Компаративний аналіз ефективності підприємництва в туризмі та сільському господарстві як стратегічних галузях економічного розвитку регіону

Kubiniy N., Ph.D. of Econ. Sci., Professor at the Department of Economics and Entrepreneurship Uzhhorod National University

Вступ та постановка проблеми

Формування регіональних та національних конкурентних переваг значною мірою обумовлено впливом підприємницької діяльності, котра виконує роль каталізатора економічного розвитку. В той же час, конкурентоспроможність окремого підприємницького гравця визначається широким колом факторів, від державної підтримки бізнесу, ділового та інвестиційного клімату в країні й регіоні, інноваційної політики держави та функціонування національної й регіональної систем до вибору суб'єктом господарювання моделі управління, адекватності його стратегічних намірів стратегічним цілям регіону та держави. Дія всіх чинників відображається у рівні конкурентоспроможності бізнесу, одним з маркерів якої є його ефективність. Ефективність має широке коло вимірів, але в даному дослідженні ефективність - це показник, що відображає співставлення ефектів, результатів діяльності в різні періоди часу. Вважаємо важливим відмітити, що класичний показник ефективності, що показує прибутковість підприємницької діяльності, неможливо застосувати в даній публікації, через відсутність статистичної інформації по регіону відносно витрат та прибутку від туристичної діяльності. Це обумовило доцільність визначення ефективності за допомогою показника динамічного ряду, тобто темпів зростання кількості туристів за визначений період та, відповідно, темпів зростання кількості продукції сільського виробництва.

Стратегічний контролінг ефективності, елементом якого є аналіз, - це завдання як менеджменту окремого ділового гравця, так й територіальної громади, регіону, національного управління, що пояснюється наступним: ефективність сама по собі є економічною метою господарської діяльності; підвищення ефективності надає можливість бізнесу, регіону, національній економіці спрямувати ресурси на розвиток, інноваційну діяльність, інвестувати в людський капітал; регулювати ціну й застосовувати методи цінової конкуренції, що є складовими стратегічного управління конкурентоспроможністю всіх рівнів економіки.

Ефективність в даному контексті, крім аналізу динаміки обсягів наданих послуг або реалізованої продукції, залучає увагу менеджменту та аналітиків до стратегічного потенціалу розвитку, дозволяє впровадити стратегію фокусування на витратах, що, в свою чергу, сприяє економії ресурсів, збереженню навколишнього середовища, бережливого ставлення до ресурсів, що не відновлюються.

Все це обумовлює значимість дослідження ефективності бізнесу в туризмі та сільському господарстві Закарпатської області: вказані види діяльності визначені як стратегічні, забезпечують поповнення місцевих, регіонального та національного бюджетів, формування ринку праці, збільшенню валового регіонального продукту. Вказані галузі так саме дозволяють розвиватися територіальним громадам, їх економічному потенціалу, можливостям вирішення не тільки економічних, але й соціальних завдань.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблематика ефективності діяльності суб'єктів господарювання у сфері туризму й сільського господарства та дослідження її впливу на розвиток самого бізнесу, територіальної громади, регіону й національної економіки знаходиться в центрі уваги науковців та практиків. Так, Булкін С., досліджуючи аграрний бізнес, доводить, що «сутність ефективності виробництва відображає широкий комплекс умов функціонування продуктивних сил і виробничих відносин, які у сукупності забезпечують процес розширеного відтворення» [3]. Головко Р. проводить дослідження впливу кооперації на результати діяльності невеликих агропромислових підприємств на основі висновку про те, що вони «не можуть здійснювати інтенсивне високотехнологічне виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, забезпечувати сервісне обслуговування засобів виробництва, а тому потребують об'єднання зусиль на кооперативних засадах» [4]. Академік Амосов [1] обґрунтовує шляхи підвищення ефективності та конкурентоспроможності аграрного підприємництва. Ільчук М. та ін. досліджують шляхи диверсифікації «підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки України у повоєнний період» [6] як один з факторів підвищення ефекту від операційної активності. Відповідно, фахівці у сфері туризму вивчають проблеми та шляхи підвищення його результативності. Прикладом є дослідження Титаренко Л. та Рябокінь Є., котрі декларують, що, «підприємницька діяльність в сфері туризму характеризується рядом особливостей, які необхідно враховувати під час розробки пропозицій щодо розвитку туристичного бізнесу» [11]. Умови глобалізації та розвиток туризму досліджують Білозубенко В. та ін. [2].

