Аналіз стану та динаміки інноваційної активності підприємств в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Аналіз стану та динаміки інноваційної активності підприємств в Україні

П.П. Поврозник,

У статті розглянуто сутність та види інновацій, роль технологічних, маркетингових та організаційних інноваційних рішень в умовах сучасних викликів. Акцентовано на проблемах здійснення аналітичної оцінки діяльності суб'єктів господарювання в умовах війни. Проведено аналіз стану і динаміки інноваційної активності підприємств України. Виокремлено основні тренди, ідентифіковано види економічної діяльності з найбільшою часткою інноваційно активних підприємств у довоєнний період. Продіагностовано структуру витрат інноваційно активних підприємств за напрямами інноваційної діяльності в Україні. Акцентовано увагу на ролі екологічних інновацій, особливо з огляду на необхідність післявоєнного відновлення. Обґрунтовано потенціал стимулювання розробок в оборонній сфері, зважаючи на можливість використання товарів подвійного призначення у мирних цілях.

Ключові слова: інновації, інноваційна активність, підприємства, післявоєнне відновлення, інвестиції, національна безпека.

Р. Povroznyk, Postgraduate student of the Department of Economics of Enterprise, Ivan Franko National University of Lviv

Analysis of the state and dynamics of the innovative activity of enterprises in Ukraine

The article examines the essence and types of innovations, the role of technological, marketing and organizational innovative solutions in the conditions of modern challenges. Emphasis is placed on the problems of performing an analytical assessment of the activities of economic entities in war conditions. An analysis of the state and dynamics of innovative activity of Ukrainian enterprises was carried out. The main trends are highlighted, the types of economic activity with the largest share of innovatively active enterprises in the pre-war period are identified. The structure of expenses of innovatively active enterprises according to the directions of innovative activity in Ukraine is diagnosed. Attention is focused on the role of environmental innovations, especially in view of the need for post-war reconstruction. The potential of stimulating development in the defense sphere is substantiated, taking into account the possibility of using dual-purpose goods for peaceful purposes. The problems of improving the efficiency of innovative activities for domestic enterprises are systematized and separate vectors of work on their solution are outlined.

As a result of Russian military aggression and the introduction of martial law, business entities have the right not to submit reports during this period, including on issues of innovative activity. In this regard, the information base for analyzing the innovative development of entrepreneurship is significantly limited. At the same time, thanks to the initiatives of state and non-state centers, public and professional associations, and the activity of the business entities themselves, specially organized innovation surveys are conducted in Ukraine, the study of the results of which is a subject for further scientific research. The obtained results of the analysis of the state and dynamics of the innovative activity of economic entities, taking into account the potential of their addition by other expert studies, can be the basis for making strategic decisions regarding the stimulation of innovative development of entrepreneurship in Ukraine both in war conditions and in view of the need for postwar recovery of the national economy, social progress on the basis of innovation, creativity and competitiveness.

Key words: innovation, innovative activity, enterprises, post-war recovery, investment, national security.

Вступ

Постановка проблеми. Інноваційний розвиток підприємництва значною мірою залежить від інформаційного забезпечення розробки і реалізації стратегічних та інших програмних документів його підтримки, відповідної політики на різних рівнях прийняття рішень. Основу такої інформаційної бази становить система індикаторів для вимірювання розвитку науки, технологій та інновацій. Це обумовлює актуальність аналізу стану і динаміки інноваційної активності бізнес-структур в Україні в сучасних реаліях зниження ділової активності та інших викликів, зумовлених військовою агресією.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти інноваційної діяльності суб'єктів господарювання та їх розвитку на інноваційних засадах досліджувались у працях таких вітчизняних науковців, як Д. Ванькович, З. Варналій, А. Ворона, М. Диба, Ю. Гернего, Р. Желізняк, Ю. Коваленко, М. Крупка, А. Кузнєцова, Т. Майорова, Л. Савчук, О. Червона, І. Яцкевич та ін. Втім проблематика збереження позитивної динаміки інноваційної активності підприємств в умовах війни залишається недостатньо вивченою, а нові виклики потребують стратегічно вивірених рішень задля успішного післявоєнного відновлення країни, які можуть бути прийняті лише на підставі ретельного аналізу ситуації у досліджуваній сфері.

Метою статті є проведення аналізу стану та динаміки інноваційної активності підприємств в Україні.

Виклад основного матеріалу

Внаслідок повномасштабної війни, спричиненої російською військовою агресією в Україні, інформаційна база для аналізу інноваційної активності є суттєво обмеженою. Згідно з Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» [6] підприємства мають право у зазначений період не подавати статистичну звітність, у тому числі з питань інновацій. Зважаючи на норми Закону, Державна служба статистики України, починаючи зі звітності респондентів за 2021 р., не поширює зведені дані про інноваційну активність підприємств з 2021 р. У зв'язку з цим офіційна статистика про інновації в Україні впродовж довоєнного періоду розміщена станом на 2020 р. включно.

На рис. 1 наведено динаміку частки промислових підприємств України, які впроваджували інновації, а також інноваційної продукції у загальному обсязі її реалізації.

Рис. 1. Динаміка частки інноваційно активних промислових підприємств та частки інноваційної продукції у загальному обсязі реалізації у довоєнний період (2000-2020 рр.)*

Примітка. У 2016 р. розрахунок показника інноваційної продукції не здійснювався.

Джерело: побудовано за [3]

Для цілей статистичних обстежень в Україні та країнах ЄС використовують поняття «інноваційно активне підприємство», яким позначають підприємство, що здійснювала інноваційну діяльність (розробляла або запроваджувала нові чи вдосконалені продукти та інноваційні процеси) впродовж певного періоду обстеження [3]. Інноваційно активними можуть бути як інноваційні, так і неінноваційні підприємства впродовж періоду спостереження.

У довоєнний період в Україні (впродовж 2000-2020 рр.) частка інноваційно активних промислових підприємств у їх загальній чисельності змінювалася в діапазоні 8,2-16,6% з нестабільної тенденцією до зростання.

Значною мірою «переломним» для динаміки інноваційної активності українських підприємств можна вважати 2009 рік, після якого значення індикатора «частка інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції» стало значно нижчим за рівень частки інноваційної активних підприємств.

Серед виробничих підприємств України лідером за часткою інноваційно активних суб'єктів підприємництва у довоєнний період (2018-2020 рр.) були [3]:

- у добувній промисловості - підприємства з добування металевих руд (21,1%), сирої нафти, природного газу (20,0%);

- у переробній промисловості: виробники фармацевтичних продуктів і препаратів (38,3%), комп'ютерів, електронної та оптичної продукції (27,2%), виробництво автотранспортних засобів (20,8%), інших видів (24,5%), хімічних речовин і хімічної продукції (21,4%).

На рис. 2 наведено перелік десяти видів економічної діяльності з найбільшою часткою інноваційно активних підприємств України впродовж 2018-2020 рр.

Рис. 2. ТОР-10 видів економічної діяльності з найбільшою часткою інноваційно активних підприємств у довоєнний період (2018-2020 рр.)

Джерело: побудовано за [3]

інноваційна активність

Глибина аналізу інноваційної діяльності підприємств, виявлення чинників інноваційного розвитку залежить від рівня деталізації показників, які передбачені програмами державних статистичних та інших обстежень з питань інновацій.

Зауважимо, що у Законі України «Про інноваційну діяльність» інновації визначать як «новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно -технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери» [7]. Водночас державні статистичні спостереження з питань науки, технологій та інновацій передбачають розподіл інновацій на чотири види: 1) продуктові, 2) процесові, 3) маркетингові, 4) організаційні. Програмою державних статистичних спостережень на 2023 р. з питань інновацій вперше передбачено вивчення екологічних інновацій.

Продуктовими інноваціями позначають результати впровадження на ринку товарів або послуг, які є новими або значно удосконаленими за їхніми властивостями або способами використання. У вимірюванні результатів інноваційної діяльності інноваційною визначають продукцію (товари, послуги), яка має форму нового або поліпшеного товару, послуги чи технології, що суттєво відрізняється від тих, що вже існують на ринку або створює новий попит і доступна для споживачів. Процесова інновація є результатом впровадженням нового або значно удосконаленого способу виробництва або постачання товару. Такі інновації спрямовані на зниження собівартості виробництва або витрат з доставки продукції, підвищення її якості, виробництво чи доставку нових або значно поліпшених продуктів. До маркетингових інновацій відносять запровадження нового методу продажу, включаючи значні зміни в дизайні або упакуванні продукту, його складуванні, просуванні на ринок або визначенні цін, що спрямовані на краще задоволення потреб споживача, вихід на нові ринки або посилення конкурентних позицій продукції з метою збільшення продажу. Організаційна інновація має місце тоді, коли фірма впроваджує новий організаційний метод в діяльності, в організації робочих місць або зовнішніх зав'язків.

На рис. 3 зображено загальну кількість інноваційно активних підприємств в Україні з їх розподілом за різновидами інновацій.

Рис. 3. Загальна кількість інноваційної активних підприємств в Україні та їх розподіл за видами інновацій у довоєнний період (2018-2020 рр.)

Джерело: побудовано за [3]

У розподілі витрат на інновації за видами інноваційної діяльності домінують витрати, які безпосередньо не пов'язані з науково-дослідними роботами, хоча частка витрат на НДР, які інноваційно активні підприємства виконували власними силами, у довоєнний період була достатньо вагома і становила майже третину від загальних витрат на інновації (рис. 4).

Рис. 4. Структура витрат інноваційно активних підприємств за напрямами інноваційної діяльності (2018-2020 рр.)

Джерело: побудовано за [3]

Одним із чинників інноваційного розвитку підприємництва є налагодження ефективних форм співробітництва з іншими організаціями - партнерами, у тому числі з-за кордону. У довоєнний період кількість вітчизняних інноваційно активних суб'єктів, які були залучені до різних форм інноваційного співробітництва, становила 1484 одиниці або 65% від загальної кількості підприємств, які здійснювали інноваційну діяльність. Частка таких компаній, які співпрацювали з країнами ЄС або Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), становила 14,2% (рис. 5).

Рис. 5. Розподіл інноваційно активних підприємств за географічним походженням країн-партнерів інноваційного співробітництва (2020 р.)

Джерело: побудовано за [3]

У довоєнний період самостійно розробляли інноваційну продукцію 44,1% інноваційних підприємств, разом з партнерами - 12,5% (рис. 6).

Рис. 6. Розподіл інноваційно активних підприємств за розробниками інновацій у 2020 р.

Джерело: побудовано за [3]

Якщо йдеться про партнерів, залучених до інноваційного розвитку суб'єктів підприємництва, то у довоєнний період серед них домінували такі їх типи: 1) постачальники обладнання, матеріалів, програмного забезпечення; 2) консультанти, комерційні лабораторії, приватні науково-дослідні інститути, а також підприємства - клієнти або замовники. Серед партнерів інноваційно активних підприємств порівняно низькою була частка університетів та інших ЗВО, а також різноманітних інноваційних структур (табл. 1).

Таблиця 1. Розподіл інноваційно активних суб'єктів підприємництва за типами інноваційного співробітництва у 2020 р.