Роль аграрної науки у вирішенні проблеми продовольчої безпеки держави в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія аграрних наук України

Роль аграрної науки у вирішенні проблеми продовольчої безпеки держави в умовах воєнного стану

Я.М. Гадзало, доктор сільськогосподарських наук, академік НААН, президент

Київ

V.H. Kremen, DSc (Philosophy), academician of the NAS of Ukraine and the NAES of Ukraine, president

Nacional Academy of Educational Sciences of Ukraine

Kyiv

THE ACTIVITIES OF THE NATIONAL ACADEMY OF EDUCATIONAL SCIENCES OF UKRAINE UNDER THE MARTIAL LAW

The article highlights the main areas of activity of the National Academy of Educational Sciences (NAES) of Ukraine in the conditions of martial law and the realities of the full-scale invasion of the Russian Federation. From the first days of the war, scientists of the NAES of Ukraine expressed their unconditional support for the leadership of the state and the Armed Forces of Ukraine, their efforts aimed at protecting the sovereignty and territorial integrity of Ukraine, and condemned the aggressor country for violating the principles and norms of international law regarding the guarantees of the sovereignty and territorial integrity of Ukraine as an independent state, cruel treatment of the civilian population, in particular children, resulting in numerous human casualties, and, despite the difficult situation, expressed unshakable faith in the victorious end of the war. The work of divisions and research institutions of the NAES of Ukraine, in addition to the implementation of planned tasks of scientific research and experimental activities, is aimed at ensuring active participation in repelling Russian aggression, coordinating of the work of scientists to solve current problems of scientific support for the implementation of state educational policy, the development of fundamental and applied research and experimental developments in the field of education, pedagogy and psychology in the conditions of martial law and taking into account the needs of tasks for the post-war reconstruction of the state. Detailed information is provided on the main areas of activities of the NAES of Ukraine under martial law: scientific and scientific-organizational activities; systematic scientific and methodological support of education, cooperation with the Ministry of Education and Science of Ukraine and educational institutions; expert activity; psychological support of the educational community, provision of psychological support to the population in crisis conditions; international information and educational activities and information security support, volunteer assistance.

Keywords: martial law, protection of Ukraine, scientific-methodological and psychological-pedagogical support of education, psychological assistance to victims of hostilities, international information and educational activities, volunteer assistance, National Academy of Educational Sciences of Ukraine.

У статті висвітлено основні напрями діяльності Національної академії аграрних наук України (НААН) в умовах воєнного стану. Зазначено, що роботу наукових установ НААН, крім виконання планових завдань науково-дослідної та експериментальної діяльності, спрямовано на вирішення актуальних проблем продовольчої безпеки держави в умовах воєнного стану. Наведено напрями наукового забезпечення досягнення продовольчої безпеки та конкретні приклади роботи вчених НААН у різних галузях аграрного сектору. Надано докладну інформацію про допомогу Збройним силам України та територіальній обороні. Зазначено, що бойові дії на території України суттєво ускладнили діяльність наукових установ і підприємств НААН, пошкоджено низку об'єктів наукової інфраструктури НААН; негативного впливу зазнав майже весь спектр основних ґрунтів України, проте найбільше постраждали родючі чорноземи, які постійно знаходяться в епіцентрі активних бойових дій. У зв'язку зі змінами клімату селекційна робота НААН спрямована на створення нових високопродуктивних сортів і гібридів з 259 культур, адаптованих до ґрунтово-кліматичних умов України. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, нараховується сорти і гібриди селекції установ НААН. За останній час до реєстру занесено 98 нових сортів і гібридів основних сільськогосподарських культур, 127 -- передано для проведення державної науково-технічної експертизи. Збережено генофонд української птиці та забезпечено інкубаційним яйцем домогосподарства з 20 регіонів України. Зазначено, що в умовах воєнного стану НААН продовжує співпрацювати із закордонними партнерами.

Ключові слова: воєнний стан, Національна академія аграрних наук України, наукові установи, продовольча безпека, сільськогосподарська продукція.

Вступ

Проблема продовольчої безпеки була і залишається актуальною для людства. В останні роки глобальна продовольча безпека продовжує погіршуватися після досягнення піку в 2019 р. Пандемія COVID-19, політична нестабільність, інфляція, зростання цін на продукти харчування, екстремальні погодні явища у 2022 р. і врешті-решт повномасштабна російська агресія проти України продемонстрували крихкість глобальної продовольчої системи та її вплив на глобальну продовольчу безпеку.

Компанія «Economist Impact» опублікувала одинадцятий щорічний звіт про Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI), який оцінює стан продовольчої безпеки у 113 країнах. GFSI надає можливість глибокого аналізу масштабів і характеру впливу принципів доступності, наявності, якості, безпеки, сталості та адап- тивності в регіоні на продовольчу безпеку в усьому світі. За допомогою GFSI можна отримати адекватне уявлення про стан продовольчої системи, а також про ті її сегменти, які впродовж років мали тенденцію до погіршання, зокрема про якість і безпеку продуктів харчування, оскільки в 2019--2022 рр. оцінки цих критеріїв упали на 4 %.

Стан продовольчої безпеки в Україні суттєво погіршився -- в 2022 р. вона посіла 71 місце у GFSI порівняно з 58 у 2021 році Пандемія, війни та екстремальні погодні умови підкреслюють необхідність захисту глобальних продовольчих систем. URL: https://eba.com.ua/pandemiya- vijny-ta-ekstremalni-pogodni-umovy-pidkreslyuyut-neobhidnist-zahystu- globalnyh-prodovolchyh-system (дата звернення: 08.11.2022)..

В. Франчук, М. Копитко, С. Мельник наголошують, що «актуальність дослідження продовольчої безпеки, як невід'ємної (особливо у період міжнародної кризи та воєнних дій) складової соціальної функції держави й національної безпеки, визначається насамперед тим значенням, яке набуває забезпечення даного виду безпеки на нинішньому етапі розвитку нашої держави. Продовольча безпека виступає однією з найважливіших сфер державних та громадських інтересів, при цьому право кожної людини на охорону від голоду є базовим та невід'ємним та закріплене у численних міжнародних джерелах та опосередковано знаходить закріплення в чинному законодавстві України. Продовольчу безпеку України загалом та її суб'єктів, зокрема, можна визначити як невід'ємний фактор збереження національного суверенітету, основну складову державної демографічної політики, з метою забезпечення гарантованості якості високих стандартів життєзабезпечення населення не лише у середньостроковій, а й у довгостроковій перспективі» [1, с. 16].

В. Лагодієнко та ін. визначили основні «вузькі місця» продовольчої безпеки України та шляхи підвищення її рівня. Вони здійснили розрахунок і прогноз індексу продовольчої безпеки України та запропонували методику визначення основних «вузьких місць» продовольчої безпеки шляхом оцінювання впливу інтернальних та екстернальних факторів [2]. Ю. Харабовський зазначає, що в поточних умовах продовольчу безпеку доцільно трактувати як гарантію незалежності, а її забезпечення залежить як від темпів розвитку сільського господарства, так і від стабільності національної економіки. Складність і важливість досліджуваної проблеми надалі потребує зосередження уваги на розгляді стратегічних пріоритетів і механізмів реалізації державної політики у сфері продовольчої безпеки [3].

Метою статті є висвітлення діяльності Національної академії аграрних наук України в умовах воєнного стану, зокрема заходів, спрямованих на посилення продовольчої безпеки держави.

Виклад основного матеріалу

Військова агресія Російської Федерації (РФ) проти України завдала українському народові значних втрат: руйнування інфраструктури, знищення культурної спадщини, загибель військових і цивільного населення, пошкодження житла. Знищення та пошкодження майна підприємств усіх форм власності -- це один із показників, за яким визначаються шкода та збитки, завдані Україні внаслідок збройної агресії РФ. Сільське господарство є одним із найбільш постраждалих секторів української економіки. За різними оцінками, прямі втрати активів у сільському господарстві України складають понад 6 млрд дол., а загальні втрати -- понад 30 млрд дол. Керівництво країни працює над створенням механізмів відшкодування цих збитків, проте для отримання максимальних гарантій компенсації необхідно правильно їх зафіксувати. Відповідні документи надалі можуть використовуватися для відшкодування згаданих вище збитків шляхом звернення до міжнародних інстанцій і застосування внутрішніх програм і процедур в Україні.

У зв'язку із воєнним станом в Україні суттєво змінився й загальний процес виробництва сільськогосподарської продукції, де значно збільшилася витратна частка на енергоресурси (паливо-мастильні матеріали, електроенергія та ін.), засоби живлення та захисту. Але порушення логістичних ланцюгів експорту продукції значно здешевили її.

За цих умов необхідно шукати нові технологічні рішення, здатні збалансувати витрати на виробництво і ціну на продукцію з метою отримання певного прибутку. Потребують науково-методичного супроводу роботи з оцінювання впливу військових дій на ґрунтові ресурси, агровиробничу діяльність та стан довкілля України, ліквідації наслідків збройної агресії, які становлять загрозу продовольчій, екологічній та біологічній безпеці країни.

Обов'язковими складовими продовольчої безпеки є ефективний розвиток агропромислового комплексу, позитивне сальдо зовнішньоекономічної діяльності, баланс між доходами населення і цінами на продовольство, фізичний доступ населення до продовольства, здорове харчування та екологічна безпека, стабільний розвиток продовольчої системи. Серед цих складових пріоритетом у діяльності Національної академії аграрних наук України (НААН) є наукове забезпечення ефективного розвитку вітчизняного агропромислового комплексу.

Україна має дуже високий потенціал забезпечення продовольчої безпеки, адже вітчизняні аграрії постачають продукти харчування не лише на внутрішній ринок, а й на експорт в еквіваленті 6 % калорій світового споживання (рис. 1).

Україна посідає провідне місце в світі за експортом багатьох видів сільськогосподарської продукції. Вона є членом Комітету зі всесвітньої продовольчої безпеки ООН, входить до п'ятірки провідних світових експортерів зернових культур і досить тривалий час позиціонується як «гарант продовольчої безпеки в багатьох країнах світу завдяки традиційно потужному продовольчому експорту» За даними Національного інституту стратегічних досліджень. URL: https:// niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/ukrayina-ta-hlobalna-prodovolcha-bezpeka- v-umovakh-viyny (дата звернення: 08.11.2022).. Тому з початком пов- номасштабного збройного вторгнення російських військ на територію України наслідки обмеження українського експорту зернових почали пов'язувати з настанням глобальної продовольчої кризи. Адже в різних регіонах світу майже 800 млн осіб недоїдають, найбільше страждають представники країн Африки та Азії. За прогнозами Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) ООН ця загрозлива тенденція матиме місце і до 2030 р. (рис. 2).

Рис. 1. Вплив України на світову продовольчу безпеку: а -- частка українських товарів у світовій торгівлі; б -- частка постачання Україною продовольства в еквіваленті калорій світового споживання.

Джерело: складено автором за даними показників торгівлі. ФАОСТАТ. URL: https:// www.fao.org/faostat/ru/#data/TI (дата звернення: 08.11.2022) (а); складено автором за даними показників продовольчої безпеки. ФАОСТАТ. URL: https://www.fao.org/ faostat/ru/#data/FS (дата звернення: 08.11.2022) (б).

Рис. 2. Населення в регіонах світу, позбавлене достатнього харчування: а -- у 2020 році не мали достатньої кількості харчових продуктів 768 млн осіб; б -- очікується, що у 2030 році не матимуть достатньої кількості харчових продуктів 841,4 млн осіб.

Джерело: складено автором за даними видання «Стан справ у галузі продовольчої безпеки та харчування у світі». ФАО, 2021. URL: https://www.fao.org/37cb4474ru/cb4474ru.pdf, URL: https://www.fao.Org/3/ne732ru/ne732ru.pdf (дата звернення: 08.11.2022).

Початок війни збігся із весняно-польовими роботами, аграрії змушені були вести посівну кампанію під обстрілами в умовах ресурсного дефіциту. Тому вчені НААН підготували низку рекомендацій щодо проведення весняно-польових робіт в умовах воєнного стану та обмеженого ресурсного забезпечення, а також ведення органічного виробництва сільськогосподарської продукції в умовах воєнного стану; розробили рекомендації з фіксації та визначення непрямих збитків агропідпри- ємств від війни на основі гармонізованого поєднання бухгалтерських і статистичних даних; активно надавали консультації аграріям з усіх питань виробничої діяльності. На умовах кредитування наукові установи і підприємства НААН забезпечували сільськогосподарських товаровиробників насінням сільськогосподарських культур. Загалом навесні 2022 р. було реалізовано 5,5 млн т насіння ярих сільськогосподарських культур, вироблених підприємствами НААН. Принагідно зазначимо, що восени підприємства і установи НААН реалізували вітчизняним аграріям для посівної кампанії 5,7 млн т насіння озимих культур.

Рис. 3. Карта впливу воєнних дій на ґрунтовий покрив України

Джерело: складено вченими Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Со~ коловського» (автори: Ю. Залавський, В. Соловей, М. Солоха, С. Балюк).

В умовах воєнного стану наукові установи НААН заклали в різних регіонах країни 64 дослідні полігони. Під урожай 2022 р. науковими установами та дослідними господарствами НААН на підконтрольній Україні території було засіяно всі 217,2 тис. га ріллі.

Бойові дії на території України суттєво ускладнили діяльність наукових установ і підприємств НААН: більше 30 опинились в окупації, майже 20 -- у зоні активних бойових дій. Зазнали пошкоджень об'єкти наукової інфраструктури НААН. Суттєво ускладнилась можливість виконання низки завдань державних програм наукових досліджень через відсутність організаційних, технічних умов та інших обставин, необхідних для виконання робіт.

Попри зазначені вище складнощі, вченими Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовсько- го» сформовано карту впливу воєнних дій на ґрунтовий покрив України (рис. 3).

Негативного впливу зазнав майже весь спектр основних ґрунтів України -- від дерново-підзолистих на Півночі до каштанових солонцюватих на Півдні. Проте найбільше постраждали родючі чорноземи, особливо звичайні та південні, які постійно знаходяться в епіцентрі активних бойових дій. аграрний воєнний продовольчий безпека

Науковці НААН взяли активну участь у розробленні Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», який ухвалено Верховною Радою України. Це перший етап виконання Плану заходів із реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні до 2030 р. Розроблено комплекс заходів, спрямованих на забезпечення водної безпеки України на національному та секторальному рівнях.

У зв'язку зі змінами клімату селекційна робота науковців НААН спрямована на створення нових високопродуктивних сортів і гібридів з 259 культур, які адаптовані до ґрунтово-кліматичних умов України. Потенціал продуктивності нових сортів становить: ячменю озимого -- 9--10 т/га, пшениці озимої -- 11--14 т/га, рису -- 9--10 т/га, коноплі: стебел -- 9--10 т/га, волокна -- 2,5--3,0 т/га, насіння -- 1,0-- 1,5 т/га; гібридів: соняшника -- 4--5 т/га, кукурудзи -- 12--13 т/га.

Важливу роль у розвитку селекції сільськогосподарських культур відіграє створений на базі Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва НААН Національний банк генетичних ресурсів рослин в Україні, який нараховує понад 153 тис. зразків рослин, представлених 1802 видами 544 сільськогосподарських культур (рис. 4).

У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, нараховується 2522 сорти і гібриди селекції установ НААН. Останнім часом до реєстру занесено 98 нових сортів і гібридів основних сільськогосподарських культур, 127 -- передано для проведення державної науково-технічної експертизи.

Рис. 4. Національний банк генетичних ресурсів рослин в Україні

Джерело: складено автором за звітними даними наукових установ НААН

Для прискорення впровадження у виробництво нових сортів і гібридів рослин дослідними підприємствами НААН у мирний час щорічно вироблялось і реалізовувалось насінницьким господарствам для подальшого розмноження понад 5 тис. т оригінального насіння, 60 тис. т елітного насіння, 800--900 т насіння батьківських форм гібридів кукурудзи, 150--180 т насіння батьківських форм гібридів соняшника, 1,0 млн саджанців плодових, ягідних культур і винограду.

Наукові установи НААН разом із установами Національної академії наук (НАН) України проводять спільні дослідження у напрямах селекції, розроблення методів діагностики хвороб, здійснюють творчу співпрацю з Інститутом фізіології рослин і генетики, Національним ботанічним садом ім. М.М. Гришка, Інститутом кібернетики, Інститутом мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного, Інститутом проблем кріобіології та кріомедицини та іншими установами НАН України.

За напрямом зоотехнії вченими НААН завершено створення і затверджено нове селекційне досягнення у тваринництві -- внутрішньо- породний тип української степової породи бджіл «гадяцький», який є оптимальним для відновлення пасік, постраждалих від військової агресії у центральних і східних областях України.

Збережено генофонд української птиці та забезпечено інкубаційним яйцем домогосподарства з 20 регіонів України. Успішно проведено вирощування сигових видів риб в умовах установок замкнутого водопостачання. Через руйнування рибницьких господарств в Україні проводяться консультації щодо впровадження технології вирощування сигових видів риб та альтернативних, інтенсивних технологій з метою розширення товарної продукції на ринку України.

Розроблено технологічний регламент виготовлення вакцини проти гемофільозу курей, здатної замінити імпортні аналоги та знизити собівартість вакцини. Розроблено інноваційну систему для боротьби з біо- плівко-утворюючою патогенною мікрофлорою у свиней, представлено експериментальну серію композитного препарату «НаноВіроСан», використання якого забезпечить зниження антибіотиконавантажен- ня у галузі.

Нині, в умовах воєнного стану НААН продовжує співпрацювати із закордонними партнерами. Наразі установи НААН мають договори про науково-творчу співпрацю з 67 науковими установами 32 країн світу. НААН є співзасновником Європейської спілки академій аграрних наук (The Union of European Academies for Sciences applied to Agriculture, Food and Nature, UEAA) The Union of European Academies for Sciences applied to Agriculture, Food and Nature (UEAA). URL: https://ueaa.info/about-us/ (дата звернення: 08.11.2022). та має членство у понад 50 міжнародних наукових асоціаціях та об'єднаннях.

В умовах воєнної агресії РФ науково-організаційна діяльність НААН щодо забезпечення продовольчої безпеки України з боку НААН спрямована на:

• удосконалення наявних і розроблення нових ресурсо- та енергоощадних технологій перероблення сільськогосподарської сировини й виробництва харчових продуктів;

• розроблення технологій харчових продуктів високої поживної та біологічної цінності, які сприятимуть поліпшенню структури харчування людей різних вікових груп;

• інтенсифікацію технологічних процесів перероблення сільськогосподарської сировини та виробництва харчових продуктів біотехно- логічними способами;

• покращення екологізації виробництва продовольчих товарів;

• формування і функціонування системи управління якістю продовольства, активізацію співпраці із суб'єктами господарювання щодо повної гармонізації стандартів якості харчових продуктів з європейськими аналогами;

• розширення міжнародної співпраці з науковими установами і державними органами країн-членів ЄС та інших розвинених країн з питань продовольчої системи й продовольчої безпеки, активізацію участі в спільних міжнародних наукових дослідженнях;

• формування наукової тематики з можливістю впровадження результатів досліджень у бізнес-проєкти;

• підготовку пропозицій щодо змін і доповнень до законів України з метою стимулювання суб'єктів господарювання щодо фінансування наукових розробок;

• налагодження ефективної співпраці з провідними науковими й освітніми установами, організаціями аграрного сектору економіки, органами державної влади, галузевими суб'єктами господарювання та громадськими організаціями;

• активізацію робіт із формування відповідних проєктних пропозицій за участю Національного фонду досліджень України.

Список літератури

1. Франчук В., Копитко М., Мельник С. Забезпечення продовольчої безпеки України в умовах мінливого безпекового середовища. Вчені записки Університету «КРОК». 2022. № 3 (67). С. 9--17. https://doi.org/10.31732/2663-2209- 2022-67-9-17

2. Лагодієнко В., Франчук В., Дзюрах Ю., Мельник С., Шупрудько Н., Гобела В. Продовольча безпека України: Оцінка факторів упливу, поствоєнні тенденції та шляхи забезпечення. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики. 2022. № 5 (46), С. 427--437. https://doi.org/10.55643/ fcaptp.5.46.2022.3891

3. Харабовський Ю.І. (2020). Теоретичні основи забезпечення продовольчої безпеки. Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2020. Т. 31 (70). № 6. С. 78--82. https://doi.org/10.32838/2523-4803/70-6-13

References

1. Franchuk, V., Kopytko, M., & Melnyk, S. (2022). Ensuring food security of Ukraine in the conditions of a changing security environment. Scientific Notes of the University “KROK”, 3 (67), 9--17. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-67-9- 17 [in Ukrainian].

2. Lagodienko, V., Franchuk, V., Dzyurakh, Yu., Melnyk, S., Shuprudko, N., & Gobela, V. (2022). Food security of Ukraine: Assessment of influencing factors, post-war trends and ways of ensuring. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 5 (46), 427--437. https://doi.org/10.55643/fcaptp.5.46.2022.3891 [in Ukrainian].

3. Kharabovskyi, Y.I. (2020). Theoretical foundations of ensuring food security. Scientific Notes of Tavriia National University Named after V.I. Vernadskyi. Series: Economics and Management, 31 (70), 6, 78--82. https://doi.org/10.32838/2523- 4803/70-6-13 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru