Підвищення рівня економічної безпеки підприємств в умовах військового стану

Размещено на http://www.allbest.ru

Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка

Підвищення рівня економічної безпеки підприємств в умовах військового стану

Буткевич Оксана Вікторівна кандидат економічних наук, доцент кафедри математики та методики її навчання

Анотація

Стаття присвячена дослідженню актуальних питань щодо особливостей управління економічною безпекою підприємств в умовах воєнного стану. Досліджено поняття воєнного стану, вивчено декомпозицію законодавчо-регламентованого визначення цього поняття. Уточнено сутність поняття безпека з врахуванням аспектів, прийнятних до застосування в умовах воєнного стану. У статті представлені результати досліджень з проблематики особливостей забезпечення економічної безпеки фінансових інституцій в умовах воєнної агресії росії проти України. На основі аналізу останній досліджень і публікацій встановлено, що незважаючи на достатньо широке опрацювання генезису сутності економічної безпеки та її складових, дослідження економічної безпеки на різних економічних рівнях, а також виокремлення особливостей забезпечення економічної безпеки підприємств різних видів діяльності, особливості забезпечення економічної безпеки у фінансовому секторі економіки є порівняно малодослідженим проблемним полем. Аналіз наукової літератури, у якій представлена значна кількість підходів до визначення сутності поняття “економічна безпека підприємства” дає можливість виокремити інтегральний, ресурсний і цільовий підходи. Виокремлено пасивний та активний компонент економічної безпеки. Доведено, що в умовах воєнного стану управління безпекою зводиться до прийняття своєчасних управлінських рішень щодо вибору та реалізації дій, здатних звести до мінімуму негативний вплив факторів небезпеки, або навіть перетворити його на нові можливості. Вивчено особливості невизначеності та ризику, що проявляються значно інтенсивніше в умовах воєнному стану. Обґрунтовано застосування адаптаційних методик управління для мінімізації впливу негативних чинників на функціонування суб'єктів підприємницької діяльності. Встановлено необхідність дослідження в умовах воєнного часу слабких сигналів внутрішнього та зовнішнього середовища ведення підприємницької діяльності, а також здійснення на основі їхнього аналізу антисипативного управління для досягнення високого рівня функціонування суб'єкта підприємницької діяльності в умовах воєнного стану з метою забезпечення адекватного управління безпекою підприємницької діяльності.

Ключові слова: воєнний стан, безпека, підприємницька діяльність, невизначеність, ризик, адаптація, управління безпекою, антисипативне управління економічна безпека воєнний

Butkevych Oksana Viktorivna PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Mathematics and Methods of its Teaching, Central Ukrainian State University named after Volodymyr Vynnychenko, Kropyvnytskyi,

INCREASE IN THE LEVEL OF ECONOMIC SECURITY OF

ENTERPRISES UNDER THE CONDITIONS OF MARITAL STATE

Abstract

The article is devoted to the study of current issues regarding the peculiarities of managing the economic security of enterprises in the conditions of martial law. The concept of martial law was studied, the decomposition of the legislative and regulatory definition of this concept was studied. The essence of the concept of security is specified, taking into account the aspects acceptable for use in the conditions of martial law. The article presents the results of research on the issues of the peculiarities of ensuring the economic security of financial institutions in the conditions of Russia's military aggression against Ukraine. On the basis of the analysis of the latest research and publications, it was established that despite a sufficiently broad study of the genesis of the essence of economic security and its components, the study of economic security at different economic levels, as well as the identification of the features of ensuring the economic security of enterprises of various types of activity, the features of ensuring economic security in the financial sector economics is a relatively understudied problem field. The analysis of the scientific literature, which presents a significant number of approaches to defining the essence of the concept of "economic security of the enterprise", makes it possible to single out integral, resource and target approaches. The passive and active components of economic security are distinguished. It is proven that in the conditions of martial law, security management is reduced to making timely management decisions regarding the selection and implementation of actions capable of minimizing the negative impact of danger factors, or even turning it into new opportunities. The peculiarities of uncertainty and risk, which manifest themselves much more intensively in the conditions of martial law, have been studied. The application of adaptive management techniques to minimize the impact of negative factors on the functioning of business entities is substantiated. Modern conditions have been identified that do not contribute to the security of entrepreneurs, measures to prevent threats from the external and internal environment are difficult to predict, and accordingly the process of confronting destabilizing factors that disrupt normal production and other activities is complicated, and the need to manage this complex phenomenon arises. The necessity of research in wartime conditions of weak signals of the internal and external environment of business activity was established, as well as the implementation of anticipatory management based on their analysis to achieve a high level of functioning of the subject of business activity in conditions of martial law in order to ensure adequate management of the security of business activity.

Keywords: martial law, security, entrepreneurial activity, uncertainty, risk, adaptation, security management, anticipatory management.

Постановка проблеми. Сучасні умови воєнного стану є надзвичайно складним етапом розвитку української економіки, що зумовлюють нові реалії функціонування як країни в цілому, так і окремих суб'єктів господарювання зокрема. Комплекс загроз зовнішнього і внутрішнього характеру актуалізує проблему трансформації системи управління, яка б сприяла забезпеченню розроблення та імплементації інструментів швидкого реагування на турбулентні зміни зовнішнього середовища. Слід також зазначити, що в умовах військової агресії росії проти України на перший план вийшла проблема забезпечення національної безпеки. Забезпечення національної безпеки є багатогранним явищем, яке пронизує всі аспекти сьогодення. Однією з важливих складових системи національної безпеки є, безумовно, економічна безпека держави, яка є підґрунтям формування захисту національних інтересів. Відповідно до цього, зростає роль ефективного управління економічною діяльністю як на рівні держави, такі і на рівні галузей або окремих суб'єктів господарювання. Однією з найважливіших складових економіки будь-якої держави є фінансовий сектор, який відіграє ключову роль у фінансуванні суб'єктів господарювання реального сектору економіки, забезпеченні посередництва між державними органами управління, комерційними і некомерційними організаціями, населенням, наданні інших послуг фінансового характеру. Ефективне і безперебійне функціонування інституцій фінансового сектору економіки забезпечує реалізацію важливих інтересів держави, комерційних підприємств, громадських організацій і населення. Відповідно до цього питання забезпечення економічної безпеки фінансових інституцій в умовах воєнного стану набуває високої актуальності.

В умовах воєнного стану слово «безпека» асоціюється, здебільшого, із виживанням загалом. Велика кількість суб'єктів підприємницької діяльності працює у зміненому режимі праці, а невизначеність та постійна зміна на деяких територіях умов функціонування несуть нові небезпеки та ризики. Тому попри трагічні виклики сьогодення важливо змістити акценти в управлінні безпекою на захист та адаптацію суб'єктів підприємницької діяльності до функціонування в цих екстремальних умовах.

Якщо економіка країни опирається на потужну базу підприємців, здатних успішно добиватися поставлених цілей, то є надія, що хоча б частина економічних потреб суспільства буде задовольнятися своєчасно і повною мірою. Ведення підприємницької діяльності є запорукою того, що державний бюджет буде наповнюватися, а підприємці зберігатимуть свою платоспроможність. Отже розвиток економічних процесів в країні, яка знаходиться у стані війни залежить від стратегічного напряму підтримки підприємницької діяльності, а питання безпеки бізнесу під час воєнного стану є актуальним, як ніколи, зважаючи на той факт, що правильне управління безпекою підприємницької діяльності беззаперечно створює основу для забезпечення відродження економіки країни в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика економічної безпеки є предметом дослідження багатьох українських вчених. Гарькава В.Ф., Єлізаров О.В. та Радченко О.В., Іличок Б.І. та Малиновський Ю.В., Петреман Т.В. і Дубич К.В., Скорук О.В., Тиха О.І. та ін., акцент у своїх дослідженнях робили на розгляд забезпечення економічної безпеки на рівні держави і регіонів. Ряд дослідник основний фокус уваги зосереджували на виокремленні галузевих особливостей забезпечення економічної безпеки. Загалом, можна відзначити достатній рівень зацікавленості проблематикою економічної безпеки в наукових колах. Особливо це стосується досліджень генезису сутності економічної безпеки та її складових, а також особливостей забезпечення економічної безпеки підприємства. Особливості забезпечення економічної безпеки у фінансовому секторі економіки є порівняно малодослідженим проблемним полем. Серед останніх досліджень і публікацій у цьому напрямі можна відмітити праці таких дослідників, як Кондрацька Н.М. і Любовська М.М., Сапрун Г.Г., Лазарєва А.П., які сфокусовані на дослідженні економічної безпеки банківського сектору економіки в цілому і банківських установ зокрема. Проблематика ж виокремлення специфічних особливостей забезпечення економічної безпеки фінансових інституцій відноситься до маловивчених, а отже потребує більш грунтовних досліджень, особливо зважаючи на суспільно-трансформаційні реалії сьогодення.

Мета статті. Мета статті полягає у виокремленні особливостей забезпечення економічної безпеки підприємств в умовах військового стану.

Виклад основного матеріалу. Однією з основних складових національної безпеки є, безумовно, соціально-економічна її складова - економічна безпека. Економічна безпека є не лише підґрунтям зростання економіки держави, а й основою її суспільного розвитку. А в контексті розгортання широкомасштабних воєнних дій на території України, воєнно- політична роль України набула нового значення у формуванні загальноєвропейської системи безпеки

У широкому контексті під економічною безпекою розуміють комплекс організаційно-економічних заходів, які є підґрунтям забезпечення стійкості суб'єкта господарювання до впливу несприятливих чинників зовнішнього та/або внутрішнього характеру, здатності до самовідтворення, а також можливості задоволення інтересів широкого кола зацікавлених сторін. Економічна безпека є поліструктурним поняттям, яке характеризує безпеку соціально-економічних систем різних рівнів ієрархії, таких, як світове господарство, національна економіка, галузь чи сектор національної економіки, комерційна або некомерційна організаційна структура.

Для розуміння концептуальних основ безпеки підприємницької діяльності в умовах воєнного стану визначимо основні терміни, що використовується в нашому дослідженні - «воєнний стан», «безпека», «безпека підприємницької діяльності» та «адаптивність».

Спочатку розглянемо, що мається на увазі під поняттям «воєнний стан». В законодавчих документах визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень [1].

З вищенаведеного слідує, що суб'єкт підприємницької діяльності діє в тому правовому-фіскальному режимі, що сформовано нормативно-правовими документами, прийнятими як раніше, так і безпосередньо під час дії воєнного стану в державі. Нормативно-правові основи визначають основні засади організації підприємництва, обігу фінансових ресурсів, а також права та обов'язки як самого суб'єкта господарювання, так і всіх його контрагентів. Також такими документами встановлюються особливості ведення підприємницької діяльності, які і визначають важливі напрями управління її безпекою, а саме адміністративний контроль, економіко-фінансові умови оподаткування та кредитування, можливість отримання державної підтримки тощо.

Саме в умовах воєнного стану одним із найбільш пріоритетних завдань діяльності підприємства стає забезпечення безпеки, що Так, у своєму трактаті «Про суспільний договір» Ж. Руссо наголошував, що найважливішою турботою держави є турбота про самозбереження і безпеку. У той час поняття «безпека» означало «стан, ситуацію спокою, що з'являється в результаті відсутності реальної небезпеки, а також наявність матеріальної організаційної структури, яка сприяє створенню та підтриманню даної ситуації» [2]. У сучасній науковій літературі з'явились різні дефініції безпеки, і проаналізувавши їх, можна сформувати загальне уявлення про поняття «безпека». Зокрема, новим тлумачним словником української мови безпека визначається як стан, коли кому-небудь або чому-небудь ніщо не загрожує [3].

Водночас, такі визначення, цілком прийнятні для мирного часу, вступають в протиріччя з визначенням поняття «воєнний час», умовою введення якого є не просто потенційна, а реальна поява небезпеки. Адже, в умовах воєнного стану очевидним є факт наявності великої кількості загроз та ризиків у веденні підприємницької діяльності.

В такому контексті варто дещо переглянути визначення сутності поняття «безпека», акцентувавши увагу на окремих аспектах цього феномену.

Так, з аксіологічного погляду розглядає безпеку А. Поздняков: «Безпека - захищеність від завдання значущої шкоди» [7]. Г. Ситник доходить висновку, що безпека - це забезпечення всім громадянам держави належних умов для їхньої самореалізації, захист їхнього життя, свободи, власності від посягань будь-якої окремої людини, організації, суспільства чи держави [9].

Певною мірою можна погодитись з твердженням О. Герасімової, що безпека - це такий стан суб'єкта, при якому ймовірність зміни властивих цьому суб'єкту якостей та параметрів його зовнішнього середовища незначна, менше певного інтервалу [8].

Часто безпеку пов'язують з терміном ризик. Так, у низці нормативних документів наводиться наступне визначення цього терміну: «Безпека - відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з можливістю завдання будь- якої шкоди для життя, здоров'я та майна громадян, а також для навколишнього природного середовища». В. Франчук безпеку розглядає як відсутність недопустимого ризику, пов'язаного з можливістю спричинення шкоди та/або нанесення збитку [7].

С. Пономарьов, як і І. Плохой, зазначають, що загальне поняття безпеки полягає у відсутності неприпустимого ризику, пов'язаного із можливістю заподіяння будь-якої шкоди життю, здоров'ю та майну громадян, навколишньому природному середовищу, в реалізації комплексу заходів; у використанні людських і матеріальних ресурсів, які призначені для запобігання такої шкоди; у захищеності населення, об'єктів довкілля, суспільного і державного майна від небезпеки при надзвичайних ситуаціях; у безпечній експлуатації обладнання, споруд, механізмів, що усуває загрозу для життя, здоров'я та інтересів людини, навколишнього середовища та об'єктів господарювання [9].

Заслуговує на увагу позиція деяких авторів [4], що під безпекою варто розуміти умови, в яких перебуває складна система, коли дія зовнішніх факторів і внутрішніх чинників не призводить до процесів, що вважаються негативними по відношенню до даної складної системи у відповідності до наявних, на даному етапі, потреб, знань та уявлень.

Не дивлячись на відмінності між наведеними вище визначеннями, в них чітко простежується зміщення акценту в трактуванні поняття «безпека» з відсутності небезпеки як такої, або чинників, які її зумовлюють, на здатність їх подолати з мінімальною шкодою для даного об'єкту. Тобто, в умовах воєнного часу при визначенні поняття «безпека» йде мова не про стан системи, коли відсутня небезпека, а скоріше про стан системи, за якого мінімізовані її наслідки.

Отже, на наш погляд, в феномені безпеки суб'єкта підприємницької діяльності можна виділити пасивний та активний компоненти. Пасивний компонент передбачає відсутність окремих умов (переважно, зовнішніх), що зумовлюють появу небезпеки для його функціонування. Сама відсутність таких умов вже є запорукою безпеки. Натомість, коли склалися умови, що зумовлюють появу такої небезпеки, безпека суб'єкта підприємницької діяльності забезпечується її активним компонентом - тобто діями управлінської підсистеми, спрямованими на мінімізацію наслідків впливу небезпечних факторів.

Ситуація абсолютної безпеки, коли жодна з умов середовища не несе небезпеки для суб'єкта підприємницької діяльності (абсолютне домінування пасивного компонента безпеки) і відсутня потреба в активних діях по мінімізації наслідків впливу факторів (відсутня потреба в пасивному компоненті безпеки), є утопічною.

В звичайних умовах пасивний компонент безпеки суб'єкта підприємницької діяльності може сполучатися з активним компонентом в певних пропорціях. Водночас, в умовах воєнного стану виключного значення набуває активний компонент забезпечення безпеки.

Тобто, в умовах воєнного часу вкрай важливо забезпечити прийняття дій управлінської підсистеми, здатних звести до мінімуму негативний вплив факторів небезпеки, або навіть перетворити його на нові можливості. А управління безпекою зводиться до прийняття своєчасних управлінських рішень щодо вибору та реалізації таких дій.

Ситуація ускладнюється тим, що управлінські рішення під час дії воєнного стану приймаються в умовах найбільш яскраво вираженої

невизначеності та високого ризику та спрямовуються на його мінімізацію.

Зазвичай, невизначеність виступає необхідною умовою функціонування та породжує ризик в прийнятті рішень. Тому більш точним є визначення, згідно з яким ризик розуміється як можливість несприятливого результату в умовах невизначеності [8].

В умовах воєнного стану складність класифікації невизначеностей пояснюється багатогранністю причин та факторів їх виникнення, динамічними змінами зовнішнього середовища, складністю та неоднорідністю умов функціонування в цілому. При цьому, управління безпекою, з огляду на те, що його основним завданням є мінімізація наслідків впливу негативних факторів, набуває переважно адаптаційного характеру.

Вітчизняні вчені-економісти Т. Ландіна та М. Будник [10] розпочали використовувати термін «адаптація підприємств», коли виникла гостра необхідність у розробці механізму управління, який би відповідав усім вимогам мінливого зовнішнього середовища. Т. Ландіна вперше у сучасній вітчизняній економічній науці розробила класифікацію проблем адаптації та здійснила спробу розробки адаптаційних механізмів організаційно- виробничих систем.

Адаптація підприємства до негативного впливу зовнішнього середовища припускає внесення значного числа змін у діяльність підприємства; кількість, характер, масштаб змін і ресурси, необхідні для підтримки цих змін, при значній інтенсивності впливу факторів зовнішнього середовища можуть бути дуже різноманітні. У цьому випадку визначення характеру всіх змін, внесених у діяльність підприємства, їхня локалізація, взаємозв'язок і, головне, організація контролю за внесенням змін перетворюються в громіздку і трудомістку роботу.

Т. Хайман вперше виділив три аспекти адаптації, як властивості ефективної організації:

соціальна адаптація - здатність враховувати зміни зовнішнього середовища та зміни внутрішнього соціального середовища при плануванні та прийнятті управлінських рішень;

науково-технічна адаптація - вимоги та використання досягнень науково-технічного прогресу в сфері нових технологій, організації та методів управління, підготовки кадрів тощо;

адміністративна адаптація - відповідність організаційних форм та методів управління потребам процесу і системі управління, що характеризується стилем управління, автономністю підрозділів, ступенем делегування відповідальності [10].

В умовах воєнного стану всі три аспекти є актуальними, але основною рекомендацією для суб'єктів підприємницької діяльності є застосовування

адаптаційної моделі виживання. Основними характеристиками такої моделі є:

пошук шляхів зменшення витрат виробництва за умови збереження якості як продукції так і виконуваних робіт та послуг, що надаються;

оптимізація чисельності робітників підприємства за умови збереження трудового потенціалу;

розрахунок на отримання державної допомоги за умови доцільності її використання тощо.

Отже орієнтиром управління безпекою підприємницької діяльності в умовах воєнного стану може стати модель процесу виживання та формалізована в ньому мета, заснована на постійному моніторингу значень всіх параметрів системи та реагування на їх зміну. У даному випадку під адаптацією розуміється така реакція системи на зміну умов діяльності, яка протидіє можливому зниженню якості її функціонування.

У процесі адаптації підприємницької діяльності до умов зовнішнього середовища виділяють дві складові:

адаптивну реакцію - це зміна стратегічних цілей підприємницької діяльності чи способів досягнення цих цілей, що істотно впливають на взаємини суб'єкта підприємницької діяльності з зовнішнім середовищем;

процес адаптації - це внесення змін у функціонування внутрішніх систем і діяльність підрозділів, що супроводжують адаптивну реакцію.

Здатність суб'єкта підприємницької діяльності організовувати процес адаптації за рахунок реалізації заходів, направлених на протидію несприятливим впливам і загрозам залежить від правильного вибору адаптивної реакції на невизначеність зовнішнього середовища.

Адаптація в ході управління безпекою підприємницької діяльності до умов невизначеності повинна здійснюватися у кількох напрямах:

фільтрація управлінських дій відповідно до невизначеності загроз безпеці підприємницької діяльності;

виявлення ризиків, що дозволяє ідентифікувати потенційні небезпеки і небажані випадки, усвідомити їх наслідки;

встановлення причин виникнення ризиків підприємницької діяльності та розробка реакційних заходів для нейтралізації негативних наслідків.

Першим напрямом адаптації є фільтрація управлінських дій відповідно до невизначеності загроз. В умовах воєнного стану, джерелом загроз є зовнішнє середовище і адаптувати до їх впливу потрібно саме внутрішні особливості самого суб'єкта підприємницької діяльності.

Другим напрямом є процес виявлення ризиків, що дозволяє ідентифікувати потенційні небезпеки і небажані випадки, усвідомити їх наслідки. Базовими інструментами для реалізації цього напряму є інструменти управління ризиками.

Зрозуміло, що таке управління повинно ґрунтуватися на усвідомленні об'єктивного існування чинників та загроз, здатних спричинити погіршення економічних результатів у поточному та перспективному періодах. Отже, третім напрямом є виявлення змін середовища на початкових етапах, так званих слабких сигналів, що дозволило б отримати більший проміжок часу на прийняття відповідних управлінських рішень.

При управлінні подоланням наслідків кризової ситуації ключовим моментом є те, що чим довший час затримки прийняття управлінського рішення, тим менше вдасться використати отримані шляхом прогнозування можливості. Тому результативність випереджувального типу управління визначатиметься рівнем збитку, який залежатиме від співвідношень значень часу горизонту прогнозування, часу затримки прийняття управлінських рішень та часом, який необхідний для адекватної реакції з метою подолання наслідків впливу небезпеки.

Набуває важливості застосування антисипативного управління підприємницькою діяльністю. В науковій літературі [8] під антисипативним управлінням розуміють цілеспрямовану управлінську діяльність, що передбачає завчасне визначення потенційних змін зовнішнього і внутрішнього середовищ на засадах виявлення слабких сигналів та формування на цій основі багатоваріантного сценарію, який відображає сукупність найвірогідніших шляхів розвитку можливих подій та комплекс адекватних їм альтернативних заходів, з метою прийняття оптимального управлінського рішення, спрямованого на подолання загроз чи використання можливостей умов функціонування.

Таке управління є різновидом стратегічного управління з необхідністю врахування навіть слабких сигналів щодо небезпеки. В залежності від рівня нестабільності середовища функціонування для прийняття управлінських рішень можуть використовуватися методи стратегічного управління на основі передбачення змін, або методи управління на основі гнучких екстрених рішень [8].

Важливим в процесі здійснення антисипативного управління безпекою підприємницької діяльності є налагодження роботи в методологічному та організаційному ракурсах. Методологічний ракурс передбачає чітке визначення часових меж прийняття управлінських рішень, а також формування системи методів збору та аналізу інформації у внутрішньому та зовнішньому середовищах щодо виявлення слабких сигналів про небезпеку.

Організаційний ракурс базується на формуванні відповідної адаптаційної структури, яка дозволить оптимізувати процес передачі інформації про слабкі сигнали про небезпеку середовища до управлінського працівника з метою їхнього подальшого опрацювання.

Завдяки використанню антисипативного управління управлінці мають змогу розпізнати зміни внутрішнього та зовнішнього середовищ шляхом дослідження слабких сигналів про небезпеку. Такі сигнали можуть свідчити про виникнення у майбутньому дестабілізуючих чинників, тому їхнє дослідження стане основою для інформаційного забезпечення процесу уникнення або захисту від впливу цих чинників чи мінімізації наслідків впливу у випадку настання. У зв'язку з цим до переваг використання антисипативного управління в умовах воєнного стану з метою стабілізації рівня безпеки підприємницької діяльності можна віднести:

зниження рівня невизначеності середовища функціонування на основі розпізнавання та оброблення усіх ранніх, нечітких інформаційних ознак виникнення потенційних змін, що дозволяє розширити коло можливостей умов діяльності підприємства;

збільшення можливостей «виграшу у часі» управлінців за рахунок виникнення значного лагу між першими ознаками прояву потенційного явища та його конкретним реальним впливом, що забезпечує формування виважених та обґрунтованих управлінських рішень щодо випередження змін умов діяльності;

створення сприятливих умов для різновекторного розвитку підприємства та його економічного розвитку загалом.

В умовах воєнного стану важливими є не лише дії на рівні окремих суб'єктів підприємницької діяльності, але й комплексні дії на рівні держави, спрямовані на підвищення адаптивності бізнесових структур та мінімізацію ризиків.

Спираючись на досвід Ізраїлю, що тривалий час знаходиться в стані перманентного військового конфлікту з оточуючими його ворожими арабськими державами, можна дійти висновку, що дієвим в таких умовах є системно-орієнтований підхід, який характеризує особливості підтримки державою підприємницької діяльності. Крім того, основним принципом ведення підприємницької діяльності в цій країні є ризикованість та орієнтація не на втрати, а на нові здобутки [10].

Від початку повномасштабної війни українські компанії активно користуються програмою підтримки з релокації бізнесу, яку координує Міністерство економіки України. З квітня ДП «Прозорро. Продажі» з ініціативи Мінекономіки, за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та національного проекту з розвитку підприємництва та експорту «Дія. Бізнес» запустили платформу цифрової взаємодії для допомоги з релокації бізнесу.

Інструментом управління безпекою підприємницької діяльності в умовах воєнного стану може стати ІТ-платформа LIGA360. Використання такої системи дає змогу отримувати автоматичні сповіщення про зміни в партнерів й конкурентів, здійснювати моніторинг та аналіз правового поля, забезпечувати захист майна компанії.

З метою уникнення рейдерського захоплення в якості інструменту для захисту майна підприємця доцільно застосовувати сервіс SMS-Маяк, який дозволяє здійснювати контроль за нерухомістю шляхом миттєвого отримування сигналів про зміни в Реєстрі речових прав і таким чином вчасно зупинити незаконні дії.

Отже, лише комплекс дій антисипативного управління окремого суб'єкту підприємницької діяльності та держави дозволять сформувати належний рівень безпеки як здатності протистояти дестабілізуючим чинникам зовнішнього середовища.

Зважаючи на те, що практика виявлення слабких сигналів є запозиченою з досвіду корпорацій, які працюють в Європі та Сполучених Штатах Америки, існує проблема адаптації їхніх методів до вітчизняних особливостей ведення господарської діяльності. У зв'язку з цим виникає потреба розроблення інструментарію виявлення та дослідження слабких сигналів у середовищі функціонування підприємств в Україні з врахуванням іноземного досвіду, а також формування основ здійснення антисипативного управління з використанням існуючого управлінського потенціалу.

Висновки

В сучасних умовах, які не сприяють захищеності підприємців, заходи по запобіганню загроз з боку зовнішнього та внутрішнього середовища є складно прогнозованими, а відповідно ускладнюється процес протистояння дестабілізуючим факторам, що порушують нормальну виробничу та іншу діяльність, постає необхідність управління цим складним явищем.

Таким чином, встановлено необхідність дослідження в умовах воєнного часу слабких сигналів внутрішнього та зовнішнього середовища ведення підприємницької діяльності, а також здійснення на основі їхнього аналізу антисипативного управління для досягнення високого рівня функціонування суб'єкта підприємницької діяльності в умовах воєнного стану з метою забезпечення адекватного управління безпекою підприємницької діяльності. Перспективою подальших досліджень має стати пошук ефективного інструментарію виявлення та дослідження слабких сигналів у середовищі підприємницької діяльності з врахуванням іноземного досвіду поводження та адаптації управління до умов воєнного стану.

Література

Гладка Л. І.,. Ковальова М. В, Домащенко М. О. Управління прибутком в сучасних умовах. Економіка і регіон : Наук. Вісник Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка. 2012. № 1(32). С. 195-198.

Попович Д. В., Славчаник О. Р. Удосконалення системи управління прибутком як умова ефективного функціонування підприємств. Молодий вчений. 2018. № 2. С. 746 - 749.

Воронкова Т. Є., Безпалько Н. Ю. Шляхи підвищення прибутковості підприємства в умовах нестабільного середовища. Інвестиції: практика та досвід. Київ, 2016. № 19. С. 42-44.

Боднарюк В. А. Концептуальні підходи до управління прибутком торговельних підприємств. Науковий вісник НЛТУ України. 2012. № 22.4. С. 169-175.

Денисенко Л. О., Кучерявенко Ю. О. Шляхи поліпшення процесу управління прибутком на підприємстві. Вісник КНУТД. 2014. №1. С. 145-153.

Савіна С. С., Гиренко Ю. В. Управління прибутком в системі фінансового менеджмента підприємства. Східна Європа: Економіка, Бізнес та Управління. 2018. Вип. 6. С.321-324.

Мірошниченко О. Ю., Корконос Ю. В. Механізм управління прибутком вітчизняних підприємств. Бізнес Інформ. 2014. № 5. C. 280-285

Ткаченко Є. Ю. Сучасні підходи до управління прибутком промислового підприємства. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2015. № 47. С. 270-276.

Мельник Г. С., Нестерук А. А. Теоретичні засади розробки механізму управління Формуванням прибутку підприємства. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. №4. С.458-462.

Скалюк Р. В. Економічний механізм управління фінансовими результатами промислових підприємств: теоретичні основи забезпечення, функціонування. Економічний вісник Донбасу. 2011. № 2(24). С. 86-93.

References

Hladka L. I.,. Kovalova M. V, Domashchenko M. O. (2012). Upravlinnia prybutkom v suchasnykh umovakh [Profit management in modern conditions]. Ekonomika i rehion : Nauk. Visnyk Poltavskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu im. Yu. Kondratiuka - Science Bulletin of the Poltava National Technical University named after Y. Kondratyuk. № 1(32). S. 195-198 [in Ukrainian].

Popovych D. V., Slavchanyk O. R. (2018). Udoskonalennia systemy upravlinnia prybutkom yak umova efektyvnoho funktsio-nuvannia pidpryiemstv [Improving the profit management system as a condition for the effective functioning of enterprises]. Molodyi vchenyi - A young scientist. № 2. S. 746 - 749 [in Ukrainian].

Voronkova T. Ye., Bezpalko N. Yu. (2016). Shliakhy pidvyshchennia prybutkovosti pidpryiemstva v umovakh nestabilnoho seredovyshcha [Ways to increase the company's profitability in an unstable environment]. Investytsii: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience. Kyiv. № 19. S. 42-44 [in Ukrainian].

Bodnariuk V. A. (2012). Kontseptualni pidkhody do upravlinnia prybutkom torhovelnykh pidpryiemstv [Conceptual approaches to profit management of trading enterprises]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy - Scientific bulletin of NLTU of Ukraine. № 22.4. S. 169-175 [in Ukrainian].

Denysenko L. O., Kucheriavenko Yu. O. (2014). Shliakhy polipshennia protsesu upravlinnia prybutkom na pidpryiemstvi [Ways to increase the company's profitability in an unstable environment]. Visnyk KNUTD - Bulletin of KNUTD. №1. S. 145-153 [in Ukrainian].

Savina S. S., Hyrenko Yu. V. (2018). Upravlinnia prybutkom v systemi finansovoho menedzhmenta pidpryiemstva [Profit management in the financial management system of the enterprise]. Skhidna Yevropa: Ekonomika, Biznes ta Upravlinnia - Eastern Europe: Economics, Business and Management. Vyp. 6. S. 321-324 [in Ukrainian].

Miroshnychenko O. Yu., Korkonos Yu. V. (2014). Mekhanizm upravlinnia prybutkom vitchyznianykh pidpryiemstv [Mechanism of profit management of domestic enterprises]. Biznes In-form - Business Inform. № 5. C. 280-285 [in Ukrainian].

Tkachenko Ye. Yu. (2015). Suchasni pidkhody do upravlinnia prybutkom promyslovoho pidpryiemstva [Modern approaches to the management of the profit of an industrial enterprise]. Humanitarnyi visnyk ZDIA - Humanitarian Bulletin ZDIA. № 47. S. 270-276.

Melnyk H. S., Nesteruk A. A. (2016). Teoretychni zasady rozrobky mekhanizmu upravlinnia Formuvanniam prybutku pidpryiemstva [Theoretical foundations of the development of the mechanism of management of the formation of the profit of the enterprise]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky - Global and national economic problems. №4. S.458-462 [in Ukrainian].

Skaliuk R. V. (2011). Ekonomichnyi mekhanizm upravlinnia finansovymy rezultatamy promyslovykh pidpryiemstv: teorety-chni osnovy zabezpechennia, funktsionuvannia [The economic mechanism of managing the financial results of industrial enterprises: theoretical foundations of provision, functioning]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of Donbass. № 2(24). S. 86-93 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru