Вплив циклічної компоненти на динаміку високотехнологічного експорту в Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський державний аграрний університет

Вплив циклічної компоненти на динаміку високотехнологічного експорту в Польщі

Олександр Бєлов,

кандидат економічних наук, докторант

Анотація

Вступ. Стаття є частиною загального дослідження чисельного оцінювання впливу науково-технічного розвитку країни на її економічне зростання і входить в її першу частину, що розглядає питання аналізу динаміки виробництва та експорту високотехнологічної продукції в різних країнах світу з метою використання їхнього позитивного досвіду і врахування негативного у відновленні економіки України в післявоєнний час.

Мета. Мета дослідження - визначення ступеня впливу циклічної компоненти на динаміку експорту високотехнологічної продукції у Польщі.

Методи дослідження. Як інструмент державного регулювання у сфері інноваційного та науково-технічного розвитку було запропоновано авторську методику для аналізу структури динаміки експорту високотехнологічної продукції. Методика розкриває економічний зміст та дає змогу виокремити у структурі динаміки експорту високотехнологічної продукції такі складові: рівномірне зростання; прискорене зростання; циклічне зростання. А також дає змогу розглянути, як змінюється частка впливу циклічної складової, якщо високотехнологічний експорт розглядати як частку всього промислового експорту і як частку ВВП, а також зіставити зі структурою динаміки ВВП країни загалом.

Результати. У роботі показано, що динаміка високотехнологічного експорту Польщі має циклічний характер розвитку. Визначено економічні цикли з періодами 9,3 і 9,6 років і розрахований рівень впливу циклічної складової на загальну тенденцію, що у 1,5 і 2 рази повільніше відносно аналогічної динаміки таких країн, як Австрія і Німеччина. Визначений загальний зважений вплив циклічної складової на динаміку високотехнологічного експорту доволі значний і становить від -8,19% до 19,15%.

Перспективи подальших досліджень. Отримані результати дослідження дають змогу забезпечити здійснення ефективної державної політики з відновлення економіки України у післявоєнний час.

Ключові слова: конкурентоспроможність, науково-технічний розвиток, економічний цикл, високотехнологічний експорт.

Abstract

Aleksandr BELOV,

PhD, doctoral student, Poltava State Agrarian University, 1/3 Skovorody Street, Poltava, Ukraine

CYCLICAL COMPONENT IMPACT ON HIGH-TECHNOLOGY EXPORT DYNAMICS IN POLAND

Introduction. This article is part of a general study of the numerical assessment of the country's scientific and technical development impact on its economic growth. It is included in its first part, which considers the analysis of the production and the export of high-tech products dynamics in different world countries. This will give Ukraine the opportunity to use certain positive experiences and take into account negative trends in the process of restoring its own economy in the post-war period.

Purpose. The purpose is to determine the degree of cyclical component impact on the export of high-tech products dynamics in Poland.

Methods. As a tool of state regulation in the field of innovation and scientific and technical development, the author's methodology for analyzing the structure of the high- tech products export dynamics was proposed. The methodology reveals the economic meaning and allows to distinguish the following components in the structure of the high- tech products export dynamics: uniform growth; accelerated growth; cyclical growth. And it also allows us to consider how the share of the cyclical component impact changes, if high-tech exports are considered as a share of all industrial exports and as a share of GDP, and also compared with the structure of the country's GDP dynamics as a whole.

Conclusions. The research showed that the Poland high-tech export dynamics has a cyclical nature of development. Economic cycles with periods of 9.3 and 9.6 years were determined and the level of influence of the cyclical component on the general trend was calculated, which is 1.5 and 2 times slower relative to the similar dynamics of countries such as Austria and Germany. The determined overall weighted impact of the cyclical component on the high-tech exports dynamics is quite significant and ranges from -8.19% to 19.15%.

Discussion. The obtained study results will ensure the implementation of an effective state policy for the Ukraine economy recovery in the post-war period.

Keywords: competitiveness, scientific and technical development, economic cycle, high-tech export.

Вступ

Стаття є частиною загального дослідження, в якому аналізуються інші країни з високим світовим рівнем високотехнологічного експорту за запропонованою авторською методикою з метою побудови моделі для здійснення чисельного оцінювання впливу сфери науково-технічного діяльності на розвиток національної економіки країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасний конкурентний розвиток економіки країни неможливий без високого ступеня використання здобутків її науково-технічного потенціалу. Високотехнологічний сектор охоплює галузі економіки, які мають найбільший ступінь наукоємності виробництва. До них належать фармацевтична, інформаційна, космічна, хімічна, комп'ютерна галузі, а також виробництво складного наукового й виробничого обладнання і військової зброї [1-3]. Питання забезпечення науково-технічного розвитку національної економіки розглянуто у працях Г. М. Доброва [4], В. М. Гейця [5], Ю. М. Бажала [6] та ін.

Експорт країни - одне із важливих джерел, що формують її ВВП. Структура експорту у кожній країни має певні особливості. В розвинених країнах значну її частину становить саме виробничий експорт, що відображає певним чином як ступінь розвитку виробництва в країні, так і зацікавленість інших країн у її виробничих товарах. Але, погоджуючись із висновками Саліхової [7], ядро, що забезпечує високу конкурентоздатність економіки країни, визначає саме вага її експорту хайтеку.

Питання розвитку високотехнологічного сектору в Китаї і вплив на нього державної політики вивчають Янг та Чжу, [8], у США - Халтивангер [9], у Ізраїлі - Рівлін [10], у Японії - Марукава [11], країнах Європейського Союзу - Срхолек [12], країн ОЄСР - Каракларли, Сахин, Єрсін [13-15], деяких країн Азії - Сіддікі [16] та ін.

Однак питання циклічності в динаміці високотехнологічного експорту все ще не вивчені.

Мета дослідження

Мета дослідження - визначити ступінь впливу циклічної компоненти на динаміку експорту високотехнологічної продукції у Польщі і розрахувати частку впливу циклічної складової на динаміку експорту високотехнологічної продукції, а також розглянути, як вона змінюється, якщо високотехнологічний експорт розглядати як частку всього промислового експорту і як частку ВВП, а також порівняти зі структурою динаміки ВВП країни загалом.

Виклад основного матеріалу

Для вирішення цього завдання використовується метод кореляційно-регресійного аналізу з включенням у циклічну складову [17; 18]. Для аналізу М1-М5 (табл. 1) в порядку зростання складності було вибрано 5 типів моделей: проста лінійна, модель прискорення, лінійна модель з циклом, модель прискореного розвитку з одним циклом, а також прискореного розвитку з двома циклами.

Таблиця 1 Види економетричних моделей для регресійного аналізу високотехнологічної динаміки експорту

Джерело: розроблено автором.

Під поняттям «прискорений розвиток» розуміють прискорення руху від природничих наук, математично воно представлено у вигляді параметра c* хл2, саме прискорення дорівнює 2c.

Економічні характеристики параметрів рівнянь регресії для моделей М1-М5 подано в табл. 2.

Таблиця 2 Економічна характеристика параметрів рівняння регресії

Джерело: розроблено автором.

Алгоритм дослідження буде складатися з таких етапів:

Знаходження параметрів обраних видів економетричних моделей і порівняння їхніх статистичних характеристик для оцінювання динаміки експорту високотехнологічної продукції.

Зіставлення отриманих результатів і фактичних даних.

Окреме порівняння параметрів циклічної складової отриманих моделей.

Вибір кращої економіко-математичної моделі для оцінювання динаміки експорту високотехнологічної продукції, її аналіз та економічна інтерпретація. економічний експорт виробництво

Виявлення частки впливу циклічної складової в цій моделі.

Пункти 1-5 для питомої ваги високотехнологічного експорту у виробничому експорті, питомої ваги високотехнологічного експорту у ВВП і окремо для ВВП і виробничого експорту.

Оцінювання впливу циклічних компонентів на динаміку цих показників і між собою.

Дослідження проводитиметься на прикладі Польщі. Ця країна є членом Європейського Союзу, у 2020 р. посідає 23 місце серед 217 країн за високотехнологічним експортом, а її частка на світовому ринку високотехнологічного експорту становить 0,70%.

Вихідні дані представлені в табл. 3.

У зв'язку з тим, що у вересні 2019 р. визначення в базі даних показників світового розвитку було оновлено до SITC Rev.4 з SITC Rev.3, дані на сайті Світового банку [19] доступні тільки з 2007 р. Є ще один показник - частка експорту технологічної продукції в експорті промислової продукції (високотехнологічний експорт (% від виробленого експорту)). З цього сайту взято дані про динаміку ВВП за той самий період. Очистити статистику від інфляції через конвертацію в ціни в 2010 р. - дані сайту про інфляцію в США [20]. Динаміка частки експорту високотехнологічної продукції у ВВП розрахована на основі наведених вище даних.

Зазначимо, що простежується значна позитивна динаміка збільшення обсягів експорту високотехнологічної продукції в Польщі - його фізичне зростання відбулося з 2007 р. майже у 4 рази. У відносному вимірі також відбуваються позитивні зміни: питома вага високотехнологічного експорту у виробничому експорті збільшилася з 3,8% до 9,86 %, але таке збільшення відбувалося хвилеподібно з певними підйомами і спадами.

Питома вага високотехнологічного експорту у ВВП Польщі також збільшувалася з 0,97% у 2007 р. до 3,35% більше ніж у 3 рази. Тут треба зробити ремарку - за цей період в країні також зросли обсяг фінансування науково-дослідних робіт з 0,6% від ВВП до 1,4% [21], що є важливим фактором, який вплинув на таку динаміку високотехнологічного експорту. Україна в цьому аспекті, на жаль, допустила помилку, не забезпечивши законодавчо закріпленої норми фінансування власної науки на рівні 1,7%, а утримувала її фінансування на рівні 0,3% від ВВП за аналогічний період.

Динаміка ВВП, High-technology exports, його частки в промисловому експорті та ВВП

Джерело: авторські розрахунки на основі даних [19; 20].

Знаходження параметрів економіко-математичних моделей згідно з табл. 1. виконано за допомогою cross-platform solution for curve fitting and data analysis - CurveExpert 1.38.

Таблиця 4 Розрахунок параметрів економетричних моделей, що оцінюють динаміку експорту високотехнологічної продукції Польщі в 2007-2020 рр.

Джерело: розроблено автором.

Як бачимо, коефіцієнт кореляції збільшується в міру ускладнення типу моделі. Звичайна лінійна модель (M1) має ядро A K 0,95, а лінійна модель з прискоренням і з урахуванням двох гармонік (M5) Kcor, яка дорівнює 0,98 (табл. 4). Варто зазначити, що модель М5, яка враховує циклічні компоненти, дає найвищі значення коефіцієнта кореляції, що вказує на наявність коливальних процесів у динаміці високотехнологічного експорту в цій країні. Це також означає, що динаміка високотехнологічного експорту Польщі в 2007-2020 рр. характеризувалася як лінійною тенденцією, так і наявністю прискорення (в такому разі воно має негативне значення, яке характеризує уповільнення в розвитку) і циклічної складової.

Табл. 5 дає нам змогу оцінити прогнозні значення високотехнологічного експорту на три роки (до 2023 р.). Моделі (М1, М2, М4 і М5) показують прогнозоване зростання високотехнологічного експорту в 2023 р. з 16,945 до 22,357 млрд дол. США в цінах 2010 р.

Таблиця 5 Прогноз динаміки експорту високотехнологічної продукції Польщі за отриманими моделями

Джерело: розроблено автором.

Порівняння отриманих моделей і прогнозів представлено на рис. 1, згідно з яким Y посилається на фактичні дані, а рядки показують тенденції розрахункових закономірностей.

З урахуванням коефіцієнтів кореляції, для подальшого аналізу виберемо модель з найбільшим її значенням - М5. В економічному сенсі це означає, що існує два цикли.

Згідно з проведеними розрахунками, обираємо модель, яка найкраще описує динаміку експорту високотехнологічної продукції Польщі в 2007-2020 рр., - модель М5.

Щоб зрозуміти, як циклічна складова впливає на динаміку високотехнологічного експорту, розрахуємо вплив кожної складової моделі М5 в абсолютних (табл. 6) і відносних (табл. 7) значеннях, а також похибку (відхилення) розрахункових значень від фактичних.

Рис. 1. Порівняння отриманих моделей та прогнозування динаміки експорту високотехнологічної продукції Польщі до 2023 р.

Джерело: розроблено автором.

У табл. 7 також розраховуються такі параметри, як середнє, медіанне, максимальне і мінімальне для кожної складової. З огляду на природу циклічної складової значення середнього і медіани будуть близько нуля, що не дає нам інформацію про їхній вплив. Значення максимуму і мінімуму показують сферу впливу, який надає циклічна складова на динаміку високотехнологічного експорту.

Таблиця 6 Аналіз структури моделі М5 динаміки експорту високотехнологічної продукції, у млрд дол. США (в постійних цінах 2010 р.)

Джерело: розроблено автором.

Джерело: розроблено автором.

На прикладі Польщі простежується така картина: циклічна складова суттєво впливає на загальну динаміку високотехнологічного експорту в цій країні. Перша і друга гармоніки мають аналогічну дію в межах від -4,1% до +9,7%, але незабаром відбудеться посилення негативного впливу. Тобто гармоніки доповнюють вплив один іншого протягом усього розглянутого періоду (рис. 2).

Рис. 2. Порівняння циклічних складових динаміки високотехнологічного експорту Джерело: розроблено автором.

Табл. 7 дає змогу оцінити вплив кожної складової Моделі 5 на динаміку високотехнологічного експорту Польщі. Також порівняємо їх з похибкою, яка описує інші випадкові чинники. Їхній вплив коливається від -13,4% до +10,3%. Критичні значення (максимум і мінімум) циклічної складової можна порівняти з критичними значеннями випадкових чинників. Високотехнологічний експорт Польщі: 1) має деяку постійну основу (а), що є важливою позитивною складовою. З огляду на конкретні факти можна припустити, що вона, швидше за все, визначається довгостроковими договорами поставки зі своїми діловими партнерами; 2) має певні постійні темпи зростання, вплив яких на динаміку лінійно зростає. Можна припустити, що це так звані бізнес-плани - проекти з розширення експорту щороку з території цієї країни, впровадження нових типів, видів продукції хайтек - лінійне зростання; 3) чинники, що гальмують динаміку, - вплив яких зростає в геометричній прогресії. Чинників може бути багато - зниження кваліфікації працівників, зміна кон'юнктури ринку на постійній основі протягом усього досліджуваного періоду, технологічні труднощі, дія адміністративних законів і нормативних актів, що уповільнюють експорт, постійне зростання впливу конкурентів, насичення ринку і т. д.; 4) циклічні чинники такі самі, як і в пункті 3, але вже розвиваються циклічно; 5) випадкові чинники - все інше переважно випадкові події - нещасні випадки, помилки в логістиці, виробництві, фінансових потоках, психології та ін.

Порівняємо циклічні складові динаміки високотехнологічного експорту, частку високотехнологічного експорту в загальному обсязі промислового експорту (виробленого експорту), частку високотехнологічного експорту у ВВП країни і сам ВВП, вироблений експорт (табл. 8).

Оскільки за деякими показниками отримано негативні значення періоду коливань і оскільки економічний сенс негативних частот коливань переходить у визначення напрямку цих коливань, а математично синусоїдна функція замінюється косинусом, то на цьому етапі дослідження ми умовно будемо враховувати частоту і період коливань тільки за модулем.

Які чинники можуть створити циклічний вплив? Виключається інфляція (розрахунки проводяться в цінах 2010 р.) і сезонні коливання (дані беруться загалом за рік, а не квартал). Коливання високотехнологічного експорту становлять сукупність галузей - аерокосмічної, приладобудівної, інформаційних технологій і фармацевтики - найбільш наукомістких галузей. Такі цикли можуть відображати, з одного боку, життєвий цикл створення, впровадження і виходу на світовий ринок нових видів високотехнологічних товарів, а з іншого - кон'юнктуру ринку, попит на цю продукцію з боку національних виробників.

Зазначимо, що в динаміці високотехнологічного експорту простежується помірний вплив циклічних складових, сумарний зважений ефект яких знаходиться в межах від -8,19% до 19,15%. Ці цикли мають періоди коливань 9,3 і 9,6 року, що свідчить про вплив короткочасних процесів. Відносно аналогічних показників в Австрії це у 1,5 разу повільніше [22]. Початкові фази коливань - 5,87 і 5,87 року, тобто коливальна складова 1-ї гармоніки почала впливати на динаміку високотехнологічного експорту приблизно з 2013 р., а 2-ї - з 2013 р.

Наступний показник - частка високотехнологічного експорту в загальному обсязі промислового експорту країни.

Таблиця 8 Аналіз впливу циклічної складово ї на динаміку досліджуваних показників

Джерело: власні розрахунки автора.

Тут простежується великий ступінь часткового впливу циклічних компонентів на динаміку показника: від -10,36% до 12,01% (1-а гармоніка), і від -5,01% до 4,60% (2-а гармоніка). Але в разі їх об>єднання вони дають приріст циклів у 1,5 разу, який становив від -10,44% до 12,94% впливу на загальну динаміку. Періоди коливань обох гармонік становили 6,69 і 2,87 року. Таким чином, частка високотехнологічного в загальному обсязі промислового експорту менш схильна до циклічних коливань, ніж його абсолютна зміна.

Якщо розглянути динаміку частки високотехнологічного експорту у ВВП країни (також очищену від інфляційних процесів через конвертацію в ціни в 2010 р.), то ми виявимо, що відносно ВВП коливальні явища мали в 12,1 разу більший вплив, ніж на динаміку абсолютних значень, з 32,04% до 300,14%. Коливання гармонік мали різні періоди в 7,4 і 65,6 років (модель показала величину довгої хвилі Кондратьєва), а амплітуди коливань -0,3 і -10,8, що вказує на більш сильний вплив 2-ї гармоніки, ніж 1-ї.

Промисловий експорт також схильний до циклічних коливань, як і його високотехнологічний експорт. Причому негативний вплив циклічного компонента в 0,60 рази менше і досягає -13,76%, а позитивний вплив у 1,42 рази менше і досягає 13,53%.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Згідно з наведеним вище дослідженням виявлено наявність циклічних складових у динаміці високотехнологічного експорту Польщі за 2007-2020 рр. з періодами 9,3 і 9,6 року, що в 1,5 і 2 рази повільніше, ніж в Австрії і Німеччині відповідно, але в 1,33 рази швидше, ніж в Україні. Отже, зменшення цього періоду, можливо, прискорить динаміку високотехнологічного розвитку в країні. Також були встановлені циклічні складові в динаміці таких похідних показників, як частка високотехнологічного експорту в загальному обсязі промислового експорту (дві гармоніки з періодами 6,7 і 2,9 року) і частка у ВВП країни (дві гармоніки з періодами 7,4 і 65,6 років). Що вказує на те, що відносні показники в середньому коливаються швидше, ніж абсолютний показник. Загальний зважений вплив циклічної складової на динаміку високотехнологічного експорту значний: від - 8,19% до 19,15%. Варто зазначити, що позитивний вплив більший за негативний на 10, 96%. Сумарний зважений вплив циклічної складової на динаміку частки високотехнологічного в промисловому експорті в середньому менше, ніж вплив у динаміці його абсолютного значення в 1,2 рази, а у ВВП більше впливу в динаміці його абсолютного значення в 12,1 рази. Отримані результати дослідження дають змогу забезпечити здійснення ефективної державної політики з відновлення економіки України у післявоєнний час.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з: по-перше, визначенням зазначених параметрів у країн, які входять до ТОП 20 у світі з обсягів високотехнологічного експорту та їх аналізом і систематизацією, а по-друге, з вивченням масиву чинників, розрахунком їх циклічних характеристик і виявленням тих, які мають аналогічний період, фазову і циклічну частоту і впливають на динаміку високотехнологічного експорту.

Література

1. Hatzichronoglou T Revision of the High-Technology Sector and Product Classification. Paris: OECD, 1997.

2. Galindo-Rueda F., Verger F. OECD Taxonomy of Economic Activities Based on R&D Intensity. Paris: OECD, 2016.

3. Molnarova Z., Reiter M. Technology, demand, and productivity: What an industry model tells us about business cycles. Journal of Economic Dynamics and Control. 2022. Vol. 134. P. 104272.

4. Научно-технический потенциал: структура, динамика, эффективность!. Добров Г. М. и др. Киев : Наукова думка, 1987. 346 с.

5. Геєць В. М., Даниленко А. І., Лібанова Е. М., Гриценко А. А., Макарова О. В. Інноваційна Україна 2020: Національна Доповідь. НАН України. Київ, 2015. 336 с.

6. Bazhal I. Development of innovation activities within knowledge triangle “governmentuniversity-industry”. Economy and Forecasting. 2015. № 1. P. 76-88.

7. Саліхова О. Б. Високотехнологічні виробництва: від методології оцінки до піднесення в Україні: моногр. Київ: Інститут економіки та прогнозування НАН України, 2012. 624 с.

8. Yang B., Zhu S. Public funds in high-tech industries: A blessing or a curse. SocioEconomic Planning Sciences. 2021. P. 101037.

9. Haltiwanger J., Hathaway I., Miranda J. Declining Business Dynamism in the U.S. High-Technology Sector (February 2014). SSRN. Scholarly Paper ID 2397310). Social Science Research Network.

10. Globalization and High Technology. The Israeli Economy from the Foundation of the State through the 21st Century; ed. Rivlin P. Cambridge: Cambridge University Press, 2010. P. 94-117.

11. Marukawa T. Japan's High-Technology Trade with China and Its Export Control (September 2013). Journal of East Asian Studies. 2013. Vol. 13, № 3. P. 483-501.

12. Srholec M. High-Tech Exports from Developing Countries: A Symptom of Technology Spurts or Statistical Illusion? Review of World Economics (Weltwirtschaftliches Archiv). 2007. Vol. 143. P. 227-255.

13. Kabaklarli E., Duran M.S., Ugler Y.T. High-technology exports and economic growth: panel data analysis for selected OECD countries. Forum Scientiae Oeconomia. Scientific Publishing House of the WSS University, 2018. Vol. 6 (2018) Issue No. 2: Economic Growth, Innovations and Lobbying. P. 47-60.

14. §ahin L., §ahin D. K. The Relationship Between High-Tech Export and Economic Growth: A Panel Data Approach for Selected Countries. Gaziantep Univ. Gaziantep University Journal of Social Sciences, 20 (1), 22-31.

15. Ersin O., Ustabag A., Acar T The nonlinear effects of high technology exports, R&D and patents on economic growth: a panel threshold approach to 35 OECD countries. Romanian Journal of Economic Forecasting. 2022. Vol. 25. P. 26-44.

16. Siddiqui A.A. Technology Intensive Exports and Growth of Asian Economies. The Indian Economic Journal, 2022. P.

17. Олійник О. В. Циклічність відтворювального процесу в сільському господарстві. Харків: ХНАУ ім. В. В. Докучаева, 2005. 322 c.

18. Belov A.V., Svistun L.A. Simulation of trends of real estate market cyclic development. Institutional framework for the functioning of the economy in the context of transformation: Collection of scientific articles. Publishing house «BREEZE», Montreal, Canada. 2015. P. 268-271.

19. World Development Indicators | DataBank [Electronic resource].

20. The United States of America Annual and Monthly Inflation Tables.

21. World Development Indicators | DataBank [Electronic resource]. 2022.

22. Belov A.V., Svystun L.A., Khudolii Yu.S. Simulation of the dynamics of high- tech exports in Austria. Modern/ aspekty vedy: XXIX. Dil mezinarodni kolektivni monografie /Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. P. 566-576.

References

1. Hatzichronoglou, T. (1997). Revision of the High-Technology Sector and Product Classification. OECD.

2. Galindo-Rueda, F., & Verger, F. (2016). OECD Taxonomy of Economic Activities Based on R&D Intensity. OECD.

3. Molnarova, Z., & Reiter, M. (2022). Technology, demand, and productivity: What an industry model tells us about business cycles. Journal of Economic Dynamics and Control, 134, 104272.

4. Scientific and technical potential: structure, dynamics, efficiency (1987). Dobrov H. M. and others. Kyiv: Scientific opinion. 346 p. [in Russian].

5. Geets, V. M., Danylenko, A. I., Libanova, E. M., Hrytsenko, A. A., & Makarova, O. V. (2015). Innovative Ukraine 2020: National Report (NAS of Ukraine), 336 p. [in Ukranian].

6. Bazhal, I. (2015). Development of innovation activities within knowledge triangle “government-university-industry”. Economics and Forecasting, 1,76-88 [in English]

7. Salikhova, O. B. (2012). High-tech production: From assessment methodology to promotion in Ukraine: Monograph. Kyiv: Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukranian].

8. Yang, B., & Zhu, S. (2021). Public funds in high-tech industries: A blessing or a curse. Socio-Economic Planning Sciences, 101037.

9. Haltiwanger, J., Hathaway, I., & Miranda, J. (2014). Declining Business Dynamism in the U.S. High-Technology Sector. SSRN. Scholarly Paper ID 2397310). Social Science Research Network.

10. Rivlin, P. (Ed.). (2010). Globalization and High Technology. In The Israeli Economy from the Foundation of the State through the 21st Century, pp. 94-117. Cambridge University Press.

11. Marukawa, T (2013). Japan's High-Technology Trade with China and Its Export Control. Journal of East Asian Studies, 13(3), 483-501.

12. Srholec, M. (2007). High-Tech Exports from Developing Countries: A Symptom of Technology Spurts or Statistical Illusion? Review of World Economics (Weltwirtschaftliches Archiv), 143, 227-255.

13. Kabaklarli, E., Duran, M. S., & Ugler, Y T (2018). High-technology exports and economic growth: Panel data analysis for selected OECD. Forum Scientiae Oeconomia. Scientific Publishing House of the WSB University, Vol. 6 (2018) Issue No. 2: Economic Growth, Innovations and Lobbying, 47-60.

14. §ahin, L., & §ahin, D. K. (2021). The Relationship Between High-Tech Export and Economic Growth: A Panel Data Approach for Selected Countries. Gaziantep University Journal of Social Sciences, 20 (1), Article 1.

15. Ersin, O., Ustabag, A., & Acar, T (2022). The nonlinear effects of high technology exports, R&D and patents on economic growth: A panel threshold approach to 35 OECD countries. Romanian Journal of Economic Forecasting, 25, 26-44 [...