Теоретичні засади ідентифікації впливу інфляції на економічне зростання держави

Кремінець М.О., аспірант, Тренич І.О., аспірант, Кравчук О.Б., аспірант, ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»

Анотація

Вступ

Дослідження економічного зростання держав є надзвичайно актуальним і важливим завданням сучасної економічної науки. Економічне зростання є ключовим чинником, що визначає рівень життя населення, конкурентоспроможність країни та її вплив у глобальному масштабі. У епоху глобалізації, коли країни все більше взаємозалежні і конкурують одна з одною, розуміння факторів, що впливають на економічне зростання, є критичним для досягнення стійкого розвитку.

Економічне зростання є необхідним для досягнення стійкого розвитку. Країни, які здатні забезпечити постійне зростання свого ВВП, зазвичай мають кращі можливості поліпшити якість життя свого населення, забезпечити розвиток інфраструктури, зайнятість, освіту та охорону здоров'я. глобальному світі, де відбувається інтенсивна міжнародна торгівля та конкуренція, країни повинні розвивати свою економіку, щоб забезпечити конкурентну перевагу на світовому ринку. Розвинуті країни зазвичай вкладають значні ресурси у дослідження та розвиток нових технологій, що допомагає їм забезпечувати стабільне економічне зростання.

Питання впливу інфляції на економічне зростання держави досліджували: Разом з тим, важливим завданням залишається узагальнення теоретичних засад ідентифікації впливу інфляції на економічне зростання держави. Отже, метою статті є обґрунтувати теоретичні засади ідентифікації впливу інфляції на економічне зростання держави.

інфляція витрати економічний

Результати

Економічне зростання можна визначити як збільшення валового внутрішнього продукту (ВВП) в економіці протягом певного періоду часу. ВВП відображає суму всіх кінцевих товарів і послуг, які виробляються в країні за визначений період, і є одним з основних показників економічної активності та рівня розвитку країни. Валовий внутрішній продукт включає в себе вартість всіх кінцевих товарів і послуг, що виробляються в економіці країни, які можуть бути придбані і спожиті, включаючи товари, які виробляються як для внутрішнього споживання, так і для експорту. ВВП може бути обчислений за різними методами, такими як метод витрат, метод доходів і метод вартості доданої вартості [1].

Збільшення ВВП вказує на зростання економіки і є результатом більшого обсягу виробництва, збільшення вартості товарів і послуг, підвищення продуктивності праці, розвитку інфраструктури, інвестицій та технологічного прогресу. Економічне зростання має позитивний вплив на рівень життя населення, зайнятість, інновації, інфляцію, бідність та інші аспекти економічного розвитку [2].

Важливо враховувати, що економічне зростання не є єдиним показником стану економіки та розвитку суспільства. Додатково необхідно враховувати такі аспекти, як сталість зростання, структура економіки, розподіл доходів, стан довкілля, якість життя та інші соціальні та екологічні аспекти для вивчення повної картини розвитку країни.

Показники економічного зростання включають низку факторів, які відображають рівень активності та продуктивності економіки. Три ключових показники економічного зростання включають виробництво, зайнятість і продуктивність [3].

Показник виробництва відображає обсяг товарів і послуг, що виробляються в економіці протягом певного періоду. В основі цього показника лежить валовий внутрішній продукт (ВВП), який враховує вартість всіх кінцевих товарів і послуг, що виробляються. Зростання виробництва вказує на збільшення економічної активності та розвиток країни. Зайнятість відображає кількість людей, які працюють або зайняті у виробництві та наданні послуг. Висока рівень зайнятості свідчить про активність ринку праці і може бути показником покращення соціального становища населення. Збільшення зайнятості може сприяти економічному зростанню шляхом збільшення споживчого попиту і доходів населення. Продуктивність демонструє відношення між виробництвом і використанням ресурсів, таких як праця, капітал, технології тощо. Вища продуктивність означає, що економіка досягає більшого виробництва за однакові ресурси. Зростання продуктивності може сприяти економічному зростанню шляхом підвищення ефективності, інновацій та покращення технологічного рівня.

Ці показники взаємопов'язані і впливають один на одного. Високий рівень виробництва сприяє збільшенню зайнятості, а висока продуктивність може підвищити виробництво та створити додаткові робочі місця. У свою чергу, зайнятість і продуктивність можуть впливати на загальний рівень виробництва і економічне зростання.

Двома ключовими факторами економічного зростання є капіталовкладення та технологічний прогрес. Розглянемо ці фактори детальніше.

Капіталовкладення включає інвестиції в фізичний капітал, такий як машини, обладнання, інфраструктура, а також людський капітал, такий як освіта та навички працівників. Інвестиції у фізичний капітал підвищують виробничі потужності, покращити ефективність виробництва і збільшити виробництво товарів і послуг. Інвестиції в людський капітал, такі як освіта і навчання, сприяють зростанню кваліфікації працівників і покращенню продуктивності. Капіталовкладення є чинником зростанню виробництва, зайнятості та інновацій [4].

Технологічний прогрес включає впровадження нових технологій, методів виробництва і підходів до ділового процесу, що впливає на ефективність виробництва, зниження витрат, підвищення якості товарів і послуг, а також створення нових можливостей для інновацій та розвитку. Технологічний прогрес полягає у впровадженні автоматизації, штучного інтелекту, цифрових технологій, розробці нових матеріалів і багато іншого. Впровадження нових технологій підвищує продуктивність праці, сприяє інноваціям та покращує конкурентоспроможність [5].

Капіталовкладення та технологічний прогрес взаємодіють і підсилюють один одного. Інвестиції в капітал створюють умови для впровадження нових технологій, а технологічний прогрес може підвищити продуктивність і збільшити доходи, що можна використовувати для подальшого капіталовкладення. Обидва фактори є ключовими стимуляторами економічного зростання, сприяють створенню нових робочих місць, підвищенню життєвого рівня та розвитку країни.

Іншими важливими факторами економічного зростання є людський капітал і освіта. Поняття «людський капітал» відноситься до знань, навичок, освіти, здоров'я і кваліфікацій працівників. Високий рівень людського капіталу в економіці має значний вплив на її продуктивність та конкурентоспроможність. Люди з високим рівнем освіти та професійними навичками зазвичай мають більшу продуктивність праці, більше можливостей для інновацій і вищий рівень доходів. Вкладення в розвиток людського капіталу, таке як освіта, професійне навчання та підвищення кваліфікації працівників, може сприяти підвищенню продуктивності праці, ефективному використанню ресурсів і стимулюванню економічного зростання [6].

Освіта є одним із головних складників людського капіталу. Високий рівень освіти в економіці сприяє розвитку інтелектуального потенціалу, створенню інноваційних ідей та покращенню продуктивності праці. Країни, які приділяють велику увагу освіті і розвитку навчальної системи, зазвичай мають вищий рівень громадянського розвитку, більшу конкурентоспроможність і стабільніше економічне зростання. Освічене населення також здатне краще адаптуватися до змін в економіці і суспільстві, що сприяє стійкому розвитку.

Врахування ролі людського капіталу та освіти у формуванні економічного зростання є важливим для розуміння потенціалу країни й розробки політик, спрямованих на підвищення рівня освіти, розвитку навчальної системи, підвищення кваліфікації та підготовки кадрів.

Наступними, не менш важливими факторами економічного зростання є інституційне середовище та правова система [7]. Інституційне середовище включає правила, норми, закони, регулюючі взаємодію учасників економіки, включаючи державні установи, політичну систему, систему власності, фінансову систему та інші інституції. Стабільні і справедливі інституції, які забезпечують права власності, виконання договорів, рівність перед законом та захист прав громадян і підприємців, створюють сприятливу основу для економічного розвитку. Добре налагоджені інституції впливають на стабільність економіки, прогнозованість і довгострокову орієнтацію, що стимулює інвестиції, підприємництво та інновації.

