Концептуальні засади дослідження поведінкових ефектів в економіці

Размещено на http://allbest.ru

ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього

НАН України»

Концептуальні засади дослідження поведінкових ефектів в економіці

М.М. Біль, д. е. н., с. н. с., старший науковий співробітник

відділу проблем соціально-гуманітарного розвитку регіонів,

Анотація

У статті досліджено сутність категорії поведінкових ефектів як важливої складової методології поведінкової економіки. Поведінкові ефекти запропоновано розглядати як довготривалі реакції суб'єктів на впливи зовнішнього середовища, результатом яких є зміна моделей прийняття рішень. Здійснено системний розподіл поведінкових ефектів в економіці залежно від суб'єктності (регіони, громади, бізнес, населення) та в розрізі фінансових і ментальних детермінант.

Фінансові детермінанти визначають можливості економічного зростання регіонів і громад. Фінансовими детермінантами поведінкових ефектів визначено фінансову стабільність, фінансову прозорість та державні стандарти і гарантії. Ментальними детермінантами, що є внутрішніми відображеннями зовнішніх впливів, визначено фінансово-економічну і правову грамотність, інформаційну залежність, рефлексії якості життя та моральність. Запропонований системний розподіл поведінкових ефектів в економіці дозволяє здійснювати їх регулювання через коригування економічних наслідків суб'єктної поведінки.

Ключові слова: поведінкова економіка, поведінкові ефекти, фінансові детермінанти, ментальні детермінанти, економічна поведінка, фінансові рефлексії.

Abstract

Conceptual foundations of study of behavioral effects in the economy

M. Bil,

Doctor of Economic Sciences, Senior Researcher,

Senior Researcher of the Department of Problems of Social and Humanitarian Development of the Region, State institution «Institute of Regional Research named after M.I. Dolishniy of the NAS of Ukraine»

The essence of the category of behavioral effects as an important component of the behavioral economics methodology is investigated in the article. Behavioral effects are proposed to be considered as long-term reactions of subjects to the effects of the external environment, the result of which is a change in decisionmaking models, manifested in actions and internal transformations.

A systematic distribution of behavioral effects in the economy depending on subjectivity (regions, communities, business, population) and in terms of financial and mental determinants is carried out. Financial determinants affect the possibilities of economic growth of regions and communities. Financial stability, financial transparency, state standards and guarantees are defined as financial determinants of behavioral effects. Mental determinants, which are internal reflections of external influences, are defined as financial, economic and legal literacy, information dependence, reflections on the quality of life and morality.

It is established that a number of behavioral effects have an antagonistic nature: social justice vs social tension; paternalism vs self-organization (in financial reflections); information consumption vs critical thinking; nonconformism vs conformism; honesty vs perception of corruption (in social values).

Special attention is paid to the financial determinants of behavioral effects in the analysis of behavioral effects. For the population and business, the determinants of financial stability, transparency, state standards and guarantees ensure institutional trust, tax culture and discipline, an investment model of economic activity/behavior. Financial determinants have a significant impact on the model of economic behavior of the population, which can be consumer, saving and investment. In the conditions of financial stability, it is urgent to stimulate the investment model of economic behavior of the population, encouraging the effective use of financial and property savings in the form of deposits, purchase of securities, real estate etc.

The proposed systematic distribution of behavioral effects in the economy allows for their regulation through the adjustment of the economic consequences of the subject's behavior as «intermediate» results of long-term reactions.

Keywords: behavioral economics, behavioral effects, financial determinants, mental determinants, economic behavior, financial reflections.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Поведінкові ефекти є актуальною дослідницькою категорією поведінкової економіки. Даний науковий напрям активно розвивається науковими школами провідних країн світу, оскільки дозволяє пояснювати закономірності (причини й наслідки) поведінки суб'єктів ринкових відносин, визначати їхні видимі (дії) та приховані (внутрішній стан) реакції на зовнішнє середовище.

В Україні методологія поведінкової економіки перебуває на початковому етапі формування. Більшість наукових досліджень стосується понятійно- термінологічного дискурсу та поки не пропонує методичних підходів до аналізування поведінкової економіки на основі оцінювання поведінкових ефектів.

«Поведінкові ефекти» є абсолютно новим для вітчизняної теорії економіки й фінансів терміном, відтак потребує розроблення концептуальних положень їх досліджень та виявлення можливостей апробації для стимулювання економічного зростання й відбудови України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дане дослідження, що піднімає нову для України проблематику поведінкових ефектів, базується на наукових публікаціях, що дотичні до тем з поведінкової економіки. Загальне розуміння змісту поведінкової економіки сформульовано на основі висновків Г. Возняк та Х. Патицької [1].

Визначення фінансових детермінант поведінкових ефектів здійснено з врахуванням праць таких авторів, як І. Доценко [3], О. Михальченко [4] (питання фінансової стабільності), С. Сальніков, З. Гбур [7] (публічне адміністрування фінансів).

Особливості впливу ментальних детермінант на поведінкові ефекти виявлено завдяки дослідженням таких авторів, як А. Карпенко, А. Ільїна [2] (сутність та види ментальності), М. Колоколова (антагонізм патерналізму й самоорганізації) [9], К. Хоптинська [10] (національні архетипи). Пріоритезацію поведінкових ефектів дозволили обґрунтувати праці І. Гринчишин, І. Лещух [5] (орієнтація на ендогенний потенціал), С. Злупка (формування «портфелю» праці) [11] та ін.

На відміну від здійснених напрацювань, дана публікація пропонує системний підхід до розподілу поведінкових ефектів в економіці у розрізі основних суб'єктів реакцій та залежно від впливу фінансових і ментальних детермінант. Фінансові детермінанти підкреслюють наслідковість впливу поведінкових ефектів на економічне зростання. Ментальні детермінанти підтверджують значення внутрішніх характеристик суб'єктів у моделюванні поведінки на ринку.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є формулювання концептуальних засад дослідження поведінкових ефектів в економіці через призму впливу фінансових і ментальних детермінант.

Виклад основного матеріалу дослідження

Поведінковий ефект - це довготривала й відчутна реакція суб'єкта на впливи зовнішнього середовища, результатом якої є зміна моделей прийняття рішень, що проявляються в діях та внутрішніх трансформаціях.

Поведінкові ефекти в економіці передбачають складні зміни суб'єкта внаслідок зовнішнього впливу, що відображаються в нових практиках активності, результативності та взаємодій, а також внутрішніх трансформаціях потреб, мотивів, рефлексій та очікувань.

Поведінкові ефекти є результатом зовнішнього впливу. Економічний фокус дослідження актуалізує фінансові та ментальні детермінанти впливу на поведінку суб'єктів (у нашому дослідженні це регіони, громади, бізнес і населення), а також визначення їхніх реакцій через поведінкові ефекти (Рис. 1).

Рис. 1. Системний підхід до дослідження поведінкових ефектів в економіці Джерело: сформовано автором

Поведінкову економіку, як правило, розглядають у тісному взаємозв'язку з поведінковими фінансами, тому фінансові детермінанти обрано ключовими зовнішніми факторами суб'єктних реакцій. Саме фінансові детермінанти визначають можливості економічного зростання регіонів і громад [1].

Ментальні детермінанти - це внутрішні відображення зовнішніх впливів, пов'язані з сучасними цінностями й усталеними архетипами. Ментальні детермінанти розкривають сформовану ментальність суспільства певної території як колективних уявлень про життя, що сформовані у довготривалому періоді часу [2, с. 235].

Так як поведінкові ефекти є довготривалою реакцією, що визначає їхню помітність та необхідність дослідження, слід визначати «проміжні» реакції у вигляді економічних наслідків.

Їхнє розуміння дозволяє регулювати поведінкові ефекти та оптимізувати їхній вплив на економічне зростання.

У табл. 1 узагальнено основні економічні наслідки та поведінкові ефекти фінансових і ментальних детермінант, які розподілено за суб'єктністю регіонів, громад, бізнесу й населення.

Базовою фінансовою детермінантною є фінансова стабільність. Забезпечення фінансової стабільності є основною метою діяльності центрального банку, запорукою цінової стабільності й сталого розвитку економіки [3, с. 79].

Фінансова стабільність має прямий вплив на економічне зростання. Фінансова нестабільність веде до втрат через зростаючі ризики економічної діяльності при цінових коливаннях [3, с. 79].

Натомість фінансова стабільність передбачає збереження фінансової стійкості суб'єктів ринкових відносин завдяки контрольованій фінансовій рівновазі та здатності економічного зростання [4, с. 140]. Таким чином, суб'єкти в умовах фінансової стабільності отримують базові можливості розвитку в конкурентному ринковому середовищі щодо використання своїх ресурсів та накопичення потенціалу.

Фінансова стабільність забезпечує фінансову спроможність регіонів і громад, що підтверджує їхню здатність виконувати покладені на них функції через наявність чи залучення (при необхідності) ззовні достатніх фінансових ресурсів.

Таблиця 1

Література

1. Voznyak H., Patytska Kr., Kloba T. Determination of financial factors in the latest theories of economic growth of territorial communities. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. 2020. Vol. 7, № 3. Р. 49-59. DOI: http://doi.Org/10.15330/jpnu.7.3.49-59

2. Карпенко А. В., Ільїна А. С. Вплив ментальності на економіку. Економіка і суспільство. 2017. № 9. С. 231-236.

3. Доценко І. О. Концептуальні підходи до визначення сутності поняття фінансової стабільності банку. Modern Economics. 2019. № 13. С. 79-84. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V13(2019)-12

4. Михальченко О. Фінансова стабілізація підприємства, як інструмент антикризового управління. антикризове Управління економікою України: нові виклики. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. К.: КНЕУ, 2015. 344 с. С. 140-142.

5. Гринчишин І. М., Біль М. М., Лещух І. В., Патицька Х. О., Попадинець Н. М. Зміцнення спроможності територіальних громад на основі ефективного використання ендогенного потенціалу. ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2019. 301 с.

6. Біль М. М. Концептуальні засади аналізування фінансового добробуту населення. European scientific journal of Economic and Financial innovation. 2022. № 1(9). С. 4-14. DOI: http://doi.org/10.32750/2022-0101

7. Сальніков С. М., Гбур З. В. Публічне адміністрування фінансових ресурсів держави. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 15. С. 86-92. DOI: http://doi.org/10.32702/2306-6814.2021.15.86

8. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії. Закон України № 2017-III від 05.10.2000 року. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2017-14#Text

9. Колоколова М. О. Установки на патерналізм та самоорганізацію в українському суспільстві: ціннісний аспект. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. 2015. № 1148, Вип. 34. С. 114-118.

10. Хоптинська К. Базові українські архетипи: Medium (7.07.2021). URL: http://surl.li/hjouc

11. Злупко С. Економічна наука і наукознавство: монографія. Львів: Тріада плюс, 2006. 776 с.

References

1. Voznyak, H., Patytska, Kr. and Kloba T. (2020). “Determination of financial factors in the latest theories of economic growth of territorial communities”, Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, vol. 7, no. 3, pp. 49-59.

2. Karpenko, A.V., and Ilina, A.S. (2017). “The influence of mentality on the economy”, Ekonomika i suspilstvo, vol. 9, pp. 231-236.

3. Dotsenko, I.O. (2019). “Conceptual approaches to determining the essence of the concept of financial stability of the bank”, Modern Economics, vol. 13, pp. 7984.

4. Mykhalchenko, O. (2015). “Financial stabilization of the enterprise as a tool of anti-crisis management”, Materialy III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii “Antykryzove upravlinnia ekonomikoiu Ukrainy: novi vyklyky” [Materials of the 3rd International Scientific and Practical Internet Conference “Anticrisis management of the economy of Ukraine: new challenges”], KNEU, Kyiv, Ukraine, pp. 140-142.

5. Hrynchyshyn, I.M., Bil, M.M., Leshchukh, I.V., Patytska, Kh.O. and Popadynets, N.M. (2019). Zmitsnennia spromozhnosti terytorialnykh hromad na osnovi efektyvnoho vykorystannia endohennoho potentsialu [Strengthening the capacity of territorial communities based on the effective use of endogenous potential], DU «Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni M. I. Dolishnoho NAN Ukrainy», Lviv, Ukraine.

6. Bil, M.M. (2022). “Conceptual principles of analyzing the financial wellbeing of the population”, European scientific journal of Economic and Financial innovation, vol. 1(9), pp. 4-14.

7. Salnikov, S.M. and Hbur, Z.V. (2021). “Public administration of financial resources of the state”, Investytsii: praktyka ta dosvid, vol. 15, pp. 86-92.

8. The Verkhovna Rada of Ukraine (2020), The Law of Ukraine “About state social standards and state social guarantees”, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2017-14#Text (Accessed 14 July 2023).

9. Kolokolova, M.O. (2015). “Settings on paternalism and self-organization in Ukrainian society: value aspect”, Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia: Sotsiolohichni doslidzhennia suchasnoho suspilstva: metodolohiia, teoriia, metody, vol. 1148, no. 34, pp. 114-118.

10. Khoptynska, K. (2021). “Basic Ukrainian archetypes”, available at: http://surl.li/hjouc (Accessed 14 July 2023).

11. Zlupko, S. (2006). Ekonomichna nauka i naukoznavstvo [Economic science and science], Triada plius, Lviv, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru