Циркулярна економіка як основа забезпечення сталого розвитку країни в контексті євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Циркулярна економіка як основа забезпечення сталого розвитку країни в контексті євроінтеграції

Яценко Ольга Миколаївна, доктор економічних наук, професор Швиданенко Олег Анатолійович, доктор економічних наук, професор Швиданенко Генефа Олександрівна, кандидат економічних наук, професор, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Стаття піднімає проблему загострення економічних, соціальних і екологічних криз різного походження у світі. Aкцентовано увагу, що світовим драйвером інноваційних і глобальних екологічних ініціатив виступає Європейський Союз, зокрема широкомасштабної ініціативи Європейської зеленої угоди (European Green Deal), яка має зробити Європу першим у світі вуглецево-нейтральним континентом до 2050 року та забезпечити досягнення стану справедливої, кліматично-нейтральної, ресурсо-ефективної та конкурентної економіки. Досліджено генезис та особливості циркулярної економіки як головної передумови забезпечення сталого розвитку всіх суб'єктів економіки: країни, регіону, підприємства.

Встановлено, що циркулярна економіка поступово змінює традиційну лінійну концепцію економіки. Для лінійної моделі економіки характерний підхід, де продукти виробляють, використовують і утилізують (take-make-dispose). Для циркулярного підходу визначальним є принцип 3-R: 1) reduce: скорочують використання ресурсів і віддають пріоритет поновлюваних матеріалів; 2) reuse: максимально ефективно використовують продукти; 3) recycle: відновлюють побічні продукти і відходи для подальшого використання в економіці. Вивчено підходи до визначення індексу оцінки ступеня інтеграції циркулярної економіки: The Material Circularity Indicator (MCI), The Regional Circular Economy Index System (RCEIS), The Circular Economy Performance Index (CEPI), A Circular Economy Index for the Consumer Goods Sector (CEICGS), Circular Economy Development Index (CEDI).

Розглянуто результати розширення циркулярної економіки для ЄС. Обґрунтованого, що в контексті євроінтеграційних прагнень України державі необхідно адаптуватися до вимог циркулярної економіки, враховуючи принципи та цілі, можливості й загрози. Оцінено поточний стан виконання Україною вимог щодо вступу до ЄС. Доведено, що у поствійськовий період до набуття Україною членства в ЄС необхідне поглиблення галузевої інтеграції; збільшення безмитного експорту на ринок ЄС; скасування нетарифних заходів, що обмежують торгівлю з ЄС. Передусім, у цьому контексті необхідно враховувати власні національні інтереси та торговельного партнеру, зокрема інституціональну (регулятивну) підтримку Україною ініціативи ЄС «Європейська зелена угода» щодо формування Європи як вуглецево-нейтрального континенту та поступову адаптацію поствій- ськової національної економіки до вимог циркулярної еклономіки. Недостатній рівень розвитку циркулярної економіки в Україні обумовлений триваючою неспровокованою та невиправданою агресивною війною Росії проти України; недосконалістю інституційного середовища; недостатньою вмотивованістю бізнесу. Імплементація засад циркулярної економіки в Україні вимагає системної та комплексної системної перебудови, основуючись на законодавчій базі, впровадженні інноваційних технологій, діджиталізації виробничих та торговельних процесів, фінансуванні екологічних ініціатив, стимулюванні інноваційних екологоощадних бізнес-моделей, формуванні екологічної свідомості суспільства та формування звички ширшого використання сталих продуктів та створення нових способів взаємодії виробників та споживачів, стимулюванні виникнення та освоєння інноваційних професій.

Ключові слова: циркулярна економіка, економіка замкненого циклу, сталий розвиток, Європейська зелена угода, Глобальний альянс з циркулярної економіки, глобальні екологічні ініціативи, зелений бізнес, план дій з циркулярної економіки (CEAP), адаптація України до CEAP, ЄС.

Circular economy as the basis of ensuring sustainable development of the country in the context of European integration

Olha Yatsenko, Doctor of Sciences (Economics), Professor, Professor of the International Trade and Marketing Department. Oleg Shvydanenko, Doctor of Sciences (Economics), Professor, Professor Department of International Economics. Henefa Shvydanenko, Ph.D., Professor, Professor Department of Business Economics and Entrepreneurship, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman.

The article raises the problem of aggravation of economic, social, and environmental crises of various origins in the world. It was emphasized that the European Union is the global driver of innovative and global environmental initiatives, in particular the large-scale initiative of the European Green Deal, which should make Europe the first carbon-neutral continent in the world by 2050 and ensure the achievement of a fair, climate-neutral state, resource-efficient and competitive economy. The genesis and peculiarities of the circular economy as the main prerequisite for ensuring the sustainable development of all economic entities: the country, the region, and the enterprise, are studied. It has been established that the circular economy is gradually changing the traditional linear concept of the economy. The linear model of the economy is characterized by an approach where products are produced, used, and disposed of (take-make-dispose). The 3-R principle is decisive for the circular approach: 1) reduce: reduce the use of resources and give priority to renewable materials; 2) reuse: use products as efficiently as possible; 3) recycle: recover by-products and waste for further use in the economy. Approaches to determining the index for assessing the degree of circular economy integration have been studied: The Material Circularity Indicator (MCI), The Regional Circular Economy Index System (RCEIS), The Circular Economy Performance Index (CEPI), A Circular Economy Index for the Consumer Goods Sector (CEICGS), Circular Economy Development Index (CEDI). The results of the expansion of the circular economy for the EU are considered. It is justified that in the context of Ukraine's European integration aspirations, the state needs to adapt to the circular economy's requirements, considering the principles and goals, opportunities, and threats. The current state of Ukraine's fulfillment of the requirements for joining the EU is assessed. It has been proven that in the post-war period, before Ukraine becomes a member of the EU, deepening of industry integration is necessary, increase in duty-free exports to the EU market; cancellation of non-tariff measures restricting trade with the EU. First of all, in this context, it is necessary to take into account one's own national interests and the trade partner's, in particular Ukraine's institutional (regulatory) support for the EU initiative "European Green Deal" regarding the formation of Europe as a carbon-neutral continent and the gradual adaptation of the post-military national economy to the requirements of circular economics. The insufficient level of development of the circular economy in Ukraine caused by Russia's ongoing unprovoked and unjustified aggressive war against Ukraine; the imperfection of the institutional environment; insufficient business motivation. The implementation of the principles of the circular economy in Ukraine requires a systematic and complex system restructuring, based on the legislative base, the introduction of innovative technologies, the digitization of production and trade processes, the financing of environmental initiatives, the stimulation of innovative environmentally friendly business models, the formation of environmental awareness in society and the formation of the habit of broader use of sustainable products and creating new ways of interaction between producers and consumers, stimulating the emergence and development of innovative professions.

Key words: circular economy, closed-loop economy, sustainable development, European Green Deal, Global Alliance on Circular Economy, Global Environment Initiatives, green business, Circular Economy Action Plan (CEAP), adaptation of Ukraine to CEAP, EU, Ukraine.

Вступ

Перманентне посилення економічної крихкості, зростання нерівності у суспільстві, загострення екологічних проблем, зростання політичної невизначеності та геополітичної напруженості збільшують ризики криз різного походження у світі. Прийнято розглядати ці ризики окремо, проте вони можуть взаємодіяти один з одним і створювати каскадні ризики та потрясіння для навколишнього середовища, економіки та суспільства, а також можуть призвести до великої кількості соціальних та екологічних проблем та значних економічних втрат. В умовах падіння світової економіки, динамізації глобальної конкуренції, зростання цін на природні ресурси, зростання курсів валют, з одного боку, та повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну, з іншого, євроінтеграційний вектор розвитку для України набуває особливої актуальності.

Світове товариство констатує незворотні економічні зміни і актуалізацію екологічного «порядку денного». Визначальним мотивом у поствійськовий період стане захист і реалізація національних інтересів, насамперед сталого економічного зростання та глобальної конкурентоспроможності, доступу до ринків та ефективного розподілу ресурсів, активізації бізнесу, включаючи ММСП та покращення добробуту населення. Тому країна прагне стати членом ЄС та розвивати зовнішньоторговельні відносини і зацікавлена в поглибленні співпраці на двосторонній та багатосторонній основі з врахуванням новітніх трендів, в т.ч. нової політики щодо екологізації, відповідно до вимог Європейської зеленої угоди та нового плану дій щодо економіки замкнутого циклу (CEAP) який Європейська комісія прийняла у березні 2020 р. Він є одним із основних будівельних блоків Європейської зеленої угоди, нового порядку денного Європи щодо сталого зростання. Перехід ЄС до циркулярної економіки зменшить тиск на природні ресурси та створить стійке зростання та робочі місця. Це також є передумовою для досягнення цілі ЄС щодо кліматичної нейтральності до 2050 р. та зупинки втрати біорізноманіття [6].

Новий план дій анонсує ініціативи протягом усього життєвого циклу продуктів. Він орієнтований на те, як розроблено продукти, сприяє процесам циклічної економіки, заохочує стале споживання та спрямований на запобігання утворенню відходів і збереження використаних ресурсів в економіці ЄС якомога довше. Ці особливості визначили тему дослідження, його архітектоніку та логіку.

циркулярний економіка євроінтеграційний

Огляд останніх джерел досліджень і публікацій

Сучасна економічна система вимагає нових підходів і втратила можливість забезпечувати сталий розвиток суспільства у майбутньому. Парадигма нинішнього розвитку вибудовується через призму економічного, екологічного та соціального стану суспільства та глобальних і локальних викликів, пов'язаних з геополітичною нестабільністю, поширенням пандемії, викликаної COVID 19 та війною в Україні та рядом інших факторів. Надмірне антропогенне навантаження на природні ресурси та їх виснаження призвело до непередбачених та багато в чому невиправних наслідків як для локальних екосистем, так і для біосфери в цілому. Зазначені тенденції вимагають перегляду традиційних підходів до економічного зростання та забезпечення й гарантування добробуту суспільству через перехід від лінійної моделі розвитку до моделі циркулярної економіки.

Циркулярна економіка у країнах Європейського Союзу визнана як основа стратегії сталого зростання та закріплена у Плані дій ЄС щодо переходу до циркулярної економіки [6]. Проблему досягнення цілей сталого розвитку через механізми циркулярної економіки досліджують на глобальному рівні Зварич Р., Зварич І. [21]; Дубель М.В. [36]; Кірххер Дж., Райке Д. та Хеккерт М. [16]; Бокен Н., Оліветті Е., Каллен Дж., Поттінг Дж., Ліфсет Р. [5]; Гайсдорфер М. [12]; Панченко В., Резнікова Н. [20; 21; 45; 47], Варфоломеев М. та Чуріканова О. [29] та інші. Впровадження регіональної та секторальних політик циклічної економіки досліджують Арсова С., Дженовезе А., Кетикидис Р, Альберіх Дж., Соломон, А. [3]; Гахович Н., Шинкарук Л. [32]; Шебанін В., Решетілов Г [52]; Злотнік М., Мельник О. [39]; Барицька К. [28], Швиданенко О. [54; 55] та інші. Інституційні особливості та перспективи і національні відзнаки досліджують Зуєв В. [40]; Кваша Т., Паладченко О. [41]; Лойко В. [43]; Крисоватий А., Сохацька О., Скавронська І. [42].

Як зазначає ряд науковців, економіка замкнутого циклу або циркулярна економіка поступово змінює традиційну лінійну концепцію економіки [11]. Для лінійної моделі економіки характерний підхід, де продукти виробляють, використовують і утилізують (take-make-dispose). Для циркулярного підходу визначальним є принцип 3-R: 1) reduce: скорочують використання ресурсів і віддають пріоритет поновлюваних матеріалів; 2) reuse: максимально ефективно використовують продукти; 3) recycle: відновлюють побічні продукти і відходи для подальшого використання в економіці [22].

Кірххер Дж., Райке Д. та Хеккерт М. категорію «циркулярна економіка» досліджують як економічну систему, що тримається на бізнес-моделях, які передбачають альтернативне повторне використання з метою досягнення сталого розвитку, збереження навколишнього середовища, економічного зростання і соціальної справедливості в інтересах теперішніх і майбутніх поколінь [16]. Варфоломєєв М., Чуріканова О. та Мірошниченко С. [44] вивчають циркулярну економіку з позицій впливу на сталий розвиток у контексті глобалізаційних змін та обґрунтовують її як невід'ємний шлях українського майбутнього в аспекті глобалізації. Дерій Ж., Бутенко Н., Зосименко Т розглядають питання розвитку циркулярної економіки в розрізі окремих суб'єктів національного господарства та використання інструментів екологічної політики при вирішенні задач сталого розвитку, оптимізації інструментів екологічної політики при вирішенні проблем раціонального використання земельних ресурсів, а також обґрунтовують необхідність імплементації сталого розвитку як ключового принципу галузевого співробітництва Україна та ЄС [33-35].

Кульчицька І. досліджує циркулярну економіку з позиції повторного використання сировини та продукції, які в результаті залишатимуться в обігу якомога довше, а їх цінність буде максимальною, а перехід до циркулярної економіки забезпечить зменшення видобутку природних ресурсів, зменшення виробничих відходів та повторне використання тих, які вже були створені [17]. Зварич І. та Зварич Р. розглядають глобальну економіку з погляду циркулярності та як засіб побудови нового екологічно стійкого суспільства [21; 37-38]. Гайсдорфер М. [12] теоретично доводить, що циркулярна економіка є регенеруючою системою, в якій витрати ресурсів, викиди і втрати енергії мінімізуються за рахунок закриття і зменшення матеріальних і енергетичних циклів.

З точки зору міжнародної економічної безпеки це питання вивчають Панченко В., Осауленко О., Ніценко В. та доводять, що конкурентоспроможність, яка визначається набором інституцій, політик і факторів, що визначають рівень продуктивності країни, трансформується під впливом викликів сталого розвитку, які легітимізують упровадження ефективних та інноваційних рішень в управлінські процеси як на рівні державного управління, так і в бізнес-середовищі повністю відповідає запитам міжнародної економічної безпеки [20]. Хаасу В., Краусманна Ф., Віденгофера Д., Хайнца М. розглядають циркулярну економіку як стратегію зменшення споживання вихідних матеріалів і випуску відходів шляхом закриття економічної та екологічної петлі потоків ресурсів [14].

Окремі дослідники наголошують, що циркулярна економіка в контексті формування циркулярної електронної мережі є рішенням для подолання глобального марнотратства. Один головний висновок - країни повинні торгувати своїми відходами - це одне реальне рішення для уряду та джерело багатства для жителів. Наприклад, круговий ланцюжок електронної вартості літій-іонної батареї розділений на шість ключових сегментів, починаючи від видобутку та переробки сировини до утилізації готової продукції, виробництва акумуляторних батарей і виробництва електромобілів. Видобуток мінералів і сировини для літій-іонних акумуляторів, а також переробка цих матеріалів зазвичай відбувається за межами ЄС. Процес формування кругового електронного ланцюга на кожному етапі має ризик: занадто централізована ланка постачання в одній країні [21; 36].

Підписання Угоди між Україною та ЄС актуалізувало вивчення питань євроінтеграції та імплементації принципів сталого розвитку у національну практику господарювання. Зокрема, Белажентіс А., Емерсон М., Едвардс, Т., Газізуллін І., Люке М., Мюллер-Йентш Д., Канівська В., П'ятницький В., Шнайдер А., Швейкерт Р., Шевцов О., Шумило О., Зосименко Т., Шадура-Никипорець Н. та ін. досліджували питання міжсекторального співробітництва України та країн ЄС з позиції адаптації України до принципів циркулярної економіки [4; 7].

Головною метою статті є дослідження циркулярної економіки як головної передумови забезпечення сталого розвитку України в контексті євроінтеграційних прагнень держави.

Основний матеріал і результати

У ретроспективі переговори між Україною та ЄС щодо діючої базової угоди на заміну діючої Угоди про партнерство та співробітництво розпочалися у 2007 році, а у 2008 році сторони домовилися про нову назву майбутньої угоди - Угода про асоціацію [19]. У 2011 р. у Брюсселі відбувся фінальний XXI раунд переговорів щодо Угоди про асоціацію, під час якого було узгоджено всі чинні положення тексту Угоди [13]. Таким чином, Угода про асоціацію між Україною та ЄС була укладена з метою оновлення базових інституційних засад політичного та торговельно-економічного співробітництва. Новий виток торгової інтеграції відбувся у 2014 р., коли ЄС ухвалив рішення про скасування та зниження 98% митних тарифів на український експорт. Заключним етапом стала ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Верховною Радою України та Європейським Парламентом. Угода про асоціацію, яка містить положення Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ), набула повної чинності 01.09.2017 р., хоча деякі її частини набули чинності 01.11.2014 р., а положень Угоди про ПВЗВТ - від 01.01.2016 [4; 19; 27]. Новий виток взаємовідносин і прогресу почався у 2021 р., коли віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції О. Стефанишина обговорила з Комісаром ЄС з питань торгівлі Ф. Хоганом розвиток торговельних відносин між Україною та ЄС та повну лібералізацію всіх чотирьох свобод (вільного руху товарів, послуг, робочої сили і капіталу), а також можливість оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію, що передбачало вищий рівень торговельно-економічної співпраці.

Передбачалося три основних вектори оновлення Угоди (Євроінтеграція 2.0): 1) поглиблення галузевої інтеграції; 2) збільшення безмитного експорту на ринок ЄС; 3) скасування нетарифних заходів, що обмежують торгівлю з ЄС. Якщо деталізувати національні торговельно-економічні пріоритети України на той момент і в поствоєнний період вони актуалізуються на новому рівні, то вони вказують на: гармонізацію технічних регламентів промислових товарів з метою спрощення процедур сертифікації вітчизняних промислових товарів; перегляд низки торгових тарифних квот; співробітництво у сфері юстиції та безпеки; укладення Угоди про спільний авіаційний простір та Угоди ACAA (так званий промисловий безвіз); інтеграція енергосистеми України до єдиного європейського ринку електроенергії (просування України до ENTSO-E - Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії); спрощення митних процедур; надання режиму внутрішнього ринку в чотирьох секторах (фінансовому, телекомунікаційному, поштовому та кур'єрському та морському); адаптація українського законодавства у сфері цифрових технологій до стандартів ЄС з метою інтеграції в єдиний цифровий ринок та посилення кібербезпеки.

Ухвалення Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (ACAA) дозволило б вітчизняним експортерам промислових товарів маркувати свою продукцію знаком CE та вільно продавати її на ринку ЄС без додаткової сертифікації [4; 13; 19; 23]. Це зменшить нетарифні бар'єри для українського промислового експорту до ЄС. Також варто зазначити, що після підписання ACAA в Україні буде вигідно розміщувати виробництво для подальшого експорту до ЄС, це сприятиме залученню іноземних інвестицій, відродженню промисловості, підвищенню конкурентоспроможності товарів на світовому ринку.

Пріоритетом також є виконання умов угоди у сфері санітарних та фітосанітарних заходів. Україна провела велику роботу в цьому напрямку, європейські стандарти вже діють у багатьох сферах. Таким чином, торговельні відносини між країнами завдяки запровадженню режиму вільної торгівлі сприяли б активізації торговельно-економічної співпраці та розширенню номенклатури експорту.

Особливу увагу потрібно звернути на те, що Європейський Союз зосереджується на інших інноваційних і глобальних питаннях, зокрема на широкомасштабній ініціативі Європейської зеленої угоди (European Green Deal), яка має зробити Європу першим у світі вуглецево-нейтральним континентом до 2050 року. Майбутнє Європи залежить від здорової планети. Країни ЄС зобов'язуються досягти кліматичної нейтральності, виконуючи зобов'язання за Паризькою угодою. Європейська зелена угода - це стратегія ЄС щодо досягнення мети до 2050 р.

Необхідно зазначити, під час триваючої неспровокованої та невиправданої агресивної війни Росії проти України ЄС найрішучішим чином засудив ці дії, підтримує Україну та перманентно посилює колективний тиск на Росію, щоб вона припинила війну та вивела свої війська. Тобто, повномасштабна військова агресія Росії динамізувала процес вступу України до ЄС і зробила його невідворотним, що скоріше за все, це станеться у цьому десятиріччі. Це офіційно підтверджують західні партнери. Історично важливе рішення Європейської Ради про визнання європейської перспективи та надання Україні статусу країни-кандидата датується від 23.06.2022 р. Країна отримала статус кандидата, що свідчить про добрий темп у виконанні вимог ЄС.

Емпірично це означає, що Україні необхідно, по-перше, виконати вимоги щодо вступу до ЄС, так звані «7 кроків» набору визначених Єврокомісією критеріїв, без виконання яких неможливо почати переговори про вступ (рис. 1). По-друге, у післявоєнний період необхідно, по-можливості, інституційно (регуляторно) підтримати європейську промисловість і сільськогосподарський сектор у трансформації та якнайшвидшій адаптації до неминучих економічних наслідків глобальної кліматичної кризи, і таким чином ефективно захистити національну економіку від зростаючої конкуренції з боку виробників із третіх країн. На практиці це означає застосування принципу більше за більше у торгово-економічному співробітництві та переговорному процесі, тобто більше фінансової та технічної допомоги, більше доступу до ринку ЄС та можливостей для галузевої співпраці в обмін на більш структурні економічні реформи в Україні. Тобто в майбутньому визначальним принципом процесу адаптації українського законодавства мають стати чітко визначені переваги від доступу українських товарів і послуг на ринок ЄС. Тому для української сторони дуже важливо продемонструвати стратегічне бачення, сформулювати привабливі та переконливі пропозиції для ЄС, які співзвучні з пріоритетами «Європейської зеленої угоди».

Рис. 1. Оцінка виконання Україною вимог щодо вступу до ЄС, 2022 р.: [49]

ЄС активно співпрацює з Глобальним альянсом з циркулярної економіки (GAERCE), який є добровільним міждержавним об'єднанням, метою якого є міжнародна координація щодо питань: переходу до циркулярної та ресурсоефективної економіки; здійснення систематизації національних політик та системи нормативного забезпечення сталого управління природніми ресурсами, переходу до циркулярної економіки та промислового симбіозу, спираючись на відповідну інформацію; визначення слабких ланок та бар'єрів справедливого та циркулярного переходу; визначення потреб у дослідженнях та можливих напрямів покращення міжнародного управління; підтримка міждержавного партнерства з метою застосування досвіду використання найкращих практик з циркулярної економіки; сприяння міжнародному діалогу з питань управління природними ресурсами та варіантів покращення поточної ситуації в тому числі з більш широким використанням ресурсоефективних та циркулярних підходів [10; 22].

Як вже зазначалось у вступі, Європа прагне стати першим у світі кліматично-нейтральним континентом до 2050 р. Має відбутися перетворення ЄС на справедливе та процвітаюче суспільство з сучасною та конкурентоспроможною економікою. Це підкреслює необхідність цілісного та міжсекторального підходу, за якого всі відповідні сфери політики сприяють досягненню кінцевої мети, пов'язаної з кліматом. Пакет включає ініціативи, що стосуються клімату, навколишнього середовища, енергетики, транспорту, промисловості, сільського господарства та сталого фінансування - усі вони тісно взаємопов'язані. Європейська зелена угода була запущена Комісією в грудні 2019 р. Перехід до кліматичної нейтральності принесе значні можливості, такі як потенціал для економічного зростання, виникнення нових бізнес- моделей і ринків, нових робочих місць і технологічного розвитку [10].

Імплементації екологічних ініціатив на глобальному, регіональному, міжкраїновому та макро-, мезо, мікрорівнях сприяють політичні ініціативи суб'єктів глобального, регіонального та національного рівнів. Однією з найбільш відомих в досліджуваному контексті є ініціатива SWITCH to Green, яка сприяє створенню політичних основ та розвитку зеленого бізнесу за допомогою таких заходів, як підвищення обізнаності, визначення можливостей зеленої економіки, економічне моделювання, розвиток потенціалу державних установ, підтримка ініціатив приватного сектора, діалог між бізнесом тощо. Зелений бізнес зосереджений на ключових ланцюгах створення вартості, таких як виробництво продуктів харчування, текстиль, будівельні матеріали або туризм, і, як така, забезпечує модель, на якій можна будувати для майбутнього співробітництва в сфері циркулярної економіки.

Європейська комісія (ЄК), в свою чергу, для боротьби зі зміною клімату, ухвалила пакет законодавчих ініціатив «Fit for 55», який містить амбітні кліматичні цілі, що чітко відображають амбіції щодо екологічної (та цифрової) трансформації в ЄС в цілому та в окремих країнах-членах ЄС до 2030 р: скорочення викидів парникових газів (ПГ) мінімум на 55% до 2030 р. порівняно з рівнем 1990 р; частка відновлюваної енергії має становити понад 32%; підвищення енергоефективності щонайменше на 32,5%. Тобто, зазначений документ підготовлений для надання загального огляду пакета законодавчих ініціатив ЄС «Fit for 55», який є серією регламентів, законів і директив ЄС для прискорення досягнення цілі ЄС щодо скорочення шкідливих викидів на 55% до 2030 р. та відображає головні зміни в політиці та їх гіпотетичний вплив. Ми можемо сказати, що стратегія Європейської зеленої угоди має на меті змінити «правила гри» на ринку, керуючи екологічною трансформацією у постковідному та поствій- ськовому світі, що перебуває в пошуках напрямів та методів економічного відновлення, декарбонізації та підвищення екологічності економіки у країнах з більш сталою економікою.

Як справедливо зазначається в плані дій ЄС щодо циркулярної економіки, існує лише одна планета Земля, але до 2050 р. світ споживатиме так, ніби їх було три [6, 10]. Очікується, що глобальне споживання таких матеріалів, як біомаса, викопне паливо, метали та мінерали подвоїться протягом наступних сорока років, а щорічне утворення відходів зросте на 70% до 2050 р. Оскільки половина загальних викидів парникових газів і понад 90% втрат біорізноманіття та нестачі води відбуваються через видобуток і переробку ресурсів, Європейська зелена угода започаткувала узгоджену стратегію для кліматично нейтральної, ресурсоефективної та конкурентоспроможної економіки.

Категорія «циркулярність» означає ефективне повторне використання та переробку ресурсів, матеріалів та продуктів у замкнутих циклах. Циркулярна економічна модель є інноваційною платформою та забезпечує сталий розвиток через перехід від лінійної моделі, яка ґрунтується на споживанні та утилізації, до моделі, в якій термін служби продуктів є максимально подовженим, природні ресурси використовуються повторно, а матеріали та відходи максимально мінімізуються. Наразі виділяють три відмінні цикли циркулярності, що поступово стають ширшими: замикання ресурсних циклів, що визначається порівняно традиційної економічної системи; уповільнення циклів ресурсів і потоків матеріалів завдяки продовженню та посиленню використання продуктів для збереження їх цінності та вартості з часом; звуження ресурсних циклів за рахунок ефективнішого використання матеріалів, ресурсів й продуктів лінійної системи.

Системний і комплексний підхід до реалізації циркулярної економіки можна здійснювати цілісно, але водночас в основі кожної регіональної чи міської системи є риси циркулярної економіки [46; 51; 52].

В умовах обмежених природних ресурсів і необмежених потреб суспільства світова та національні економіки більше не можуть орієнтуватися на лінійні моделі виробництва та споживання і переорієнтовується на економіка замкненого циклу (циркулярну економіку) (рис. 2-3). Лінійній економіці притаманне надмірне використання природних ресурсів, їх використання та ліквідація відходів. Циркулярна модель зорієнтована на максимальне утримання продуктів і матеріалів в ланцюгу створення вартості протягом тривалішого періоду і максимальне відновлення сировинних ресурсів після закінчення експлуатаційного терміну служби продуктів для їх подальшого використання.

Рис. 2. Схематичне зображення лінійної економіки

Рис. 3. Схематичне зображення циркулярної економіки

Джерело: побудовано авторами на основі систематизації [6; 10; 35]

Циркулярна економіка заснована на принципах 3R: Reduce - скорочення використання природних ресурсів, підвищення ефективності виробництва; Reuse - повторне використання продукту за його основним призначенням; Recycle - переробка матеріалів для отримання продуктів такої або нижчої якості. З часом Всесвітнім економічним форумом було запропоновано та розширено принципи циркулярної економіки у 2018 р. і наразі застосовують 10R модель: Refuse - відмова виробляти продукт за «екологічно небезпечною» технологією, пропозиція іншого продукту; Rethink - переосмислення напрямів використання продукту його обмін або спільне використання; Repair - ремонт та технічне обслуговування дефектного виробу з подальшим його використанням; RefUrbish - відновлення старого продукту для його подальшого споживання; Remanufacture - повторна обробка та застосування частини старого виробу у новому продукті; Repurpose - переорієнтація частини старого виробу у новому продукті на інше призначення; Recover - спалювання матеріалів із відновленням енергії, втраченої на їх виробництво [48].

Таким чином 10-R модель є менш ресурсоємною у порівнянні з 3-R моделлю, проте значно складнішою і вимагає чіткої селекції і вибору сировини на стадії дизайну і у процесі проєктування.

Європейська комісія у березні 2020 р. прийняла новий план дій щодо економіки замкнутого циклу (CEAP). Він є одним із основних будівельних блоків Європейської зеленої угоди, нового порядку денного Європи щодо сталого зростання (табл. 1). Перехід ЄС до циркулярної економіки зменшить тиск на природні ресурси та створить стійке зростання та робочі місця. Це також є передумовою для досягнення цілі ЄС щодо кліматичної нейтральності до 2050 року та зупинки втрати біорізноманіття. Новий план дій анонсує ініціативи протягом усього життєвого циклу продуктів. Він орієнтований на те, як розроблено продукти, сприяє процесам циклічної економіки, заохочує стале споживання та спрямований на те, щоб запобігти утворенню відходів і зберегти використані ресурси в економіці ЄС якомога довше.

Таблиця 1 Результати розширення циркулярної економіки для ЄС