Вплив Covid 19 на світову економіку: аналітика і перспективи
Вплив Covid 19 на світову економіку. Ризики розповсюдження цієї хвороби, профілактичні заходи щодо її профілактики. Макроекономічний вплив нового коронавірусу на світовий ВВП, торгівлю товарами та різні галузі, заходи для виведення економіки з кризи.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.12.2023 |
| Размер файла | 113,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вплив Covid 19 на світову економіку: аналітика і перспективи
Манн Р.В.
д.е.н., професор, зав. кафедри економіки та управління, Черкаський державний технологічний університет
Баранов Г.О.
викладач кафедри економіки та управління, Черкаський державний технологічний університет
Ткаченко А.А.
к.е.н., доцент, доцент кафедри обліку та фінансів, Черкаський державний бізнес-коледж
З розвитком космополітизації і глобалізації, щільність населення і масштабний потік населення, економіка стає більш інтегрованою. Вплив цих чинників на економічні процеси безпрецедентний. Спалах COVID-19 підірвав китайську економіку і поширюється по всьому світу. Прогресування цієї хвороби та її вплив на економіку - невизначені. Через високу поширеність, смертність і інкубаційний період основними профілактичними заходами є контроль соціальної дистанції та ізоляції, що унеможливлює багато видів економічної діяльності. Вважають, що через пандемію світовий ВВП впаде на 3%, тоді як найсильніше постраждають країни, які розвиваються (в середньому на 4%, а в деяких більше 6,5%). У 2020 р. через пандемію COVID-19 світова торгівля товарами впала на 13%. Зважаючи на всі вище викладені характеристики, є необхідність проаналізувати макроекономічний вплив нового коронавірусу на світовий ВВП, торгівлю товарами (взявши за приклад Китай та інші країни) та різні галузі, а також запропонувати деякі заходи для виведення економіки з кризи.
Ключові слова: коронавірус, економічна криза, економіка, макросередовище.
Mann R.V.
Doctor of Economics, Full Professor, Head of the Department of Economics and Management, Cherkasy State Technological University
Baranov H.O.
teacher of the Department of Economics and Management, Cherkasy State Technological University
Tkachenko A.A.
PhD (Economics), Associate Professor Associate Professor of the Department of Accounting and Finance,
Cherkasy State Business College
THE IMPACT OF COVID19 ON THE WORLD ECONOMY: ANALYTICS AND PROSPECTS
With the development of cosmopolitanism and globalization, population density and large-scale population flow, the economy is becoming more integrated. The impact of these factors on economic processes is unprecedented. The outbreak of CO VID-19 has undermined the Chinese economy and is spreading around the world. The progression of this disease and its impact on the economy are uncertain. Due to the high prevalence, mortality and incubation period, the main preventive measures are the control of social distance and isolation, which makes many types of economic activity impossible. It is believed that due to the pandemic, the global GDP will fall by 3%, while developing countries will suffer the most (by an average of 4%, and in some more than 6.5%). In 2020, due to the CO VID-19 pandemic, global trade in goods fell by 13%. Taking into account all the above characteristics, there is a need to analyze the macroeconomic impact of the new coronavirus on world GDP, trade in goods (taking China and other countries as an example) and various industries, as well as to propose some measures to bring the economy out of the crisis.
Keywords: coronavirus, economic crisis, economy, macro environment
Постановка проблеми
Covid-19 стрімко поширюється по всьому світу з першого відкриття нового вірусу корони в китайському місті Ухань наприкінці 2019 р. Наприклад, Тедрос Адханом Гебрейесус зазначив, що новий вірус корони COVID-19 підірвав світову економіку. Через високу поширеність, високу смертність і інкубаційний період основними профілактичними заходами є контроль соціальної дистанції та ізоляції, що унеможливлює багато видів економічної діяльності. COVID-19 змінив макросередовище світової економіки починаючи з аспектів сукупного попиту та загальної пропозиції, доходів від праці та торгівлі на фінансовому ринку. Але до 2020 р. люди не ставилися до інфекційних захворювань як до важливого фактору, що впливає на економіку.
Згідно з щорічним прогнозом, опублікованим СОТ, світова торгівля товарами впаде від 13 до 32% у 20-х рр. ХХІ ст. через пандемію COVID-19. Економісти СОТ вважають, що зниження, ймовірно, перевищить спад торгівлі, викликаний світовою фінансовою кризою 2008-2009 рр. Торгівля, ймовірно, впаде більш різко, особливо в електроніці та автомобільній галузі. Торгівельні послуги виростуть через введення транспортних обмежень та обмежень на поїздки, а також закриття багатьох закладів роздрібної торгівлі. Прогнозують, що світовий ВВП впаде на 3%, тоді як найсильніше постраждають країни, що розвиваються (на 4-6,5%) [1].
Актуальність дослідження в тому, що існує необхідність більш глибокого аналізу макроекономічного впливу коронавірусу на світову економіку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Під час пандемії коронавірусу у засобах масової інформації відбувалася дискусійне обговорення проблеми поширення пандемії на світову економіку, де свої думки висловлювали міністри, представники силових структур, відомі економісти, соціологи та політологи, інші провідні експерти з цього питання. Зокрема, це А. Гурріа, К. Лагард, Р. Хатт, І. Петрашко, А. Пустова, В. Медечук, А. Амелін, А. Блінов, В. Каценельсон, Ю. Лаврик, Д. Монін та ін. Проблематика коронавірусу виявилася небаченою проблемою, яка виникла з часів епідемії іспанки 1918-1920 рр.
Вирішення економічних та фінансових проблем відбувалося в цей час фактично у ручному режимі, інструментів подолання кризи не існувало, так як прецинденту не існувало до цього часу.
Формулювання цілей статті. Мета дослідження полягає в тому, щоб дослідити та узагальнити інформацію про основні аспекти впливу коронавірусу на макросередовище та визначити наслідки економічної кризи на світову економіку та шляхи подолання економічної рецесії.
Виклад основного матеріалу
Вплив пандемії COVID-19 на економіку помітно відрізняється від минулих спадів в економічному житті країн. Означено зв'язок між розповсюдженням інфекції та зниженням пропозиції робочої сили. Карантини, регіональні локдауни та соціальне дистанціювання зазвичай приймаються для стримування вірусу, але це викликає закриття робочих місць, порушує ланцюжки поставок і знижує продуктивність. Звільнення, зниження доходів, страх захворіти і підвищена невизначеність змушують людей витрачати менше, викликаючи подальше закриття бізнесу і втрату робочих місць. Все це призводить до зупинки значної частини економіки (МВФ). Ці внутрішні перебої поширюються на торгових партнерів через торгівлю та ланцюжок створення вартості. У порівнянні з великою депресією 2008 р., вплив COVID- 19 на світову економіку є більш серйозним. За прогнозами МВФ, світ втратить 9 трлн дол. США, що еквівалентно ВВП Японії та Німеччини, що в 6 разів більше, ніж у Південної Кореї. Приклад впливу нового коронавірусу на ВВП різних країн наведено в табл. 1.
Таблиця 1 Вплив COVID-19 на світову економіку порівняно з економічною кризою 2009 р. (%)[4]
|
Темпи зростання ВВП |
2008 р. |
2009 р. |
2019 р. |
2020 р. |
2021 р. |
|
|
Світ |
3,0 |
-0,1 |
2,9 |
-3,0 |
5,8 |
|
|
Китай |
9,7 |
9,4 |
6,1 |
1,2 |
9,2 |
|
|
Японія |
-1,1 |
-5,4 |
0,7 |
-5,2 |
3,0 |
|
|
Корея |
3,0 |
0,8 |
2,0 |
-1,2 |
3,4 |
|
|
США |
-0,1 |
-2,5 |
2,3 |
-5,9 |
4,7 |
|
|
АСЕАН-5 |
5,4 |
2,5 |
4,8 |
-0,6 |
7,8 |
|
|
Європейський Союз |
0,9 |
-4,2 |
1,7 |
-7,1 |
4,8 |
|
|
Африка |
4,5 |
3,2 |
3,2 |
-1,7 |
4,6 |
Як бачимо, у 2009 р. через економічну кризу світовий ВВП скоротився лише на 0,1%, але у 2020 р. світова економіка скоротиться на 3%. У всіх перерахованих країнах, крім Китаю, економічне зростання різко знижується і навіть економічне зростання Китаю на 4,8% нижче, ніж прогнозував МВФ до спалаху в січні. Найбільший негативний вплив на ЄС становитиме 7,1%, за ними йдуть 5,9% США та 5,2% Японія [2].
За даними Корейської торгової асоціації, спалах COVID -19 глобально підірвав світову торгівлю товаром. Візьмемо для прикладу Китай, щоб пояснити його вплив на імпорт та експорт з Кореєю, Японією та США, як це видно з табл. 2.
Це свідчить про те, що в першому кварталі 2020 р. весь імпорт і експорт Китаю з США, Кореєю, Японією, є негативними. Особливо в США, найбільші темпи зростання імпорту та експорту становлять -23,54%, а в березні - -36,47%. Найбільші темпи зростання імпорту Китаю з Кореєю становили -17,91% у квітні, а експорт -13,01% у лютому. З Японією найбільші темпи зростання експорту досягли -47,02% у лютому, а імпорт -8,75% у березні.
Таблиця 2. Темпи зростання товарообігу між Китаєм та іншими країнами, млрд дол. США [13]
|
Обсяг торгівлі і темпи зростання |
2020 р. |
2019 р. |
Темпи зростання, % |
2020 р. |
2019 р. |
Темпи зростання, % |
||
|
Країна |
Місяць |
Обсяг імпорту |
Обсяг експорту |
|||||
|
США |
3 |
7,971,890 |
10,426,534 |
-23,54 |
19,805,426 |
31,175,673 |
-36,47 |
|
|
2 |
6,815,003 |
8,433,552 |
-19,19 |
22,813,059 |
33,194,398 |
-31,27 |
||
|
1 |
7,215,277 |
7,134,336 |
1,13 |
33,280,571 |
41,603,831 |
-20,01 |
||
|
Японія |
3 |
11,072,992 |
12,134,768 |
-8,75 |
13,316,389 |
13,935,852 |
-4,45 |
|
|
2 |
10,565,088 |
10,599,601 |
-0,33 |
6,265,724 |
11,826,917 |
-47,02 |
||
|
1 |
8,338,718 |
8,910,999 |
-6,42 |
16,144,501 |
17,103,441 |
-5,61 |
||
|
Корея |
4 |
10,203,532 |
12,429,814 |
-17,91 |
9,616,908 |
9,793,054 |
-1,80 |
|
|
3 |
10,684,398 |
11,442,781 |
-6,63 |
8,949,028 |
8,804,782 |
1,64 |
||
|
2 |
8,827,088 |
9,532,194 |
-7,40 |
5,552,953 |
6,383,455 |
-13,01 |
||
|
1 |
9,645,824 |
10,836,336 |
-10,99 |
9,424,173 |
10,338,825 |
-8,85 |
Обсяги як імпорту, так і експорту між Китаєм та США, Японією та Кореєю скорочуються в першому кварталі поточного року порівняно з останнім кварталом минулого року, рис. 1-2 [11-12].
Рис. 1. Обсяг імпорту Китаєм за останні два квартали
Рис. 2. Обсяг експорту Китаю за останні два квартали
Як видно з графіку імпорту та експорту, порівняно з останнім кварталом 2019 р., імпорт у першому кварталі 2020 р. суттєво скоротився. З локдауном м. Ухань 23 січня 2020 р. Китай вступив в найжорстокіший період епідемії, і обсяг його експорту різко впав. Експорт до Японії впав на 61%. Оскільки епідемія в США була важкою, експорт різко знизився в лютому і березні, в той час як Корея і Японія трохи відновилися в міру ослаблення епідемії.
Коли епідемія все ще триває в багатьох країнах, вплив первинної промисловості буде ще більше посилюватися. Наприклад, Сполучені штати Америки евтаназували свиней, скидали молоко та виконували інші дії економічної депресії. Наприклад, в Німеччині знищили багато пива, ресторани швидкого харчування не могли виготовити гамбургери тощо. Через спалах епідемії перекривається і перевезення сільськогосподарських засобів виробництва, корми для тваринництва і птахівництва важко потрапляють на ринок і з ринку, а овочі і фрукти не можуть вийти на ринок, через що завдаються великі збитки і відходи у господарствах [3].
Виробничий сектор є основною частиною економіки, оскільки на нього припадає майже 16% світового ВВП (за даними 2018 р.). За оцінкою Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), спалах COVID-19 призвів до скорочення ВВП на 5-15% через падіння виробничого сектора в поєднанні з зупинкою заводів.
Через епідемії COVID-19 по всьому світу виробники автомобілів, продуктів харчування та напоїв, хімічних речовин, машин, електротехніки та електроніки, металу, авіації, фармацевтики та літаків стикаються з побоюваннями щодо наявності сировини. Через пандемію спостерігається високий попит на медичні матеріали. Згідно з даними підрахунку UN COMTRADE, у 2018 р. експорт Китаєм медичних масок становив 46,0% від загального світового експорту, а експорт захисного одягу становив 49,3% від загального світового експорту. В умовах глобального поширення епідемії, у 2020 р. продукцією з великою оціночною експортною вартістю вважають, переважно, медичні маски, одноразові головні убори, медичні рукавички (пластикові матеріали), ультразвукові КТ, медичні окуляри, захисний одяг, монітори пацієнта, спиртові ватяні, кулькові ватяні палички, респіратори та інфрачервоні термометри тощо [4].
Зі спалахом COVID-19 особливо сильно постраждав сектор подорожей і туризму. За оцінками, туристична галузь Європейського союзу втрачає близько 1 мільярда євро доходу на місяць внаслідок спалаху хвороби. Через серйозність обмежень на поїздки та очікувану глобальну рецесію, за оцінками Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), доходи від пасажирських перевезень у галузі у 2020 р. впали на більше 250 млрд дол. США, що на 44% нижче показника 2019 р. Згідно зі статистикою Міністерства транспорту Китаю, у 2020 р. залізниця відправила 210 млн пасажирів, що становить скорочення на 47,3%, пасажирів автомагістралей на 1,21 млрд пасажирів, а пасажирів цивільної авіації 38,39 млн - у річному вимірі зниження на 47,5% [5].
Але є і зростання, наприклад, попит на онлайн-сервіси піднялися. Слухають пісні, фітнес, навчаються через онлайн-курси, виконують дистанційну роботу, онлайн проводять медичні консультації. Очікується, що ринковий масштаб онлайн-освіти в 2020-х роках перевищить 300 млрд юанів у Китаї [6].
Через спалах COVID-19 важко перемістити сільськогосподарську продукцію первинної галузі на переробку у вторинній галузі, що призводить до втрат і відходів. При цьому хімічні добрива та машини, вироблені вторинною промисловістю, поставляються фермерам, що в подальшому впливає на первинну промисловість. Зупинка або уповільнення розвитку вторинної промисловості спричинила втрату транспортування третинної промисловості. Навіть якщо вторинна промисловість виробляє продукцію, відсутність робочої сили для транспортування також зробить продукцію нездатною досягти наступної стадії переробки. Нестача торгового персоналу в третинній промисловості призводить до повільного переміщення або розтрати товарів в первинній і вторинній галузях. Також це пов'язано із закриттям індустрії туризму та громадського харчування, що негативно впливає на первинну галузь. Через дотримання соціальної дистанції та меншу кількість людей, всі галузі будуть обмежувати одна одну. Вплив COVID-19 на три галузі показано на рис. 3.
З безперервним спалахом нової пневмонії, діяльність різних міжнародних організацій опинилися під загрозою. Але для подолання труднощів країнам необхідно посилити координацію політики та співпрацю, досягти економічної стабільності за допомогою програм економічного порятунку та стимулювання, а також не допустити, щоб біологічна криза переросла в економічну кризу. Щоб впоратися з майбутніми епідеміями, для вивчення точок зростання епідемій, необхідно буде посилити будівництво інфраструктури, такої як медичне страхування та штучний інтелект, слід створювати постійні інновації та реформувати галузі [7].
Рис. 3. Вплив COVID-19 на три галузі: первинна, вторинна, третинна [10]
СОТ як організація, створена для глобального керування торгівельною діяльністю, також здійснює іншу економічну діяльність, засновану на захисті безпеки людини. СОТ підписало дві Угоди, які стосуються заходів, прийнятих членами для захисту здоров'я населення або громадської безпеки (Угода про застосування санітарних та фітосанітарних пом'якшень (Угода SPS) та Угоду про технічні бар'єри в торгівлі (Угода TBT). Лідери Всесвітньої митної організації (ВМО) і Світової організації торгівлі (СОТ) 6 квітня 2020 р. виступили зі спільною заявою, в якій пообіцяли спільно працювати над просуванням торгівлі медичними товарами, продуктами харчування, енергією та іншими необхідними матеріалами. Члени повинні посилити співпрацю для полегшення та спрощення транскордонних процедур, особливо для надання пріоритету тим, що стосуються експорту та імпорту товарів першої необхідності, щоб впоратися з COVID-19. Система ООН 25 березня 2020 р. запустила консолідоване гуманітарне звернення, в рамках якого попросила виділити 110 млн дол. США на захист продовольчої безпеки вразливого сільського населення.
Як казав Білл Гейтс, світ потребує допомоги зараз, як ніколи. Зіткнувшись з труднощами, світ потребує співпраці, що було б більш ефективним, ніж діяти поодинці, оскільки це мало б позитивний ефект поширення через торгівлю та покращення довіри [8].
Будівництво інфраструктури включає державні інвестиції в охорону здоров'я, транспортну інфраструктуру та зміну клімату. У відповідь на азіатську фінансову кризу 1998 р. і світову економічну кризу в 2008 р. китайський уряд інвестував кошти в великомасштабну інфраструктуру, значно скоротивши транспортні витрати, підвищивши ефективність розподілу ресурсів між регіонами, і підвищивши глобальну конкурентоспроможність виробленого в Китаї. По-перше, необхідні кваліфіковані державні інвестиції в системи догляду за здоров'ям для захисту людей і мінімізації ризиків від майбутніх епідемій. По-друге, нові інфраструктури, такі як 5G, штучний інтелект, промисловий Інтернет, розумне місто, цифрова економіка, освіта, медична та інша нова інфраструктура, повинні поєднувати традиційні інфраструктури для культивування нової точки економічного зростання [9].
У розвинених країнах машини створили 85% ВВП. Країнам, що розвиваються, життєво важливо зміцнювати інновації та науковий розвиток. Логістика має великий вплив на різні галузі, і інновації методів логістики, таких як дрони, які зіграють важливу роль у майбутньому розвитку.
Висновки
В дослідженні надано порівняння впливу COVID-19 і економічної кризи 2009 р. на світовий ВВП. Надано ґрунтовний аналіз і порівняння змін обсягів імпорту та експорту, на які вплинула епідемічна ситуація Китаю, США, Японії і Південної Кореї. В статті пояснюється вплив різних галузей для забезпечення фундаменту для майбутніх контрзаходів, представлені деякі пропозиції щодо боротьби з економічними наслідками COVID-19 для розвитку економіки. Глобальна криза вимагає глобальної реакції і виникає потреба в співпраці не тільки в галузі охорони здоров'я, але і в питаннях торгівлі, фінансів і макроекономічної політики. Саме цим питанням і мають бути присвяченими подальші дослідження.
Список використаних джерел
covid 19 світова економіка
1. Maliszewska M., Mattoo A., Van Der Mensbrugghe D. The potential impact of COVID-19 on GDP and trade: A preliminary assessment. World Bank Policy Research Working Paper. 2020. Рр. 9211.
2. IMF.World economic outlook: The great lockdown, International Monetary Found Report, 2020. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WEO/Issues/2020/04/14/weo-april- 2020.
3. COVID-19: Our hungriest, most vulnerable communities face “a crisis within a crisis. (2020). A food and agriculture organization of the United Nations. URL: http://www.fao.org/news/story/en/item/1269721/icode/.
4. Shen G. The Impacts of Global Spread of COVID-19 Epidemic on International
Trade and the Corresponding Countermeasures, Frontiers.
https://doi.org/10.16619/j.cnki.rmltxsqy.2020.30.005.
5. Xingcheng L., Dehao Y., Wanying Ch., Jimmy F. A machine learning based forecast model for the COVID-19 pandemic and investigation of the impact of government intervention on COVID-19 transmission in China. The Hong Kong University of Science and Technology, 2020. URL: http://www.mot.gov.cn/jiaotongyaowen/202002/t20200220_3334989.html.
6. Zheng J., Fu Y, Tao J. Impact of the Covid-19 Epidemic on Consumption Economy and Countermeasures Analysis. Consumer economics. 2020. №4. Рр. 1-9.
7. Tong J., Sheng B., Jiang D. et al. Global Economy amid the COVID-19 Outbreak and Challenges for China. International Economic Review. 2020. №3. Рр. 9-28.
8. Broone L. Tackling the fallout from COVID-19. China Policy Review. 2020. №2. Рр. 138-144.
9. Liao M., Zhang M. Novel coronavirus pneumonia's impact on China's economic growth. Fujian Forum (Humanities and social sciences). 2020. №4. Рр. 25-33.
10. Canuto O. Overlapping globalizations. Capital Finance International. Winter. 2018. URL: https://www.imf.org/external/datamapper/NGDP_RPCH@WEO/OEMDC/ADVEC/WEOWORLD.
11. Canuto O. Can Services Replace Manufacturing as an Engine for Development?
Capital Finance International, Spring. 2018. URL:
http://www.fao.org/news/story/en/item/1269721/icode/.
12. Canuto O. The US-China Trade War Is Accelerating China's Rebalancing. Policy Center for the New South. 2019. November.
13. Canuto O. How Coronavirus Poses New Risks to Latin America's Sputtering Economies. Americas Quarterly. 2020. February.
REFERENCES
1. Maliszewska, M., Mattoo, A., Van Der Mensbrugghe, D. (2020). The potential impact of COVID-19 on GDP and trade: A preliminary assessment. World Bank Policy Research Working Paper, 9211.
2. World economic outlook: The great lockdown. (2020). International Monetary Found Report. https://www.imf.org/en/Publications/WEO/Issues/2020/04/14/weo-april-2020.
3. COVID-19: Our hungriest, most vulnerable communities face “a crisis within a crisis. (2020). A food and agriculture organization of the United Nations. http://www.fao.org/news/story/en/item/1269721/icode/
4. Shen, G. (2020). The Impacts of Global Spread of COVID-19 Epidemic on International Trade and the Corresponding Countermeasures, Frontiers https://doi.org/10.16619/j.cnki.rmltxsqy.2020.30.005
5. Xingcheng, Lu, Dehao, Y., Wanying, Ch., Jimmy, F. (2020). A machine learning based forecast model for the COVID-19 pandemic and investigation of the impact of government intervention on COVID-19 transmission in China. The Hong Kong University of Science and T echnology http://www.mot.gov.cn/jiaotongyaowen/202002/t20200220 3334989.html
6. Zheng, J., Fu, Y., Tao, J. (2020). Impact of the Covid-19 Epidemic on Consumption Economy and Countermeasures Analysis. Consumer economics, 4, 1-9.
7. Tong, J, Sheng, B, Jiang, D., et al. (2020). Global Economy amid the COVID-19 Outbreak and Challenges for China. International Economic Review, 3, 9-28.
8. Broone, L. (2020). Tackling the fallout from COVID-19. China Policy Review, 2, 138-144.
9. Liao, M, Zhang, M. (2020). Novel coronavirus pneumonia's impact on China's economic growth. Fujian Forum. Humanities and social sciences, 4, 25-33.
10. Canuto, O. (2018). Overlapping globalizations. Capital Finance Internationa. Winter.
11. Canuto, O. (2018). Can Services Replace Manufacturing as an Engine for Development? Capital Finance International, Spring.
12. Canuto, O. (2019). The US-China Trade War Is Accelerating China's
Rebalancing. Policy Center for the New South, November.
13. Canuto, O. (2020). How Coronavirus Poses New Risks to Latin America's Sputtering Economies. Americas Quarterly, February.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна характеристика інфляції як економічного процесу. Динаміка інфляційних процесів в Україні, їх вплив на економіку країни. Антикризова та антиінфляційна політика керівництва держави та засоби її здійснення. Заходи захисту національного виробника.
реферат [464,2 K], добавлен 08.09.2014Загальна характеристика національної економіки, її головні ознаки. Бюджет як основа державних фінансів. Чотири фази економічного циклу: спад, депресія, пожвавлення, зростання. Дефляція як засіб боротьби з інфляцією, її вплив на національну економіку.
реферат [2,3 M], добавлен 17.01.2012Потенційний вплив росту податків на споживання і заощадження, розгляд кейнсіанської моделі. Вплив системи оподаткування на економіку. Розрахунок рівня інфляції при природному рівні безробіття. Крива Філіпса в освітленні теорії раціональних очікувань.
контрольная работа [78,1 K], добавлен 03.04.2010Аналіз результатів діяльності транснаціональних корпорацій як потужних глобальних економічних систем та визначення їх впливу на економіку України з точки зору корисності та перспектив розвитку. Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України.
статья [117,3 K], добавлен 19.09.2017Історична основа Світової організації торгівлі. Історія ГАТ. Торговельні переговори в рамках ГАТТ. Правові основи і структура СОТ. Перспективи вступу України до СОТ. Сучасна економіка інтегрується у світову торгівлю, розвивається світовий ринок.
курсовая работа [31,4 K], добавлен 13.02.2004Характеристика процесу європейської інтеграції та його витоків. Етапи розширення Європейського Союзу. Економічна інтеграція України в світову структуру. Проблеми та перспективи інтеграції вітчизняної економіки до глобального економічного середовища.
реферат [91,2 K], добавлен 02.06.2015Визначення терміну "міжнародні економічні відносини"; показники, що впливають на світову торгівлю товарами та послугами. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності України. Поняття платіжного балансу, функції та види операцій на валютному ринку.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 14.01.2013Система оподаткування, як основа поступального розвитку ринкового господарства. Заходи інноваційно-інвестиційної спрямованості бюджету. Динаміка та співвідношення доходів і видатків в держбюджеті України, їх вплив на інноваційно-інвестиційну діяльність.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 21.02.2012Сутність, функції, принципи організації оплати праці. Особливості її регулювання в Україні. Дослідження організації цієї сфери на ПАТ "Галант". Формування і функціонування системи оплати праці, напрями вдосконалення, вплив на економіку підприємства.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 04.12.2016Причини походження інфляції, стадій її розвитку та показники виміру. Вплив інфляційного навантаження на соціальну безпеку України. Наслідки інфляції у країнах Євросоюзу. Причини інфляційного процесу у США. Вплив інфляції на економіку, шляхи її подолання.
курсовая работа [230,9 K], добавлен 26.04.2015Економічна сутність інвестицій та їх класифікація. Фактори інвестиційної політики, особливості їх ранжування. Сучасний стан розвитку інвестування в Україні, його проблеми та перспективи розвитку. Міжнародний досвід здійснення інвестиційної політики.
курсовая работа [324,2 K], добавлен 14.03.2013Характеристика імпорту товарів та послуг як купівлі та ввезення товарної продукції з-за кордону з метою їх реалізації на внутрішньому ринку. Стратегія інтеграції України у світову економіку: поліпшення інвестиційного клімату та стимулювання експорту.
реферат [92,1 K], добавлен 16.02.2012Аналіз сучасного стану державного сектора української економіки. Сутність і класифікація політичних ризиків, методи їх оцінки та вплив на національну економіку різних країн. Дослідження проблем України, що призводять до зростання загального рівня ризиків.
научная работа [40,4 K], добавлен 13.03.2013Перспективи створення конкурентоспроможного промислового комплексу України. Вплив фінансово-боргової кризи у країнах Європи на скорочення попиту на основну експортну продукцію держави. Модернізація як спосіб формування ефективної економіки країни.
контрольная работа [886,7 K], добавлен 18.12.2013Історія становлення грошової системи в Україні: структура, сутність. Особливості функціонування Національного банку. Аналіз кон’юнктури товарно-грошових відносин. Особливості інтеграції України у світову економіку. Позиції у світовій організації торгівлі.
дипломная работа [108,9 K], добавлен 08.02.2010Оцінка інвестиційного клімату в Україні. Масштаби та структура іноземного інвестування в економіку України. Рекомендації щодо підвищення ефективності державного регулювання інвестиційної діяльності, зокрема, іноземного інвестування в економіку України.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 31.03.2014Поняття монополізації та її види. Монопольні тенденції в світовій економіці. Монополізація економіки в Україні, її вплив на суспільний розвиток, негативні та позитивні наслідки. Основні монополістичні суб'єкти України та вплив держави на їх діяльність.
реферат [381,5 K], добавлен 20.05.2015Суть фінансової безпеки держави, фактори, що на неї впливають. Чинники появи фінансової кризи, наслідки найбільших економічних криз. Шляхи мінімізації їх наслідків. Підходи до збереження економічної безпеки держави, недопущення розвитку кризових явищ.
курсовая работа [223,0 K], добавлен 02.10.2013Передумови інтеграції підприємств у світову економіку. Аналіз виробничої та зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Вінницька кондитерська фабрика". Організація ефективної системи управління підприємством. Оцінка ризику реалізації інвестиційних проектів ЗЕД.
магистерская работа [347,0 K], добавлен 22.06.2011Порівняння зростання доходів і індексу споживчих цін. Суб'єктивне визначення населенням сфер свого життя, які найбільше зазнали вплив проявів економічної кризи. Економіко-правові і організаційні основи підтримання купівельної спроможності українців.
эссе [572,4 K], добавлен 04.10.2013
