Ринок праці в Україні в умовах воєнного стану й напрями його розвитку в післявоєнний період

Джерело: сформовано за даними [5]

Для підтримки українського бізнесу й працюючого населення під час війни держава вжила важливих заходів, зокрема прийнято: Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX [24]; Постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» від 03.07.2022 р. № 221 [25], Постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період воєнного стану» від 19.03.2022 р. № 334 [26]. Важливим є ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні» від 20 березня 2022 р. № 331 [15; 27], що сприяє забезпеченню роботою максимальної кількості громадян у регіонах, де не ведуться активні бойові дії, створенню нових галузевих і географічних векторів зайнятості в Україні.

В інтересах держави стимулювати зайнятість найбільшої частини населення, адже замість того, щоб витрачати значні кошти на допомогу з безробіття, можна буде отримувати доходи у вигляді податків для дефіцитного державного бюджету.

Важливим нововведенням стала програма компенсації витрат на оплату праці внутрішньо переміщеним особам (далі - ВПО), яка передбачає надання роботодавцям 6,5 тис. грн за кожного працевлаштованого вимушеного переселенця. Учасники програми отримують таку допомогу протягом 2 місяців з дати зарахування на роботу. За даними Міністерства економіки України, станом на кінець липня 2022 р. роботодавці отримали понад 37,3 млн грн компенсації заробітної плати ВПО, за цією програмою вже працевлаштовано близько 9 тис. осіб [6].

На рис. 2 наведено показники фонду оплати праці усіх працівників України за видами економічної діяльності у 2022 році. Лідером серед розміру фонду оплати праці працівників в Україні є промисловість, освіта й оптова, а також роздрібна торгівля. Можна зробити висновок, що у цих галузях працює найбільша кількість працездатних українців.

Рис. 2. Фонд оплати праці усіх працівників в Україні за видами економічної діяльності у 2022 році, млн грн^{1, 2}

Примітка: ¹ Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Джерело: [13]

Сьогодні на національному ринку праці очікується значна конкуренція за робочі місця. За різними оцінками, кількість вакансій в Україні порівняно з довоєнним часом зменшилась у 20 разів [17].

Варто зауважити, що рівень середньої заробітної плати, яка пов'язана з вакансіями щодо дистанційної роботи, щороку зростає. Її рівень перевищує середню зарплату в Україні, яка, у середньому за 2019-2022 рр., складає 15 000 грн. У 2019 р. середній рівень заробітної плати дистанційної роботи складав 12 000 грн, у 2020 р. - 15 000 грн, у 2021 р. - 17 000 грн, у 2022 р. - 20 000 грн. Найбільше вакансій з віддаленою роботою розміщено у категорії «ІТ, комп'ютери, Інтернет». У цій категорії також найвища зарплата - 25 тис грн [22]. Загалом ситуація на ринку праці залежатиме від тривалості бойових дій, а також від повернення українських мігрантів. У квітні 2022 року трудова активність почала поступово відновлюватися, скорочення кількості вакансій припинилося. Так, на 100-й день війни майже 50 % великих підприємств-членів Європейської Бізнес Асоціації відновили роботу; решта працюють з певними обмеженнями або частково [14]. Оптимізується робота бізнесу, значна кількість співробітників працює віддалено, частина на робочих місцях, частина у відпустці.

На жаль, повномасштабна війна, розв'язана російською федерацією після 24 лютого 2022 р., також суттєво скоригувала пріоритети розвитку територіальних громад України, перемістивши їх у бік безпеки й виживання. Внаслідок бойових дій багато підприємств зупинили свою роботу, інфраструктура зазнала значних руйнувань, багато українців були змушені залишити свої домівки й шукати притулку в інших регіонах. Війна поклала додаткову відповідальність на ті регіони, які перебувають у тилу [20], щодо функціонування економіки, формування резервів, надання послуг населенню та підтримки критичної інфраструктури. У цій ситуації громади з розвиненим адміністративним і фінансово-економічним потенціалом продемонстрували значно вищу спроможність і стабільність.

У табл. 2 представлено загрози на ринку праці України та їхні можливі наслідки у період війни й післявоєнного відновлення.

Загрози на ринку праці у період війни й післявоєнного відновлення можуть бути значними й мають великий потенціал впливу на економіку, а також суспільство. Війна, в окремих регіонах країни, частково призвела до зниження попиту на товари й послуги, наслідком чого є зменшення виробництва й звільнення працівників. Зруйнована інфраструктура ускладнює доступ до робочих місць, що перешкоджає функціонуванню підприємств.

Після війни може виникнути брак ресурсів для відновлення економіки й інфраструктури, і спричинити обмеженість створення нових робочих місць. Крім того, існує ймовірність збільшення нерівності у суспільстві, оскільки деякі групи можуть мати обмежений доступ до можливостей працевлаштування. Післявоєнне відновлення може зайняти тривалий час, особливо якщо існує значна зруйнована інфраструктура й великі економічні втрати. Для запобігання цим наслідкам і подолання загроз ринку праці, у державі можуть бути прийняті окремі заходи: підтримка відновлення економіки й інфраструктури через інвестиції та державні програми; забезпечення соціальних програм і підтримки для безробітних і постраждалих від військової агресії працівників; навчання та перекваліфікація працівників для адаптації до нових ринкових реалій та технологій; створення нових робочих місць у сферах відновлення, будівництва й інновацій; здійснення реформ для сприяння розвитку підприємництва й створенню нових бізнесів.

ринок праця воєнний стан

Загрози на ринку праці України й можливі їхні наслідки у період війни й у період післявоєнного відновлення

Джерело: [2, с. 1112]

Важливою складовою успішного подолання цих загроз є координація зусиль влади, бізнесу, а також суспільства для забезпечення стійкого економічного й соціального відновлення.

На рис. 3 подано карту загроз ринку праці України під час війни й у період післявоєнного відновлення, розроблену В.В. Близнюк й Л.Д. Яценко.

Рис. 3. Карта загроз на ринку праці України у період війни й у період післявоєнного відновлення. Джерело: [2, с. 1111]

У цей складний для країни період важливою загрозою є низька мобільність на ринку праці й неефективне використання робочої сили. Зміни у віковій структурі працюючого населення, спричинені фізичними втратами через військові дії та міграційний відтік, у поєднанні з природними факторами, що тривалий час формувалися через негативні демографічні тенденції, призводять до зростання навантаження на соціальні програми, зниження продуктивності праці, погіршення якісних характеристик працівників і зменшення їхньої кількості [2, с. 1111]. Недостатній рівень адаптивності може призвести до зниження продуктивності використання робочих ресурсів, поглиблення проблеми безробіття та підвищення ризику соціальної відчуженості на ринку праці. Крім того, національний трудовий ринок залишається під загрозою через недостатній контроль за дотриманням трудового законодавства. Українська модель соціально-трудових відносин характеризується розривом між встановленими нормами й реальною практикою, де правові рамки регулювання є жорсткими, але водночас домінують неформальні інститути, і відсутня належна ефективність контролю за виконанням законів на практиці.

Щоб стимулювати безробітних громадян до відкриття власної справи, уряд запустив проєкт безповоротної грантової підтримки нових підприємств, який отримав назву «єРобота». Акцент програми - створення нових робочих місць і можливість онлайн-подачі заявок на гранти через «Дію». Програма містить кілька проєктів у різних сферах. Так, на програму грантів розвитку мікробізнесу уряд хоче виділити 5 млрд грн: планується видати 20 тис. грантів на суму від 50 до 250 тис. грн кожен. Мікрогрант може надаватися на придбання обладнання, закупівлю сировини й матеріалів, оренду нежитлових приміщень і лізинг обладнання. Також у рамках «єРобота» держава планує виділити до 8 млн грн безповоротних грантів на створення та розвиток переробних підприємств з кількістю працівників не менше 25 осіб і сплатою податків [6].

В аграрному секторі економіки заплановані проєкти «Мій сад» і «Моя теплиця». На будівництво теплиць можна отримати дотацію до 7 млн грн, умова - працевлаштування 40 сезонних і постійних працівників і сплата податків. На посадку нових садів передбачені дотації до 400 тис. грн за гектар, але не більше 25 га, а також необхідно створити від 3 до 20 робочих місць і сплачувати податки. Також є проєкт «Стартап» для реалізації ІТ-стартапів: це безповоротні гранти від 750 тис. до 3,5 млн грн, або поворотна допомога від 3,5 млн до 8 млн грн. А проєкт «Start in IT» передбачає оплату навчання для громадян, які втратили роботу, перебувають у скороченні, у відпустках без збереження заробітної плати, внутрішньо переміщених осіб і всіх, хто хоче здобути нову професію в IT [6].

Майбутнє багато у чому визначається за тим, що сталося у минулому. Основними факторами змін у світі є технічний прогрес, глобалізація, зміни клімату, які впливають на економічні, політичні й соціальні трансформації, а отже, і на ринок праці [4, с. 287-296]. Ці чинники також впливають на економічні зміни в Україні, але найвагомішим фактором змін в Україні сьогодні є війна. У зв'язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну прискореними темпами змінюються тренди й на ринку праці [21]. У зв'язку з мобілізацією значної частини спеціалістів, які працювали у галузі сільського господарства, переробної промисловості, саме ці галузі можуть зіткнутися з браком робочої сили й лідирують у структурі вакансій в Україні станом на червень 2022 р. (рис. 4).

Рис. 4. Структура вакансій в Україні (за видами економічної діяльності), червень 2022 р., %

Джерело: [14]

У післявоєнний період економіка потребуватиме більш глибокої «відбудови», ніж у довоєнний період, із точки зору економічного розвитку. Значна втрата робочої сили може перешкодити відбудові й розвитку країни, якщо не будуть прийняті відповідні рішення [14]. Зниження рівня безробіття та стабілізація ринку праці має стати ключовим пунктом порядку денного державної політики.

Тепер необхідно сформулювати основні принципи й напрямки оновленої політики зайнятості післявоєнної економіки, яка міститиме три основні напрями [16]:

- перший напрямок, орієнтований на екстрене забезпечення зайнятістю та доходами в умовах стабілізації безпекової та соціально-гуманітарної ситуації найбільш постраждалих від війни груп населення;

- другий напрямок, який передбачає створення умов для відновлення економіки приймаючих громад;

- третій напрямок, який визначає національну політику щодо створення та розвитку робочих місць, яка має ґрунтуватися на засадах концепції гідної праці, а також сприяти розвитку інституційної спроможності ринку праці й соціального діалогу на національному рівні.

Для підвищення рівня зайнятості у воєнний час і період відновлення економіки країни дуже важливо забезпечити мобільність робочої сили: це сприятиме посиленню її адаптивності, підвищенню конкурентоспроможності, а також ефективності використання.

Відновлення попиту на робочу силу стримуватиметься слабким фінансовим станом бізнесу й недостатніми обсягами інвестицій в економіку в найближчій перспективі.

Втрати України від повномасштабної війни станом на вересень 2022 року сягнули понад 127 млрд дол. США. Найбільше постраждав житловий фонд - 39,7 %, або 50,5 млрд дол. США. На другому місці за сумою втрат опинилася галузь інфраструктури - 27,7 % або 35,3 млрд млрд дол. США. Тому основним напрямком в Україні після Перемоги буде відбудова й післявоєнне відновлення, ще більший попит буде на технічні професії [1].

На першому етапі найбільш активно розвиватимуться та потребуватимуть кадрів будівництво, сільське господарство, харчова промисловість, оптова й роздрібна торгівля, логістика, виробництво хімічної продукції, електрообладнання, меблів, проте потреба у професіях залежатиме від економічної стратегії України.

Незалежно від тривалості військових дій, програми відновлення мають бути розроблені негайно й з перспективою успішного економічного розвитку держави. Програми стабілізації ринку праці мають містити обґрунтовані й чіткі пріоритети у післявоєнний період:

- програми із залучення мігрантів в економіку країни повинні стосуватися як українців, так й іноземців, включати у себе механізми залучення фінансів заробітчан в економіку держави й сприяти їхньому поверненню. Щодо мігрантів-іноземців першочерговим є визначення, з яких саме країн їх варто залучати, на який вид діяльності, і які умови держава може запропонувати. Залучення на ринок праці мігрантів-іноземців у світовій практиці характеризується у більшості позитивним впливом на економіку, тому варто приділити особливу увагу цьому сектору роботи:

- створення ефективних умов для самозайнятості населення, що дозволить розвантажити соціальну сферу;

- реформування системи соціального захисту населення, поліпшення умов праці, удосконалення системи оплати праці, перегляд і зміна тарифної сітки робітничих професій та підвищення заробітних плат до середньоєвропейських;

- популяризація робітничих професій та виведення їх на рівень престижності;

- розвиток і підтримка на державному рівні високотехнологічних виробництв і сільського господарства;

- створення ефективних програм, спрямованих на перепрофілювання та підвищення кваліфікації, розробка програм зайнятості молоді, впровадження практики дуальної освіти;

- створення взаємопов'язаних заходів психологічного, соціального, педагогічного напрямків визначення покликання та виявлення здібностей у певних професійних напрямках;

- створення умов розвитку соціально-економічної діяльності у сільській місцевості, створення робочих місць у селах і громадах, розробка й упровадження програм розвитку й популяризації праці у сільській місцевості;

- здійснення заходів щодо подолання тіньової економіки й тіньової зайнятості населення;

- створення механізмів формування сприятливого інвестиційного клімату у країні;

- сприяння з боку держави створенню нових робочих місць;

- сприяння розвитку малого й середнього бізнесу, здійснення процесів урегулювання законодавчих прогалин цієї сфери діяльності, зменшення податкового й кредитного тиску, спрощення систем ліцензійно-дозвільних процедур для малого й середнього бізнесу тощо;

- розширення джерел фінансової підтримки бізнесу методами надання грантів і залучення іноземних інвестицій;

- сприяння щодо розбудови індустріальних парків, розвитку інноваційних підприємств, стимулювання та підтримка стартапів, цифрової трансформації бізнесу й міжнародного партнерства тощо [10].

Процес відновлення та реструктуризації вимагатиме перерозподілу робочої сили між секторами економіки, що дозволить підвищити рівень її продуктивності [19]. Щоб вирішити проблеми безробіття та надлишку робочої сили в окремих регіонах країни, необхідно розробити короткострокові плани передислокації чи перепрофілювання окремих підприємств, допомогти підприємствам, які через військові дії не можуть виплачувати заробітну плату працівникам і податки [14]. На рис. 5 подано концептуальну схему механізму формування та реалізації імперативів розвитку ринку праці й можливих змін.

Рис. 5. Концептуальна схема механізму формування та реалізації імперативів розвитку ринку праці й можливих змін

Джерело:[3, с. 446]

За прогнозами НБУ, незважаючи на відновлення економіки й підвищення попиту на робочу силу, через довгострокові наслідки війни безробіття в Україні залишатиметься вищим за природний рівень протягом тривалого часу [16].

Необхідність підтримки психічного здоров'я населення та психологічної реабілітації українців у зв'язку з війною, роботою з посттравматичним синдромом, що призведе до створення великої кількості соціальних робочих місць. Згідно з дослідженням Gradus Research, 57 % українців повідомили, що пережили певну травматичну подію, яка вплинула на них і їхніх близьких. А це означає, що 15 мільйонів людей в Україні потребують і потребуватимуть психологічної підтримки [1].

Україна має значні ресурси для ефективного відновлення ринку праці. Перш за все, це людський капітал. Українці - освічена, творча, талановита й працьовита нація [18, с. 211]. Сумарний людський капітал країни є ознакою основного національного багатства, яке постійно збільшується за допомогою інвестиційного «вливання» і забезпечує досягнення високих стандартів життя населення та економіки загалом [8, с. 11-12]. Сучасна українська молодь виховується різнопланово, спрямовано на розвиток і самоосвіту, привчена до критичного мислення та адаптації до будь-яких умов праці. Тому людський капітал є одним із ключових факторів ефективного відновлення держави. Владі зараз варто думати про стратегію повоєнного повернення українців на Батьківщину, а також залучення іноземних трудових ресурсів у майбутньому. На рис. 6 представлена логіко-структурна модель державного регулювання ринку праці. Без припливу робочої сили, навіть некваліфікованої, ми програємо у глобальній конкуренції.

Сьогодні однією з головних рекомендацій для підприємств є необхідність оцінки впливу трансформації роботи на поточне середовище. Роботодавці повинні оновити свою стратегію управління кризовими ситуаціями, щоб швидше й ефективніше реагувати на кризи, які виникають, і бути готовими до адаптації - розробити стратегію вирішення цих проблем у найбільш економічно ефективний спосіб. Молодим людям, які хочуть підготуватися до ринку праці й бути конкурентоспроможними у мінливому світі, рекомендується спочатку вчитися, бути гнучкими, стресостійкими, відкритими й адаптованими до постійних змін.

Робота з великими базами даних та їхній аналіз, «хмарні» технології, електронна комерція - це пріоритети бізнесу на наступні п'ять років. До цього додається підвищений інтерес до шифрування даних, штучного інтелекту й роботів. Очікується, що до 2025 року люди й машини виконуватимуть приблизно однаковий обсяг роботи. Найближчим часом співробітникам знадобиться критичне мислення, уміння аналізувати, вирішувати проблеми, уміння самостійно керувати й навчатися, а також здатність адаптуватися до змін, стресостійкість і гнучкість у підходах. 41 % підприємств збираються залучати більш вузькопрофільних спеціалістів для виконання конкретних завдань за тимчасовими контрактами. Загалом очікується, що до 2025 року 85 млн працівників втратять роботу через технологічний прогрес. Проте завдяки цьому буде створено 97 млн нових робочих місць [7].

Рис. 6. Логіко-структурна модель державного регулювання ринку праці

Джерело:[3, с. 77]

З розвитком технологій країни, що розвиваються, зіткнуться із серйозними проблемами, а без постійних і значних капіталовкладень, безробіття та міграція продовжуватимуть зростати. У зв'язку з окупацією та знищенням енергоресурсів України зростатиме потреба у розвитку альтернативних джерел енергії. Тому активно з'являтимуться нові робочі місця у сфері енергетики [1]. Крім того, до 2030 року прогнозована потреба в енергії та воді зросте на 50 % і 40 % відповідно [2]. Для задоволення потреб будуть створені нові робочі місця у таких сферах, як: виробництво альтернативної енергетики, нові технології, розробка нових продуктів, переробка відходів і використання вторинних ресурсів. Мільйони людей, зайнятих у сфері традиційної енергетики, і власне галузь загалом зазнають стрімкої реорганізації.

Сучасний світ праці набуває ознак дестандартизації та гнучкості. У цьому контексті нинішня структура зайнятості не відповідає жодним критеріям постіндустріального розвитку. Значна частина українців висловлює бажання власного професійного розвитку в повоєнний період. Отримання нових знань взагалі є дуже актуальним напрямком планів, адже у період відновлення країни відбудуться помітні зміни у професійній структурі попиту на робочу силу. На рис. 7 показано чотири світи: сценарії розвитку робочого середовища до 2030 року.

Рис. 7. Чотири світи: сценарії розвитку робочого середовища до 2030 року

Джерело: [11]

Подолання проблем, пов'язаних з поширенням безробіття в Україні, потребує невідкладного реформування ринку праці й запровадження адекватних заходів для досягнення стратегічних цілей щодо максимальної реалізації трудового потенціалу за допомогою створення сприятливих умов для застосування праці й активізації мотиваційних заходів і заходів стимулювання продуктивної зайнятості. Успішна реалізація державної політики у сфері зайнятості потребує використання механізму регулювання ринку праці, дія якого базується на поєднанні фінансово-вартісної, структурно-інвестиційної, соціально-економічної, організаційно-управлінської складових у загальній системі управління економікою.

Висновки

Війна внесла значні зміни у функціонування внутрішнього ринку праці в Україні. Зменшення рівня безробіття у воєнний час й у період відновлення економіки у країні можливе за умови забезпечення мобільності робочої сили. Такий сценарій забезпечить адаптивність, конкурентоспроможність й ефективність використання потенціалу економічно активного населення. Протягом 2023 року безробіття залишатиметься на високому рівні, очікується у найближчій перспективі зовнішня міграція трудових ресурсів, як і рівень безробіття серед українців буде тільки зростати.

Максимальне задоволення попиту й пропозиції робочої сили є основним завданням ринку праці сьогодні. Пожвавлення економічної активності як у виробничому секторі, так й у сфері послуг, адаптація роботодавців до нових умов економічної діяльності сприятимуть певному відновленню активності на ринку праці.

Сформована професійна мобільність є запорукою конкурентоспроможності працівника на ринку праці, що визначає якість формування та накопичення, а також ефективність використання людського капіталу країни. Повернення ринку праці до докризового стану без державного втручання неможливе або значно збільшить період відновлення економічних показників. Сьогодні стрімкий розвиток соціально-економічної сфери української держави не можливий через тривале безробіття. На жаль, така ситуація не дозволяє повною мірою використовувати трудовий потенціал країни, що знижує економічну спроможність України.

Із розвитком технологій будуть створені нові робочі місця у таких сферах, як: виробництво альтернативної енергії, нові технології, розробка нових продуктів, переробка відходів і використання вторинних ресурсів.

Список використаних джерел

1. Атрощенко А. Робота в Україні у наступні три роки: на що очікувати та як діяти. 2022. URL: https://speka.media/trendi-ta-rekomendaciyi-shhodo-roboti- maibutnyogo-v-ukrayini-do-2025-roku-pid-vplivom-naslidkiv-povnomasstabnoyi- viini-p1oqdv (дата звернення: 20.02.2023).

2. Близнюк В.В., Яценко Л.Д. Ринок праці України в умовах війни. The Russian-Ukrainian war (2014-2022): historical, political, cultural-educational, religious, economic, and legal aspects: Scientific monograph. Riga, Latvia: «Baltija Publishing», 2022. P. 1106-1113. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-223-4- 137.

3. Близнюк В.В. Ринок праці України: процеси державного регулювання та розвитку: дис.... д-ра екон. наук: 08.00.03. Київ: Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАНУ, 2020. 568 с.

4. Гончарук І.В., Томашук І.В. Ресурсний потенціал сільських територій: стан та напрями зміцнення: монографія. Вінниця: ТОВ «Твори», 2022. 334 с.

5. Державна служба зайнятості України. Аналітична та статистична

інформація. URL: https://www.dcz.gov.ua/analitics/67 (дата звернення:

11.02.2023).

6. Жирій К. Війна змінює ринок праці: як державі разом з українцями побороти безробіття. 2022. URL: https://www.unian.ua/economics/finance/viyna- zminyuye-rinok-praci-yak-derzhavi-razom-z-ukrajincyami-poboroti-bezrobittya- novini-ukrajina-11946903.html (дата звернення: 12.02.2023).

7. Зануда А. Ринок праці майбутнього: кого шукатимуть і звільнятимуть. 2022. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-55816369 (дата звернення: 18.02.2023).

8. Калетнік Г.М., Мазур А.Г. Науково-теоретичні засади формування та розвитку людського капіталу в сільських територіях. Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2016. № 10 (22). C. 7-25.

9. Київський О. Тенденції ринку праці України у 2022 році та на що варто

сподіватися шукачам роботи у 2023. 2022.

URL: https://uprom.info/news/tendencziyi-rynku-praczi-ukrayiny-u-2022-roczi-ta- na-shho-varto-spodivatysya-shukacham-roboty-u-2023/ (дата звернення:

21.02.2023).

10. Любомудрова Н.П., Гойчук В.І. Зміни на ринку праці в умовах

воєнного стану та перспективи післявоєнного відновлення. Економіка та суспільство. 2022. № 40. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-31. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1462 (дата

звернення: 24.02.2023).

11. Майбутнє ринку праці. Протиборство тенденцій, які будуть

формувати робоче середовище в 2030 році.

URL: https://www.pwc.com/ua/uk/survey/2018/workforce-of-the-future-ukr.pdf (дата звернення: 13.02.2023).

12. «Нерайдужний» стан ринку праці та перспективи його відновлення

після війни. Укрінформ. 2022. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-

economy/3574736-nerajduznij-stan-rinku-praci-ta-perspektivi-jogo-vidnovlenna- pisla-vijni.html (дата звернення: 14.02.2023).

13. Офіційний сайт Державної служби статистики України. 2023. URL: https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/gdn/Fop_ed/Arch_Fop_ed_u.htm (дата звернення: 15.02.2023).

14. Пищуліна О., Маркевич К. Ринок праці в умовах війни: основні тенденції та напрями стабілізації. Аналітична записка. 2022. URL: https://razumkov.org.ua/images/2022/07/18/2022-ANALIT-ZAPIS- PISHULINA-2.pdf (дата звернення: 16.02.2023).

15. Ринок праці України в умовах воєнного стану: деякі аналітичні

оцінки. 2022. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/rynok-pratsi-

ukrayiny-v-umovakh-voyennoho-stanu-deyaki-analitychni-otsinky (дата звернення: 17.02.2023).

16. Ринок праці в умовах війни: тенденції та перспективи. 2022. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny- tendentsiyi-ta-perspektyvy (дата звернення: 17.02.2023).

17. Ринок праці в умовах війни: що показав 2022 -й і на що чекати від

цього року. 2022. URL: https://telegraf.com.ua/ukr/jekonomika-i-finansy/2023-01- 16/5775601 -rynok-truda-v-usloviyakh-voyny-chto-pokazal-2022-y-i-chego-zhdat-ot- etogo-goda (дата звернення: 15.02.2023).

18. Tomashuk I., Baldynyuk V. International labor migration in the context of geo-economic transformation. Three Seas Economic Journal. 2022. Vol. 3. № 1. Р. 203-216. DOI: https://doi.org/10.30525/2661-5150/2022-1-29.

19. Томашук І.В., Болтовська Л.Л. Міграційні процеси у контексті

глобалізації світової економіки. Економіка та суспільство. 2022. № 40.

DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-50. URL:

https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1484/1430 (дата

звернення: 19.02.2023).

20. Тенденції та ризики місцевого економічного розвитку в умовах війни:

звіт за результатами соціологічного дослідження (методом фокус -групових інтерв'ю) у територіальних громадах Львівської області.

URL: https:// decentralization. gov.ua/uploads/attachment/document/ 1213/LED_Repor t_Focus_Group_Lviv_2022.pdf (дата звернення: 18.02.2023).

21. Тренди та рекомендації щодо роботи майбутнього в Україні до 2025

року під впливом наслідків повномасштабної війни.

URL: https://careerhub.in.ua/trendi-ta-rekomendacii-shhodo-roboti-ma/ (дата

звернення: 16.02.2023).

22. Як пандемія та війна вплинули на дистанційну роботу: аналіз ринку 2019-2022 роки. URL: https://cases.media/article/yak-pandemiya-ta-viina-vplinuli- na-distanciinu-robotu-analiz-rinku-2019-2022-roki (дата звернення: 19.03.2023).

23. Ярмолюк А. Ринок праці під час війни: як організувати HR процеси у

компаніях? 2022. URL: https://blog.liga.net/user/ayarmoliuk/article/rinok-pratsi-pid- chas-viyni-yak-organizuvati-hr-protsesi-u-kompaniyah. (дата звернення:

17.02.2023).

24. Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану: Закон

України від 15.03.2022 р. № 2136-IX.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text (дата звернення:

03.02.2023).

25. Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів

місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.07.2022 р. № 221.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/221-2022-n#Text (дата звернення: 03.02.2023).

26. Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період воєнного стану: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 р. № 334. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2022- ii^;;T ext (дата звернення: 04.02.2023).

27. Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні. Постанова Кабінету

Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 331.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/331-2022-n#Text (дата звернення:

15.08.2023).

References

1. Atroshchenko, A. (2022). Robota v Ukraini u nastupni try roky: na shcho ochikuvaty ta yak diiaty [Work in Ukraine in the next three years: what to expect and how to act]. speka.media. Retrieved from: https://speka.media/trendi-ta-

rekomendaciyi-shhodo-roboti-maibutnyogo-v-ukrayini-do-2025-roku-pid-vplivom- naslidkiv-povnomasstabnoyi-viini-p1oqdv [in Ukrainian].

2. Blyzniuk, V.V., & Yatsenko, L.D. (2022). Rynok pratsi Ukrainy v umovakh viiny [The labor market of Ukraine in the conditions of war]. Russian-Ukrainian war (2014-2022): historical, political, cultural-educational, religious, economic, and legal aspects: Scientific monograph. Riga, Latvia: «Baltija Publishing», 1106-1113. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-223-4-137 [in Ukrainian].

3. Blyzniuk, V.V. (2020). Rynok pratsi Ukrainy: protsesy derzhavnoho rehuliuvannia ta rozvytku [Labor market of Ukraine: processes of state regulation and development]. Doctor's thesis. Kyiv: State Institution «Institute of Economics and Forecasting of NASU» [in Ukrainian].

4. Honcharuk, I.V., & Tomashuk, I.V. (2022). Resursnyi potentsial silskykh terytorii: stan ta napriamy zmitsnennia [Resource potential of rural areas: state and directions of strengthening]. Vinnytsia: TOV «Tvory» [in Ukrainian].

5. Derzhavna sluzhba zainiatosti Ukrainy. Analitychna ta statystychna informatsiia [State Employment Service of Ukraine. Analytical and statistical information]. dcz.gov.ua. Retrieved from: https://www.dcz.gov.ua/analitics/67 [in Ukrainian].

6. Zhyrii, K. (2022). Viina zminiuie rynok pratsi: yak derzhavi razom z

ukraintsiamy poboroty bezrobittia [The war is changing the labor market: how the state, together with Ukrainians, can combat unemployment]. unian.ua. Retrieved from: https://www.unian.ua/economics/finance/viyna-zminyuye-rinok-praci-yak-

derzhavi-razom-z-ukrajincyami-poboroti-bezrobittya-novini-ukrajina-11946903.html [in Ukrainian].

7. Zanuda, A. (2022). Rynok pratsi maibutnoho: koho shukatymut i zvilniatymut [The labor market of the future: who will be sought and fired]. bbc.com. Retrieved from: https://www.bbc.com/ukrainian/features-55816369 [in Ukrainian].

8. Kaletnik, G.M., & Mazur, A.H. (2016). Naukovo-teoretychni zasady

formuvannia ta rozvytku liudskoho kapitalu v silskykh terytoriiakh [Scientific and theoretical foundations of formation and development of human capital in rural areas]. Ekonomika, finansy, menedzhment: aktualni pytannia nauky i praktyky - Economy, finance, management: topical issues of science and practical activity, 10 (22), 7-25 [in Ukrainian].

9. Kyivskyi, O. (2022). Tendentsii rynku pratsi Ukrainy u 2022 rotsi ta na

shcho varto spodivatysia shukacham roboty u 2023 [Trends in the labor market of Ukraine in 2022 and what job seekers should expect in 2023]. uprom.info. Retrieved from: https://uprom.info/news/tendencziyi-rynku-praczi-ukrayiny-u-2022-roczi-ta-

na-shho-varto-spodivatysya-shukacham-roboty-u-2023/ [in Ukrainian].

10. Liubomudrova, N.P., & Hoichuk, V.I. (2022). Zminy na rynku pratsi v

umovakh voiennoho stanu ta perspektyvy pisliavoiennoho vidnovlennia [Changes in the labor market under martial law and prospects for post-war recovery]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and society, 40. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-

0072/2022-40-31. Retrieved from:

https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1462 [in Ukrainian].

11. Maibutnie rynku pratsi. Protyborstvo tendentsii, yaki budut formuvaty

roboche seredovyshche v 2030 rotsi [The future of the labor market. Countering the trends that will shape the work environment in 2030]. pwc.com. Retrieved from: https://www.pwc.com/ua/uk/survey/2018/workforce-of-the-future-ukr.pdf [in