Методико-прикладне забезпечення управління ефективністю - ключовою умовою забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методико-прикладне забезпечення управління ефективністю - ключовою умовою забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання

Панченко В. А.

доктор економічних наук, професор, Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Анотація

Стаття присвячена подальшому розвитку теоретичних та методико- прикладних засад управління економічною безпекою суб'єктів господарювання з позиції збереження високої ефективності господарювання. Відповідно, метою дослідження стало удосконалення методико-прикладних рекомендацій з формування базисних засад управління ефективністю як ключовою умовою забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання. Констатовано, що в сенсі впливу ефективності на безпеку й навпаки важливим аспектом потрібно вважати повноцінну увагу до питань не лише економічної, але й соціальної ефективності бізнесу. У зв'язку зі цим розроблено систему соціально-економічних інтересів підприємства з позиції забезпечення його безпеки, виходячи з головних внутрішніх та зовнішніх стейкхолдерів бізнесу. Визначено параметри ефективного функціонування суб'єкта господарювання у відповідності до результатів, з одного боку, та витрат, з іншого боку, за групами: фінансова, бюджетна, економічна та соціальна ефективність. Відображено взаємозв'язки зміни показників ефекту та ефективності підприємства і напрямки забезпечення їх зростання. Зроблено висновки в контексті якісного управління ефективністю та впливу цих процесів на параметри економічної безпеки суб'єкта господарювання.

Ключові слова: ефективність, соціальна та економічна складові, економічна безпека, суб'єкт господарювання, економіка та управління, потенціал стійкості. управління економічна безпека

Annotation. The article is devoted to the further development of the theoretical and methodological-applied principles of managing the economic security of economic entities from the standpoint of maintaining high economic efficiency. Accordingly, the aim of the study was to improve the methodological and applied recommendations for the formation of the basic principles of efficiency management as a key condition for ensuring the economic security of economic entities.

It was established that in the sense of the effect of efficiency on safety and vice versa, an important aspect should be considered full attention to issues of not only economic, but also social efficiency of business. In this regard, a system of socio-economic interests of the enterprise was developed from the position of ensuring its security, based on the main internal and external stakeholders of the business.

The parameters of the effective functioning of the business entity were determined in accordance with the results, on the one hand, and costs, on the other hand, by groups: financial, budgetary, economic and social efficiency. The interrelationships of changes in indicators of the effect and efficiency of the enterprise and the direction of ensuring their growth are reflected.

Conclusions were made in the context of quality management of efficiency and the impact of these processes on the economic security parameters of the business entity.

The scientific novelty of the research results lies in the further development of the methodological and applied principles of managing the efficiency of economic entities in the context of the formation of prerequisites for guaranteeing a consistently high economic security of economic entities.

The applied value of the research results lies in the identification of the relationships between the changes in the effect and efficiency indicators of the enterprise and the direction of ensuring their growth depending on the type of efficiency (high, medium, low), as well as the ratio of the directions of the change in the efficiency and costs of the enterprise.

Keywords: efficiency, social and economic components, economic security, business entity, economy and management, sustainability potential.

Вступ

Не зважаючи на значну кількість підходів та показників оцінювання ефективності управління підприємством, їх використання на практиці часто здійснюється без науково обґрунтованих норм і програм. Це по-перше. По-друге, управління ефективністю має одне з провідних місць у системі менеджменту економічної безпеки суб'єктів господарювання, коли дозволяє моніторити ситуацію і не опускатися нижче відповідних порогів безпеки, а також формувати т. зв. «запас» економічної та фінансової стійкості, за якого при настанні будь-яких форс-мажорних обставин суб'єкт господарювання все рівно зберігатиме всі необхідні умови й передумови для свого стабільного й надалі ефективного функціонування й розвитку.

Вивчення та аналіз теоретико-методичних і методико-прикладних положень економічного механізму управління підприємствами дозволили сформулювати визначення економічного механізму як системи, що діалектично розвивається, має властиві їй види і форми, методи господарювання, форми управління, інструменти і важелі регулювання та саморегуляції, які визначаються об'єктивними і суб'єктивними умовами певного етапу життєвого циклу розвитку та ефективного управління підприємством. Ядром економічного механізму є діалектична єдність регулювання та саморегуляції. Доведено, що економічний механізм як механізм прояву і як механізм використання діалектично розвивається; для економічної науки і практики найбільш цінним є визначення саме тих елементів економічного механізму - методів, форм, інструментів, важелів ефективного менеджменту, реалізація яких забезпечує стабільний розвиток підприємств в даних умовах. Вважаємо, що сучасні підходи до оцінювання економічної ефективності управління підприємством мають базуватись, в першу чергу, на усвідомленні його структури.

Різні аспекти управління економічною ефективністю досліджуються такими науковцями, як О. Люта та Н. Пігуль, Я. Качмарик, П. Куцик, Р. Лупак, І. Качмарик, Т. Васильців, М. Пасічник та ін.

Різного роду фінансові аспекти, а також фінансово-економічні виклики, ризики і загрози як найбільш критичні перешкоди формування ефективності суб'єктів господарювання досліджувалися О. Лопатинською, М. Денисенком, Д. Попович, Ю. Костенко, І. Доценко, Л. Федуловою та іншими вітчизняними і зарубіжними науковцями.

Однак, невирішеною частиною проблеми сучасного менеджменту залишається більш раціональне методико-прикладне забезпечення управління ефективністю як ключовою умовою забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання.

Метою дослідження є удосконалення методико-прикладних рекомендацій з формування базисних засад управління ефективністю як ключовою умовою забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання.

Результати

В умовах ринкової економіки змінюється місце і роль підприємства в системі соціально- економічних відносин суспільства. Функція розвитку підприємства поширюється і поглиблюється: комерціалізовані підприємства самостійно повинні забезпечувати себе коштами, достатніми для процесу відтворення.

Соціальна функція істотно трансформується, оскільки головна соціальна функція в цих умовах зводиться до забезпечення рівня заробітної плати і доходів працівників у розмірі, достатньому для самостійної реалізації їхніх соціальних потреб і запитів, створення нормальних умов праці і відтворення робочої сили необхідної якості.

Для забезпечення належного рівня соціальної та економічної ефективності управління підприємством слід розуміти, що механічне перенесення західних моделей розвитку на український ґрунт не приносить позитивних результатів, якщо не спирається на економічні інтереси людини, громад, трудових колективів, населення в цілому. Тому в процесі проведення реформ варто виходити з того, що в економічному розвитку існують певні загально цивілізаційні закономірності, але в різних національно-історичних, етнічних, психологічних, природних умовах вони можуть проявлятися по- різному і, як наслідок, призводити до різних результатів.

Соціально-економічний розвиток підприємства в існуючих умовах можна забезпечити лише у тому випадку, якщо вдасться зменшити розрив між інтересами окремих суб'єктів ринку, причетних до підприємства і зацікавлених у його розвитку (табл. 1). Такий підхід створює реальні передумови найбільш вдалого поєднання всіх господарських ресурсів.

Виходячи з нової інституціональної економічної теорії, початок якої покладено Д. Нортом, доцільно розглядати роль трансакційних витрат, культури та ідеології у забезпеченні ефективності підприємства. Всупереч фахівцям, які стверджують необхідність відокремлення економіки від політики, ідеології, культури. Ефективне управління підприємством в значній мірі залежить від ідей, ідеології, міфів, догм, цінностей, культури, що панують у суспільстві, у тому числі на підприємстві.

Для реальної оцінки стану ефективності управління підприємством необхідно мати чіткі і ясні визначення організаційно-правової форми підприємства, доцільності її обрання, а також обрання типу організаційної структури підприємства.

Таблиця 1

Інтереси суб'єктів ринкової діяльності