Особливості економіко-правового регулювання сталого ведення лісового господарства України в умовах зміни клімату
Проблеми України щодо прогресуючої деградації, руйнування і знищення лісових екосистем. Регулювання сталого ведення лісового господарства України в умовах зміни клімату. Вплив збіднення й зникнення лісових екосистем на якість життя і здоров’я населення.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.12.2023 |
Размер файла | 29,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний лісотехнічний університет України
Особливості економіко-правового регулювання сталого ведення лісового господарства україни в умовах зміни клімату
Ю.І. Волковська, аспірантка кафедри екологічної економіки та бізнесу
І.А. Дубовіч, канд. геогр. наук, проф., завідувач кафедри екологічної економіки та бізнесу
Анотація
Проаналізовано актуальні проблеми України щодо прогресуючої деградації, руйнування і знищення лісових екосистем. Визначено основні проблеми економіко- правового регулювання сталого ведення лісового господарства України в умовах зміни клімату. Підкреслено, що збіднення й зникнення лісових екосистем неминуче вплинуть на якість життя і здоров'я населення.
Ключові слова: лісові екосистеми; біорізноманіття лісів; зміни клімату; стале ведення лісового господарства; сталий розвиток; економіко-правове регулювання.
Abstract
Yuliia Volkovska, PhD Student of the Department of Ecological Economics and Business Ukrainian National Forestry University
Ion Dubovich, PhD (Geography), Prof.,
Head of the Department of Ecological Economics and Business Ukrainian National Forestry University
FEATURES OF ECONOMIC AND LEGAL REGULATION OF SUSTAINABLE FOREST MANAGEMENT IN UKRAINE IN A CHANGING CLIMATE
Global problems associated with the reduction of forest biodiversity, which lead to the destruction and depletion of natural forest resources, are considered. It is proven that the degradation and loss of forest ecosystems will inevitably lead to a negative impact on the quality of life and health of the population. The main gaps in economic and legal regulation, which impede sustainable forest management in Ukraine in a changing climate, are identified. It is emphasized that the main reason for their occurrence in forest sector is the imperfection of management system and sustainable development strategy in forestry.
Forest cover indicators in Ukraine are considered in accordance with the national environmental policy. It is substantiated that today Ukraine experiences a forest shortage and, accordingly, the inability to ensure ecological balance and meet needs for wood. Due to the ongoing Russian Federation's war against Ukraine, it is impossible to ensure sustainable forest management in the territory temporarily occupied by Russian troops, as well as in regions with an increased risk of danger, which are subjected to constant shelling. It is confirmed that the problems of impoverishment and destruction of forest ecosystems affect the quality of life, health and well-being of the population, therefore, they occupy a special place among modern economic and legal issues. In the context of European integration, Ukraine must ensure sustainable forest management in accordance with the European Union principles and standards. Recommendations are made to ensure an integrated economic and legal approach to the protection, preservation and restoration of forest biodiversity, as well as sustainable forest management in Ukraine.
Keywords: forest ecosystems; forest biodiversity; climate change; sustainable forest management; sustainable development; economic and legal regulation.
Вступ
Серед найбільш актуальних проблем України є прогресуюча деградація, руйнування і знищення лісових екосистем. На стійкість лісових екосистем негативно впливають зміни клімату, що призводять до зменшення біорізноманіття, масового розмноження небезпечних шкідників і хвороб лісу, збільшення тривалості посушливого періоду, зростання пожежної небезпеки в лісах та ін. [1; 2; 3]. В умовах змін клімату підвищується ймовірність виникнення деградації лісових екосистем [4]. При збільшенні температури повітря на 1°С прогнозується переміщення широтних меж кліматичних зон у кордонах України на 160 км [5]. За такої ситуації продуктивність лісових екосистем зменшуватиметься в регіонах з дефіцитом води і збільшуватиметься на тих територіях, де відбудеться зростання кількості опадів [4].
У наш час, унаслідок війни РФ проти України, крім змін клімату мають місце значні руйнування й знищення лісових екосистем через забруднення боєприпасами, пожежі, незаконні рубки лісу тощо. Основними проблемами, які негативно впливають на охорону, використання й відтворення лісових ресурсів в Україні, є: відсутність відповідних еконо- міко-правових механізмів, спрямованих на забезпечення сталого ведення лісового господарства; відсутність можливості реалізації економіко- правових норм відповідно до концепції сталого розвитку лісового господарства на тимчасово окупованій і захопленій російськими військами території України (АР Крим, частини Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей), а також на території, де відбуваються активні бойові дії (Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька та інші області) й у регіонах з підвищеним ризиком небезпеки (прикордонні з РФ області -- Чернігівська, Сумська, Харківська та ін.), де частими є обстріли російськими військами; відсутність належного економіко-правового стимулювання щодо раціонального лісокористування тощо. Збіднення і знищення біорізноманіття лісів займає особливе місце серед економіко-правових проблем щодо забезпечення сталого ведення лісового господарства і позначається на якості життя, здоров'ї й добробуті населення. Деякі аспекти економіко-правового регулювання щодо використання, охорони і відтворення лісових ресурсів дістали відображення в працях таких вітчизняних учених, як Г. Гулик [6], А. Дейнека [7; 8], І. Синякевич [8], І. Соловій [8; 9], Ю. Туниця [10] та інші, а також зарубіжних -- Г. Дейлі [11], Р. Костан- за [12] та інші.
У опублікованих наукових працях розглядаються економічні й правові основи щодо регулювання охорони, використання і відтворення лісових ресурсів у мирний період, у сприятливих умовах, коли можна втілювати на практиці розроблені теоретичні й методичні рекомендації науковців. У нинішніх умовах зміни клімату і повномасштабної війни на території України виникала потреба в удосконаленні теоретико-мето- дичних і практичних підходів до економіко-правового регулювання сталого ведення лісового господарства. Унаслідок війни зруйновано і пошкоджено значну частину лісового фонду України, змінилося розуміння практичного забезпечення сталого розвитку і поступового переходу до сталого ведення лісового господарства в країні. Як результат, в Україні назріло багато економіко-правових проблем щодо охорони і збереження біорізноманіття лісів.
Отже, мета статті -- визначити основні проблеми економіко-право- вого регулювання щодо забезпечення сталого ведення лісового господарства в Україні, зокрема, в умовах зміни клімату.
Досліджуючи актуальні проблеми економіко-правового регулювання щодо забезпечення сталого ведення лісового господарства в Україні в сучасних умовах змін клімату, необхідно також вивчити деякі соціально-економічні аспекти як на регіональному, так і на глобальному рівнях, які прямо чи опосередковано впливають на забезпечення сталого ведення лісового господарства кожної країни.
Ліс як елемент географічного ландшафту є одним з найважливіших і найефективніших засобів стабілізації різноманітних природних процесів, вирішальним чинником безпечного існування біорізноманіття, необхідною умовою для життя людини в навколишньому середовищі. Сьогодні значення лісу оцінюється лише за обсягами виробленої деревинної і недеревинної продукції, а інші важливі критерії, такі як оцінювання екологічних (водоохоронних, кліматорегулятивних, ґрунтозахисних та ін.) і соціальних (оздоровчих, рекреаційних, естетичних та ін.) функцій лісу враховують недостатньо. Ліси відіграють особливу, унікальну роль у поглинанні вуглекислого газу і продукуванні атмосферного кисню. Порівняно з іншими відновлюваними природними ресурсами ефективність поглинання лісами СО2 і продукування атмосферного кисню є дуже високою. Наприклад, 1 га лісу за обсягом поглинання СО2 еквівалентний 12,1 га морської акваторії або 2,9 га території сільськогосподарських угідь. Загалом на Землі ліси поглинають 43,8 % загальної кількості СО2, яка вилучається з атмосфери на здійснення процесів фотосинтезу. У фізичних одиницях це становить 138,1 млрд т на рік [13].
Аналізуючи чисельність населення, яке протягом останніх 50--60 років збільшилось у понад два рази -- з 3,7 млрд до 8,3 млрд осіб (2023 р.), можна зробити висновок, що таке зростання неминуче спричиняє збільшення обсягів використання лісових ресурсів, зменшення території лісового фонду, розширення площ сільськогосподарських угідь тощо. Така діяльність руйнує і зменшує лісові екосистеми. Зниження біорізноманіття лісів призводить до руйнування і деградації природних лісових ресурсів, втрати цілісності біосфери і, відповідно, до несприятливих умов для життя і здоров'я людини. Усе це може призвести до незворотних наслідків для екосистем і людства в цілому. За останні 50--60 років зникло близько 50 % екваторіальних і тропічних лісів 1. Протягом останніх 10--15 років унаслідок змін клімату, посухи і поривчастих вітрів дедалі частіше виникають лісові пожежі, які знищують значні площі лісів. Наприклад, у 2018 р. в шта- Проблема втрати біорізноманіття. Зелена Житомирщина: туризм для довкілля. 13 бер. ті Каліфорнія (США) сталося більш як 9500 лісових пожеж, унаслідок чого знищено понад 400 тис. га лісів Лісові пожежі у Каліфорнії: чому виникають і як рятуватись. BBC News Україна. 14 лис. П'ять масштабних лісових пожеж за останнє десятиліття. News 112.ua. 2019. 03 лип. . У 2019 р. в Сибіру вогонь знищив близько 11 млн га лісу 3. За даними бразильського Національного інституту космічних досліджень, з січня по серпень 2019 р. пожежі знищили понад 1,8 млн га лісів Амазонії. Широкомасштабні осередки вогню також зафіксовано в країнах південного тропічного поясу Африки, зокрема в Анголі З початку 2019 року пожежі знищили понад 1,8 млн гектарів лісів Амазонії. mind.29 сер.. В австралійському штаті Вікторія вогонь знищив понад 10,5 тис. га лісу в національному парку Буніп Найбільші пожежі в Австралії: «стіна вогню» випалила 10 тис. гектарів лісу. News today. 2019. 04 бер. . За чотири місяці 2022 р., від початку широкомасштабної війни РФ проти України, на території України сталося 322 лісові пожежі, з них 40 -- великі. У цей період зафіксовано пожежі на загальній площі 5,5 тис. га Загальна площа пожеж у лісах України зросла з початку року у сто разів. LB.ua. 2022. 18 трав. . Отже, в останні 10--15 років унаслідок антропогенного впливу на ліси у світі втрачено значні їх площі й зруйновано об'єкти цінного генетичного фонду лісових порід.
Руйнування біорізноманіття лісів в Україні: причини і наслідки
Біорізноманіття лісів є національним багатством кожної держави. Його збереження і невиснажливе використання розглядається як один з еко- номіко-правових пріоритетів у сфері охорони, використання й відтворення природних ресурсів і екологічної безпеки. Ефективні охорона і збереження біорізноманіття лісів є можливими лише в умовах сталого ведення лісового господарства. Поняття «біорізноманіття лісів» з'явилося порівняно недавно, але швидке посилення актуальності проблеми з його збереженням і активне обговорення питань економіко-правового регулювання охорони й збереження біорізноманіття екосистем на міжнародній арені в другій половині ХХ -- на початку XXI ст. дають підстави визнати його важливість [14]. деградація лісовий клімат екосистема
Це поняття ввійшло в широкий міжнародний обіг з 1972 р., зокрема, після Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовища, коли стало зрозумілим, що однією з актуальних проблем реалізації концепції сталого розвитку є порушення у сфері охорони й збереження біо- різноманіття лісів, які спричинені людською діяльністю і загрожують стабільності лісових екосистем. За оцінками науковців, у найближчі 60-- 70 років на Землі можуть зникнути приблизно 50 % існуючих видів рослин і тварин. Збіднення й зникнення деяких видів рослин і тварин можуть призвести до порушення екологічних систем, екологічного балансу в біосфері, посилення загрози планетарному генетичному фонду [14]. Унаслідок людської діяльності й змін клімату приблизно одному з дев'яти мільйонів видів живих організмів нашої планети загрожує зникнення. Такі дані опубліковано у звіті ООН, підготовленому на основі аналізу 15 тис. наукових і урядових джерел, над якими працювали 145 експертів з 50 країн світу. Цей звіт є першим за останні 20 років, де відображено сучасний стан біорізноманіття екосистем планети Мільйонам тварин і рослин загрожує вимирання, люди також у небезпеці. Пояснюємо, чому. TSN News. 2019. 07 трав. .
В Україні руйнування біорізноманіття лісів сьогодні відбувається внаслідок: знищення російськими військами території лісового фонду України через пожежі, забруднення, незаконні рубки тощо; збільшення площі земель для сільського господарства; будівництва міст і промислових об'єктів; спорудження водосховищ, каналів, прокладання автошляхів і залізниць, ліній електропередачі; видобування корисних копалин; хімізації сільського господарства; забруднення навколишнього природного середовища шкідливими речовинами; збільшення викиду парникових газів, що призводить до зміни клімату, відповідно, до висихання значних площ лісів; використання значної кількості техніки під час лісогосподарських робіт тощо.
Сьогодні Україна є малолісистою країною, її лісовий потенціал як основний компонент біосфери не спроможний повною мірою забезпечувати екологічну рівновагу і потреби в деревині. За останні 300--350 років в Україні втрачено понад 2/3 лісів, і сьогодні за лісистістю вона посідає передостаннє місце серед країн Європи: площа лісового фонду становить 10,8 млн га, лісистість території -- близько 16 % Проблема втрати біорізноманіття. Зелена Житомирщина: туризм для довкілля. 2017. 13 бер. . Відповідним Законом України передбачено зростання показника лісистості території країни до 16,5 % до 2025 р. і до 17,5 % до 2030 р. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року. Закон України № 2697-VIII від 28.02.2019 р.
Нині проблеми руйнування біорізноманіття лісів є характерними для багатьох країн світу, в тому числі й для України. З огляду на це, у всіх державах необхідно запровадити ефективні економіко-правові механізми, спрямовані на забезпечення сталого ведення лісового господарства. Ефективні охорона і збереження біорізноманіття лісів повинні базуватися на науково обґрунтованому економіко-правовому регулюванні, яке має відповідати концепції сталого ведення лісового господарства. Для цього у 1992 р. було ухвалено Конвенцію про охорону біологічного різноманіття (далі -- Конвенція) Конвенція про охорону біологічного різноманіття (підписано 05.06.1992). Ратифіковано Законом України № 257/94-Вр від 29.11.1994 р. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року. Закон України № 2697-VIII від 28.02.2019 р. . З метою її реалізації в Україні потрібно вжити таких заходів: забезпечити інтеграцію Конвенції у всі сфери життя; провести моніторинг біорізноманіття; спрямовувати практичні заходи, програми, законодавство на боротьбу з причинами втрат біорізнома- ніття; здійснювати монетизацію екосистемних послуг тощо.
Економіко-правові механізми забезпечення сталого ведення лісового господарства в Україні: виклики, перешкоди і шляхи їх уникнення
Основними причинами виникнення проблем у лісовому секторі України є недосконалість системи управління і розвитку лісового господарства, відсутність економіко-правових механізмів, які б відповідали концепції сталого ведення лісового господарства. Відсутність системи фінансування лісогосподарської діяльності, особливо в східних і південних регіонах України, зокрема тимчасово окупованих, призвела до припинення робіт із створення захисних лісових насаджень на малопродуктивних і деградованих землях, невжиття попереджувальних протипожежних заходів у лісах, що підвищує ризик виникнення лісових пожеж, осередків шкідників і хвороб лісу, всихання лісів і погіршення екологічної ситуації 11. З огляду на це, нині основним напрямом оптимізації економіко-правового регулювання в лісогосподарській сфері, на наш погляд, є поєднання економічних і правових методів забезпечення охорони, використання й відтворення лісових ресурсів.
У 2022 р. був прийнятий відповідний Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів. Закон України № 2321-ІХ від 20.06.2022 р. , яким створюються економіко-правові передумови для збереження частини самосійних лісів (площа яких складає 300--500 тис. га) і подальшого управління ними. Таким чином, Україна має можливість виконати зобов'язання Паризької кліматичної угоди Паризька угода (підписано 12.12.2015). Ратифіковано Законом України № 1469-VIII від 14.07.2016 р. . Розроблені економіко-правові механізми сталого ведення лісового господарства в Україні ще не повністю забезпечують реалізацію науково обґрунтованої основи сталого ведення лісового господарства. Це пояснюється тим, що в різних регіонах України, у нинішніх умовах війни, спостерігаються серйозні соціально-економічні й значні пов'язані з екологічною небезпекою відмінності, зокрема, в областях, де безпосередньо ведуться бойові дії (Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька, Херсонська та ін.). Саме тому нинішній стан лісів можна охарактеризувати як кризовий.
У відповідному Наказі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України зазначено оптимальні показники лісистості для кожної області України Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території і мінімально необхідної захисної лісистості агроландшафтів України. Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 494 від 22.07.2021 р. . На території України ліси розміщено нерівномірно -- від 3,7 % у Запорізькій до 51,4 % у Закарпатській області. Отже, має бути заліснено до 4 % території степової зони, а також до 8 % території Кримського півострова. За європейськими рекомендаціями, оптимальний показник лісистості в Україні має становити 20 %. Для його досягнення необхідно заліснити понад 2 млн га Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року. Закон України № 2697-VIII від 28.02.2019 р. .
Серед науковців і представників громадських організацій виникають різні пропозиції щодо заліснення території України. Значну частину земель запасу степового регіону, які планується заліснити, складають балки й схили вздовж річок, що являють собою фрагменти степових біотопів Василюк О. Ні степу, ні лісу. Українська правда. 2010. 08 лют.. На думку деяких фахівців, ці об'єкти, які є корінною природою степової зони, повинні стати мережею перспективних природно-заповідних об'єктів й основою екологічної мережі регіону. Натомість саме ці території стають полігоном для заліснення, що є прямим знищенням багатьох зникаючих степових видів тварин і рослин, сприяє остаточному зникненню степів на території України. Відповідно, це порушує вимоги Закону України «Про Червону книгу України» Про Червону книгу України. Закон України. і умови Бернської конвенції Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. (підписана 19 вересня 1979 р., ратифікована Україною 29 жовтня 1996 р.), в яких особлива увага приділяється вразливим видам дикої флори і фауни, яким загрожує зникнення. Також точаться дискусії про те, що заліснення практично не планується на закинутих полях, меліорованих болотах і заплавах суто лісового Поліського регіону. Не планується також заліснення і на деградованій ріллі, де починаються ерозія ґрунтів, терикони і відвали гірничої промисловості, яких лише на Донеччині налічується понад 23 тис. га.
На нашу думку, в нинішніх умовах змін клімату створення штучних лісових насаджень у степовій зоні України майже неможливе. Слід зазначити, що новостворені ліси в степовій зоні України на 80 % згоряють від пожеж уже в перші два-три роки або всихають через нестачу вологи і засоленість ґрунту Василюк О. Ні степу, ні лісу. Українська правда. 2010. 08 лют. . Отже, нові лісові насадження в степу призведуть до утворення зовсім іншого ландшафту -- пустелі, в якій не можна буде відновити ні степу, ні лісу.
У 2010 р. Державним комітетом лісового господарства України (нині -- Державне агентство лісових ресурсів України) були схвалені «Концептуальні засади наближеного до природи лісівництва», але реалізуються вони повільно, оскільки в деяких регіонах (на тимчасово окупованій російськими військами території України; на території, де відбуваються активні бойові дії; регіони з підвищеним ризиком -- прикордонні з РФ області та ін.) взагалі неможливо здійснювати лісогосподарську діяльність. Це означає, що на значній території України унеможливлено застосування екологічних, економічних і правових інструментів, які б відповідали сучасним вимогам і забезпечували стале ведення лісового господарства.
Кабінет Міністрів України 16 вересня 2009 р. затвердив державну програму «Ліси України на 2010--2015 роки», згідно з якою в Україні мало бути висаджено 430 тис. га нових лісів Там само.. Україна також приєдналася до Декларації про збереження та відновлення лісів Україна приєдналася до Декларації про збереження та відновлення лісів. Державне агентство лісових ресурсів України. 2021. 04 лис. , у рамках якої і на виконання вимог Паризької кліматичної угоди Паризька угода (підписано 12.12.2015). Ратифіковано Законом України № 1469-VIII від 14.07.2016. поставила собі за мету збільшити частку заліснених територій. Для виконання програми Президента України щодо заліснення був започаткований проєкт «Зелена країна», який передбачає висадження 1 млрд нових дерев. З огляду на запроваджені заходи, очікується, що через 10 років площа лісів в Україні зросте на 1 млн га.
Отже, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів. Закон України № 2321-IX від 20.06.2022 р. забезпечує необхідність внесення змін до деяких законодавчих актів України, метою яких є: збереження самосійних лісів; запровадження нових фінансових механізмів для консервації земель і лісорозведення; ускладнення розорювання пасовищ і сіножатей тощо. Внесено пропозиції, що ст. 1 Лісового кодексу України треба доповнити двома новими частинами такого змісту: «Стійкі до кліматичних змін ліси -- ліси з неінвазійних видів дерев, структура яких має високу стійкість та здатна адаптуватися до загроз змін клімату, підтримуючи водоохоронні, захисні та інші функції. Інвазійні види дерев -- інтродуко- вані в Україні види дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини і становлять значну загрозу для флори та фауни». У зв'язку з цим пропонується таке доповнення: «Самозалісена ділянка -- це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом. Інші лісовкриті землі -- земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю, заростями багаторічних дерев'янистих кущових рослин, у тому числі самозалісені, та не надані для ведення лісового господарства» Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів. Закон України № 2321-IX від 20.06.2022 р. .
У Земельному кодексі України ч. ІІІ ст. 56, а також у Лісовому кодексі України ч. ІІ ст. 12 запропоновано викласти в такій редакції: «Громадяни та юридичні особи у встановленому законом порядку можуть набувати у власність для лісорозведення земельні ділянки, а також можуть мати у власності ліси, створені шляхом лісорозведення на набутих у власність у встановленому законом порядку земельних ділянках, а також самозалі- сені ділянки на набутих у власність у встановленому законом порядку земельних ділянках». Ст. 57 Земельного кодексу України передбачено доповнити новою частиною такого змісту: «Фізичні та юридичні особи мають право на віднесення до земель лісогосподарського призначення земельних ділянок (у тому числі самозалісених), що перебувають у їх власності і належать до усіх категорій земель (крім земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), а також на ведення на них лісового господарства» Там само.
У ст. 99 Лісового кодексу України передбачено «економічне стимулювання заходів з відтворення лісів», зокрема, шляхом компенсації витрат власникам лісів і лісокористувачам для відтворення лісів та лісовпорядкування; викупу земельних ділянок приватної форми власності для забезпечення сталого лісового господарства та ін. Компенсація витрат здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів Там само..
Отже, внесені зміни до деяких законодавчих актів України щодо охорони, відтворення і збереження лісів свідчать про те, що в економі- ко-правовому аспекті Україна відповідально підходить до підписаних міжнародних договорів -- до їх виконання і розуміння необхідності забезпечення сталого ведення лісового господарства відповідно до стандартів Європейського Союзу. Оскільки пріоритетом державної політики України є європейська інтеграція, а вимогами ЄС у сфері лісового господарства до країн, які прагнуть приєднатись, є реалізація концепції сталого розвитку, то сьогодні необхідно розробити такі економіко-правові заходи щодо охорони, використання і відтворення лісових ресурсів, які забезпечуватимуть позитивні зрушення в євроінтеграційному процесі лісового розвитку в Україні. Нині це є особливо актуальним з огляду на підписану Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, а також угоди, що наближають вступ України до Євросоюзу Україна та ЄС уклали 5 угод, що наближають вступ до Євросоюзу. Слово і Діло. 2022. 05 вер..
Під егідою ООН підписано багато міжнародних угод щодо охорони і збереження біорізноманіття екосистем, у тому числі лісових. Але, як говорить практичний досвід, підписані міжнародні документи в цій сфері реалізуються недостатньо, особливо в країнах, де ведуться бойові дії. Сьогодні відсутні належні економіко-правові інструменти практичної реалізації підписаних міжнародних договорів на національному рівні, що робить їх неефективними через низький рівень імплементації. У цьому зв'язку потрібні кардинальні концептуальні зміни, які ґрунтуватимуться на міжнародному і національному законодавствах, принципах відповідного контролю і моніторингу імплементації міжнародно-правових зобов'язань.
Висновки
У євроінтеграційному процесі України економіко-правове регулювання, яке має забезпечити стале ведення лі сового господарства в умовах змін клімату, повинно відповідати принципам і стандартам ЄС. Охорону, збереження й відновлення біорізноманіття лісів потрібно вважати необхідними умовами сталого ведення лісового господарства в Україні, покращення якості життя і підвищення добробуту населення. Нині економіко-правове регулювання щодо охорони, збереження і відновлення біорізноманіття лісів стає одним з найбільш актуальних питань, особливо в умовах змін клімату. В даному контексті державну політику України слід спрямовувати на ефективне економіко-правове регулювання збереження біорізнома- ніття лісів, підтримання тенденції до змін національного законодавства і реалізації міжнародно-правових угод щодо забезпечення сталого ведення лісового господарства в Україні. Для належної охорони, збереження й відновлення біорізноманіття лісів в умовах змін клімату потрібно запровадити ефективний механізм контролю і моніторингу їх виконання на національному рівні. Для забезпечення комплексного підходу до охорони, збереження і відновлення біорізноманіття лісів в Україні, впровадження на національному рівні концепції сталого розвитку в лісовому господарстві необхідно розробити і прийняти закон «Про охорону, збереження та відновлення біорізноманіття лісових екосистем», на основі якого реалізовуватимуться концептуальні засади сталого ведення лісового господарства. Оскільки руйнування біорізноманіття лісових екосистем відбувається внаслідок людської діяльності, то в даному законі варто відобразити положення, які б забезпечили економіко-правові механізми впровадження схем оплати за послуги лісових екосистем.
Сьогодні, в умовах війни РФ проти України, відсутні можливості забезпечення сталого ведення лісового господарства на тимчасово окупованих російськими військами територіях, а також у районах проведення активних бойових дій і в регіонах з підвищеним ризиком небезпеки, де російські війська здійснюють часті обстріли. З огляду на загрозливу ситуацію в лісовому господарстві України, слід здійснити рішучий перехід від переважно адміністративних до економіко-правових методів сталого ведення лісового господарства. Необхідною умовою для отримання позитивного результату в лісовому господарстві є застосування інтегрованих екологічних, економічних і правових інструментів. Головною метою впровадження такого інструментарію є досягнення сталого управління лісовим господарством і еколо- го-економічної узгодженості між інтересами держави і лісокористувачів.
Необхідність вирішення сучасних проблем щодо охорони й збереження біорізноманіття лісів і сталого ведення лісового господарства вимагає ефективного економіко-правового регулювання, спроможного забезпечити належне функціонування еколого-економічної системи, спрямованої на ефективну охорону, використання й відтворення лісових ресурсів. Але, як свідчить практика, у кожній державі реалізація економіко- правового дослідження і відповідного регулювання в лісовому секторі має свою специфіку, зумовлену умовами безпеки, рівнем економічного розвитку, особливостями культури і багатьма іншими чинниками.
Список використаної літератури
1. Jactel H., Petit J., Desprez-Loustau M.I. et al. Drought effect on damage by forest insects and pathogens: A meta-analysis. Global Change Biology. 2012. No. 18 (1). P. 267--276.
2. Яворовський П.П. Вплив змін клімату на лісові екосистеми. Лісове і садово- паркове господарство. 2015. № 6.
3. Швиденко А., Лакида П., Щепаченко Д. та ін. Вуглець, клімат та землеуправ- ління в Україні: лісовий сектор. Моногр. Національний університет ресурсів і природокористування. Корсунь-Шевченківський, ФОП Гавришенко В.М., 2014. 283 с.
4. Gebler A., Keitel C., Kreuzwieser J. et al. Potential risks for European beech (Fagus sylvatica L.) in a changing climate (Review). Trees Structure and Function. 2007. No. 21 (1). P. 1 -- 11.
5. Дідух Я.П. Екологічні аспекти глобальних змін клімату: причини, наслідки, дії. Вісник НАН України. 2009. № 2. С. 34--44.
6. Гулик Г.С. Синергетика інтегрального застосування економіко-правових інструментів формування системи сталого лісокористування. Автореф. дис. ... канд. екон. наук. Львів, РВВ НЛТУ України, 2013. 23 с.
7. Дейнека А.М. Лісове господарство: еколого-економічні засади розвитку. Моногр. Київ, Знання, 2009. 350 с.
8. Синякевич І.М., Соловій І.П., Врублевська О.В. та ін. Лісова політика: теорія і практика. Моногр. Львів, Вид-во ЛА «Піраміда», 2008. 612 с.
9. Соловій І.П. Політика сталого розвитку лісового сектора економіки: парадигма та інструменти. Моногр. Нац. лісотехн. ун-т України. Львів, РВВ НЛТУ України : Ліга-Прес, 2010. 368 с.
10. Туниця Ю.Ю. Екоекономіка і ринок: подолання суперечностей. Моногр. Київ, Знання, 2006. 314 с.
11. Дейлі Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку. Пер. з англ. Київ, Інтелсфера, 2002. 312 с.
12. Costanza R., Cumberland J.H., Daly H. et al. An Introduction to Ecological Economics (2nd ed.). CRC Press, 2014. 356 p.
13. Дубовіч І.А., Василишин Х.Р. Економіка і менеджмент природних ресурсів. Конспект лекцій. Львів, РВВ НЛТУ України, 2018. 192 с.
14. Дубовіч І.А., Василишин Х.Р., Фомічева Т.Є., Волковська Ю.І. Економіко-пра- вове регулювання охорони та збереження біорізноманіття екосистем: теорія і практика. Наукові праці Лісівничої академії наук України. 2019. Вип. 19. С. 178--186.
References
1. Jactel H., Petit J., Desprez-Loustau M.I. et al. Drought effect on damage by forest insects and pathogens: A meta-analysis. Global Change Biology, 2012, No. 18 (1), pp. 267-276.
2. Yavorovskyi P.P. Impact of climate change on forest ecosystems. Forestry and landscape gardening,2015,No.6.
3. Shvidenko A., Lakyda P., Schepaschenko D. et al. Carbon, climate, and land-use in Ukraine: Forest sector. Korsun-Shevchenkivskyi, 2014.
4. Gebler A., Keitel C., Kreuzwieser J. et al. Potential risks for European beech (Fagus sylvatica L.) in a changing climate (Review). Trees Structure and Function, 2007, No. 21 (1), pp. 1-11.
5. Didukh Y. Ecological aspects of the global climate changes: reasons, consequences and actions. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr., 2009, No. 2, pp. 34-44 [in Ukrainian].
6. Hulyk H.S. Synergy of the integrated application of economic and legal tools for the formation of sustainable forest use system. PhD Thesis (Econ.). Lviv, 2013 [in Ukrainian].
7. Deyneka A.M. Forestry: ecological and economic principles of development. Kyiv, 2009 [in Ukrainian].
8. Synyakevych I.M., Soloviy I.P., Vrublevska O.V. et al. Forest policy: theory and practice. Lviv, 2008 [in Ukrainian].
9. Soloviy I.P The policy for sustainable development of the forest sector of the economy: paradigm and tools. Lviv, 2010 [in Ukrainian].
10. Tunytsya Yu.Yu. Eco-economy and the market: overcoming contradictions. Kyiv, 2006 [in Ukrainian].
11. Daly H.E. Beyond Growth: The Economics of Sustainable Development. Kyiv, 2002 [in Ukrainian].
12. Costanza R., Cumberland J.H., Daly H. et al. An Introduction to Ecological Economics (2nd ed.). CRC Press, 2014.
13. Dubovich I.A., Vasylyshyn Kh.R. Economics and natural resource management. Lviv, 2018 [in Ukrainian].
14. Dubovich I., Vasylyshyn Kh., Fomicheva T., Volkovska Yu. Economic and legal regulation of ecosystem biodiversity protection and conservation: theory and practice. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 2019, Vol. 19, pp. 178-186.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Еволюція і суть концепції сталого розвитку: цілі, завдання, критерії, механізми та інструменти фінансування. Економічний розвиток України: структура, тенденції, екологічний, соціальний і гуманітарний стан. Напрями стимулювання сталого розвитку України.
реферат [433,8 K], добавлен 19.04.2012Визначення позицій сталого розвитку. Основні принципи, на яких базується державна політика України щодо сталого розвитку. Економічні, соціальні, екологічні індикатори сталого розвитку. Особливості інтегрування України в світовий економічний простір.
реферат [22,5 K], добавлен 06.12.2010Теоретичні основи фінансового аналізу. Формалізовані та неформалізовані методи досліджень. Загальна характеристика ДП "Куп'янського лісового господарства": площа лісового фонду, насадження, виробництво та реалізація продукції, прибуток та рентабельність.
дипломная работа [153,1 K], добавлен 06.05.2011Характер і оцінка впливу державного регулювання на розвиток національної економіки країни. Взаємозв’язок ефективного державного регулювання та сталого розвитку основних напрямів економічної й соціальної діяльності України, шляхи його моделювання.
статья [22,5 K], добавлен 14.08.2017Поняття та показники рівня життя. Економічна суть поняття „рівень життя населення”. Показники, які застосовуються для виміру рівня життя населення. Рівень і якість життя населення України та проблеми їх оцінки. Шляхи підвищення рівня життя в Україні.
курсовая работа [193,0 K], добавлен 10.03.2007Поняття та показники рівня життя. Показники, які застосовуються для виміру рівня життя населення. Рівень і якість життя населення України та проблеми їх оцінки. Підходи до оцінки рівня життя в Україні. Шляхи підвищення рівня життя в Україні.
курсовая работа [192,4 K], добавлен 30.03.2007Оцінка інвестиційного клімату в Україні. Масштаби та структура іноземного інвестування в економіку України. Рекомендації щодо підвищення ефективності державного регулювання інвестиційної діяльності, зокрема, іноземного інвестування в економіку України.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 31.03.2014Оцінка тенденцій розвитку металургійної галузі. Дослідження виробничо-господарського потенціалу металургійних підприємств України в умовах економічної кризи й ведення антитерористичних дій на сході країни. Напрямки підвищення їх конкурентоспроможності.
статья [33,4 K], добавлен 13.11.2017Місце промисловості у структурі національного господарства. Головні компоненти структури національного господарства. Співвідношення між сферами народного господарства. Структура промисловості України. Показники та оцінка розвитку економіки України.
реферат [32,1 K], добавлен 27.01.2009Сучасний стан проблеми сталого розвитку гірничодобувних підприємств. Особливості даної промисловості України. Природоохоронна діяльність та діагностика рівня забезпечення сталого розвитку ВАТ "Павлоградвугілля". Напрямки удосконалення його механізму.
дипломная работа [246,7 K], добавлен 14.05.2011Внутрішні ресурси України і ступінь її інтеграції в світогосподарську систему. Створення механізму сталого розвитку експорту. Процес регулювання зовнішньої торгівлі. Фактори, які впливають на експорт. Створення кластерів зовнішньоторговельного профілю.
реферат [19,4 K], добавлен 15.07.2009Основні форми та методи макроекономічного регулювання економіки. Особливості макроекономічного регулювання окремих сфер та об'єктів. Державний вплив на інноваційну діяльність, науку і науково-технічний прогрес.
курсовая работа [58,1 K], добавлен 30.08.2007Теоретичні аспекти, необхідність та форми регулювання ринку праці в сучасних умовах. Державне та правове регулювання. Діяльність Державної служби зайнятості в Україні. Проблеми функціонування ринку праці, державна стратегія та ефективність регулювання.
контрольная работа [31,3 K], добавлен 19.02.2009Значення населення в економіці і соціальному розвитку господарства України. Аналіз формування та розвитку трудових ресурсів. Демографічна ситуація в країні та її характеристика. Аналіз показників руху населення. Оцінка трудових ресурсів України.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 29.04.2019Основні напрями державної соціальної політики в Україні. Показники, які застосовуються для виміру рівня життя населення України. Моніторинг доходів та рівня життя населення. Підвищення рівня життя людей. Створення умов для гармонійного розвитку людини.
реферат [112,7 K], добавлен 23.11.2010Міжнародний поділ праці та формування світового господарства. Зовнішнє економічне оточення України. Проблеми та перспективи входження України в світове співтовариство. Моніторінг економічних показників.
курсовая работа [69,5 K], добавлен 15.07.2007Суть, структура та особливості функціонування агропромислового комплексу; роль в структурі народного господарства. Проблематика сільського розвитку в Україні. Радикальне вирішення проблеми забезпечення населення України основними видами продовольства.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 24.12.2013Україна в міжнародних рейтингах людського розвитку. Динаміка індексу людського розвитку в Україні. Середньомісячна заробітна плата по регіонах України. Регіональна асиметрія у наданні соціальної допомоги. Сучасні проблеми у сфері зайнятості населення.
реферат [1,8 M], добавлен 20.11.2010Економічний та культурний розвиток великих міст України. Проблеми та пропозиції щодо їх вирішення. Роль міст у територіальних системах держави та їх вплив на ефективність функціонування регіонів у певних політичних та соціально-економічних умовах.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 09.02.2014Інституціонально-правове забезпечення трансформаційної економіки України. Соціально-економічне становище України за 2000-2007 роки. Огляд електроенергетики, промисловості, металургії, сільського господарства, транспорту, фінансів та доходів населення.
реферат [32,7 K], добавлен 01.02.2009