Залучення іноземного капіталу: кейс воєнного часу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Залучення іноземного капіталу: кейс воєнного часу

Гайдуцький Андрій, д. е. н., доцент кафедри міжнародного менеджменту, Державного торговельно-економічного університету

Зниження темпів розвитку світової економіки через пандемію і високу інфляцію суттєво вплинуло на обсяги залучення іноземного капіталу у країни, що розвиваються. Повномасштабна війна в Україні у 2022-2023 рр. додатково зменшила привабливість їх економік для іноземних інвесторів. З огляду на це метою статті є дослідження передумов і механізмів підвищення інвестиційної привабливості України під час воєнних дій. Для досягнення цієї мети у статті використані методологічні та аналітичні підходи з обробки баз даних UNCTAD і FDI Intelligence, НБУ, Держстату, дослідження інших авторів щодо географічного, трудового, ресурсного, економічного й логістичного потенціалу економіки України. З'ясовано, що й до війни країна залучала значно більше інвестицій, ніж інші країни з групи з доходом нижче за середній. Водночас акцентується на тому, що, якщо ми хочемо суттєво збільшити притік капіталу, то потрібно стимулювати притік заощаджень українських мігрантів і діаспори, обсяги залучення яких є стабільними протягом останніх 10 років (на відміну від прямих інвестицій).

Ключові слова: іноземний капітал, прямі іноземні інвестиції, інвестиційна привабливість, злиття і поглинання, грошові перекази мігрантів, страхування іноземних інвестицій.

Attracting foreign capital: wartime case

Gaidutskyi Andrii, Doctor of Science (Economics), Associate Professor at the Department of International Management State University of Trade and Economics

The decrease in the pace of development of the world economy due to the pandemic and high inflation significantly affected the volume of foreign capital attraction in developing countries. A full-scale war in Ukraine in 2022-2023 further reduced the attractiveness of their economies for foreign investors. In this regard, the purpose of the article is to study the prerequisites and mechanisms for increasing Ukraine's investment attractiveness during hostilities. To achieve the goal, the methodological and analytical approaches for processing the databases of UNCTAD and FDI Intelligence, NBU, State Statistics Service, research by other authors regarding the geographical, labour, resource, economic and logistics potential of the economy of Ukraine were used in the article. It was found that even before the war, the country attracted significantly more investments than others from the group of countries with a lower than average income.

At the same time, it is emphasized that if we want to significantly increase the inflow of capital, we need to stimulate the inflow of savings of Ukrainian migrants and the diaspora, the volume of which has been stable over the past 10 years (unlike direct investment). The prerequisites for increasing the investment attractiveness of the economy are geographical location, natural resources, developed agriculture, an agreement on association and free trade with the EU, the status of a candidate for EU membership, qualified and inexpensive labour force, etc. And the best mechanisms for increasing investment attractiveness during the war are the experience of Israel, which managed to build a financial infrastructure of investment insurance, as well as compensation for direct and indirect losses to investors who suffered from hostilities in the country during shelling or enemy attacks. Also, a number of international organizations are ready to implement foreign investment insurance projects in the country. Ukraine has every opportunity to use this experience to start attracting larger amounts of capital from all types of investors of foreign or Ukrainian origin

Keywords: foreign capital, foreign direct investments, investment attractiveness, mergers and acquisitions, migrants' remittances, foreign investment insurance.

Вступ

Глобальна пандемія у 2020-2021 рр. призупинила темпи зростання іноземного капіталу у світі, а вторгнення російської армії в Україну у 2022 р. і подальші масштабні воєнні дії на її території скоротили їх приблизно на 30 %. Через ці події, а також через підвищення центробанками відсоткових ставок з метою боротьби з інфляцією у 2023 р. обсяги залучення іноземного капіталу можуть зменшитись ще на 15-20 %. В Україні через війну обсяги залучення іноземного капіталу у 2022 р. зменшились у 20 разів, зокрема прямі іноземні інвестиції - у 15 разів (порівняно з 2021 р.). Це потребує дослідження механізмів підвищення інвестиційної привабливості економіки країни в умовах війни. Через обмежені фінансові ресурси, з одного боку, високу частку державної власності в інфраструктурній сфері (яка найбільше постраждала від війни) - з іншого, необхідним є пошук зовнішніх джерел фінансування відбудови країни, а також страхування потенційних ризиків інвесторів, які готові, але побоюються інвестувати в Україну.

У кожному з цих напрямів є значний міжнародний досвід і напрацювання, які уряду України необхідно використати для прискорення відновлення її економіки. Важливо також загалом розглянути проблему інвестиційної привабливості економіки України, що вже багато років вважається «високою», а рівень залучення капіталу - «низьким». Через це здійснено спробу в десятирічному проміжку часу порівняти Україну з іншими країнами з її групи, щоб дізнатись, чи дійсно обсяги інвестицій, що вона отримує, є невеликими. У ході дослідження з'ясовано, що інвестиційну привабливість варто вимірювати на прикладі однієї групи країн за рівнем розвитку (ВНД на жителя), що дає змогу оцінити рівень абсорбції іноземного капіталу та повернення прибутку інвестору. Це дозволить визначити рівень інвестиційної привабливості країни в її групі, де інші показники економічного розвитку є більш-менш однаковими.

Аналіз проблем із залучення інвестицій під час війни активно досліджується на рівні UNCTAD [1-3], що розкриває статистику залучення інвестицій в розрізі країн і регіонів, FDI Intelligence [4], яка дає аналітичний погляд на причини й проблеми залучення іноземного капіталу, а також на рівні сучасних закордонних авторів [5-7], що обмірковують заходи, які доцільно вживати в період пандемії і війни в Європі з метою підвищення інвестиційної привабливості країн, що розвиваються. Проблеми інвестиційної привабливості під час війни досліджено й у працях українських учених [8-11], які також пропонують свої організаційні та економічні механізми для збільшення притоку капіталу в Україну.

Метою статті є дослідження обсягів і динаміки залучення іноземного капіталу у світі та Україні під час війни, визначення причин його суттєвого зменшення й пошуку механізмів активізації їхнього зростання. У зв'язку з цим поставлені завдання, визначити перспективні галузі залучення іноземного капіталу, оцінити ймовірний потенціал кожної галузі щодо залучення інвестицій, вивчити світовий досвід страхування інвестицій під час воєнних дій.

Основою для підготовки статті стали аналітичні дані UNCTAD і FDI Intelligence, аналітична звітність Національного банку України, Держстату України, розрахунки інвестиційних експертів. З метою провести якісне та кількісне дослідження використано методи статистичного аналізу, групування та графічного зображення результатів.

Ситуація із залученням іноземного капіталу у 2022 р.

Залучення іноземного капіталу, зокрема й прямі іноземні інвестиції (ПІІ), за попередніми даними, у 2022 р. скоротились на 20-30 % [2]. Це відбулось передусім через війну в Україні. Масштабні воєнні дії у центрі Європи, а також наслідки тривалої пандемії COVID-19 спричинили продовольчу, енергетичну та фінансову кризи у світі, що призвело до невизначеності інвесторів щодо майбутніх капіталовкладень. За даними UNCTAD, якщо в 2021 р. обсяги ПІІ у світі становили 1.58 трлн дол. США (на 64 % більше, ніж у 2020 р.), то в 2022-2023 рр. вони можуть впасти на 20-30 % [2]. За даними FDI Intelligence, у ІІ кв. 2022 р. обсяги інвестицій впали на 22 % у розвинених країнах, а в країнах Європи (поза межами ЄС) - взагалі на 80 % [4]. Ще в І кв. 2022 р. більшість з 5000 найбільших ТНК світу переглянули свої прогнози щодо доходів та інвестицій у бік зниження [3]. Суттєво вплинуть на зниження обсягів іноземного капіталу також тривалі заходи щодо ізоляції населення у Китаї (через пандемію), які були скасовані лише на початку 2023 р. Крім того, негативний вплив на залучення іноземних інвестицій також завдало тривале й періодичне підвищення відсоткових ставок з боку фінансових регуляторів, чиї дії спрямовані на боротьбу з інфляцією.

Через повномасштабне вторгнення російського ворога в Україну ситуація із залученням іноземного капіталу у країні також суттєво погіршилась. Якщо ще до окупації частини української території (до 2014 р.) країна залучала в середньому 5-7 млрд дол. США прямих інвестицій, 3-4 млрд дол. США портфельних інвестицій, то у 2014-2021 рр. обсяги цих інвестицій значно скоротились (рис. 1). У 2022 р. обсяги прямих інвестицій зменшилися у 15 разів порівняно з 2021 р. (до 0,5 млрд дол. США), обсяги портфельних інвестицій, а також інших складових фінансового рахунку Платіжного балансу стали від'ємними (тобто відбувся чистий відтік капіталу з України). Фактично єдиним значним джерелом чистого притоку іноземного капіталу в Україну залишились грошові перекази мігрантів. Але як показує рис. 1, вже протягом багатьох років це найбільша складова притоку іноземного капіталу в Україну і відповідно ключове джерело залучення вільно- конвертованої валюти в країну. Крім того, цей ресурс у більшості років повністю компенсує відтік валюти з України за іншими складовими іноземного капіталу, що відображено у Платіжному балансі.

Рис. 1. Залучення іноземного капіталу в Україну у 2012-2022 рр., дол. США: [12].

Однією з ключових причин скорочення обсягів інвестицій в Україну у 2022 р. стало різке призупинення більшості запланованих угод зі злиття і поглинання (M&A угод). За оцінками InVenture, обсяг угод злиття та поглинання (M&A) в Україні, зокрема й корпоративні угоди та венчурні угоди, в технологічному секторі за підсумками 2022 р. становив 305 млн дол. США. Якщо порівняти з 2021 р., то загальний обсяг таких угод зменшився у дев'ять разів: з 2.7 млрд дол. США до 0,3 млрд дол. США [13]. Насамперед інвестиційний потенціал для нових угод M&A скоротився в секторах економіки, як-от: металургія, агросектор, ритейл, будівництво, переробна та добувна галузі. Сфери ЖКГ, ІТ, торгівлі та послуг є більш стійкими і привабливими для інвесторів.

Прогнозні оцінки із залучення іноземного капіталу у 2023 р.

Ситуація із залученням іноземних інвестицій у 2023 р. залишатиметься важкою, їх обсяги будуть незначними. Так, у І кв. 2023 р. за попередніми даними, обсяги залучених прямих іноземних інвестицій становили 0.4 млрд дол. США, портфельних інвестицій - 0.1 млрд дол. США, грошових переказів мігрантів - 3.2 млрд дол. США, інших типів інвестицій - 2 млрд дол. США. Хоча, за даними Незалежної асоціації банків України, залучення іноземних інвестицій було обмеженим і незначним і до повномасштабного вторгнення ворога. А в реаліях війни 2022-2023 рр. ризики стали ще вищими. Водночас шанси на отримання прибутку в середньостроковій перспективі суттєво скоротились. Це зумовлено падінням економіки, еміграцією близько 8 млн людей й обмеженнями руху капіталу [14]. На думку А. Хмелевського, війна є надто великим ризиком для іноземних інвесторів. Вони наймовірніше інвестуватимуть вже після завершення бойових дій. Напевно продовжать інвестувати іноземні компанії, які вже працюють в Україні.

Тут може виникнути виробнича необхідність у додаткових коштах від своєї материнської закордонної компанії [15]. Опитування Національного банку України також показує, що підприємства, які залучають іноземні інвестиції, песимістично налаштовані щодо збільшення їх обсягів у подальші 12 місяців: баланс відповідей - «мінус» 1.4 % (у ІІ кв. 2022 р. - 0.7 %). Найбільш негативні очікування мають підприємства добувної промисловості та торгівлі (баланс відповідей -50.0 % та -26.9 % відповідно). Частка респондентів, що в подальші 12 місяців планують залучати іноземні інвестиції, становить 22.2 % (у попередньому опитуванні - 24.1 %). Ймовірно, що залишаться активними інвесторами підприємства транспорту та зв'язку, а також енерго- та водопостачання [16].

Щодо міфу про недоінвестування економіки України

Водночас виникає питання, чи була економіка України недоінвестованою до початку війни? Для відповіді на це запитання ми проаналізували групу країн з валовим національним доходом (ВНД) нижче за середній (lower middle income countries). Це 54 країни, зокрема й Україна, у яких ВНД на 1 жителя коливається в межах 1 086 - 4 255 дол. США. Адже логічно, що порівняння щодо рівня залучення інвестицій потрібно здійснювати на прикладі схожих за рівнем розвитку країн, в яких приблизно однаковий рівень верховенства права, споживчого попиту, купівельної спроможності населення тощо.

До речі, інвестор, здійснюючи інвестиції за кордон, бажає скористатись інфраструктурним (територія), споживчим (населення) або виробничим активом (потенціалом) країни. Отже, ми проаналізували обсяг залучення іноземних інвестицій на 1 км² території, на одного жителя і на 1000 дол. США ВВП країн цієї групи (див. рис. 2).

Дослідження показують, що за трьома показниками Україна до війни залучала у 1.5-2 рази більше інвестицій, ніж у середньому по країнах з цієї групи. До того ж важливо зазначити, що практично в усіх цих країнах немає демографічної кризи (тобто кризи споживчого попиту), а також відсутня війна з агресором і ризики втрати активів. Спад був тільки у кризові 2014-2015 рр. і у «пандемійний» 2020 р. Тож можна констатувати, що до 2022 р. Україна отримувала досить значні обсяги іноземних інвестицій, що загалом відповідало рівню її інвестиційної привабливості. Отже, на рис. 2 здійснено спробу завершити дискусію і відповісти на багаторічне питання щодо того, чи є інвестиційний клімат (інвестиційна привабливість) в Україні «поганим», «непривабливим» тощо. Зважаючи на рівень розвитку економіки України (ВНД на жителя), її готовність до абсорбції іноземного капіталу, рівень інвестиційної привабливості країни є досить високим і значно перевищує середнє значення по нашій групі країн.

Рис. 2. Залучення прямих іноземних інвестицій у 2011-2021 рр., дол. США: [12; 17; 23].

Як підвищити інвестиційну привабливіть економіки України

Для суттєвого підвищення інвестиційної привабливості економіки уряд України повинен прискорити лібералізацію та реформування бюрократичних процесів, а також покращити і, головне, прискорити роботу судів, щоб бізнес відчув верховенство права у країні. За оцінкою урядового агентства із залучення інвестицій UkraineInvest, якщо гаряча фаза війни завершиться до початку літа 2023 р., то вже за підсумками року Україна зможе отримати 2-3 млрд дол. США, а в подальші роки обсяги щорічних обсягів інвестицій можуть перевищити історичні рекорди (які були у 2007-2008 рр.). С. Цівкач з UkraineInvest прогнозує, що після повного завершення війни ця річна цифра може зрости до 5-10 або навіть до 15 млрд дол. США упродовж найближчих 3-5 років [18].

Значному зростанню обсягів залучення іноземного капіталу, зокрема у формі ПІІ, сприятиме вигідне географічне розташування, значні природні ресурси, недорога і добре освічена робоча сила. На думку М. Кравченко і Т. Павленко, головні переваги країни щодо залучення інвестицій це: стратегічне географічне положення (розташування в центральній частині між Європою та Азією; багаті природні ресурси (значні запаси залізної руди і марганцю); розвинене сільське господарство (55 % орних земель); угода про Асоціацію та вільну торгівлю з ЄС, кандидатство у члени ЄС (надає Україні преференційний доступ до ринку); один з найбільших ринків Європи (37 млн людей до 2022 р.); кваліфікована та недорога робоча сила [8]. Звичайно, що у 2023-2024 рр. пріоритет і державна підтримка також може віддаватись окремим секторам економіки, які найбільше потребують інвестицій через війну в Україні. Зокрема О. Коробкова вважає, що очевидними претендентами є енергетичний та оборонний сектори, «технологічні» галузі, будівництво, агросектор, переробка тощо [14]. У вересні 2022 р. Міністерство економіки України оприлюднило власні розрахунки щодо інвестиційного потенціалу окремих галузей економіки (таблиця).

Таблиця 1. Пріоритетні галузі економіки України для інвестування в найближчій перспективі [19].