Видатки бюджету у сприянні розвитку регіону: діяльнісно-логістичний підхід, аналітико-методичне забезпечення

Размещено на http://allbest.ru

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Видатки бюджету у сприянні розвитку регіону: діяльнісно-логістичний підхід, аналітико-методичне забезпечення

Самородов Борис Вадимович проректор з науково-педагогічної роботи,

доктор економічних наук, професор

Половинко Богдан Сергійович аспірант

м. Харків



Анотація

Стаття присвячена встановленню зв'язку між бюджетними видатками та показниками розвитку регіону в аспекті діяльнісно-логістичного підходу для оптимізації їх розподілу з метою відновлення потенціалу та розширення можливостей регіонального розвитку.

Обґрунтовано науково-методичний підхід до оцінки розвитку регіону в аспекті фінансово-бюджетних відносин в контексті діяльнісно-логістичного підходу, що включає ряд послідовних етапів і дозволяє з'ясувати ефективність рішень, які приймаються органами місцевого самоврядування у відношенні до ключових складових регіонального розвитку.

Отримані результати розрахунку часткових показників та часткового інтегрального показника фізичного стану населення та безпеки середовища проживання свідчать про погіршення ситуації в даній сфері протягом досліджуваного періоду.

Встановлено, що позитивний вплив на частковий інтегральний показник фізичного стану населення та безпеки середовища проживання мали наступні часткові показники, зокрема: зростання забезпеченості житлом населення; скорочення абсолютної кількості дітей, що перебувають у дитбудинках.

Крім того, негативний вплив мали такі часткові показники, як підвищення рівня захворюваності населення, зменшення рівня оздоровлення спортивної підготовки та зниження рівня безпеки проживання населення регіону. бюджетний регіональний український

Виокремлено вплив факторів на частковий інтегральний показник стану освіти та соціального середовища, що має тенденцію до зменшення протягом 20182022 рр. внаслідок скорочення рівня освіти та відвідування населенням мистецьких та культурних закладів. Динаміка часткових показників та часткового інтегрального показника майнового стану населення дозволила зробити висновки щодо зростання доходів населення та позитивну динаміку інших негрошових виплат, пільг та субсидій з бюджету, що дозволяє реалізувати таку соціальну стратегію, яка не лише стимулює економіку, але й грає мультиплікативну роль у підтримці економічної динаміки.

Результати розрахунку узагальнюючого інтегрального показника розвитку регіону з визначенням пріоритетів для кожної складової демонструють практично стабільне зростання інтегрального показника розвитку регіону протягом 20182022 рр. (окрім 2021 р.), особливо за рахунок зростання фізичного та майнового потенціалу регіону через масштабну державну підтримку окремих категорій населення, які постраждали через непередбачувані події політичного та соціально-економічного характеру. Встановлено рівні пріоритетів розвитку регіону в аспекті фінансово-бюджетних відносин на основі діяльнісно-логістичного підходу за напрямками, що дозволяє визначити значущість напрямів розвитку Харківського регіону, що фінансуються з бюджету (45% фінансових ресурсів вкладається у фізичний стан населення та забезпечення безпеки середовища проживання, 32% - у стан освіти та соціального середовища, і 2 3% - у майновий стан населення).

Ключові слова: фінансово-бюджетні відносини, регіон, розвиток, видатки, діяльнісно-логістичний підхід, пріоритети регіонального розвитку.



Abstract

Budget expenditures in promoting the development of the region: activity-logistic approach, analytical and methodological support

Samorodov Boris Vadimovich vice-Rector of Scientific and Pedagogical Work, Doctor of Economic Sciences, Professor, Academician of the Academy of Economic Sciences of Ukraine, V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv

Polovynko Bohdan Serhiiovych Postgraduate Student, V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv

This article is dedicated to establishing a connection between budget expenditures and indicators of regional development within the framework of an activity-logistic approach to optimizing their distribution with the goal of restoring potential and expanding opportunities for regional development. The article substantiates a scientific-methodical approach to assessing regional development in the aspect of financial -budgetary relations within the context of an activity-logistic approach, which includes a series of consecutive stages and allows clarifying the effectiveness of decisions made by local government bodies regarding key components of regional development. The obtained results of calculating partial indicators and the partial integral indicator of the physical condition of the population and environmental safety indicate a deterioration in the situation in thi s area during the studied period. It is established that the following partial indicators, in particular, had a positive impact on the partial integral indicator of the physical condition of the population and environmental safety: an increase in the housing provision of the population and a decrease in the absolute number of children residing in children's homes. Additionally, negative impacts were observed, such as an increase in the incidence rate, a decrease in the level of sports training, and a decrease in the safety level of the region's population. The article highlights the impact of factors on the partial integral indicator of the state of education and the social environment, which tends to decrease during 2018-2022 due to a reduction in the level of education and attendance of artistic and cultural institutions by the population. The dynamics of partial indicators and the partial integral indicator of the material well-being of the population allowed conclusions to be drawn about the growth of income and positive dynamics of other non -monetary payments, benefits, and subsidies from the budget, enabling the implementation of a social strategy that not only stimulates the economy but also plays a multiplicative role in supporting economic dynamics. The results of calculating the comprehensive integral indicator of regional development with the determination of priorities for each component demonstrate practically stable growth of the integral indicator of regional development during 2018-2022 (except for 2021), especially due to the growth of the physical and material potential of the region through massive state support for certain categories of the population affected by unforeseen events of a political and socio-economic nature.

Levels of development priorities for the region in the aspect of financial - budgetary relations are established based on an activity-logistic approach by directions, allowing to determine the significance of the development directions of the Kharkiv region financed from the budget (45% of financial resources are invested in the physical condition of the population and environmental safety, 32% - in the state of education and the social environment, and 23% - in the material well-being of the population).

Keywords: financial and budgetary relations, region, development, expenditures, activity-logistic approach, priorities of regional development



Вступ

Постановка проблеми. Дослідження впливу бюджетних видатків на показники розвитку регіону фінансово-бюджетними інструментами дозволяє визначити основні напрями формування його потенціалу за рахунок, в тому числі, розширення можливостей наповнення бюджету в перспективному періоді. Ключовою проблемою, що супроводжує процеси розподілу коштів видаткової частини бюджету, є їх обмеженість, особливо в ситуації скорочення обсягів виробництва, втрати ключових об'єктів інфраструктури, необхідності відновлення стійкості та стимулювання економічного та соціального розвитку регіону. Ця проблема набула особливої актуальності в умовах викликів, які стоять перед країною у соціально-економічних, гуманітарних та політичних сферах і недостатнє врахування можливостей платників податків у формуванні доходів бюджету може призвести до прийняття помилкових управлінських рішень щодо розподілу бюджетних ресурсів та ефективного їх використання для відновлення регіону в умовах кризового стану. Саме тому, актуальність дослідження впливу бюджетних видатків на показники розвитку регіону за напрямами формування його потенціалу фінансово-бюджетними інструментами обґрунтована необхідністю розширення можливостей наповнення бюджету в перспективному періоді.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Роль бюджетних видатків як елементу фінансово-бюджетних відносин в системі забезпечення розвитку регіону досліджувалися в роботах Лібанової Е.М. [1], Александрова І. О. [2], Половян О. В. [2]. Питання встановлення впливу витрат бюджету на динаміку окремих складових інтегрального показника розвитку регіону з метою їх оптимізації та створення передумов для стратегічного розширення потенційних можливостей регіону, підвищення ефективності використання людських ресурсів аналізувалися в роботах Жаліло Я. А. [3], Згуровського М. З. [4], Родченко В.Б. [5] та ін.

Мета статті - встановлення зв'язку між бюджетними видатками та показниками розвитку регіону в аспекті діяльнісно-логістичного підходу для оптимізації їх розподілу з метою відновлення потенціалу та розширення можливостей регіонального розвитку в умовах мінливого середовища.



Виклад основного матеріалу

Дослідження регіону як виробничо-економічної структури потребує застосування сучасного науково-методичного інструментарію аналізу розвитку та оцінювання взаємозв'язків, що виникають в складних ієрархічних системах. Відновлення потенціалу розвитку регіону і забезпечення його стійкості як складної ієрархічної системи виступає багатогранним процесом, що потребує використання широкого спектру формалізованих та неформалізованих методів оцінювання та аналізу на основі системи індикаторів в просторо-часовому розрізі [6, 7]. Від точного та вірного оцінювання рівня соціального та економічного розвитку регіону під впливом фінансово-бюджетних інструментів залежить успішність регулюючих управлінських рішень щодо розподілу обмежених бюджетних коштів в процесі активної поточної діяльності та досягнення стратегічних цілей. На думку дослідників, початковим кроком до встановлення зв'язку між бюджетними видатками та показниками розвитку регіону в аспекті діяльнісно-логістичного підходу є обґрунтування методів, що використовуються для вивчення їх динаміки, якісної оцінки та встановлення причинно-наслідкових зв'язків [7]. За допомогою оцінки діапазону відхилення значень показників соціально-економічного розвитку регіонів відносно їхнього середнього значення на основі коефіцієнту варіації можна [8] перевірити гіпотезу про існування певних розбіжностей між найбільш розвиненими та найбільш проблемними регіонами. У випадку, якщо бракує статистичних даних щодо розвитку регіонів або вона не є достовірною, недостатньою, рекомендується звернутися за допомогою до фахівців та скористатися даними соціологічних опитувань, що може знижувати якість проведеного аналізу. Дозволяє визначити лише загальне значення відхилення, що не в повній мірі окреслює рівень розвитку конкретного регіону та не дозволяє встановити причини відхилень. На відміну від попереднього підходу в роботі [9] пропонується підхід до оцінювання ефективності регіональної політики на основі відношення максимального та мінімального значення показників, що характеризують рівень регіонального розвитку.

Основним недоліком сформованого підходу є включення до розрахунків лише двох регіонів без урахуванням їх загальної кількості, що не дозволяє отримати повну та якісну картину розвитку. Обрані регіони можуть бути неоднорідними і не представляти адекватний зразок для аналізу, особливо якщо вони значно відрізняються за географічним положенням, розміром, економічною структурою тощо.

Системний підхід до аналізу регіонального розвитку реалізований в роботі [10] на основі інтегрального показника основних соціальних та економічних параметрів розвитку регіону дозволяє уникнути вузького уявлення та враховує важливість взаємодії між різними аспектами регіонального розвитку.

Як доводять дослідники [11] для виявлення просторової асиметрії регіонального розвитку в умовах адміністративної реформи та процесів фінансової децентралізації також доцільно проводити з використанням інтегрального показника. Однак, використання лише валового регіонального продукту в якості єдиного показника для оцінювання розвитку регіону також не дозволяє виокремити сильні та слабкі сторони кожного регіону в контексті відновлення власного потенціалу. Аналогічною є природа методики оцінювання бюджетної забезпеченості на основі інтегрального індексу, що за змістом наближається до коефіцієнту варіації і дозволяє визначити ресурси, які доступні для реалізації інфраструктурних, соціальних та економічних проектів [12].

Таким чином, для реалізації поставленої мети дослідження складних ієрархічних систем, до який відноситься регіон як виробничо-економічна, соціальна структура, використовувалися наступні методи: логічного узагальнення, наукової абстракції, синтетичний метод оцінки регіонального розвитку, метод ієрархії та пріоритетів. Запропонований підхід до оцінки розвитку регіону в аспекті фінансово-бюджетних відносин в контексті діяльнісно-логістичного підходу в тому числі дозволяє з'ясувати, наскільки ефективними є рішення органів місцевого самоврядування у відношенні до ключових складових регіонального розвитку, що допоможе створити та реалізувати спеціалізовані програми, спрямовані на відновлення, модернізацію та подальший розвиток інфраструктури регіону з метою включення його в європейський простір, збільшення інвестиційної привабливості регіону та сприяння впровадженню інноваційних технологій та ін. (рис. 1).

Проведемо оцінку розвитку регіону в аспекті фінансово- бюджетних відносин в контексті діяльнісно-логістичного підходу на прикладі Харківської області на основі запропонованого науково-методичного підходу, що реалізується у вигляді послідовних етапів.

I. Створення інформаційного середовища на основі ґрунтовного аналізу існуючих показників розвитку регіону, що дозволило виокремити ключові складові показників, що визначають особливості регіонального розвитку, об'єднані у відповідні групи, їх стандартизація з урахуванням стимулюючого або дестимулюючого впливу на часткові інтегральні показники за сферами життєзабезпечення.

II. Підготовка анкети для проведення експертного опитування. Розроблена анкета, призначена для дослідження важливості чинників, що впливають на розвиток регіону, включає питання, відповідно до яких експертам необхідно відсортувати кожний фактор (показник) залежно від ступеня його важливості для визначення рівня розвитку Харківського регіону. Ранги призначаються наступним чином: 1 - дуже висока важливість; 2 - висока важливість; 3 - середня важливість; 4 - низька важливість; 5 - дуже низька важливість. Крім того, необхідно визначити числовий коефіцієнт важливості для кожного з факторів.



Рис. 1 Методичний підхід до оцінки розвитку регіону в аспекті фінансово-бюджетних відносин: діяльнісно-логістичний підхід

III. Оцінка ступеня узгодженості оцінок експертів зазвичай визначається за допомогою коефіцієнта конкордації Кендела (W). Встановлено, що величина коефіцієнту конкордації становить W=0,73, величина статистики Фрідмана F=40,66. Перевіримо табличне значення критерію х² при рівні значущості 0,05 становить 15,51, що з імовірністю 95% підтверджує існування певної узгодженості думок експертів відносно важливості показників, що формують часткові інтегральні показники за сферами життєзабезпечення розвитку регіону.

IV. Розрахунок вагових коефіцієнтів a_tj на основі їх середньоарифметичного значення дозволив отримати наступну множину значень. Для показників фізичного стану населення та безпеки середовища проживання a_tj= 0,25; 0,13; 0,12; 0,26; 0,24. Для показників стану освіти та соціального середовища a_tj = 0,61; 0,38. Для показників майнового стану населення а^= 0,60; 0,40. Розрахуємо часткові показники та часткові інтегральні показники за сферами життєзабезпечення розвитку регіону . В табл. 1 представлено результати розрахунку часткових показників та часткового інтегрального показника фізичного стану населення та безпеки середовища проживання.

Таблиця 1

Часткові показники та частковий інтегральний показник фізичного стану населення та безпеки середовища проживання регіону

Показники	Роки
	2018	2019	2020	2021	2022
Захворюваність населення	0,03	0,02	0,025	0,04	0,035
Кількість дітей у центрах соціально-психологічної реабілітації та притулках	0,07	0,09	0,13	0,12	0,13
Спорт, відпочинок та оздоровлення дітей	0,11	0,12	0,11	0,09	0,09
Житловий фонд в розрахунку на особу	0,16	0,2	0,22	0,25	0,26
Безпечність простору для життя	0,05	0,11	0,09	0,13	0,06
Частковий інтегральний показник фізичного стану населення та безпеки середовища проживання	0,4	0,57	0,59	0,64	0,62

На основі отриманих значень показників (табл. 1) побудовано відповідні графіки, що демонструють динаміку розрахованих показників (рис. 2). Так, рис. 2 а) демонструє тенденцію до збільшення першого фактору часткового інтегрального показника фізичного стану населення та безпеки середовища проживання, а саме захворюваності населення. Оскільки цей показник негативно впливає на розвиток фізичного стану населення, зменшення його рівня слід розглядати як збільшення захворюваності серед населення.

Динаміку другого фактору часткового інтегрального показника фізичного стану населення та безпеки середовища проживання - кількість дітей у центрах соціально-психологічної реабілітації та притулках, що знаходяться на утриманні у дитбудинках, можна побачити на рис. 2 б).

Рис. 2 Динаміка часткових показників та часткового інтегрального показника фізичного стану населення та безпеки середовища проживання регіону

Подібно до попереднього показника, цей фактор є гальмівником розвитку людського потенціалу. Тому його збільшення його значень свідчить про скорочення кількості дітей, що перебувають у дитбудинках. Аналізуючи рис. 2. в), можна побачити, що рівень оздоровлення та спортивної підготовки має досить негативні тенденції у своїй динаміці. Зокрема, поряд із високими показниками у 2018 та 2019 рр., у наступному періоді спостерігається скорочення даного показника. В 2022 р. рівень оздоровлення та спортивної підготовки не змінився порівняно з попереднім 2021 р. встановлення низького рівня оздоровлення та спортивної підготовки пов'язано з обмеженим обсягом фінансуванням розвитку фізкультури та спорту, зокрема спортивних шкіл, а також оплатою путівок санаторно-курортного оздоровлення для дітей та підлітків. Відповідно до графічних даних, наведених на рис. 2 г) встановлено, що з 2018 р. рівень житлового фонду на одну особу в Харківському регіону почав зростати стабільно. Позитивна динаміка може бути пов'язана зі сильними внутрішніми чинниками сталого соціального розвитку області, такими як розвинута будівельна галузь та виробництво будівельних матеріалів [13]. Щодо рис. 2 д), рівень безпечності простору для життя має досить неоднозначну динаміку, що вказує на коливання рівня безпеки простору, який впливає на життєдіяльність населення що підтверджується дослідженнями [14]. На основі аналізу складових показника фізичного стану населення та безпеки середовища проживання та їх узагальнення, на рис. 2 е) відображено динаміку часткового інтегрального показника фізичного стану населення та безпеки середовища проживання як компоненти оцінки розвитку регіону в аспекті фінансово-бюджетних відносин в контексті діяльнісно- логістичного підходу, що ілюструє загальне значення його складових. Так, виходячи з рис. 2 е) позитивні зміни досліджуваного інтегрального показника нестабільні, а з 2021 р. спостерігається повільні, але негативні тенденції. Порівнюючи особливості динаміки інтегрального показника фізичного стану населення та безпеки середовища проживання з динамікою його часткових показників, можна стверджувати, що факторами, які забезпечують підвищення його рівня є: по-перше, постійне зростання забезпеченості житлом населення; по-друге, скорочення абсолютної кількості дітей, що перебувають у дитбудинках.

У той же час до факторів, які скорочують значення показника фізичного стану населення та безпеки середовища проживання відносяться: рівень захворюваності населення (у дуже значній мірі), а також рівень оздоровлення спортивної підготовки та зниження рівня безпеки проживання населення регіону. Наступним елементом оцінки розвитку Харківського регіону в аспекті фінансово-бюджетних відносин в контексті діяльнісно-логістичного підходу є частковий інтегральний показник стану освіти та соціального середовища (табл. 2). На рис. 3-4 спостерігаємо, що рівень освіти населення та інтерес до культурних подій мають тенденцію до зниження в досліджуваному періоді, в той час як частковий інтегральний показник стану освіти та соціального середовища демонструє певні коливання, з покращенням у 2020 році та зменшенням у 2021 і 2022 рр. Виходячи з даних, які представлені на рис. 3 протягом 2018-2022 рр. можна відзначити поступове зменшення освітнього рівня населення, яке вимірюється за кількістю учнів, студентів та науковців на 10 тис. осіб.

Таблиця 2

Часткові показники та частковий інтегральний показник стану освіти та соціального середовища регіону

Показники	Роки
	2018	2019	2020	2021	2022
Рівень освіти населення	0,62	0,38	0,31	0,16	0,00
Відвідування населенням мистецьких подій та культурних закладів	0,19	0,27	0,38	0,27	0,32
Частковий інтегральний показник стану освіти та соціального середовища S2	0,81	0,65	0,69	0,43	0,32

Ця тенденція в більшій мірі обумовлена демографічною ситуацією, спадом народжуваності, обмеженнями, пов'язаними зі стрімким поширенням захворюваності на COVID-19, призупиненням навчального процесу у багатьох закладах освіти через збройну агресію [14]. Понад 6 млн осіб були змушені залишити територію України через воєнні конфлікти. Станом на кінець вересня 2022 р., 4,18 млн осіб зареєструвалися в європейських країнах для отримання тимчасового притулку або подібних національних програм. Понад 8 млн осіб стали внутрішньо переміщеними особами, при цьому значна кількість залишилася на тимчасово окупованих територіях. За наявними даними, понад 665 тис. студентів і учнів шкіл (16% від загальної кількості) і 25 тис. освітян (6% від загальної кількості) були змушені покинути Україну [15].

Рис. 3 Динаміка часткових показників стану освіти та соціального середовища регіону

Крім того, станом на 25 жовтня 2022 р. в українських університетах навчалося 68 712 іноземців. Загалом в Україні отримують вищу освіту громадяни понад 150 країн світу, найбільше представників надходить з Індії, Марокко, Туркменістану, Азербайджану та Нігерії. З початком повномасштаб - ної війни значна кількість іноземних студентів була змушена покинути Україну, проте більшість з них продовжує навчання дистанційно, і не обов'язково повертається на свою батьківщину, а отримали захист у сусідніх країнах. Так, за даними Міністерства освіти і науки України, в 2023 році спостерігається помітне зменшення кількості студентів і учнів в Україні порівняно з попередніми роками. Зокрема, кількість учнів початкової школи зменшилася на 3,6% за перші два місяці 2023 р. порівняно з аналогічним періодом 2022 р., тоді як кількість учнів середньої школи зменшилася на 2,8% [15].

Динаміка другого фактору часткового інтегрального показника стану освіти та соціального середовища, який вимірює культурний рівень населення за кількістю відвідувань населенням мистецьких подій та культурних закладів, можна також побачити на рис. 3. Аналізуючи динаміку даного показника, помітно, що у період з 2018 по 2020 рр. спостерігалося стійке зростання кількості відвідувачів культурних та мистецьких подій. Але останні два роки досліджуваного періоду характеризуються зменшенням цього показника. Причини цієї ситуації включають скорочення доходів більшості населення, недостатнє фінансування розвитку сфери культури та мистецтва, карантинні обмеження, заборона проведення масових заходів через небезпеку для життя та здоров'я відвідувачів.

На рис. 4 відображено динаміку часткового інтегрального показника стану освіти та соціального середовища, що є ключовим складовим показником оцінки розвитку регіону.

Рис. 4 Динаміка часткового інтегрального показника стану освіти та соціального середовища регіону

Оцінюючи динаміку інтегрального показника стану освіти та соціального середовища протягом досліджуваного періоду спостерігаємо спад у 2019 р., а після певного відновлення в 2020 р., наступає значне щорічне скорочення значень показника. Порівнюючи особливості динаміки інтегрального індексу потенціалу здібностей та знань з динамікою його часткових показників, можна встановити, що до 2006 р. факторами, які сприяли підвищенню цього показника, були постійне зростання рівня освіти населення та невелике збільшення культурного рівня населення, виміряне кількістю відвідувань театрів, музеїв та кінозалів. Проте, починаючи з 2007 р., зменшення кількості учнів, студентів і науковців має негативний вплив на вимірюваний показник освітнього потенціалу, незважаючи на стабільний ріст другого його компонента. Значення часткових показників та часткового інтегрального показника майнового стану населення для Харківського регіону у динаміці за період 2018-2022 рр. наведено в табл. 3. На основі отриманих значень показників з табл. 3 побудовано графіки, що демонструють динаміку рівня доходів населення та інших негрошових доходів на одну особу. Важливо зауважити, що під час розрахунків значення майнового стану населення було відкориговано з урахуванням індексу інфляції. Виходячи з рис. 5, спостерігається постійне зростання доходів населення, особливо помітно за останні 3 роки, коли темпи зростання цих показників були найвищими, хоча в 2022 р. темпи зростання оплати праці та підприємницького доходу уповільнилися через загальну негативну соціально-економічну ситуацію в країні.

Таблиця 3

Часткові показники та частковий інтегральний показник майнового стану населення регіону

Показники	Роки
	2018	2019	2020	2021	2022
Рівень доходів населення	0,24	0,26	0,41	0,51	0,60
Інші негрошові виплати, пільги та субсидії	0,16	0,14	0,23	0,31	0,45
Майновий стан населення S3	0,41	0,43	0,64	0,81	0,91

На рис. 5 представлено динаміку інших негрошових виплат, пільг та субсидій з бюджету, який також відзначається стабільно високими темпами зростання за останні 3 роки.



Рис. 5 Динаміка часткових показників майнового стану населення регіону

Важливо відзначити, що значний обсяг коштів, необхідних для підвищення рівня системи соціальних послуг до європейського рівня, вимагає розробки соціальної стратегії, яка б не лише не стимулювала економіку, але й гратиме мультиплікативну роль у підтримці економічної динаміки. Динаміку часткового інтегрального індексу майнового стану населення як складової оцінки рівня розвитку регіону можна побачити на рис. 6.

Рис. 6 Динаміка часткового інтегрального показника майнового стану населення регіону



Цей графік демонструє стабільне зростання досліджуваного показника. Порівнюючи особливості динаміки часткового інтегрального індексу майнового стану населення з динамікою його окремих складових показників, можна стверджувати, що факторами, які сприяють зростанню рівня цього показника, є одночасне (хоча і нерівномірне) збільшення обох зазначених складових.

V. Розрахунок узагальнюючого інтегрального показника розвитку регіону з визначенням пріоритетів для кожної складової: фізичний стан населення та безпеку середовища проживання, стан освіти та соціального середовища, майновий стан населення. Дані, представлені на рис. 7, демонструють практично стабільне зростання інтегрального показника розвитку регіону протягом 2018-2020 рр.

Рис. 7 Динаміка узагальнюючого інтегрального показника розвитку Харківського регіону

Але варто зауважити, що у 2021 році спостерігалося незначне зниження даного показника на 6,5%. Цей спад можна пояснити негативними соціально- економічними наслідками обмежувальних заходів внаслідок пандемії, скороченням експорту, посилення конкуренції на зовнішніх ринках для продукції гірничо-металургійного комплексу, спад в сільському господарстві, уповільненням темпів економічного відновлення після карантинних обмежень, в наслідок чого загальний рівень життя населення, як в Україні загалом, так і в регіонах, відчутно зменшився. Так, за даними Держкомстату, українська економіка у 2020 р. під впливом пандемії зазнала різке падіння, але з другого кварталу 2021 р. спостерігається стійке відновлення [16]. Однак цей процес відбувається повільніше, ніж передбачали аналітики як в Україні, так і за кордоном. За результатами аналізу регіону Харківського у 2022 р., можна відзначити незначну позитивну тенденцію до підвищення інтегрального показника розвитку регіону за рахунок зростання фізичного та майнового потенціалу регіону через масштабну державну підтримку окремих категорій населення, які постраждали через непередбачувані події політичного та соціально-економічного характеру. Зокрема на підтримку працівників небюджетної сфери, внутрішньо переміщених осіб, багатодітних родин та інших категорій населення в 2022 р. було спрямовано понад 8,0 млрд грн. [16].

Рис. 8 Розподіл пріоритетів розвитку Харківського регіону у 2018-2022 рр.

На рис. 8 наведено розрахунок середньоарифметичного значення пріоритетів розвитку регіону в аспекті фінансово-бюджетних відносин на основі діяльнісно-логістичного підходу.

Важливо відзначити, що значущість напрямів розвитку Харківського регіону, що фінансуються з бюджету, розподілена таким чином: 45% фінансових ресурсів вкладається у фізичний стан населення та забезпечення безпеки середовища проживання, 32% - у стан освіти та соціального середовища, і 23% - у майновий стан населення.



Висновки

Таким чином, отримані результати дослідження зв'язку між бюджетними видатками та показниками розвитку регіону в аспекті діяльнісно-логістичного підходу з урахуванням пріоритетів дозволяє концентрувати зусилля там, де досягнення позитивних структурних зрушень може стати каталізатором для розвитку в суміжних або віддалених галузях та стане додатковим джерелом надходжень до бюджету в перспективному періоді. Це важливо для втілення стратегічних завдань відновлення вітчизняної економіки та сталого розвитку регіонів України. Перспективами подальших розвідок є формування механізму фінансово-бюджетних відносин у забезпеченні розвитку регіону в контексті діяльнісно-логістичного підходу для обґрунтування пріоритетних напрямків розвитку в умовах мінливого середовища. Оптимізація розподілу бюджетних коштів при застосування діяльнісно-логістичних принципів створює передумови для відновлення економіки та дозволить визначити результативність реалізації існуючих бюджетних програм як ключового критерію ефективності розвитку регіону



Література

1. Лібанова Е.М., Хвесика М.А. Соціально-економічний потенціал сталого розвитку України та її регіонів: національна доповідь. К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. 776 с.

2. Александров І. О., Половян О. В., Коновалов О. Ф. Стратегія сталого розвитку регіону: монографія. НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Ноулідж, 2010. 203 с.

3. Жаліло Я. А. Системна криза в Україні: передумови, ризики, шляхи подолання: аналіт. доп. К.: НІСД, 2014. 132 с.

4. Згуровський М. З. Аналіз сталого розвитку - глобальний і регіональний контекст. К.: НТУУ «КПІ», 2010. Ч. 2. Україна в індикаторах сталого розвитку. 2010. 359 с.

5. Rodchenko, V., Rekun, G., Fedoryshyna, L., Roshchin, I., Gazarian, S. The effectiveness of human capital in the context of the digital transformation of the economy: The case of Ukraine Journal of Eastern European and Central Asian ResearchЭта ссылка отключена., 2021, 8(2), Р. 202-213.

6. Сергієнко О.А. Аналітико-прикладний інструментарій розвитку складних ієрархічних систем: моделі оцінювання, аналізу та управління: монографія. Х.: ТОВ «Планета-Прінт», 2020. 460 с.

7. Sergienko O.A., Tatar M.S., Bilotserkivskyi O.B., Baranova V.V.Applied aspects of proactive modeling of innovative-investment processes of complex hierarchical systems: enterprise - region - state. Modern approaches to knowledge management development: Collective monograph. Publisher: Ljubljana School of Business. Trzaska cesta 42, 1000 Ljubljana, Slovenia, 2020. P. 147-161.

8. Про запровадження оцінки міжрегіональної та внутрішньорегіональної диференціації соціально-економічного розвитку регіонів: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 476. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=476-2009- %EF

9. Iammarino, S., Rodriguez-Pose, A., and Storper, M. (2019). Regional inequality in Europe: evidence, theory and policy implications. Journal of economic geography, Vol. 19 (2), 2019/3/1, 273-298.

10. Клебанова Т. С., Трунова Т. Н., Смирнова А. Ю. Алгоритм оцінки и аналізу диспропорцій рівней соціального та економічного розвитку регіонів. Бізнес Інформ. 2011. № 5, Т. 1. С. 34-38.

11. Сторонянська І. З., Беновська Л. Я. Просторові асиметрії економічного розвитку в умовах адміністративно-фінансової децентралізації. Економіка України. 2018. № 2 (675). С. 50-65.

12. Balland, P.A., Boschma, R., Crespo, J., and Rigby, D.L. (2019). Smart specialization policy in the European Union: relatedness, knowledge complexity and regional diversification. Regional Studies, 53(9), 2, 1252-1268.

13. Стратегія розвитку Харківської області на 2021-2027 роки https://kharkivoda.gov.ua/ content/documents/1026/102538/files/%D0%A1%D1%82%D 1 %80%D0%B0%D 1 %82%D0%B5% D0%B3%D 1 %96%D 1 %8F.pdf

14. Рингач Н. О., Власик Л. И. Зміни у структурі смертності в Україні: реальні та прогнозовані. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2022. № 2 (92). С 25-29.

15. Ніколаєв Є., Рій Г., Шемелинець І. Вища освіта в Україні: зміни через війну: аналітичний звіт. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. 94 с.

16. Державна служба статистики України URL: http://www.ukrstat.gov.ua/



References

1. Libanova, E. M., & Khvesyk, M. A. (2014). Sotsialno-ekonomichnyi potentsial staloho rozvytku Ukrainy ta yiyi rehioniv: natsionalna dopovid. [Socio-economic potential of sustainable development of Ukraine and its regions: national report]. Kyiv: DU IEPSP NAN Ukrainy [in Ukrainian].

2. Aleksandrov, I. O., Polovyan, O. V., & Konovalov, O. F. (2010). Stratehiya staloho rozvytku rehionu: monohrafya. [Strategy of sustainable development of the region: a monograph]. Kyiv: NAN Ukrainy, In-t ekonomiky prom-sti. NoUHdzh [in Ukrainian].

3. Zhalilo, Y. A. (2014). Systemna kryza v Ukraini: peredumovy, ryzyky, shliakhy podolannia: analitychna dopovid. [Systemic crisis in Ukraine: preconditions, risks, ways to overcome: analytical supplement]. Kyiv: NISD [in Ukrainian].

4. Zhurovskyi, M. Z. (2010). Analiz staloho rozvytku - hlobalnyi i rehionalnyi kontekst. [Analysis of sustainable development - global and regional context]. Kyiv: NTUU «KPI» [in Ukrainian].

5. Rodchenko, V., Rekun, G., Fedoryshyna, L., Roshchin, I., & Gazarian, S. (2021). The effectiveness of human capital in the context of the digital transformation of the economy: The case of Ukraine Journal of Eastern European and Central Asian Research, 8(2), Р. 202-213. [in English].

6. Serhiienko, O.A. (2020). Analitiko-prykladnyi instrumentarii rozvytku skladnykh iierarkhichnykh system: modeli otsiniuvannia, analizu ta upravlinnia: monohrafiia. Kh.: TOV «Planeta-Print». [in Ukrainian].

7. Sergienko, O.A., Tatar, M.S., Bilotserkivskyi, O.B., & Baranova, V.V. (2020). Applied aspects of proactive modeling of innovative-investment processes of complex hierarchical systems: enterprise - region - state. In Modern approaches to knowledge management development: Collective monograph. Ljubljana School of Business. Trzaska cesta 42, 1000 Ljubljana, Slovenia, p. 147-161. [in English].

8. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro zaprovadzhennia otsinky mizhrehionalnoi ta vnutrishnorehionalnoi dyferentsiatsii sotsialno-ekonomichnoho rozvytku rehioniv [esolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine On introduction of the assessment of inter-regional and intra- regional differentiation of socio-economic development of regions] Retrieved from: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=476-2009- %EF in Ukrainian].

9. Iammarino, S., Rodriguez-Pose, A., & Storper, M. (2019). Regional inequality in Europe: evidence, theory and policy implications. Journal of economic geography, 19(2), 273-298. [in English].

10. Klebanova, T.S., Trunova, T.N., & Smyrnova, A.Yu. (2011). Alhorytm otsinky i analizu dysproportsii rivniv sotsialnoho i ekonomichnoho rozvytku rehioniv. [An algorithm for assessing and analyzing disproportions in the levels of social and economic development of regions] Biznes Inform - Business Inform, 5(1), 34-38. [in Ukrainian].

11. Storianska, I.Z., & Benovska, L.Ya. (2018). Prostorovi asymetrii ekonomichnoho rozvytku v umovakh administratyvno-finansovoi detsentralizatsii. [Spatial Asymmetries of Economic Development in the Context of Administrative and Financial Decentralization] Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 2(675), 50-65. [in Ukrainian].

12. Balland, P.A., Boschma, R., Crespo, J., & Rigby, D.L. (2019). Smart specialization policy in the European Union: relatedness, knowledge complexity and regional diversification. Regional Studies, 53(9), 2, 1252-1268. [in English].

13. Strategy of Development of Kharkiv Region for 2021 -2027. [Kharkiv Region Development Strategy for 2021-2027] Retrieved from https://kharkivoda.gov.ua/content/ documents/1026/102538/files/%D0%A1 %D 1 %82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0% B3%D1%96%D1%8F.pdf [in Ukrainian].

14. Rynhach, N. O., & Vlasyk, L. Y. (2022). Zminy u strukturi smertnosti v Ukraini: realni ta prohnozovani [Changes in the structure of mortality in Ukraine: real and predicted.]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy - Changes in the structure of mortality in Ukraine: real and predicted. Bulletin of Social Hygiene and Health Care Organization of Ukraine, 2(92), 25-29. [in Ukrainian].

15. Nikolaev, Y., Rii, G., & Shemelynec, I. (2023). Vysha osvita v Ukraini: zminy cherez viinu: analitychnyi zvit. Kyiv: Kyivskyi universytet imeni Borisa Hrinchenka.

16. Derzhavna sluzhba statystyky ukrainy [State Statistics Service of Ukraine] Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...