Збалансований розвиток як пріоритетний напрям державної стратегічної політики

Джерело: складено авторами на основі: [14; 16; 18; 1; 2; 3; 5; 7; 11; 12].

За результатами аналізу показників збалансованого розвитку економіки України (табл. 2) було виявлено:

- позитивну динаміку обсягів ВВП за період 2019-2021 рр. Незважаючи на негативні глобальні тенденції впливу пандемії Covid-19, які зумовили скорочення даного показника в багатьох країнах, Україна змогла забезпечити його ріст. Відмічено негативну динаміку зазначеного показника в 2022 р. порівняно з 2021 р. та 2019 р., що відображає негативні тенденції економічної активності та скорочення економічної діяльності через військову агресію росії;

- Індекс споживчих цін впродовж 2019-2022 рр. стабільно зростав, найбільший рівень зростання відмічено в 2022 р. порівняно із 2021 р., коли вказаний показник зріс із 110% до 126,2%. Загальні інфляційні процеси, пов'язані із залежністю від глобальних змін цін на ресурси, характерні для 2019-2021 рр. були посилені військовою агресією росії;

- Індекс економічної складності, який оцінено за 2019-2020 рр. свідчить про те, що Україна має середню наукоємність продукції, яка виробляється і експортується, що впливає на рівень ВВП та стан соціального розвитку;

- показник стійкості державних фінансів впродовж досліджуваного періоду коливається і в 2021 р. склав 43,3%, що є достатньо прийнятним з позицій оцінки боргових показників;

- Україна досягла певних позитивних результатів в сфері подолання корупції, рівень корупції залишався високим, зокрема, в 2022 р. країна посідала 116 місце в міжнародному рейтингу.

Головним рушієм і джерелом збалансованого розвитку є щаслива людина, її творчий (креативний) потенціал. Саме тому першочергової уваги набуває інструментарій Індексу щастя та Індексу людського розвитку.

Індекс щастя (HPI) - альтернативний індекс соціально-економічного розвитку, що враховує реальний добробут людей та використання ресурсів у країнах. У 2023 році найщасливішою країною світу стала Фінляндія, вже вшосте поспіль. У першу п'ятірку ввійшли Фінляндія, Данія, Ісландія, Ізраїль та Нідерланди. Україна посіла 92 місце у рейтингу найщасливіших країн [31].

Індекс людського розвитку (ІЛР) є сумарним показником середнього досягнення в ключових аспектах людського розвитку: здоров'я, довголіття, рівень освіти, знання та гідний рівень життя. ІЛР є середнім геометричним нормалізованих індексів для кожного з трьох вимірів. Індекс людського розвитку був створений, щоб підкреслити, що не економічні складові, а люди та їхні здібності мають бути основним критерієм оцінки розвитку країни. Тенденція змін ІЛР з 1990 р. по 2021 р. в Норвегії, США, РФ, Україні, Молдові, Алжирі та Індії зображена на рис 1.

Рис. 1. Тенденції зміни Індексу людського розвитку

Джерело: складено авторами на основі [22].

Аналізуючи дані звіту, можемо виділити проблеми, які можливо вирішити за допомогою впровадження прийнятної, оптимальної політики урядами: 1) Пандемія Covid-19, що триває, призвела до регресу в людському розвитку майже в кожній країні і продовжує мати непередбачувані наслідки; 2) Війна в Україні та в інших країнах, більше людських страждань на тлі мінливого геополітичного порядку та напруженої багатосторонньої системи; 3) Рекордні температури, пожежі та буревії - кожна з цих подій є тривожним сигналом від планетарних систем, які дедалі більше «виходять з ладу» [22].

Нині (див. Рис. 1) має місце тенденція зростання ІЛР у всіх країнах, обраних для аналізу. Варто виділити Норвегію, скандинавську країну, яка на початку аналізу (1990 р.) займала позиції нижчі, ніж США. В 1998 році вони зрівняли позиції, а в подальшому Норвегія зайняла лідируючі позиції. Індекс людського розвитку в Україні знижувався протягом 8 років до 1998 року, після чого постійно зростав. В 2022 році Україна посіла 77 місце зі 191 країни, що досліджувались в світовому Індексу людського розвитку.

В сучасних умовах збалансований розвиток орієнтований саме на розвиток людського капіталу як економічного стимулу та є конкурентною перевагою національної економіки. З 2011 року країни, що розвиваються, експортують більше креативних товарів, ніж розвинені країни (див. Рис 2). У 2020 році п'ятьма найбільшими експортерами креативних товарів з країн, що розвиваються, були Китай, Гонконг (Китай), В'єтнам, Республіка Корея та Індія. П'ятьма найбільшими експортерами з розвинених країн були Сполучені Штати Америки, Італія, Німеччина, Франція та Велика Британія. Середньорічне зростання експорту креативних товарів у 2006-2020 роках склало 5,9% для країн, що розвиваються, порівняно з 1,3% для розвинених країн. [24, с. 35].

Отже, за останні десятиліття державна політика в більшості країн світу трансформувалась у напрямі збалансованого розвитку. Держави, які впроваджували та розвивали ключові показники збалансованого розвитку, нині є лідерами глобальної економіки та основними експортерами високотехнологічних товарів і послуг.

Рис. 2. Експорт усіх креативних товарів країнами, що розвиваються, та розвиненими країнами, 2002-2020

Джерело: [15].

За результатами проведеного дослідження та аналізу міжнародних рейтингів сформовано ряд рекомендацій, які окреслюють вектор необхідних країні змін для побудови такої економіки, яка б відповідала засадам збалансованого розвитку. Найбільш необхідними та невідкладними заходами у сфері державної політики щодо реалізації збалансованого розвитку є такі:

1. Структурна трансформація національної економіки через інтеграцію в міжнародні виробничі ланцюги та адаптацію до глобальних змін. Головний акцент варто робити на технологічній модернізації інфраструктури та промислового комплексу через розбудову мережі інноваційних можливостей: стартап-центрів (Дія-бізнес), центрів технологічного трансферу, бізнес-інкубаторів, технопарків.

2. Створення соціально згуртованого суспільства з належним врядуванням та інклюзивними інституціями шляхом переходу від держави-монополіста сили та інформації до сервісної держави, що передбачає посилення впливу громадянського суспільства, наближення до європейських стандартів і норм функціонування органів державної влади. Це вимагає створення умов для партнерської взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бізнесу, науки, освіти та організацій громадянського суспільства. Для цього необхідно підвищити загальну ефективність державних органів і виробити сучасні механізми подолання корупції (цифрова оплата адміністративних послуг, застосунок ДІЯ, тощо).

3. Підвищення якості людського капіталу через вдосконалення системи охорони здоров'я, науки, освіти, культури та безпеки. Слід побудувати людино-центричну модель розвитку, яка б забезпечувала всебічний розвиток людини, її креативних та наукових здібностей.

4. Визначити рушії майбутнього інноваційного стрибка - сектори економіки та види економічної діяльності, які могли б створювати на інноваційній основі високоякісні продукти й послуги з високою часткою доданої вартості та були б затребувані на міжнародних ринках. Враховуючи людський капітал України, на нашу думку, варто розвивати сфери ІТ технологій. За інформацією від «IT Ukraine», сфера IT за перші 9 місяців 2022 р. зросла на 13%. Підприємства цієї сфери сплатили за зазначений період 48 млрд грн податків. До того ж, у порівнянні з 2021 роком експорт комп'ютерних послуг зріс на 23%.

5. Забезпечити взаємоповагу та толерантність в суспільстві, гордість за власну державу, її культурну та історичну спадщину.

6. Гарантувати кожному громадянину, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, доступ до високоякісної освіти, системи охорони здоров'я та інших послуг (забезпечити соціальну рівність) [23].

7. Забезпечити захист інвестицій та приватної власності, неупередженість правосуддя. Пріоритетним напрямом є безпека життя та здоров'я громадянина, що є неможливим без надання належних медичних послуг, захищеності соціально вразливих верств населення, безпечного стану довкілля і доступу до якісної питної води й належних санітарних умов, якісних продуктів харчування [23].

8. Підвищити продуктивність економіки шляхом модернізації, створення стимулів, у тому числі податкових, для інноваційної діяльності та збільшення кількості робочих місць. Забезпечити реалізацію політики, яка сприяє продуктивній діяльності, створенню гідних умов праці, розвитку підприємництва, творчої та інноваційної діяльності, створенню сприятливих умови для підвищення знань, умінь і навичок.

9. Зупинити втрату людського капіталу, «відтоку мізків», яка особливо загострилась через повномасштабне вторгнення країни-агресора. Це складний комплексний процес, і досягти результату можливо лише через реформу всіх зазначених вище рекомендацій.

Таким чином, впровадження цих рекомендацій допоможе Україні забезпечити реалізацію національних інтересів, виконати міжнародні зобов'язання та перейти на шлях збалансованого розвитку.

Висновки

Сучасні тенденції свідчать про те, що стимулювання збалансованості розвитку національної економіки для державних органів влади є сьогодні не просто рекомендацією, а вимогою. Необхідність реформування економічної та політичної системи, перехід до збалансованого типу економічного розвитку набувають стратегічної важливості та трансформуються у пріоритетний напрям державної економічної політики у XXI ст. - ери інновацій та людино-центричної моделі розвитку. Зважаючи на виклики соціально-економічного та правового характеру, які сповільнюють перехід до збалансованого розвитку, процес його впровадження в Україні перебуває на етапі зародження. Підсумовуючи, варто зазначити, що саме впровадження збалансованого розвитку в Україні підвищить конкурентоспроможність національної економіки, виведе на якісно новий рівень її людський потенціал та обумовить головну мету політики - підвищить добробут її громадян.

Література

1. Corruption Perceptions Index. URL: https://www.transparency.org/en/cpi/2022 (дата звернення: 5.03.2023)

2. Country Rankings (ECI). URL: https://oec.world/en/rankings/eci/hs6/hs96_(dama звернення: 6.03.2023)

3. GDP (current US$) - Ukraine. URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD?locations=UA (дата звернення: 7.03.2023)

4. Gini index. URL: https://data.worldbank.org/indicator/SI.POV.GINI(даmа звернення: 7.03.2023)

5. IMD World talent ranking 2021. URL: https://www.imd.org/globalassets/wcc/docs/release-2021/talent_2021.pdf (дата звернення: 7.03.2023)

6. Mathews, J. A., & Tan, H. (2011). Progress Toward a Circular Economy in China: The Drivers (and Inhibitors) of Eco-industrial Initiative. Journal of

Industrial Ecology, 15(3), 435-457. https://doi.org/10.1111/j. 1530-9290.2011.00332.x

7. Mensah, J. (2019). Sustainable development: Meaning, history, principles, pillars, and implications for human action: Literature review. Cogent Social Sciences, 5(1), 1653531. https://doi.org/10.1080/23311886.2019.1653531

8. Pauli G. The Blue Economy. A Report to the Club of Rome. Japan Spotlight. 2011. Р. 14-17. URL: https://www.jef.or.jp/journal/pdf/175th_cover04.pdf (дата звернення: 7.03.2023)

9. World conservation strategy: living resource conservation for sustainable development. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources, United Nations Environment Programme, World Wildlife Fund, Gland, Switzerland: IUCN, 1980. 55 c.

10. The 2021/2022 Human Development Report. Uncertain times, unsettled lives. Shaping our future in a transforming world. URL: https://hdr.undp.org/ (дата звернення: 03.03.2023)

11. Ukraine Minimum Wages (2022). URL: https://tradingeconomics.com/ukraine/minimum-wages (дата звернення: 03.03.2023)

12. Ukraine's GDP fell by more than 30 percent in 2022. URL: https://www.agenzianova.com/en/news/Ukraine%27s-GDP-fell-by-more-than-30- percent-in-2022/ (дата звернення: 03.03.2023)

13. World Commission on Environment and Development (Ed.). (1987). Our common future. Oxford; New York: Oxford University Press.

14. Безробіття населення (за методологією МОП) за статтю, типом місцевості та віковими групами. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ ((дата звернення: 6.03.2023)

15. Гречко А.В., Волок О.О. Сутність категорії «сталий розвиток». Сучасні проблеми економіки і підприємництво. 2018. Вип. 22. С. 14-20.

16. Динаміка співвідношення державного боргу до ВВП за 2014-2021 рр. URL: https://mof.gov.ua/uk/borgovi-pokazniki-st ((дата звернення: 6.03.2023)

17. Заблодська І.В., Куляк А.І., Носкова С.А. Теоретичні аспекти та нормативно-правове забезпечення збалансованого розвитку регіону. Економіка та держава. 2013. № 2. С. 28-30.

18. Індекси споживчих цін на товари та послуги (до грудня попереднього року). URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 6.03.2023)

19. Карамишев Д. В. Інтегроване оцінювання збалансованого розвитку країн-членів ОЕСР з використанням глобального індексу (GI-10) в контексті Global Governance. Public Administration and Regional Development. 2020. Vol. 9. pp. 714-737.

20. Мішенін Є.В., Коблянська 1.1. Програма дій для сталого розвитку: огляд концепцій зеленої, синьої та циркулярної економіки. Вісник СумДУ. Серія «Економіка». 2020. № 3. С. 247-257.

21. Мудрак О.В., Мудрак Г.В., Охріменко К.А. Збалансований розвиток екологічної мережі Тиврівського району. Сільське господарство та лісівництво. 2017. № 7. С. 189-200.

22. Human development report 2021/2022: Uncertain times, unsettled lives: shaping our future in a transforming world. (2022). New York, NY: United Nations Development Programme.

23. Про Стратегію сталого розвитку України до 2030 року: Проект Закону від 07.08.2018 р. № 9015. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_Upf 3511=64508 (дата звернення: 09.03.2023)

24. United Nations conference on trade and development. (2022). Creative Economy Outlook 2022: Overview. S.l.: United Nations.

25. Резниченко К. В. Особливості збалансованого розвитку держави. Студентський науковий вісник [МНАУ]. Економічні науки. 2017. Вип. 2 (17).

26. Сафранов, Т. А. Екологічна домінанта освіти для сталого розвитку. In: Соціальні та екологічні технології: актуальні проблеми теорії і практики: тези ХІІІ Міжнародної інтернет-конференції, 19-21 січня, 2021 р., Мелітополь, Україна. С. 229-233.

27. Соловій І.П., Мельникович М.П. Соціо-еколого-економічна збалансованість розвитку: територіальний та секторальний аспекти. Наукові праці Лісівничої академії наук України: збірник наукових праць. 2010. Вип. 8. С. 193-198.

28. Черничко Т.В., Черничко С.Ф. Забезпечення збалансованого розвитку економічної системи в контексті підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки. Економіка і суспільство. 2016. Вип 3. С.103-108.

29. Корнійчук Л. Економічне зростання і сталий розвиток. Економіка України. 2008. No 4. С. 82-90.

30. Україна 2030: Доктрина збалансованого розвитку. Видання друге. Львів: Кальварія, 2017. 164 с.

31. Helliwell, J. F., Layard, R., Sachs, J. D., De Neve, J.-E., Aknin, L. B., & Wang, S. (Eds.). (2023). World Happiness Report 2023. New York: Sustainable Development Solutions Network

References

1. Transparency International (2022), “Corruption Perceptions Index”, available at: https://www.transparency.org/en/cpi/2022 (Accessed 05.03.2023).

2. OEC (2021), “Country Rankings (ECI)”, available at: https://oec.world/en/rankings/eci/hs6/hs96 (Accessed 06.03.2023).

3. World Bank (2023), “GDP (current US$) - Ukraine”, available at: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD?locations=UA (Accessed 07.03.2023).

4. World Bank (2021), “Gini index”, available at: https://data.worldbank.org/indicator/SI.POV.GINI (Accessed 07.03.2023).

5. IMD (2021), “World talent ranking”, available at: https://www.imd.org/globalassets/wcc/docs/release-2021/talent_2021.pdf (Accessed 07.03.2023).

6. Mathews, J.A. and Tan, H. (2011), “Progress Toward a Circular Economy in China: The Drivers (and Inhibitors) of Eco-industrial Initiative”, Journal of Industrial Ecology, vol. 15 (3), pp. 435-457. https://doi.org/10.1111/j.1530- 9290.2011.00332.x

7. Mensah, J. (2019), “Sustainable development: Meaning, history, principles, pillars, and implications for human action: Literature review”, Cogent Social Sciences, vol. 5 (1), 1653531. https://doi.org/10.1080/23311886.2019.1653531

8. Pauli, G. (2011), “The Blue Economy”, Japan Spotlight, pp. 14-17, available at: https://www.jef.or.jp/journal/pdf/175th_cover04.pdf (Accessed 07.03.2023).

9. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources, United Nations Environment Programme, World Wildlife Fund, Food and Agriculture Organization of the United Nations, & Unesco (Eds.). (1980), World conservation strategy: Living resource conservation for sustainable development, IUCN, Gland, Switzerland.

10. The 2021/2022 Human Development Report. (2022), “Uncertain times, unsettled lives. Shaping our future in a transforming world”, available at: https://hdr.undp.org/ (Accessed 03.03.2023).

11. Trading Economics (2022), “Ukraine Minimum Wages ”, available at: https://tradingeconomics.com/ukraine/minimum-wages (Accessed 03.03.2023).

12. Nova News (2022), “Ukraine's GDP fell by more than 30 percent in 2022”, available at: https://www.agenzianova.com/en/news/Ukraine%27s-GDP-fell- by-more-than-30-percent-in-2022/ (Accessed 03.03.2023).

13. World Commission on Environment and Development (1987), Our common future, Oxford University Press, Oxford; New York.

14. State Statistics Service of Ukraine (2023), “Unemployment of the population (according to the ILO methodology) by gender, type of area and age groups”, available at: https://www.ukrstat.gov.ua/ (Accessed: 6.03.2023).

15. Hrechko, A.V. and Volok, O.O.(2018), “An essense of “sustainable development” category”, Suchasni problemy ekonomiky i pidpryiemnytstvo, vol. 22, pp. 14-20.

16. Ministry of Finance of Ukraine (2022), “Dynamics of the ratio of public debt to GDP for 2014-2021”, available at: https://mof.gov.ua/uk/borgovi-pokazniki-st (Accessed: 6.03.2023).

17. Zablods'ka, I.V., Kuliak, A.I. and Noskova, S.A. (2013), “Theoretical aspects and normative-legal providingof the balanced development region”, Ekonomika ta derzhava, vol 2, pp. 28-30.

18. State Statistics Service of Ukraine (2023), “Consumer price indices for goods and services (until December of the previous year)”, available at: https://www.ukrstat.gov.ua/ (Accessed: 6.03.2023).

19. Karamyshev, D. V. (2020), “Integrated assessment of balanced development of OECD member countries using the global index (GI-10) in the context of Global Governance”, Public Administration and Regional Development, vol. 9, pp. 714-737.

20. Mishenin, V.Ye. and Koblians'ka, 1.1. (2020), “Agenda for Sustainable Development: An Overview of Green, Blue and Circular Economy Concepts”, Visnyk SumDU. Seriia ''Ekonomika”, vol 3, pp. 247-257.

21. Mudrak, O.V. Mudrak, H.V. and Okhrimenko K.A. (2017), “Balanced development of the ecological network in tyvriv district”, Sil's'ke hospodarstvo ta lisivnytstvo, vol 7, pp. 189-200.

22. UNDP (2022), Human development report 2021/2022: Uncertain times, unsettled lives: shaping our future in a transforming world, United Nations Development Programme, New York, USA.

23. The Verkhovna Rada of Ukraine (2018), The Draft Law "On the Strategy for Sustainable Development of Ukraine until 2030", available at:

24. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_17pf3511=64508 09.03.2023).

24. United Nations (2022), United Nations conference on trade and development, Creative Economy Outlook 2022: Overview. S.l, United Nations, NY, USA.

25. Reznychenko, K.V. (2017), “Peculiarities of balanced development of the state”, Students'kyj naukovyj visnyk [MNAU], vol. 2.

26. Safranov, T.A. (2021), “The environmental dominance of education for sustainable development”, Sotsial'ni ta ekolohichni tekhnolohii: aktual'ni problemy teorii i praktyky tezy XIII Mizhnarodnoi internet-konferentsii, [Abstracts of the XIII International Internet Conference. Social and environmental technologies: topical issues of theory and practice], Melitopol, Ukraine, pp. 229-233.

27. Solovij, I.P. and Mel'nykovych, M.P.(2010), “Socio-ecological- economic balance of development: territorial and sectoral aspects”, Naukovi pratsi Lisivnychoi akademii nauk Ukrainy, vol. 8, pp. 193-198.

28. Cherny chko, T.V. and Cherny chko, S.F. (2016), “Sustainable development of the economic system ensuring in the context of improvingbthe competitiveness of the national economy”, Ekonomika i suspil'stvo, vol. 3, pp.103108.

29. Kornijchuk, L. (2008) “Economic growth and sustainable development”. Ekonomika Ukrainy, vol. 4, pp. 82-90.

30. Zhylins'ka, O. Mel'nychuk, O. and Antoniuk, L. (2017), Ukraina 2030: Doktryna zbalansovanoho rozvytku [Ukraine 2030: The Doctrine of Balanced Development], Kal'variia, L'viv, Ukraine.

31. Helliwell, J.F. Layard, R. Sachs, J.D. De Neve, J.-E. Aknin, L.B. and Wang, S. (2023), World Happiness Report 2023, Sustainable Development Solutions Network, New York, USA.

Размещено на Allbest.ru