Ефективна правова система виконує важливу роль у забезпеченні законності, захисту власності, виконання договорів та регулюванні взаємодії між суб'єктами економіки. Надійна правова система, яка забезпечує прозорість, недискримінацію, виконання контрактів та врегулювання спорів, зменшує ризики для бізнесу та залучення іноземних інвестицій. Крім того, захист прав інтелектуальної власності є важливим чинником сприяння інновацій та технологічного прогресу.

Сильне інституційне середовище та ефективна правова система створюють сприятливі умови для підприємництва, залучення інвестицій, зростання бізнесу та інновацій. Вони сприяють розкриттю потенціалу економіки, підвищенню конкурентоспроможності та стимулюють стійке економічне зростання.

З урахуванням окреслених факторів, ідентифікуємо, яким чином інфляція впливає на економічне зростання.

Інфляція - це економічне явище, що характеризується загальним підвищенням рівня цін на товари і послуги в економіці протягом певного періоду часу. Вона означає зменшення купівельної спроможності грошей, тобто те, що за одну одиницю грошей можна купити менше товарів або послуг, ніж раніше. Визначення інфляції як «загального підвищення рівня цін» означає, що це не просто збільшення ціни окремих товарів або послуг, але поширене підвищення цін у всій економіці. Це вказує на те, що вплив інфляції охоплює широкий спектр товарів та послуг, які споживаються в економіці [8].

Інфляція є відображенням дисбалансу між попитом і пропозицією у економіці. На інфляцію впливають декілька факторів:

1. Зростання попиту. Якщо загальний попит на товари і послуги перевищує їхню пропозицію, це може призвести до підвищення цін. Збільшений попит створює конкуренцію між споживачами, яка підштовхує ціни вгору.

2. Зростання витрат виробництва. Коли витрати на ресурси, працю або сировину зростають, то це може привести до підвищення цін на готові товари. Виробники можуть передавати зростаючі витрати на ціни продукції.

3. Монетарна політика. Дії центральних банків, які контролюють грошову політику країни, суттєво впливають на інфляцію. Якщо центральний банк здійснює надмірну емісію або знижує процентну ставку, це може спричинити зростання загального рівня цін.

Вимірювання інфляції зазвичай здійснюється за допомогою індексів споживчих цін, таких як Індекс споживчих цін (Consumer Price Index - CPI). Цей індекс враховує зміни цін на вагомий кошик товарів і послуг, які споживачі придбують на протязі певного періоду. Загальний рівень цін вимірюється у відсотках зростання або зниження індексу споживчих цін [9].

Контроль інфляції є важливою задачею уряду країни. М'яка інфляція може бути сприятливою для економіки, але висока або неконтрольована інфляція може мати негативні наслідки, такі як зниження купівельної спроможності, невпевненість інвесторів, перерозподіл доходів та збитки для пенсіонерів і людей з фіксованими доходами.

Форми інфляції - це різні способи, за допомогою яких інфляція може виникати в економіці. Три основні форми інфляції, які зазвичай розглядаються, це попитна інфляція, витратна (кількісна) інфляція і структурна (адміністративна) інфляція [10].

Нижче представлена таблиця, яка описує форми інфляції - попитну, витратну і структурну - з вказівкою на джерело, механізм виникнення, приклад та наслідки для економіки (таб. 1).

Таблиця 1 Форми інфляції

Узагальнено авторами на основі [8-10]

Ця таблиця надає загальний огляд форм інфляції, їх джерел, механізмів виникнення, прикладів і наслідків для економіки. Важливо враховувати, що реальність може бути більш складною і включати комбінацію цих форм інфляції.

Існує складний зв'язок між інфляцією і економічним зростанням. Висока інфляція може мати негативні наслідки для економіки. Перш за все, вона може знизити купівельну спроможність населення, оскільки ціни на товари і послуги зростають швидше, ніж доходи. Це може призвести до зменшення споживчого попиту та зниження виробництва. Крім того, висока інфляція збільшує невпевненість інвесторів, погіршити умови кредитування та знизити інвестиції.

З іншого боку, помірний рівень інфляції може мати певні позитивні ефекти на економіку. Інфляція може стимулювати витрати та споживання, оскільки споживачі стимулюються витрачати гроші швидше, перш ніж ціни зростуть. Крім того, помірний рівень інфляції може створювати стимули для інвестицій, оскільки він зменшує вартість номінальних боргів, що може підвищити рівень підприємницької активності та сприяти розвитку нових підприємств та інновацій.

Стабільність інфляції має велике значення для досягнення економічного зростання. Занадто висока або занадто низька інфляція може створювати небажані наслідки. Висока інфляція може призвести до недовіри, втрати довіри до грошей та невпевненості, що може стримувати інвестиції та розвиток. З іншого боку, низька інфляція або дефляція можуть призвести до дефляційних спіралей, коли споживці відкладають покупки, очікуючи подальше зниження цін, що може призвести до зменшення виробництва та зростання безробіття.

Отже, для досягнення стійкого економічного зростання важливо підтримувати стабільну інфляцію на помірному рівні, яка не спричиняє значних викривлень у функціонуванні економіки і не негативно впливає на купівельну спроможність та інвестиції.

Ми пропонуємо ідентифікацію впливу інфляції на економічне зростання держави на основі двох основних ефектів - заміщення ресурсів і зміни витрат.

Ефект заміщення ресурсів відноситься до ситуації, коли зміна цін або інфляція впливають на алокацію ресурсів в економіці, зміщуючи їх від одних секторів або проектів до інших. Цей ефект може мати важливі наслідки для економічного зростання держави. У контексті інфляції, висока інфляція призводить до зменшення реальної вартості грошей. Це означає, що люди можуть швидше витрачати гроші, оскільки їх покупна спроможність зменшується з часом. Це стимулює споживче попит на товари та послуги.

На жаль, висока інфляція також зменшує покупну спроможність та потенціал для довгострокових інвестицій. Вкладення в довгострокові проекти стають менш привабливими, оскільки інфляція може зробити їх менш прибутковими або навіть збитковими. Це призводить до перерозподілу ресурсів від довгострокових проектів до короткострокових або спекулятивних операцій.

Як результат, ефект заміщення ресурсів може призвести до недостатнього рівня інвестицій у ключові сектори, такі як інфраструктура, наука та технології, що є важливими для стійкого економічного зростання. Також може відбуватися зміщення ресурсів від продуктивних секторів економіки до непродуктивних секторів або спекулятивних активів.

Узагальнюючи, ефект заміщення ресурсів проявляється в умовах високої інфляції, коли зміна цін і споживча поведінка призводять до перерозподілу ресурсів в економіці. Цей ефект може мати негативний вплив на економічне зростання, обмежуючи інвестиції та розвиток продуктивних секторів.

Ефект зміни витрат відноситься до впливу інфляції на витрати підприємств та споживачів. Під час періодів високої інфляції ціни на товари і послуги зростають, що призводить до збільшення витрат.

Для підприємств висока інфляція може позначитися на вартості ресурсів, заробітній платі і інших витратах виробництва. Внаслідок цього маржа прибутку може зменшитись, що може обмежити інвестиційні можливості та розширення виробництва. Підприємства можуть також витрачати більше коштів на запаси для захисту від зростання цін на ресурси, що також може негативно вплинути на їхню прибутковість. Для споживачів висока інфляція означає, що їхні витрати на товари і послуги зростають, що знижує споживчу потребу та загальний рівень споживання. Люди можуть витрачати менше на товари, які не є необхідними, або шукати більш дешеві альтернативи, отже знижуватимуться продажі підприємств та відбудеться скорочення виробництва і зайнятості.

Таким чином, ефект зміни витрат в результаті інфляції може призвести до зменшення прибутковості підприємств, обмеження споживчого попиту та зниження загального рівня виробництва, що має вплив на економічне зростання держави, зокрема на рівень інвестицій і споживання.

Висновки

За результатами проведеного дослідження ми встановили наступне. Існує складний зв'язок між інфляцією і економічним зростанням держави. Висока інфляція може мати негативні наслідки, такі як зниження купівельної спроможності, зменшення інвестицій та невпевненість серед підприємців і споживачів. З іншого боку, помірна інфляція може стимулювати споживання, інвестиції та економічне зростання.

Ефект заміщення ресурсів відбувається в умовах високої інфляції, коли зміна цін і споживча поведінка призводять до перерозподілу ресурсів в економіці. Відбувається зменшення інвестицій у ключові сектори та зміщення ресурсів від довгострокових проектів до короткострокових або спекулятивних операцій. Ефект зміни витрат відображає вплив інфляції на витрати підприємств та споживачів. Висока інфляція збільшує витрати на ресурси та послуги, що може обмежити прибутковість підприємств та купівельну спроможність споживачів.

Важливим завданням уряду є забезпечувати стабільну інфляцію на помірному рівні для сталого економічного зростання. Висока інфляція може спричинити невпевненість, негативно вплинути на інвестиції та споживання. З іншого боку, дуже низька інфляція або дефляція також можуть мати негативний вплив, затримуючи витрати та інвестиції. Для повного розуміння впливу інфляції на економічне зростання необхідно враховувати контекст та умови країни. Ефекти інфляції можуть варіюватися залежно від економічних умов, політичного середовища та інших факторів.

Перспективним напрямком досліджень є розуміння ролі інфляції у формуванні економічного зростання та розробка політик, спрямованих на забезпечення стабільності інфляції та підтримку сталого розвитку держави.

Список використаних джерел

1. Хобта В.М. Динаміка процесів економічного розвитку України / В.М. Хобта, І.С. Кладченко // Управління економікою: теорія та практика. П'яті Чумаченківські читання: зб. наук. праць / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. - Київ, 2016. - С. 96109

2. Мельник Т.М. Інституційні чинники економічного розвитку: теорія і практика / Т.М. Мельник // Вісник Донецького національного університету, Серія: Економіка і право. - 2010. - Вип. 2, т. 1. - С. 245-251.

3. Проданова Л.В. Економічне зростання й економічний розвиток: методологія і теорія: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.01 / Л.В. Проданова; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2012. - 36 с.

4. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні / А.А. Пересада. - К.: Лібра. - 1998. - 389 с.

5. Будкін В., Петренко З., Нгуєн Тхи Хань. Зони високих технологій: світовий досвід та реалії України. // Економіка України. - 2005. - № 10. - С. 71

6. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / О.А. Грішнова. - К.: Знання, 2001. - 254 с.

7. Липов В.В. Інституційна компліментарність: від моделі ринкової економіки до концепції множинності варіантів капіталізму / В.В. Липов // Економічна теорія. - 2010. - № 2. - С. 47-60.

8. Петрик О., Половньов Ю. Прогнозування інфляції // Вісник НБУ. -- 2004. -- № 12. -- С. 7-9.

9. Осауленко О. Інфляція та економічне зростання // Вісник Академії державного управління при Президентові України. -- 2006. -- № 4. -- с. 48-52.

10. Кравченко С., Теленик С. Інфляція в ринковій економіці: сутність, причини і взаємозв'язок з макроекономічними показниками // Економіка, фінанси, право. -- 2005. - № 7. -- с. 9-12.

Размещено на Allbest.ru