Протекціонізм як детермінанта розвитку автомобілебудування Великої Британії

Таблиця 2. Окремі категорії товарів, на які в Індії збільшено мито,%

Джерело: складено автором за: Nirmala Sitharaman's Budget 2020 Speech: Full Text. NDTV. 2020. Feb 01. URL: www.ndtv.com/india-news/finance-minister-nirmala- sitharamans-budget-2020-speech-full-text-2173184 (дата звернення: 20.07.2023).

Натомість Індія, яка так само є членом СОТ (із 1995 р.), запровадила значно вищі ввізні мита, причому у 2021 р. в рамках нової економічної політики з опорою на національну індустрію збільшила їх ще. Так,

Прем'єр-міністр Індії Нарендри Моді оголосив про прискорення плану розвитку місцевого виробництва і створення робочих місць після того, як економічні наслідки пандемії призвели до сплеску безробіття [10]. Як результат, було ухвалено рішення перетворити Індію на фабрику для всього світу, скориставшись політикою провідних держав щодо переміщення ланцюгів поставок з Китаю. Міністр фінансів країни Нірмала Сітхараман 1 лютого 2020 р. представила бюджет на 2020/21 б. р., у якому передбачено значне збільшення тарифів на імпорт важливих для Індії товарів у рамках реалізації програми уряду Make in India, зокрема, для створення «рівних умов для вітчизняних виробників» Nirmala Sitharaman's Budget 2020 Speech: Full Text. NDTV. 2020. Feb 01. URL: www. ndtv.com/india-news/finance-minister-nirmala-sitharamans-budget-2020-speech- full-text-2173184 (дата звернення: 20.07.2023).. Окремим блоком у бюджеті зазначено зміни в миті для її просування за Програмою поетапного виробництва (Phased Manufacturing Programme -- PMP), яка сприяє поступовій трансформації місцевого автопрому: від великовуз- лової збірки (Semi-knocked-down -- SKD) до повноциклового виробництва (Complete knock-down -- CKD) (табл. 2).

Щодо захисту теперішніх позицій власної індустрії і перспектив її розвитку, виходячи з нового тренду виробництва електромобілів, Індія, на відміну від України, взяла до уваги історичний досвід Великої Британії. Отже, Україні в повоєнному відновленні вітчизняної економіки слід дослухатися до аргументів, які 100 років тому прихильники мит Маккенна наводили опонентам щодо дієвості протекціонізму: «...Ви маєте тонни фактів проти унцій теорії» The National Review 1924-06. Vol. 83. Iss. 496. P. 606..

Безумовно, нині Україна має значно вужчий простір для маневру, ніж свого часу Велика Британія, адже набуття членства в СОТ, Угода про асоціацію з ЄС і вже прийняті відповідно до цього законодавчі й нормативні акти накладають певні обмеження на запровадження протекціоністських механізмів політики. Проте через повномасштабну збройну агресію РФ у країні запроваджено воєнний стан, і цей факт дає підстави для втілення економічних заходів щодо захисту галузей промисловості, які Україна вважає необхідними для гарантування власної безпеки виходячи з таких положень ГАТТ 1947 (1994 Dispute Settlement. World Trade Organization. 3.5 GATT 1994. United Nations Conference on Trade and Development. New York, Geneva, 2003. URL: https://unctad. org/system/files/official-document/edmmisc232add33_en.pdf) і Угоди про асоціацію між Україною та ЄС:

Стаття XXI, винятки з міркувань безпеки: «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися... b) як перешкода будь-якій стороні у здійсненні будь-яких дій, які вона вважає необхідними для захисту суттєвих інтересів своєї безпеки, <.> iii) що вживаються під час війни чи інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах» Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947). URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_264#Text;

Стаття 472, заходи, пов'язані з суттєвими інтересами безпеки: «Ніщо в цій Угоді не перешкоджає Стороні вживати будь-яких заходів: .с) які вона вважає необхідними для забезпечення власної безпеки, у випадку серйозних внутрішніх безпорядків, які порушують закон і громадський порядок, під час війни або серйозного міжнародного напруження, яке становить загрозу війни» Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і 'їхніми державами-членами, з іншої сторони. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text.

Власне кажучи, Уряд України міг скористатися цими положеннями ще до початку широкомасштабного вторгнення РФ і введення воєнного стану. У квітні 2019 р. група експертів СОТ виклала свою позицію: «Повертаючись до підпункту (iii) статті XXI(b) та виходячи з конкретних обставин, що впливають на відносини між Росією та Україною, Група визначила на підставі наявних доказів, що ситуація між Україною та Росією з 2014 року є «надзвичайною ситуацією» у міжнародних відносинах» DS512: Russia -- Measures Concerning Traffic in Transit. World Trade Organization. 2019. Apr 26. URL: https://www.wto.org/english/tratop_e/dispu_e/cases_e/ds512_e. htm (дата звернення: 15.08.2023).. Отже, у несприятливих для України інституційних умовах посилення ролі держави, запровадження цілеспрямованої політики і політична воля в її реалізації є запорукою успіху [33].

Показовими є дії керівництва США щодо встановлення у 2009 р. високих мит (через збільшення імпорту китайських шин) для захисту власної індустрії Було встановлено тарифи на три роки (35 % адвалорної вартості в перший рік, 30 % -- у другий і 25 % -- у третій рік) [10].; також у інтересах національної безпеки у 2018 р. -- мита у 25% на імпорт продукції зі сталі й 10% -- з алюмінію. Експерти СОТ, аналізуючи це рішення, у своїх доповідях вказали, що такі тарифи і квоти на імпорт сталі й алюмінію, встановлені США відповідно до Розділу 232 Закону про розширення торгівлі 1962 р., не підпадають під дію винятків щодо безпеки, визначених у статті XXI ГАТТ 1994 р. Проте у заяві від 27 січня 2023 р. перед засіданням Органу з урегулювання спорів СОТ США рішуче зазначили, що «не поступляться прийняттям рішень щодо своєї основної безпеки групам СОТ» United States Notifies Intent to Appeal WTO Panel Reports on Section 232 Steel and Aluminum Measures. wiley. 2023. Jan 30. URL: https://www.wiley.law/alert-United- States-Notifies-Intent-to-Appeal-WTO-Panel-Reports-on-Section-232-Steel-and- Aluminum-Measures (дата звернення: 17.08.2023).. Вони також заявили про свій намір вирішити це фундаментальне питання поза процедурами врегулювання суперечок, зокрема, порушити його в рамках «дискусій щодо реформи системи вирішення суперечок СОТ» і «прагнути авторитетного тлумачення статті XXI ГАТТ 1994 року». «Ми вважаємо, що членам необхідно прояснити і прийняти найважливіші винятки з міркувань безпеки», -- заявили у США.

ВИСНОВКИ

Досліджені факти і статистичні дані щодо реалізації політики протекціонізму у Великій Британії показали, що в умовах Першої світової війни керівництву країни довелося робити складний вибір між продовженням вільної торгівлі й запровадженням захисних мит для вирішення наростаючих внутрішніх проблем -- безробіття, соціального напруження, ослаблення економіки. Дефіцит бюджету, зростання державного боргу, погіршення платіжного балансу і неспроможність забезпечити фінансову стабільність за стрімко зростаючих витрат воєнного часу спонукали до усвідомлення окремими британськими урядовцями і політиками, що економічна політика laissez-faire і вільний ринок в умовах суворих випробувань не здатні забезпечити акумулювання обмежених ресурсів, спрямувати їх на посилення існуючих і створення нових виробництв. Також ці методи не спроможні сприяти розвитку місцевих індустрій в умовах повоєнного висококонкурентного середовища й агресивної демпінгової політики з боку іноземних компаній, які отримують фінансову допомогу урядів своїх країн і мають доступ до дешевих довгих кредитів.

Попри панування «непогрішимої» догми невтручання й тиск з боку численних опонентів, продиктоване стратегічним баченням і пріоритетністю інтересів національної економіки рішення однієї людини -- канцлера скарбниці Р. Маккенна -- щодо запровадження в 1915 р. 33,3% мита на імпорт моторних транспортних засобів та їх компонентів мало безпрецедентні позитивні наслідки для національного господарства.

Факти доводять, що за певних контекстуальних економічних умов збільшення митних тарифів на імпорт товарів і послідовність реалізації протягом кількох десятиліть економічного курсу на захист національ- них індустрій здатні в довгостроковій перспективі вплинути на зростання виробництва і зайнятості, знизити ціни на внутрішньому ринку, скоротити імпорт і збільшити експорт, наростити надходження до бюджетів усіх рівнів, залучити інвесторів з перспективою трансферу передових технологій і розширення рівня локалізації їх виробництв.

Виходячи з положень ГАТТ/СОТ і Угоди про асоціацію з ЄС цілком очевидно, що і в нинішніх умовах Україна може скористатися перевагами політики протекціонізму для розвитку власного виробництва, базуючись на своєму праві визначати «найважливіші винятки з міркувань безпеки».

Беручи за приклад рішучість як британського, так і американського й індійського урядів і парламентів щодо захисту індустрії і нарощування місцевого виробництва і зайнятості, необхідно переосмислити поточну політику України в частині заходів повоєнної підтримки і розвитку автомобілебудування, де окремим сегментом має бути політика у сфері зовнішньоторговельного регулювання. Формування такої політики має спиратися на засади теорії ефективного протекціонізму, оцінки стану підприємств галузі (через їх опитування), розрахунки ефективної ставки захисту, результати фахової дискусії з науковцями, промисловцями і державними службовцями щодо пріоритетів галузі в контексті, чи вона має залишатися на стадії великовуз- лового складання так званим методом SKD, чи націлитися на повноциклове виробництво з високим рівнем локалізації. Це обумовить напрями вдосконалення політики щодо імпорту і є перспективою наступних досліджень.

Подальше ігнорування очевидних фактів щодо ефективності мит (поряд з іншими інструментами політики протекціонізму) в умовах війни і повоєнного відновлення веде до нарощування імпорту, міграції кваліфікованих кадрів і перспективних інноваторів, банкрутства бізнесів і закриття підприємств, втрати технологічних компетенцій і цілих галузей промисловості, недоотримання податків до бюджету, посилення зовнішньої залежності, збільшення загроз національній безпеці та економічному суверенітету.

Автор висловлює подяку д-ру екон. наук О.Б. Саліховій за наукове консультування і поради в процесі роботи над статтею.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Саліхова О.Б. Залежність Великої Британії від імпорту з Німеччини. Відповіді на виклики Першої світової війни. Історія народного господарства та економічної думки України. 2021. Вип. 54. С. 37--74. https://doi.org/10.15407/ ingedu2021.54.037

2. Саліхова О., Крехівський О. Держава у повоєнній розбудові індустрії та відновленні економіки: історичні паралелі та рекомендації для України. Економіка і прогнозування. 2022. № 4. С. 7--42. https://doi.org/10.15407/eip2022.04.007

3. Маріотті С. Застереження російсько-української війни: уникнути майбутнього, яке перегукується з минулим. Економіка і прогнозування. 2022. № 3.

С. 7--32. https://doi.org/10.15407/eip2022.03.007

4. Hubert E. From Hyper-globalization to Global Value Chains Decoupling: Withering Global Trade Governance? http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4268398

5. Сіденко В.Р. Війна в Україні як точка біфуркації у глобальному розвитку: відтворення минулого versus творення майбутнього. Економіка і прогнозування. 2023. № 1. С. 7--30. https://doi.org/10.15407/eip2023.01.007

6. Кіндзерський Ю. Можливості застосування концепції підприємницької держави для забезпечення структурно інноваційних трансформацій при повоєнній відбудові економіки України. Економічний аналіз. 2023. Т. 33. № 1.

С. 37--45. https://doi.org/10.35774/econa2023.01.037

7. Wardley-Kershaw J., Schenk-Hoppe K.R. Economic Growth in the UK: Growth's Battle with Crisis. Histories. 2022. No. 2. P. 374-404. https://doi.org/10.3390/histo- ries2040028

8. Morgan E.V. Studies in British Financial Policy, 1914-1925. London, 1952, 388 p.

9. Feinstein Ch. National Income and Expenditure and Output of the United Kingdom 1855-1965. Cambridge, Cambridge University Press. 244 р.

10. Крехівський О.В. Залежності та шляхи їх усунення: минуле, яке перегукується із сучасністю. Економіка і прогнозування. 2023. № 1. С. 31--75. https:// doi.org/10.15407/eip2023.01.031

11. Church R.A. The rise and decline of the British motor industry. Basingstoke, Macmillan, 1994. 140 р.

12. Richardson K. The British motor industry, 1896-1939. Archon Books, 1977. 258 p.

13. Paton W.A. The Economic Position of the United Kingdom: 1912-1918. U.S. Government Printing Office, 1919. 160 р.

14. Balderston T. War Finance and Inflation in Britain and Germany, 1914-1918. The Economic History Review. 1989. Vol. 42. No. 2. P. 222-244.

15. Hirst F.W., Allen J.E. British War Budgets. London, Humphrey Milford [Oxford University Press], 1926. 495 р.

16. Laybourn K. British Political Leaders: A Biographical Dictionary ABC-CLIO, 2001. 363 р.

17. Capie F. Depression and protectionism: Britain between the Wars. Boston, G. Allen & Unwin, 1983. 167 р.

18. Plowden W. The Motor Car and Politics, 1896-1970. Bodley Head, 1971. 469 р.

19. Motor vehicles. A report on the industry. PEP (political & economic planning). London, 1950. 164 р.

20. Varian B.D. The growth of manufacturing protection in 1920s Britain. Scottish Journal of Political Economy, Scottish Economic Society. 2019. Vol. 66 (5). P. 703711. http://dx.doi.org/10.1111/sjpe.12223

21. Trentmann F. Free Trade Nation: Commerce, Consumption, and Civil Society in Modern Britain. Oxford University Press, 2008. 450 р.

22. Foreman-Peck J. Exit, Voice and Loyalty as Responses to Decline: The Rover Company in the Inter-War Years. Business History. 1981. Vol. 23. Iss. 2. P. 191-207. http://dx.doi.org/10.1080/00076798100000030

23. Foreman-Peck J. Tariff Protection and Economies of Scale: The British Motor Industry before 1939. Oxford Economic Papers New Series. 1979. Vol. 31. No. 2. P. 237-257.

24. Allen G.C. The British Motor Industry. London and Cambridge Economic Service, London School of Economics, Special Memorandum, 1926. No. 18. 26 р.

25. Dewey P.E. War and progress: Britain, 1914-1945. London; New York, Longman, 1997. 377 р.

26. Buxton N.K., Aldcroft D.H. British Industry Between the Wars: Instability and Industrial Development 1919-1939. Scolar Press, 1979. 308 р.

27. Southard F.A., 1907-1989. American industry in Europe. New York, Arno Press, 1976. 264 р.

28. Coomber I. Vauxhall: Britain's Oldest Car Maker. Fonthill Media, 2017. 304 р.

29. Lewchuk W. American technology and the British vehicle industry. New York, Cambridge University Press, 1987. 304 p.

30. Benham F. Great Britain Under Protection. Macmillan, 1941. 271 p.

31. Mallet B., Oswald G.C. British Budgets: Third Series, 1921-22 to 1932-33. MacMillan and Company, Limited, 1933. 575 p.

32. Созанський Л.Й. Проблеми розвитку автомобілебудування в Україні. Економіка та управління національним господарством. 2022 Вип. 3 (155). С. 47--52.

33. Крехівський О.В., Саліхова О.Б. Повоєнна модернізація промисловості: зовнішні та внутрішні ресурси. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Сер. Економічні науки. 2022. № 6. С. 101 --121. https://doi.org/10.31617/ 3.2022(125)06

REFERENCES

1. Salikhova O. British dependence on German imports. Responses to the challenges of the World War I. History of economics and economic thought of Ukraine, 2021, Vol. 54, pp. 37-74. https://doi.org/10.15407/ingedu2021.54.037 [in Ukrainian].

2. Salikhova O.B., Krehivskyi O.V. The state in the post-war industrial recovery and economic renewal: historical parallels and approaches for Ukraine. Economics and forecasting, 2022, No. 4, pp. 7-42. https://doi.org/10.15407/eip2022.04.007 [in Ukrainian].

3. Mariotti S. A warning from the Russian-Ukrainian war: avoiding a future that rhymes with the past. Economics and forecasting, 2022, No. 3, pp. 7-32. https://doi. org/10.15407/eip2022.03.007 [in Ukrainian].

4. Hubert E. From Hyper-globalization to Global Value Chains Decoupling: Withering Global Trade Governance? http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4268398

5. Sidenko V.R. War in Ukraine as a bifurcation point in global development: rhyming with the past versus creating the future. Economics and forecasting, 2023, No. 1, pp. 7-30. https://doi.org/10.15407/eip2023.01.007 [in Ukrainian].

6. Kindzerskyi Yu. Possibilities of applying the concept of an entrepreneurial state to ensure structural and innovative transformations during the post-war recovery of Ukraine's economy. Economic Analysis, 2023, Vol. 33, No. 1, pp. 37-45. https://doi. org/10.35774/econa2023.01.037 [in Ukrainian].

7. Wardley-Kershaw J., Schenk-Hoppe K.R. Economic Growth in the UK: Growth's Battle with Crisis. Histories, 2022, No. 2, pp. 374-404. https://doi.org/10.3390/ histories2040028

8. Morgan E.V. Studies in British Financial Policy, 1914-1925. London, 1952.

9. Feinstein Ch. National Income and Expenditure and Output of the United Kingdom 1855-1965. Cambridge, Cambridge University Press.

10. Krehivskyi O.V. Dependences and ways to eliminate them: a past that resonates with the present. Economics and forecasting, 2023, No. 1, pp. 31-75. https://doi. org/10.15407/eip2023.01.031 [in Ukrainian].

11. Church R.A. The rise and decline of the British motor industry. Basingstoke, Macmillan, 1994.

12. Richardson K. The British motor industry, 1896-1939. Archon Books, 1977.

13. Paton W.A. The Economic Position of the United Kingdom: 1912-1918. U.S. Government Printing Office, 1919.

14. Balderston T. War Finance and Inflation in Britain and Germany, 1914-1918. The Economic History Review, 1989, Vol. 42, No. 2, pp. 222-244.

15. Hirst F.W., Allen J.E. British War Budgets. London, Humphrey Milford [Oxford University Press], 1926.

16. Laybourn K. British Political Leaders: A Biographical Dictionary. ABC-CLIO, 2001.

17. Capie F. Depression and protectionism: Britain between the Wars. Boston, G. Allen & Unwin, 1983.

18. Plowden W. The Motor Car and Politics, 1896-1970. Bodley Head, 1971.

19. Motor vehicles. A report on the industry. PEP (political & economic planning). London, 1950.

20. Varian B.D. The growth of manufacturing protection in 1920s Britain. Scottish Journal of Political Economy, Scottish Economic Society, 2019, Vol. 66 (5), pp. 703711. http://dx.doi.org/10.1111/sjpe.12223

21. Trentmann F. Free Trade Nation: Commerce, Consumption, and Civil Society in Modern Britain. Oxford University Press, 2008.

22. Foreman-Peck J. Exit, Voice and Loyalty as Responses to Decline: The Rover Company in the Inter-War Years. Business History, 1981, Vol. 23, Iss. 2, pp. 191207. http://dx.doi.org/10.1080/00076798100000030

23. Foreman-Peck J. Tariff Protection and Economies of Scale: The British Motor Industry before 1939. Oxford Economic Papers New Series, 1979, Vol. 31, No. 2, pp. 237-257.

24. Allen G.C. The British Motor Industry. London and Cambridge Economic Service, London School of Economics, Special Memorandum, 1926. No. 18.

25. Dewey PE. War and progress: Britain, 1914-1945. London; New York, Longman, 1997.

26. Buxton N.K., Aldcroft D.H. British Industry Between the Wars: Instability and Industrial Development 1919-1939. Scolar Press, 1979.

27. Southard F.A. American industry in Europe. New York, Arno Press, 1976.

28. Coomber I. Vauxhall: Britain's Oldest Car Maker. Fonthill Media, 2017.

29. Lewchuk W. American technology and the British vehicle industry. New York, Cambridge University Press, 1987.

30. Benham F. Great Britain Under Protection. Macmillan, 1941.

31. Mallet B., Oswald G.C. British Budgets: Third Series, 1921-22 to 1932-33. MacMillan and Company, Limited, 1933.

32. Sozanskyy L. Problems of the development of automotive industry in Ukraine. Socio-economic problems of the modern period of Ukraine, 2022, Vol. 3 (155), pp. 47-52 [in Ukrainian].

33. Krekhivskyi O., Salikhova O. Post-war industrial modernization: internal and external resources. Foreign trade: economics, finance, law. Series Economic Sciences, 2022, No. 6, pp. 101-121. https://doi.org/10.31617/3.2022(125)06 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru