Теоретико-методологічні основи державного регулювання національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний університет

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Крилов Д.В. Доктор економічних наук, доцент,

Заслужений економіст України, професор

кафедри фінансів, банківської справи та страхування

м. Запоріжжя

Анотація

У статті з'ясовано значення та необхідність державного регулювання економіки, яке дозволяє вирішити низку нагальних проблем, з якими не може впоратися в сучасних умовах ринковий механізм. Особливу увагу приділено аналізу існуючих підходів до розуміння сутності поняття «державне регулювання економіки», серед яких виокремлено три: як діяльність держави, що спрямована на створення умов, необхідних для розвитку економіки країни; як процес макроекономічного управлінського впливу; як сукупність заходів, механізмів та інструментів впливу держави на економічний розвиток. Визначено основні інструменти державно регулювання, які поділено на такі групи: адміністративно-правові, фінансово-економічні та організаційно-інформаційні. З'ясовано, що метою державного регулювання національної економіки є надання гарантій безпеки та досягнення стійкості економіки, а також створення підґрунтя для досягнення економічного зростання. Ключові слова: державне регулювання; інструменти державного регулювання; національна економіка; ринкова економіка; суб'єкт економіки. державний регулювання економіка фінансовий

Annotation

THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS OF STATE REGULATION OF THE NATIONAL ECONOMY

Denys Krylov Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance, Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhia, Ukraine

The article clarifies the importance and necessity of state regulation of the economy, which allows solving a number of urgent problems that the market mechanism cannot cope with in modern conditions, in particular: growing inequality in the distribution of income and wealth; a significant increase in the share of the financial sector, which threatens economic and social development; inefficient use of natural resources and aggravation of environmental problems; active spread of TNCs; polarization of economic development of countries. Particular attention is paid to the analysis of existing approaches to understanding the essence of the concept of “state regulation of the economy”, among which three are singled out: as state activity aimed at creating the conditions necessary for the development of the country's economy; as a process of macroeconomic management influence; as a set of measures, mechanisms and instruments of state influence on economic development. The main instruments of state regulation are defined, which are divided into the following groups: administrative and legal, which are designed to regulate the activities of business entities, guarantee free economic decision-making, protect property rights, ensure competitive relations, which is achieved on the basis of establishing the appropriate regulatory and legal framework, its constant improvement, review and implementation; financial and economic, which are aimed at creating conditions that increase interest and motivate individuals and other subjects of the national economy to economic activity, as well as stimulate participation in solving strategic tasks of the development of society; organizational and informational, the purpose of which is to promote the implementation of administrative-legal and financial-economic levers of regulation. It was found that the strategic goal of state regulation of the national economy is to provide security guarantees and achieve economic stability, as well as create a basis for achieving economic growth, which is possible only on the basis of the activation of innovative processes. Key words: state regulation; instruments of state regulation; national economy; market economy; economic subject.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Поглиблення глобалізації та нові виклики, які спіткали Україну останнім часом, актуалізують питання державного регулювання національної економіки, оскільки в нових складних умовах господарювання тільки використання дієвих механізмів регулювання дозволить відновити вітчизняний господарський комплекс та досягти сталого й високого рівня розвитку економіки. Перевагами державного регулювання є те, що в сучасному світі воно дозволяє вирішити низку важливих завдань, серед яких забезпечення раціонального розподілу ресурсів, їх використання та збереження; покращення якості життя населення та його соціально-економічного забезпечення; інноваційний розвиток людського капіталу; узгодження взаємодії та інтересів й встановлення правил гри між суб'єктами господарської діяльності, населенням та державою тощо. Отже, висока наукова зацікавленість до теоретико-методологічних основ державного регулювання національної економіки обумовлена тим, що воно забезпечує довготривалий та стабільний соціально-економічний розвиток. Доцільність проведення дослідження у цій сфері значно підвищується в нових умовах, що визначаються цифровізацією, інформатизацією, акумулюванням та задіянням ресурсів, необхідних для боротьби за свободу України та її демократичний розвиток.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор

Проблема державного регулювання економіки не є новою для економічної науки. Основи теорії державного регулювання були закладені ще у ХУ ст., проте активний розвиток припав на ХХ ст., що було обумовлено появою кейнсіанства та інституціоналізму. Сьогодні дана теорія не втрачає своєї актуальності й широко вивчається зарубіжними та вітчизняними вченими. В Україні теоретикопрактичне дослідження державного регулювання стало предметом наукового звернення таких науковців: Л. Дідківська [1], М. Диба [2], О. Кахович [3], В. Мельник [5], І. Назаревич [6], А. Стельмащук [8], О. Трофимчук [10], К. Шапошников [7] та інші. Проте, необхідність відбудови національного господарства, що значно постраждало в результаті розгортання повномасштабної війни, потребує подальших досліджень у цій сфері.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття

Незважаючи на значні напрацювання у площині державного регулювання економіки, внаслідок мінливості умов господарювання та появи нових загроз, а також важливості даного питання, наразі залишається актуальним поглиблення й оновлення теоретико-практичних положень регуляторної політики та з'ясування особливостей її реалізації.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою даної статті є визначення основних підходів до розуміння сутності поняття «державне регулювання», виділення його основних інструментів, використання яких дозволяє досягти стратегічних цілей розвитку економіки та країни.

Виклад основного матеріалу дослідження

Ефективне реформування економіки є неможливим без налагодженого та виваженого державного регулювання, що позначається на усіх сферах життєдіяльності людини та суб'єктів господарювання, а також на кінцевому результаті національних перетворень. Концептуальна роль державного регулювання стала визначальною у досягненні Цілей Сталого розвитку, що дозволяють забезпечити національні інтереси України. Крім того, історія розвитку економіки підтверджує, що результативний розвиток країни чи суспільства є можливим лише на основі державного регулювання, адже ринок не є самодостатнім.

Серед причин, що обумовлюють доцільність запровадження зваженої регуляторної політики в сучасних умовах виділяють:

- «зростання нерівності в розподілі доходів та багатства на глобальних та національних рівнях» [4, с. 44];

- суттєве збільшення частки фінансового сектору, що загрожує економічному та соціальному розвитку взагалі;

- неефективне використання природних ресурсів та загострення екологічних проблем;

- активне поширення ТНК;

- «поляризація економічного розвитку країн» [10, с. 207].

Отже, державне регулювання покликане вирішувати низку важливих питань, тому наразі не має сумнівів стосовно того, що воно необхідне для досягнення злагодженого розвитку національної економіки. Друга половина ХХ - ХХІ ст. характеризується одностайністю думок щодо місця, ролі та значення держави у регулюванні господарської діяльності. Сьогодні більшість країн світу сповідує модель змішаної економіки, що передбачає поєднання ринку з регуляторною політикою, відповідно доцільність державного втручання є незаперечною.

На різних етапах розвитку суспільства підходи до державного втручання в економіки значно відрізнялися. Залежно від етапу господарського розвитку пріоритетними ставали ті або інші погляди на масштаби та доречність запровадження державного регулювання. Аналіз сучасної наукової літератури, що присвячена розкриттю сутності державного регулювання, дозволяє виділити три основні підходи до його розуміння, зокрема:

- як діяльність держави, що спрямована на створення умов, необхідних для розвитку економіки країни;

- як процес макроекономічного управлінського впливу;

- як сукупність заходів, механізмів та інструментів впливу держави на економічний розвиток.

Перший погляд можна представити визначеннями, що запропоновані, по-перше, А. Стельмащуком, за яким державне регулювання економіки - це «діяльність держави, що пов'язана зі створенням економічних, правових та соціальних передумов, які необхідні для функціонування економічного механізму згідно з цілями й пріоритетами державної економічної політики» [8]. По-друге, О. Кахович, що визначає державне регулювання економіки як «сферу діяльності держави для цілеспрямованого впливу на поведінку учасників ринкових відносин із метою забезпечення пріоритетів державної економічної політики» [3].

Другий підхід більш цілісно розкриває дефініція, запропонована Л. Дідківською, а саме державне регулювання економіки - це «система державних заходів для здійснення підтримуючої, компенсаційної та регулюючої діяльності держави, спрямованої на створення нормальних умов ефективного функціонування ринку та вирішення складних соціально-економічних проблем розвитку національної економіки і всього суспільства» [1]. Крім того, розкриваючи даний погляд варто навести визначення В. Мельника, який визначає державне регулювання економіки як «засіб забезпечення рівноваги економіки країни загалом та сталого розвитку окремих територій зокрема» [5, с. 88].

Останній підхід має найбільшу кількість прихильників, серед яких виділяємо К. Шапошникова та М. Дибу. Перший з них визначає, що державне регулювання та управління економіки є «особливим видом управлінських відносин між органами державної влади, місцевого самоврядування та суб'єктами підприємництва» [7]. Для другого, державне регулювання економіки - це «цілеспрямований вплив на сфери, галузі економіки для вирішення ситуації, явища та умов соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникнути труднощі, проблеми які не вирішуються автоматично або можуть бути вирішені у віддаленому майбутньому, тоді як їх вирішення конче потрібне для нормального функціонування економіки та підтримання соціальної стабільності» [2].

Узагальнення наведених підходів дозволяє визначити державне регулювання економіки як цілеспрямований вплив держави на господарську діяльність та взаємодію ринкових суб'єктів, що реалізується завдяки впровадженню комплексу заходів, інструментів, методів та механізмів, дія яких спрямована на попередження та усунення фактичних відхилень від визначених цільових орієнтирів з метою досягнення гармонійного та ефективного розвитку економіки держави з урахуванням мінливої динаміки факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

Ми вважаємо, що основною метою державного регулювання національної економіки є надання гарантій безпеки та досягнення стійкості економіки, а також створення підґрунтя для економічного зростання, що наразі є можливим лише на основі активізації інноваційних процесів. Проте, даний аспект також є доволі дискусійним. Так,

І. Назаркевич наголошує, що «при з'ясуванні мети державного регулювання доцільно виокремлювати два основних напрями. Перший: забезпечення економічного росту, що є можливим завдяки прогресу економіки держави або регіону. Другий: забезпечення економічного росту, який досягається лише в умовах економічної стабільності й передбачає запобігання гіперінфляції та підтримку стабільних цін; попередження значного бюджетного дефіциту, зовнішнього боргу та пасивного сальдо в зовнішній торгівлі; гарантування трудової зайнятості, запобігання безробіття» [6, с. 54].

У цілому основні інструменти державного регулювання економіки поділяють на три основні групи: адміністративно-правові (прямі), фінансово-економічні (непрямі) та неекономічні або інформаційно-організаційні. Головним завданням перших є регламентація діяльності суб'єктів господарювання, гарантування вільного прийняття економічних рішень, захист прав власності, забезпечення конкурентних відносин, що досягається на основі встановлення відповідної нормативно-правової бази, постійного її вдосконалення перегляду та реалізації. Прямі або опосередковані інструменти державного регулювання спрямовані на створення умов, що підвищують інтерес та мотивують до економічної діяльності, а також заохочують до участі у вирішенні стратегічних завдань розвитку суспільства.

Основною метою неекономічних інструментів є сприяння впровадженню прямих та непрямих методів регулювання, що здійснюється через консультативну та інформаційну діяльність (попередження, повідомлення, надання необхідної інформації) й агітаційно-рекомендаційних кампаній, які заохочують до відповідної поведінки.

Кожен із представлених інструментів регуляторної політики відіграє свою роль й доповнює інші. Лише їх комплексне застосування дозволяє усувати можливі протиріччя між окремими елементами системи та досягти ефективності. Більш детальну характеристику інструментів державного регулювання національної економіки представлено на рис. 1.

Аналіз світового досвіду свідчить, що вагомим інструментом досягнення встановлених цілей соціально-економічного розвитку суспільства є використання цільових програм. Наразі програмно-цільовий метод активно використовується під час прогнозування та планування. Також вони дозволяють сконцентрувати ресурси, що необхідні для системного та комплексного вирішення стратегічних й поточних завдань розвитку країни.

Рис. 1 Інструменти державного регулювання національної економіки

Джерело: систематизовано автором

Таким чином, державне регулювання національної економіки має важливе значення в сучасних умовах господарювання й особливо в країнах, що розвиваються, до групи яких належить Україна. Одним з суттєвих результатів ефективного державного регулювання є збільшення вартості національного багатства, що досягається «за рахунок зростання людського капіталу» [9, с. 135]. Серед інших здобутків державного регулювання варто виділити мінімізацію негативних проявів перебігу ринкових процесів; створення сильної системи соціального захисту, що характеризується адресністю; формування правових, фінансових та інших передумов ефективного розвитку ринку тощо. В цілому державне регулювання національної економіки є необхідним задля зведення до мінімуму негативних проявів ринку.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Отже, державне регулювання є важливим інструментом у досягненні стабільного економічного розвитку та конкурентоспроможності. Поєднання елементів ринкової економіки та державного регулювання дозволяє вирішити низку нагальних соціально-економічних проблем сьогодення. Вважаємо, що перспективним напрямом подальших наукових пошуків має стати удосконалення теоретико-методичних аспектів та розробка на їх основі структурно-функціональної моделі державного регулювання національної економіки України, яка повинна враховувати специфіку сучасних умов господарювання, які обумовленні розгортанням повномасштабних воєнних дій та їх наслідками, а також сприяти досягненню сталого та ефективного розвитку економіки та суспільства в цілому.

Бібліографічний список

1. Didkivska, L.I. & Holovko L.S. (2006). Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky: Navchalnyi posibnyk [State regulation of the economy: Study guide]. Kyiv: “Znannia” [in Ukrainian].

2. Dyba, M.I. (2001). Mekhanizm rehuliuvannia v perekhidnii ekonomitsi [Mechanism of regulation in a transition economy]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

3. Kakhovych, O.Q. & Yuzheka, R.S. (2015). Osoblyvosti derzhavnoho rehuliuvannia ekonomiky [Peculiarities of state regulation of the economy]. Aktualni problemy derzhavy i prava - Actual problems of the state and law. Vol. 75, 119-126. [in Ukrainian].

4. Lozychenko, O. (2021). Derzhavne rehuliuvannia natsionalnoi ekonomiky: sutnist ta osoblyvosti realizatsii [State regulation of the national economy: essence and features of implementation]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia - Problems and prospects of economics and management. Vol.4 (28), 43-51. DOI: 10.25140/2411-52152021-4(28)-43-51 [in Ukrainian].

5. Melnyk, V.B. (2018). Derzhavne rehuliuvannia hospodarskoi diialnosti v umovakh suchasnoi ekonomichnoi polityky Ukrainy [State regulation of economic activity in the conditions of modern economic policy of Ukraine]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky - Global and national economic problems. Vol. 23, 88-90. [in Ukrainian].

6. Nazarkevych, I.B. (2020). Derzhavne rehuliuvannia strukturnykh zmin v ekonomitsi Ukrainy: problemy ta perspektyvy: monohrafiia [State regulation of structural changes in the economy of Ukraine: problems and prospects: monograph]. Lviv: “LNU imeni Ivana Franka” [in Ukrainian].

7. Shaposhnykov, K. & Holovko, O. (2019). Public regulation and administration in the sphere of small business. Baltic Journal of Economic Studies. Vol. 5, No. 4, 236-242. DOI: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-4-236-242.

8. Stelmashchuk, A.M. (2000). Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky: navchalnyi posibnyk. [State regulation of the economy: Study guide]. Ternopil: “TANH”. [in Ukrainian].

9. Tochylina, Yu. (2020). Rol derzhavy u formuvanni ta rozvytku liudskoho kapitalu. [The role of the state in the formation and development of human capital]. Intelekt ХХІ. Naukovyi ekonomichnyi zhurnal - Intelligence XXI. Scientific economic magazine. Vol.5, 134-138. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-8801/2020-5.25 [in Ukrainian].

10. Trofymchuk, O.A. (2020). Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky: teoretychne pereosmyslennia u XXI st. [State regulation of the economy: a theoretical rethinking in the XXI century]. Ekonomika ta derzhava - Economy and State. Vol.6, 206-212. DOI: 10.32702/2306-6806.2020.6.206 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru