Вплив поведінкових чинників на прийняття інвестиційних рішень

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Луцький національний технічний університет

Український католицький університет

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Вплив поведінкових чинників на прийняття інвестиційних рішень

Ліпич Л.Г., д.е.н., професор

Кушнір М.А., к.е.н., доцент

Хілуха О.А., к.е.н., доцент

Волинець І.Г., к.е.н., доцент

Анотація

Ґрунтовно проаналізовано вплив поведінкових чинників при прийнятті інвестиційних рішень на ринку капіталів. Опитування українських інвесторів західного регіону засвідчило, що поведінка ірраціональних інвесторів впливає на вартість цінних паперів і не завжди раціональні арбітри можуть зробити зміни, оскільки в реальних організаційних та інституційних умовах арбітражний механізм стикається з багатьма обмеженнями.

Зазначено що, основний вплив на формування курсу акцій мають тренди на основних світових біржах (66%) та фінансові результати компаній (61%) ключовими при прийнятті рішень на ринку капіталу. Встановлено, що респонденти з більшим інвестиційним досвідом при прийнятті інвестиційних рішень більшою мірою враховують поведінкові чинники, ніж особи, які інвестували на менший період часу. Поведінкові чинники при прийняття рішень на ринку капіталу також переважають серед інвесторів середньої вікової групи, тобто 36-55 років і з середнім обсягом залученого капіталу (55-250 тис. грн.).

Доведено, що ірраціональне поведінкове ціноутворення виникає в зв'язку з ірраціональною поведінкою інвесторів. Якщо поведінка суб'єктів ринку є ірраціональною, ціни виражають недостатні або надмірні реакції, які зумовлюють тимчасові відхилення від раціональної ціни. Оскільки, необхідний певний час, щоб встановилася раціональна ціна, за допомогою застосування фундаментального та технічного аналізу інвестор може отримати безризиковий дохід.

Вступ

Фінансовий ринок країни продовжує працювати, проте, в умовах війни, перебуває в обмеженому стані. Найбільша частка операцій на фондовому ринку пов'язана з купівлею-продажем облігацій внутрішньої державної позики України (у тому числі, й військових). Проте якщо раніше продавати ці цінні папери могло лише Міністерство фінансів - на спеціальних аукціонах, - то тепер працює ще й вторинний ринок ОДВД, коли ті, хто свого часу купував їх у держави, пропонують облігації іншим. Хтось розраховує вигідніше розмістити свої гроші - приміром, придбавши валюту, а для багатьох бізнесів продаж ОВДП є чи єдиним шансом отримати “тут і зараз” хоча б якісь обігові кошти, бо вони не можуть чекати, доки настане передбачений умовами первинного розміщення цінних паперів термін розрахунків держави із кредиторами.

Відновлення роботи фондових ринків - важливий елемент бізнес-життя будь-якої країни. Чим активніше відновлюється економіка країни, чим доступнішими стають звичні для мирних часів операції, тим краще наповнюється бюджет і тим легше буде залучати інвестиційний ресурс після перемоги.

Понад два десятиліття в світовій економічній науці триває дискусія між прихильниками класичної теорії ринку капіталу та представниками нового напрямку - поведінкових фінансів.

Класичний підхід базується на припущенні раціональності тих, хто приймає рішення. Під раціональністю розуміють здатність правильно оцінювати інформацію, а на її основі ймовірність настання майбутніх подій. Раціональні інвестори здійснюють оцінювання відповідно до функції суб'єктивної корисності фон Неймана та Моргенштерна [1]. Приймаючи ризиковані рішення, вони прагнуть максимізувати очікувану корисність, ухиляючись від ризику [2]. Згідно портфельної теорії Марковіца, раціональні інвестори створюють диверсифіковані інвестиційні портфелі, мінімізуючи вплив конкретних факторів і отримують ефективне співвідношення між очікуваною нормою прибутку та рівнем ризику [3]. Тому в довгостроковій перспективі очікувана прибутковість цінних паперів залежить виключно від рівня систематичного (ринкового) ризику відповідно до моделі ціноутворення капіталу (CAPM) Шарпа [4] і Лінтнера (Lintner) [5]. Можливі тимчасові прояви ірраціональності швидко нівелюються арбітрами, які, шукають помилки в оцінці цінних паперів та усувають їх. Як наслідок, ринок капіталу завжди є ефективним, тобто ціни на цінні папери правильно відображають всю інформацію, доступну в даний момент, і, як наслідок, повинні бути найкращим наближенням до справжньої внутрішньої вартості активів [7].

Значна кількість досліджень 1980-х 2000-х років минулого століття засвідчила суперечливість традиційного погляду на ринок капіталу. Відповіддю на зростаючу кількість виявлених аномалій стало народження нового напряму в економічній науці - поведінкових фінансів. Цей напрям намагається пояснити низку явищ на ринку капіталу, стверджуючи, що вони можуть бути викликані когнітивними помилками. Поведінка ірраціональних інвесторів впливає на вартість цінних паперів і не завжди раціональні арбітри можуть зробити зміни, оскільки в реальних організаційних та інституційних умовах арбітражний механізм стикається з багатьма обмеженнями.

Ігнорування ірраціональних чинників впливу на ціноутворення капіталів спричиняє кризові явища, які поширюються не лише на фінансовий, а і на інші сектори національної економіки. Вирішення цього завдання в Україні, особливо в повоєнний період, потребуватиме адаптації моделей ціноутворення до ірраціональних схильностей інвесторів на вітчизняному ринку капіталів.

Аналіз останніх публікацій за темою дослідження. Теоретичні моделі ціноутворення на фондовому ринку розроблені такими зарубіжними фінансистами: Л. Башельє, В. Кламмом, Дж. Кокрейном, Г. Марковіцем, Я. Міркіним, С. Россом, Ю. Фамою, У. Шарпом.

Основи поведінкового ціноутворення представлені у працях таких вчених: Н. Берберіса, Д. Канемана, Є. Коваленка, В. Корнєєва, Х. Левая, О. Парандія, В. Севелла, А. Тверські, Р. Шіллера, Х. Шефріна, А. Шляйфера та інших.

Водночас, на сьогодні актуальним залишається подальше вивчення та систематизація чинників поведінкового ціноутворення. Розвиток наукових досліджень у цьому напрямку пов' язаний з необхідністю порівняння та узагальнення критеріїв раціонального та ірраціонального поведінкового ціноутворення на ринку цінних паперів і дослідженням поведінкового ціноутворення на вітчизняному ринку. Означене актуалізує тему статті й, відповідно, окреслює її структуру.

Мета та методи досліджень. Мета дослідження - ідентифікувати думку інвесторів щодо важливості поведінкових чинників при прийнятті інвестиційних рішень на ринку капіталів. Для цього розроблено анкету та проведено інтерв'ю серед групи українських інвесторів західного регіону вкладників недержавних пенсійних фондів Івано-Франківської та Львівської областей (НТ ВНПФ «Прикарпаття», НТ ВНПФ «Соціальна перспектива», НТ ВНПФ «Соціальні гарантії», НТ ВНПФ ВАТ «Укрексімбанк», НТ ВНПФ «Дністер»). Вибірка сформована на основі типового добору. Обсяг генеральної сукупності - 17485 учасників недержавних фондів у Івано-Франківській області та 2513 учасників недержавних фондів у Львівській області [8].

Обсяг вибірки розраховувався за формулою:

(1)

де N - обсяг генеральної сукупності;

2° - дисперсія пробної вибірки;

t - квантиль розподілу Стьюдента, при рівні ймовірності 0,95, t = 2,15;

1 - гранична похибка вибірки [9].

Вибіркова дисперсія для 40 осіб складає 7,83. Мінімальний обсяг вибірки:

(2)

Досліджувана вибірка 146 осіб. Відповіді респондентів оцінювалися на основі індивідуального комп'ютерного опитування. Респонденти були поділені за статтю, віком та рівнем доходу. Статева структура відповідала загальному розподілу і включала 61 жінку (42%) та 85 чоловіків (58%). Вікова структура охоплювала 6 осіб, віком до 25 років (4,2%), 93 особи віком 25-50 років (63,9%) та 47 осіб, віком 50 і більше років (31.9%). Місячний дохід до 12000 грн. характерний для 17-ти (11,6), 1200020000 грн. для 67-ми та вище 20000 грн. - для 62 респондентів. Критерієм групування відповідей інвесторів були вік, обсяг та період інвестування на біржі. За кожним із критеріїв виділено три групи біржових інвесторів. У рамках класифікації за віком особи з найнижчої вікової групи (група I, тобто 125-35 років), середньої вікової групи (група II, тобто 36-55 років) і найвищої вікової групи (група III, тобто старше 55 років). Період інвестування на фондовій біржі, особи з найменшим інвестиційним стажем (I група, тобто менше 5 років), середнім (II група, 6-15 років) і найдовшим (III група, понад 15 років). Групування інвесторів відповідно до вартості інвестиційного портфеля, це особи з найменшим капіталом (група І, до 50 000 гривень ), середнім капіталом (група ІІ, 55000 - 250000 гривень) і найвищим (III група, понад 255 000 гривень).

поведінка ірраціональний інвестор інвестиційний капітал

Результати

Найважливіші, на думку інвесторів, чинники, які враховуються при прийнятті рішень на ринку капіталу представлені на рис. 1.

В інвестиційному процесі часто враховується макроекономічна ситуація в країні. Про це свідчать відповіді значної кількості респондентів (32%). Слід зауважити, що інвестори усвідомлюють всю складність чинників, що впливають на біржові котирування, і поведінкові фактори, на думку учасників ринку, не єдині.

Більшість респондентів, вважають тренди на основних світових біржах (66%) та фінансові результати компаній (61%) ключовими при прийнятті рішень на ринку капіталу. Важливими також вказані фаза ділового циклу (43%) і ліквідність фондової біржі (43%). Іншими чинниками, які часто враховували інвестори в процесі прийняття рішень, були показники основних індексів на фондовій біржі ПФТС (39%), розмір дивідендів, які виплачує компанія (34%), а також доступ до джерел інформації (33%), оцінка акцій компанії (28%), очікувана норма прибутковості (26%), інформація про внутрішній стан компанії та середовище, в якому вона працює (26%), ризик, пов'язаний з інвестуванням (25%), привабливості секторів економіки (25%), функціональність системи транзакцій (19%).

Відповіді інвесторів щодо врахування поведінкових чинників при прийняття рішень на ринку капіталу переважали серед інвесторів середньої вікової групи, тобто 36-55 років і з середнім обсягом залученого капіталу (55-250 тис. грн.). Із збільшенням інвестиційного періоду важливість ірраціональних чинників в процесі прийняття інвестиційних рішень також зростає.

Респонденти з більшим інвестиційним досвідом при прийнятті інвестиційних рішень більшою мірою керуються страхом втрат, ніж особи, які інвестували на менший період часу.

Рис. 1. Раціональні чинники впливу на прийняття інвестиційних рішень на ринку капіталу на думку інвесторів (%). Джерело: Власні напрацювання

Вивченням впливу ірраціональної поведінки інвесторів на функціонування фондового ринку займалися ряд науковців. Н. Барберіс (Barberis) досліджував обсяги торгівлі на ринку, залежно від параметрів функції цінності [11]. А. Беркелар (Berkelaar) аналізував інвестиційні горизонти для інвесторів з різним рівнем страху втрат [12] С. Бенартці і Р. Талер (Benartzi, Thaler) довели, що інвестори з функцією цінності переглядають свій портфель щорічно, що зумовлює недостатнє інвестування в акції, незважаючи на високу премію за ризик [13].

Рис. 2. Система ірраціонального поведінкового ціноутворення на фондовому ринку. Джерело: [10]

Як зазначили 35% респондентів емоційний стан і когнітивні процеси значною мірою впливають на ціну акцій, 35% респондентів також надали перевагу функції цінності теорії перспектив. На думку інвесторів, ключовим чинником, що визначає ціну акцій, є страх втрат. У середньому 98% респондентів вказали, що цей чиннику має великий (68%) або середній (30%) вплив на фондовому ринку.

Інші відповіді стосувалися схильності до ризику в умовах вигоди і втрат (48% респондентів вказали на великий вплив цього чинника). Водночас близько 80% інвесторів з середнім та найбільшим стажем вважають, що ефект лідера-аутсайдера та ефект розміру мають середній або великий вплив на ціну акцій.

Рис. 3. Сила впливу поведінкових чинників на ціну акцій на думку українських інвесторів (%)

Висновки

У статті доведена важливість поведінкових чинників у процесі формування ціни на ринку капіталів. Більшість опитаних інвесторів зазначили, що емоційний і стан і когнітивні процеси значною або середньою мірою впливають на біржові ціни. Однак, на думку інвесторів, більш істотний вплив на формування курсу акцій мають фінансові результати компаній і тенденції на світових біржах.

Велика частка відповідей щодо різноманітності чинників, що впливають на ціни акцій, означає, що інвестори усвідомлюють складність проблеми та значну кількість детермінант, які можуть вплинути на формування ціни.

Ірраціональна поведінка учасників ринку відіграють важливу роль у прийнятті інвестиційних рішень, на додаток до таких чинників, як, тренди на світових біржах, фінансові результати компаній, фази бізнес-циклу та ліквідність.

Із продовженням інвестиційного періоду зростає важливість врахування ірраціональної поведінки учасників ринку на процеси прийняття інвестиційних рішень. З цього випливає, що збільшення інвестиційного досвіду свідчить про більшу обізнаність учасників ринку капіталу щодо важливості поведінкових чинників на фондовому ринку.

Список використаних джерел

1. Von Neumann J., Morgenstem O. (1944). Theory of Games and Economic Behavior. Princeton University Press. Princeton.

2. Friedman M., Savage L. (1948). The Utility Analysis of Choices Involving Risk. Journal of Political Economy. Vol. 56. 4.Р. 279-304.

3. Markowitz H. (1952). Portfolio Selection. Journal of Finance. Vol. 7. Р. 77-91.

4. Sharpe W.F. (1964). Capital Asset Prices: A Theory of Market Equilibrium Under Conditions of Risk. Journal of Finance. Vol. 19. Р. 425-442.

5. Lintner J. (1965). Security Prices. Risk, and Maximal Gains from Diversification. Journal of Finance. Vol. 20.Р. 587-615.

6. Fama E. (1965). The Behavior of Stock-Market Prices. Journal of Business. Vol.38. 1. Р. 34105.

7. Fama E. (1970). Efficient Capital Markets: A Review of Theory and Empirical Work. Journal of Finance. Vol. 25.2. Р. 383-417.

8. Узагальнені дані про кількість учасників та вкладників недержавних пенсійних фондів за регіонами України [Електронний ресурс].

9. Методологічні положення з підготовки стандартних звітів щодо якості результатів державних вибіркових обстежень населення (домогосподарств) [Електронний ресурс].

10. Кушнір М.А., Ліпич Л.Г., Стороняньська І.З. Поведінкове ціноутворення на фондовому ринку. Монографія. Луцьк.Вежа-Друк.2017. 201 с.

11. Barberis N., Huang M. Prospect theory and asset prices. Quarterly Journal of Economics. 2001. №116. Р.1-53.

12. Berkelaar A.B., Kouwenberg R. Optimal portfolio choice under loss aversion. Review of Economics and Statistics. 2004. 86(4). Р. 973-987.

13. Phung A. Behavioral Finance: Key Concepts, Conrmation and Hindsight Bias Investopedia. 2009.

Размещено на Allbest.Ru