Процедура акумулювання та використання інвестицій в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра публічного та міжнародного права

Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана

Процедура акумулювання та використання інвестицій в Україні

Линник Олена Анатоліївна, аспірант

Розкрито процедуру акумулювання та використання інвестицій в Україні.

Суб'єктів інвестиційної діяльності слід визначати згідно з Законом України “Про інвестиційну діяльність ”, відповідно до якого суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. При цьому інвесторами є суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Об'єктами залучення є будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Для того, щоб об'єкт залучення був інвестиційно привабливим для потенційних інвесторів, учасники інвестиційної діяльності повинні запропонувати інвестиційні проекти, які є комплексом заходів (організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових та інженерно-технічних), визначених на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку національної економіки та спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, виробництв, регіонів, виконання яких здійснюється суб'єктами інвестиційної діяльності з використанням цінностей.

Війна однозначно продовжує впливати на показники глобалізації України, а тому наявність на українському інвестиційному ринку компаній з прибутком з РФ демонструє готовність Уряду та Президента України з Радою національної безпеки та оборони відмовлятися від санкцій проти великих компаній, які готові під час війни вкладати кошти в інвестиційні проекти.

Ключові слова: акумулювання інвестицій, публічне управління, нормативно-правове регулювання, управління інвестиціями, інвестиції, арбітраж, спори, медіація, публічний спір, інвестиційний арбітраж, публічні закупівлі, публічне адміністрування.

O.A. Lynnyk The Procedure for Accumulating and Using Investments in Ukraine

The procedure for accumulating and using investments in Ukraine is revealed.

Subjects of investment activity should be determined in accordance with the Law of Ukraine "On Investment Activity", according to which subjects (investors and participants) of investment activity can be citizens and legal entities of Ukraine and foreign countries, as well as the state. At the same time, investors are subjects of investment activity who make decisions about investing their own, borrowed and borrowed property and intellectual values in investment objects. Investors can act as depositors, creditors, buyers, as well as perform the functions of any participant in investment activities.

Participants in investment activity can be citizens and legal entities of Ukraine and other countries, which ensure the implementation of investments as executors of orders or on the basis of an investor's mandate.

The objects of involvement are any property, including fixed assets and working capital in all sectors of the economy, securities, targeted cash deposits, scientific and technical products, intellectual values, other property objects, as well as property rights. In order for the object of attraction to be attractive for investment to potential investors, participants in investment activity must propose investment projects that are a set of measures (organizational-legal, managerial, analytical, financial, and engineering-technical) determined on the basis of the national system of values and tasks of innovation development of the national economy and aimed at the development of certain industries, sectors of the economy, industries, regions, the implementation of which is carried out by subjects of investment activity using values.

The war clearly continues to affect the indicators of the globalization of Ukraine, and therefore the presence of companies with profits from the Russian Federation on the Ukrainian investment market demonstrates the readiness of the Government and the President of Ukraine with the National Security and Defense Council to waive sanctions against large companies that are ready to invest in investment projects during the war.

Keywords: accumulation of investments, public management, legal regulation, investment management, investment, arbitration, disputes, mediation, public dispute, investment arbitration, public procurement, public administration.

Вступ

Постановка проблеми. Прямі іноземні інвестиції є невід'ємною частиною відкритої та ефективної економічної системи і головним каталізатором розвитку. Надходження прямих іноземних інвестицій у національну економіку потребує створення сприятливих умов для акумулювання (залучення) інвестицій, а також формування людських та інституційних можливостей їх реалізації. Щоб забезпечити ефективність інвестиційного процесу, державі необхідно вдосконалювати свою діяльність, орієнтовану на пошук інвестора, налагодження комунікації з ним та освоєння інвестицій тощо. Під механізмом акумулювання (залучення) прямих іноземних інвестицій слід розуміти сукупність елементів, які взаємопов'язані між собою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі питання інвестицій та інвестиційної діяльності в Україні були предметом наукових досліджень І.Б. Юрчик, А.А. Маценко, Л.О. Чернишова, В.В. Сазонової, Т.Г. Венгуренко, В.В. Плахотнюк, Л.М. Борщ та ін.

Виклад основного матеріалу

іноземна інвестиція акумулювання

Основними структурними елементами механізму залучення іноземних інвестицій є:

* суб'єкти інвестиційної діяльності (функціонують під впливом конкретного бізнес-середовища);

* об'єкти залучення;

* інвестиційні проекти;

* форми (механізми) залучення інвестицій [1].

Суб'єктів інвестиційної діяльності слід визначати згідно з Законом України “Про інвестиційну діяльність”, відповідно до якого суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. При цьому інвесторами є суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Об'єктами залучення є будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. Для того, щоб об'єкт залучення був інвестиційно привабливим для потенційних інвесторів, учасники інвестиційної діяльності повинні запропонувати інвестиційні проекти, які є комплексом заходів (організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових та інженерно-технічних), визначених на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку національної економіки та спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, виробництв, регіонів, виконання яких здійснюється суб'єктами інвестиційної діяльності з використанням цінностей.

Якщо демонструвати ці теоретичні концепти на конкретному прикладі, з урахуванням впливу збройної агресії РФ проти України та продемонстрованої залежності великих західних виробників від російського ринку, доволі цікавим інвестиційним проектом є діяльність суб'єкта інвестиційної діяльності Philip Morris International, найбільшого у світі виробника тютюнових виробів, у Львівській області. Ще більш цікавим цей проект робить те, що він реалізується прямо зараз - коли Philip Morris International внесена до списку міжнародних спонсорів війни Національного агентства з питань запобігання корупції.

Незважаючи на російську агресію проти України, Philip Morris International продовжує реалізовувати інвестиційні проекти в Україні та РФ. В Російській Федерації компанія запускає нові продукти та інвестує в рекламу, інновації та модернізацію виробничих потужностей, зокрема в такий об'єкт залучення як одну з найбільших у світі фабрик з виробництва тютюнових виробів у селищі Іжора, Ленінградська область РФ, про що не соромиться повідомляти на власному офіційному сайті [2]. У селищі Підрясному Львівської області України Philip Morris International реалізує інвестиційний проект на 30 мільйонів доларів США з будівництва нової фабрики з виробництва тютюнових виробів. Не дивлячись на власний статус міжнародного спонсора війни, Philip Morris International продовжує сплачувати значні обсяги податків до бюджетів України та РФ, створювати робочі місця в обох державах та навіть надавати благодійну допомогу українцям, що постраждали від війни. Цей приклад демонструє, як успішна міжнародна корпорація з неоднозначною репутацією продовжує бути великим інвестором в Україну, вкладає кошти в об'єкти залучення, створює робочі місця та сплачує податки, у тому числі підтримуючи місцеві інвестиційні проекти громад Львівської області.

Війна однозначно продовжує впливати на показники глобалізації України, а тому наявність на українському інвестиційному ринку компаній з прибутком з РФ демонструє готовність Уряду та Президента України з Радою національної безпеки та оборони відмовлятися від санкцій проти великих компаній, які готові під час війни вкладати кошти в інвестиційні проекти.

На думку Бойка А.О., Боженка В.В., Безрука В.В., форми залучення прямих іноземних інвестицій слід поділяти на корпоративні та договірні. У світовій практиці застосовується декілька механізмів залучення іноземних інвестицій. Будь-який із механізмів міжнародного інвестиційного співробітництва в Україні, за умови високого рівня його ефективності, надає країні та її суб'єктам господарювання низку поточних і перспективних переваг. Світовий досвід засвідчує, що основними механізмами залучення іноземних інвестицій в Україну є:

* запровадження вільних економічних зон;

* створення акціонерних товариств;

* лізинг;

* відкриття транснаціональних компаній;

* організація венчурних підприємств;

* укладання концесії.

Щодо вільних економічних зон (ВЕЗ), варто зазначити, що 09.07.2022 Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” втратив чинність, що призвело до фактичного припинення існування ВЕЗ на території України у стандартному розумінні. Відбувся перехід від концепції ВЕЗ, яка передбачала централізоване надання особливого статусу певній території для провадження там діяльності, до концепції регіонального розвитку та автономії громад у цьому питанні.

У зв'язку із даним переходом, у 2022 році були внесені зміни до Закону України “Про засади державної регіональної політики”. Ці зміни, у першу чергу, обґрунтовані наслідками воєнних дій та завданої економіці регіонів шкоди. Для того, щоб оперативно визначати наступні кроки у відбудові села, селища або міста, відтепер немає необхідності отримувати схвалення центральних органів. Держава та громади діють спільно та відображають єдиний стратегічний курс відбудови у наступних документах:

* Державній стратегії регіонального розвитку України;

* регіональних стратегіях розвитку;

* стратегіях розвитку територіальних громад.

Окремо до документів, що розробляються для відновлення та розвитку регіонів і територій, що постраждали внаслідок збройної агресії проти України, належать:

* план відновлення та розвитку регіонів;

* плани відновлення та розвитку територіальних громад.

Відповідні нововведення необхідно буде досліджувати після їх застосування, оскільки оновлену Державну стратегію регіонального розвитку України наразі не затверджено. При цьому роль держави та іноземних інвесторів у відбудові регіонів залежить від заінтересованості інвесторів у поглибленні співпраці з українськими компаніями.

Актуальним питанням і до російського вторгнення, і особливо наразі, є розвиток венчурного бізнесу, який може стати рушійною силою змін в Україні та допоможе підвищити рівень економічного розвитку до показників європейських держав.

В Україні венчурні фонди створені як інститути спільного інвестування, а саме венчурні фонди. Згідно Законом України “Про інститути спільного інвестування”, венчурним фондом є недиверсифікований інститут спільного інвестування закритого типу, який здійснює розміщення цінних паперів інституту спільного інвестування серед юридичних та фізичних осіб.

На думку Хваль Ю.О., для забезпечення процесу зростання інноваційного потенціалу країни важливим є використання практики венчурного фінансування. До його характерних особливостей відносять можливість отримання значних прибутків, що часто перевищують надходження від традиційних форм інвестування, та високий ступінь ризику втрати вкладених коштів, особливо на початкових етапах проекту. Але попри все має особливу важливість для фірм - початківців, які ще не накопичили достатнього капіталу, однак вже мають значний потенціал зростання. В Україні процес венчурного фінансування знаходиться тільки на початкових стадіях становлення. Для забезпечення його подальшого розвитку значну роль має взяти на себе держава через проведення політики із стимулювання малого та середнього бізнесу та формування правової бази для врегулювання питань в даній сфері. Це, в свою чергу, забезпечить підвищення соціально-економічних показників та рівня конкурентоспроможності країни на світовому рівні [3].

Венчурні фонди, у першу чергу, зосереджують увагу на стартапах як потенційних успішних проектах. Стартапи не мають, як правило, гарантії успіху, який залежить від обсягу та стабільності фінансування та актуальності для споживачів.

Загальний обсяг інвестицій в українські технологічні компанії у 2021 році сягнули $832 млн.

За даними Українського фонду стартапів (USF), у перші місяці війни 99 % компаній потребували фінансової підтримки [4]. Лише через певний час попит на ринку поновився в середньому на 40-50%. Дещо краща ситуація спостерігалась у сфері освіти, де було зафіксовано падіння попиту лише на 10-20%. Наслідки війни відразу відчули венчурні фонди, які мали портфельні компанії, пов'язані з логістикою, фізичними товарами та їх переміщенням. На початку війни лише 24,3% українських стартапів продовжили свою роботу і 16,7% бізнесів мали забезпечення на 3 - 6 місяців. Інші - у більш кризовому становищі, що поставило їх у режим виживання.

ДУ “Інститут економіки та прогнозування” НАН України вперше здійснив опитування стартапів, як найдинамічніших агентів національної інноваційної системи. Отримані результати дозволили визначити типовий портрет засновників стартапів. Отже, більшість із них - це люди віком від 26 до 45 років, що мають вищу освіту, переважно це фахівці зі сфери інформатики та розроблення обчислювальної техніки, інформаційної безпеки, випускники фізико-математичних освітніх програм, системних наук та кібернетики. Близько 60% вітчизняних стартаперів зосереджують свою увагу на ринках країн Європейського союзу та його асоційованих членів, а також Великобританії. Основними споживачами інноваційних продуктів вітчизняних стартапів є клієнти зі США, Японії та Китаю. Менше чверті опитаних стартапів працюють суто на ринку України. Кількість вітчизняних стартапів за останні роки стрімко зростає [5].

За версією видання StartupBlink, найкращими українськими містами для стартапів на початку 2022 року були названі Київ, Одеса, Львів та Харків. У глобальному рейтингу найкращих міст Київ зайняв 93 місце.

Україна посіла 50-те місце в щорічному рейтингу стартап-екосистем Global Startup Ecosystem (GSE) 2022 від аналітичної компанії StartupBlink. Країна опустилася на 16 позицій у порівнянні з 2021 роком, коли зайняла 34 місце. Те, що Україна змогла залишитися у топ-50 під час російського збройного вторгнення, вказує на великий потенціал фінансування стартапів в Україні.

Водночас, на думку GSE, основною причиною успіху України в розвитку технологій StartupBlink називає талановиті кадри. Компанія також попереджає про ризики відтоку талантів з України. Одним із серйозних викликів, з якими може зустрітися українська стартап-екосистема, - це безпрецедентна допомога європейських країн, які дозволяють українцям жити й працювати протягом довгого часу. Ця допомога дуже потрібна під час війни, але залишається сподіватися, що українські таланти повернуться додому, коли війна закінчиться, і відмовляться від релокації до інших країн. У такому випадку українська стартап-екосистема відновить свої позиції та продовжить сталий розвиток, який ознаменував період до російського вторгнення 2022 року.

На думку Баб'ячка та Кульчицького, розвитку ринку стартапів України перешкоджає існуюче законодавство, що не формує ефективну систему можливостей для швидкого розвитку стартап-проєктів. Нераціональна система оподаткування та недосконалість законів щодо підтримки малого та середнього бізнесу гальмують розвиток ринку інновацій та роблять неможливим його відкрите функціонування. Також гальмують розвиток венчурного бізнесу й інші фактори:

* недостатність джерел фінансування інновацій;

* нерозвиненість фондового ринку, брак гарантій для інвесторів венчурного бізнесу;

* нестабільна ситуація в секторі генерування наукових знань;

* недостатня кількість “якісних” проєктів на ринку венчурного інвестування;

* нестача фахівців на ринку венчурного підприємництва; недосконалість системи захисту інтелектуальної власності та відсутність розвиненого інституту комерціалізації інновацій [6].

Відсутність стабільного підключення до Інтернету стало значним викликом для працівників в Україні. Супутниковий інтернету Starlink став ключовим не лише для відсічі збройної агресії, а й для продовження роботи стартапів, у тому числі в період екстрених відключень електроенергії. Таким чином, стартапам вдалося пом'якшити вплив війни та здійснювати свою діяльність шляхом переміщення своїх співробітників і апаратних ресурсів. Фінансування стартапів в умовах воєнного стану відбувається, однозначно, повільно. Іноземні інвестори припинили інвестиції через війну та ризик втрати активів. Однак, незважаючи на потрясіння та невизначеність, такі інвестори, як SMRK VC Fund, український венчурний фонд, орієнтований на ІТ, продовжує інвестувати в українські стартапи, щоб вітчизняна ІТ-сфера розвивалася вперед [7].

Як зауважують у своїх роботах Баб'ячок, Кульчицький, Литвин та Булак, з огляду на військові дії та значні ризики інвестиційної діяльності, важливою є підтримка існуючих стартапів, пошук джерел фінансової допомоги вітчизняній стартап-індустрії. Серед перспектив розвитку вітчизняного ринку венчурного капіталу можна виділити те, що український онлайн-ринок не перенасичений у жодному сегменті. Це дає можливість для українських компаній зайняти вільні ніші та вести успішну конкурентоспроможну діяльність. Тому для розвитку вітчизняної стартап-індустрії необхідна цілеспрямована та ефективна державна підтримка малого підприємництва в інноваційній сфері та у галузі венчурного інвестування за такими напрямками:

* створення системи гарантій та страхування інвестицій;

* ведення державного реєстру структур, які працюють у сфері венчурного інвестування;

* організування системи підготовки управлінських кадрів та менеджерів інноваційної діяльності;

* забезпечення гарантій прав компаній на інтелектуальну власність;

* розроблення ефективних механізмів для формування та використання коштів венчурних фондів;

* створення нормативно-правової бази, яка б регламентувала правові відносини у сфері інвестування, в тому числі у технологічному секторі;

* розроблення процедури допуску на український ринок іноземного капіталу;

* формування методології оцінювання ринкових перспектив комерціалізації науково-технічної продукції в межах реалізації стартапів.

Для того, щоб підтримати українські стартапи, у червні 2022 року Уряд України затвердив постанову № 736 “Про реалізацію експериментального проекту щодо надання на конкурсних засадах фінансової підтримки стартапам”. Постанова передбачає кілька нововведень:

* врегулювання статусу АТ “Національний фонд інвестицій України”, через яке здійснюватиметься розподіл бюджетних коштів стартапам;

* визначення ролі Фонду розвитку інновацій, який визначатиме стартапи, що будуть отримувати допомогу;

* вимоги до стартапів, які можуть брати участь в отриманні фінансової підтримки;

* пріоритет підтримки стартапів у сфері ІТ, у першу чергу резидентів Дія Сіті.

Фінансова підтримка надається для покриття таких витрат, як: заробітна плата найманих працівників; сплата всіх податків та зборів; оплата консультаційних послуг; витрати на обладнання та/або устаткування для виробничих цілей, та/або науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (R&D); вартість просування продукту, маркетингу, підписок.

За інформацією Міністерства цифрової трансформації, яке в останні роки було рушійною силою, яка спрощувала адміністративні та інші процедури для бізнесу та населення, за чотири роки Фонду розвитку інновацій виділив 8,2 млн доларів у вигляді грантів, 352 команди стартапів отримали фінансування, було проведено понад 330 івентів (хакатони, буткемпи, освітні лекції, менторські сесії), 119 стартапів відвідали 23 найбільші технологічні події світу, 199 експертів pro bono долучились до роботи фонду.

З початку російського вторгнення 2022 року Фонд сфокусувався на підтримці проєктів “defense tech” та “deep tech”. Наразі працюють такі програми: підтримка проєктів подвійного призначення та програма інноваційних ваучерів.

У квітні 2023 року на базі Фонду розвитку інновацій почав працювати проект BRAVE1, спрямований на підтримку Збройних сил України під час російського вторгнення. За два місяці діяльності BRAVE1 отримав понад 320 розробок, 138 пройшли військову експертизу. Видано перші сім грантів для “defense tech” проектів. Після 24 лютого 2022 року 33 українські стартапи отримали гранти і лише три стартапи призупинили свою діяльність [8].

Список використаних джерел

1. Бойко А.О. Боженко В.В. Безрук В.В. Механізм залучення іноземних інвестицій. Економіка та управління національним господарством. 2018. URL: https://www.econ.vernadskyjournals.in.Ua/journals/2018/29_68_6/6.pdf.

2. Сайт Акціонерного товариства “Філіп Морріс Іжора”. URL: https://www.pmi.com/markets/rus- sia/ru/about-us/factories.

3. Ткаченко Т.П. Розвиток венчурного фінансування інноваційної діяльності в Україні. Сучасні проблеми економіки та підприємництво. Вип. 10. 2012. URL: http://sb-keip.kpi.ua/article/down- load/60216/56013.

4. Результати опитування стартап-екосистеми України. 2022. URL: https://usf.com.ua/startup-voice- rezultati-opituvannya-startap-ekosistemi-ukraini/.

5. Інформація ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». URL: http://ief.org.ua/docs/?paged=31.

6. Кульчицький І.І., Баб'ячок Р.І. Основні тенденції розвитку стартапів в Україні. URL: https://www.civic-synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/Osnovni-tendentsiyi-rozvytku-startapiv-v- Ukrayini-1-1.pdf

7. Інформація Глобал Дата. URL: https://www.globaldata.com/data-insights/technology/ukraine-war- crisis-in-tech-startup-industry/.

8. Інформація Мінцифри. URL: https://t.me/mintsyfra/4297.

References:

1. Boiko A.O. Bozhenko V.V. Bezruk V.V. Mekhanizm zaluchennia inozemnykh investytsii. Ekonomika ta upravlinnia natsionalnym hospodarstvom. 2018. URL: https://www.econ.vernadskyjournals.in.ua/jour- nals/2018/29_68_6/6.pdf.

2. Sait Aktsionernoho tovarystva “Filip Morris Izhora”. URL: https://www.pmi.com/markets/rus- sia/ru/about-us/factories.

3. Tkachenko T.P. Rozvytok venchurnoho finansuvannia innovatsiinoi diialnosti v Ukraini. Suchasni

problemy ekonomiky ta pidpryiemnytstvo. Vyp. 10. 2012. URL: http://sb-keip.kpi.ua/article/down-load/60216/56013.

4. Rezultaty opytuvannia startap-ekosystemy Ukrainy. 2022. URL: https://usf.com.ua/startup-voice-re- zultati-opituvannya-startap-ekosistemi-ukraini/.

5. Informatsiia DU “Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy”. URL: http://ief.org.ua/docs/?paged=31.

6. Kulchytskyi I.I., Bab'iachok R.I. Osnovni tendentsii rozvytku startapiv v Ukraini. URL: https://www.civic-synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/Osnovni-tendentsiyi-rozvytku-startapiv-v- Ukrayini-1-1.pdf.

7. Informatsiia Hlobal Data. URL: https://www.globaldata.com/data-insights/technology/ukraine-war- crisis-in-tech-startup-industry/.

8. Informatsiia Mintsyfry. URL: https://t.me/mintsyfra/4297.

Размещено на Allbest.ru