Обгрунтування бізнес проекту створення ІТ-продукту в сфері раціонального поводження з побутовими відходами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обгрунтування бізнес проекту створення ІТ-продукту в сфері раціонального поводження з побутовими відходами

Літвінов Юрій Ігоревим

кандидат технічних наук, доцент кафедри прикладної економіки, підприємництва та публічного управління,

Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

ПРОКОПЧУК Тетяна Русланівна студентка освітньої програми «Управління проєктами», Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

В статті висвітлено проблематику нераціонального поводження з побутовими відходами та обґрунтовано доцільність інформаційного забезпечення проектів їх сортування і утилізації. Проаналізовані теоретичні засади розвитку та реалізації проєктів раціонального поводження з побутовими відходами у країнах ЄС. Проведено аналіз проєктів розробки інформаційного забезпечення та представлено огляд методичних засад ефективних практик поводження з побутовими відходами в екологічно безпечний спосіб та використання вторинних матеріалів, що є ключовими елементами екологічної політики ЄС. Визначені здобутки українських стартапів, розробка яких направлена на створення екосистеми для сортування відходів. Детально розглянуто роль держави у створенні єдиних правил раціонального поводження з побутовими відходами. Продемонстровано розвиток підходів вибору способу вмотивування стейкхолдерів до раціонального поводження побутовими відходами через створення майданчика взаємодії зацікавлених сторін в існуючому середовищі. Запропоновано проєкт розробки мобільного застосунку, як необхідного цифрового середовища вмотивування всіх зацікавлених осіб до сортування сміття. Визначено основні етапи створення проєкту. Обґрунтовано засади щодо формування команди та бюджету проекту. Розроблено заходи забезпечення якості та оцінки ризиків проекту.

Ключові слова: IT-продукт, цифровий майданчик, управління проєктом сортування відходів, вмотивування до сортування відходів , мобільний за стосунок інформаційне забезпечення побутовий утилізація

Abstract LITVINOV Yurii, PROKOPCHUK Tatyana

Keywords: ITproduct, digital platform, waste sorting project management, motivation to sort waste, mobile application

1. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ

В Україні кожного року викидають понад 10 млн тонн сміття, з яких тільки 60% спалюється чи повторно перероблюється. Тобто значна частина цього обсягу беззворотньо втрачається, що негативно впливає на екологічну ситуації регіонів. Низький рівень відповідальності населення за нераціональне поводження з побутовими відходами стає з кожним роком все більшою проблемою для громад та суспільства зокрема. Це слідує з відсутності вмотивованості стейкхолдерів до сортування побутових відходів. Також необхідно відмітити, що в умовах загального тренду до діджиталізації багатьох сфер нашого життя, процес поводження з побутовими відходами знаходиться на досить низькому рівні використання цифрових інструментів. У зв'язку з цим виникає необхідність розвитку проєктів розробки відповідних IT-продуктів, як спосіб вмотивування стейкхолдерів до сортування побутового сміття.

2. АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПУБЛІКАЦІЙ

Раціональне поводження з побутовими відходами є актуальною темою вже впродовж багатьох десятиліть. Інтенсивний розвиток людства безпосередньо впливає на збільшення кількісті відходів яке воно продукує. Управління відходами в екологічно безпечний спосіб і використання вторинних матеріалів, які вони містять, є ключовими елементами екологічної політики ЄС [1]. Ця політика має на меті зробити внесок у циркулярну економіку шляхом вилучення високоякісних ресурсів із відходів, наскільки це можливо. Європейська зелена угода спрямована на сприяння зростанню шляхом переходу до сучасної, ресурсоефективної та конкурентоспроможної економіки [1]. Політика ЄС щодо поводження з відходами спрямована на зменшення впливу відходів на навколишнє середовище та здоров'я, а й на підвищення ефективності використання ресурсів [2]. Гарним прикладом такої політики є Німеччина. У зв'язку з надмірним виробництвом та споживанням ця країна уже в середині-кінці двадцятого століття зіткнулася з необхідністю приймати рішення щодо того, що робити зі сміттям, яке накопичується. Виходом стала Duales System Holding GmbH&Co. KG (DSD). Це оператор подвійної системи «DerGrunePunkt» [3], який слугує площадкою для розділення та попередження утворення відходів у Німеччині з 1991 року. Серед гарних практик Німеччини у 2022 році виділяють зокрема суворіші правила екологічних державних закупівель для федерального уряду, що стосуються витрат протягом життєвого циклу товарів [4]. Цікавим є досвід Польщі як найближчого геополітичного сусіда-члена Європейського Союзу з яким підтримується тісний економічний і політичний зв'язок. За 2022 рік Польща досягла певного прогресу щодо заохочення до роздільного збору побутових відходів. Однак рівень захоронення сміттєзвалищ у Польщі оцінюється в 43%, що значно перевищує середній показник по ЄС (24%). Також є кілька діючих міських сміттєзвалищ, які не відповідають вимогам. Варто зазначити, що наразі Польща опрацьовує проблему сортування та переробки побутового сміття досить комплексно. Гарним прикладом є

MakeGrowLab. MakeGrowLab - біотехноло- гічна компанія, що спеціалізується на великомасштабному вирощуванні компостованих матеріалів, які не містять пластику [5]. Справжнім флагманом у світі сортування, переробки та використання вторинної сировини є Швейцарія. Нова екологічна політика стала поступово вводитися з 1981 року, що призвело до помітного поліпшення екологічної ситуації. Урядом підтримуються бізнес-моделі циклічної економіки, використовуючи переваги встановлених технологічних ноу- хау [6]. В країні існує досить сприятливе середовище для розвитку проєктів, існує багато стартапів спрямованих саме на запобігання утворенню сміття, а також на збереження чистоти повітря, ґрунтових вод тощо. Наприклад Eaternity - компанія з Цюріха, вони вбачають свою місію у наближенні сталого майбутнього харчових продуктів [7].

Для України проблеми охорони навколишнього середовища та здоров'я населення теж актуальні і є приводом для серйозного занепокоєння. Однією з причин виникнення цих проблем є низький рівень утилізації відходів та низкий рівень екологічної самосвідомості [8]. У розрізі досвіду щодо поводження з відходами відставання України від розвинених країн Європи становить кілька десятиліть. За даними Міністерства розвитку громад та територій України в Україні тільки за 2020 рік було утворено понад 54 млн м кубічних побутових відходів, або понад 10 млн тонн, які були захороненні на 6 тис. сміттєзвалищах і полігонах загальною площею майже 9 тис. га [9]. Науковці наголошують, що один з шляхів подолання цих проблем є впровадження попереднього сортування сміття населенням області та впровадження роздільного контейнерного збирання відходів [10, 11].

Але, попри це, Україна наслідує досвід розробки інформаційних інструментів більш успішних країн в питанні сортування та переробки побутових відходів. Гарним прикладом такого наслідування є стартап Ecola [12]. Це технічний стартап, що створює екосистему для сортування відходів. Його ціль полягає у тому, щоб зробити сортування та вивезення сміття на перероблення зручним і доступним для всіх [12]. Важливо

підкреслити, що це не стільки майданчик для комунікації скільки саме фізично працююча система. Ecola надають послуги з фізичного вивезення сміття на замовлення. Наразі стартап обслуговує Київ та найближче передмістя. Не менш успішним прикладом поводження з побутовими відходами є проєкту «Україна без сміття» [13]. Він є соціальним стартапом, основною метою якого є поширення ідей та цінностей сортування та переробки сміття. Вони також позиціонують себе як «Громадська станція сортування», яка є освітньою платформою, що змінює звички людей і формує нові навички. Також прикладом проєктів поводження з побутовими відходами є мобільний застосунок «Сортуй» [14], який створила компанія MacPaw в рамках проекту MacPawLabs. Його метою є спрощення процесу сортування сміття і допомога користувачам у питанні грамотного поводження з відходами. Розробники «Сортуй» вважають, що спрощення процесу сортування відходів для пересічних користувачів може суттєво покращити загальну ситуацію в цьому питанні. У застосунку зібрані рекомендації і правила сортування сміття, також його метою є допомога українцям розвивати корисні еко- звички.

3. ВИДІЛЕННЯ НЕВИРІШЕНИХ РАНІШЕ ЧАСТИН ЗАГАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМИ, КОТРИМ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ ОЗНАЧЕНА СТАТТЯ

Прослідковуючи тенденції розвитку проєктів поводження з побутовими відходами в Україні можна зазначити, що основним центром зосередження зусиль і реалізації проєктів є столиця. Також необхідно зазначити про відсутність комплексного рішення, яке б дозволило створювати нові формати відносин між громадами та бізнесом на тлі покращення процесів поводження з побутовими відходами, при використанні відповідних IT-продуктів.

4. ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ

Метою статті є обґрунтування проєкту створення IT-продукту, що дозволить підвищити ефективність взаємодії та вмотивованість усіх зацікавлених сторін в сфері поводження з побутовими відходами.

5. ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ З ПОВНИМ ОБҐРУНТУВАННЯМ ОТРИМАНИХ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Держава є носієм системності. Суспільство і бізнес мають існувати і взаємодіяти у системі, яку створила держава, впроваджувати свої дії у визначених умовах. Для бізнесу законодавство є зовнішнім чинником на який він не може впливати, а тільки прийняти умови і діяти відповідно. Першочергово треба підкреслити

необхідність системного підходу, адже це буде базою всієї діяльності, умовою її впорядкування, що створить правила гри та зможе в подальшому сприяти утворенню синергії. Запровадження ефективного регулювання на державному рівні може забезпечити фундамент для нарощування потенціалу у сфері сортування та сміттєпереробки вже на найближчі роки. Актуальність теми сортування сміття та його подальшої переробки і повторного використання є порядком денним у світі. Тому необхідно запозичити вже наявний досвід інших країн та адаптувати його під свої унікальні умови. На сьогодні лише з'являються необхідні законопроекти та регуляторні акти, але також існують окремі конкретні програми, що впроваджуються з боку держави, зокрема місцевим

самоврядуванням. Так, наприклад, для створення єдиного плацдарму, Верховна Рада України нещодавно, а саме 20.06.2022, прийняла документ 2320-IX Закон України «Про управління відходами», набрання чинності якого відбудеться 09.07.2023 [15]. Це дозволить забезпечити керування державних програм цим законом, що і виступить певним проявом налагодження системності. Також важливим питанням є проблема фінансування створених і майбутніх державних програм. Але в умовах пандемії коронавірусу та на тепер воєнного стану на передній план вийшли більш пріоритетні потреби у фінансуванні, які мають забезпечити існування державності. Тому доцільно було б залучати до цього напрямку різноманітних приватних

інвесторів, міжнародні фонди, грантові програми інших країн тощо.

Проблема відсутності сталих, чітко визначених правил сортування, відсутність регулювання як такого є наслідком попередньо вказаних проблем системності. Для того щоб щось робити людина має мати чітко визначені стандарти для того щоб їм слідувати. Це також зачіпає і проблему низького рівня інформування населення у питанні сортування та непослідовність загальнодоступної інформації.

Проблема відсутності системи чіткого регулювання діяльності бізнесу пов'язаної з екологічними ініціативами є продовженням проблеми з боку держави та виявляється як відсутність розуміння яким чином корректно буде впроваджувати ту чи іншу ініціативу, відсутність стандартів і норм яким необхідно відповідати і через це кожен представник бізнесу приймає рішення на власний розсуд. Проблема мало обізнаності бізнесу у питанні відновлювальних та перероблених ресурсів теж є доволі актуальною, але вирішується шляхом динамічного розвитку ринку в цілому, впливу нових світових тенденцій, запозичення та адаптація під наявні умови українським бізнесом певних успішних кейсів проєктів.

Ця проблема тісно пов'язана з відсутності очевидного фінансового стимулу до

впровадження екологічних ініціатив та низькою популярністю сучасного

позиціонування себе як дійсно екологічного бізнесу. Тобто як відсутні певні зрозумілі стимули і льготи від держави, так і наявний низький рівень обізнаності або довіри до іміджевих заходів та реального використання вторинної сировини як більш дешевої альтернативи тощо. Але варто зазначити, що ринок не стоїть на місці і певні ініціативи з боку бізнесу створюються і є доволі успішними.

На думку авторів, необхідно розвивати взаємодію рівноцінних учасників системи. Цього можна досягти шляхом створення необхідних умов до підвищення рівня інтеграції та взаємодії різних суб'єктів процесу поводження з відходами, що дозволить зрівняти взаємовпливів між усіма зацікавленими сторонами (рис. 1). Розвиток підходів до вибору способу вмотивування стейкхолдерів до забезпечення сортування побутових відходів базується саме на взаємозв'язку та взаємодії зацікавлених сторін в існуючому середовищі.

Рис. 1. Підвищення рівня інтеграції та взаємодії різних суб'єктів процесу поводження з побутовими відходами

Для вирішення в Україні екологічних проблем накопичення побутових відходів необхідно об'єднати зусилля усіх зацікавлених сторін, а саме органів центральної законодавчої та виконавчої гілок влади, місцевого самоврядування, науковців, соціально-активних громадян та бізнесу, який на сьогодні є невмотивованим до активній участі у проєктвах. На локальному ринку всередині країни і зокрема в місті Дніпро актуальність проблеми сортування та переробки побутових відходів є високою. Необхідним рішенням є створення такого майданчика, де б могли зустрітися ті хто сортує сміття та ті хто зацікавлений у сортованому смітті як у сировині. Таким майданчиком може бути відповідний мобільний застосунок «RCL». Його функціонал буде містити певні можливості, одні з яких це інформація про правила сортування, дізнатися хто займається сортуванням у місті Дніпро і куди можна здати відсортовану сировину. Також буде інформація про час вивезення, маршрут та місце призначення як сортованого так і не сортованого сміття, його подальшу долю, що дозволило б забезпечити лояльність та інформованість користувачів застосунку.

Для проекту з реалізації даного застосунку найдоречніше буде

використовувати інкрементальну модель життєвого циклу, оскільки перш за все має бути створений мінімально життєздатний продукт до якого вже в наступних ітераціях можна буде наростити додатковий функціонал або скорегувати вже існуючий на той момент.

На етапі планування необхідно визначити якомога точніше скоуп, розклад реалізації проєкту, його вартість та ризики, отже розробити попередній естимейт проєкту. Для того щоб це зробити необхідно визначити вимоги до даного проєкту. Для визначення і перевірки вимог зобразимо схему взаємодії

між зацікавленими особами з елементами UML моделюванням. UML діаграма дозволяє відобразити частину функціоналу мобільного застосунку, який буде доступний для кожної групи користувачів на початковому етапі. Для прикладу використано прецедент

«користувач хоче знайти найближчий пункт прийому вторсировини» (рис. 2).

Після визначення вимог до проекту і підтвердження старту робіт, відповідно до розкладу будуть впроваджуватись відповідні фази у ієрархічній структурі робіт, а саме: дизайн, копірайтинг, розробка, подальша підтримка. Усі заплановані роботи мають бути реалізовані у межах створеного розкладу та заданого скоупу.

Рис. 2. Схема взаємодії між зацікавленими особами з елементами UML-діаграми для прецеденту «користувач хоче знайти найближчий пункт прийому вторсировини»

Для формування команди проєкту важливо зважати на типи робіт, які мають бути виконані, компетенції, що необхідні для їх виконання та наявні ресурсні можливості. Базуючись на даній інформації можемо дійти висновку, що для реалізації даного проєкту необхідна команда з п'яти відповідних ролей. В команді повинні бути щонайменше: Kotlindeveloper та Backenddeveloper, які будуть відповідати за технічну складову, тобто за саму розробку мобільного застосунку і його роботу; UI/UX Designer - який здійснюватиме реалізацію дизайну; Project Manager - буде виконувати діяльність з планування, відповідати за процес реалізації проєкту, підготовку документації, підтримку зовнішньої та внутрішньої комунікації, мотивацію, пошук джерел фінансування; маркетолог - буде займатися позиціонуванням і просуванням проекту та розробкою маркетингової стратегії тощо.

Мобільний застосунок буде написаний на мові програмування Kotlin, при забезпеченні підтримки Android версії 10+ та iOS версії 16+. Серверна частина написана на мові програмування JavaScript за допомогою програмної платформи NodeJS та базою даних MongoDB. У застосунок також буде інтегровано GoogleMaps з можливість відмічати місця на карті та геолокація для пошуку місць. Також будуть реалізовані сервіси для реєстрації, форум, зберігання необхідних даних, публікації статей тощо. Впродовж проходження ітерацій буде можливість нарощувати бажаний функціонал. Нижче представлено графічний макет реалізації застосунку. На них відображено брендинг, деякі інтерфейси, деякий можливий функціонал тощо (рис. 3).

Припустимо, що протягом виконання проекту можуть бути певні затримки як з зовнішніх так і з внутрішніх причин, тому закладений таймлайн складає 4 місяці. За умови з'ясування чітких умов, складу робіт тощо, можливо провести більш точні розрахунки. Забезпечення якості проєкту перш за все базується на відповідності пропонованого мобільного застосунку актуальним вимогам, що мають бути чітко прописані на етапі планування та потім оновлюватися у разі необхідності. Вимоги мають контролюватися протягом усього проєкту. Зокрема необхідно приділити окрему увагу контролю якості виконання скоупу проєкту, оскільки виконувалась саме та робота, яка має виконуватись, у відповідному об'ємі.

Бюджет проєкту буде складатися з заробітної плати команди, можливих витрат на придбання ліцензій для користування технічними інструментами та подальшого виведення мобільного застосунку на ринок. Працюючи за договором Time&Material, обґрунтуємо необхідну кількість годин для реалізації вказаних завдань (табл. 1). У представлених рейтах також вже включені можливі витрати на придбання ліцензій та певні ризики.

Таблиця 1.Приклад комерційної пропозиції, що базується на типі договору Time&Material для проєкту «RCL»