Креативна економіка у світовому інноваційному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Креативна економіка у світовому інноваційному процесі

Каленюк Ірина, Кузнецова Наталія

Анотація

Стаття присвячена вивченню теоретичних аспектів креативних інновацій, місця і ролі креативної економіки в інноваційному процесі. На основі системного підходу, авторами побудовано алгоритм дослідження даної теми: вивчено інноваційний аспект креативної економіки; з'ясовано особливості інновацій в креативних та культурних індустріях (ККІ); досліджено характер та масштабність впливу креативної економіки на інноваційну динаміку на мікро, мезо та макрорівнях. В результаті дослідження доведено, що сектор креативної економіки є інноваційним, оскільки характеризується високим рівнем культурної взаємодії людей, і через нові форми їх активної участі в культурній діяльності і спільній творчості формує сприятливе середовище для поширення нового досвіду, креативних ідей та інновацій.

Виявлено наявність тісної взаємодії та взаємозв'язку ККІ з інноваціями. З'ясовано, що з одного боку, інновації, інформаційно-комунікаційні технології, таланти і навички є ключовими драйверами розвитку ККІ, а з іншого боку -- ККІ є важливими засобами стимулювання інновацій в інших секторах бізнесу, постачальниками інновацій та креативних рішень для вирішення широкого спектру суспільних проблем. Визначено прояв інноваційного характеру ККІ через розвиток креативного і соціального підприємництва, де рушійними силами інновацій є конкуренція, ринки, людські ресурси, технології та інвестиції. Обґрунтовано глобальний характер впливу креативного підприємництва та інновацій на процеси креативізації, які відбуваються та поширюються в усіх сферах суспільного життя, в економічній і соціальній сферах, є середовищем формування нової якості людського капіталу. Авторами досліджено наявність тісного зв'язку інновацій креативного сектору економіки з технологічним сектором, де на лінії їх перетину сформувався новий сектор Crea Tech, як нова інноваційна технологія в ККІ. Використання новітніх цифрових технологій у просторі Crea Tech визначено рушійною силою інновацій у ККІ, що зумовлює суттєві перетворення творчого досвіду, творчих продуктів, послуг і бізнес-процесів, зміну творчого виробництва і філософії споживання креативної продукції.

Дослідження продемонструвало наявність зовнішнього інноваційного ефекту від впливу ККІ на інноваційний та економічний розвиток компаній, які функціонують у некреативних секторах економіки і є споживачами креативної продукції чи послуг. Також обґрунтовано більш глобальний вплив ККІ на інноваційний розвиток національної економіки, що забезпечується їх прямим і непрямим (опосередкованим) економічним внеском та інноваціями як усередині креативних індустрій, так і поза їх межами. Визначено важливу роль ринкової інноваційної інфраструктури (коворкінг-просторів, креативних спільнот, кластерів інноваційних компаній ККІ, мистецько-наукових інкубаторів) у зростанні рівня інноваційності ККІ.

Ключові слова: креативна економіка, креативні інновації, м'які інновації, приховані інновації, вплив на економіку, інноваційний прояв креативних і культурних індустрій, інноваційна технологія Crea Tech, інноваційна креативна інфраструктура.

Вступ

Креативність і творчість, які притаманні видам діяльності у креативному і культурному секторах економіки, є складовими нових знань та ідей, а отже є основою для інновацій, процесу створення нових технологій, продукції, послуг. Особливість креативної економіки полягає у тому, що вона функціонально забезпечує процес дифузії знань і технологій у інші сектори економіки, проникаючи у різні напрями їх розвитку, зумовлюючи, таким чином, взаємний вплив на технології і здатність до інновацій своїх бізнес-партнерів -- як клієнтів (ефекти «прямого впливу»), так і постачальників (ефекти «зворотного зв'язку»). Креативні і культурні індустрії та інновації характеризуються взаємним впливом, через різноманітні зв'язки комплексно впливають на економічний розвиток міст, країн, регіонів, світу.

Такий характер взаємної проникливості породжує складнощі процесу ідентифікації творчості та творчих інновацій, як його результату, у ланцюгах створення вартості в інших галузях і секторах економіки. Економічна ефективність творчих інновацій часто недооцінюється через переважно нетехнологічний характер діяльності, що залишає площину для вивчення цінності креативного капіталу та економічного внеску креативних інновацій в інноваційний розвиток національних економік.

Тема творчості та її ролі в інноваційних процесах, інновацій у креативних індустріях і культурному секторі, є досить актуальною і привертає до себе все більшу увагу іноземних і вітчизняних науковців. Ще Й. Шумпетер вважав поєднання знань з інноваційними процесами ключовим фактором трансформації економіки, що знайшло відображення у розвинутій ним теорії «творчої деструкції» Schumpeter Joseph A. From Capitalism, Socialism and Democracy. -- New York: Harper, 1950. -- 431с.. Відомий дослідник креативної економіки Р. Флоріда визначав суспільно значиму роль фахівців, економічна діяльність яких спрямована на створення нових ідей, технологій і нового креативного змісту, а двигуном економічного зростання та інновацій вважав людську креативність Флорида Р. Креативный класс: люди, которые меняют будущее, М., Издательский дом «Классика ХХІ», 2011. -- 430с. Ключовій ролі креативних індустрій в інноваційному економічному зростанні присвячені дослідження новозеландського економіста Джейсона Поттса Potts Jason D. (2009) Why creative industries matter to economic evolution. Economics of Innovation and New Technology, 18(7-8). pp. 663-673. . У розробленій ним моделі економічної еволюції креативних індустрій, останні визнавалися ключовими детермінантами появи нових галузей економіки послуг, “лабораторією вищого порядку для нових ідей”, що є важливою компонентою інноваційної системи будь-якого економічного устрою. Вчений вважав креативні індустрії частиною механізму, за допомогою якого розробляються нові ідеї для нових ідей, тобто формально визнавав їх належність до інноваційного процесу. Вивченню впливу творчих інновацій креативних компаній на розвиток економіки, а також на інноваційний розвиток їх бізнес-партнерів з інших галузей, присвячені праці грецьких науковців Aggela Dimitropoulou, Ioannis Giotopoulos, Aimilia Protogerou, Aggelos Tsakanikas Dimitropoulou Aggela, Giotopoulos Ioannis, Protogerou Aimilia, Tsakanikas Aggelos. Does the innovativeness of creative firms help their business clients to innovate?. The Journal of Technology Transfer. -- 2021.

Численними та різновекторними є наукові напрацювання сучасних іноземних вчених, які більш предметніше досліджують особливості та специфіку інновацій у різних галузях креативної економіки, де вони отримують відповідні галузеві назви: інновації дизайну (Карло Коррадіні, Беатріче Д'Іпполіто Corradini Carlo, D 'Ippolito, Beatrice. Persistence and learning effects in design innovation: Evidence from panel data. Research policy, 51. -- 2021. , Джордж Кокс Cox G. Cox Review of Creativity in Business: Building on the UK's Strengths. London, HM Treasury, 2005., Рікардо Ернандес, Рейчел Купер, Брюс Тетер, Емма Мерфі Ricardo JHernandez, Rachel Cooper, Bruce Tether & Emma Murphy. The Value of Design in Innovation: re-sults from a survey within the UK Industry, The Design Journal, 20:sup1, -- 2017. -- pp. 691-S704. , Брюс Тетер Tether, Bruce. The Role of Design in Business Performance. -- 2005. ); інноваційна модель обслуговування музеїв культурної спадщини (Маріапіна Трунфіо, Марія Лучія, Сальваторе Кампана, Адель Магнеллі Trunfio Mariapina, Lucia Maria, Campana Salvatore, Magnelli Adele. Innovating the cultural heritage museum service model through virtual reality and augmented reality: the effects on the overall visitor experience and satisfaction. Journal of Heritage Tourism. -- 2021. ), інновації в індустрії, заснованій на символах -- художній реставрації (Бланка Де-Мігель-Моліна, Хосе Луїс Ервас-Олівер, Рафаель Доменек De-Miguel-Molina Blanca, Hervas-Oliver Jose Luis, Domenech Rafael. (2019). Understanding innovation in creative industries: knowledge bases and innovation performance in art restoration organisations. Innovation. 21. 1-22. , медіа-інновації (Ніна Клас Klass Nina. (2020). Open innovation in media innovation research -- a systematic literature review. Journal of Media Business Studies. 17. 1-29. ), рекламні інновації (Барбара Масіелло, Алессандра Мараско, Франческо Іццо, Умберто Амато Masiello Barbara, Marasco Alessandra, Izzo Francesco, Amato Umberto. (2020). Exploring Role and Characteristics of Clients in Promoting (or Hindering) Advertising Agencies' Multidimensional Innovation. International Journal of Business and Social Science. 11. ) та ін.

Щодо вітчизняного доробку з теорії креативних інновацій, то необхідно зазначити, що він не є ще достатньо напрацьованим. Так, тема інновацій та креативної економіки українськими науковцями розглядається більш узагальнено, а саме у взаємозв'язку інноваційної економіки з креативною. Практично залишається поза увагою в наукових дослідженнях вивчення особливостей інноваційної діяльності в креативному секторі. Наприклад, Самійленко Г. тему інновацій і креативної економіки вивчає Самійленко Г. Креативна економіка: теоретичні засади та особливості її функціонування в умовах становлення нової економіки. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2020. № 2 (22). С. 31-42. через призму нової економіки, як однієї з її складових -- інноваційної, яка тісно перетинається з креативною та знаннєвою економікою; Пакуліна А.А., Євсєєв А.С. Покуліна А.А., Євсєєв А.С. Інноваційна та креативна економіка як умова модернізації національного господарства України. Економіка та управління національним господарством. 2019. № 16. С. 192-200 -- через системність креативної економіки як ключової сфери розвитку індустрії інновацій, де креативність виступає характеристикою інновацій; Постнова Т. Поснова Т.В. Інноваційна та креативна економіка: діалектика взаємозв'язку. Ефективна економіка. 2020. № 3. -- через взаємодію креативної та інноваційної економіки, де креативна діяльність надає можливість здійснювати інноваційні процеси і тому визнається найважливішою ознакою інноваційної економіки; Федулова Л.І., Ціпуринда В.С. Федулова Л.І., Ціпуринда В. С. Перешкоди та проблеми на шляху розвитку креативної економіки в Україні. Інноваційна економіка. -- No. 7-8, 2017. -- с. 13-20. -- через ефективний розвиток інноваційної економіки та інноваційної інфраструктури як базису для креативної економіки та креативного класу. Тема інлюзивних інновацій, як відкритих, нетехнологічних інновацій, які проявляються у реалізації креативного ресурсу в частині пошуку оригінальних ідей і технологій організації, розглядається українськими науковицями Давимукою С.А. та Федуловою Л.І. в науковій праці, присвяченій креативному сектору економіки Давимука С.А., Федулова Л.І. Креатвиний сектор економіки: досвід та напрями розбудови: монографія / С.А. Давимука, Л.І. Федулова. ДУ “Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН Украї-ни”. -- Львів, 2017. -- 528 с. , с. 82.

Загалом можна констатувати, що тематика інновацій у креативній економіці є актуальною для вивчення науковою спільнотою в сучасному світі та викликає все більший науковий інтерес. Проте, з урахуванням об'ємності внутрішньої галузевої структури сектору креативної економіки і складності формальної ідентифікації взаємозв'язків творчих галузей з традиційними, -- ще не є достатньо дослідженою, зокрема в Україні, а тому потребує подальшого вивчення.

Метою статті є визначення місця і ролі креативних і культурних індустрій в інноваційному процесі на основі узагальнення існуючих наукових поглядів щодо значення інноваційної складової креативної економіки.

інновація креативний економіка

Інноваційний аспект креативної економіки

Креативна економіка є осередком підприємницької діяльності, де цінність кінцевого результату зумовлена її креативним змістом, включаючи культурну індустрію і функціональні творчі продукти, що не обов'язково пов'язані з культурою (відеоігри, реклама, мода). Цей сектор економіки уособлює в собі види діяльності, за допомогою яких ідеї перетворюються на культурні і творчі товари, послуги, вартість яких захищена або може бути захищена правами інтелектуальної власності. Ці види діяльності, за рахунок творчої складової, є частиною ланцюгів створення вартості інших галузей, де результат творчої діяльності використовується як проміжний етап входу у процес виробництва товарів чи послуг, які самі по собі не є творчими. Прикладом є дизайн продукту, дизайн упаковки та маркетинг Benavente, Jose Miguel. Public policies for creativity and innovation: promoting the orange economy in Latin America and the Caribbean / Jose Miguel Benavente, Matteo Grazzi..

Сектор креативної економіки характеризується високим рівнем культурної взаємодії людей, формує нові форми їх активної участі в культурній діяльності і спільній творчості, є сприятливим середовищем для поширення нового досвіду, креативних ідей. Саме тому креативна економіка здійснює посилений вплив на формування новаторського потенціалу та інноваційної творчості, є привабливою для притоку творчих талантів з-за кордону, зумовлюючи у підсумку активізацію інноваційних процесів в економіці країн та в глобальному масштабі. Саме тому роль ключових драйверів розвитку креативних індустрій належить інноваціям, інформаційно-комунікаційним технологіям, талантам і навичкам.

Креативні індустрії і культурний сектор є високо результативними не тільки з позиції економічного зростання, створення робочих місць і стійкості до суспільних криз, а й важливими стимулами для інновацій. Ці сектори мають ще одну додаткову перевагу -- володіють потенціалом до генерування позитивних змін у суспільстві та для суспільства шляхом покращення міських і сільських добробуту людей.

Виходячи із внутрішньої цінності, цим секторам належить роль The role of public policies in developing entrepreneurial and innovation potential of the cultural and creative sectors: Report of THE OMC (Open Method of Coordination) working group of Member States' experts. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2018.:

- постачальників інновацій та креативних рішень для вирішення широкого спектру суспільних проблем;

- чинників сприяння зайнятості та інклюзії;

- засобів стимулювання інновацій в інших секторах економіки;

- драйверів розвитку територій.

Особливості інновацій креативних і культурних індустрій

Творче середовище разом з мережевою взаємодією у креативних і культурних індустріях (ККІ) формують сприятливі умови для розвитку креативних інновацій. Унікальність ККІ полягає в тому, що вони характеризуються подвійним впливом на інновації: з позиції культурної спадщини формують інновації минулого, а у взаємодії з цифровими технологіями створюють інновації майбутнього.

Більшість дослідників переконані, що творчість (креативність) та інновація є взаємозалежними поняттями, такими, що перетинаються. Зокрема, творчість полягає у зародженні нових ідей чи нових поглядів на існуючі проблеми, щоб виявити нові можливості для їх вирішення, тоді як інновації -- це успішне використання нових ідей. Саме з цієї позиції, креативні індустрії, перебуваючи на перехресті мистецтва, культури, бізнесу і технологій, позиціонують себе в якості піонерного сектору економіки, який має новаторські підходи і виховує ставлення до творчості та інновацій, від чого може отримати користь решта економіки і суспільство загалом Bakhshi, H., and E. McVittie (2009). Creative Supply-Chain Linkages and Innovation: Do the Creative Industries Stimulate Business Innovation in the Wider Economy? Innovation , 11(2): 169-89..

Інноваційний прояв ККІ можна спостерігати через розвиток креативного і соціального підприємництва. Креативні підприємці, зайняті в секторах креативної економіки, формують свою власну підприємницьку позицію, залучаючи творче мислення у вирішення проблем, винахідливість, комунікації, прийняття ризику і стійкість, що охоплює як економічні, так і соціальні сфери. Це таланти, що володіють підприємницьким хистом та здатністю не тільки генерувати нові ідеї, а й трансформувати їх у творчі продукти чи послуги для суспільства. Креативність культурних заходів, їх творча енергія переходить в інші сфери і види діяльності, формуючи нові бізнес-моделі розвитку економіки регіонів, що є одним із інноваційних факторів розвитку креативного бізнесу.

Через розвиток креативного підприємництва та інновацій, відбуваються та поширюються процеси креативізації в усіх сферах суспільного життя, в економічній і соціальній сферах. Як правило, у креативному секторі основними рушійними силами інновацій є: конкуренція, ринки, людські ресурси, технології та інвестиції (рис. 1).

Рис. 1. Рушійні сили інновацій у креативному секторі економіки NESTA (2006a) Creating Growth: how the UK can develop world class creative businesses. London: NESTA A Research Report.

Конкуренція -- чим більш конкурентоспроможним є сектор, тим більше зусиль змушені прикладати підприємства для диференціації своїх продуктів і пропозицій, з метою відкриття нових ринків. Ринки -- наявність вимогливих клієнтів, для яких у товарі чи послузі цінним є оригінальність і які готові придбати нові товари і послуги, змінює умови розвитку ринків споживчих товарів і послуг.

Людські ресурси -- як освічена частина робочої сили, яка добре орієнтується в принципах та можливостях своєї практики, а не просто відповідає вимогам вузьких професій, є головним драйвером інновацій в креативному секторі економіки. Технології -- наявність та різноманітність інструментів і каналів розподілу, забезпечують можливість творчим професіоналам здійснювати доступні експерименти у своїх виробничих процесах. Інвестиції -- як управлінська культура і фіскальний режим, заохочують дослідження та розробки, стимулюють креативне підприємництво та ініціативу.

Необхідно зазначити, що у літературі відсутній єдиний підхід до визначення інновацій креативної економіки. Це пояснюється складністю поєднати інноваційність продукції і послуг, що виробляються у різних секторах ККІ, в єдину універсальну категорію. З цього приводу спостерігається різноманітність підходів до розуміння сутності інновацій креативної економіки, зокрема: Ян Майлз і Лоуренс Грін Green L., Miles I., Rutter J. (2007) `Hidden innovation in the creative sectors', Manchester Institute for Innovation Research, Working Paper for NESTA. називають їх «прихованими», що пояснює складність їх виміру традиційними показниками; П. Стоунман виокремлює інновації, пов'язані з естетикою та зовнішнім змістом креативної продукції і називає їх “м'якими інноваціями” Stoneman, Paul. (2010). Soft Innovation: Economics, Product Aesthetics, and the Creative Industries.; інновації, що виходять за межі естетики і змісту Пайном і Гілмор називають “інноваціями досвіду”, які керуються клієнтом Pine II.B., Gilmore J. (1998) Welcome to the experience economy. Harvard Business Review. 76(4),pp.97-105; у дослідженнях NESTA увага зосереджується на інноваціях, сфокусованих на креативних підходах, що запроваджуються на стратегічному та організаційному рівнях бізнесу NESTA (2006a) Creating Growth: how the UK can develop world class creative businesses. London: NESTA..

Особливістю інновацій в креативних індустріях, за дослідженнями багатьох вчених, є те, що інноваційний зміст створених нових креативних продуктів у більшості випадків не розглядається як результат технологічної і науково-дослідницької діяльності, а швидше вважається актом творчості та спільних зусиль. І хоча, з одного боку, креативні індустрії є споживачами технологічних інновацій для створення креативних продуктів, проте у переважній більшості не займаються ДіР, оскільки значна частина суб'єктів креативних індустрій зосереджена у малому і середньому бізнесі. З іншого боку, великі креативні компанії, володіючи значним обсягом капіталу, є спроможними здійснювати інвестиції у науково-дослідницькі проекти. Дана ситуація зумовлює проблему ідентифікації участі зовнішніх технологічних інновацій на конкретних етапах формування ланцюга вартості креативних продуктів і, можливо, саме тому цей результат технологічної і науково-дослідницької діяльності не враховують у результатах наукових досліджень. Дана особливість креативних інновацій отримала назву «прихованих інновацій», концепцію яких розвинули Грін Л., Майлз І. та Раттер, Дж. Green L., Miles I., Rutter J. (2007) Hidden innovation in the creative sectors, Manchester Institute for Innovation Research, Working Paper for NESTA..

Сьогодні, під впливом динамічного розвитку сектору креативної економіки, традиційні теорії інновацій зазнають суттєвих змін, доповнюючись новим змістом інновацій, що продукуються креативними і культурними індустріями. Так, інноваціями сьогодні можна вважати не тільки покращення об'єктивної функціональності товарів чи послуг, що є характерним для технологічних інновацій, а й трансформації їх естетики і привабливості. Адже, до прикладу, кожна нова модель марки автомобіля відображає не тільки удосконалення функціональних характеристик авто, а й зміни зовнішнього дизайну, кольору, елементів внутрішнього комфорту, що є важливим чинником формування ціни та вибору споживача. Ці зміни у продуктах (можливо і в процесах) естетичного та інтелектуального характеру отримали назву “м'яких інновацій”, теорію яких розвинув Пол Стоунман (Poul Stoneman) у своїй книзі “Soft innovation: economics, product aesthetics and the creative industries” на основі вивчення інновацій у видавничій справі, музиці та відеоіграх. Вчений визначив два типи “м'яких інновацій” Stoneman, Paul. (2010). Soft Innovation: Economics, Product Aesthetics, and the Creative Industries.:

1 -- інновації, пов'язані зі змінами продукції безпосередньо у креативних галузях, де цінність кінцевого результату переважно є естетичною, а не функціональною;

2 -- інновації, пов'язані зі змінами естетичних (інтелектуальних) аспектів продукції в інших галузях, які є результатом творчої підтримки. Так, у галузях, де кінцевий продукт переважно є функціональним, естетичні компоненти можуть бути ключовими компонентами виробничого процесу, визначаючи як споживачі сприймають функціонал продукту.

На цінність фактору досвіду через чутливість, враження, сприйнятливість покупців при виборі покупки, у своїх дослідженнях звертають увагу Пайн ІІ., Б. і Гілмор, Дж. ототожнюючи досвід з тим же товаром чи послугою, як одним з інноваційних інструментів формування товарної пропозиції на ринку та майбутнім полем конкурентної боротьби між товаровиробниками. Вчені називають досвід “прогресією економічної цінності” і визначають роль новаторства у проектуванні досвіду, що поєднує психологію покупця, дизайн його вражень та емоцій і майстерність забезпечити вигідність продаж при мінімальних затратах часу і зусиль покупця. Досвід за своєю сутністю є особистим чинником, що існує тільки в розумі людини, яка була залучена на емоційному, фізичному, інтелектуальному або навіть духовному рівні, а тому є характерним для сфери розваг, кіно, музеїв, туризму, ІТ. Це інновації, що поєднують новітні технології з новими технологіями продаж, заохочують абсолютно нові жанри досвіду, такі як інтерактивні ігри, інтернет-чати та розраховані на багато користувачів ігри, симулятори на основі руху і віртуальна реальність Pine II.B., Gilmore J. (1998) Welcome to the experience economy. Harvard Business Review. 76(4), pp.97-105..

Внаслідок посилення конкуренції на ринку креативних і культурних індустрій сьогодні стає все важче креативному бізнесу зберігати свої конкурентні позиції. Тому важливим є використання креативності в комерційному контексті, що вимагає від креативних підприємців впровадження інновацій у своїх стратегіях, процесах та бізнес-моделях, розвитку та диверсифікації своїх ринків з метою досягнення більшого зростання та прибутковості. Ці інновації включають вихід на нові ринки та охоплення нових клієнтів шляхом використання навичок і ресурсів, розроблених на існуючих ринках, використання цифрових технологій для поширення, щоб обійти традиційні канали розподілу, і переходу від виробництва до володіння інтелектуальною власністю NESTA (2006a) Creating Growth: how the UK can develop world class creative businesses. London: NESTA A Research Report.. З цією метою британський інноваційний фонд NESTA у своєму звіті пропонує креативному бізнесу використовувати такі типи інновацій:

- інновації на рівні бізнесу, що визначають творчі підходи на стратегічному та організаційному рівнях бізнесу;

- інновації на нових ринках для пошуку нових клієнтів для своїх продуктів, незалежно від того, чи надають креативні компанії послуги, контент, досвід чи «оригінали»;

- цифрові технології, що зумовлюють порушення ланцюга створення вартості, і надають можливість малим креативним фірмам минати основних посередників у сфері комунікації (так званих “gatekeepers”) та здійснювати транзакції напряму безпосередньо, не проходячи через існуючі канали дистрибуції та збуту. Така нова форма взаємодії креативних підприємців зі своїми клієнтами є важливою сферою для інновацій (формування нових бізнес-моделей, пошук нових, більш прямих шляхів виходу на ринок) зокрема для компаній, що займаються креативним контентом;

- використання різноманітності з метою виявлення нової аудиторії для культурного досвіду та різних видів креативного контенту;

- від виробників інтелектуальної власності до її власників, що дасть можливість останнім отримувати постійні доходи від контенту, який вони створюють;

- співпраця креативних підприємств з клієнтами -- своїми покупцями, щоб посилити свої конкурентні позиції шляхом розробки нових конкурентоспроможних товарів і послуг.

Специфічність інновацій у креативних індустріях пов'язана з особливістю послуг, до сфери яких відноситься ця галузь, оскільки більшість творчої продукції є послугами, а ті, що технічно є товарами, використовуються в контексті їх обслуговування:

- більшість послуг є співвідносними, а це означає, що час і місце їх виробництва та споживання співпадають;

- інновації у сфері послуг, як ідея чи концепція, часто піддаються швидкому копіюванню і їх легше копіювати, ніж складні технологічні інновації. Таке наслідування у креативних індустріях називають «ендемічним» Green L., Miles I., Rutter J. (2007) Hidden innovation in the creative sectors, Manchester Institute for Innovation Research, Working Paper for NESTA. , тобто властивим і характерним для усього креативного сектору. Проте таке наслідування і імітація не гальмують розвиток креативних інновацій, на відміну від технологічних;

- творчі види діяльності є часто інтегрованими у технологічні наукоємні продукти чи послуги. Серед них виділяють такі, що зорієнтовані на технології (програмне забезпечення, інженерний дизайн) і які створюють більше психологічних і соціальних ефектів (реклама, дизайн одягу).

Враховуючи внутрішньо-галузеву структуру креативних індустрій, де представлені різні креативні сектори, склад яких різниться в різних країнах, окремі дослідження демонструють високу ступінь неоднорідності креативного сектору щодо рівня їх інноваційності. Так, найбільш інноваційними вважаються сектори ІТ, видавничої діяльності, реклами Protogerou A., Kontolaimou A., Caloghirou Y. (2014) Innovation and Creative Industries: An exploratory exercise. DRUID Society Conference 2014, CBS, Copenhagen, June 16-18., які активно застосовують технологічні інновації на вході і створюють інноваційні продукти і послуги на виході. Окремі дослідження підтверджують, що креативні і культурні індустрії є більш інноваційними, ніж інші сектори виробництва і послуг, включаючи наукомісткі сектори Cooke P., and L. De Propris. 2011. A policy agenda for EU smart growth: the role of creative and cultural industries. Policy Studies, 32(4): 365-375., Muller, K., C. Rammer, andJ. Trtiby. 2009. The Role of Creative Industries in Industrial Innovation. Innova-tion, 11(2): 148-68.. Оскільки інноваційна складова креативних і культурних індустрій ще є недостатньо вивченою, а у кожній галузі результат інновацій може мати різне вираження, це пояснює складність формування універсального визначення креативних інновацій. Проте, враховуючи ключові драйвери креативної економіки, можна визначити, що фундаментальну основу креативних інновацій складає поєднання таких складових як: технології, творчість, талант і навички (рис. 2):

Рис. 2. Складові інновацій креативних і культурних індустрій

Масштабність впливу креативної економіки на інноваційну динаміку на мікро, мезо та макрорівнях

Вплив креативних індустрій і культурного сектору на компанії, що функціонують в інших галузях економіки

Внаслідок масштабності проникнення творчої діяльності в інші галузі, зростає вплив креативних індустрій і культурного сектору на інноваційний та економічний розвиток компаній, які є споживачами креативної продукції чи послуг, наприклад, таких підсекторів як реклама, програмне забезпечення, архітектура, мода. Цей вплив можна спостерігати через участь КІ у ланцюгах поставок з іншими галузями економіки, зокрема у формі постачання креативних товарів і послуг. Так, дослідження конкурентоспроможності ЄС European Commission, Directorate-General for Enterprise and Industry, European competitiveness report 2010, Publications Office, 2011 демонструє, що 80% обороту програмного забезпечення і 93% обороту реклами формуються за рахунок операцій з бізнесом (В2В). Такі відносини через ланцюги поставок вважаються важливими факторами підвищення продуктивності та зростання інновацій. За рахунок масштабності охоплення інших галузей, підприємства креативного сектору поширюють свої знання та інновації, використовуючи досить об'ємну мережу слабких і неоднорідних зв'язків, що забезпечує некреативним підприємствам можливість безперешкодного доступу до нових знань, креативних інновацій, швидкість їх опанування та, відповідно, підвищення власної прибутковості. Такі ділові зв'язки інших секторів і галузей економіки з креативними індустріями формують системний, нетиповий погляд на інновації, приписуючи їм зовнішній інноваційний ефект, роблячи компанії, що функціонують за межами креативного сектору більш інноваційними. Зокрема, дослідження демонструють формування двох напрямів впливу реалізації креативної продукції та послуг на підприємства інших галузей: 1) як проміжні ресурси у взаєминах В2В (у Великобританії 60% креативної продукції використовується як проміжний ресурс іншими галузями) та 2) як споживчі товари (інші креативні продукти мистецтва, радіо, телебачення, кіно) European Commission, Directorate-General for Enterprise and Industry, European competitiveness report 2010, Publications Office, 2011,. Крім того, економічний ефект креативного сектору спостерігається і в їх підтримці розвитку інноваційних систем на місцевому рівні. Саме з цієї позиції у бізнес-середовищі існує свого роду метафора, що креативні індустрії створюють “інновації для інновацій”.

У своїх дослідженнях британські науковці Хасан Бакші, Ерік Маквітті та Джеймс Сіммі Bakhshi Hasan, Mcvittie Eric, Simmie James. (2008). Creating Innovation Do the creative industries support innovation in the wider economy? в результаті аналізу економічної складової креативної економіки Великобританії виявили, що некреативні підприємства, внаслідок взаємодії з креативним бізнесом, збільшили свої витрати на придбання креативних товарів і послуг удвічі (з 3 до 6%), що забезпечило їм можливість на 25% більше впроваджувати інноваційні продукти.

Вплив креативного сектору на інноваційний розвиток національної економіки