Публічне управління активізацією інноваційної діяльності підприємств з метою посилення національної безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ АКТИВІЗАЦІЄЮ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ З МЕТОЮ ПОСИЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Вербицька Галина Любомирівна

кандидат економічних наук, доцент,

докторант кафедри адміністративного

та фінансового менеджменту

Анотація

інновація національний безпека публічний

Метою статті є науково-практичне обґрунтування ролі інновацій у забезпеченні національної безпеки України та окресленні ключових напрямків удосконалення публічного управління щодо активізації вітчизняними підприємствами інноваційної діяльності. У дослідженні використано наукові методи індукції та дедукції, аналізу та синтезу, порівняння. Результати дослідження показали, що забезпечення належного рівня національної безпеки є неможливим без постійного втілення в життя нових технологій та інновацій. В розвинутих країнах саме інновації є основним рушієм економіки держави, без них неможливо забезпечити якісну воєнну, інформаційну, продовольчу, екологічну, соціальну безпеки тощо. Обґрунтовано, що перед Україною після війни постає завдання сформувати національну безпеку на основі інноваційної економіки, розробити механізми публічного управління щодо активізації інноваційної діяльності підприємств, починаючи від оборонного сектору, розвитку новітніх технологій та закінчуючи модернізацією діючих підприємств в усіх галузях господарства. Уточнено поняття «публічне управління» та «державне управління», шляхом визначення притаманних кожному з них відмінностей. Подано авторське трактування поняття «публічне управління інноваційною діяльністю». Доведено ефективність децентралізації, як механізму публічного управління інноваційною діяльністю, на прикладі формування інноваційної політики органами публічного управління Львівщини. Встановлено, що активна розбудова інноваційної інфраструктури Львівщини позитивно відображається на динаміці експорту, який торік зріс на 3,2% в порівнянні з 2021 роком, в той час як загальний експорт України у 2022 році зменшився на 35,1%. Аналіз публічного управління активізацією інноваційної діяльності вітчизняних підприємств спрямованих на впровадження інновацій четвертої промислової революції Індустрія 4.0 показав їх пріоритетну підтримку з боку держави. Проте результати проведених досліджень виявили, що впровадження високотехнологічних інновацій йде повільними темпами через недостатність фінансових ресурсів у підприємств, високими відсотковими ставками за банківськими кредитами, недостатній рівень державних замовлень. Тому існує потреба у розвитку можливостей вітчизняних підприємств у пошуку інвесторів за кордоном.

Ключові слова: національна безпека, публічне управління, інноваційна діяльність, підприємства, інновації.

Abstract

Verbytska Halyna Liubomyrivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, doctoral student of the Department of administrative and financial management, National University "Lviv Polytechnic"

PUBLIC MANAGEMENT OF INTENSIFICATION OF INNOVATION ACTIVITY OF ENTERPRISES IN ORDER TO STRENGTHEN NATIONAL SECURITY OF UKRAINE

The purpose of the article is to provide a scientific and practical substantiation of the role of innovations in ensuring the national security of Ukraine and to identify key areas for improving public administration to intensify innovation activities by domestic enterprises. The study uses the scientific methods of induction and deduction, analysis and synthesis, and comparison. The results of the study showed that ensuring an adequate level of national security is impossible without the constant implementation of new technologies and innovations. In developed countries, innovations are the main driver of the state's economy; without them, it is impossible to ensure high-quality military, information, food, environmental, social security, etc. It is substantiated that after the war, Ukraine faces the task of forming national security on the basis of an innovative economy, developing mechanisms of public administration to intensify the innovative activities of enterprises, starting from the defence sector, development of the latest technologies and ending with the modernisation of existing enterprises in all sectors of the economy. The article clarifies the concepts of "public administration" and "state administration" by identifying the differences inherent in each of them. The author's interpretation of the concept of "public administration of innovation activity" is presented. The effectiveness of decentralisation as a mechanism of public administration of innovation activity is proved on the example of formation of innovation policy by public administration bodies of Lviv region. It has been established that the active development of the innovation infrastructure of Lviv region has a positive impact on the dynamics of exports, which increased by 3.2% last year compared to 2021, while Ukraine's total exports in 2022 decreased by 35.1%. The analysis of public management of the intensification of innovation activities of domestic enterprises aimed at introducing innovations of the fourth industrial revolution Industry 4.0 has shown their priority support from the state. However, the results of the research have shown that the introduction of high-tech innovations is slow due to the lack of financial resources of enterprises, high interest rates on bank loans, and insufficient government orders. Therefore, there is a need to develop the capabilities of domestic enterprises to find investors abroad.

Keywords: national security, public administration, innovation activity, enterprises, innovations.

Постановка проблеми

Публічне управління відіграє надзвичайно важливу роль у здійсненні інноваційної діяльності підприємствами. Від його ефективності залежить рівень економічного розвитку країни, а разом з ним і національна безпека. Забезпечення належного рівня національної безпеки є неможливим без постійного втілення в життя нових технологій та інновацій. В розвинутих країнах саме інновації є основним рушієм економіки держави, без них неможливо забезпечити якісну воєнну, інформаційну, продовольчу, екологічну, соціальну безпеки тощо. Розвиток дієвих заходів публічного управління інноваційною діяльністю підприємств забезпечить приєднання України до когорти високотехнологічних держав та підвищить результативність заходів щодо посилення національної безпеки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питаннями забезпечення національної безпеки України, ключовим елементом якої є інноваційна діяльність підприємств, займалося багато вчених, зокрема Котик Ю.В. [5], Маслак О.О. [6], Охріменко І.В., Вдовенко Н.М., Овчаренко Є.І., Гнатенко І.А. [10], Пєтухова О.М. [11], Подрез-Ряполова І.В. [12] тощо. Кожен з них наголошує на важливості врахування інноваційної складової в структурі національної безпеки. Водночас більшість вчених зосереджується в своїх дослідженнях на уточненнях дефініцій, аналізі сучасного стану та тенденцій розвитку інноваційної діяльності, в той час як розробка дієвих механізмів публічного управління щодо активізації впровадження інновацій підприємствами з метою посилення національної безпеки України залишається невирішеною.

Мета статті полягає в науково-практичному обґрунтуванні ролі інновацій у забезпеченні національної безпеки України та окресленні ключових напрямків удосконалення публічного управління щодо активізації вітчизняними підприємствами інноваційної діяльності.

Виклад основного матеріалу

Національна безпека - це багаторівневе поняття, яке в Законі України «Про національну безпеку України» визначається як захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз [14]. Війна в Україні довела, що ключовим чинником забезпечення національної безпеки є інноваційна діяльність. Низька активність впровадження інновацій, в тому числі і у військово-оборонному комплексі, призвела до надзвичайно великої залежності від постачання зброї та амуніції нашими партнерами. Україні потрібно брати приклад з країн, які на сьогоднішній день володіють сучасним оборонно-промисловим комплексом, хоча колись були повністю залежними від імпортного озброєння, зокрема Туреччина, Ізраїль, Японія. Окрім цього в цих країнах відбувається динамічний інноваційний розвиток у інших сферах: програмування, цифрового зв'язку, біотехнології, виробництва електронного і біомедичного обладнання, хімічних речовин, транспортного обладнання, продуктів харчування, фармацевтичніих препаратів і виробів з використанням надсучасних інноваційних нанотехнологій. Що й зумовлює їхню національну безпеку. Перед Україною після війни постає завдання сформувати національну безпеку на основі інноваційної економіки, розробити механізми публічного управління щодо активізації інноваційної діяльності підприємств, починаючи від оборонного сектору, розвитку новітніх технологій та закінчуючи модернізацією діючих підприємств в усіх галузях господарства.

Слово публічний в своєму етимологічному значенні походить від слова від латинського слова publicus - суспільний, народний. В українських нормативно-правових актах термін «публічне управління» відсутній. Ю. Шаров вважає, що поняття «публічне (державне) управління» охоплює три виміри: урядування (governance) як процес колективного вироблення та реалізації стратегічних рішень на основі механізмів консенсусу формування й узгодження політики та координації дій ключових учасників; адміністрування (administration) як чіткий розподіл повноважень і обов'язків між учасниками процесу та інформаційно-комунікативне забезпечення вертикальної та горизонтальної координації дій між суб'єктами врядування; менеджмент (management) як сукупність процесів, що спираються на інституційну основу адміністрування і спрямовані на забезпечення виконання стратегічних рішень, прийнятих у системі врядування, за рахунок використання раціональних управлінських технологій, методів, засобів і форм управління [18, с. 7].

Отже, цей вчений уподібнює поняття «державне управління» і «публічне управління». В той час, як Задихайло О.А. розглядає публічне управління, як самостійний термін, який не можна ототожнювати з поняттям «державне управління», оскільки публічне управління забезпечує взаємодію між політичною системою, державним сектором та муніципальними структурами із залученням суспільства до механізму контролю всіх органів публічної влади [4, с. 46].

На нашу думку, публічне управління інноваційною діяльністю потрібно розглядати як широке поняття, складовими якого є державне та недержавне управління, підприємства та суспільство, яке здійснює контроль за дотриманням верховенства права органами публічного управління. Державне управління полягає у діяльності органів державної виконавчої влади України, систему яких утворюють: Кабінет Міністрів України; міністерства, національні агентства державні служби; місцеві державні адміністрації, місцеві органи виконавчої влади, а також територіальні органи центральних органів влади щодо організування виконання чинних нормативно -правових актів, розподілу наявних ресурсів та реалізації інноваційної політики держави. Недержавне управління інноваційною діяльністю складається з системи недержавних органів управління, зокрема неурядових міжнародних організацій, галузевих об'єднань, інвестиційних фондів, засобів масової інформації тощо, діяльність яких сприяє формуванню інноваційної економіки України. Важливу роль при реалізації публічного управління відіграють налагоджені зворотні зв'язки з підприємствами, адже саме від ефективності їх інноваційної діяльності залежить інноваційний розвиток України. Отже, в запропонованому нами визначенні терміну «публічне управління інноваційною діяльністю», на відміну від існуючих в економічній літературі підходів, у яких відсутнє чітке розмежування публічного управління від державного управління, сформульовані основні його компоненти за суб'єктами реалізації.

Публічне управління інноваційною діяльністю в Україні керується такими основними нормативно-правовими актами, як Конституція України, Господарський кодекс, Закон України «Про інноваційну діяльність», Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку інноваційної діяльності в Україні», Закон України «Про інвестиційну діяльність», Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Закон України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» та іншими, які формують правове, економічне та організаційне підґрунтя державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, визначаючи форми державного стимулювання інноваційних процесів з метою розвитку української економіки інноваційним шляхом.

Важливим механізмом публічного управління стала реалізація реформи децентралізації, яка передбачає відповідальність органів місцевого самоврядування перед жителями об'єднаної територіальної громади за результати своєї роботи. Ця реформа повинна сприяти розвитку інноваційної діяльності на місцях адже об'єднані територіальні громади здобули повноваження та ресурс, які раніше мали лише міста обласного значення, зокрема - зарахування до місцевих бюджетів об'єднаної територіальної громади 60% податку на доходи фізичних осіб. На місцях повністю залишаються надходження від податків: єдиного, на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності та податку на майно [15].

Це дуже важливий крок уряду щодо подолання структурних диспропорцій економічного розвитку окремих регіонів України. Після проведення реформи децентралізації доходи місцевих бюджетів, в значній мірі, залежать від ефективності діяльності підприємств на їхній території. Оскільки інноваційна діяльність є запорукою прибутковості підприємства, продовженням його життєвого циклу та життєвих циклів товарів, які ним виготовляються, то публічне управління на місцях має здійснюватися шляхом створення сприятливих правових умов для розвитку інноваційної діяльності існуючими місцевими підприємствами, а також щодо залучення інвесторів у побудову нових.

Децентралізація є одним із важливих напрямів розвитку публічного управління в Україні, адже йдеться про передачу владних повноважень із центру до органів місцевого самоврядування, визначення механізму взаємодії між ними, що дозволяє краще вирішувати питання місцевого значення на рівні територіальної громади її представницькими органами. Водночас децентралізація не повинна перетворюватися на деконцентрацію влади, тобто перерозподіл повноважень в межах вертикалі виконавчої влади, її передання до місцевих органів виконавчої влади. Натомість децентралізація влади - це передача прав прийняття рішень між центральними органами влади і місцевим самоврядуванням. Саме на місцях органи влади повинні, дбаючи про інтереси відповідних територіальних громад, ефективно вирішувати питання місцевого характеру [16].

Відтак, в умовах децентралізації, для забезпечення потреб громади, місцева влада повинна приймати ефективні рішення щодо розвитку інноваційної діяльності місцевих підприємств, враховуючи їх наявний інноваційний потенціал та існуючі потреби місцевих жителів. Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві органи влади володіють достатнім обсягом повноважень, щоб забезпечити економічний розвиток своєї територіальної громади. Амбітні плани перед собою поставили органи місцевого самоврядування Львівщини, які прагнуть перетворити її в інноваційно-орієнтований регіон, тому активно розвивають інноваційну інфраструктуру. Цьому сприяє географічна близькість до кордонів ЄС, достатній інтелектукальний капітал, природні та рекреаційні ресурси. Побудований у Львові в 2021 р. інноваційний парк Lviv Tech City є спільнотою, яка об'єднала провідні технологічні та інноваційні компанії, К&В-центри, інкубатори й акселератори, підприємців і молоді стартапи, які активно розвиваються та створюють кластер інновацій для розвитку міста. Під час будівництва комплексу були застосовані технології, що дозволяють зменшити витрати енергії та води, зменшити викиди в атмосферу та забезпечити комфортні умови для резидентів. Найкращим підтвердженням того, що компанія дбає про довкілля є отримання в 2023 р. вперше в Україні сертифікату Lead Gold [19].

