиме більш складну структуру, тобто ефективна соціально-економічна система завжди передбачає наявність неспостережуваної економіки.

Практична реалізація інституційної модернізації полягає у тому, що потенціал будь-яких соціально-економічних систем визначається: 1) рівнем та характером конфліктності між офіційною та неспостережуваною економікою; 2) механізмами управління такою конфліктністю.

Загальновідомо, що класичний опис методології будь-якої теорії передбачає наявність таких основних елементів: фактів, законів, гіпотез, положень, принципів та / або специфічних постулатів, які притаманні сфері досліджень. Саме тому, процес формування гіпотез являє собою, по суті, аналітичним процесом пізнання.

Формування якісної методології інституційної модернізації соціально-економічних систем передбачає розвиток гіпотез з позиції пошуку та пізнання істини. Потрібно розуміти і те, що наукові гіпотези не є "константою", тобто їх розвиток відбувається у руслі здійснення наукових досліджень, а тому цілком логічним є те, що в результаті побудови методології вони можуть зазнавати суттєвих трансформацій. Саме тому, надзвичайно важливим фактором є уточнення гіпотез на основі логічного мислення та результатів узагальнення практичного досвіду. До речі, авторська інтерпретація розвитку гіпотез представлена на рис. 1.

Рис. 1. Система побудови гіпотез під час формуванні методології інституційної модернізації соціально-економічної системи в контексті дії неспостережуваної економіки

Джерело: авторські дослідження на основі [3-7].

Не важко помітити, що наукові гіпотези виступають по суті інструментом попереднього пояснення соціально-економічних явищ та / або процесів. Виступаючи «початковою» детермінантою наукових досліджень, гіпотези безумовно відображають суб'єктивну дійсність але, на відміну від

законів та принципів, вимагають усесторонньої перевірки. Хотілося б відмітити і те, що складність ідентифікації «кінцевої гіпотези» у значній мірі обумовлена неможливістю визначити первинні, як то кажуть, еволюційні фактори виникнення проблеми.

На нашу думку, процеси уточнення гіпотез дозволяють науковцям здійснити акумулювання фактів і тим самим сприяють забезпеченню вирішення основної задачі - забезпечення стійкого функціонування соціально-економічної системи.

Коментуючи розвиток вітчизняної соціально-економічної системи хотілося б підкреслити і те, що за умов використання методології врахування неспостережуваної економіки всі фактори у формуванні функцій та / або результатів діяльності такої системи є надзвичайно важливими та / або незамінними, де будь-які, інституційні відхилення приводять до різких змін у загальному стані соціально-економічної системи. До того ж, варто пам'ятати, що будь-яка економічна система функціонує у режимі, по-перше, інституційних коливань, по-друге, за умов циклічності криз чи зростання, ефектів стійкості чи адаптивності та ін.

Уявлення про зміст методології теорії інституційної модернізації соціально-економічної системи в контексті неспостережуваної економіки може надати розгорнутий опис всіх необхідних елементів будь-якою теорії - законів, категорій, положень, принципів та ін.

Потрібно відмітити, що основними законами (рис. 2), які обумовили контекст основних причинно-наслідкових зв'язків теорії інституційної модернізації, стали такі:

про чіткі закономірності інституційної природи функціонування неспостережуваної економіки;

про об'єктивність факторів неспостережуваної економіки як специфічного інституту (множини інститутів);

про потенціал максимізації вартості та соціально-економічного зростання за умов сприйняття моделі дуалістичної економіки та ін.

Рис. 2 Система апріорних знань (економічні закони) при формулюванні методології інституційної модернізації вітчизняної соціально-економічної системи

Джерело: авторські дослідження на основі [1-10].

Важливо відмітити, що під час окреслення змістовного поля теоретико-методологічних засад інституційної модернізації соціально-економічної системи слід визначити такі ключові дефініції: "неспостережувані економічні процеси" та "офіційна економіка". Так, під неспостережуваними економічними процесами слід розуміти систему специфічних дій, які базуються на свідомому та / або несвідомому приховуванні від соціуму результатів власної економічної діяльності. У свою чергу, під офіційною економікою варто розуміти сегмент економічних процесів, який спостерігається системою державного регулювання та моніторингу.

Нині набуває надзвичайно великого значення і проблема забезпечення результативності регулятивної політики, яка має оцінюватися на основі врахування суспільних втрат від недоотриманої вигоди через обмеження зростання та / або розвитку соціально-економічної системи.

Необхідно відмітити, що основні принципи методології інституційної модернізації соціально- економічної системи з урахуванням дії неспостережуваної економіки (рис. 3) було сформовано на концептуальній ідеї щодо об'єктивності виникнення неспостережуваної економіки, а також про можливість та доцільність її корегування.

Рис. 3. Основні методологічні принципи інституційної модернізації соціально- економічної системи в умовах дії неспостережуваної економіки

Джерело: авторські дослідження на основі [1-9].

Слід констатувати, що реалізація згаданих вище складових авторської методології інституційної модернізації соціально-економічної системи можлива лише за умов використання положень методологічного та організаційно-управлінського рівнів (рис. 4).

Отож, зазначені теоретико-методологічні засади інституційної модернізації, по суті, базуються на концепції про те, що оцінювання неспостережуваної економіки передбачає, перш за все, ідентифікацію особливостей функціонування даного сектора економіки у нашій державі. У свою чергу, неспостережувана економіка за своєю природою може відповідати певним характеристикам функціональності, які будуть, з одного боку, визнані суспільством як прийнятні, а з іншого - забезпечуватимуть удосконалення інституційного середовища.

Рис. 4. Базові методологічні положення інституційної модернізації соціально-економічної системи в умовах неспостережуваної економіки

Джерело: авторські дослідження на основі [1-9].

Висновки

Соціально-економічна система в Україні потребує серйозних інституційних змін, при чому не у вигляді реформування, яке, по суті, базується на використанні стандартизованих алгоритмів управління, а вимагає системної інституційної модернізації, тобто кардинального оновлення відповідно до сучасних вимог ринку.

Потрібно пам'ятати, що будь-яке реформування передбачає повернення до якоїсь вже відомої для суспільства форми, тоді як суть модернізації соціально-економічної системи, як правило, полягає у створенні нових інституційних конфігурацій. Саме тому, зміст теоретико-методологічних засад інституційної модернізації соціально-економічної системи може бути узагальнено у наступному вигляді: 1) не існує закономірного прогресу економічних систем як універсального процесу, тобто позитивна динаміка є лише результатом адекватних модернізацій; 2) розвиток соціально-економічної системи може бути повноцінно реалізований шляхом проведення інституційної модернізації на основі врахування потенціалу неспостережуваної економіки, у тому числі за рахунок імплементації реципієнтів та / або бенефеціаріїв цього сектора економіки до загальної моделі зростання через відповідні зміни економічної поведінки.

Список використаних джерел

Buchanan J., Tullock G. The Calculus of Consent: Logical Foundations of Constitutional Democracy. Liberty Fund Inc., 1999. 376 p.

Вільямсон О. Економічні інституції капіталізму: фірми, маркетинг, укладання контрактів. Київ : АртЕк, 2001. 472 с.

Coase R. The Nature of Firm. Economica. 1937. Vol. 4. № 16. P. 386 - 405.

Mitchell W. C. Types of Economic Theory: From Mercantilism to Institutionalism. Augustus m Kelley Pubs, 1969. 875 p.

Knight J. Institutions and Social Conflict. New York : Cambridge University Press, 1992. 252 p.

Posner R. Theories of Economic Regulation. Bell Journal of Economics and Management Science. 1974. Vol. 5. P. 335 - 358.

Е. де Сото. Загадка капіталу. Чому капіталізм перемагає лише на Заході і ніде більше. Київ: Ніка-Центр, 2012. 232 с.

Stigler G. The Theory of Economic Regulation. Bell Journal of Economics. 1971. Vol. 2. P. 3 - 21.

Семцов В. М. Інституціоналізація організаційно-поведінкових змін у діяльності підприємств аграрної сфери України: концепт неспостережуваних економічних процесів: монографія. Вінниця: ФОП Рогальська І. О., 2018. 480 с.

Weber M. The Theory of Social and Economic Organization. Free Press, 1997. 448 p.

Сміт А. Добробут націй. Дослідження про природу та причини добробуту націй. Київ : Port-Royal, 2001. 594 с.

Размещено на Allbest.ru