Невирішені раніше частини загальної проблеми. Разом з тим, порівняння ефективності сільського господарства та туризму як стратегічних видів діяльності сучасна наукова спільнота обходить увагою. Відсутні результати компаративного аналізу впливу викликів навколишнього середовища на стан розвитку туризму та сільського господарства. Відсутні наукові та практичні твердження про потенціал розвитку туристичного підприємництва. Все це актуалізує тему даної статті.

Результати дослідження

Джерело: [12, с. 326]

Як свідчать дані табл. 1, в Закарпатті спостерігається зменшення кількості суб'єктів підприємницької діяльності у 2020 році у порівнянні з попередніми роками. Кількість фізичних осіб - підприємців зменшилася з 54 тис. у 2015 році до 43 тис. у 2020. Разом з тим, кількість юридичних осіб зросла з 6,1 тис. одиниць до 6,7 тис. Причини скорочення ділової активності в Закарпатті в даному досліджені поєднані у три групи:

1. Відсутність стратегічного управління розвитком регіону, незважаючи на наявність прийнятої Стратегії [10] та окреслення завдань з її реалізації.

2. Недооцінка значення підтримки видів діяльності в регіоні, що мають стратегічний характер та відповідно підприємницької діяльності в цих галузях.

3. Відсутність знань та навичок управління розвитком та конкурентоспроможністю підприємницькими гравцями в умовах турбулентності, кризових явищ та невизначеності майбутнього.

Проведення компаративного аналізу туризму та сільського господарства за допомогою критерію ефективності дозволяє здійснити ретроспективний огляд розвитку підприємництва в цих сферах, котрі визначені як стратегічні й обумовлюють побудову стратегічних конкурентних переваг як самих гравців, так і територіальних громад, де вони функціонують, регіону або національної економіки.

Внаслідок відсутності статистичної інформації про прибуток, витрати в обох галузях економіки, для досягнення цілі даної публікації в якості ефективності визначені темпи росту абсолютних показників, що характеризують обсяги наданих послуг або реалізованої продукції. Обрання темпів зростання як показника ефективності визначено також наступним:

- можливість порівняння, що є умовою якісної аналітики;

- наявність статистичних даних в джерелах державної та регіональної статистики;

- тенденція, що оцінюється за допомогою індексу зростання, показує певний результат бізнесу та характеризує апріорі заданий критерій ефекту підприємницької діяльності.

Дані про тренд кількості туристів в Закарпатській області представлені в табл. 2. За даними табл. 2. кількість туристів, що мандрували організовано, збільшилася з 11 тис. у 2015 році до 15 тис. у 2020 році. Разом з тим, скорочення показника 2020 року пояснюється пандемією COVID-19 короно вірусом та обмеженістю туристичних можливостей. Порівняння темпів росту надання послуг туристам та обсягів продукції сільського господарства буде наведено на рис. 1.

Крім цього, доцільно вирішити проблему статистичного спостереження, що підтверджується думкою інших науковців, котрі стверджують, «що на сьогодні подібні ототожнення не зовсім припустимі, оскільки швидкими темпами розвивається міжнародний (зовнішній), іноземний, внутрішній, пригодницький, круїзний, екологічний, культурно-пізнавальний та інші види туризму. Тому доцільно було б відносити статистичні показники туризму до окремої групи, тобто розробити та впровадити адекватну систему показників статистичного обліку туристичної діяльності як в межах національної економіки, так і в розрізі територіальних одиниць - регіональних показників» [9].

Стосовно підприємництва в галузі сільського господарства, ефектом обрано обсяг продукції, а ефективністю - темпи зростання обсягів продукції аграрного господарства. Індекси продукції запропоновані в табл. 3.

Порівняння індексів обсягів продукції та послуг наведено на рис. 1.

Як свідчать дані рис. 1, зростання обсягів наданих послуг в туризмі у 2019 році у порівнянні з попереднім роком складає 110,6%, а у 2020 - практично у двічі менше. Ситуація в сільському господарстві також свідчить, що у 2020 році індекс обсягів наданих послуг нижче за індекс 2019 року.

Разом з тим, якщо порівнювати обсяги послуг у 2019 році з 2015 роком, побачимо, що темп зростання як показник ефективності туризму значно вище за ефективність сільського господарства

Відомо, що 2020 рік приніс ризики пандемії, що безумовно вплинуло на масштаб наданих послуг та обсяги виробництва підприємництва в Закарпатті. Темп зростання обсягів у туризмі у 2020 році у порівняні з 2015 значно нижче, ніж у 2019 році у порівнянні з тим же періодом часу.

Таблиця 2

Кількість туристів, обслугованих туроператорами та турагентами, за видами туризму в Закарпатській області

1. Амосов О.Ю. Фермерство як форма підприємництва в аграрній сфері. Економіка АПК. 2008. №8. С. 4-6.

2. Білозубенко В.С., Корнєєв М.В., Горб К.М. Розвиток туристичної інфраструктури країни в умовах глобалізації туризму. Ефективна економіка. 2018. №10.

3. Булкін С. Сучасний стан та перспективи діяльності сільськогосподарських підприємств. Агросвіт. 2020. №9. С. 131-136.

4. Головко Р. Кооперація виробничо-господарської діяльності фермерських господарств. Інвестиції: практика та досвід. 2019. №19. С. 34-38.

5. Господарський кодекс України. Верховна Рада України.

6. Ільчук М., Нікітченко С., Ситник О., Павленко В. Диверсифікація підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки України у повоєнний період. Економіка АПК. 2023. Том 30. №4. С. 25-35.

7. Кубіній Н. Інтенціальна економіка та її кредо. Актуальні питання економіки, обліку, фінансів та управління персоналом: збірник тез міжнародної науково-практичної конференції (17-18 квітня 2019 р.). Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2019. С. 273-275.

8. Кубіній Н.Ю. Філософський бекгроунд імовірності як категорії інтенціальної економіки. Науковий вісник Ужгородського університету. Сер.: Економіка. 2021. Вип. 1 (57). С. 48-53.

9. Полюга В. Аспекти статистичного вивчення стану туристичної галузі регіону. Регіональна економіка. 2001. №2. С. 176-180.

10. Регіональна стратегія розвитку Закарпатської області на період 2021-2027 років.

11. Титаренко Л., Рябокінь Є. Підприємництво у сфері туризму в умовах глобальних трансформацій. Ефективна економіка. 2021. №9.

12. Щорічник Закарпаття 2021. Ужгород, 2022. 490 с.

References

1. Amosov O.Iu. (2008) Fermerstvo yak forma pidpryiemnytstva v ahrarnii sfer [Farming as a form of entrepreneurship in the agricultural sphere]. Ekonomika APK, no. 8, pp. 4-6.

2. Bilozubenko V.S., Kornieiev M.V., Horb K.M. (2018) Rozvytok turystychnoi infrastruktury krainy v umovakh hlobalizatsii turyzmu [Development of the country's tourist infrastructure in the conditions of globalization of tourism]. Efektyvna ekonomika, no. 10.

3. Bulkin S. (2020) Suchasnyi stan ta perspektyvy diialnosti silskohospodarskykh pidpryiemstv [Current state and prospects of agricultural enterprises]. Ahrosvit, no. 9, pp. 131-136.

4. Holovko R. (2019) Kooperatsiia vyrobnycho-hospodarskoi diialnosti fermerskykh hospodarstv [Cooperation of production and economic activity of farms]. Investytsii:praktyka ta dosvid, no. 19, pp. 34-38.

5. Hospodarskyi kodeks Ukrainy [Economic Code of Ukraine]. Verkhovna Rada Ukrainy.

6. Ilchuk M., Nikitchenko S., Sytnyk O., Pavlenko V. (2023) Dyversyfikatsiia pidpryiemnytskoi diialnosti v ahrarnomu sektori eko- nomiky Ukrainy u povoiennyi period [Diversification of entrepreneurial activity in the agrarian sector of the economy of Ukraine in the post-war period]. Ekonomika APK, vol. 30, no. 4, pp. 25-35.

7. Kubinii N. (2019) Intentsialna ekonomika ta yii kredo [Intentional economy and its credo]. Aktualnipytannia ekonomiky, obliku, finansiv ta upravlinniapersonalom: zbirnyk tez mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (April 17-18, 2019). Uzhhorod: Vyd-vo UzhNU «Hoverla», pp. 273-275.

8. Kubinii N.Iu. (2021) Filosofskyi bekhround imovirnosti yak katehorii intentsialnoi ekonomiky [Philosophical background of probability as a category of intentional economy]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Ser.: Ekonomika, vol. 1 (57), pp. 48-53.

9. Poliuha V. (2001) Aspekty statystychnoho vyvchennia stanu turystychnoi haluzi rehionu [Aspects of statistical study of the state of the tourism industry in the region] Rehionalna ekonomika, no. 2, pp. 176-180.

10. Rehionalna stratehiia rozvytku Zakarpatskoi oblasti na period 2021-2027 rokiv [Regional development strategy of the Transcarpa- thian region for the period 2021-2027].

11. Tytarenko L., Riabokin Ye. (2021) Pidpryiemnytstvo u sferi turyzmu v umovakh hlobalnykh transformatsii [Entrepreneurship in the field of tourism in the conditions of global transformations]. Efektyvna ekonomika, no. 9.

12. Zakarpattia Yearbook 2021 (2022). Uzhhorod, 490 p.

Размещено на Allbest.Ru