У 2020 р. був створений ТОВ «Науковий парк Національного університету «Львівська політехніка», брендова - SID City. Засновниками парку є сам університет та низка приватних компаній, зокрема корпорація «СофтСерв», ТДВ «Гал-Кат», ТОВ «Компанія з управління активами «РоялСтандарт», а також громадська організація «Тех Стартап Скул». У 2023 р. SID City став новим членом міжнародної асоціації Enrich Global, мета діяльності якої полягає у сприянні розвитку європейської науково-технічної та інноваційної досконалості, посиленні інноваційної конкурентоспроможності й інтернаціоналізації, а також виведенні європейських інновацій на глобальний рівень [7].

Чільне місце у розвитку стартапів займає Науковий парк Львівського університету «Інновації та підприємництво». Пріоритетними напрямами його роботи є дослідження і розробки, зокрема орієнтовані на виробництво інноваційної продукції подвійного призначення; участь у реалізації проєктів розвитку біоекономіки; співпраця з ІТ-компаніями з метою реалізації спільних ініціатив, зокрема актуальних в умовах війни; участь у заходах та проєктах, прямованих на підвищення інформаційної та кібербезпеки суспільства; експертиза та лабораторні дослідження; робота над проєктами у сфері захисту культурної спадщині і культурних цінностей, соціогуманітарні ініціативи; співпраця з сектором креативних індустрій та підтримка стартапів; розроблення і комерціалізація технологій виробництва інноваційної продукції у сфері здорового харчування; ініціювання просвітницьких проєктів у сфері інформаційної та медіаграмотності; наукові і культурно-освітні заходи, орієнтовані на розвиток ініціатив Наукового парку, у т.ч. спрямовані на післявоєнне відновлення України [17].

З 1997 р. на Львівщині працює науково-технологічний парк «Яворів», який займається впровадженням науково-технічних розробок у виробництво та виведенням їх на ринок через середні та малі підприємства. Також Технопарк надає послуги, пов'язані із забезпеченням правового, маркетингового, комерційного та експертного супроводу інноваційного та інвестиційного процесу, координації діяльності наукових, виробничих і фінансових інституцій в сфері розробки та впровадження інвестиційних та інноваційних проектів, створює інвестиційно-привабливі території для залучення іноземних інвестицій [8].

У 2021 р. у Львові був зареєстрований Індустріальний парк «Спарроу Парк Львів». Пріоритетними для розміщення видами економічної діяльності в парку є машинобудування та металообробка, логістика (urban logistics), легка та харчова промисловість, переробна промисловість, деревообробна промисловість, поліграфічна галузь [21]. Влітку 2022 р. Львівська міськрада затвердила створення муніципального індустріального парку «Сигнівка» та зарезервували під нього 15 га комунальної землі. Крім цього, міська рада розробила детальний план цієї території, що передбачає формування кварталу виробничої та складської забудови, прокладання нових вулиць, проїздів та під'їзних гілок зі сторони залізничної колії. За розробленою концепцією індустріальний парк орієнтуватиметься на малий та середній бізнес. Попередньо, сюди входитимуть машинобудівні компанії, а також підприємства галузі легкої промисловості та деревообробки. В межах парку резидент зможе отримувати весь ланцюг послуг - від дизайну, реклами і написання бізнесплану і до виробництва, інженерії, пакування та експорту [9].

Поруч з Львівським муніципальним індустріальним парком «Сигнівка» Dragon Capital будує індустріальний парк «М-10». M10 Industrial Park - це майбутній кластер для ефективного розвитку місцевого та міжнародного бізнесу в Україні: виробничих, промислових, інноваційно-технологічних, логістичних компаній та тих, що потребують професійні складські приміщення для забезпечення операційної діяльності. Територія М10 Lviv Industrial Park охоплює 23,5 га, що знаходяться у приватній власності, та складається із шести ділянок, які розвиватимуться поетапно у відповідності до затвердженого плану і концепції парку та індивідуальних потреб майбутніх компаній-резидентів. До ділянок підведені всі інженерні мережі та дороги, організована спільна внутрішня інфраструктура, функціонування якої забезпечуватиме власна керуюча компанія. Будівництво першої черги - сухого складського комплексу площею 14 400 кв. м планується завершити у четвертому кварталі 2023 року. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) проінвестує до 35% вартості М10 Lviv Industrial Park, обсяг інвестицій становитиме до $24,5 млн, з яких $5,5 млн. виділено для фінансування завершення будівництва першої черги проекту [20].

Отже, незважаючи на війну, на Львівщині активно відбувається розбудова інноваційної інфраструктури. Це позитивно відображається на динаміці експорту. Так, загалом торік експорт товарів з Львівщини становив 3,02 млрд. доларів, що на 3,2% більше, ніж у 2021 році, в той час як експорт України у 2022 році зменшився на 35,1%. Позитивним є той факт, що Львівщина експортує товари з доданою вартістю. Найбільше у порівнянні з 2021 роком зріс експорт продукції борошномельно-круп'яної промисловості - на 4 606,5% та цукру і кондитерських виробів з цукру - на 5 092,1%. Хімічної продукції Львівщина у 2022 році експортувала на 37,5 млн. дол., що на 36,8% більше позаминулого року. Львівщина суттєво наростила експорт засобів наземного транспорту та літальних апаратів - на 53,6%; на 85,6% збільшила експорт оптичних та фотографічних приладів та апаратів [1].

Одним із елементів публічного управління активізації інноваційної діяльності підприємств Львівської області є щорічне проведення конкурсів інноваційних проектів. Фінансування реалізації відібраних конкурсною радою інноваційних проєктів здійснюється у співвідношенні: не більше ніж 60% - співфінансування за рахунок коштів обласного бюджету (але не більше ніж 700 тис. грн. на реалізацію одного проєкту); не менше ніж 40% - власні кошти заявника. У 2022 р. було обрано дев'ять інноваційних проектів, які були підтримані за рахунок коштів обласного бюджету. Це такі проекти: синтез нових надтвердих керамічних композитів з боридами та силіцидами металів; відкрита сертифікована технологія для виготовлення кровоспинних турнікетів; забезпечення гідрогелевими пов'язками «Aquior» закладів охорони здоров'я Львівщини; дрібносерійне виробництво роботизованих комплексів для виконання наземних задач як в будівлях так і на відкритій місцевості; розроблення модульного ударно-розвідувального безпілотного літального апарату; розроблення універсальної мобільної роботизованої транспортної платформи для перевезення боєприпасів та спорядження; розроблення та організування дрібносерійного виробництва засобу для швидкого загоєння ран та відновлення шкіри у польових умовах; розробка програмних засобів інформаційної безпеки; розроблення технологій спеціальних піротехнічних засобів сигнального та протипожежного призначення [3]. В 2023 р. на конкурсний відбір 2023 року можна було подавати інноваційні проєкти таких напрямів: виробництво високотехнологічної продукції військового та/або подвійного призначення; розробка технологій військового та/або подвійного призначення; розробка технологій у сфері енергетики; екологічні проєкти; проєкти, орієнтовані на відбудову України; інноваційні технології реабілітації.

Виходячи з вищесказаного, можна стверджувати, що розвиток інноваційної інфраструктури на регіональному рівні сприяє зростанню економічної безпеки регіону та веде до зростання національної безпеки держави в цілому. Особливо важливим є впровадження у виробництво вітчизняними підприємствами інноваційних продуктів Індустрії 4.0, які ґрунтуються на таких технологіях, як штучний інтелект і машинне навчання; інтернет речей (IoT); великі дані; блокчейн; хмарні та периферійні обчислення; роботи та коботи; автономні транспортні засоби; 5G; геноміка та редагування генів; квантові обчислення.

Активізація інноваційної діяльності підприємств на основі викорис - тання досягнень четвертої промислової революції дасть змогу Україні стати високотехнологічною державою. Важливість такого розвитку є особливо відчутною в умовах війни. Залежність України від країн-партнерів щодо високотехнологічного озброєння, інформаційних технологій знижує активність воєнних дій через потребу в очікуванні наступної партії постачання. Тому, виходячи з актуальних потреб періоду воєнного стану та потреб відновлення України, Кабінету Міністрів України 30 березня 2023 року оновив перелік пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на такі: освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії; освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіаі суднобудування, озброєння та військової техніки; освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з'єднання, створення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій; технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу; впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики; широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища; розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки [13].

Рівень впливу розвитку інноваційної діяльності підприємств на національну безпеку держави можна продемонструвати на прикладі операції «Буря в пустелі», проведену військами США і їх союзниками проти Іраку в 1991 році. Це була добре спланована операція, блискуче здійснена з використанням високоточної зброї, літаків-невидимок, безпілотних літаківрозвідників, приладів нічного бачення, супутників і комп'ютерів. Рухи супротивника відстежували за допомогою GPS та космічної розвідки, а супутниковий зв'язок забезпечував важливу комунікацію між військами союзників. Через це війну в Перській затоці ще називають першою «космічною війною». Вона заклала основи для створення космічних сил в армії США.

З 2022 р. в Україні все більше компаній, які виготовляють продукцію для воєнних потреб, зокрема Drone.Ua (виробництво дронів); Delfast та ELEEK (виробництво електробайків), AMW Labs (ракети та дрони). Якість українських дронів у більшості випадків не гірша, ніж світові аналоги, а в деяких видах навіть краща

Вже два роки поспіль вітчизняні стартапи представлені на міжнародній конференції SXSW 2023 в Остіні, США, участь у якій відбувається завдяки Програмі USAID «Конкурентоспроможна економіка України» у співпраці з Українським фондом стартапів, Startup Grind Kyiv та Western NIS Enterprise Fund, за сприяння Міністерства цифрової трансформації України, Посольства України в США та Innovation Bridge Europe. Подія збирає лідерів з усього світу для знайомств та обговорення актуальних проблем. Всього захід відвідує понад 70 000 людей, та близько 10 000 компаній. У 2023 р. Україну на SXSW 2023 представили такі стартапи: Esports Charts - «гугл-аналітика» для лайвстримінгу; deep3dstudio - фотограмметрична студія, яка створює реалістичні 3Б-аватари; WE/AR - креативна студія AR/VR-рішень для бізнесу; Mriya production - продакшн, який створює віртуальні світи на основі ігрового рушія; Zibra AI - платформа для створення реалістичного 3D -контенту за допомогою AI; 3DLOOK - розробник віртуальної примірочної для онлайнмагазинів; Aspichi - аудіовізуальна платформа для телепортації; V-Art - платформа, яка допомагає брендам ліцензувати та монетизувати свої цифрові активи завдяки блокчейну [2]. Отже, як бачимо з дослідження все більше вітчизняних підприємств створюють інновації з використанням промислової революції Індустрія 4.0. Проте головними проблемами, які постають на їх шляху - це недостатність фінансування, труднощі в пошуку інвестора, проблеми зі збутом або низька спроможність покупців купувати інновації за ринковою вартістю. Перешкодою в розвитку інноваційної діяльності підприємств є морально та фізично застаріле обладнання.

Висновки

За результатами проведеного дослідження було доведено, що головним фактором гарантування належного рівня національної безпеки є активізація інноваційної діяльності підприємств щодо виготовлення високо - технологічної продукції. Розпочата загарбницька війна росії проти України показала, що в Україні існує нестача технологій нового покоління, що призвело до залежності від їх поставок від наших західних партнерів. Тому існує об'єктивна потреба в модернізації підприємств оборонної промисловості. Ці кроки вже запущені державою 29 вересня 2023 р., шляхом проведення першого Міжнародного форуму оборонних індустрій (DFNC1) з метою укладення угод про співпрацю з виробниками зброї та військової техніки інших країн.

Вагомою проблемою в економічній науці є ототожнення понять «державне управління» і «публічне управління». Деякі вчені в своїх дослідженнях навіть резюмують, що поняття «публічне управління» є більш сучасним поняттям «державного управління». Ми категорично не погоджуємося з таким твердженням, оскільки публічне управління здійснюють не тільки державні органи влади, а й неурядові міжнародні організації, галузеві об'єднання, інвестиційні фонди, засоби масової інформації тощо.

В Україні публічне управління активізацією інноваційної діяльності спрямоване на впровадження інновацій четвертої промислової революції Індустрія 4.0, основним драйвером якої є штучний інтелект у результаті чого створюються нові кіберфізичні комплекси, які поєднані в єдину цифрову екосистему з метою пов'язати реальні об'єкти з віртуальними за допомогою інформаційних мереж. Проте, незважаючи на велику кількість стартапів, впровадження високотехнологічних інновацій йде повільними темпами через недостатність фінансових ресурсів у підприємств, потребами в пошуку інвесторів, високими відсотковими ставками за банківськими кредитами.

Перспективами подальшого дослідження буде дослідження проблеми публічного управління активізацією інвестиційних процесів у високотехно - логічні інновації.

Література

1. Бобра М. Львівщина наростила експорт у 2022-ому: що продавали найбільше. LVIV.MEDIA. URL: https://lviv.media/lvivshchyna/65849-lvivshina-narostila-eksport-u-2022omu-sho-prodavali-najbilshe/ (дата звернення: 18.10.2023).

2. Вісім компаній, які представлять Україну на міжнародній конференції SXSW 2023. Міністерство цифрової трансформації України: офіційний сайт. URL: https://thedigital.gov.ua/ news/8-kompaniy-yaki-predstavlyat-ukrainu-na-sxsw-2023 (дата звернення: 19.10.2023).

3. Дев'ять інноваційних проєктів, адаптованих до умов воєнного часу, підтримають в межах обласної програми. Львівська ОВА: офіційний сайт. URL: https://www.loda.gov.ua/ news/18277 (дата звернення: 19.10.2023).

4. Задихайло О.А. Співвідношення понять «державне управління», «публічне управління» та «публічне адміністрування в категоріальному апараті адміністративного права. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Право». 2020. Вип. 31. С. 43-48.

5. Котик Ю.В. Національна безпека України: економічний вимір. Політичне життя. 2022. №1. С. 49-60.

6. Маслак О.О. Безпека інноваційного розвитку промисловості як складова національної безпеки країни. Бізнес Інформ. 2014. №7. С. 93-97.

7. Науковий парк SID City: офіційний сайт. URL: https://tsus.lpnu.ua/uk/sid (дата звернення.

8. Науково-технологічний парк «Яворів»: офіційний сайт. URL: https://tp-yavoriv.at.ua/ index/prioritetni_naprjami_dijalnosti/0-15 (дата звернення: 15.10.2023).

9. Нефьодов М. Новий промисловий хаб Львова: Як працюватиме індустріальний парк «Сигнівка». Агентство «Інтерфакс-Україна». URL: https https://interfax.com.ua/news/ blog/940602.html (дата звернення: 15.10.2023).

10. Охріменко І.В., Вдовенко Н.М., Овчаренко Є.І., Гнатенко І.А. Інновації в системі стратегічного управління безпекою національної економіки в умовах ризиків та невизначеності глобалізації. Економіка та держава. 2021. № 8. С. 4-8.

11. Пєтухова О.М. Інноваційна складова національної безпеки країни. Публічне управління та адміністрування у процесах економічних реформ: збірник тез ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф., м. Херсон, 19 квітня 2018 р. С. 152-154.

12. Подрез-Ряполова І.В. Інноваційна складова національної безпеки України. Сучасні тенденції розвитку науки та освіти в умовах євроінтеграції: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Вінниця, 29-30 березня 2022 р. Вінниця. 2022. С. 279-281.

13. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1056: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2023 р. № 283. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/283-2023-п#Text (дата звернення: 19.10.2023).

14. Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 №2469-VIII. Дата оновлення: 31.03.2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text (дата звернення: 15.10.2023).

15. Реформа децентралізації. Урядовий портал: офіційний сайт. URL: https://www.kmu.gov.ua/ diyalnist/reformi/efektivne-vryaduvannya/reforma-decentralizaciyi (дата звернення: 10.10.2023).

16. Решота О.А. Особливості розвитку публічного управління в Україні: сучасні тенденції та проблеми. Електронний журнал «Державне управління: удосконалення та розвиток». 2020. №3. UrL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/3_2020/39.pdf (дата звернення: 10.10.2023).

17. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науковий парк Львівського університету «Інновації та підприємництво»: офіційний сайт. https://ihub.lnu.edu.ua/#main (дата звернення.

18. Шаров Ю.П. Інноваційні інструменти публічного адміністрування: європейський контекст. Публічне управління: теорія та практика. 2010. № 1. - С. 5-9.

19. Lviv Tech City: офіційний сайт. URL: https://www.lviv-tech.city/ (дата звернення.

20. М10 Lviv Industrial Park: офіційний сайт. URL: https://m10.com.ua/ (дата звернення.

21. Sparrow Park Lviv: офіційний сайт. URL: https://park.sparrow-capital.com/uk/#advantages (дата звернення: 17.10.2023).

Reference

1. Bobra M. Lvivshchyna narostyla eksport u 2022-omu: shcho prodavaly naibilshe [Lviv region increased exports in 2022: what was sold the most]. LVIV.MEDIA. Retrieved October 18, 2023 from https://lviv.media/lvivshchyna/65849-lvivshina-narostila-eksport-u-2022-omu-shoprodavali-najbilshe/ [in Ukrainian].

2. Visim kompanii, yaki predstavliat Ukrainu na mizhnarodnii konferentsii SXSW 2023 [Eight companies to represent Ukraine at the international conference SXSW 2023]. Ministry of Digital Transformation of Ukraine: official website. Retrieved October 19, 2023 from https://thedigital.gov.ua/news/8-kompaniy-yaki-predstavlyat-ukrainu-na-sxsw-2023 [in Ukrainian].

3. Deviat innovatsiinykh proiektiv, adaptovanykh do umov voiennoho chasu, pidtrymaiut v mezhakh oblasnoi prohramy [Nine innovative projects adapted to wartime conditions will be supported under the regional programme]. Lviv RMA: official website. Retrieved October 19, 2023 from https://www.loda.gov.ua/news/18277 [in Ukrainian].

4. Zadykhailo O.A. (2020). Spivvidnoshennia poniat «derzhavne upravlinnia», «publichne upravlinnia» ta «publichne administruvannia v katehorialnomu aparati administratyvnoho prava [The Correlation of the Concepts of "Public Administration", "Public Management" and "Public Administration in the Categorical Apparatus of Administrative Law]. Collection of scientific works of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University "Law", 31, 43-48 [in Ukrainian].

5. Kotyk Yu.V. (2022). Natsionalna bezpeka Ukrainy: ekonomichnyi vymir [National security of Ukraine: economic dimension]. Political life, 1, 49-60 [in Ukrainian].

6. Maslak O.O. (2014). Bezpeka innovatsiinoho rozvytku promyslovosti yak skladova natsionalnoi bezpeky krainy [Security of innovative industrial development as a component of national security]. Business Inform, 7, 93-97 [in Ukrainian].

7. SID City Science Park: official website. Retrieved October 14, 2023 from https://tsus.lpnu.ua/uk/sid [in Ukrainian].

8. Yavoriv Science and Technology Park: official website. Retrieved October 15, 2023 from https://tsus.lpnu.ua/uk/sid [in Ukrainian].

9. Nefodov M. Novyi promyslovyi khab Lvova: Yak pratsiuvatyme industrialnyi park «Syhnivka» [Lviv's new industrial hub: How the Sygnivka Industrial Park will work]. InterfaxUkraine Agency. Retrieved October 15, 2023 from https://interfax.com.ua/news/blog/940602.html [in Ukrainian].

10. Okhrimenko I.V., Vdovenko N.M., Ovcharenko Ye.I., Hnatenko I.A. (2021). Innovatsii v systemi stratehichnoho upravlinnia bezpekoiu natsionalnoi ekonomiky v umovakh ryzykiv ta nevyznachenosti hlobalizatsii [Innovations in the system of strategic management of national economic security in the context of risks and uncertainty of globalisation]. Economy and the state, 8, 4-8 [in Ukrainian].

11. Pietukhova O.M. (2018). Innovatsiina skladova natsionalnoi bezpeky krainy [Innovative component of the country's national security]. Public management and administration in the processes of economic reforms: collection of abstracts of the II All-Ukrainian scientific and practical conference (pp. 152-154). Kherson, April 19, 2018 [in Ukrainian].

12. Podrez-Riapolova I.V. (2022). Innovatsiina skladova natsionalnoi bezpeky Ukrainy [Innovative component of Ukraine's national security]. Modern trends in the development of science and education in the context of European integration: materials of the International scientific and practical conference (pp. 279-281). Vinnytsia, March 29-30, 2022 [in Ukrainian].

13. Pro vnesennia zmin do postanovy Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 28 hrudnia 2016 r. № 1056: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 30.03.2023 r. № 283 [On Amendments to the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1056 of 28 December 2016: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 283 of 30.03.2023]. Retrieved October 19, 2023 from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/283-2023-n#Text [in Ukrainian].

14. Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy: Zakon Ukrainy [On the national security of Ukraine: Law of Ukraine]. Retrieved October 15, 2023 from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246919#Text [in Ukrainian].

15. Reforma detsentralizatsii. Government portal: official website. Retrieved October 10, 2023 from https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/efektivne-vryaduvannya/reforma-decentralizaciyi [in Ukrainian].

16. Reshota O.A. (2020). Osoblyvosti rozvytku publichnoho upravlinnia v Ukraini: suchasni tendentsii ta problem [Peculiarities of Public Administration Development in Ukraine: Current Trends and Problems]. Electronic journal "Public Administration: Improvement and Development", 3. Retrieved October 10, 2023 from http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/3_2020/39.pdf [in Ukrainian].

17. Limited Liability Company "Science Park of Lviv University "Innovations and Entrepreneurship": official website. Retrieved October 15, 2023 from https://ihub.lnu.edu.Ua/#main [in Ukrainian].

18. Sharov Yu.P. (2010). Innovatsiini instrumenty publichnoho administruvannia: yevropeiskyi kontekst [Innovative instruments of public administration: the European context]. Public administration: theory and practice, 1, 5-9 [in Ukrainian].

19. Lviv Tech City: official website. Retrieved October 14, 2023 from https://www.lvivtech.city/ [in Ukrainian].

20. М10 Lviv Industrial Park: official website. Retrieved October 17, 2023 from https://m10.com.ua/ [in Ukrainian].

21. Sparrow Park Lviv: official website. Retrieved October 17, 2023 from https://park.sparrow-capital.com/uk/#advantages [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru