Інструменти та процедури антикризового публічного управління в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інструменти та процедури антикризового публічного управління в Україні

Оксана Возовик

аспірант кафедри публічного управління та економіки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського,

м. Київ, Україна

Анотація

В статті проведено аналіз інструментів та процедур антикризового публічного управління в Україні, які відіграють критичну роль у забезпеченні стійкості та розвитку держави в умовах економічних криз та надзвичайних ситуацій. Наведено основні інструменти та процедури антикризового управління в економічній сфері України, зокрема стратегічне планування; фінансове регулювання; податкова та бюджетна політика; фінансова підтримка суб'єктів господарювання; регулювання зовнішньоекономічних відносин; соціальна політика; публічна регуляторна політика. З'ясовано, що дані інструменти та процедури спільно допомагають українській державі попереджати, подолати та адаптуватися до економічних криз та надзвичайних ситуацій, забезпечуючи стабільність та стійкий розвиток економіки країни. Розглянуто спеціальні інструменти антикризового публічного управління в економічній сфері, зокрема антикризова стратегія, антикризова програма, антикризовий моніторинг, антикризовий контролінг, реінжиніринг. Згруповано інструменти антикризового публічного управління в умовах кризових ситуацій у дві групи, зокрема адміністративні (ґрунтуються на використанні публічної влади і не потребують додаткових фінансових ресурсів) та економічні (включають інструменти грошово-кредитної політики, такі як регулювання дисконтної ставки, установлення та зміна розмірів мінімальних резервів фінансових установ, операції публічних органів на ринку цінних паперів (включаючи емісію публічних зобов'язань та їхню торгівлю), а також податково-бюджетна політика). З'ясовано, що дані інструменти разом утворюють комплексний підхід до антикризового публічного управління в економічній сфері, спрямований на попередження, виявлення та подолання економічних криз і забезпечення сталого розвитку. Виділено такі інструменти та процедури, що сприяють зміцненню стійкості економіки в умовах війни, а саме фінансова підтримка бізнесу; підтримка інвестицій; підтримка зовнішньоекономічної діяльності; спрощення юридичного оформлення; оподаткування та регуляторна політика; заходи монетарної політики та фінансового сектору, валютні обмеження.

Ключові слова: антикризове публічне управління, інструменти антикризового публічного управління, процедури антикризового публічного управління, спеціальні інструменти антикризового публічного управління, адміністративні інструменти, економічні інструменти, комплексний підхід.

Oksana Vozovyk

Graduate student of the Department of Public Administration and Economics, V. I. Vernadsky Tavri National University,

Kyiv, Ukraine

TOOLS AND PROCEDURES OF ANTI-CRISIS PUBLIC ADMINISTRATION IN UKRAINE

Постановка проблеми

Своєрідність антикризового публічного управління окреслюють характерні ознаки цільових орієнтирів органів влади та публічних інституцій, що мають зв'язок з реалізацією потрібних антикризових процедур в установах, підприємствах та організаціях публічного сектора економіки й інших об'єктах певної публічно-управлінської діяльності. Інструменти та процедури антикризового публічного управління в економічній сфері відіграють критичну роль у забезпеченні стійкості та розвитку держави в умовах економічних криз та надзвичайних ситуацій, яка розкривається у наступних аспектах:

1. Запобігання кризам. Інструменти антикризового управління допомагають уряду та регуляторам реагувати на сигнали ризику та запобігати можливим кризам. Наприклад, фінансова політика може бути використана для стабілізації фінансового ринку та попередження фінансових криз.

2. Подолання наслідків криз. У разі виникнення криз, ефективні процедури антикризового управління дозволяють швидко реагувати на ситуацію, мінімізувати її негативні наслідки та прискорювати відновлення економіки.

3. Захист інтересів населення та бізнесу. Антикризове управління передбачає прийняття заходів для захисту інтересів громадян, особливо вразливих груп населення, а також підприємств, що може включати надання фінансової допомоги, соціальну підтримку, податкові пільги тощо.

4. Стимулювання економічного розвитку. Інструменти антикризового управління можуть бути використані для стимулювання економічного розвитку в умовах криз. Наприклад, зниження процентних ставок або надання кредитів може підтримати підприємства та створити нові можливості для інвестицій.

5. Забезпечення стабільності та довіри. Ефективне антикризове управління сприяє збереженню стабільності в економіці та підвищенню довіри як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів, що сприяє економічному розвитку.

Усі ці фактори підкреслюють важливість належного антикризового публічного управління для забезпечення стійкості та розвитку економічної сфери в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематику антикризового публічного управління в Україні досліджували багато вітчизняних науковців, зокрема О. Адамська, О. Афанасьєва, О. Ботнаренко, О. Воронін, С. Газарян, Є. Діденко, А. Журавська, Т. Коритько, Є. Кульгінський, А. Мельник, В. Савченко, К. Сидоренко, Н. Ткачова, В. Цвєтков, Ю Шаров та інші.

Мета статті - визначити інструменти та процедури антикризового публічного управління в Україні.

Виклад основного матеріалу

Як відомо, «здійснення публічного антикризового управління передбачає використання низки узгоджених між собою механізмів публічного впливу. Відповідно до цілей запровадження цієї публічно-управлінської діяльності розрізняють механізми стратегічного антикризового управління (розробка і застосування різноманітних методів прогнозування та оцінки ризиків, передбачення і розпізнавання передкризового стану й ситуацій, діагностики розвитку кризи) та тактичного (оперативного) антикризового управління (випрацювання антикризової програми та комплексу заходів з нейтралізації кризи, моніторингу й контролю за їх реалізацією, корегування антикризової моделі тощо)» [1].

Пріоритети використання інструментів, форм і методів антикризового управління спричинені змістовими особливостями певних кризових ситуацій та їхнього перебігу (галузь та обсяги виявлення, період, тривалість, підстави утворення та чинники розповсюдження, тип ураження системи, форма розв'язання, ефекти та ін.).

З огляду на етап розвитку кризових ситуацій виокремлюють два головні види антикризового управління, а саме превентивне (антисипативне) й стабілізаційне. В першому разі мовиться про «профілактику» утворення кризи, в другому - про попередження й ліквідацію негативних явищ для вдалої діяльності та розвитку об'єкта управління в довготерміновому майбутньому.

1. «Превентивне антикризове управління передбачає оцінку ймовірності виникнення кризової ситуації, розробку та вживання заходів екстреного реагування на впливи критичних факторів та можливі загрози.

2. Стабілізаційне антикризове управління реалізується в разі, коли показники функціонування об'єкта управління суттєво нижчі за нормативний рівень, не відповідають цільовим орієнтирам уповноважених органів влади чи публічних інституцій, не задовольняють запити споживачів відповідної продукції чи послуг. Головне завдання стабілізаційного антикризового управління полягає в подоланні занепаду, стабілізації фінансово- господарських процесів та створенні передумов підйому відповідного об'єкта публічно-управлінської діяльності» [2].

Антикризове публічне управління в Україні ґрунтується на комплексі інструментів та процедур, спрямованих на запобігання, подолання та мінімізацію негативних наслідків економічних криз та надзвичайних ситуацій. Основними інструментами та процедурами антикризового управління в економічній сфері України є:

1. Стратегічне планування (розробка та впровадження стратегічних документів, таких як Програма економічних реформ, Стратегія сталого розвитку, які визначають основні напрямки розвитку економіки та соціальних сфер, і містять заходи для запобігання кризам та підтримки стійкого розвитку);

2. Фінансове регулювання (Національний банк України використовує інструменти монетарної політики, такі як зміна процентних ставок, резервний вимір, регулювання грошового обігу тощо, для контролю і стабілізації фінансової системи);

3. Податкова та бюджетна політика (Міністерство фінансів впроваджує податкові та бюджетні заходи для забезпечення стабільності бюджету та стимулювання економічного розвитку);

4. Фінансова підтримка суб'єктів господарювання (держава надає фінансову допомогу та кредитну підтримку суб'єктам господарювання, особливо в умовах кризи);

5. Регулювання зовнішньоекономічних відносин (Міністерство економіки співпрацює з міжнародними організаціями та партнерами для регулювання зовнішньоекономічних відносин, привертання інвестицій та забезпечення зовнішньої фінансової підтримки);

6. Соціальна політика (впровадження соціальних програм, які спрямовані на підтримку населення, зокрема, під час кризових ситуацій, а саме: надання соціальних виплат, безробітним, підтримка вразливих груп тощо).

7. Публічна регуляторна політика (запровадження реформ та вдосконалення законодавства для сприяння підприємництву та ефективному функціонуванню бізнесу).

Ці інструменти та процедури спільно допомагають українській державі попереджати, подолати та адаптуватися до економічних криз та надзвичайних ситуацій, забезпечуючи стабільність та стійкий розвиток економіки країни.

Спеціальними інструментами антикризового публічного управління в економічній сфері є: антикризова стратегія, антикризова програма, антикризовий моніторинг, антикризовий контролінг, реінжиніринг. Розглянемо їх детальніше:

1. Антикризова стратегія - це документ, який визначає стратегічні напрямки дій держави та інших зацікавлених сторін для подолання економічних криз і забезпечення стійкого розвитку. Вона включає в себе конкретні заходи, які повинні бути вжиті в разі кризових ситуацій, і орієнтована на досягнення стратегічних цілей.

2. Антикризова програма - це інструмент, що визначає конкретні дії та завдання, які мають бути виконані для впровадження антикризової стратегії. Антикризова програма містить розклад виконання заходів, відповідальних осіб і ресурси, необхідні для їх реалізації.

3. Антикризовий моніторинг - це інструмент, що включає систематичний аналіз економічної ситуації, щоб оперативно виявляти ознаки кризових явищ. Він базується на зборі та аналізі важливих економічних даних та інформації для вчасного реагування на потенційні загрози.

4. Антикризовий контролінг - це інструмент, що передбачає систематичний контроль за виконанням заходів антикризової програми. Він визначає відповідальних осіб і органи, які мають забезпечити виконання програми, та визначає механізми звітності та оцінки результатів.

5. Реінжиніринг - це інструмент, що передбачає перегляд і оптимізацію бізнес-процесів та структур управління з метою підвищення ефективності та зменшення витрат. В антикризовому контексті реінжиніринг може використовуватися для адаптації організації до нових умов та забезпечення її стійкості.

Інструменти антикризового публічного управління в умовах кризових ситуацій можна також систематизувати наступним чином:

1. Адміністративні: ґрунтуються на використанні публічної влади і не потребують додаткових фінансових ресурсів. Прикладами є видача ліцензій для проведення певних видів діяльності та надання дозволів на використання публічних ресурсів для комерційних цілей.

2. Економічні: включають інструменти грошово-кредитної політики, такі як регулювання дисконтної ставки, установлення та зміна розмірів мінімальних резервів фінансових установ, операції публічних органів на ринку цінних паперів (включаючи емісію публічних зобов'язань та їхню торгівлю), а також податково-бюджетна політика.

Пряме господарське регулювання з боку держави відбувається через вплив на доходи і витрати центрального та місцевих бюджетів, що реалізується за допомогою податково-бюджетної політики. Для забезпечення фінансових ресурсів для оплати державних витрат використовуються податки, які, виконуючи свою регулюючу функцію, впливають на економічну діяльність суб'єктів господарювання. Переважно ефективність державного регулювання податків залежить від обраної податкової системи, рівнів податкових ставок та обсягу податкових пільг. Таким чином, завданням бюджетних органів є створення податкового механізму, що впливає на комерційну діяльність як юридичних, так і фізичних осіб. Одним з інструментів державного регулювання є також витрати з бюджету на господарські цілі. Це включає державні кредити, субсидії, гарантії, а також закупівлю товарів і послуг у приватному секторі.

Ці інструменти разом утворюють комплексний підхід до антикризового публічного управління в економічній сфері, спрямований на попередження, виявлення та подолання економічних криз і забезпечення сталого розвитку.

Слід зазначити, що публічне регулювання значно посилюється в періоди екстремального розвитку (від посилення публічного контролю над галузями і підприємствами в період кризи до централізованого адміністрування в сферах виробництва і розподілу продукції в період війни). Результативність антикризового управління формулюють виваженість напрацювання й систематичність втілення антикризової програми, доречність завдань та витрат, що пов'язані з її впровадженням. З-поміж найбільш загальних засад гарантування результативності зазначеної публічно-управлінської діяльності в Україні наступні:

- ситуаційне обґрунтування напрацювання, затвердження й впровадження стратегії антикризового управління, орієнтованої на ліквідацію кризової ситуації в розвитку об'єкта управління;

- скоординованість цілей та механізмів стратегічного і тактичного (оперативного) антикризового управління, змога відповідного корегування стратегії в разі зміни ситуації;

- конкретне визначення механізмів антикризового управління й порядку їх введення, змог вчасно окреслювати організаційні зміни в системі, в той же час прямуючи до досягнення кінцевої мети;

- якнайбільше застосування потенційних змог системи управління в ході впровадження антикризового управління;

- забезпечення ресурсами всіх стадій напрацювання й впровадження антикризового управління, відкритість доступу виконавців до відомостей, що мають зв'язок з реалізацією певних антикризових заходів.

Окрему увагу приділимо аналізу економічної ситуації в умовах воєнного стану, що безперечно є основним каталізатором економічної кризи в Україні. Так, відповідно до опитування бізнесу, проведеного в липні Національним банком, «індекс очікувань ділової активності у липні 2023 року знизився нижче нейтрального рівня (50 пунктів) до 48.8 порівняно з 50.8 у червні. Підприємства промисловості після чотирьох місяців оптимістичних оцінок очікують погіршення своїх економічних результатів: секторальний індекс у липні становив 48.2 порівняно з 51.0 у червні» [3]. Респонденти дають прогноз про менші масштаби нових експортних замовлень та, крім того, знизили оцінки стосовно масштабів незакінченого виробництва (замовлень, які не виконані) й запасів сировини і матеріалів. Крім того, підприємства сфери послуг теж погіршили оцінки своїх економічних можливостей з-поміж інших сфер економіки з огляду на блокування «зернового коридору», збільшення вартості пального й зменшення попиту, зважаючи на малу платоспроможність громадян.

При цьому підприємства будівництва й торгівлі хоча й дали гірші оцінки в липні, однак загалом дали позитивну оцінку підсумкам своєї роботи. Будівельники й надалі сподіваються на збільшення масштабів будівництва, нові замовлення та, крім того, закупівлі сировини та матеріалів, хоч і з істотно меншою швидкістю. Натомість респонденти з галузі торгівлі продовжують очікувати на збільшення об'ємів закупівлі товарів для продажу, швидше збільшення ціни товарів, що закуплені для продажу, та, крім того, на зменшення торговельної маржі.

Бізнес все більше віддає перевагу пасивному зберіганню коштів у строкових банківських вкладах, замість їх інвестування в нові робочі місця. Так, «в червні бізнес скоротив гривневі поточні рахунки на 13 млрд. грн, натомість його строкові рахунки зросли на 27 млрд. грн. В червні 2023 р. строкові депозити бізнесу майже зрівнялися з строковими депозитами населення (213 млрд. грн. проти 228 млрд. грн.), а в липні (з високою ймовірністю) їх перевищили. Загалом з червня 2022 р. строкові гривневі вклади бізнесу зросли втричі (на 141 млрд. грн.), тоді як поточні - лише на 13% (на 48 млрд. грн). Середні процентні ставки нових строкових гривневих депозитів бізнесу в червні становили 14,5%, що вище за строкові пропозиції банків населенню (14,1%) і вище поточної інфляції (12,8%)» [4].

Отже, головною складовою макрофінансової стабільності продовжують залишатися великі масштаби надходжень зовнішньої фінансової допомоги, які дають змогу покривати сталий подвійний дефіцит: дефіцит зовнішньої торгівлі й дефіцит державного бюджету. За 2022 р. «Україна отримала близько 32 млрд. дол. США міжнародної фінансової допомоги. У липні 2023 року до державного бюджету України надійшло 5.3 млрд дол. США зовнішнього фінансування. Очікується, що за підсумками 2023 р. міжнародна допомога сягне 42 млрд дол. США, а потреба на 2024 р. оцінюється в 37 млрд дол. США» [5]. Зважаючи на те, що необхідні відбудова й допомога великому числу громадян, потреби у зовнішньому фінансуванні на пільгових умовах будуть залишатися значними протягом декількох років, навіть після того, як закінчаться бойові дії. Більш тривалий термін війни ставитиме вимогу щодо напрацювання механізмів мінімум середньострокової підтримки України.

Варто зауважити, що «з початку військової агресії служба зайнятості здійснювала свою діяльність в умовах суттєвого скорочення попиту роботодавців на працівників через зниження економічної активності. При цьому зростання реєстрації безробітних в центрах зайнятості не було, адже значна частина громадян на початку війни не розірвала трудові відносини і повернулася до роботи після припинення активних бойових дій або на релоковані підприємства. Слід зазначити, що служба зайнятості може коментувати чисельність лише тих шукачів роботи, які звернулись до центрів зайнятості. У 2023 році статус безробітного мають 139 тис. осіб, що на 55% менше, ніж на початок повномасштабного вторгнення. З них - 100 тис. жінок та 39 тис. чоловіків. Якщо на початку 2022 року серед зареєстрованих безробітних жінки становили половину безробітних, то на сьогодні - 72%» [6]. Усі безробітні, що зареєстровані, в тому числі й ті, котрі позбулися роботи уже в процесі війни, одержують допомогу з безробіття згідно з чинним законодавством. Обсяг і тривалість такої виплати перебуває в залежності від страхового стажу особи (як загального, так і отриманого впродовж 12 місяців, які передували реєстрації в центрі зайнятості), розміру заробітної плати, статті звільнення та ін. Допомога не може стати меншою мінімального розміру, котрий наразі є: 1800 гривень - для осіб, що застраховані, і 1000 гривень - для осіб, які незастраховані, чи тих, котрі протягом останніх 12 місяців, які передували реєстрації, мали страховий стаж менше семи місяців. Максимальний обсяг виплати допомоги з безробіття в обставинах воєнного стану не може бути більшим за мінімальну зарплату, котра в 2023 році складає 6700 гривень.

Для таких роботодавців, які працевлаштовують ВПО діють дві програми:

- «перша - протягом двох місяців з дня працевлаштування ВПО ми компенсуємо роботодавцю витрати на зарплату працівника в розмірі 6700 грн. З початку дії цієї програми працевлаштовано майже 21 тис. осіб. Найбільше ВПО отримали роботу у Дніпропетровській, Львівській, Полтавській областях та в Києві.

- друга розпочала свою дію цього року - в разі працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа ВПО на 12 місяців роботодавцям сплачується компенсація протягом 6 місяців. Максимальний щомісячний розмір такої компенсації становить 13400 грн.» [7].

Крім того варто зазначити, що «до виконання суспільно корисних робіт в «Армії відновлення» долучились вже 11 тисяч безробітних з 14 регіонів України. Співвідношення між чоловіками та жінками становить 45% до 55%. Найбільша кількість з них мають вік від 45 до 55 років (34%)» [8]. Варто наголосити, що підбір безробітних з метою здійснення тих або інших видів робіт залежить якраз від особливостей робіт, оскільки це може бути й плетіння маскувальних сіток для потреб Збройних сил України, пакування гуманітарної допомоги, організація та укріплення блок-постів чи підвальних приміщень під укриття, підготовка дров, залучення до облаштування й забезпечення функціонування «Пунктів незламності» та ін.

Відтак, зусилля уряду України у 2023 р. направлені на збереження економічної стабільності й допомогу в розвитку підприємництва навіть у важких умовах війни. Тривали заходи щодо залучення додаткового фінансування і підтримки зовнішньоекономічних зв'язків. У підсумку варто виділити такі інструменти та процедури, що сприяють зміцненню стійкості економіки в умовах війни:

1. Фінансова підтримка бізнесу. Так, «з початку дії урядової програми «єРобота» [9] майже за рік 4600 підприємців отримали гранти на 3 млрд. грн.. для започаткування й розвитку бізнесу. З моменту старту Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» [10] станом на 29 травня 2023 р. підприємці отримали від уповноважених банків 62 598 кредитів на загальну суму 201,45 млрд. грн., з яких 41 517 - від банків державного сектору економіки на загальну суму 87,63 млрд. грн.. За час дії воєнного стану в Україні укладено 27 776 кредитних договорів на загальну суму 111,8 млрд. грн. (у т. ч. банками державного сектору - 21 041 кредитний договір на суму 61 млрд. грн.), з яких: на інвестиційні цілі - 3,11 млрд. грн.; як антикризові кредити - 7,59 млрд. грн.; як рефінансування попередньо отриманих кредитів - 4,28 млрд. грн.; кредити для сільськогосподарських товаровиробників - 31,16 млрд. грн.; на антивоєнні цілі - 56,48 млрд. грн.» [11].

2. Підтримка інвестицій. Міністерство економіки України оголосило про запуск програми фінансування для інвесторів, яка передбачає надання страхового покриття від воєнних ризиків через співпрацю з різними установами, такими як Міжнародне агентство з гарантування інвестицій (MIGA) та Корпорація розвитку (DFC). Ця програма може покривати до 90% можливих збитків для інвесторів. Уряд та Верховна Рада України спільно працюють над створенням нових можливостей для інвесторів, що сприятимуть відбудові країни та відновленню стратегічних секторів економіки. Ці зусилля включають у себе угоди щодо інвестиційних гарантій від G7 та Європейського Союзу, реформування податкової системи та створення правової бази для безпечного та прозорого ведення бізнесу.

3. Підтримка зовнішньоекономічної діяльності. Програма була впроваджена Міністерством економіки України разом з Експортно-кредитним агентством (ЕКА) у співпраці з українськими банками влітку 2022 року і представляє собою найбільш ефективний інструмент підтримки експортерів в умовах війни. Уже долучилися до цієї програми такі банки, як «Ощадбанк», «Укргазбанк», «Укрексімбанк», «ПриватБанк», «КредоБанк» і ПУМБ. Головною метою цієї програми є розширення присутності українських виробників і постачальників на світових ринках. Завдяки страхуванню ризиків банків, пов'язаних з наданням кредитів на зовнішньоекономічні контракти, банки можуть надавати кредити клієнтам-експортерам за спрощеними вимогами щодо застави. Клієнти мають можливість отримувати позики до 5 мільйонів гривень з терміном до одного року, використовуючи майнові права за експортним контрактом та поручителя від власника як заставу, при цьому користуючись пільговими відсотковими ставками в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9 %».

4. Спрощення юридичного оформлення. Розширення державних грантових програм свідчить про намір забезпечити додаткові фінансові можливості для бізнесу. Це може стимулювати розвиток підприємств, допомагати їм залучати нові ресурси та розширювати свої можливості. Створення нових підприємств і введення в обіг нових галузей виробництва має великий потенціал для диверсифікації економіки України та сприяє відновленню зростання в умовах війни.

5. Оподаткування та регуляторна політика. Заходи податкової політики були впроваджені з виразною метою зменшення фіскального тиску на бізнес

ISSN2695-1592 (Mie) та адміністративного навантаження як на підприємства, так і на державні податкові та митні органи. Проте, насправді перехід більшості підприємств на спрощену систему оподаткування, разом із значним зниженням інших податків, призвів до значного скорочення надходжень до бюджету. Законодавці також звільнили платників 1 та 2 групи єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від сплати податків і звільнили всіх платників податків від обов'язку сплачувати екологічний та земельний податки на об'єкти, які знаходяться в зоні бойових дій. Також була ухвалена нульова ставка акцизу та знижена ставка ПДВ на бензин з 20% до 7%. Платникам податків було також надано право декларувати податковий кредит на товари на підставі первинних (розрахункових) документів.

6. Заходи монетарної політики та фінансового сектору, валютні обмеження. Національний банк України призупинив усі операції з державним боргом, за винятком операцій, проводжених Міністерством фінансів та самим Національним банком, а також деяких інших операцій. Всі міжнародні платежі, включаючи імпортні операції та виплати дивідендів, були суворо обмежені, за винятком тих, на які отримано спеціальний дозвіл. Офіційний обмінний курс був встановлений на рівні 29,25 гривень за долар США відповідно до нового тимчасового законодавства, що діяло під час воєнного стану. Разом із суворим контролем операцій на поточному рахунку, операціями з капіталом та своєчасними валютними втручаннями це дозволило попередити паніку на готівковому валютному ринку. Для забезпечення ліквідності українських банків, Національний банк України надав їм безлімітні бланкові кредити рефінансування. Після завершення війни, проблеми, що стосуються банківського сектору, стануть одними з головних викликів для відновлення економіки та будуть також важливим питанням щодо юридичного оформлення збитків.

Висновки

Підсумовуючи усе вищесказане, можемо зробити висновок, що раціональний вибір інструментів та процедур антикризового публічного управління в Україні є надзвичайно важливою складовою успішного подолання економічних криз і забезпечення стійкого економічного розвитку. Зараз Україна стикається з численними викликами, включаючи збільшення економічної нестабільності через війну та глобальні фінансові та економічні турбулентності. У цьому контексті ретельно підібрані та ефективно впроваджені інструменти та процедури можуть відіграти ключову роль у забезпеченні сталого розвитку країни.

Важливість раціонального вибору інструментів полягає у тому, щоб вони були спрямовані на досягнення конкретних цілей антикризового управління. Наприклад, це може включати в себе стимулювання економічної активності, підтримку малих і середніх підприємств, забезпечення фінансової стабільності, зменшення безробіття та підтримку соціально вразливих груп населення. Ефективні інструменти повинні бути адаптовані до конкретних умов і потреб країни.

Паралельно з вибором інструментів, не менш важливим є раціональне використання процедур антикризового управління. Це означає розробку та впровадження чітких та ефективних правил, процедур та механізмів, які забезпечують прозорість, відповідальність та дотримання закону у всіх сферах діяльності. Публічні органи повинні забезпечити ефективний моніторинг та контроль за виконанням антикризових заходів, а також забезпечити взаємодію між різними рівнями управління та зацікавленими сторонами.

Відтак, раціональний вибір інструментів та процедур антикризового публічного управління є важливою передумовою успішного подолання кризових ситуацій і забезпечення сталого розвитку України. Правильно підібрані заходи та їхнє компетентне використання можуть сприяти зміцненню економіки, залученню інвестицій, підвищенню довіри інвесторів та підтримці соціального добробуту населення.

Література:

1. Антикризове управління. Електронна версія «Великої української енциклопедії». URL: https://vue.gov.ua/ Антикризове_управління.

2. Антикризове управління. Електронна версія «Великої української енциклопедії». URL: https://vue.gov.ua/ Антикризове_управління.

3. Реалії воєнного часу: ситуація в економіці та фінансових ринках України. URL: https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/568138_realii_voiennogo_ chasu_situatsiya.html

4. Реалії воєнного часу: ситуація в економіці та фінансових ринках України. URL: https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/568138_realii_voiennogo_ chasu_situatsiya.html

5. Реалії воєнного часу: ситуація в економіці та фінансових ринках України. URL: https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/568138_realii_voiennogo_ chasu_situatsiya.html

6. Державний центр зайнятості: під час війни ринок праці зазнав значних змін. Державний центр зайнятості. URL: https://www.dcz.gov.ua/publikaciya/derzhavnyy-centr- zaynyatosti-pid-chas-viyny-rynok-praci-zaznav-znachnyh-zmin.

7. Державний центр зайнятості: під час війни ринок праці зазнав значних змін. Державний центр зайнятості. URL: https://www.dcz.gov.ua/publikaciya/derzhavnyy-centr- zaynyatosti-pid-chas-viyny-rynok-praci-zaznav-znachnyh-zmin.

8. Державний центр зайнятості: під час війни ринок праці зазнав значних змін. Державний центр зайнятості. URL: https://www.dcz.gov.ua/publikaciya/derzhavnyy-centr- zaynyatosti-pid-chas-viyny-rynok-praci-zaznav-znachnyh-zmin.

9. Єробота: уряд надасть 85 млн грн мікрогрантів на старт або розвиток бізнесу черговим переможцям програми. URL: https://me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=0b43 5039-2418-4515-882e-4e2

10. За час дії воєнного стану в межах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» видано 27 776 пільгових кредитів на суму близько 112 млрд грн. Мінфін. URL: http://surl.li/icack.

11. Інструменти підтримки бізнесу у воєнний час. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/instrumenty-pidtrymky-biznesu-u- voyennyy-chas-traven-2023

References:

1. Antykryzove upravlinnia. Elektronna versiia «Velykoi ukrainskoi entsyklopedii» [Anticrisis management. Electronic version of the "Great Ukrainian Encyclopedia"]. Retrieved from https://vue.gov.ua/Antykryzove_upravlinnia [in Ukrainian].

2. Antykryzove upravlinnia. Elektronna versiia «Velykoi ukrainskoi entsyklopedii» [Anticrisis management. Electronic version of the "Great Ukrainian Encyclopedia"]. Retrieved from https://vue.gov.ua/Antykryzove_upravlinnia [in Ukrainian].

3. Realii voiennoho chasu: sytuatsiia v ekonomitsi ta finansovykh rynkakh Ukrainy [Wartime realities: the situation in the economy and financial markets of Ukraine]. Retrieved from https ://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/568138_realii_voiennogo_chasu_situatsiya.html [in Ukrainian].

4. Realii voiennoho chasu: sytuatsiia v ekonomitsi ta finansovykh rynkakh Ukrainy [Wartime realities: the situation in the economy and financial markets of Ukraine]. Retrieved from https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/568138_realii_voiennogo_chasu_situatsiya.html [in Ukrainian].

5. Realii voiennoho chasu: sytuatsiia v ekonomitsi ta finansovykh rynkakh Ukrainy [Wartime realities: the situation in the economy and financial markets of Ukraine]. Retrieved from https://lb.ua/blog/bogdan_danylysyn/568138_realii_voiennogo_chasu_situatsiya.html [in Ukrainian].

6. Derzhavnyi tsentr zainiatosti: pid chas viiny rynok pratsi zaznav znachnykh zmin [State Employment Center: During the war, the labor market underwent significant changes]. Retrieved from https://www.dcz.gov.ua/publikaciya/derzhavnyy-centr-zaynyatosti-pid-chas-viyny-rynok- praci-zaznav-znachnyh-zmin [in Ukrainian].

7. Derzhavnyi tsentr zainiatosti: pid chas viiny rynok pratsi zaznav znachnykh zmin [State Employment Center: During the war, the labor market underwent significant changes]. Retrieved from https://www.dcz.gov.ua/publikaciya/derzhavnyy-centr-zaynyatosti-pid-chas-viyny-rynok- praci-zaznav-znachnyh-zmin [in Ukrainian].

8. Derzhavnyi tsentr zainiatosti: pid chas viiny rynok pratsi zaznav znachnykh zmin [State Employment Center: During the war, the labor market underwent significant changes]. Retrieved from https://www.dcz.gov.ua/publikaciya/derzhavnyy-centr-zaynyatosti-pid-chas-viyny-rynok- praci-zaznav-znachnyh-zmin [in Ukrainian].

9. Yerobota: uriad nadast 85 mln hrn mikrohrantiv na start abo rozvytok biznesu cherhovym peremozhtsiam prohramy [Employment: the government will provide UAH 85 million in micro-grants for business start-up or business development to the next winners of the program]. Retrieved from https://me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=0b435039-2418-4515-882e-4e2 [in Ukrainian].

10. Za chas dii voiennoho stanu v mezhakh Derzhavnoi prohramy «Dostupni kredyty 5-79%» vydano 27 776 pilhovykh kredytiv na sumu blyzko 112 mlrd hrn. [During the period of martial law, 27,776 preferential loans in the amount of about UAH 112 billion were issued within the framework of the State Program "Affordable Loans 5-7-9%"]. Retrieved from http://surl.li/icack [in Ukrainian].

11. Instrumenty pidtrymky biznesu u voiennyi chas [Business support tools in wartime]. Retrieved from https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/instrumenty-pidtrymky-biznesu-u- voyennyy-chas-traven-2023 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru