Економетрична оцінка продуктивності суду в процесі розгляду кримінальних проваджень на прикладі роботи вищого Антикорупційного суду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

Економетрична оцінка продуктивності суду в процесі розгляду кримінальних проваджень на прикладі роботи вищого Антикорупційного суду

Гюльмагомедов Денис,

аспірант кафедри менеджменту факультету економіки та управління

Анотація

У статті представлені результати економетричної оцінки середньозваженого часу розгляду кримінального провадження Вищим антикорупційним судом, яка здійснена за альтернативним підходом відносно методології, застосованої Державною судовою адміністрацією України. В результаті дослідження встановлено, що фактичний середньозважений час розгляду кримінального провадження може становити понад 84 години чистого процесуального часу або понад 3 календарних роки на противагу нормативній оцінці ДСА України, відповідно до якої середньозважений час судового розгляду кримінального провадження становить 9 годин 11 хвилин.

Враховуючи, що обмежений обсяг досліджених даних не репрезентує генеральну сукупність кримінальних проваджень, які перебувають на розгляді Вищого антикорупційного суду, а також те, що на час проведення оцінки із 53 досліджуваних кримінальних проваджень, закінчено судовий розгляд лише у 19, отриманні результати слід вважати, як попередні та такі, що потребують повторної оцінки в майбутньому. Проте тренд даних дослідження вказує, що повторна оцінка, ймовірніше за все, відкоригує розрахунковий середньозважений час розгляду кримінальних проваджень у бік збільшення, тобто різниця з нормативно - розрахунковими даними ДСА України лише зросте.

Результати цього дослідження можуть бути поштовхом або основою для наступних досліджень продуктивності судової системи із розгляду кримінальних проваджень.

Ключові слова: економічна оцінка, судова практика, кримінальне провадження, методологія

Abstract

Giulmagomedov Denys

The basis of the current assessment is the data of the 3-year monitoring of proceedings by the High AntiCorruption Court of a sample of criminal proceedings that were studied.

Taking into account that the limited number ofinvestigated data does not reflect the total number of criminal proceedings pending before the High Anti-Corruption Court, as well as the fact that at the time of evaluation only 19 out of 53 criminal proceedings under investigation were completed, the obtained results should be considered preliminary and that need to be reassessed in the future. However, the trend of the research data indicates that the revaluation, most likely, will correct the estimated weighted average time of consideration of criminal proceedings in the direction of increase, i.e. the difference with the normative and calculation data of the State Judicial Administration will grow.

The results of this study can become an impetus or a basis for further research on the productivity of the judicial system in the consideration of criminal cases.

Keywords: economic evaluation.judicial practice, criminal proceedings, methodology.

Основна частина

Боротьба зі злочинністю та відновлення порушених прав потерпілих є основним завданням кримінальної юстиції, що випливає із синтезу відповідних норм Конституції України, Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України, а також спеціалізованих законів, які регулюють діяльність органів правопорядку.

Для реалізації цих завдань Закон наділяє органи кримінальної юстиції широким спектром інструментів, серед яких основне місце займає кримінальне провадження - процес, спрямований на розслідування злочину, притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності та відновлення порушених прав чи інтересів потерпілих осіб, суспільства або держави. У контексті виконання цього завдання кримінальне провадження має закінчуватися вироком.

Традиційно публічний запит щодо боротьби зі злочинністю суспільство адресує до органів досудового розслідування та прокуратури, проте об'єктивно це завдання стосується всієї системи кримінальної юстиції, зокрема і судів. Якщо перші мають демонструвати спроможність викривати та розслідувати достатній відсоток злочинів, які вчиняються в суспільстві, то суди - забезпечувати швидкий (в розумні строки) розгляд кримінальних проваджень та ухвалення відповідних рішень.

Питома вага вироків у відношенні до загального рівня злочинності є одним із визначальних критеріїв у відчутті людей (суспільства; електорату) щодо невідворотності покарання, тобто ефективності системи кримінальної юстиції як такої.

Водночас спроможність судової системи ефективно розглядати кримінальні провадження в кількісному вимірі - продуктивність суду, в Україні практично не досліджується.

Аналіз дослідницьких робіт, знайдених за допомогою ресурсів GoogleScholarта Scopus, вказує на те, що наукові дослідження з цього питання вітчизняних вчених, зокрема: Михайленко В.В., Кучинська О.П., Рогатинська Н., Сенченко Н.М., СтеченкоК. Л., Сакара Н.Ю., Цувіна Т.А., Сорока М.О., Гончаренко О.А. та інших стосуються правової природи розумних строків здійснення судочинства [3; 5-8].

Економетричні питання забезпечення розумних строків або продуктивності суду ні вітчизняними, ні іноземними науковцями не вивчаються.

У 2020 році Марина Огай в межах програми реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» на замовлення USAIDпровела аналітичне дослідження щодо оцінки середніх витрат часу на розгляд справ у судах та отримала розрахункові дані, які можуть використовуватись для подальшого аналізу і досліджень.

Проте співставлення результатів, отриманих внаслідок аналітичного дослідження, із емпіричними показниками вказують на їх недостатню релевантність для практичного застосування, а отже існує необхідність у продовженні пошуку методів економетричної оцінки продуктивності суду.

Отримання релевантних даних щодо часу, який витрачається на розгляд середньозваженого кримінального провадження в суді. Отримані дані можуть використовуватися для оцінки продуктивності суду за різних вихідних умов, розрахунку необхідного ресурсу для забезпечення нормальної роботи суду, виявлення диспропорції у системі кримінальної юстиції, ухвалення управлінських рішень для підвищення ефективності роботи як судових так і правоохоронних органів, оскільки для останніх рішення суду є кінцевим продуктом їх роботи. Також матеріали цього дослідження можуть бути поштовхом чи основою для подальших наукових робіт.

Дані, отримані в результаті дослідження, можуть бути екстрапольовані на роботу судової системи із застосуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів.

Судова система має забезпечувати розгляд кримінальних проваджень в розумні строки, це один із критеріїв ефективності роботи системи кримінальної юстиції. Дотримання принципу розумності строків під час судового розгляду має кілька аспектів, по-перше мінімізує час обмеження прав і свобод осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності; по-друге гарантує умовну швидкість відновлення порушених прав та інтересів потерпілих осіб, громадськості або держави; по-третє забезпечує відчуття невідворотності покарання за вчинене кримінальне правопорушення, наслідком чого є попередження наступних злочинів.

На організаційному (управлінському) рівні необхідно володіти релевантними даними щодо продуктивності роботи судової системи для того щоб на початковому етапі розуміти чи зможе суд розглядати кримінальні провадження у розумні строки. Завищення продуктивності системи призведе до фактичної неспроможності суду забезпечити дотримання принципу розумних строків у частині кримінальних проваджень, заниження - до витрачання надмірних ресурсів на роботу суду.

Наслідком заниження середньозваженого часу розгляду кримінальних проваджень буде завищення продуктивності роботи суду, тобто призведе до порушення принципу розумності строків у більшості кримінальних проваджень.

Правова природа розумності строків у кримінальному процесі передбачає, що досудове розслідування та судовий розгляд мають бути проведені у об'єктивно необхідні строки із особливою ретельністю та без невиправданих затримок. Європейський суд з прав людини у своїй практиці не встановлює конкретні проміжки часу, як еталони дотримання розумності строків, оцінюючи кожну справу індивідуально із урахуванням юридичної та фактичної складності справи, обсягу доказів, поведінки учасників кримінального провадження. Проте частими є випадки визнання порушення принципу розумності строків коли судовий розгляд справи триває понад 4 роки [8].

За розрахунками аналітичного дослідження Марини Огай, результати якого викладені у звіті «Результати оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів», розрахунковий час розгляду середньозваженого кримінального провадження в суді першої інстанції становить 547 хвилин (від 120 до 1208 хв) [4].

Нормативний розрахунковий час для розгляду кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді, відповідно до розрахунків Державної судової адміністрації, складає 551 хвилину [1].

Водночас об'єктивні дані про тривалість розгляду кримінальних проваджень в суді істотно відрізняються від нормативно - розрахункових та тих, які існують в уявленні суспільства. Зокрема, аналіз рішень

Європейського суду з прав людини у справах проти України вказує, що українськими судами часто допускається порушення розумних строків розгляду кримінальних проваджень в судах, тривалість яких перевищує 5, а в окремих випадках 10 років [8].

Крім того, відповідно до публічної заяви Голови Вищого антикорупційного суду 20192021 років Танасевич О.В., тривалість судового розгляду найпростішого кримінального провадження в практиці Вищого антикорупційного суду становить 95 годин (5700 хв) [1].

Слід зазначити, що під час проведення аналітичного дослідження в межах програми «Нове правосуддя» дані, зібрані у результаті опитування суддів про витрату часу на розгляд судових справ, визнані автором як суттєво завищені відносно реальних об'єктивних витрат часу: «судді вказували скоріше ідеальний (бажаний) час для розгляду справ, що призвело до його штучного завищення», зазначено в тексті дослідження, і тому при розрахунку кінцевого результату думка суддів була суттєво скорегована. Результат поточного дослідження свідчать про вищу надійність даних, отриманих в результаті анкетування суддів, та необхідність їх повноцінного врахування у кінцевих розрахунках витрат часу на розгляд справ.

У цій статті практика Вищого антикорупційного суду з розгляду кримінальних проваджень взята в якості об'єкта дослідження у зв'язку з можливістю визначити точку відліку (Вищий антикорупційний суд розпочав роботу 05.09.2019), а також у зв'язку із доступністю вихідних даних щодо навантаження суду на початок його роботи і накопичених даних про розгляд судових справ із дослідницької вибірки кримінальних проваджень за період з жовтня 2019 по липень 2022 років.

Окремо слід зазначити, що в дослідженні під продуктивністю суду оцінюються два часові показники:

1) чистий процесуальний (робочий) час

- безпосередньо витрачений час суддями на розгляд кримінального провадження;

2) календарний час - тривалість розгляду кримінального провадження в суді в календарному вимірі.

Так наприклад, чистий процесуальний час розгляду одного кримінального провадження може становити 90 годин, проте сам судовий розгляд тривав з 16.02.2021 по 01.06.2022 (30 засідань, що відбулися, в середньому по 3 години кожне), тоді календарний час становить 470 днів або 1 рік 3 місяці і 15 днів.

Також в дослідженні оцінюється тривалість лише повноцінного судового розгляду (без врахування кримінальних проваджень, які закінчуються ухвалами суду або вироками про затвердження кримінально - процесуальних угод).

Для проведення розрахунків тривалості розгляду кримінальних проваджень у Вищому антикорупційному суді використаємо набір даних, наведений у таблиці 1 [2].

Таблиця 1. Зведенні дані статистичних звітів про роботу Вищого антикорупційного суду

У вказаній таблиці зібрані основні показники роботи Вищого антикорупційного суду за 5 звітних періодів (піврічь), які використовуватимуться далі у дослідженні.

З метою перевірки релевантності даних про середній час розгляду кримінальних проваджень у суді першої інстанції, які отримані в результаті попереднього аналітичного дослідження та нормативного розрахунку Державної судової адміністрації, проведемо на їх основі розрахунок необхідного часу для розгляду Вищим антикорупційним судом всіх кримінальних проваджень, які надійшли до суду на момент початку його роботи.

Відповідно до граф 1.1, 2 і 2.2 Таблиці 1 фактично на початок своєї роботи суд отримав 150 кримінальних проваджень, які підлягали повноцінному розгляду. При цьому в суді справи розглядають 6 колегій суддів. Якщо припустити, що ці кримінальні провадження були рівномірно розподілені між усіма колегіями - на кожну припадає 25 судових справ. Відповідно до нормативного розрахунку ДСА на розгляд 25 кримінальних проваджень колегії необхідно було б провести 77 судових засідань (25 х 551 = =13775 хв або 230 годин, або 77 судових засідань в середньому по 3 години кожне).

Відповідно до результатів аналітичного дослідження проекту «Нове правосуддя» на розгляд 25 кримінальних проваджень колегія суддів мала б витратити 151 судове засідання (25 х 541 х 2 (коефіцієнт для колегій суддів у складі 3 суддів першої інстанції) = 27350 хв або 456 годин, або 151 судове засідання по 3 години кожне).

Дані з публічних джерел свідчать, що перенесення судових засідань з різних причин відбувається у 40% випадках, сталість частоти перенесення судових засідань підтверджується статистичними даними з графи 4 Таблиці 1. Отже отримані результати слід застосувати лише щодо судових засідань, які реально відбулись. Таким чином для розгляду 25 кримінальних проваджень одній колегії суддів ВАКС за нормативними розрахунками ДСА необхідно провести 128 судових засідань (5 засідань на кожну справу). За розрахунками аналітичного дослідження проекту «Нове правосуддя» - 252 судових засідання (10 засідань на кожну справу).

Відповідно до графи 2.1.1. Таблиці за період з 05.09.2019 по 31.12.2021 (понад 800 робочих днів) суддями Вищого антикорупційного суду постановлено 39 вироків (без угод), тобто здійснено повноцінний судовий розгляд лише у 39 кримінальних провадженнях. Такі фактичні дані свідчать про істотне заниження нормативного часу розгляду кримінальних проваджень в суді, наслідком чого може бути невірний розрахунок необхідних ресурсів системи для здійснення ефективного правосуддя з дотриманням принципу розумних строків.

З метою дослідження тривалості розгляду середньостатистичного кримінального провадження проведемо аналіз досліджуваної вибірки кримінальних проваджень - 53 судових справ за період з 05.09.2019 по 31.08.2022, з них у 19 кримінальних провадженнях судовий розгляд закінчено та постановлено вирок, у 34 кримінальних

Логічно припустити, що існує прямий зв'язок між рівнем навантаження на суд та частотою призначення судових засідань у кожній окремій справі - чим більше справ на розгляді в суді, тим рідше призначатиметься засідання у середньостатистичній справі.

У 19 кримінальних провадженнях, де закінчено судовий розгляд і постановлено вирок проведено від 4 (справа 760/4297/18) до 104 (справа 626/1948/17) судових засідань. При цьому наведені значення є екстремальними в наявній досліджуванні вибірці. Діапазон моди становить 21 - 72 судових засідань або 46 у середньозваженомурозрахунку (AVERAGEз моди). З урахуванням відсотку перенесення судових засідань з різних причин середньозважена кількість ефективних судових засідань становить - 28. Припустивши, що середня тривалість судового засідання складає 3 години - чистий процесуальний час на розгляд середньозваженого кримінального провадження може становити 84 годин або 5040 хв.

Отже в результаті цього та наявних досліджень щодо середнього часу розгляду кримінальних проваджень у Вищому антикорупційному суді маємо такі дані:

Діаграма частоти призначення судових засідань у досліджуваних справах фіктивні дані (покажчики від 1 до 6) введенні для розосередження основного покажчика на площині рисунку для кращого візуального сприйняття

економетричний кримінальний антикорупційний суд

Аналізом частоти призначення та кількості судових засідань у досліджуваних справах встановлено, що середньозважена частота призначення судового засідання в досліджуваних судових справах знаходиться в діапазоні 10 - 35 днів або 25 днів у випадку визначення середньозваженого значення, при перебуванні на розгляді суду 202 - 235 кримінальних проваджень одночасно (графа 1

Таблиця 2. Порівняння результатів наявних досліджень щодо оцінки тривалості судового розгляду кримінальних проваджень

Приймаючи за основу середньозважену тривалість розгляду кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді - 46 судових засідань, а також середньозважену частоту призначення судових засідань у кожному кримінального провадженні - 1 засідання на 25 днів, можна зробити висновок, що середньозважена тривалість розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції становить 1150 календарних днів або 3 роки.

Отриманий результат дослідження свідчить про спроможність кримінальної юстиції ефективно реалізовувати свою функцію, зокрема враховуючи, що Вищому антикорупційному суду підсудні тяжкі і особливо тяжкі злочини, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за які становлять відповідно 10 і 15 років, а також те, що Європейським судом з прав людини, як правило, такі строки судового розгляду визнаються розумними.

Водночас слід звернути увагу та врахувати під час наступних досліджень такі фактори:

1) збільшення кількості кримінальних проваджень на розгляді суду призводить до збільшення тривалості розгляду кожної справи;

2) діапазон частоти призначення судових засідань коливається від 10 до 35 днів, а кількість проведених судових засідань у закінчених судових провадженнях коливається від 21 до 72 дні (мода);

3) на момент аналізу дослідницької вибірки кримінальних проваджень у більшості випадків (34 із 53) судовий розгляд ще тривав, а отже загальна кількість судових засідань у таких кримінальних провадженнях на момент постановлення вироку може бути суттєво більшим - 19 кримінальних проваджень, у яких закінчено судовий розгляд та винесено вироки стосуються 1 кримінального правопорушення і, в переважній більшості (17 із 19), одного обвинуваченого.

Припускається, що проведення повторного дослідження з більшою вибіркою даних за триваліший період призведе до коригування середнього розрахункового часу судового розгляду середньостатистичного кримінального провадження.

Крім того, в наступних дослідженнях слід виділити основні категорії складності кримінальних проваджень для розгляду за обсягом матеріалів кримінального провадження та кількістю обвинувачених осіб. Це дасть змогу диверсифікувати підхід щодо розрахунку тривалості розгляду кримінальних проваджень та ухвалювати більш обґрунтовані управлінські рішення суддями для забезпечення ефективності судового розгляду.

Література

1. Джастток. URL:https://iusttalkpodcast.buzzsprout.com/1166444/9451262 - 2-justtalk-21 (04:20 - 04:50).

2. Судова влада України. Статистичні звіти ВАКС про здійснення правосуддя. URL: https: //hcac. court.gov.ua/hcac/gromadyanam/reports/.

3. Михайленко В. Реалізація засади верховенства права у кримінальному провадженні / Національна академія внутрішніх справ. Київ - 2019. URL:http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/bitstream/123456789/13968/1/dysertatsiamykhailenko vv.pdf.

4. Огай М., Віггінс Е., Поліщук А., Сученко С. Звіт за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів. USAIDУкраїна - 07.2020. URL:https://drive.google.com/file/d/ 15vQWLMTiR7l9rXuvWg71mZtTk1l4xxh/view; https://docs.google.com/spreadsheets/d/1DOz 1 -0OgCD94MibzSCtS8eB8v70EHFT/edit#gid= 1679123298.

5. Рогатинська Н. Розумність строків як одна із засад кримінального провадження. Держава та регіони. Право 2016. №3 (53). С. 124-127;

6. Кучанська О. Розумні строки кримінального провадження - одна із гарантій справедливого судочинства. Вісник кримінального судочинства. 2015. №2. С. 44-49.

7. Сакара Н. Про правову природу розумного строку судового розгляду. Юрист України. 2014. 3 (28). С. 84-91.

8. Сенченко Н., Стеченко К.Л. Розумні строки кримінального провадження в контексті рішень Європейського суду з прав людини проти України. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. №1. С. 349 - 354.

References

1. Dzhasttok. URL: https://justtalkpodcast.buzzsprout.eom/1166444/9451262-2-justtalk-21 (04:20 - 04:50).

2. SudovavladaUkrainy. Statystychnizvity VAKS prozdiisnenniapravosuddia. URL: https://hcac.court.gov.ua/hcac/gromadyanam/reports/.

3. Mykhailenko V. (2019) Realizatsiiazasadyverkhovenstvaprava u kryminalnomuprovadzhenni/Natsionalnaakademiiavnutrishnikhsprav. Kyiv. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/bitstream/123456789/13968/1 /dysertatsia_mykhailenko_vv.pdf.

4. Ohai M., Vihhins E., Polishchuk A., Suchenko S. (2020) Zvitzarezultatamyotsiniuvanniaserednikhvytratchasunarozghliadspravdliavyznachenniakoefitsiientivnavantazhennianasuddiv. USAID Ukraina - 07.2020. URL:https://drive.google.com/file/d/15vQWLMTi_R7l9rXuvWg71mZtTk1l4xxh /view; https://docs.google.com/spreadsheets/d/1DOz_1-0OgCD94MjbzSCtS8eB8y70EHFT/edit#gid= 1679123298.

5. Rohatynska N. (2016) Rozumniststrokivyakodnaizzasadkryminalnohoprovadzhennia. Derzhavatarehiony. Pravo, no. 3 (53), pp. 124-127;

6. Kuchanska O. (2015) Rozumnistrokykryminalnohoprovadzhennia - odnaizharantiispravedlyvohosudochynstva. Visnykkryminalnohosudochynstva, no. 2., pp. 44-49;

7. Sakara N. (2014) Propravovupryrodurozumnohostrokusudovohorozghliadu. YurystUkrainy, 3 (28), pp. 84-91.

8. Senchenko N., Stechenko K.L. (2022) Rozumnistrokykryminalnohoprovadzhennia v kontekstirishenYevropeiskohosuduzpravliudynyprotyUkrainy. Analitychno-porivnialnepravoznavstvo, no. 1, pp. 349 - 354.

Размещено на Allbest.ru