Сучасні пріоритети соціального розвитку: вплив глобальних трансформацій і завдання України (по)воєнного періоду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні пріоритети соціального розвитку: вплив глобальних трансформацій і завдання України (по)воєнного періоду

В.І. Костриця, член Національної академії соціального страхування (США), заступник голови Об'єднання організацій роботодавців України, Київ, Україна

Т.В. Бурлай, д-р екон. наук, доц., провідний науковий співробітник відділу економічної теорії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Київ

Розкрито зміст і показано особливості формування ключових соціальних пріоритетів держав у сучасних умовах. Охарактеризовано вплив глобальних кризових чинників на перспективи національного соціального розвитку. Розроблено і надано рекомендації щодо формування державної політики України (по)воєнного періоду, спрямованої на забезпечення соціальних опор економічної безпеки та їх фінансової стійкості.

Ключові слова: соціальний розвиток; економічна безпека; зайнятість; післявоєнна відбудова України; євроінтеграція.

Vasyl Kostrytsia,

Member of the National Academy of Social Insurance (USA),

Deputy Head of the Association of Employers' Organizations of Ukraine Kyiv,

Tetiana Burlai, Dr. Sci. (Econ.), Associate Professor,

Leading Research Fellow of the Department of Economic Theory Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine Kyiv

CURRENT PRIORITIES OF SOCIAL DEVELOPMENT: IMPACT OF GLOBAL TRANSFORMATIONS AND UKRAINE'S TASKS IN THE (POST)WAR PERIOD

The peculiarities of state's key social priorities formation amid a combination of multiple cascading economic and political crises are shown. The impact of global crisis factors on the prospects of national social development in the context of achieving the Sustainable Development Goals by 2030 is revealed. Taking into account the experience of such global crises as the financial and economic crisis of 2008-2009, the COVID-19 pandemic-driven “coronacrisis”, and the crisis associated with the Russia- Ukraine war, the key role of labor and employment sphere in post-crisis recovery is substantiated. On the example of Ukraine, the key social priorities in the situation of military shocks caused by the Russian Federation's full-scale armed invasion are defined. It is shown that the formation of national social priorities and relevant directions of state policy for post-war Ukraine should be based on the following modern international approaches: 1) of the National Academy of Social Insurance (USA) -- regarding the provision of social pillars of state's economic security and their financial stability; 2) of the European Union -- regarding the implementation of the social quality policy and the actualization of welfare state model. Recommendations on the formation of the state policy of Ukraine in the (post)war period are developed and offered in order to provide the social pillars of economic security and ensure their financial stability in the following areas of state regulation: 1) labor and employment policy; 2) social payments, guarantees and benefits policy; 3) the policy of securing individual incomes; 4) social equality policy. For the conditions of the post-war recovery of Ukraine, it is proposed to expand the theoretical construction of social pillars with additional -- demographic and labor -- pillar of state's economic security.

Keywords: social development; economic security; employment; post-war recovery of Ukraine; European integration.

Поточний період складних геоекономічних трансформацій має низку характерних рис, що впливають на його тривалість, а також цілі й політику національних урядів. Однією з таких рис, як зазначає Міжнародна організація праці (МОП), дотримуючись офіційної позиції ООН, є поєднання множини економічних і політичних (а нерідко й воєнно- політичних) криз, що каскадом накладаються одна на одну, розривають усталені економічні зв'язки і ланцюжки поставок, підживлюють соціально-економічну дивергенцію між розвинутими і всіма іншими країнами, ставлять під загрозу відновлення економік і глобального ринку праці після коронакризи і посилюють зростання безробіття й нерівності у світі 1 За таких умов на всіх рівнях -- починаючи з планетарного і завершуючи локально-суспільним -- актуалізується питання наслідування соціальних пріоритетів розвитку з тим, щоб ефективно протистояти кризовим впливам, подолати їх негативні наслідки, залікувати отримані «соціальні травми» і не лише забезпечити гідність і якість життя людей, а й уберегти його від сучасних гібридних загроз.

В інституційно-управлінському контексті встановлення соціальних пріоритетів є об'єктивним віддзеркаленням реалій на (над)націо- нальному рівні, які нині є досить складними. Так, опубліковані 2022 р. звіти профільних структур ООН свідчать, що низка глобальних криз, насамперед, пов'язаних з пандемією COVID-19 і масштабними воєнними конфліктами на зразок розгорнутої РФ 24 лютого 2022 р. війни проти України, повернула назад увесь прогрес останніх років у досягненні заявлених Цілей сталого розвитку на період до 2030 року, особливо у викоріненні бідності й голоду, покращенні національних систем охорони здоров'я, освіти і соціального захисту, забезпеченні повної та продуктивної зайнятості й гідної роботи для всіх, наданні основних послуг, у тому числі соціальних, тощо. Згідно з наданими оцінками, у глобальному масштабі це призвело до зростання багатовимірної бідності (враховує індивідуальний рівень достатку і доступу до житлово-комунальних, медичних, освітніх, соціальних та інших послуг), яка вже охопила 1,2 млрд осіб, а через війну в Україні кількість людей, які потерпають від бідності в країнах ЦСЄ, у 2022 р. зросла більш як на 10 млн осіб, з яких 4 млн -- діти; підірвало глобальну продовольчу безпеку (сьогодні кожен десятий житель планети страждає від голоду); зумовило збої у сталому функціонуванні найважливіших служб охорони здоров'я у 92 % країн світу; створило для 24 млн учнів (з рівнем освіти від дошкільної до університетської) загрозу ніколи не повернутися до навчальних закладів; спричинило ситуацію, за якої рівень безробіття у світі буде вищим за допандемійний (5,4 %) принаймні до 2023 р., а чисельність безробітних протягом 2019--2022 рр. зросла з приблизно 186 млн до 207 млн осіб; поглибило як усередині країн, так і між ними нерівність за критеріями добробуту і доходів людей, гендерною приналежністю, цифровими навичками, вуглецевими викидами тощо 3 4.

Сьогодні практично всі країни світу відчувають гостроту означених соціальних проблем, і необхідність їх вирішення зумовлює потребу у формуванні відповідних пріоритетів державної політики з урахуванням змін, що несуть сучасні глобальні трансформації, а також наявних можливостей і ресурсів країн і політико-економічних об'єднань, до яких вони входять чи інтегруються.

Отже, мета статті -- визначити ключові пріоритети соціального розвитку, які, з урахуванням впливу сучасних глобальних трансформацій, є найбільш актуальними для більшості країн і, зокрема, для України у воєнний і післявоєнний часи її новітньої історії.

соціальний розвиток україна повоєнний

СОЦІАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ В КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ НЕРІВНОСТІ

У наведеному переліку сучасних проблем соціального розвитку найго- стрішою постає проблема нерівності, оскільки саме її вирішення дає суспільствам силу долати дефіцит соціальної справедливості, убезпечуватися від загроз соціальної ентропії і «уникати соціальних і політичних катастроф» . Супроводжуючись каскадом криз, сучасні геоеконо- мічні й геополітичні зрушення ведуть до ще більшої глибини і мульти- варіантності нерівності в суспільствах, скеровуючи їх національні уряди до перегляду соціальних пріоритетів державної політики.

Досвід трьох останніх глобальних криз -- фінансово-економічної кризи 2008--2009 рр., «коронакризи» під впливом пандемії COVID-19 і кризи, зумовленої російсько-українською війною, -- показав, серед іншого, дві важливі речі. По-перше, за кризових обставин найбільшого удару зазнає саме сфера зайнятості, оскільки скорочення робочих місць, значне зростання рівня безробіття й кількості працездатних осіб, які поповнюють когорту «викинутих з відкритого ринку праці» , миттєвий перехід до нестандартних форм зайнятості, пряме і непряме зменшення оплати праці -- найшвидший, хоча й антисоціальний по суті шлях опти- мізації бізнес-витрат в умовах шоків. По-друге, саме підтримка зайнятості відіграє стабілізуючу роль для економік під час кризи і стимулюючу -- в період їх посткризового відновлення, а також є дієвим запобіжником соціальних збурень у суспільствах. Це показує практика застосування стратегій, програм і підходів державної політики, вироблених профільними міжнародними інституціями.

Так, з боку МОП інституційною відповіддю на уроки кризових періодів стало в тому числі прийняття Декларації сторіччя МОП про майбутнє сфери праці (ILO Centenary Declaration for the future of work , 2019 р.), Резолюції щодо нерівності та світу праці (Resolution concerning inequalities and the world of work , 2021 р.), а також всеосяжної комплексної Стратегії щодо скорочення і запобігання нерівності у світі праці (Comprehensive and integrated ILO Strategy to reduce and prevent inequalities in the world of work , 2022 р.). Зазначена Стратегія ухвалена на період 2022--2027 рр. і регламентує, зокрема, такі соціальні пріоритети і заходи політики для національних урядів та інших учасників соціального діалогу:

• всезагальний і адекватний соціальний захист населення -- вимагає забезпечення кожному громадянину доступу до системи всеохоплюючо- го, адекватного і сталого соціального захисту протягом усього життя;

• адекватний захист усіх працівників і справедливий розподіл результатів економічного зростання -- потребує гарантування соціально-трудових прав для всіх працівників незалежно від їхнього статусу зайнятості у формальній і неформальній економіці; адекватного мінімуму оплати праці, встановленого на законодавчій чи договірній основі згідно з Конвенцією МОП № 131 ; підвищення ефективності та ін- клюзивності інституцій національного ринку праці, включаючи відповідні інспекційні служби тощо;

• рівність для всіх, у тому числі гендерна, недопущення дискримінації та соціальна інклюзивність -- вимагає вирішення проблем несправедливої оплати праці, тендерної, етнічної, вікової дискримінації, соціального відторгнення тощо;

• створення робочих місць -- передбачає активну політику на ринку праці й у інших сферах, яка стимулюватиме зростання зайнятості, подолання розривів у рівнях продуктивності праці між підприємствами, збільшення інвестицій у цифрову інфраструктуру і навички тощо;

• скорочення неформальної зайнятості -- вимагає вирішення проблем тінізації економіки і ринків праці, відновлення й удосконалення їх інститутів;

• рівний доступ до якісної освіти і професійної підготовки -- включає систему навчання протягом усього життя, а також доступ з раннього дитинства до якісних державних послуг п.

СОЦІАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ В УМОВАХ ВОЄННИХ ШОКІВ

На наш погляд, окреслені в зазначеній Стратегії МОП соціальні пріоритети слід доповнити ще кількома, зважаючи на специфіку прояву кризових впливів, у тому числі від масштабних воєнних шоків. Так, у останні півтора десятиріччя для багатьох держав світу помітно актуалізувалася проблема фінансової стійкості загальнодержавних систем соціального страхування, насамперед, систем пенсійного забезпечення і систем страхування на випадок безробіття. Каскад сучасних глобальних криз, що досить швидко змінюють одна одну, значно обмежує ресурси і можливості для вирішення цієї проблеми, залишаючи в переліку соціальних пріоритетів урядів удосконалення національних систем соціального страхування на засадах фінансової стійкості та соціальної якості, все- загального охоплення, спрощеного і безперешкодного доступу отримувачів до відповідних виплат, зокрема, шляхом застосування технологій цифровізації.

Досвід охоплених війною країн і багатьох постконфліктних територій показує, що під впливом воєнних шоків і внаслідок ведення бойових дій (самою країною чи сусідніми з нею країнами) до переліку соціальних пріоритетів держави додаються такі:

• якнайшвидше подолання наслідків локальних гуманітарних катастроф (у випадку України їх осередками стали як цілі райони Донбасу, так і дуже багато населених пунктів інших регіонів -- Дніпропетровської,

Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей);

• забезпечення базових соціальних потреб людей у доступі до продуктів харчування, води, опалення, освітлення, мобільного зв'язку, а також медичних, соціальних, транспортних, освітніх послуг тощо;

• оперативне здійснення добровільної евакуації населення з територій, де ведуться бойові дії, створення мережі бомбосховищ і пунктів тимчасового перебування людей на територіях, що піддаються обстрілам, повітряним нальотам, військовим диверсіям (з жовтня 2022 р. в Україні діє відповідний закон , який дозволяє проєктувати і зводити новобудови лише за наявності в них сучасних укриттів для захисту цивільного населення);

• надання належної соціальної підтримки біженцям від війни за кордон, а також внутрішньо переміщеним особам (за даними Порталу оперативних даних УВКБ ООН, станом на 24 лютого 2023 р. у Європі було зареєстровано 8,088 млн біженців від війни з України, з яких 4,834 млн осіб уже офіційно охоплені дією Директиви ЄС про тимчасовий захист (EU's Temporary Protection Directive ); ще понад 5,352 млн українців на кінець січня 2023 р. мали статус внутрішньо переміщених осіб );

• посилення соціального захисту і підтримки, у тому числі забезпечення медичної, психологічної і професійної реабілітації, сприяння реінтеграції на ринок праці військових, що дістали інвалідність, боронячи країну від зовнішньої воєнної агресії, а також постраждалих унаслідок неї мирних громадян;

• сприяння добровільному поверненню громадян країни, які стали біженцями від війни за кордон, а також їхній наступній реінтеграції у національну систему освіти, у тому числі професійної, і на ринок праці;

• компенсація втрат трудового потенціалу держави, заподіяних війною і вимушеною міграцією населення (за оцінками МОП, рівень зайнятості в Україні, за підсумками 2022 р. порівняно з довоєнним 2021 р., знизився на 15,5 в. п., при цьому втрачено 2,4 млн робочих місць. У статусі біженців у інших країнах нині перебуває 10,4 % усіх трудових ресурсів України довоєнного періоду, що становить понад 1,6 млн працездатних осіб. За даними соціологічних опитувань, оплачувану роботу або можливість займатись індивідуальною трудовою діяльністю в країнах перебування станом на кінець 2022 р. змогли знайти лише 28 % українських біженців від війни ).

Усі окреслені соціальні пріоритети, особливо воєнного періоду, сьогодні є вкрай актуальними для України. Однак і в подальшому, в період її повоєнного відновлення соціальні пріоритети держави, на нашу думку, доцільно формувати, спираючись на сучасні міжнародні підходи [2; 3]. Ідеться, по-перше, про підходи Національної академії соціального страхування (National Academy of Social Insurance) до забезпечення соціальних опор економічної безпеки держави та їх фінансової стійкості й, подруге, про підходи Європейського Союзу до реалізації політики соціальної якості й актуалізації моделі соціальної держави (з огляду на запити суспільства і наслідки шокових впливів останніх років).

СОЦІАЛЬНІ ОПОРИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Фахівцями Національної академії соціального страхування (США) обґрунтовано, що економічна безпека на мікро- і макрорівнях, серед іншого, потребує чотирьох соціальних опор: «праця», «пільги», «захист» і «справедливість», а також забезпечення їх фінансової стійкості. У сучасних умовах побудова вказаних соціальних опор здійснюється за допомогою таких інструментів державного регулювання, як:

1) політика у сфері праці та зайнятості, спрямована на активне регулювання ринку праці, у тому числі поліпшення умов і систем оплати праці, стимулювання зайнятості й здобуття професійної освіти;

2) політика соціальних виплат, гарантій і пільг, що стосується оподаткування і витрат національного уряду, який через програми трансфертів, системи соціального страхування або податкові пільги сприяє збільшенню доходів малозабезпечених домогосподарств;

3) політика убезпечення індивідуальних доходів, яка захищає до- могосподарства від коливань їх доходів і витрат шляхом заохочення заощаджень, зменшення заборгованостей, спрощення доступу до кредитів і регулювання дій фінансових суб'єктів, включаючи банки;

4) політика соціальної рівності, спрямована на протидію соціальній несправедливості й надмірній диференціації доходів різних соціально- демографічних груп суспільства, у тому числі шляхом перерозподілу соціальних виплат на користь найбільш соціально не захищених з них [4, р. 36--38].

Проте державі замало сформувати зазначені соціальні опори економічної безпеки -- необхідно забезпечити їх фінансову стійкість відповідними інструментами фінансової політики. Основні завдання вказаних напрямів державної політики, розроблені Національною академією соціального страхування (США), а також відповідні авторські рекомендації для України (по)воєнного часу наведено в табл. 1.

Наведені в табл. 1 рекомендації щодо державної політики в США, необхідної для формування соціальних опор економічної безпеки громадян і суспільства, досить різняться з наданими авторами рекомендаціями для України. Це закономірно, зважаючи на ресурсні можливості, а також рівні макроекономічного та інституційного розвитку держав. При цьому цілком обґрунтованим і ефективним, на нашу думку, є застосування до умов повоєнної України за прикладом США рамкової конструкції «чотирьох соціальних опор», розробленої американськими дослідниками.

На наше переконання, цю рамкову конструкцію для випадку України в період її повоєнного відновлення доцільно розширити за рахунок додаткової, демографічно-трудової опори, що обумовлено гострою потребою подолання катастрофічного демографічного стану, надзвичайно посиленого війною (незворотні людські втрати, знищені цілі міста і райони проживання, мільйони українських біженців від війни за кордон та ін.). Вочевидь, після завершення війни щедра фінансова допомога Україні від зарубіжних партнерів з часом об'єктивно скорочуватиметься і країна матиме поступово переходити на фінансове самозбалансування, що, з огляду на понесені нею втрати, може призвести до непідйомного демо- економічного навантаження. Тому нагальним завданням постає вироблення стратегічного бачення довгострокового демографічного і соціального розвитку України, зокрема, шляхів і джерел пропорційного відновлення її трудового потенціалу, забезпечення фінансової стійкості національних систем соціального страхування і соціального захисту тощо.

СУЧАСНА ПОЛІТИКА ЄС ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЯКОСТІ Й АКТУАЛІЗАЦІЇ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ

Як уже зазначалось, у контексті повоєнного відновлення України доцільною є адаптація підходів європейської політики соціальної якості, вибудованої на засадах соціального миру, соціальної рівності й справедливості, соціального добробуту і якості життя населення [2; 3; 5; 6]. Упровадження таких підходів в Україні обумовлено її відповідними зобов'язаннями в межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, а також набуттям у червні 2022 р. статусу країни -- кандидата на вступ до ЄС.

В останні роки показовими для Євросоюзу стають збереження основ моделі соціальної держави з одночасним урахуванням наслідків шокових впливів, зокрема пандемії COVID-19 і війни в Україні, а також сучасні запити європейських суспільств. Проведені в травні -- червні 2022 р. соціологічні обстеження «Євробарометр» показали, що нині європейці сформували чіткий суспільний запит на побудову Соціальної Європи, прагнуть соціальної справедливості й підтримують посилення соціальної політики і збільшення соціальних витрат. Зокрема, понад 81 % респондентів вважають, що нерівність доходів громадян у їхній країні -- члені ЄС є занадто великою, а 78 % переконані, що їхній уряд має вжити заходів для зменшення диференціації доходів. Крім того, 78 % європейців вважають (у порядку пріоритетності), що їхні уряди повинні витрачати більше бюджетних коштів на охорону здоров'я, довгостроковий соціальний догляд, освіту, пенсії, житло, підтримку доходів, сімейну політику і підтримку у випадку безробіття. Відповідаючи на запитання, як фінансувати ці збільшені витрати на соціальну політику, близько половини опитаних європейців погодилися на підвищення податків.

Таблиця 1. Державна політика щодо формування соціальних опор економічної безпеки і забезпечення їх стійкості

Примітки: * Мінімальна погодинна заробітна плата в США нині становить 7,25 дол. і виплачується більшості працівників, на яких поширюється федеральний Закон про справедливі стандарти праці. При цьому в окремих штатах і містах США застосовується законодавство або практика оплати праці нижче мінімальної (тобто субмінімальна зарплата) для окремих категорій працівників, зокрема: працівників з інвалідністю; студентів (працівники віком до 20 років можуть отримувати погодинну субмінімальну зарплату на рівні 4,25 дол.); надомних працівників; працівників, які отримують «чайові», -- для них федеральна мінімальна заробітна плата становить 2,13 дол./год.; деяких сільськогосподарських робітників. Водночас у окремих адміністративних одиницях США застосовується більш високий рівень погодинної мінімальної зарплати, і загалом по країні шириться рух за її підвищення до 12,75 дол. (рівень так званої «зарплати на бідність», що дорівнює порогу бідності у 2021 р. для американської сім'ї з чотирьох осіб, у якій один працюючий дорослий у режимі повної зайнятості) і навіть до 15,00 дол. -- щоб наблизити федеральний рівень до рівня штатів і міст, де вже діє ця норма.1 Автори акцентують увагу на необхідності неухильного виконання ратифікованих Україною конвенцій МОП -- і в мирний, і у воєнний час, -- зважаючи на відповідні контраверсійні пропозиції, викладені в інтерв'ю Голови комітету ВР України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г. Третьякової (Інтерв'ю з Головою Комітету: «Верховна Рада України продовжить оновлення Кодексу законів про працю України у 2023 році». Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. 2023. 15 лют. URL: https://komspip.rada.gov.ua/ news/main_news/75824.html (дата звернення: 25.02.2023)). 2Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються. Закон України № 2997-IV від 19.10.2005 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2997-15#Text 3План відновлення України. URL: https://recovery.gov.ua/4Directive (EU) 2022/2041 of the European Parliament and of the Council of 19 October 2022 on adequate minimum wages in the European Union. EUR-Lex. URL: https:// eur-lex.europa.eu/eli/dir/2022/2041/oj?locale=en (дата звернення: 25.02.2023).

Джерело: складено авторами за [4, р. 38--100]; рекомендації для України розроблено авторами за [3, с. 114--116; 5, р. 26].

Підтримка посилення соціальної політики і збільшення соціальних видатків у ЄС свідчать про те, що сьогодні менше половини опитаних громадян вважають європейське суспільство справедливим і таким, що гарантує рівність, і лише 47 % респондентів згодні, що вони мають однакові з усіма іншими можливості для просування в житті .

Такі суспільні настрої європейців стимулюють лідерів ЄС до відповідних інституційних кроків. З огляду на це, наприкінці 2021 р. Європейська комісія створила Групу високого рівня з питань майбутнього системи соціального захисту та соціальної держави в ЄС (High-Level Group on the fUture of social protection and of the welfare state in the EU), до складу якої увійшли 12 провідних експертів у сферах соціального захисту і соціальної держави, ринку праці, демографії та державних фінансів. Залучивши представників профільних європейських і міжнародних інституцій, соціальних партнерів і громадянського суспільства, Група підготувала спеціальний звіт , закцентувавши увагу на таких аспектах:

• очікуваний вплив мегатенденцій (старіння населення, нові форми зайнятості, цифровий і «зелений» переходи) на системи соціального захисту в ЄС;

• потенційні шляхи забезпечення придатності європейських систем соціального забезпечення до вимог майбутнього;

* справедливе і стале фінансування національних систем соціального захисту країн-членів.

Головним результатом роботи Групи високого рівня стало вироблення низки ключових стратегічних рекомендацій для забезпечення в майбутньому стійкості сучасної моделі соціальної держави, які мають стати дороговказом для проведення необхідних реформ на загальноєвропейському і національних рівнях у ЄС (табл. 2).

Таблиця 2. Стратегічні рекомендації щодо необхідних європейських реформ, напрацьовані Групою високого рівня з питань майбутнього системи соціального захисту та соціальної держави в ЄС, січень 2023 р.

Джерело: складено авторами за: The future of social protection and of the welfare state in the EU. Report of the High-Level Group on the future of social protection and of the welfare state in the EU. European Commission. January 2023. P. 84--88. URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/842d8006-c3b3-11ed-a05c- 01aa75ed71a1/language-en/format-PDF/source-283143938

ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Протягом останніх років -- як до початку повномасштабного російського вторгнення, так і майже рік потому -- міжнародні та європейські інституції висловлювали серйозні зауваження щодо ходу соціальних реформ і реалізації державної соціальної політики в Україні. Зокрема, у резолюції Європарламенту від 11 лютого 2021 р. стосовно імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС зазначалося, що «.. .незадовільним залишається впровадження УА/ПВЗВТ у соціальній сфері; тоді як Україна ратифікувала основні міжнародні інструменти, але продовжує їх не виконувати», національна модель тристоронніх консультацій здебільшого залишається дисфункціональною, а український уряд має приділити першочергову увагу реалізації міжнародних трудових стандартів, законодавства і практик ЄС у сферах соціальної політики, зайнятості й праці, а також правилам ведення колективних переговорів, підтримці соціального діалогу, вирішенню проблеми тендерної нерівності, реформам трудового законодавства тощо .

Надаючи в червні 2022 р. документальний Висновок щодо заяви України про членство в ЄС, Європейська комісія наголосила, що «.. .амбітні структурні реформи для усунення корупції, зменшення державного сліду і постійного впливу олігархів, зміцнення прав приватної власності та підвищення гнучкості ринку праці мають продовжуватися в Україні, щоб покращити функціонування її ринкової економіки» .

У спеціальному аналітичному звіті, презентованому на початку лютого 2023 р. під час 24-го саміту Україна -- ЄС, Єврокомісія оцінила загальний прогрес європейської інтеграції нашої держави й у підсумковому висновку зазначила, що «.Україна перебуває на ранній стадії підготовки у сфері соціальної політики та зайнятості. Вона все ще потребує усунення суттєвих недоліків у трудовому законодавстві. Наближення до acquis ЄС щодо питань здоров'я і безпеки на робочих місцях є обмеженим. Необхідно вирішити проблему незадекларованої праці й заборгованості з виплат заробітної плати. Також необхідно покращити соціальний діалог. Законодавство України не узгоджується із законодавством ЄС щодо гендерної рівності, також потрібне подальше їх узгодження щодо недискримінації у сфері зайнятості. Необхідно вдосконалити систему діяльності інспекції праці» .

Усе зазначене свідчить про збереження серйозних недоліків у соціальній сфері й сфері зайнятості України, незважаючи на її євроінтегра- ційні зобов'язання і можливості. Отже, після закінчення війни і в період поступового відновлення української економіки й суспільства подолання цих недоліків потребуватиме впровадження нових підходів державної політики, зокрема, сформованих на основі описаних нами.

ВИСНОВКИ

На сучасному етапі світового розвитку національні соціальні пріоритети формуються під впливом глобальних трансформацій, спричинених, серед іншого, пандемією COVID-19 і воєнною агресією РФ проти України. Важливим, на нашу думку, є визначення соціального контексту реконструктивного відновлення і необхідних кроків державної соціальної політики України після завершення війни. Формування такої політики доцільно здійснювати з урахуванням сучасних підходів, запропонованих, зокрема, Європейським Союзом і Національною академією соціального страхування (США).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Штомпка П. Социология. Анализ современного общества. Пер. с польск. С.М. Червонной. М., Логос, 2005. 664 с.

2. Heyets V., Blyzniuk V., Nykyforuk O. The Recovery of Ukraine: Social Quality in the Postwar Societal Space. International Journal of Social Quality. 2022. Vol. 12. Iss. 1. Р 1--28. https://doi.org/10.3167/IJSQ.2022.120102

3. Бурлай Т.В., Костриця В.І., Близнюк В.В., Левін Р.Я. Новітня політика соціальної якості ЄС: корисний досвід для повоєнного відновлення України. Економічна теорія. 2022. № 3. С. 89--119. https://doi.org/10.15407/etet2022.03.089

4. Edwards K.A., Griffin M. Economic Security for the 21st Century. Washington DC, National Academy of Social Insurance, June 2022. URL: https://www.nasi.org/ reports/research/economic-security/economic-security-for-the-21st-century/

5. Burlay T.V., Dmytruk D.A., Kostrytsia V.L, Levin R.Ya. The social quality policy: theory and international approaches in the context of the Ukraine's post-war reconstruction task. Ukrainian Society. 2022. No. 3 (82). Р 9--27. https://doi.org/ 10.15407/socium2022.03.009

6. Геєць В.М., Близнюк В.В., Никифорук О.І. Актуальні аспекти політики соціальної якості в постконфліктній економіці України. Економіка України. 2022. № 6. С. 3--22. https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.06.003

REFERENCES

1. Sztompka P Sociology. Analysis of Contemporary Society. M., 2005 [in Russian].

2. Heyets V, Blyzniuk V, Nykyforuk O. The Recovery of Ukraine: Social Quality in the Postwar Societal Space. International Journal of Social Quality, 2022, Vol. 12, Iss. 1, pp. 1-28. https://doi.org/10.3167/IJSQ.2022.120102

3. Burlai T.V., Kostrytsya V, Blyzniuk V., Levin R. The EU's newest social quality policy: a useful experience for Ukraine's post-war reconstruction. Economic Theory, 2022, No. 3, pp. 89-119. https://doi.org/10.15407/etet2022.03.089 [in Ukrainian].

4. Edwards K.A., Griffin M. Economic Security for the 21st Century. Washington DC, National Academy of Social Insurance, June 2022. URL: https://www.nasi.org/ reports/research/economic-security/economic-security-for-the-21st-century/

5. Burlay T.V., Dmytruk D.A., Kostrytsia V.I., Levin R.Ya. The social quality policy: theory and international approaches in the context of the Ukraine's post-war reconstruction task. Ukrainian Society, 2022, No. 3 (82), pp. 9-27. https://doi.org/ 10.15407/socium2022.03.009

6. Heyets V., Blyzniuk V., Nykyforuk O. Topical aspects of social quality policy in the post-conflict economy of Ukraine. Economy of Ukraine, 2022. No. 6, pp. 3-22. https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.06.003 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru