Механізм взаємодії суб’єктів господарювання в умовах кризових явищ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний автомобільно-дорожній університет, м. Харків

Сумський національний аграрний університет, м. Суми

ПВНЗІ «Українсько-американський університет Конкордія», м. Київ

Механізм взаємодії суб'єктів господарювання в умовах кризових явищ

Шевченко Інна Юріївна

доктор економічних наук, професор

декан факультету управління та бізнесу

Бєляєва Олена Павлівна

кандидат наук з державного управління

старший викладач кафедри

публічного управління та адміністрування

Еатон Гелена В'ячеславівна

кандидат економічних наук, доцент

доцент кафедри міжнародних економічних відносин,

менеджменту та бізнесу

Анотація

кооперація бізнес стратегія криза

Стаття присвячена аналізу механізмів взаємодії між суб'єктами господарювання в умовах кризових явищ, зокрема в контексті актуальних проблем: війни в Україні та глобальної пандемії. Мета статті - розробка оптимальних стратегій для кооперації бізнесу з метою ефективного виходу з кризи. Методологія: для досягнення цієї мети використовуються різні методи, включаючи математичне моделювання. В межах дослідження була створена математична модель, яка дозволяє кількісно оцінити взаємозв'язки між різними стратегіями та їхній вплив на кінцевий результат для всіх учасників. Загальнонаукові методи пізнання, такі як аналіз, синтез, індукція та дедукція, були застосовані для підтвердження висновків. Особливу увагу в статті приділено розробці «дерева прийняття рішень», яке допомагає визначити ключові точки взаємодії для бізнесу. Це дає можливість не тільки адаптуватися до змінних умов, але й відкриває нові перспективи для кооперації та колективного росту. Результати дослідження показали, що в умовах актуальних криз, таких як війна в Україні та глобальна пандемія, механізми взаємодії між суб'єктами господарювання стають особливо важливими. Кризові явища часто змушують компанії переосмислити свої стратегії та шукати нові шляхи кооперації для виживання та подолання труднощів.

Практичне значення дослідження полягає в розробці ефективних моделей взаємодії, які дозволять суб'єктам господарювання не просто адаптуватися до складних умов, а й знайти можливості для росту та розвитку. Співпраця може відбуватися на рівні зменшення витрат, пошуку інвесторів, спільних закупівель чи логістики. Наприклад, компанії можуть об'єднати ресурси для спільних закупівель, щоб отримати кращі умови від постачальників. Або ж, в умовах фінансової нестабільності, залучення спільного інвестора може стати ключем до подолання труднощів.

Ключові слова: механізм, криза, логістика, фінансування, витрати.

Shevchenko Inna Yuriivna, Doctor of Economic Sciences, Professor, Dean of the Faculty of Management and Business, Kharkiv National Automobile and Highway University, Kharkiv

Bieliaieva Olena Pavlivna Candidate of Public Administration, Senior Lecturer of the Department of Public Management and Administration, Sumy National Agrarian University, Sumy

Eaton Helena Viacheslavivna Ph.D. in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department оf International Economic Relations, Management & Business, Ukrainian-American Concordia University, Kyiv

Interaction mechanisms of business entities in the conditions of crisis

Abstract

The article is devoted to the analysis of mechanisms of interaction between economic entities in conditions of crisis phenomena, in particular in the context of actual problems: the war in Ukraine and the global pandemic. Business entities are forced to respond in a timely manner to changing conditions, finding ways to reduce costs, find additional financing, optimize procurement and logistics. Given this, the search for effective models of interaction between business entities is not only scientifically valuable, but also very relevant for practical application. The article is aimed at developing optimal strategies for business cooperation in order to effectively overcome the crisis. Methodology: Various methods are used to achieve this, including mathematical modeling. As part of the study, a mathematical model was created that allows you to quantify the relationships between different strategies and their impact on the final result for all participants. General scientific methods of knowledge, such as analysis, synthesis, induction and deduction, have been applied to confirm conclusions. Particular attention in the article is paid to the development of a "decision tree," which helps to identify key points of interaction for business. This makes it possible not only to adapt to changing conditions, but also opens up new prospects for cooperation and collective growth. The results of the study showed that in the context of current crises, such as the war in Ukraine and the global pandemic, the mechanisms of interaction between business entities become especially important. Crisis events often force companies to rethink their strategies and look for new ways of cooperation for survival and overcoming difficulties.

The practical significance of the study is to develop effective models of interaction that will allow business entities not only to adapt to difficult conditions, but also to find opportunities for growth and development. Cooperation can take place at the level of cost reduction, investor search, joint procurement or logistics. For example, companies can pool resources for joint purchases to get better terms from suppliers. Or, in conditions of financial instability, attracting a joint investor can be the key to overcoming difficulties.

Keywords: mechanism, crisis, logistics, financing, costs.

Постановка проблеми

В умовах сьогодення актуальність теми не викликає сумнівів, а ні в глобалізованому світі, а ні в Україні. Країна зіткнулася з затяжними кризовими факторами, які розпочалися з пандемії COVID-19 та доповнилися військовою агресією Росії, що переросла в повномасштабну війну. Ці фактори вносять великий рівень нестабільності в економічну систему, що має негативний вплив на підприємницьку діяльність.

Суб'єкти господарювання змушені своєчасно реагувати на змінювані умови, знаходячи шляхи для зменшення витрат, пошуку додаткового фінансування, оптимізації закупівель та логістики. Враховуючи це, пошуки ефективних моделей взаємодії між суб'єктами господарювання є не лише науково цінними, але й дуже актуальними для практичного застосування.

Співпраця між підприємствами в таких ключових сферах може стати каталізатором для колективного виходу з кризи. Спільні закупівлі та перевезення можуть допомогти компаніям економити ресурси, в той час як пошук інвесторів та зменшення витрат можуть бути ефективнішими, якщо ці процеси будуть координовані.

Проблема взаємодії суб'єктів господарювання в умовах кризи в Україні є надзвичайно актуальною. Вона вимагає негайних дій та розробки стратегій, що базуються на наукових методах аналізу та прогнозування. Це допоможе не лише протистояти негативним впливам поточних криз, але й покласти основу для стабільного та зростаючого економічного розвитку в майбутньому.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій

Огляд літератури вказує на відносну недостатність досліджень у сфері механізмів взаємодії суб'єктів господарювання в умовах кризи. Є.Е. Матвєєв [1] є одним з небагатьох авторів, який вдало застосував математичні моделі для аналізу цих механізмів. Однак його робота не включає в себе кризові явища, які стають все більш актуальними в сучасному світі. З іншого боку, роботи авторів, таких як І.П. Мойсеєнко [3], O. Polinkevych і I. Khovrak [7] та А.Ю. Погребняк [9], досліджують кризові явища та антикризове управління, але не застосовують математичних моделей для аналізу взаємодій між суб'єктами господарювання в таких умовах. Зарубіжні дослідники, такі як L. Hurwicz і S. Reiter [2] або J. Neumann і O. Morgenstern [4], розробили складні математичні моделі для економічних механізмів, але ці моделі часто не враховують кризових ситуацій або їх вплив на взаємодії між суб'єктами.

Таким чином, явна прогалина в наявних дослідженнях робить цю тему вельми актуальною та важливою для подальших наукових розробок. Відсутність математично-обґрунтованої інтеграції кризових явищ в реальні господарські процеси в одному науковому контексті підкреслює необхідність подальшого дослідження цієї проблеми.

Мета статті - розробка оптимальних стратегій для кооперації бізнесу з метою ефективного виходу з кризи.

Виклад основного матеріалу

В умовах кризових явищ, механізм взаємодії суб'єктів господарювання набуває особливого значення. Війни, пандемія, політична нестабільність, економічні коливання - це лише декілька факторів, що можуть викликати кризу в різних сферах економіки. У таких ситуаціях, здатність суб'єктів господарювання ефективно взаємодіяти може стати ключовим фактором для подолання кризи та подальшого стабільного розвитку.

Дослідження механізмів взаємодії в економічних системах в умовах кризи є актуальним і важливим завданням для теорії та практики економіки. Від поняття «механізм» потрібно очікувати не просто системи договорів або правил, а комплексного уявлення, яке охоплює взаємозв'язки, стратегії, мотивацію та, в кінцевому рахунку, результати взаємодії між різними економічними агентами.

В традиційному підході «механізм» описується як низка процедур або станів, що організують певну діяльність чи явище. Тут «господарський механізм» розглядається як комплекс економічних елементів, таких як структури, інституції, і методи, які координують різні інтереси - від суспільних до приватних - і сприяють стабільності та росту економіки.

В сучасному контексті, поняття «механізм» стає більш комплексним і включає в себе не тільки економічні аспекти, але і організаційні структури, методи управління та правові норми. Ці елементи допомагають втілити економічні закони в реальність, забезпечуючи розвиток економіки в конкретних умовах.

Обидва підходи акцентують на тому, що механізм є системою взаємопов'язаних компонентів та процесів, які мають на мені досягти певного бажаного стану або довгострокового розвитку системи. В сучасному визначенні, механізм представляє собою усюдисущий апарат, який координує суспільні, групові, та індивідуальні інтереси, щоб забезпечити функціональність та розвиток національної економіки [1].

Леонід Гурвіч, нобелівський лауреат, подає ще одну перспективу на поняття «економічний механізм», розглядаючи його через призму математики. Він вважає економічний механізм за математичну конструкцію, яка імітує роль інститутів у напряму та координації економічних процесів. Цей підхід робить акцент на формальних моделях та алгоритмах, які можуть бути використані для оптимізації взаємодії між різними економічними суб'єктами. Така перспектива зосереджується не тільки на соціальних та організаційних аспектах, але й на структурному та квантитативному аналізі, що дозволяє глибше розуміти та моделювати економічні системи [2].

Дійсно, обидва визначення демонструють певну подібність у тому, як вони розглядають роль інститутів та економічного механізму в управлінні та розвитку економіки. Обидва підходи акцентують на важливості функціонування та координації, а також на напрямленні чи розвитку економічної системи.

Втім, ключові відмінності теж присутні. В першому підході, економічний механізм розглядається як реальна сукупність інститутів та їхніх взаємовідносин. У визначенні Гурвіча, натомість, механізм виступає як математична модель цих інститутів. Тобто, тут механізм є абстракцією, яка дозволяє формалізувати та оптимізувати взаємодію економічних агентів.

Ця математична орієнтація Гурвіча добре корелює з системним підходом, де система розглядається як відображення властивостей та відносин між об'єктами, яке використовується для розуміння та дослідження. В такому контексті, математичний опис економічного механізму може служити ефективним інструментом для глибокого пізнання й оптимізації економічних систем [3].

Таким чином механізм не є самим процесом, але скоріше його концептуальним уявленням або інтерпретацією в розумінні дослідника. У цьому розумінні, механізм виражається через математичні терміни, зокрема в рамках теорії ігор. Теорія ігор не є новим інструментом в економіці; вона використовувалася з 19 століття для аналізу ринкових відносин, особливо в олігопольних умовах. Перша ключова робота в цій сфері була написана Джоном фон Нейманом та Оскаром Моргенштерном і носила назву «Теорія ігор та економічна поведінка» [4].

Математично механізм взаємодії суб'єктів господарювання можна описати в рамках теорії ігор. Ця теорія дає змогу аналізувати різні стратегії та вибори, які суб'єкти можуть зробити, і як це вплине на їх вигоду або збитки.

Нехай I - множина суб'єктів господарювання, Bi - множина варіантів поведінки для кожного суб'єкта i, B - множина всіх можливих комбінацій поведінки для всіх суб'єктів (декартовий добуток множин Bi), і P - вектор результатів взаємодії для всіх суб'єктів.

Можна визначити функцію вигоди:

де bi - вибір i-го суб'єкта, а b-i - вибір всіх інших суб'єктів.

В такому випадку, математичний механізм M можна виразити як:

M(BJ):(B1*B2x... xBn)^P (3)

де M - механізм взаємодії,

B - множина комбінацій стратегій, f - функція вигоди,

P - вектор результатів взаємодії.

На основі формули можна зрозуміти, як різні тактики або дії впливають на остаточний виграш або втрату для всіх, хто задіяний у господарській активності. Інструменти візуалізації, наприклад «дерево рішень», можуть бути корисними для глибокого аналізу цих взаємодій. Проте, важливо пам'ятати, що в «дереві рішень» головна увага зазвичай приділяється лише тому, хто приймає рішення, ігноруючи вплив інших учасників (Рис. 1).

З початком кризової ситуації, управлінська команда суб'єкта господарювання перш за все потребує визначити тип кризи. У випадку фінансової кризи, перший крок - зрізати витрати. Це може бути досягнуто через звільнення персоналу, зменшення виплат або інші економічні заходи. Як альтернатива, компанії можуть розглянути залучення коштів. Це може включати отримання кредиту або пошук інвестора, що зможе забезпечити необхідний капітал для подолання кризи [6-7].

Рис. 1. Дерево прийняття рішень суб'єктів господарювання в умовах кризи [6-8]

У ситуаціях оперативної кризи, фокус зміщується на оптимізацію бізнес-процесів. Однією з опцій є зміна постачальників, що може включати перехід на спільні закупівлі або навіть глобальну поставку. Інший шлях - оптимізація логістики. Це може бути реалізовано через спільні перевозки або аутсорсинг недієвих ділянок діяльності [8].

Зважаючи на ці фактори, важливо мати гнучку стратегію, що дозволить адаптуватися до змінних умов та забезпечить максимальну ефективність у складних ситуаціях.

З представленої схеми прийняття управлінських рішень видно, що існує чотири ключові точки взаємодії для суб'єктів господарювання в умовах кризи: зменшення витрат, пошук інвесторів, спільні закупівлі та спільні перевезення.

Зменшення витрат. Спільний вихід з кризи може полягати у створенні купівельних альянсів або спільних закупівель з іншими компаніями. Такий підхід дозволить отримати кращі ціни від постачальників та знизити загальні витрати. Компанії можуть також поділити між собою навантаження на внутрішні ресурси, такі як склади або персонал, забезпечуючи зменшення витрат для обох сторін.

Пошук інвесторів. Компанії можуть об'єднати зусилля для спільного залучення інвестицій. Наприклад, вони можуть створити спільний інвестиційний пакет, який буде більш привабливим для великих інвесторів або венчурних фондів. Така кооперація може значно підвищити шанси на успішний пошук фінансування.

Спільні закупівлі. Для ефективного виходу з кризи, компанії можуть створити закупівельний альянс, де кожна компанія вносить свій вклад у спільну закупівельну діяльність. Такий підхід дозволить об'єднати замовлення та отримати кращі умови від постачальників.

Спільні перевезення. Кооперація у сфері логістики може бути вигідною для компаній з схожими потребами у перевезенні товарів. Спільне використання транспортних засобів або складських приміщень може допомогти зекономити на витратах і зробити логістичну систему більш ефективною.

Узагальнимо варіанти взаємодії суб'єктів господарювання у табл. 1.

Таблиця 1. Напрями взаємодії суб'єктів господарювання в кризових ситуаціях

Організації, які розробляють план антикризового управління та підтримують стратегію взаємодії з іншими господарствами, повинні виконати наступні важливі кроки, щоб ефективно підготуватися до потенційної кризи.

Визначаються ключові ризики та найбільш ймовірні кризові сценарії. На цьому етапі розпочинається розробка плану антикризового управління з визначення ключових ризиків та сценаріїв кризових ситуацій для бізнесу з високою ймовірністю. Важливо проаналізувати кожну ситуацію, щоб чітко визначити події або тригери, які можуть активувати антикризові заходи для організації. Це можуть бути стихійні лиха, витік даних, проблеми зі працівниками або інциденти на робочому місці. Важливо підібрати правильний рівень реагування відповідно до серйозності кожного типу кризи.

Ідентифікація лідерів, готових до кризових ситуацій. Сильне лідерство завжди важливе, але воно особливо важливе під час кризи. Організація може підготувати своїх лідерів до кризи, навчивши їх виконувати визначені для них ролі та реагувати на кризові ситуації прозоро, чітко та впевнено. Ефективне реагування на кризу - це навичка, якої кожен лідер може навчитися за допомогою хорошого коучингу та практики.

Створення плану негайного і довгострокового реагування. План антикризового управління повинен включати як негайний, так і довгостроковий план реагування. Він має пояснювати, як саме організація має намір використовувати комунікацію для подолання кризи. План також має включати спеціальну команду реагування з чітким розподілом ролей та обов'язків щодо управління кризою та комунікації, повний перелік внутрішніх і зовнішніх зацікавлених сторін.

Оновлення плану антикризового управління. Організація повинна підтримувати свій план антикризового управління в актуальному, зрозумілому та активному стані, використовуючи тренування та практичні можливості. Важливо проводити антикризові тренінги, щоб оцінити ефективність плану в деяких сценаріях кризових ситуацій з високою ймовірністю, описаних вище.

Дорожня карта антикризового управління. План антикризового управління перетворюється з інструменту готовності на план дій, коли криза настає. На цьому етапі організації переходять до фази реагування в антикризовому управлінні та комунікації [5].

Реалізація вказаних елементів механізму взаємодії бізнесу з метою виходу з кризи з використанням відповідних матеріальних, фінансових та кадрово-інтелектуальних ресурсів, можуть концентруватись як на рівні самого підприємства, так і залучатись ззовні. Таким чином, механізм взаємодії суб'єктів господарювання забезпечує реалізацію цілей та завдань підприємства як системи через узгодження своїх інтересів із інтересами інших компаній та враховує ступінь потреби, наявні можливості та мету антикризових заходів [9].

Висновки

В умовах кризових явищ механізм взаємодії суб'єктів господарювання стає особливо актуальним та комплексним. Аналіз показав, що ключовими точками взаємодії є зменшення витрат бізнесу, пошук інвесторів та спільного фінансування, спільні закупівлі та спільні перевезення. Взаємодія в цих аспектах відкриває можливості для кооперації, що може суттєво полегшити виходи з кризи.

Кооперація у зменшенні витрат може включати спільні закупівлі та оптимізацію ресурсів, що веде до зниження виробничих витрат. Пошук інвесторів через спільні інвестиційні пакети збільшує шанси залучення зовнішнього фінансування. Щодо спільних закупівель і перевезень, тут важливою є можливість ефективного використання ресурсів та оптимізації логістики, що забезпечує додаткову економію.

Таким чином, механізм взаємодії суб'єктів господарювання у кризових умовах може бути відображений через конкретні моделі кооперації, що сприяють не лише виживанню підприємств, але й їх подальшому розвитку. Це підтверджує важливість глибокого розуміння цих механізмів для ефективного управління в умовах невизначеності та кризи.

Література

1. Матвєєв Є.Е. Теоретичні основи дослідження механізмів взаємодії суб'єктів економічних відносин. Механізми взаємодії суб'єктів економічних відносин у транскордонному просторі, 2013, Вип. 4 (102). URL: http://ird.gov.ua/sep/sep20134(102)/ sep20134(102)_003_MatvyeyevYeE.pdf.

2. Hurwicz L., Reiter S. Designing Economic Mechanisms. - Cambridge: Cambridge University Press, 2006. - 344 p.

3. Мойсеєнко І.П. Системний аналіз в економіці. Львів: ЛьвДУВС, 2017. 248 с.

4. Neumann J., Morgenstern, O. (1944). Theory of Games and Economic Behavior (60th Anniversary Commemorative Edition). Princeton University Press. URL: https://www.jstor.org/ stable/j.ctt1r2gkx.

5. Crisis Management: Using the power of communication to maintain business continuity. Beehive, 2020. URL: https://beehivepr.biz/crisis-management-communication/.

6. Karahan A., Larasioglu F. Strategies for crisis management of enterprises and after crisis management restructuring. 10-th International conference of ASECU. http://www.asecu.gr/files/10th_conf_files/karahan-karasi oglu.pdf.

7. Polinkevych O., Khovrak I., Trynchuk V., Klapkiv Yu. Business Risk Management in Times of Crises and Pandemics. Monteregrin Journal of Economics, 2021, 17(3), 99-109. DOI:10.14254/1800-5845/2021.17-3.8.

8. Pedersen C., Ritter T., Benedetto A. Managing through a crisis: Managerial implications for business-to-business firms. Industrial Marketing Management, 2020, 88(2), 314-322. DOI:10.1016/j.indmarman.2020.05.034.

9. Погребняк А.Ю. Сутність складових елементів механізму антикризовогоу правління на промисловому підприємстві. Економічний вісник НТУУ КПІ, 300-310. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/47234129.pdf.

References

1. Matvyeiev, Y.E. (2013). Teoretychni osnovy doslidzhennia mekhanizmiv vzaiemodii sub'iektiv ekonomichnykh vidnosyn [Theoretical Foundations of the Study of Mechanisms of Interaction among Economic Agents]. Mekhanizmy vzaiemodii sub'iektiv ekonomichnykh vidnosyn u transkordonnomu prostori, 4(102), [pages]. Retrieved from http://ird.gov.ua/sep/sep20134(102)/sep20134(102)_003_MatvyeyevYeE.pdf [In Ukrainian].

2. Hurwicz, L., & Reiter, S. (2006). Designing Economic Mechanisms. Cambridge: Cambridge University Press. [In English].

3. Moyseienko, I.P. (2017). Systemnyi analiz v ekonomitsi [Systems Analysis in Economics]. Lviv: LvDUVS. [In Ukrainian].

4. Neumann, J., & Morgenstern, O. (1944). Theory of Games and Economic Behavior (60th Anniversary Commemorative Edition). Princeton University Press. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/j.ctt1r2gkx [In English].

5. Crisis Management: Using the power of communication to maintain business continuity. (2020). Beehive. Retrieved from https://beehivepr.biz/crisis-management-communication/ [In English].

6. Karahan, A., & Larasioglu, F. (Year). Strategies for crisis management of enterprises and after crisis management restructuring. 10-th International conference of ASECU. Retrieved from http://www.asecu.gr/files/10th_conf_files/karahan-karasioglu.pdf [In English].

7. Polinkevych, O., Khovrak, I., Trynchuk, V., & Klapkiv, Yu. (2021). Business Risk Management in Times of Crises and Pandemics. Monteregrin Journal of Economics, 17(3), 99-109. DOI:10.14254/1800-5845/2021.17-3.8 [In English].

8. Pedersen, C., Ritter, T., & Benedetto, A. (2020). Managing through a crisis: Managerial implications for business-to-business firms. Industrial Marketing Management, 88(2), 314-322. DOI:10.1016/j.indmarman.2020.05.034 [In English].

9. Pohrebniak, A.Yu. (Year). Sutnist skladovykh elementiv mekhanizmu antykryzovoho upravlinnia na promyslovomu pidpryiemstvi [The Essence of the Constituent Elements of the Crisis Management Mechanism at an Industrial Enterprise;/- Ekonomichnyi visnyk NTUU KPI, 300-310. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/47234129.pdf [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru