Принципи розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури підприємства

Покращення оперативності та ефективності бізнес-процесів є основним завданням для підприємств у сучасних умовах. Для досягнення цієї мети підприємства використовують такі підходи та інструменти, як автоматизація бізнес-процесів, використання цифрових технологій (наприклад - штучний інтелект та аналітика даних), вдосконалення комунікації та співпраці, а також - оптимізація ланцюжка постачання.

Використання цих підходів та інструментів допомагає підприємствам підвищити ефективність роботи, знизити витрати та збільшити конкурентоспроможність. Однією із переваг, які надає підприємствам інформаційно-комунікаційна інфраструктура, є зниження витрат та оптимізація ресурсів.

ІКТ допомагає підприємствам забезпечити більш точне планування та контроль запасів, уникнення перепродукції та зниження витрат на утримання запасів. Автоматизація бізнес-процесів, в тому числі виробничих і логістичних, дозволяє підприємствам зменшити ручну працю та збільшити ефективність робочих процесів. Завдяки ІКТ підприємства здійснюють більш ефективне планування використання ресурсів, контролюють ефективність використання енергії та матеріалів, що, в свою чергу, дозволяє зменшити навантаження на довкілля та знизити витрати на пальне та енергію.

Інформаційно-комунікаційна інфраструктура впливає на якість управлінських рішень в підприємствах, забезпечуючи швидкий обмін інформацією між всіма відділами підприємства, що дозволяє керівництву мати повний обсяг інформації про діяльність підприємства в режимі реального часу. Крім того, за допомогою ІКТ підприємства мають можливість здійснювати аналіз великих обсягів даних, що дозволяє виявляти тенденції та патерни, неочевидні за допомогою традиційних методів. Загалом можна стверджувати, що ІКТ відіграє ключову роль у підвищенні якості прийняття управлінських рішень, забезпечуючи доступ до актуальної та достовірної інформації, підтримку аналітики та автоматизацію процесів [5].

Розвиток інновацій та стимулювання конкурентоспроможності є факторами забезпечення успіху підприємств в сучасному глобальному економічному середовищі. Один з основних чинників успіху в розвитку інновацій - це налагодження культури інноваційності всередині організації, що включає створення стимулів для співробітників використовувати нові підходи та генерувати нові ідеї, і, відповідно - забезпечення допомоги у реалізації цих ідей.

Підтримка високого рівня конкурентоспроможності вимагає постійного аналізу ринкових тенденцій та змін, що відбуваються у галузі. Для цього важливо вдосконалювати процеси, застосовувати передові технології та шукати нові можливості для розвитку. Стимулювання конкурентоспроможності також включає участь у державних програмах та ініціативах, що сприяють розвитку інноваційного сектору економіки [6].

Розвиток ІКТ-інфраструктури підприємства базується на таких ключових принципах:

- стратегічне планування;

- гнучкість і масштабованість;

- безпека даних;

- інтеграція та взаємодія;

- інноваційність;

Ці принципи допомагають підприємствам створювати інформаційно-комунікаційну інфраструктуру, що відповідає їхнім потребам та допомагає досягати стратегічних цілей. Визначення стратегічних цілей та завдань розвитку інфраструктури є необхідним етапом для успішного розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури підприємства. Перший крок - проведення аналізу потреб підприємства щодо інформаційних технологій. На основі аналізу потреб підприємства визначаються стратегічні цілі, які пов'язані з розвитком ІКТ. Після визначення стратегічних цілей необхідно сформулювати конкретні завдання та проекти, що допоможуть їх досягти. При формулюванні завдань розвитку ІКТ важливо враховувати наявні ресурси підприємства - як фінансові, так і людські. Остаточним етапом визначення стратегічних цілей та завдань є формулювання показників успішності, які дозволять оцінювати результати розвитку ІКТ та впровадження проектів.

Можна стверджувати, що визначення стратегічних цілей та завдань розвитку інформаційно- комунікаційної інфраструктури необхідне підприємствам, щоб зорієнтуватися на досягненні успіху в сучасному цифровому світі.

Аналіз потреб і вимог користувачів допомагає зрозуміти, які конкретні інформаційні технології та рішення необхідні користувачам для досягнення їхніх бізнес-цілей та задоволення їхніх потреб.

Серед кроків, необхідних для здійснення аналізу потреб і вимог користувачів, можна виділити такі, як взаємодія з користувачами, визначення потреб та пріоритетів, аналіз бізнес-процесів та визначення того, які інформаційні технології можуть покращити ці процеси, визначення функціональних вимог, залучення зовнішніх експертів. Аналіз потреб і вимог користувачів є основою для розробки інформаційно-комунікаційної інфраструктури, що відповідає потребам підприємства.

Далі, вибір оптимальних технологій та ресурсів є критично важливим для успішного розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури підприємства. Цей процес передбачає уважне дослідження і аналіз доступних опцій технологій та ресурсів, їх характеристик та можливостей з метою забезпечення відповідності потребам та стратегічним цілям організації. При виборі технологій необхідно враховувати такі аспекти, як функціональність, сумісність з існуючими системами та програмним забезпеченням, вартість та надійність, а при виборі ресурсів, таких як персонал, бюджет та час, потрібно враховувати їхню доступність і відповідність проекту.

Забезпечення кібербезпеки та захист інформації є основною складовою розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури підприємства. У зв'язку зі зростанням кількості кіберзагроз та ризиків, пов'язаних з діджиталізацією, захист інформації стає одним із пріоритетів для бізнесу [7].

Серед основних аспектів забезпечення кібербезпеки та захисту інформації можна зазначити наступні:

1. Розробка та впровадження комплексних кібербезпекових заходів, таких як мережеві файрволи, антивірусне програмне забезпечення, системи виявлення вторгнень та інші заходи, спрямовані на запобігання та виявлення кібератак.

2. Застосування сучасних методів шифрування даних для захисту конфіденційної інформації від несанкціонованого доступу.

3. Використання технологій аналізу поведінки користувачів та систем для виявлення аномальних дій та вчасного реагування на можливі загрози.

4. Залучення персоналу до свідомого підходу до кібербезпеки, навчання правилам та процедурам захисту інформації, а також створення внутрішньої культури кібербезпеки.

5. Регулярне створення резервних копій даних для захисту від можливої втрати чи пошкодження інформації.

6. Застосування систем ідентифікації та аутентифікації користувачів для захисту від несанкціонованого доступу до систем та даних.

Забезпечення кібербезпеки та захисту інформації є невід'ємною частиною розвитку сучасних бізнес-структур, оскільки допомагає запобігати втратам даних, фінансовим збиткам та погіршенню репутації підприємства.

Впровадження гнучких методологій та практик управління проектами стає все більш популярним у сучасному бізнесі. Ці методології, такі як Agile та Scrum, дозволяють організаціям бути більш адаптивними та ефективними в умовах швидкого технологічного розвитку та зміни вимог ринку.

Гнучкі методології характеризуються ітеративним підходом до роботи, колаборацією між командами та замовниками, а також підтримкою постійного вдосконалення та змін. Серед особливостей гнучких методологій можна виділити те, що комунікація між учасниками проекту відбувається безпосередньо, що у свою чергу допомагає уникнути зайвих операцій та збільшує швидкість прийняття рішень. Команди самостійно планують та виконують роботу, що сприяє зниженню бюрократії та покращенню продуктивності, а робота над проектом розділяється на короткі ітерації, після кожної з яких відбувається огляд і звітність про досягнуті результати. Функції та завдання проекту пріоритетизуються залежно від важливості та цінності для замовника, а вся інформація про проект доступна всім членам команди, що дозволяє кожному зрозуміти поточний стан робіт та проблеми.

Застосування гнучких методологій управління дозволяє підприємствам більш ефективно реагувати на зміни вимог ринку, прискорити впровадження нових продуктів та послуг та забезпечити вищу якість продукції [8].

Розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури підприємства є складним та багатогранним процесом, який потребує детального аналізу, планування та ефективного управління для успішної реалізації, а також подолання перешкод, які вимагають уважного планування та ефективного управління. Основні з них включають: фінансові і технічні обмеження; нестача кваліфікованого персоналу; зміна потреб клієнтів та ринкових умов; правові та регуляторні обмеження; культурні зміни.

Фінансові обмеження та вартість інвестицій є одними з головних викликів для розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури підприємства. Інвестиції в інформаційно-комунікаційну інфраструктуру включають витрати на придбання необхідного обладнання, програмного забезпечення, розробку і впровадження нових систем, підготовку та навчання персоналу та забезпечення кібербезпеки.

Крім того, на вартість інвестицій також часто впливають зовнішні фактори, такі як зміна ринкових умов, коливання валютного курсу, інфляція тощо. Фінансові обмеження та вартість інвестицій є складними викликами, але з правильним плануванням та управлінням, підприємство має змогу їх подолати.

Вирішення проблеми фінансових обмежень та вартості інвестицій передбачає:

1. Детальний аналіз та планування, що включає вивчення потреб та можливостей підприємства, визначення пріоритетних напрямків розвитку та розподіл фінансових ресурсів відповідно до них.

2. Пошук джерел фінансування, таких як банківські кредити, інвестори, гранти, державні підтримки тощо.

3. Впровадження поетапного розвитку, що дозволить знизити початкові витрати та послідовно розширювати інфраструктуру.

4. Ефективне управління проектами - використання гнучких методологій та ефективне управління проектами допоможуть зменшити затримки та збільшити ефективність інвестицій.

5. Співпраця та партнерство з іншими організаціями, які можуть допомогти у спільному фінансуванні та розвитку інфраструктури.

Технічні складнощі та потреба в компетентних кадрах є двома важливими аспектами, які впливають на розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури підприємства. Технічні складнощі виникають через несумісність нових технологій з існуючими системами, проблем з інтеграцією різних компонентів інфраструктури, а також через складність впровадження нових програм та забезпечення кібербезпеки. Ці складнощі вимагають додаткових зусиль, ресурсів та експертів, які здатні ефективно вирішувати технічні проблеми та забезпечити оптимальну роботу інфраструктури.

У процесі розвитку підприємства регулярно відчувають потребу в компетентних кадрах, що мають необхідні знання та навички для реалізації проектів з розвитку інфраструктури, такі як кваліфіковані інженери, програмісти, адміністратори баз даних, аналітики та інші спеціалісти. Організації мають забезпечувати якісний підбір персоналу, здійснювати навчання та підвищення кваліфікації, а також створювати стимули для залучення та збереження талановитих фахівців.

Загалом, подолання технічних складнощів та забезпечення наявності кваліфікованих кадрів вимагає планування, співпраці з експертами та управління проектами, що дозволить підприємству успішно розвивати свою інформаційно-комунікаційну інфраструктуру.

Інтеграція інформаційних систем та стандартизація є складними завданнями, що призводять до проблем при розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури підприємства. Проблеми інтеграції інформаційних систем виникають через різні формати даних, нездатність різних систем взаємодіяти між собою, відсутність стандартизованих протоколів обміну даними та інші технічні обмеження. Це призводить до зниження ефективності роботи систем та ускладнює обробку та аналіз даних.

Для вирішення проблем інтеграції інформаційних систем та стандартизації необхідно:

1. Розробити стратегію інтеграції - визначити основні цілі та переваги інтеграції, визначити інформаційні потреби підприємства та забезпечити спільні стандарти для взаємодії систем.

2. Використовувати стандартизовані протоколи та формати даних.

3. Проводити підготовку персоналу з метою правильної інтеграції та використання стандартів.

4. Вводити в роботу пілотні проекти, тестувати системи та впроваджувати нові рішення.

5. Співпрацювати з постачальниками для забезпечення сумісності та інтеграції різних систем.

Висновки

У ході дослідження було виявлено, що ІКТ- інфраструктура відіграє ключову роль у підвищенні конкурентоспроможності підприємства в умовах швидкого розвитку технологій та діджиталізації.

Ключові компоненти ІКТ-інфраструктури включають апаратне та програмне забезпечення, мережі зв'язку, бази даних та інші інструменти, які впливають на ефективність роботи підприємства. Розвиток ІКТ-інфраструктури базується на принципах стратегічного планування, забезпечення кібербезпеки, вибору оптимальних технологій та ресурсів, а також урахування потреб користувачів.

Основна роль ІКТ-інфраструктури полягає у забезпеченні ефективної комунікації між різними підрозділами підприємства, клієнтами та партнерами, а також у наданні допомоги підприємствам в автоматизації та оптимізації бізнес-процесів.

Розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури має багато перспектив, що формуються в контексті стрімкого розвитку технологій та змін у підходах до бізнесу та суспільства в цілому. Розширення покриття інфраструктури дозволить забезпечити доступ до інформаційних технологій у віддалених районах, де це раніше було недоступно, впровадження нових технологій дозволить оптимізувати роботу інфраструктури та покращити якість послуг, а зростання попиту на зберігання та обробку даних сприятиме розвитку хмарних технологій.

В цілому, одержані результати дозволяють ще раз підкреслити, що розвиток інформаційно- комунікаційної інфраструктури є важливим чинником для забезпечення ефективної діяльності підприємств, а вибір оптимальних технологій, захист інформації та розгляд різних підходів допомагають досягти конкурентної переваги та успішно протистояти викликам сучасного світу.

Список використаних джерел

1. Дуняк, О. І. (2019). Інформаційно-комунікаційна системи: сутність та складові. Молодь: освіта, наука, духовність youth: education, science, spirituality, 12.

2. Лозовська, К. (2018). Теоретичні підходи до визначення поняття комунікаційна інфраструктура. Актуальні проблеми державного управління, (2), 35-39.

3. Мазуркевич, Т. Л. (2020). Інформаційно-комунікаційна діяльність і безпека в суспільстві. Архів кваліфікаційних робіт.

4. Вовк, О. С. (2022). Управління інформаційно-комунікаційним потенціалом торгівельного підприємства.

5. Метіль, Т. К. (2020). Поняття та значення інформаційно-комунікаційного менеджменту організації у сучасних умовах. Topical aspects of modern science and practice, 166.

6. Чернега, О. Б. (2017). Інформаційно-комунікативна інфраструктура як чинник підвищення конкурентоспроможності національних економік. Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського. Серія: Економічні науки, (1), 76-82.

7. Пашковский, С. Ю. (2018). Дослідженнях захисту електронних документів що містять мультимедійний контент в корпоративній мережі підприємства.

8. Повна, С. В. (2020). Світовий досвід запровадження гнучких методологій управління конкурентоспроможністю підприємств та організацій. Проблеми і перспективи економіки та управління, (1 (21)), 063-071.

Размещено на Allbest.ru