Можливості проєктного фінансування у відбудові економіки України: аналіз світового досвіду

проєктне фінансування повоєнна відбудова економіка

В. Жуков зазначає, що в сучасних умовах така форма, як проєктне фінансування, зокрема залучення спонсорських коштів, є найефективнішим способом відновлення економіки. Окрім цього, дослідник вказує, що така технологія є досить новою для української економіки [2].

В. Коваленко та С. Шелудько визначають проєктне фінансування як механізм оновлення та розширеного відтворення виробничого потенціалу суб'єктів економічної діяльності та виробництва конкурентоспроможної продукції та послуг [5].Р. Ігнатенко досліджує реалізацію event-заходів маркетингової діяльності на прикладі кейсів світових компаній. Висвітлено успішні практики event- маркетингу компаній Google, Coca-Cola, IMG Worlds of Adventure, GuinnessZappos, LeanCuisineу США, Пакистані, ОАЕ, Індії та інших країнах світу [4].

Є. Тішенко фіксує можливі втрати капіталів інвесторів у проєктному фінансуванні [9].

Н. Демчишак, О. Щуревич, О. Георгієвська досліджують роль та значення довгострокового фінансування інноваційних проєктів, які забезпечують ефективність функціонування реального сектора економіки [1].

Віддаючи належне науковому доробку вчених, хочеться звернути увагу на подальше вивчення сучасних реалій іноземного проєктного фінансування з метою визначення можливості його використання для забезпечення економічного розвитку України.

Мета статті - дослідити особливості розвитку та застосування проєктного фінансування в Україні в сучасних умовах на основі аналізу його значення та світового досвіду реалізації.

Результати

Ефективний та сталий розвиток інфраструктури є запорукою стабільності національної економіки та здатності ефективно протистояти агресору в умовах війни. Одним із основних завдань України є активізація економічних процесів на територіях, де не відбуваються бойові дії. Звісно, держава має забезпечувати відновлення та утримання стратегічних об'єктів інфраструктури, а органи місцевого самоврядування мають подавати заявки на відновлення соціальних об'єктів, оскільки місцеві громади краще розуміють, які з них потрібно відновлювати першочергово. Очевидно, що відбудова інфраструктури стратегічного об'єкта потребує визначення джерел фінансування. Сьогодні важливим є залучення значного обсягу інвестиційних коштів для реалізації поставлених економічних цілей.

О. Лактіонова зазначає, що в більшості зарубіжних країн, які мають стабільну, розвинену економічну систему, на практиці активно й успішно застосовують фінансування інвестиційних проєктів, тому проєктне фінансування розглядається як одна з перспективних форм фінансування. Інвестори є основними суб'єктами реалізації проєктів, і їхні доходи в результаті стають способом обслуговування кредитних зобов'язань.

Загалом, проєктне фінансування є необхідним інструментом для фахівців економічного сектора, як-от промисловці, банкіри, інвестори. Така технологія в економіці набула поширення завдяки своїй гнучкій системі реалізації - надання довгострокових кредитів напряму залежить від фінансового стану позичальника і спирається аналіз конкретних проєктів, які визначені для фінансування, як це прийнято в практиці зарубіжних кредитних установ [6].

В Україні проєктне фінансування є абсолютно новою практикою і тому розглядається здебільшого в спрощеному варіанті як банківське довгострокове кредитування інвестиційних проєктів. Крім цього, проєктне фінансування має ряд своїх ознак та особливостей за основу якого в ньому приймається підтвердження реальності одержання запланованих грошових потоків шляхом ідентифікації і розподілу всієї сукупності ризиків, пов'язаних із проєктом, між сторонами, які беруть участь у реалізації проєкту (підрядні організації, фінансові установи, державні органи, споживачі кінцевої продукції).

Велике значення для відбудови післявоєнної економіки України має питання розвитку проєктного фінансування завдяки вивченню його сутності, принципів реалізації, адаптації досвіду світової практики до вітчизняних умов.

В. Коваленко та С. Шелудько вказують на те, що світовий досвід фінансування та реалізації реальних інвестиційних проєктів свідчить про високий рівень ризику такої діяльності порівняно з іншими видами підприємництва. Це зумовлено тривалим життєвим циклом реальних інвестиційних проєктів та невизначеністю щодо майбутніх результатів. Україна в умовах економічних трансформацій та перебудови відносин потребує впровадження фінансування інвестиційних проектів які допоможуть відновити й оновити економічний і виробничий потенціали [5].

Головні завдання та принципи проєктного фінансування наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Головні завдання, принципи та реалізація проєктного фінансування

Джерело: В. Жукова [2, с. 65]

Основними факторами для розвитку проєктного фінансування стали:

- сучасний стан економіки, який потребує залучення довгострокових масштабних фінансових ресурсів та об'єднання фінансів інвесторів;

- підтримка глобальних підприємств в умовах воєнного стану;

- вирівнювання конкуренції серед проєктів в Україні завдяки вигідним вкладенням капіталів інвесторів на довгостроковій основі;

- впровадження глобальних інвестиційних проєктів, складних за своєю структурою і специфікою впровадження, що вимагають надання сукупності найрізноманітніших професійних послуг (зокрема фінансових);

- розвиток та вдосконалення діяльності приватного сектора за допомогою укладання концесійних угод.

Можна виокремити цілу низку переваг у реалізації проєктного фінансування порівняно з класичним кредитуванням і, звісно, визначити наявні недоліки, що представлено в таблиці 2.

Таблиця 2

Переваги та недоліки проєктного фінансування

Джерело: складено автором на основі аналізу праці О. Лактіонової [6]

Важливо враховувати чинники, що вповільнюють розвиток проєктного фінансування в Україні:

- малий досвід щодо впровадження проєктного фінансування в національних банках;

- несумісність між позиками й доходами всередині України та обслуговуванням боргів у валюті;

- несприятливість інвестиційного клімату в Україні;

- недостатня сформованість відповідної нормативно-правової бази;

- недостатність рівня розвитку національних джерел боргового фіксування порівняно з розвинутими державами;

- обмеженість Національного банку держави щодо необхідних обсягів інвестування;

- складність прогнозування вартості об'єктів, які пов'язані з високим ризиком зміни цін на ринку нерухомості;

- наявність ризиків під час здійснення цих операцій;

- політична та економічна нестабільність у державі;

- тривалість повномасштабної війни.

В. Жуков висвітлює основні форми проєктного фінансування, проте найважливішою з них вважає державне фінансування, яке стимулює всю економіку шляхом діяльності економічних агентів. Проєкти, розроблені для державного фінансування, передбачають підтримку інвестиційних проєктів урядовими чи неурядовими організаціями через надання дотацій, грантів, субвенцій, спонсорської та донорської допомоги [2].

Проєкти для бюджетування із залученням бюджетних коштів, вибираються на конкурсній основі й мають відповідати стратегії економічного та соціального розвитку вітчизняної економіки.

О. Ігнатенко зазначає, що важливими є побудова й підтримка міцних відносин з цільовою аудиторією, залучення нових клієнтів і зміцнення партнерських відносин. Головне - ретельно продумати всі нюанси організації та просування і встановити ключові показники ефективності для моніторингу результатів [4].

Повоєнна відбудова економіки також передбачає трансформацію системи вищої освіти та перепідготовки, відбувається трансформація потреб у фахівцях.

Говорячи про економічну цінність навчання то набуття нових навичок та знань і підготовка висококваліфікованих фахівців впливає на прискорити економічне зростання та уникнення бідності.

В Україна традиційно перспективна вища освіта, проте має ряд невирішених проблем, щоб підвищити показники високого економічного розвитку. Вони є наступними:

1. навчання в школі та університеті не дають тих практичних навичок, які вимагає економіка України;

2. результати у навчанні не співпадають із суспільно-економічним статусом;

3. довіра населення до системи освіти;

4. корупція та слабка академічна доброчесність погіршили якість освіти та знизили цінність дипломів;

5. можливість знайти робочі місця.

Рішучі реформи у сфері освіти України можуть відіграти ключову роль у стимулюванні економічного зростання та суспільного процвітання.

Проєктне фінансування з його широкими можливостями у відбудові економіки України має великі шанси стати способом забезпечення всіх її ланок і одержання капіталів для розвитку. Наразі проєктне фінансування має такі особливості:

1. Розгляд усіх можливих ризиків у здійсненні певного проєкту.

2. Підтримка інтересу інвесторів у воєнних умовах і перспектива подолання фінансової кризи в Україні.

3. У перспективі використання досвіду зарубіжних країн, які розробили інструменти, що дають змогу виокремити основний бізнес і конкретний інвестиційний проєкт і пов'язати боргові зобов'язання з реалізованим проєктом.

Варто зазначити, що проєктне фінансування вже давно широко використовується на міжнародному рівні. У всіх випадках мова йде про капіталомісткі проєкти з усіма ризиками, які не може собі дозволити один банк або навіть співтовариство. Крім того, варто враховувати й фінансову можливість щодо задоволення конкретних потреб проєкту.

Досвід країн ЄС показує, що певні сектори економіки найкраще підходять для проєктного фінансування. Під час відбору та підготовки проєктів національні органи влади повинні приділяти особливу увагу цим секторам економіки, в яких такі взаємодії можуть відбуватися найбільш вдало.

Уперше проєктне фінансування було застосоване в Сполучених Штатах Америки (штат Техас) і стосувалося вкладення капіталів у фінансування нафтовидобувної проєктної компанії. Згодом така технологія інвестування поширювалась і з'явилась уже в Лондоні, а саме у проєкті будівництва метро під Ла-Маншем, що з'єднує і сьогодні континентальну Європу з Великою Британією. У подальшому проєктне фінансування почало розвиватися в таких галузях, як енергетика, інфраструктура, фінанси. Та основним вектором ефективного застосування проєктного фінансування від початку і дотепер стало залучення підприємств до міжнародних ринків (глобального та інвестиційного), а також приватизація підприємств громадської інфраструктури в багатьох розвинених ринкових країн.

Проєкт цього типу включав такі пункти: бюджет, вартість, цілі, життєвий цикл. Основним завдання проєкту бюджетування є ефективний очікуваний результат його реалізації. Від того, наскільки конкретно сформульовано мету проєкту, залежатиме тривалість життєвого циклу, вартість, ефективність. Результати поставленого завдання свідчать про фінальну стадію проєкту.

Говорячи про міжнародний досвід, варто виокремити велику кількість міжнародних економічних інститутів, які функціонують на міжнародному рівні. О. Лактіонова вказує серед них такі: МБРР (Міжнародний банк реконструкції та розвитку), МФК (Міжнародна фінансова корпорація) і БАГІ (Багатостороння агенція з гарантування інвестицій, які входять догрупи Світового банку, а також ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку).

Основною метою діяльності МБРР є сприяння розвитку економіки країн - членів МБРР шляхом надання довгострокових кредитів і гарантування приватних інвестицій. Кредитування МБРР здійснюється за двома напрямами:

- системні позики - надаються урядам окремих країн під програми макроекономічної стабілізації й інституціональні зміни (кошти надходять у бюджет);

- інвестиційні кредити - надаються одноразовим траншем зазвичай на термін більше одного року [6].

Крім цього, у проєктному фінансуванні є політичні ризики. Зменшити ці ризики можуть відповідні сторони - органи держави. Дуже часто у світовому досвіді можна зустріти випадки, коли укладають прямі договори з компетентними органами державної влади. Наприклад, Host Government Support Agreements, за яким держава бере на себе зобов'язання щодо проєкту фінансування. Відповідно до цього, найбільш розповсюдженою формою у світі стало державно-приватне партнерство (ДПП, або Public-PrivatePartnership).

Так, проєктне бюджетування у 2019 р. досягнуло рівня позик в інвестиційній діяльності на суму 209,4 млрд дол. США. Лідером за обсягами реалізованих проєктів на основі проєктного фінансування була Північна Америка. Помітно, що у США є прямий зв'язок між макроекономічною стабільністю та можливістю фінансувати проєкти.

Рис. 1. Світове проєктне фінансування у 2019 р. (млрд дол. США) Джерело: [10]

На 2023 рік Регіональним міжурядовим форумом «Центральноєвропейська ініціатива» (ЦЄІ), членом якого є Україна, оголошено конкурс збору проєктних пропозицій від інститутів громадянського суспільства (ІГС) держав членів ЦЄІ. Фінансування проєктних пропозицій здійснюватиметься з Фонду співробітництва ЦЄІ, загальний бюджет якого на 2023 рік затверджено всумі 360 тисяч євро. Із зазначеного обсягу кошторисних призначень 180 тисяч євро виділяється на реалізацію проектів щодо виконання Плану дій ЦЄІ на 2021-2023 рр., а 180 тисяч євро - на фінансування проєктів, спрямованих на подолання наслідків повномасштабної війни рф проти України, підтримку населення та осіб, які були змушені залишити країну і перебувають на територіях держав-членів ЦЄІ [8].

Висновки

Отже, на сучасному етапі існування української економіки, важливим механізмом відновлення є проєктне фінансування з усіма його особливостями. Використання такого типу технології дає змогу залучити інвестиційні джерела та застосувати організаційні методи надання коштів. Світовий досвід показує, що проєктне фінансування є успішним інструментом у формуванні та підтримці економіки на достатньому рівні. На практиці використовується безліч методів проєктного фінансування, кожний з яких має певні переваги та недоліки.

Українська економіка потребує притоку інвестицій. Для впровадження ефективного проєктного фінансування Україні потрібно використовувати передовий досвід зарубіжних країн, покращити інвестиційний клімат країни, забезпечити доступність довгострокових інвестиційних кредитів, запровадити поліпшення умов банківського кредитування та внормувати технологію проєктного фінансування на законодавчому рівні.

Список використаних джерел

1. Демчишак Н., Щуревич О., Георгієвська О. Банківське проєктне фінансування в умовах макроекономічної нестабільності в Україні. Сучасні тренди розвитку національної економіки. 2020. №3(64). С. 126-138. DOI: https://doi.org/10.35774/sf2020.03.126.

2. Жуков В. В. Проблеми і перспективи розвитку сучасного ринку проектного фінансування в Україні. Міжнародні економічні відносини на сучасному етапі: стан, проблеми та розвиток: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. 2019. С.101-105. URL: http://surl.li/jdfds.

3. Заячківська О.В. Проєктне фінансування як одна із форм забезпечення інвестицій. ВісникНУВГП. 2020. Випуск 1(89). С. 82-90. DOI: https://doi.org/10.31713/ve120208.

4. Ігнатенко, Р. Event-маркетинг як різновид креативних рішень маркетингової діяльності. Фінансові стратегії інноваційного розвитку економіки, 2022. №1 (53), 107110. DOI: https://doi.org/10.26661/2414-0287-2022-1-53-19

5. Коваленко В.В., Шелудько С.А. Проектне фінансування в умовах невизначеності та ризику. Інфраструктура ринку. 2019. Вип. 36. С.415-424. DOI: https://doi.org/10.32843/infrastruct36-64.

6. Лактіонова О.А. Проектне фінансування: навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. Вінниця, 2018. 216 с. URL:http://surl.li/jdfgq.

7. Лапко О.О. Проектне фінансування як інноваційний механізм реалізації інвестиційних проектів. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2017. №4(32). С. 165-170. URL: https://ecj.oa.edu.ua/articles/2017/32/33.pdf.

8. Оголошено конкурс збору проєктних пропозицій від ІГС держав-членів Центральноєвропейської ініціативи. Офіційний сайт Покровської міської ради Дніпропетровської області. URL: https://pkrv.dp.gov.ua/news/ogolosheno-konkurs-zboru-proektnuh-propozuciy-vid-igs-derzhav-chleniv-centralnoevropeyskoyi-iniciatuvu-8599

9. Тіщенко Є.О. Управління валютними ризиками у проектному фінансуванні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. Випуск 18 (3). С. 87-90. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/18_3_2018ua/20.pdf.

10. Q3 2019 Infrastructure and Project Finance League Table Report. IJGlobal. URL: https://iglobal.com/uploads/Q3%202019%20IJGlobal%20League%20Tables.pdf

Размещено на Allbest.ru