Інституційні трансформації у цифровому суспільстві: від інформаційної асиметрії до цифрових валют центральних банків

Інформаційна асиметрія являє собою адекватний ринковому суспільству формат розподілу ризиків. Еволюція та особливості її сучасного переформатування. Деградація базових історичних основ впорядкування соціально-економічної взаємодії. Цифрова валюта банків.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.12.2023
Размер файла 60,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Смарт-контракт це комп'ютерний код, який фіксує зобов'язання сторін контракту та забезпечує їх виконання за погодженими умовами. За його використання скорочуються трансакційні витрати, підвищується ефективність виконання угод, зростають обсяги проведених операцій та загалом ефективність цифрової економіки, активізується розвиток інноваційних послуг. Автоматизм виконання смарт-контракту нівелює ризики інформаційної асиметрії, опортуністичної поведінки на ринку та моральні ризики. Інформація про настання істотних подій для ринкової комунікації є наявною у повному обсязі, при цьому виникнення першої події, наприклад, поставки товару покупцю, зумовлює автоматичне настання завершальної події перерахування фінансових коштів. І ці процеси лежать поза волею та бажанням суб'єктів взаємодіяти. Наявність смарт-контракту передбачає автоматичність ринкової комунікації, яка формально є міжсуб'єктною, а реально вона виводиться з переліку суб'єктних компетенцій, оскільки використовуються комп'ютерні коди.

Досвід створення екосистеми смарт-контрактів у Китаї показує, що її розробка та функціонування вимагає надійної, ефективної взаємодії держави та ринкових суб'єктів. Стандарти смарт-контрактів повинні служити забезпеченню усталеної економічної комунікації через гарантії легітимності, при цьому функція "самовиконання" смарт-контрактів має бути широко визнаною серед ринкових суб'єктів. Платіжний засіб, що використовується для виконання смарт-контракту, має відповідати цим умовам. Тому для смарт-контрактів саме ЦВЦБ, як цифрова форма законного платіжного засобу, є найбільш прийнятною грошовою формою, оскільки вона забезпечує необхідний для виконання смарт-контрактів рівень довіри. Довіра проявляється за двома основними напрямками: надійність платежу і врегульованість відносин, що забезпечено відповідальністю центрального банку (MU Changchun, 2022).

ЦВЦБ зручна для формування екосистеми смарт-контрактів і через більш прикладні технічні причини. Системі смарт-контрактів необхідно взаємодіяти з іншими системами для обміну даними щодо підтвердження особи та перевірки іншої суттєвої інформації для забезпечення надійного виконання контракту та передачі вартості. У цьому контексті, як законний платіжний засіб, ЦВЦБ може об'єднувати широкий спектр екосистем, що допомагатиме реалізувати зв'язок та обмін інформацією та цінністю. Не менш важливою при реалізації смарт-контрактів є сумісність операційних середовищ. Оскільки смарт-контракти призначені для обслуговування економічної діяльності в різних галузях і за різними сценаріями, лише в умовах сумісності середовищ забезпечується універсальність шаблону контракту, тобто можливість повторного використання контракту різними установами на основі однієї розробки. Як законний платіжний засіб, ЦВЦБ за своєю сутністю має перевагу в подоланні бар'єрів реалізації сумісності. Сьогодні НБК застосовує смарт-контракти e-CNY у сферах надання державних послуг та роздрібного маркетингу. З поступовим удосконаленням базових платформ і відповідних інституційних механізмів реалізація смарт контрактів охоплюватиме більшу кількість сфер (MU Changchun, 2022).

При широкій реалізації системи смарт-контрактів у різних економічних галузях, як це сьогодні планується у Китаї, на виході ми отримуємо екосистему економічної діяльності, товарообмінні операції у якій стають прозорими, автоматичними, об'єднаними єдиною інформаційною системою, цілком можливо, що й керованими з єдиного центру.

У цьому контексті варто приймати до уваги, що для формування надійної операційної системи для смарт-контрактів фахівці центробанку сьогодні активно взаємодіють з представниками бізнес-середовища для створення правил і технічних стандартів. Оскільки смарт-контракти призначені для обслуговування всіх бізнес-напрямків, вони мають бути адаптованими до диференційованих потреб різних ринкових суб'єктів, забезпечувати зручність виконання контрактів. У цьому контексті центробанк Китаю налаштований використовувати досвід, ділові та технічні переваги визнаних операторів ринку для спільного створення та вдосконалення екосистеми смарт-контрактів. Китайський центробанк спрямований також на заохочення широких верств суспільства брати участь у розробці шаблонів контрактів та інноваційних програмах. Сервісна платформа для екосистеми смарт-контрактів e-CNY може стати відкритою платформою як ринок додатків для мобільних телефонів. На цій платформі всі зацікавлені ринкові суб'єкти можуть надавати послуги, які можна комбінувати та використовувати відповідно до потреб користувачів, щоб досягти відкритості, відкритого коду, спільної розробки та спільного використання. Легітимність і узгодженість шаблону контракту є наріжною основою для "самовиконання" смарт-контракту. Він може бути зареєстрованим як шаблон лише після перевірки та тестування на відповідність законодавчим і нормативним вимогам. Для цього НБК створив сервісну платформу для екосистеми смарт контрактів e-CNY. Вона містить шаблони контрактів, що пройшли перевірку і будуть зареєстровані за єдиними стандартами (MU Changchun, 2022).

Водночас первісно консенсусний процес створення екосистеми смарт-контрактів містить у собі й істотні ризики надмірної керованості економічної діяльності, що розвиваються через автоматизм економічних операцій на основі чітко регульованої державою системи циркуляції ЦВЦБ. Слід приймати до уваги, що технології розподіленого реєстру надаватимуть центральним банкам унікальні можливості контролю та розуміння процесів, що відбуваються в монетарній системі. Вони можуть здійснювати автоматичну перевірку подій і управління процедурами; забезпечити відстеження різних етапів торгівлі та фінансових операцій; показати, як транзакція проходить через різні мережі ЦВЦБ; виконувати смартконтракти. Обліковий реєстр, який підтримує смарт-контракти, може додатково зберігати дані для майбутнього виконання контракту. Розробники можуть займатися проєктуванням смарт-контрактів для забезпечення дотримання вимог управління або нормативних вимог.

Інакше кажучи, всі етапи циркуляції ліквідності, що обслуговує економічну діяльність, будуть в єдиному реєстрі, який, концентруючи у собі всю істотну інформацію, не тільки емітує ЦВЦБ, але й ухвалює рішення щодо погодження економічних подій, тобто йому делегуються всі повноваження щодо здійснення економічної активності. На ринку виникає колосальних розмірів асиметрія між ринковим суб'єктом, що, здійснюючи економічну діяльність, насправді ніяк не впливає на результати ринкового обміну, оскільки за нього все вирішує смарт-контракт, і регулятором, що має всі повноваження не тільки емітувати платіжний засіб, але й використовувати погоджувальні інструменти для здійснення суб'єктом економічної діяльності.

Останні події, що розгортаються у світовому фінансовому середовищі і свідчать про вірогідність початку біфуркаційних тенденцій, спонукають центробанки світу активізуватися на шляху впровадження цифрових валют для забезпечення у повній мірі керованого фінансово-інституційного простору. Сьогодні навіть обережні керівні особи ЄЦБ заявляють про необхідність таких кроків для забезпечення усталених взаємозв'язків не тільки на національному економічному рівні, але на регіональному, світовому. У цьому зв'язку слід приймати до уваги істотні ризики надмірної керованості економічної діяльності, що виникають в екосистемах ЦВЦБ та смарт контрактів і нівелюють уявлення про ризики економічної діяльності.

Висновки

В умовах цифрових трансформацій триває глобальне структурування інформації на підґрунті критеріїв прозорості, що зумовлює деградацію базових історичних основ впорядкування соціально-економічної взаємодії на основі уявлень про інформаційну асиметрію, професіоналізм, достовірність і довіру.

Внаслідок використання технологічно-соціальних практик нівелювання поступово зменшується вплив традиційних професійних посередників в інформаційно-асиметричному просторі соціальної та економічної комунікації, заперечується базовий характер інформаційної асиметрії як такої.

Нові методи структурування цифрового суспільства спрямовані на досягнення інформаційної впорядкованості та апріорної достовірності середовища комунікації; при цьому базовий інститут довіри проголошується як недоцільний за нових технологічних умов, які, замість довіри, мають знімати ризики опортуністичної поведінки ринкових суб'єктів шляхом використання цифрових технологій. Водночас слід приймати до уваги вірогідність "опортунізму" самих технологій.

Для досягнення інформаційної впорядкованості в економічному середовищі триває всебічна боротьба з "людським фактором". На цьому тлі інформаційний розподіл відбувається не на основі рівноправного інформаційного обміну на умовах достовірності та довіри, а на основі заданого зовні чітко спрямованого інформаційного руху, прозорого та вимушеного, забезпеченого посиленим наглядом держави та фінансових операторів, що стають суперпосередниками у світі фінансової інформації. При цьому створення інформаційно-впорядкованого суспільства та боротьба з інформаційною асиметрію насправді не виключають її із системи економічної комунікації, а концентрують на більш високому рівні на рівні держави, що намагається приймати рішення щодо економічної діяльності та максимального уникнення ризиків. Раніше ризики дифузно розподілялися залежно від наявної у кожного ринкового суб'єкта інформації та відповідно інформаційної симетрії, а тепер вся інформація, так само як і ризики, сконцентровані на суб'єкті, який своїм обов'язком вважає боротьбу з інформаційною асиметрією і ризиками.

Впровадження цифрових валют центральних банків стає завершальним етапом на шляху формування повністю прозорого, інформаційно впорядкованого економічного середовища. Досвід впровадження ЦВЦБ показує як мінімум два варіанти розвитку подій у платіжному просторі: відмова від використання ЦВЦБ як результат переваги анонімності та економічної свободи ринкових суб'єктів; прийняття ЦВЦБ як результат природної, адекватної, ефективної регульованості економіки, заснованої на високій готовності суб'єктів відповідати встановленим державою нормам і високому рівні довіри громадян до держави.

У випадку широкого використання ЦВЦБ формується амбівалентне та суперечливе соціально-економічне середовище. Його базовою суперечністю є скорочення компетенцій ринкових суб'єктів щодо організації економічної діяльності в результаті використання технологічно соціальних практик нівелювання інформаційної асиметрії та ризиків і делегування значної частини ринкових комунікацій цифровим алгоритмам, істинні можливості та реальний вплив яких поки не проявилися, тому не досліджені у повній мірі. Проте ризики економічної діяльності на них уже перекладені, а суб'єктна відповідальність нівельована; на виході ми отримуємо суспільство концентрованих, недиверсифікованих ризиків.

Література

1. Mesenbourg T.L. (2002). Measuring the Digital Economy. U.S. Bureau of the Censu. URL: http://www.census.gov/content/dam/Census/library/working-papers/2001/econ/digitalecon.pdf/

2. Гриценко А., Бурлай Т. (2020). Економічна теорія. № 3. С. 24-51. https://doi.org/10.15407/etet2020.03.024

3. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні детермінанти. Центр Разумкова. Київ, 2020. 274 с.

4. Харари Ю.Н. (2021). 21 урок для ХХІ века. Москва: Синдбад. 414 с.

5. Морі Є. (Березень 2023). Ілон Маск і понад тисяча експертів закликали призупинити розробку просунутого штучного інтелекту. Suspilne.media. URL: https://suspilne.media/429474-ilon-mask-i-ponad-tisaca-ekspertiv-zaklikali-prizupiniti- rozrobku-prosunutogo-stucnogo-intelektu/

6. Kenneth J. (1963). Arrow uncertainty and the welfare economics of medical care. American Economic Review. Vol. 53. P. 941-973.

7. Spence A.M. (1973). Job Market Signaling. Quarterly Journal of Economics. No. 87. Р. 355-379. https://doi.org/10.2307/1882010

8. Spence A.M. (1974). Market Signaling. Cambridge: Harvard University Press.

9. Spence A.M. (March 1974). Competitive and Optimal Responses to Signals: Analysis of Efficiency and Distribution. Journal of Economic Theory. https://doi.org/10.1016/0022-0531(74)90098-2

10. Kenneth J. (1963). Arrow uncertainty and the welfare economics of medical care. American Economic Review. Vol. 53. P. 941-973.

11. Rothschild M. and Stiglitz J. (1976). Equilibrium in Competitive Insurance Markets: An Essay on the Economics of Imperfect Information. Quarterly Journal of Economics. No. 80. Р. 629-649. https://doi.org/10.2307/1885326

12. Акерлоф Дж., Шиллер Р. (2017). Охота на простака. Экономика манипуляций и обмана = Phishing for Phools: The Economics of Manipulation and Deception. Москва: ООО Манн, Иванов и Фербер. 320 с. ttps://doi.org/10.1515/9781400873265

13. Joseph E. Stiglitz. (2001). Prize Lecture. Nobelprize URL: https://www.nobelprize.org/prizes/economic-sciences/2001/stiglitz/lecture/

14. Уильямсон О. И. (1996). Экономические институты капитализма. СанктПетербург: Лениздат. 702 с.

15. Корнівська В.О. (2018). Інститути фінансового посередництва в процесі формування інформаційно-мережевої економіки. Київ. 436 с.

16. Корнівська В.О. (2019). Трансформації інститутів фінансового посередництва в умовах становлення інформаційно-мережевої економіки. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.01 економічна теорія та історія економічної думки. Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України", Київ.

17. Аристотель. (2021). Метафизика. Политика. Поэтика. Риторика. Москва: Азбука. 704 с.

18. Корнівська В. (2012). Довіра та інформаційне середовище. В кн.: Інститут довіри в координатах економічного простору-часу: монографія / під ред. Гриценка А.А. Інститут економіки та прогнозування НАН України. Київ.

19. Хайек Ф. А. (September, 1945). Использование знания в обществе. American Economic Review. XXXV. No. 4. Pp. 519-30. URL: http://www.libertarium.ru/10062

20. Гриценко А. (2013). Соотношение иерархии и сети как основная структурно-организационная проблема современного общества. В кн.: Иерархия и сети в институциональной архитектонике экономических систем / НАН Украины, Ин-т экон. и прогнозиров. НАН Украины. Киев. 580 с.

21. Корнівська В.О. (2022). Наднаціональне регулювання фінансового ринку:с уперечності інституціоналізації. Економічна теорія. № 1. С. 71-98.

DOI: https://doi.org/10.15407/etet2022.01.071

22. Мизес Л. (2005). Человеческая деятельность: трактат по экономической теории. Челябинск: Социум. 880 с.

23. Ree J. (2021). Five Observations on Nigeria's Central Bank Digital Currency. IMF African Department. URL:

https://www.imf.org/en/News/Articles/2021/11/15/na111621-five-observations-on- nigerias-central-bank-digital-currency

24. Tan B. (2023). Central Bank Digital Currency and Financial Inclusion. IMF Working Paper. Monetary and Capital Markets. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WP/Issues/2023/03/18/Central-Bank-Digital-Currencv-and-Financial-Inclusion-531104/: https://doi.org/10.5089/9798400238277.001

25. Anthony N. (December 19, 2022). Nigeria Restricts Cash to Push Central Bank Digital Currency. Cato Institute. URL: https://www.cato.org/blog/central-bank-digital- currency-war-cash

26. Changchun MU. (2022). Smart Contract and E-CNY. China International Finance Annual Forum 2022. URL:

http://new.cf40.org.cn/uploads/newsletter/20220912mcc.pdf

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Трансформація грошово-кредитної сфери, що супроводжується зміною основних цілей центральних банків. Заходи, розроблені НБУ з метою зменшення рівня інфляції. Напрямки інфляційного таргетування, спрямовані на стабілізацію економічного розвитку держави.

    статья [205,9 K], добавлен 27.08.2017

  • Теорії перехідної економіки та трансформації капіталізму. Моделі економічних систем суспільства. Становлення економічної системи України. Роль держави у забезпеченні ефективної трансформації продуктивних сил на принципах інформаційної економіки.

    курс лекций [61,1 K], добавлен 26.01.2010

  • Сучасний етап європейської інтеграції України, активізація партнерських стосунків з державами Європейського Союзу в усіх площинах соціально-економічної взаємодії. Розвиток транскордонного співробітництва та нарощування потенціалу транскордонних ринків.

    статья [30,9 K], добавлен 19.09.2017

  • Побудова статистичного ряду розподілу банків за обсягом вкладень у цінні папери. Розрахунок значень моди, медіани та середньої арифметичної. Визначення помилки вибірки середнього обсягу вкладень. Аналіз динамічного ряду за даними с заводу "Никифорів".

    контрольная работа [371,3 K], добавлен 14.02.2013

  • Сучасні проблеми економіки і значення банків при їхньому рішенні. Банківська система. Національний банк України. Роль комерційних банків в кредитній системі. Причини разбалансування грошової системи.

    реферат [14,2 K], добавлен 23.07.2007

  • Зміст і структура ринкової трансформації економіки України та функції держави в процесі. Трирівнева модель ринкової трансформації. Центри економічної влади в Україні. Поточні складові політики трансформування економіки. Державна власність та регулювання.

    реферат [79,4 K], добавлен 20.03.2009

  • Аналіз сучасного стану державного сектора української економіки. Сутність і класифікація політичних ризиків, методи їх оцінки та вплив на національну економіку різних країн. Дослідження проблем України, що призводять до зростання загального рівня ризиків.

    научная работа [40,4 K], добавлен 13.03.2013

  • Сутність отримання інформації та проблеми її захисту у сфері підприємництва. Джерела формування офіційної та нетаємної інформації, розробка заходів з її охорони та забезпечення надійності. Аналіз і оцінка стану економічної та інформаційної безпеки.

    курсовая работа [84,4 K], добавлен 23.11.2009

  • Сутність кредиту та його форми, за допомогою яких він функціонує у суспільстві і сприяє розвитку економіки. Аналіз діяльності банку і банківського кредитування. Проблеми та пропозиції щодо удосконалення кредитної політики комерційних банків України.

    курсовая работа [256,6 K], добавлен 02.10.2011

  • Аналіз і доповнення існуючих в економічній науці уявлень про феномен доларизації, розмежування форм заміщення валют при здійсненні іноземною валютою функцій грошей. Визначення інструментів економічної політики, спрямованої на подолання доларизації.

    дипломная работа [167,1 K], добавлен 06.07.2011

  • Сутність підприємництва, його ознаки і функції. Проблеми розвитку цивілізованого підприємництва в Україні. Основні умови надання мікрокредитів в Україні. Чинники, які стримують розвиток банківського мікрокредитування. Форми взаємодії банків і МФО.

    курсовая работа [44,2 K], добавлен 16.12.2010

  • Сутність підходів до вивчення економічної діяльності держави в сучасному суспільстві, теорія П. Самуельсона. Систематизація відмінностей у розвитку державної власності Л. Рейнолдса. Моделі функціонування державної власності, географія їх розповсюдження.

    реферат [582,5 K], добавлен 06.04.2009

  • Роль і місце економічної психології в системі психологічних дисциплін. Економічна психологія на теренах України. Методологічні принципи на сучасному етапі розвитку. Соціально-психологічний аналіз економічних явищ. Закономірності розвитку суспільства.

    реферат [27,5 K], добавлен 19.04.2015

  • Эволюция мировой валютной системы, региональная валютная система. Национальная валютная система: национальная валюта и конвертируемость. Возможность реализации внешнеэкономических связей стран мирового сообщества.

    дипломная работа [18,4 K], добавлен 03.08.2007

  • Еволюція економічної теорії до неокласики. Визначення меркантилізму в історії економії. Виникнення фізіократизма, марксистської та прагматичної економічної теорій. Зародження сучасних ринків товарів, праці та капіталу з переважно ринковим ціноутворенням.

    курсовая работа [34,5 K], добавлен 26.10.2015

  • Рівень соціально-економічної ефективності функціонування підприємства. Економічні показники: ліквідності, платоспроможності, ділової активності, рентабельності. Система показників соціально-економічної ефективності діяльності будівельних підприємств.

    реферат [12,9 K], добавлен 20.05.2009

  • Монополія являє собою ринкову структуру, яка характеризується наявністю одного продавця та багатьох покупців. Умовами встановлення та утримання монопольної влади є бар’єри для вступу конкурентів до галузі. Існування різновидів монополій. Чиста монополія.

    реферат [115,3 K], добавлен 17.12.2008

  • Международный денежный товар. Валюта. Виды валют. Валютный курс. Определение и классификация. Факторы, влияющие на величину валютного курса. Регулирование величины валютного курса. Валютные рынки и валютные операции.

    курсовая работа [87,0 K], добавлен 31.05.2007

  • Система економічної інформації, її характерні особливості. Сутність процесу забезпечення економічного аналізу інформацією і вимоги до неї. Особливості класифікації і характеристика основних джерел інформаційного забезпечення економічного аналізу.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 26.06.2014

  • Особлива роль держави у суспільстві. Розкриття співвідношення між функціонуванням ринку як саморегулюючого механізму і мірою впливу держави та її органів на економічні процеси. Характеристика політичної, соціальної, міжнародної та економічної функцій.

    контрольная работа [17,1 K], добавлен 12.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.