Імітаційна модель торгово-економічних відносин України та ЄС в сільськогосподарському секторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Імітаційна модель торгово-економічних відносин України та ЄС в сільськогосподарському секторі

Дмитришин Леся Ігорівна доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економічної кібернетики, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Івасишин Михайло Орестович кандидат економічних наук, докторант, Івано-Франківський національний університет нафти і газу

Анотація

Після того, як Росія заблокувала чорноморські порти України через воєнне вторгнення минулого року, ЄС скасував мита на експорт сільськогосподарської продукції з України та створив торговельні шляхи для транспортування таких товарів. Втім, лібералізація торгівлі, яка раніше була одностайно прийнята всіма країнами-членами ЄС останнім часом стала предметом гострої політичної дискусії. П'ять країн Центральної та Східної Європи заявили, що українська сільськогосподарська продукція ставить під загрозу їхнє внутрішнє виробництво.

Тому формування моделі торгово-економічних відносин сільськогосподарською продукцією між Україною та країнами ЄС має на даний час винятково важливий характер. Метою статті є формування та адаптація імітаційної моделі політики торгівлі сільськогосподарською продукцією між Україною та ЄС.

ЄС залишається постійним постачальником зовнішньої допомоги зруйнованій війною Україні, в тому числі, завдяки лібералізації політики торгівлі сільськогосподарською продукцією. З іншого боку ЄС є першим трейдером сільськогосподарської продукції у світі, як з точки зору експорту, так і імпорту.

Динамічний розвиток аграрних ринків вимагає постійного моніторингу та перспективного аналізу. Економічні моделі стали незамінними інструментами в підготовці та узгодженні політичних рішень, таких як торговельні багато- або двосторонні переговори.

Імітаційна модель політики торгівлі сільськогосподарською продукцією (ATPSM) призначена для моделювання торговельної політики сільськогосподарської продукції, зокрема, в контексті Угоди про зону вільної торгівлі. Її головна мета полягає в тому, щоб допомогти учасникам торгових переговорів, політичним аналітикам та іншим особам, зацікавленим в оцінці наслідків різних пропозицій для переговорів і самої Угоди після її укладення. Унікальною перевагою цієї моделі перед іншими моделями цього типу є те, що вона охоплює практично всі країни. Вона також враховує розподіл квотної ренти, визначає рівновагу світових ринкових цін та їхній вплив на внутрішнє виробництво та торгові потоки. Це дуже корисна перевага для аналізу впливу, наприклад, особливого режиму для деяких країн (як-от України) та/або товарів. експорт імпорт сільськогосподарський торговий

Ключові слова: торгово-економічні відносини, експорт, імпорт, сільськогосподарський сектор, ЄС, імітаційна модель, ATPSM.

Dmytryshyn Lesia Igorivna Doctor of economic sciences, professor, head of department of economic cybernetics, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Ivasyshyn Mykhailo Orestovych PhD, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas

SIMULATION MODEL OF TRADE-ECONOMIC RELATIONS BETWEEN UKRAINE AND THE EU IN THE AGRICULTURAL SECTOR

Abstract. After Russia blocked Ukraine's Black Sea ports in a military invasion last year, the EU removed tariffs on agricultural exports from Ukraine and created trade routes to transport such goods. However, trade liberalization, which was previously unanimously accepted by all EU member states, has recently become the subject of a heated political debate. Five Central and Eastern European countries have said that Ukrainian agricultural products threaten their domestic production.

Therefore, the formation of a model of trade and economic relations with agricultural products between Ukraine and the EU countries is currently extremely important. The purpose of the article is the formation and adaptation of a simulation model of agricultural trade policy between Ukraine and the EU.

The EU remains a constant provider of foreign aid to war-torn Ukraine, including through the liberalization of agricultural trade policy. On the other hand, the EU is the first trader of agricultural products in the world, both in terms of exports and imports.

The dynamic development of agricultural markets requires constant

monitoring and perspective analysis. Economic models have become indispensable tools in the preparation and coordination of policy decisions, such as multilateral or bilateral trade negotiations.

The Agricultural Trade Policy Simulation Model (ATPSM) is designed to simulate agricultural trade policy, particularly in the context of the Free Trade Area Agreement. Its primary purpose is to assist trade negotiators, policy analysts, and others interested in assessing the implications of various negotiating proposals and the Agreement itself once it is concluded. The unique advantage of this model over other models of this type is that it covers almost all countries. It also takes into account the distribution of quota rent, determines the equilibrium of world market prices and their impact on domestic production and trade flows. This is a very useful advantage for analyzing the impact of, for example, special treatment for certain countries (such as Ukraine) and/or goods.

Keywords: trade and economic relations, export, import, agricultural sector, EU, simulation model, ATPSM.

Постановка проблеми

Після того, як Росія заблокувала чорноморські порти України через воєнне вторгнення минулого року, ЄС скасував мита на експорт сільськогосподарської продукції з України та створив торговельні шляхи для транспортування таких товарів через Болгарію, Польщу та Румунію. Але ці «смуги солідарності» не запрацювали, як планувалося. Через логістичні проблеми значна частина продукції, призначеної для Африки та Близького Сходу, накопичилася у Східній Європі, що призвело до перенасичення насінням кукурудзи, пшениці та соняшнику. Це призвело до зниження місцевих цін.

З кожним днем надлишок зерна зростав. Дані ООН показують, що п'ять східноєвропейських країн, -- Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина--разом імпортували 4 мільйони тонн кукурудзи та 1,3 мільйона тонн пшениці з України в 2022 році, порівняно з лише 23 тис. тонн та 3 тис. тонн у 2021 році відповідно. У відсотковому співвідношенні ці збільшення становлять 17 000% і 40 000%. Імпорт насіння соняшнику та ріпаку зріс на 3800% і 900% порівняно з минулим роком. Імпорт соняшникової олії зріс на 600%. Загалом вартість імпорту цих п'яти товарів склала 4,3 мільярда доларів у 2022 році порівняно з лише 260 мільйонами доларів у 2021 році, збільшившись на понад 1500% [1].

ЄС, який засудив односторонні заборони, запроваджені його п'ятьма східноєвропейськими членами, тепер працює самостійно. Після кількох днів переговорів міністри сільського господарства погодилися надати фермерам у п'яти країнах допомогу в розмірі 100 мільйонів євро (110 мільйонів доларів) із кризового резерву ЄС, який підтримує сільськогосподарський сектор у важкі часи. Це на додаток до пакету в 56 мільйонів євро, узгодженого в березні. ЄС також погодився заборонити імпорт п'яти найшвидше зростаючих продуктів -- кукурудзи, ріпаку, соняшникової олії, насіння соняшнику та пшениці -- до 5 червня. Запити щодо заборони інших сільськогосподарських товарів, зокрема меду, цукру та м'яса птиці, були відхилені.

Угода з ЄС навряд чи надовго задовольнить країни-члени. Збирання врожаю починається влітку, а склади все ще заповнені непроданим урожаєм минулого сезону, фермери стурбовані. Майбутні вибори в Словаччині та Польщі означають, що їхні занепокоєння не залишаться без уваги.

Тому формування моделі торгово-економічних відносин сільськогосподарською продукцією між Україною та країнами ЄС має на даний час винятково важливий характер.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією останнім часом присвячено багато зарубіжних публікацій [1-5], формування та реалізація моделей сільськогосподарського виробництва розглянуті в працях [6-7]. Аналіз моделей торгівлі сільськогосподарською продукцією між Україною та ЄС проведено в [8]. Втім, на даний час необхідним є формування сучасної моделі взаємовідносин України та ЄС в рамках торгівлі сільськогосподарською продукцією.

Тому метою статті є формування та адаптація імітаційної моделі політики торгівлі сільськогосподарською продукцією між Україною та ЄС.

Виклад основного матеріалу

Особливий інтерес для України становить сільське господарство, в тому числі харчові продукти. Проте в угодах про вільну торгівлю з Європейським Союзом сільському господарству завжди надавався особливий режим і лібералізація була менша й повільніша, ніж в інших секторах. У 2010 році в [2] було використано стандартну модель аналізу глобальної торгівлі, щоб оцінити, як вступ до Світової організації торгівлі впливає на сільське господарство в Україні та як потенційне двостороннє зниження тарифів може взаємодіяти з потенційним підвищенням продуктивності в українському сільському господарстві. Результати показали, що завдяки лібералізації торгівлі Україна може очікувати вигод від більш ефективного розподілу своїх ресурсів відповідно до порівняльних переваг, що призведе до збільшення виробництва та експорту пшениці, інших зернових та олійних культур, а й кількох оброблених харчових продуктів, які отримують переваги від менш дорогих проміжних ресурсів. Проте на той час український експорт був зосереджений на невеликій кількості напрямків, які не відповідали стандартам якості в інших країнах. Задля розширення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом велике значення для України мало прийняття міжнародних стандартів якості з метою диверсифікації структури експорту.

У 2016 році набула чинності Угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між ЄС та Україною. Її метою було створення зони вільної торгівлі між сторонами, хоча угода все ще підлягала перехідним періодам і тарифним квотам.

Однак масштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило вражаючу інтенсифікацію двосторонньої співпраці. 24 травня 2022 року Рада ЄС одноголосно схвалила пропозицію Європейської комісії призупинити на рік усі мита на імпорт з України, включно з натуральними та переробленими сільськогосподарськими продуктами. , на який раніше діяли тарифні ставки.

Торік скасування мит на українські товари мало величезне значення. Повне відкриття нового ринку дозволило Україні диверсифікувати експортні напрямки та перенаправити їх частину на багаті, стабільні та географічно близькі економіки. Останній фактор став вирішальним, оскільки Україна стурбована потенційною блокадою її чорноморських торговельних шляхів, які діють лише на основі нестійкої угоди про зерно. Крім того, безперервний процес експорту гарантує доходи для українського уряду. Насправді після 24 лютого 2022 року Україна зазнала значного падіння зовнішньої торгівлі - загальна вартість українського експорту скоротилася більш ніж на 30% порівняно з тим, який країна експортувала в 2021 році [9].

Драматичні макроекономічні показники стосуються, насамперед, сільськогосподарського виробництва, яке у 2021 році становило 20 відсотків валового внутрішнього продукту України та понад 50 відсотків вартості загального експорту [9]. Масштабна війна також призвела до масових втрат врожаю, по деяких продуктах він знизився майже на 40 відсотків. Незважаючи на ці труднощі, номінальна вартість українського експорту сільськогосподарської продукції у 2022 році впала лише на 15,5 відсотка [9].

Тому призупинення ЄС мит і тарифних квот на всі українські товари стало одним із найбільш вирішальних факторів. У 2021 році ЄС імпортував майже 27,7 відсотка всієї української сільськогосподарської продукції; тоді як у 2022 році значення зросло майже вдвічі і становило колосальні 55,2 відсотка [9]. Масовий приплив української сільськогосподарської продукції поглинули переважно країни-сусіди України з ЄС, а Польща та Румунія стали найбільшими імпортерами української продукції не лише в Європі, а й у всьому світі.

Проте повна лібералізація торгівлі українською сільськогосподарською продукцією стала свого роду палкою з двома кінцями. Величезні зміни в структурі походження товарів викликали хвилювання серед місцевих виробників, які не витримали конкуренції з українськими виробниками, які пропонували дешевшу продукцію або не бажали продавати свою продукцію за певну ціну. Варто мати на увазі, що падіння цін на зернові та олійні - це не суто європейське явище, а світова тенденція. Протягом останніх двох років продовольчі ринки пережили масштабну турбулентність, коли ціни зросли втричі, головним чином через пандемію COVID-19 [3]. Тим не менш, у 2023 році вже відбулося різке та поглиблене падіння на річному рівні приблизно на 30 відсотків як на світових ринках, так і на ринках ЄС. І все це збіглося з тим, що українська аграрна продукція «наводнила» ринки ЄС.

Ще у вересні 2022 року румунські аграрії вже били на сполох, що наплив українського зерна негативно впливає на їхнє становище. Проте Європейська Комісія, інституція, яка значною мірою відповідає за адміністрування стратегічно важливої Спільної сільськогосподарської політики, утрималася від будь-яких втручань. Потім проблема вийшла за межі зернового сектору. Зрештою, ЄС намагався балансувати між лібералізацією торгівлі з Україною, на яку Україна дуже покладається, та зобов'язаннями перед виробниками в країнах-членах. І знайти цей баланс буде критично важливим для збереження підтримки та допомоги Україні з боку 27 членів блоку під час війни.

9 травня 2023 року Європарламент схвалив пропозицію Європейської комісії призупинити ще на рік імпортне мито, антидемпінгові мита та гарантії щодо українського експорту до Європейського Союзу. Лібералізація торгівлі, яка раніше була одностайно прийнята всіма країнами-членами ЄС останнім часом , як було зазначено вище, стала предметом гострої політичної дискусії, п'ять країн Центральної та Східної Європи заявили, що українська сільськогосподарська продукція ставить під загрозу їхнє внутрішнє виробництво. Втім, ЄС залишається постійним постачальником зовнішньої допомоги зруйнованій війною Україні, включно з непрямою військовою підтримкою під егідою Місії військової допомоги ЄС та інструменту Європейського фонду миру -- особливо не слід недооцінювати останній. Однак через свою специфіку роль ЄС є більш вирішальною в економічній сфері.

З іншого боку ЄС є першим трейдером сільськогосподарської продукції у світі, як з точки зору експорту, так і імпорту. Торгівля сільськогосподарською продукцією допомагає подолати можливий дефіцит продовольства через кліматичні та інші причини. Зрештою, це сприяє процвітанню фермерів, промисловості та споживачів. В останні роки глобальні ринки сільськогосподарської продукції зіткнулися з підвищеною волатильністю, що безпосередньо вплинуло на зацікавлених сторін харчового ланцюга. Нестабільність цін робить планування для фермерів і покупців у всьому світі надзвичайно складним і може призвести до політичних заворушень, як-от пік цін на продовольство в 2007-2008 роках [4].

Динамічний розвиток аграрних ринків вимагає постійного моніторингу та перспективного аналізу. Економічні моделі стали незамінними інструментами в підготовці та узгодженні політичних рішень, таких як торговельні багато- або двосторонні переговори. Науково-дослідна служба Європейської Комісії (JRC) робить свій внесок у щорічну перевірку середньострокового прогнозу з перспективами сільськогосподарських ринків і доходів на наступне десятиліття. Крім того, досліджується розвиток ланцюга постачання харчових продуктів у Європі, загалом щодо біоекономіки або для певних нішевих продуктів з високою доданою вартістю.

Прогноз ринку складається з перспектив сільськогосподарських ринків ЄС і доходів на середньостроковий період (10 років), розроблених на основі конкретних припущень щодо макроекономічних умов, політичного середовища, погодних умов і розвитку міжнародних ринків.

Розвиток ринку сільськогосподарської продукції є центром політичних дебатів, особливо після різкої зміни цін на продукти харчування та короткострокових коливань цін на товари. Щорічний прогноз передбачає прогноз для основних ринків сільськогосподарської продукції ЄС та прибутку від сільського господарства на найближчі десять років («базова лінія»), що дозволяє краще зрозуміти ринки та їх динаміку, а також сприяє визначенню ключових питань для розвитку ринку та політики. Крім того, він служить орієнтиром для оцінки середньострокового впливу майбутніх ринкових і політичних питань.

Прогноз щодо сільськогосподарських ринків і доходів ЄС ґрунтується на певному наборі припущень щодо майбутнього економічного, ринкового та політичного середовища. Базовий рівень передбачає нормальні погодні умови, стабільні тенденції врожайності та відсутність збоїв, спричинених такими факторами, як спалахи захворювань тварин або проблеми з безпекою харчових продуктів. Прогнози призначені не як прогноз майбутніх результатів, а як опис того, що може статися за певного набору припущень і обставин, які на момент складання прогнозів були визнані правдоподібними.

JRC готує базову лінію на основі підходу моделювання, спираючись на агроекономічні моделі, які представляють сучасний рівень, а також намагається кількісно визначити основні області невизначеності та оцінити кілька сценаріїв. Також JRC бере участь у оцінці впливу потенційних торговельних угод з партнерами за допомогою економічного моделювання, обидві глобальні моделі CGE оцінюють вплив змін торговельної політики на всю економіку, що включає всі сектори партнерів, і глобальну часткову рівновагу. Імітаційні розрахунки спрямовані на те, щоб показати, які сектори та/або регіони ЄС отримають вигоду від потенційної торговельної угоди, а які, навпаки, зазнають економічних втрат і тиску коригування порівняно з «базовою» ситуацією.

В [5] розроблена модель імітаційної політики торгівлі сільськогосподарською продукцією (ATPSM). Це модель глобальної торгівлі, яка призначена в основному для моделювання торговельної політики сільськогосподарської продукції, зокрема в контексті Угоди про зону вільної торгівлі. Таким чином, головна мета полягає в тому, щоб допомогти учасникам торгових переговорів, політичним аналітикам та іншим особам, зацікавленим в оцінці наслідків різних пропозицій для переговорів і самої Угоди після її укладення. Унікальною перевагою цієї моделі перед іншими моделями цього типу є те, що вона охоплює практично всі країни. Модель може моделювати наслідки впливу наступних інструментів торгової політики:

- зменшення позаквотних тарифів або на певний відсоток, або за швейцарською формулою гармонізації тарифів;

- зниження внутрішньоквотних тарифів;

- розширення обсягів дворівневих тарифних квот (TRQ);

- зменшення внутрішнього субсидування;

- зменшення експортних субсидій.

Модель також є гнучкою в тому, що користувач може визначати власні групи країн і товарів (наприклад, зернових). Різні ставки знижки можуть бути застосовані до вибраних країн і товарів, окремо або для груп. Це дуже корисна перевага для аналізу впливу, наприклад, особливого режиму на деякі країни та/або товари.

Характеристики моделі. ATPSM є порівняльно-статичною, синтетичною, багатотоварною, багаторегіональною, частково-рівноважною моделлю світової торгівлі сільськогосподарською продукцією. Вона також враховує розподіл квотної ренти, визначає рівновагу світових ринкових цін та їхній вплив на внутрішнє виробництво та торгові потоки. Вона охоплює 161 країну (160 окремих країн і ЄС, який розглядається як одна країна). Для моделювання всі країни згруповано в три категорії за рівнем доходу на душу населення. Модель також досить повна щодо охоплення товарів, загалом 36 товарів.

Усі інструменти політики визначені в термінах адвалорних еквівалентів. Таким чином, специфічні тарифи конвертуються в адвалорні ставки, а внутрішні та експортні субсидії аналогічно виражаються у відповідних адвалорних еквівалентах.

Виробництво (внутрішня пропозиція) і попит лінійно залежать від внутрішніх цін. Імпорт очищає ринок. Світові ціни пов'язані з внутрішніми рівняннями передачі цін. Вважається, що передача цін завершена. Специфікації попиту та пропозиції враховують перехресні ефекти.

Таким чином, існує чотири рівняння для кожної країни. Рівняння експорту передбачає, що зміна експорту на кожному ринку є певною часткою зміни виробництва. Ця частка визначається відношенням експорту до виробництва. Наприклад, якщо експортується половина початкового виробництва, експортується також половина змін у виробництві, тобто пропорція експорту до виробництва зберігається. Нарешті, імпорт очищає ринок, тобто виробництво плюс імпорт дорівнює внутрішньому споживанню плюс експорт. Внутрішні ціни визначаються як функція світових ринкових цін і політичних змінних, наприклад, заходів підтримки, тарифів, субсидій і квот. Параметри моделі збираються з кількох джерел, але в основному зі Світової продовольчої моделі (WFM).

Доходи від торгівлі та вплив добробуту обчислюються на основі відповідних обсягів попиту, пропозиції, експорту та імпорту і зміни цін. Загальний добробут є сумою надлишку виробника, надлишку споживача та державного доходу. Після моделювання зміна загального добробуту складається зі змін цих трьох компонентів. Зміни надлишків виробників і споживачів залежать від змін у цінах на внутрішньому ринку та змін у кількості виробництва та споживання. При цьому також враховується зміна отриманої квоти орендної плати. Квотна рента розраховується для кожної країни та товару таким чином: обсяг імпорту, помножений на світову ціну, на різницю між тарифами в межах квоти та поза квотою. Орендна плата нараховується, лише якщо країна-імпортер застосовує тарифну ставку поза квотою.

Зміна чистих державних доходів включає зміну тарифних надходжень, зміну витрат на експортні субсидії, зміну внутрішніх витрат на підтримку та зміну орендної плати за квоту, яку не отримали експортери.

Модель генерує вихідні дані з точки зору як змін кількості, так і процентних змін порівняно з базовим періодом для наступних змінних:

1. Кількість - виробництво, споживання, імпорт і експорт.

2. Величина торгівлі - експорт, імпорт і сальдо торгового балансу.

3. Ефект добробуту - надлишок виробника, надлишок споживача, державний дохід і загальний добробут.

4. Ціни - ціни світового ринку, оптові (споживчі) і фермерські. Обмеження моделі. Припускається, що всі товари конкурентні, тобто не

існує незалежної поведінки внутрішніх цін. Немає інших внутрішніх політик, окрім субсидій. Вважається, що всі сільськогосподарські товари є однорідними, тому між товарами, виробленими в різних країнах, існує ідеальна заміна, припущення, яке не завжди справджується відповідно до виконання стандартів якості.

Подібним чином модель не враховує можливість використання країнами ринкової влади, хоча добре відомо, що міжнародна торгівля кількома сільськогосподарськими продуктами часто зосереджена в невеликій кількості компаній. Будучи порівняльною статичною моделлю, усі нецінові зміни попиту та пропозиції не враховуються. Нарешті, у моделі немає змінної доходу.

Важливим припущенням є те, що тарифи в межах квоти не є актуальними, навіть якщо квоти не заповнені. Це означає, що вищі позаквотні тарифи або застосовані ставки, залежно від того, що діє в конкретній ситуації, є ключовими визначальними факторами внутрішніх цін. Це припущення має тенденцію перебільшувати переваги лібералізації, оскільки можуть бути випадки, коли ставки в рамках квоти є відповідними визначальними факторами внутрішніх цін. ATPSM не враховує преференційний доступ і перенаправлення торгівлі. Двосторонні квоти розподіляються за складною процедурою на основі часток імпорту та експорту кожної країни. Квотна рента розподіляється пропорційно торговим потокам.

Висновки

Таким чином, проведений аналіз політики ЄС щодо торгівлі сільськогосподарською продукцією з Україною, в світлі останніх подій показав необхідність формування сучасної моделі взаємовідносин України та ЄС в рамках торгівлі сільськогосподарською продукцією. Розвиток ринку сільськогосподарської продукції є центром не тільки економічних, але й політичних дебатів. Тому прогноз щодо сільськогосподарських ринків і доходів ЄС ґрунтується на певному наборі припущень щодо майбутнього економічного, ринкового та політичного середовища. Розглянута в статті модель імітаційної політики торгівлі сільськогосподарською продукцією (ATPSM) є моделлю глобальної торгівлі, яка призначена для моделювання торговельної політики сільськогосподарської продукції, зокрема в контексті Угоди про зону вільної торгівлі. Її головна мета полягає в тому, щоб допомогти учасникам торгових переговорів, політичним аналітикам та іншим особам, зацікавленим в оцінці наслідків різних пропозицій для переговорів і самої Угоди після її укладення. Модель також є гнучкою в тому, що користувач може визначати власні групи країн і товарів (наприклад, зернових). Різні ставки знижки можуть бути застосовані до вибраних країн і товарів, окремо або для груп. Це дуже корисна перевага для аналізу впливу, наприклад, особливого режиму для деяких країн (як-от України) та/або товарів.

Література:

1. Charting Ukraine's soaring exports to the EU. The Economist. Apr 27th 2023. URL: https://www.economist.com/graphic-detail/2023/04/27/charting-ukraines-soaring-exports-to-the-eu

2. Hess S., Brummer B., Cramon-Taubadel S. A preliminary analysis of the impact of a Ukraine-EU free trade agreement on agriculture. URL: https://elibrary.worldbank.org/doi/ abs/10.1596/1813-9450-5264

3. Bornio J. EU Set to Green-Light Suspension of Import Duties for Ukrainian Exports, Though Tough Council Debate Looms. Eurasia Daily Monitor. Vol. 20. Issue 78. May 15, 2023. URL: https://jamestown.org/program/eu-set-to-green-light-suspension-of-import-duties-for-ukrainian- exports-though-tough-council-debate-looms-part-one

4. Agricultural markets and international trade. URL: https://joint-research-

centre.ec.europa.eu/scientific-activities-z/agricultural-markets-and-international-trade_en

5. Peters R., Vanzetti D. User manual and handbook on agricultural trade policy simulation model (ATPSM). New York and Geneva, 2004. URL: https://unctad.org/system/ files/official-document/itcdtab25_en.pdf

6. Дмитришин Л.І., Бринзей Б.С. Формування структури сільськогосподарського виробництва в регіонах: теорія та практика. Монографія. Івано-Франківськ: Ярина, 2019. 220 с.

7. Dmytryshyn L., Brynzei B. Regional aspects of development and financing peculiarities of agriculture in Ukraine. Baltic Journal of Economic Studies. 2016. Vol. 2. № 4. P.29-34.

8. Дмитришин Л.І., Костів І.Я., Катрич В.М. Моделі торгово-економічних відносин України та ЄС в сільськогосподарському секторі. Наукові інновації та передові технології. 2023. № 6(20). С. 314-322. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-6(20)-314-322

9. Державна служба статистики України. URL : https://www.ukrstat.gov.ua/

References:

1. Charting Ukraine's soaring exports to the EU. The Economist. Apr 27th 2023. URL: https://www.economist.com/graphic-detail/2023/04/27/charting-ukraines-soaring-exports-to-the-eu [in English]

2. Hess S., Brummer B., Cramon-Taubadel S. A preliminary analysis of the impact of a Ukraine-EU free trade agreement on agriculture. URL: https://elibrary.worldbank.org/doi/abs/ 10.1596/1813-9450-5264 [in English]

3. Bornio J. EU Set to Green-Light Suspension of Import Duties for Ukrainian Exports, Though Tough Council Debate Looms. Eurasia Daily Monitor. Vol. 20. Issue 78. May 15, 2023. URL: https://jamestown.org/program/eu-set-to-green-light-suspension-of-import-duties-for-ukrainian- exports-though-tough-council-debate-looms-part-one [in English]

4. Agricultural markets and international trade. URL: https://joint-research-centre.ec.europa.eu/ scientific-activities-z/agricultural-markets-and-international-trade_en [in English]

5. Peters R., Vanzetti D. User manual and handbook on agricultural trade policy simulation model (ATPSM). New York and Geneva, 2004. URL: https://unctad.org/system/ files/official-document/itcdtab25_en.pdf [in English]

6. Dmytryshyn L.I., Brynzei B.S. Formuvannia struktury silskohospodarskoho vyrobnytstva v rehionakh: teoriia ta praktyka. Monohrafiia [Formation of the structure of agricultural production in the regions: theory and practice. Monograph], Ivano-Frankivsk: Yaryna, 2019. 220 s. [in Ukrainian]

7. Dmytryshyn L., Brynzei B. Regional aspects of development and financing peculiarities of agriculture in Ukraine. Baltic Journal of Economic Studies. 2016. Vol. 2. № 4. P.29-34. [in English]

8. Dmytryshyn L.I., Kostiv I.Ia., Katrych V.M. Modeli torhovo-ekonomichnykh vidnosyn Ukrainy ta YeS v silskohospodarskomu sektori [Models of trade and economic relations between Ukraine and the EUin the agricultural sector]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii. 2023. № 6(20). S. 314-322. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-6(20)-314-322 [in Ukrainian]

9. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine], URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru