Пенсійна система України на сучасному етапі: проблеми та шляхи їх вирішення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський торговельно-економічний університет, Україна

Пенсійна система України на сучасному етапі: проблеми та шляхи їх вирішення

Зінаїда Міндрова



Анотація

пенсійний фінансовий незахищеність

Мета. Метою написання статті є визначення основних проблем пенсійної системи України, надзвичайно загострених через російсько-українську війну, та пошук шляхів їх вирішення. Результати. Статтю присвячено питанню функціонування пенсійної системи України в складних умовах воєнної агресії. Фінансова незахищеність у літньому віці може призвести до бідності, депривації та інших форм соціальної ізоляції. Надано визначення поняття “пенсійна система” та розглянуто її основні елементи. Наведено структуру пенсійної системи України, яка складається з трьох рівнів, хоча на теперішній час функціонують лише два. Виявлено недоліки солідарної системи та причини її неспроможності забезпечити соціальну справедливість. Серед головних проблем вітчизняного пенсійного забезпечення виділено неадекватність пенсій, що є однією з головних причин того, що рівень життя людей похилого віку значно знизився, та зростання дефіциту Пенсійного фонду України.

Наукова новизна. Система пенсійного забезпечення в Україні протягом багатьох років перебувала в стані максимального фінансового напруження, не забезпечуючи повною мірою потреб пенсіонерів. А з моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України питання функціонування пенсійної системи не лише загострилось, а й набуло нових ознак. Окреслено, що головними причинами скорочення надходжень до Пенсійного фонду України є зменшення кількості працездатного населення внаслідок бойових дій і демографічного старіння населення, зменшення надходжень по єдиному соціальному внеску фізичними особами-підприємцями. Обґрунтовано, що критеріями ефективного функціонування пенсійних систем є їхня адекватність, доступність, стабільність, справедливість, передбачуваність і надійність. Здійснено кількісну оцінку ефективності вітчизняної пенсійної системи за допомогою сукупного коефіцієнта заміщення, який виявився катастрофічно низьким, що доводить неспроможність діючої вітчизняної системи пенсійного страхування забезпечити пенсіонерам не тільки гідне існування, а й ставить їх на межу виживання.

Практична цінність. Визначено принципи реалізації процесу реформування пенсійної системи України. Можливим шляхом вирішення одразу всіх проблем пенсійного забезпечення в Україні є якомога швидше завершення пенсійної реформи, розпочатої ще у 2003 р., і введення в дію загальнообов'язкового накопичувального пенсійного страхування та всебічне сприяння розвитку недержавного пенсійного забезпечення, адже участь у всіх трьох рівнях пенсійної системи надасть можливість майбутнім пенсіонерам диверсифікувати та примножити свої пенсійні заощадження, а також сприятиме економічному зростанню, оскільки пенсійні активи будуть капіталізуватись на рахунках недержавних пенсійних фондів та інвестиційних установ.

Ключові слова: пенсійна система, солідарна система, накопичувальна система, система недержавного пенсійного страхування, пенсійний фонд, добровільно-накопичувальна система.



Pension system of Ukraine at the present stage: problems and the ways to solve them

Zinayida Mindrova

Lviv University of Trade and Economics, Ukraine

Abstract

Purpose. The purpose of the article is to identify the main problems of the pension system of Ukraine, which have become extremely acute due to the russian-Ukrainian war, and to find ways to solve them. Results. The article is devoted to the issue of the functioning of the pension system of Ukraine in the difficult conditions of military aggression. Financial insecurity in old age can lead to poverty, deprivation and other forms of social isolation. The concept of “pension system” is defined and its main elements are considered. The structure of the pension system of Ukraine is presented, which consists of three levels, although only two are functioning today. The shortcomings of the solidarity system and the reasons for its inability to ensure social justice are revealed. Among the main problems of domestic pension provision, the inadequacy of pension is highlighted, which is one of the main reasons that the standard of living of the elderly has significantly decreased, and the growing deficit of the Pension Fund of Ukraine.

Scientific novelty. In recent years, the pension system in Ukraine has been operating under conditions of maximum financial stress, not fully meeting the needs of pensioners. And since the full-scale invasion of the russian federation on the territory of Ukraine, the issue of the functioning of the pension system has not only intensified, but also acquired new features. It is determined that the main reasons for the decrease in income to the Pension Fund of Ukraine are the decrease in the number of working population as a result of military operations and the demographic aging of the population, and the decrease in income from the single social contribution by individual entrepreneurs. It is substantiated that the criteria for the effective functioning of pension systems are their adequacy, affordability, sustainability, equitability, predictability, robustness. A quantitative assessment of the effectiveness of the domestic pension system was carried out using the aggregate replacement ratio which turned out to be catastrophically low, which proves the inability of the current domestic pension insurance system to provide pensioners not only with a decent existence, but also puts them on the verge of survival.

Practical value. The principles of implementing the process of reforming the pension system of Ukraine have been determined. A possible solution to all the problems of pension provision in Ukraine at once is the completion of the pension reform, which began in 2003, as soon as possible, and the introduction of mandatory cumulative pension insurance and comprehensive support for the development of non-state pension provision, because participation in all three levels of the pension system will provide an opportunity for future retirees to diversify and multiply their retirement savings, and will also contribute to economic growth, because pension assets will be capitalized on the accounts of non-state pension funds and investment institutions.

Key words: pension system, solidarity system, accumulative system, non-state pension insurance system, pension fund, voluntary accumulative system.



Постановка проблеми

Розв'язана росією війна на території України з моменту повномасштабного вторгнення агресора призвела до збільшення кількості безробітних та еміграції молодих людей за кордон. Це стало причиною того, що значно скоротились надходження внесків до Пенсійного фонду України, які здебільшого і забезпечують фінансування пенсійних виплат.

Іншою проблемою є збільшення кількості пенсіонерів у зоні бойових дій. Більшість із них не можуть отримати пенсії, оскільки їм не вдається переселитися до підконтрольних Україні районів і зареєструватися у відповідних органах. Це призводить до того, що вони змушені жити на межі виживання, не маючи можливості забезпечити собі належний життєвий рівень.

Також варто зазначити, що розв'язана росією війна призвела до збільшення кількості інвалідів в Україні. Багато з них не можуть отримувати належні пенсійні виплати через складні процедури реєстрації та визначення ступеня інвалідності. Це призводить до того, що багато інвалідів змушені жити в небезпеці, не отримуючи достатньої підтримки від держави. Той факт, що ця трагедія українського народу розгортається на хвилі глобальної пандемії, посилило відчуття невизначеності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемам пенсійного забезпечення та його реформування присвятили свої праці ряд українських та зарубіжних учених, серед яких варто виділити таких авторів, як: Є. Калюга, В. Пабат, О. Витвицька, Н. Шпак, W. Sroka, праці яких присвячено дослідженню чинної солідарної системи пенсійного забезпечення та окресленню переліку проблемних питань щодо впровадження накопичувального рівня пенсійної системи [1]; О.П. Кириленко, яка особливу увагу приділяє питанням реформування пенсійної системи України [2]; Л.Р. Біла-Тіунова у своїх працях досліджує наявні моделі пенсійних систем зарубіжних країн, а також здійснює глибокий аналіз діяльності Пенсійного фонду України як складової частини фінансової системи країни [3].

Питанням моделювання оптимальної структури пенсійної системи України за допомогою комплексного використання економіко-математичних методів і моделей пенсійних виплат із різних рівнів пенсійної системи присвячено праці О.Ю. Приходченко [4; 5]. Ю. Скулиш та В. Фатхутдінов у своїх працях детально аналізують проблеми фунціонування Пенсійного фонду України, зокрема динаміку його надходжень і видатків [6].

Значний внесок у вирішення проблем запровадження в Україні накопичувального пенсійного страхування здійснено науковцями В.К. Рудик та С.В. Бурденюк [7]. Зокрема, в працях С.В. Бурденюк поглиблено теоретичні і методичні положення та вироблено практичні рекомендації щодо його розвитку в Україні [8]. Дослідження няпрямів розвитку інвестиційного потенціалу недержавних пенсійних фондів присвятили свої праці Н. Ткаченко і О. Шабанова, які розробили методичні засади рейтингування недержавних пенсійних фондів, здійснили порівняння рівнів інвестиційного потенціалу фондів із різними інвестиційними стратегіями [9].

Дослідники Є.В. Болотіна, Л.О. Шубна, Л.О. Бившева, Г.М. Колесникова розглядають проблеми вітчизняного розвитку пенсійного забезпечення у поетапному розрізі, починаючи з 1991 р.: перший етап (1991-2004 рр.) - період використання Україною старих командно-адміністративних норм щодо пенсійного забезпечення; 2004-2009 рр. - другий етап - період активізації обговорення та ухвалення низки документів щодо побудови трирівневої пенсійної системи; 2010-2014 рр. - третій період, який привніс суттєвих змін у загальнообов'язковому пенсійному страхуванні; четвертий період (20142018 рр.) характеризується запровадженням жорстких обмежень та замороженням індексації пенсій [10].

Учені Ю.Л. Мохова, Н.О. Писаренко зосередили увагу на проблемах розвитку пенсійної системи України на сучасному етапі, вивченні міжнародного досвіду та адаптації його до українських умов. Вони здійснили аналіз ключових показників розвитку пенсійного забезпечення, таких як обсяг видатків Пенсійного фонду, співвідношення видатків Пенсійного фонду до валового внутрішнього продукту (ВВП), середній розмір пенсії [11].

Порівняльним аналізом систем приватного пенсійного забезпечення різних країн, зокрема Австралії, Великобританії та США і їхнього впливу на економічну стабільність присвячено праці N. Fabian, M. Homanen, N. Pedersen та M. Slebos [12]. Питання гарантування повернення коштів на індивідуальних пенсійних рахунках і збалансованій інвестиційній політиці накопичувальних фондів висвітлено в роботах V. Horneff, D. Liebler, R. Maurer, O.S. Mitchell [13]. Заслуговують на особливу увагу праці D.M. Muir та J.A. Turner з огляду на їхній детальний аналіз провідних пенсійних систем світу, виявлення їх переваг та недоліків [14]. Водночас необхідність удосконалення пенсійної системи України зумовлює актуальність і мету цього наукового дослідження.

Мета, матеріали та методи дослідження

Метою написання статті є визначення основних проблем пенсійної системи України, надзвичайно загострених через розв'язану росією війну, та пошук шляхів їх вирішення.

Відповідно до постановленої мети нами передбачено виконання таких завдань: окреслити теоретичні засади системи пенсійного забезпечення в Україні, дослідити особливості становлення та розвитку вітчизняної солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провести аналіз діяльності Пенсійного фонду України та рівня державного пенсійного забезпечення за останні роки, запропонувати напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні.

У статті використано абстрактно-логічний та емпіричний методи наукового дослідження для узагальнення сутності основних теоретичних понять; методи аналізу і синтезу основних парадигм сучасного пенсійного забезпечення в Україні, порівняльний метод для розрахунку ефективності функціонування пенсійної системи України; методи абстрагування та узагальнення для обґрунтування висновків дослідження.

Інформаційною базою для дослідження є нормативні акти, що регламентують питання державного пенсійного забезпечення та недержавного пенсійного страхування, звітно-аналітичні дані Пенсійного фонду України, Державної служби статистики України, а також дані Відділу економічних і соціальних питань ООН та управління статистики Європейського Союзу Eurostat, наукові статті, присвячені питанням пенсійного забезпечення та страхування.

Виклад основного матеріалу дослідження

Одним з найважливіших інститутів праці є пенсійне забезпечення. Ще від часів Римської імперії правителі та уряди вважали за доцільне забезпечувати пенсії робітникам, які проводили їхню політику і, таким чином, допомагали увічнити їхні режими. Історія цих пенсійних планів державного сектора яскрава та повчальна. Понад дві тисячі років тому падіння Римської республіки та розквіт імперії були нерозривно пов'язані з виплатою, точніше невиплатою військових пенсій. Відтоді протягом двадцяти століть пенсійне забезпечення еволюціонувало, змінивши свою ідеологію від символу привілеїв та обраності до загальнодоступності, та сформувалось у невід'ємну складову фінансової системи країни.

Отже, пенсійна система - це сукупність організаційних, юридичних та інших передбачених законодавством заходів, спрямованих на забезпеч ення соціальних довічних грошових виплат непрацездатним громадянам у зв'язку з настанням певних обставин у їхньому житті та у розмірі, не нижчому від встановленого законодавством прожиткового мінімуму [15]. Її функціонування визначається цілями і напрямами, а також елементами системи (рис. 1).

Рис. 1. Елементи пенсійної системи

Джерело: складено автором за [16].

Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 р. пенсійна система України складається з трьох рівнів, хоча натепер дієздатними є лише два.

Так, перший рівень - це солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, побудована на засадах солідарності і субсидування. Солідарність у цьому випадку означає, що працююче натепер населення сплачує внески, з яких фінансуються нинішні пенсії; а ті, хто власне утримує пенсіонерів зараз, у старості самі опиняться на утриманні наступного покоління. Виплата пенсій та надання соціальних послуг у рамках першого рівня пенсійної системи здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду.

Другий рівень (не розпочав діяти) передбачається як накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Він ґрунтується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді або у відповідних недержавних пенсійних фондах.

Третій рівень пенсійної системи становить недержавне пенсійне забезпечення, яке базується на засадах добровільної участі населення, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень громадян [15].

Основними критеріями функціонування пенсійної системи будь-якої країни є її здатність підтримувати адекватність, доступність, стійкість і надійність, одночасно досягаючи результатів покращення добробуту населення у спосіб, який відповідає поточному та очікуваному стану країни. Розглянемо сутність цих критеріїв.

Адекватність. Адекватна система - це така система, яка забезпечує достатній соціальний захист для запобігання бідності людей похилого віку (на абсолютному рівні конкретної країни) для всіх верств населення.

Доступність. Доступна система - це система, яка відповідає фінансовим можливостям окремих осіб і суспільства і не витісняє надмірно інші соціальні чи економічні вимоги та не має небажаних фіскальних наслідків.

Стабільність. Стабільна система - це система, яка є фінансово надійною та може підтримуватися протягом передбачуваного періоду.

Справедливість. Справедлива система забезпечує перерозподіл доходу від багатих до бідних протягом життя, не оподатковуючи при цьому працівників або пенсіонерів поза цією системою; і справедлива система встановлених розмірів виплат забезпечує однакову виплату за службу для всіх груп бенефіціарів відповідно до можливих параметрів перерозподілу доходу.

Передбачуваність. Передбачувана система забезпечує виплати, які по - перше, є визначені та гарантовані законодавством і не можуть бути змінені або скасовані інакше, як на законодавчому рівні, по-друге, містять положення про індексацію, як захист від інфляції, коригування заробітної плати та відсотків до та після виходу на пенсію, та по-третє, максимально усуває так звані “ризики довголіття”.

Надійність. Надійна система - це система, яка здатна протистояти серйозним потрясінням, у тому числі тим, що виникають через економічну, демографічну та політичну нестабільність.

Крім зазначених основних критеріїв, для аналізу ефективності пенсійної системи застосовують також вторинні критерії, які дають змогу оцінити її здатність підтримувати економічну стабільність і розвиток. До відповідних критеріїв належать:

мінімізація викривлень на ринку праці;

сприяння заощадженням населення;

внесок у розвиток фінансового ринку держави.

Для кількісної оцінки ефективності пенсійних систем прийнято використовувати сукупний коефіцієнт заміщення. Цей показник дає уявлення щодо можливості літнім людям підтримувати свій рівень життя після того, як вони вийшли на пенсію. Він порівнює середній пенсійний дохід літніх людей відносно середнього заробітку в країні.

За даними Пенсійного фонду України та Державної служби статистики України, за станом на 01 січня 2023 р. середній розмір пенсійної виплати в Україні становив 4622,59 грн. [17], у той час як середньомісячна заробітна плата за підсумками 2022 р. в Україні становила 14859 грн. [18].

Таким чином, сукупний коефіцієнт заміщення для України за 2022 р. дорівнює 0,31, що вказує на те, що пенсії становлять лише близько третини доходу (навіть менше), отримуваного людьми працездатного віку. Для порівняння цей показник для країн ЄС становить 0,58 [19]. Це означає, що, будучи позбавленими підтримки близьких родичів, більшість людей пенсійного віку, які живуть самотньо, не можуть понести несподівані фінансові витрати.

Як бачимо, існуюча пенсійна система в Україні не спроможна самотужки забезпечити ефективний перерозподіл фінансових ресурсів у суспільстві. З метою відновлення справедливості при визначенні пенсійних виплат ще у 2004 р. прийняттям законів України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і “Про недержавне пенсійне забезпечення” розпочато впровадження пенсійної реформи.

Запровадження пенсійної реформи в України передбачало досягнення таких результатів, як [20]:

перш за все, підвищення рівня життя пенсіонерів;

узалежнення розмірів пенсійних виплат від розміру заробітної плати, на яку нараховують страхові внески, а також від страхового стажу;

фінансова стабілізація пенсійної системи;

сприяння участі громадян у заощадженні коштів на старість;

розширення фінансових джерел пенсійних виплат шляхом додавання до загальнообов'язкових внесків на державне пенсійне страхування ще обов'язкових і добровільних пенсійних накопичень;

підвищення ефективності адміністративного управління в пенсійному забезпеченні;

застосування передових міжнародних, зокрема європейських стандартів функціонування органів Пенсійного фонду України, впровадження єдиних стандартів якості обслуговування громадян;

активне використання сучасних інформаційних та управлінських технологій.

Завдяки реформуванню системи пенсійного забезпечення в Україні витрати на пенсійне забезпечення мають досягти 12 % ВВП, а мінімальний розмір пенсійного забезпечення має бути на рівні 40 % від попереднього отримуваного заробітку. Крім того, передбачається щорічний перерахунок пенсій 11 млн. пенсіонерів та залучення 132 тис. працівників до накопичувальної системи обов'язкового професійного пенсійного забезпечення [21].

З метою забезпечення стабільності пенсійної системи і державних фінансів у цілому уряду, починаючи ще з 2014 р., довелося йти на дещо не популярні заходи, такі як збільшення пенсійного віку, впровадження значної кількості обмежень, відміну індексації пенсій, зменшення кількості осіб, які мають право на достроковий вихід на пенсію.

Найбільш знаковим стало рішення знизити ставку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування. Так, у 2015 р. єдиний соціальний внесок становив для роботодавців від 36,7 % до 49,7 % залежно від класу професійного ризику виробництва, для самозайнятих осіб 34,7 % та 3,6 % для найманих робітників. Проте, починаючи з 2016 р. установлено єдину ставку ЄСВ на рівні 22 % і сплачують його лише роботодавці та самозайняті особи. Крім того, здійснено зміни в пропорціях розподілу єдиного соціального внеску з метою забезпечення адекватних надходжень для трьох видів соціального страхування (на випадок безробіття, тимчасової непрацездатності, нещасних випадків на виробництві), при цьому в системі пенсійного страхування сконцентровано весь дефіцит. Унаслідок цього складова частина пенсійного внеску в ЄСВ зменшилася майже в два рази [10].

Разом із цим з року в рік зменшується і частка платників внесків до Пенсійного фонду внаслідок об'єктивних причин, таких як старіння населення та висока смертність людей працездатного віку, в рази помножена через воєнні дії на території нашої держави.

Так, у 2009 р. навантаження на працездатне населення становило 9/10, тобто на 10 платників страхових внесків припадало 9 пенсіонерів. І хоча у 2007-2009 рр. спостерігалося певне пригальмування швидкості старіння населення у зв'язку з підвищенням народжуваності, та вже в наступні роки процес старіння населення прискорився. Тому протягом 2011-2021 р. середньорічна чисельність наявного населення України стабільно зменшувалась: від 45,78 млн. осіб у 2011 р. до 41,56 млн. осіб у 2021 р. (приблизно на 422 тисячі осіб щороку) [6].

Крім того, після 2010 р. (коли у працездатний вік увійшло покоління громадян, які народилися у період низької народжуваності 90-х років) відбулось не тільки кількісне скорочення працездатного населення України, але і якісне погіршення - старіння його економічно активної частини (рис. 2).

Рис. 2. Статево-вікова структура населення України у 2020 р.

Джерело: [22].

Термін “демографічне старіння” означає, що частка людей працездатного віку скорочується, тоді як кількість людей похилого віку збільшується. Старіння населення є довгостроковим процесом, який спостерігається в Україні і цілій Європі протягом кількох десятиліть. Ця тенденція збережеться і в наступні кілька десятиліть, адже на структуру та динаміку всієї чисельності населення України найближчим часом дуже впливатимуть демографічні “хвилі”, закладені у попередні роки. Навіть не маючи якісних даних про вікову структуру біженців чи ймовірну вікову структуру тих, хто повернеться в Україну, є висока ймовірність того, що нова вікова структура країни матиме менше молоді та більше людей старшого віку.

Таким чином, унаслідок все більшого старіння населення через демографічні процеси та зменшення кількості працездатного населення через воєнні дії на території України надходження до Пенсійного фонду значно скоротились. Про погіршення фінансового стану ПФУ свідчить зростання його заборгованості за позиками за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, яка за перші п'ять місяців 2022 р. зросла на 14,6 млрд грн, і станом на 01.05.2022 р. загальний обсяг заборгованості ПФУ становив 84,9 млрд грн, що свідчить збільшення його залежності від ресурсів державного бюджету та позик за рахунок коштів ЄКР [23].

Тому на цьому етапі реформування вітчизняної пенсійної системи збалансування бюджету Пенсійного фонду України є однією із найбільш гострих проблем державного пенсійного страхування. Обсяг доходів бюджету Пенсійного фонду упродовж останніх років був недостатнім для здійснення передбачених видатків, що дає підстави стверджувати про хронічний бюджетний дефіцит. Як зазначає О. П. Кириленко, парадоксальність ситуації полягає в тому, що, з одного боку, хронічний дефіцит бюджету Пенсійного фонду України вказує на неспроможність солідарної системи пенсійного забезпечення та вимагає застосування нових, більш дієвих механізмів пенсійного страхування, а, з іншого боку, - запровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення, яка б мала вирішити проблеми незбалансованості бюджету Фонду, вимагає залучення додаткових коштів і зазначений дефіцит стає перешкодою для її успішної імплементації у вітчизняну практику. Затягування термінів проведення пенсійної реформи лише поглиблюватиме ситуацію із недостатністю коштів Пенсійного фонду [2].

Для усунення дефіциту Пенсійного фонду зокрема та для зміцнення фінансової стійкості та покращення механізму надання страхових виплат у системі державного соціального страхування загалом з 01 січня 2023 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1442 припинено функціонування Фонду соціального страхування України, реорганізувавши шляхом приєднання до Пенсійного фонду України [24]. Укрупнення інституційного забезпечення соціального страхування дозволило отримати профіцит бюджету цільового фонду. Згідно з оперативними даними, загальна сума видатків на пенсійні та інші заплановані виплати в січні 2023 р . становила 56,6 млрд. грн., проти 44,7 млрд. грн. відповідного періоду минулого року (табл. 1) [25].

Таблиця 1. Показники діяльності Пенсійного фонду України за 2020-2023 рр.

Рік	Чисельність одержувачів пенсій, тис. осіб	Видатки на пенсійні виплати, млн. грн.	Загальні видатки, млн. грн.	Загальні доходи, млн. грн.
Січень 2023	10687,90	50091,90	56611,70	58012,80
2022	10717,50	574213,50	589971,70	620390,20
2021	10881,10	509904,50	520933,40	511818,80
2020	11146,00	466951,90	479352,10	466095,60

Джерело: [25].

Отже, солідарна система, показала себе як не спроможна забезпечити ефективний перерозподіл фінансових ресурсів у суспільстві. З огляду на це більшість прогресивних країн пропонує своїм громадянам участь у т. зв. накопичувальному пенсійному страхуванні. В Україні давно вже роблять спроби запровадити цю складову пенсійного страхування. Ще у Законі України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 р. зазначено, що поряд з державним пенсійним забезпеченням робітники мають право укладати договори добровільного страхування додаткової пенсії в системі Української державної страхової комерційної організації (Укрдержстрах). Джерелом для виплати додаткової пенсії мав бути страховий фонд, який складався на 50 % з особистих внесків працівників і на 50 % - з коштів державного бюджету України. При цьому передбачалось, що роботодавці можуть відшкодовувати працівникам за рахунок власних коштів, призначених для оплати праці, повністю або частково внески, сплачені ними за такими договорами добровільного страхування додаткової пенсії [26].

Проте ані добровільне страхування додаткової пенсії в системі Укрдержстраху, ані другий рівень пенсійної системи в Україні, задекларований у Законі “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ще у 2003 р., досі не функціонує.

До слова, перший і другий рівні пенсійної системи України є загальнообов'язковими. Але, якщо на першому рівні розмір пенсій залежить переважно від страхового стажу і лягає тягарем на нинішніх робітників, то на другому передбачається накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді з подальшою їх виплатою. Тобто розмір майбутніх виплат цілком залежатиме від особисто нагромадженого капіталу.

Таким чином, запровадження другого рівня дасть змогу урізноманітнити джерела одержання пенсійних виплат та забезпечити їх прийнятний рівень. Розмір пенсій буде залежати від трудового внеску особи; кошти, обліковані на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи, будуть успадковуватись родичами у випадку її смерті. Усе це має стати потужним джерелом інвестиційних ресурсів для зростання національної економіки [3].

Трирівнева пенсійна система передбачає також, що, крім загальнообов'язкового накопичувального пенсійного страхування, робітники можуть брати участь і в добровільному накопиченні пенсійних активів. Це третій рівень пенсійної системи. Згідно із Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 09.07.2003 р., його здійснюють недержавні пенсійні фонди, страхові організації та банківські установи [27]. Проте через низьку довіру громадян до фінансових інституцій, через побоювання у фінансових зрушеннях у довгій перспективі ці інституції не користуються популярністю у населення. Хоча саме приватні пенсійні системи в усьому світі полегшують важкий тягар, який лягає на уряди, зменшуючи державні витрати, необхідні для підтримки суспільства, яке стає дедалі старшим.

Подібно до того, як диверсифікація є ключовою частиною будь-якої інвестиційної схеми, участь у всіх трьох рівнях пенсійної системи надасть можливість майбутнім пенсіонерам диверсифікувати свої пенсійні заощадження між регулярним доходом, належним захистом і доступом до капіталу, а також різними джерелами фінансової підтримки, включаючи державні, приватні пенсії та індивідуальні заощадження.



Висновки

Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що збройна агресія з боку російської федерації спричинила міграційну кризу, яка на додаток до демографічного старіння населення України, є одним з головних факторів зменшення надходжень до Пенсійного фонду. Проведений аналіз доходів і видатків Пенсійного фонду України за останні три роки показав посилення його фінансової залежності від держбюджету та доводить його неспроможність у забезпеченні гарантованого соціального захисту людей похилого віку. Отже, з метою збалансування фінансового потенціалу вітчизняної пенсійної системи необхідно якнайшвидше здійснити її реформування з розподільчої (солідарної) до накопичувальної.

Доведено, що перехід від розподільчої системи, яка, без сумніву, показала себе як неспроможна забезпечити гідне пенсійне забезпечення, до накопичувальної надасть ряд переваг. Зокрема, підвищення надійності пенсійного забезпечення в накопичувальній системі, адже гроші на пенсійних рахунках - власність громадян, а не держави чи установ. Ці кошти будуть успадковуватись родичами померлої застрахованої особи. При накопичувальній пенсійній системі є прямий зв'язок між тим, скільки людина заробляла, і тим, яким буде розмір її пенсії. Буде нівельовано основний принцип розподільчої системи - утримання пенсіонерів за рахунок внесків працівників, а демографічна ситуація нині така, що на одну людину похилого віку припадає все менша кількість працездатних осіб. Зрештою, накопичувальна система підвищує норму заощаджень у країні, що надзвичайно важливо для пришвидшення економічного зростання, особливо в умовах повоєнного відновлення.

Аналіз системи недержавного пенсійного забезпечення показав украй низький рівень розвиненості цього виду соціального страхування в Україні, що спричинено високим рівнем недовіри населення до фінансових інституцій у довгій перспективі, а також недостатнім рівнем розвитку фінансового ринку. Тому перспективи подальших досліджень мають бути пов'язані з пошуком заходів щодо покращення мобілізації заощаджень і сприяння розвитку фінансового ринку країни.

Незалежно від структури системи пенсійні виплати фактично є вимогами щодо майбутнього економічного результату. Тому дуже важливо, щоб із часом пенсійна система сприяла зростанню та розвитку, щоб мати можливість забезпечити гарантовані блага.



Список використаних джерел

1. Калюга Є., Пабат В., Витвицька О., Шпак Н., Срока В. Організаційна та методична системи пенсійного забезпечення країни та шляхи їх вдосконалення. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2022. № 5 (46). C. 438-452. https://doi.Org/10.55643/fcaptp.5.46.2022.3893.

2. Кириленко О. П. Розвиток державного пенсійного страхування в умовах пенсійної реформи: моногр. / О.П. Кириленко, Б.С. Малиняк, О.В. Петрушка та ін.; за ред. О.П. Кириленко, Б.С. Малиняка. Тернопіль: ТНЕУ, 2013. 350 с.

3. Біла-Тіунова Л.Р. Пенсійна система України та досвід світової практики.

4. Juris Europensis Scientia. 2022. Вип. 1. C. 58-61.

5. https://doi.org/10.32837/chern.v0i1.316.

6. Приходченко О.Ю. Система методів та моделей аналізу пенсійного забезпечення. Актуальні проблеми економіки. 2011. № 6. С. 170-175.

7. Приходченко О.Ю. Прогнозування розміру індивідуальної пенсії в умовах невизначеності. Актуальні проблеми економіки. 2012. № 6. С. 318-327.

8. Скулиш Ю., Фатхутдінов В. Аналіз динаміки доходів і видатків Пенсійного фонду України. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2022. № 3(44). C. 72-81. https://doi.Org/10.55643/fcaptp.3.44.2022.3751.

9. Рудик В.К., Бурденюк С.В. Інституціональне забезпечення функціонування системи обов'язкового накопичувального пенсійного страхування. БізнесІнформ. 2020. № 1. C. 304-309. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-1-304-309.

10. Бурденюк С.В. Перспективи розвитку накопичувального пенсійного забезпечення в Україні. Інноваційна економіка. 2020. № 5-6. С. 142-147. https://doi.org/10.37332/2309-1533.2020.5-6.18.

11. Ткаченко Н.В., Шабанова О.В. Розвиток методичних засад рейтингування недержавних пенсійних фондів за рівнем інвестиційного потенціалу. Актуальні проблеми економіки. 2016. № 2(176). С. 450-458.

12. Болотіна Є.В., Шубна О.В., Бившева Л.О., Колесникова Г.М. Проблеми розвитку пенсійного забезпечення в Україні в контексті соціального захисту. Економічний вісник Донбасу. 2021. № 1(63). С. 162-170. https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-1(63)-162-170.

13. Мохова Ю.Л., Писаренко Н.О. Стан та перспективи розвитку системи пенсійного забезпечення в Україні. Молодий вчений. 2018. № 1(53). C. 468-472. URL: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5340.

14. Fabian N., Homanen M., Pedersen N., Slebos M. Private retirement systems and sustainability: insights from Australia, the UK, and the US. Wharton Pension Research Council. 2021. No. 709. URL: https://repository.upenn.edu/prc_papers/709.

15. Horneff V., Liebler D., Maurer R., Mitchell O.S. Money-back guarantees in individual retirement accounts: still a good deal? Wharton Pension Research Council Working Papers. 2021. No. 541. URL: https://repository.upenn.edu/prc_papers/541.

16. Imagining the ideal pension system: international perspectives; eds. D.M. Muir, J.A. Turner. Kalamazoo, MI: W.E. Upjohn Institute for Employment Research. https://doi.org/10.17848/9780880993920.

17. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15.

18. Король Т.І. Пенсійна система в контексті соціальної безпеки та соціального захисту населення: понятійно-категорійний аспект. Наукові інновації та передові технології». Серія «Управління та адміністрування». Серія «Право». Серія «Економіка». Серія «Психологія». Серія «Педагогіка». 2022. № 9(11). C. 395-408. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2022-9(11)-395-408.

19. Пенсійний фонд України. Дані про середній розмір пенсійної виплати. URL: https://www.pfu.gov.ua/statystyka/dani-pro-serednij-rozmir-pensijnoyi-vyplaty.

20. Державна служба статистики України. Середня заробітна плата за видами економічної діяльності по місяцях. URL: https://www.ukrstat.gov.ua.

21. Eurostat. Statistic explained Ageing Europe - statistics on population developments. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Ageing_Europe.

22. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: стан проведення пенсійної реформи та шляхи її вдосконалення: Постанова Верховної Ради України від 5.04.2011 р. № 3188-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3188-IV#Text.

23. Гідне пенсійне забезпечення. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/rozvitok-lyudskogo-kapitalupensijna-reforma.

24. World population prospects 2019. United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Divisions. URL: https://www.un.org/development/desa/pd/news/world-population-prospects-2019-0.

25. Офіційний сайт Комітету з питань бюджету. URL: https://www.rada.gov.ua/news/razom/223565.html.

26. Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 р. № 1442. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text.

27. Ящук С.А., Юрко Т.С. Перспективи розвитку пенсійного забезпечення в Україні. Сучасні тенденції розвитку економіки та обліку: наукові горизонти: всеукр. наук.-практ. конф. (м. Луцьк, 23.03.2023 р.). Луцьк: ДВНЗ «ДонНТУ», 2023. C. 288-211.

28. Про пенсійне забезепечення: Закон України від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ. URL: http s://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12.

29. Про недержавне пенсійне забезепечення: Закон України від 09.07.2003 р. № 1057-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15.



References

1. Kaliuha, E., Pabat, В., Vytvytska, О., Shpak, N., & Sroka, W. (2022). Organizational and methodological pension security systems of the country and the way their improvement. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 5(46), 438-452. https://doi.org/10.55643/fcaptp.5.46.2022.3893.

2. Kyrylenko, O.P. & Malyniak, B.S. (Eds.) (2013). Rozvytok derzhavnoho pensiinoho strakhuvannia v umovakh pensiinoi reformy [Development of state pension insurance in the conditions of pension reform]. Ternopil, TNEU.

3. Bila-Tiunova, L.R. (2022). Pension system of Ukraine and experience of world practice. Juris Europensis Scientia, 1, 58-61. https://doi.org/10.32837/chern.v0i1.316.

4. Prykhodchenko, O.Yu. (2011). System of methods and models of pension analysis. Actual problems of the economics, 6, 170-175.

5. Prykhodchenko, O.Yu. (2012). Forecasting the size of an individual pension under conditions of uncertainty. Actual problems of the economics, 6, 318-327.

6. Skulysh, Iu. & Fathutdinov, V. (2022). Analysis of the dynamics of income and expenses of the Pension fund of Ukraine. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 3(44), 72-81. https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.44.2022.3751.

7. Rudyk, V.К., & Burdeniuk, S.V. (2020). Institutional support for the functioning of the compulsory accumulated pension insurance system. Business Inform, 1, 304-309. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-1-304-309.

8. Burdeniuk, S.V. (2020). Prospects for the development of accumulative pension provision in Ukraine. Innovative economy, 5-6, 142-147. https://doi.org/10.37332/2309-1533.2020.5-6.18.

9. Tkachenko, N.V. & Shabanova, O.V. (2016). Development of methodological principles for rating non-state pension funds according to the level of investment potential. Actual problems of the economics, 2(176), 450-458.

10. Bolotina, Ye.V., Shubna, O.V., Byvsheva, L.O., & Kolesnykova, H.M. (2021). Problems of pension development in Ukraine in the context of social protection. Economic Herald of the Donbas, 1(63), 162-170. https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-1(63)-162-170.

11. Mokhova, Yu.L., & Pisarenko, N.O. (2018). The state and prospects for the development of the pension system in Ukraine. Young scientist, 1(53), 468-472. Available at: https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5340.

12. Fabian, N., Homanen, M., Pedersen, N., & Slebos, M. (2021). Private retirement systems and sustainability: insights from Australia, the UK, and the US. Wharton Pension Research Council. Working Papers, 709. URL: https://repository.upenn.edu/prc_papers/709.

13. Horneff, V., Liebler, D., Maurer, R., & Mitchell, O. S. (2021). Money-back guarantees in individual retirement accounts: still a good deal? Wharton Pension Research Council Working Papers, 541. URL: https://repository.upenn.edu/prc_papers/541.

14. Muir, D.M., & Turner, J.A. (Eds.) (2011). Imagining the ideal pension system: international perspectives. Kalamazoo, MI: W.E. Upjohn Institute for Employment Research. https://doi.org/10.17848/9780880993920.

15. Verkhovna Rada of Ukraine (2003). On mandatory state pension insurance. Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15.

16. Korol, T.I. (2022). Retirement system in the context of social security and social protection of the population: conceptual and categorical aspects. Scientific innovations and advanced technologies. Series Management and Administration. Series Law. Series Economics. Series Psychology. Series Pedagogy, 9(11), 395-408. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2022-9(11)-395-408.

17. Pension Fund of Ukraine (n.d.). Data on the average size of the pension payment. Available at: https://www.pfu.gov.ua/statystyka/dani-pro-serednij-rozmir- pensijnoyi-vyplaty.

18. State Statistics Service of Ukraine (2023). Average salary by type of economic activity by month. Available at: https://www.ukrstat.gov.ua.

19. Eurostat (2023). Ageing Europe - statistics on population developments. Available at: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Ageing_Europe.

20. Verkhovna Rada of Ukraine (2011). Resolution of Verkhovna Rada of Ukraine “About the Recommendations of the parliamentary hearings on the topic: the state of pension reform and ways to improve it”. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3188-IV#Text.

21. Government portal (2023). Decent pension provision. Available at: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/rozvitok-lyudskogo-kapitalu/pensijna-reforma.

22. World population prospects 2019 (2019). United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Divisions. Available at: https://www.un.org/development/desa/pd/news/world-population-prospects-2019-0.

23. Official website of the Committee on Budget Issues (2022). Available at: https://www.rada.gov.ua/news/razom/223565.html.

24. Cabinet of Ministers of Ukraine (2022). Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “The issue of termination of the Social Insurance Fund of Ukraine and the management of the executive directorate of the Social Insurance Fund of Ukraine”. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text.

25. Yashchuk, S.A., & Yurko, T.S. (2023). Prospects for the development of pension provision in Ukraine. Modern trends in the development of economics and accounting: scientific horizons: scientific and practical conference. Lutsk: «DonNTU».

26. Verkhovna Rada of Ukraine (1991). Law of Ukraine “On pension provision”. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12.

27. Verkhovna Rada of Ukraine (2003). Law of Ukraine “On Non-State Pension Provision”. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15.

Размещено на Allbest.ru

...