Цифрова економіка України: стан та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

Цифрова економіка України: стан та перспективи

Радєв Дмитро Валерійович, здобувач

вищої освіти наукового ступеня доктора філософії



Анотація

Визначення індикаторів цифрового розвитку економіки країни є одним з пріоритетних кроків не тільки держави, але й комерційних структур, населення. Дослідники не поспівають відслідковувати змінності цифрової економіки, що пов'язано з динамічністю її розвитку.

Метою статті стало визначення стану цифрової економіки України на поточний момент та з'ясування перспектив її розвитку.

Цифрова економіка України характеризується середніми показниками використання технологій громадянами, бізнесом та державою. Недостатнє державне регулювання, відсутність повноцінного законодавчого підґрунтя заважає ефективному впливу цифрових технологій на економіку та суспільство. Низький показник інклюзивності технологій свідчить про низьку можливість електронної участі населення в політичних, соціальних, економічних процесах, а також гендерні розриви.

Відсутнє широке впровадження швидкісного Інтернету. 53 % населення бракує цифрових навичок. ВВП ІТ-сектору досяг 5,8 млрд. дол. (що відповідає 4,5 % ВВП України). Сектор є експортно орієнтованим. Спостерігається стабільна динаміка сектору телекомунікацій та цифрових сервісів. Український ринок хмарних технологій зростає. Аналіз мережевої готовності України поставив її посередині рейтингу країн Європейського Союзу. Розмір ринку електронної комерції в Україні склав в 2019 році 0,5 млрд. дол., а вже в 2021 році значно зріс та склав 3,82 млрд. дол.

Аналіз показав, що за 2021-2023 роки країна внаслідок негативних обставин - розповсюдженням COVID-2019, військовим діям - набула швидких темпів зростання цифрової економіки та продовжує розвиватися.

В близькій перспективі цифровізація стане базовим підґрунтям, в тому числі і для економіки, на підставі якої будуть створені нові сегменти суспільного життя та нові галузі економіки, нові та додаткові робочі місця, оновлена структура зайнятості.

Пропонується ряд заходів щодо перспектив розвитку цифрової економіки.

Ключові слова: оцінка цифрової економіки, перспективи розвитку цифрової економіки, цифрова економіка, цифровізація



Radiev Dmytro Valeriy ovych A recipient of Higher Education with the Scientific Degree of Doctor of Philosophy, Classic Private University, Zaporizhzhia

Ukraine's digital economy: status and prospects

Abstract

Determining the indicators of the digital development of the country's economy is one of the priority steps not only of the state, but also of commercial structures and the population. Researchers do not have time to monitor the variability of the digital economy, which is connected with the dynamics of its development.

The purpose of the article was to determine the current state of Ukraine's digital economy and clarify the prospects for its development.

Ukraine's digital economy is characterized by average indicators of technology use by citizens, businesses and the state. Insufficient state regulation, lack of a full-fledged legislative basis hinders the effective impact of digital technologies on the economy and society. A low index of inclusiveness of technologies indicates a low possibility of electronic participation of the population in political, social, economic processes, as well as gender gaps.

There is no widespread adoption of high-speed Internet. 53 % of the population lacks digital skills. GDP of the IT sector reached 5.8 billion dollars (corresponding to 4.5 % of Ukraine's GDP). The sector is export oriented. Stable dynamics of the telecommunications and digital services sector are observed. The Ukrainian cloud technology market is growing. The analysis of the network readiness of Ukraine placed it in the middle of the ranking of countries of the European Union. The size of the e-commerce market in Ukraine in 2019 amounted to 0.5 billion dollars, and already in 2021 it has grown significantly and amounted to 3.82 billion dollars.

The analysis showed that in 2021-2023, due to negative circumstances - the spread of 2019-CoVID-2019, military actions - the country acquired rapid growth rates of the digital economy and continues to develop.

In the near term, digitalization will become the basic foundation, including for the economy, on the basis of which new segments of social life and new sectors of the economy, new and additional jobs, and an updated employment structure will be created.

A number of measures are proposed regarding the prospects for the development of the digital economy.

Keywords: evaluation of the digital economy, prospects for the development of the digital economy, digital economy, digitalization



Вступ

Постановка проблеми. До оцінки стану цифрової економіки зверталися ряд дослідників. До їх лав належать не тільки науковці. Адже стан цифровізації суспільства турбує державні органи, бізнес-середовище, міжнародні спілки. На протязі як мінімум двох десятирічь цифрова економіка не просто охопила світовий простір, але й набула потужного розвитку. Науковці пов'язують даний процес перш за все з розквітом цифрових технологій, стрімким розвитком ІТ-галузі, прибуткової електронної комерції, високим ступенем розвитку технологічної інфраструктури, неймовірним насиченням світового ринку та спільноти електронно-цифровими пристроями, з наявністю промислових технологій Індустрії 4.0.

Завважують, що критичними факторами стали необхідність міжнародної співпраці, військові дії в Україні, поширення захворювання коронавірусом, концепція «розумного виробництва», орієнтація виробництва на цифрові технології; зростання конкуренції на міжнародних ринках, зростання кількості користувачів мережі Інтернет, вільний доступ до мережі Інтернет та ряд інших [1]. В той же час визначення індикаторів цифрового розвитку країни є одним з пріоритетних кроків Національної економічної стратегії [2, с. 310].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідники не поспівають відслідковувати змінності цифрової економіки, що пов'язано з динамічністю розвитку. Важко навіть визначити періодичність проведення досліджень. Вже не кажучи про складність обрання відповідних показників.

На жаль, єдиної методики аналізу стану цифрової економіки на конкретну дату, за окремий період не існує. Це, в свою чергу, ускладнює процес дослідження та результативність.

Ґрунтовні джерела відзначають, що «під час оцінки масштабів цифрової економіки, вартості, що в ній створюється, а також вигоди, що отримується, виникає безліч труднощів. По-перше, немає загальноприйнятого визначення цифрової економіки. По-друге, не вистачає достовірних статистичних даних про її ключові компоненти та аспекти, особливо в країнах, що розвиваються. Хоча вже реалізуються низка ініціатив, покликаних виправити такий стан справ, проте їх все одно недостатньо, і вони ледве встигають за стрімким розвитком цифрової економіки» [3].

Науковці вважають, що «враховуючи внутрішню складність і системність категорії, загальноприйнятого підходу до дослідження якісного економічного зростання країн не існує» [4]. Поряд з тим «аналіз тенденцій розвитку цифрової економіки в Україні ускладняються обмеженістю офіційної статистики» [5].

Проте дослідників складнощі не зупиняють. Аналіз стану економіки та в її складі цифрової ведуть О. Амоша [6], В. Вишневський [6], Н. Даник [7], А. Дасів [6], В. Ляшенко [6], А. Мадих [6], О. Міночкина [6], Л. Назарова [7], О. Охтень [6], О. Покатаєва [8], В. Порохня [9], І. Підоричева [6], О. Піжук [10], А. Семеног [11], Т. Стройко [7], О. Трохимець [12], Ю. Харазішвілі [6].

Порівняльний аналіз стану цифрового інформаційного суспільства країн світу, загальноприйнятих індексів, розвиненості цифрової економіки системно здійснюють І. Струтинська [13]. Н. Чеснокової [14], А. Семеног [11]. Значну увагу недолікам та перевагам загальноприйнятих міжнародних індексів приділив Піжук [10], а також сформував власні авторські індекси. Позиції України відповідно до глобальних індексів цифрової економіки дослідив М. Руденко [15]. О. Білик, Я. Левицька, Н. Подольчак здійснили аналіз цифровізації України на підставі міжнародних рейтингів в розрізі інформаційно-комунікаційних технологій [16]. Цифрову грамотність населення показала М. Носкова [17].

Визначають системні, інституціональні, політичні, міжнародні, економічні, структурні, надзвичайні, технологічні, інформаційно-комунікаційні, інвестиційні, інноваційні, організаційні, людські, психологічні фактори сприяння розвитку цифрової економіки [18].

Метою статті стало визначення стану цифрової економіки України на поточний момент та з'ясування перспектив її розвитку.



Виклад основного матеріалу

Аналіз цифрових сервісів, динаміки їхнього розвитку, застосування державою, бізнесом, громадянами складають основу інтегральної оцінки цифрової економіки.

Вважається, що в залежності від використовуваного визначення загальний розмір цифрової економіки становить від 4,5 % до 15,5 % світового ВВП [19].

Визначити показники і стан цифровізації країн Євросоюзу дещо простіше. Так, Європейським Союзом щорічно проводиться широкомасштабний аналіз [20, 21, 22]. На його підставі дослідники оцінюють розвиток цифрової економіки країн Східної Європи [23], стверджують залежність між основним результуючим показником добробуту населення (ВВП на одну особу) та рівнем інформаційного забезпечення і готовністю до впровадження штучного інтелекту [24].

На думку О. Амоші, В. Вишневського, А. Дасіва, В. Ляшенка, А. Мадиха, О. Міночкиної, О. Охтень, І. Підоричевої до ключових показників готовності країни до цифровізації відносять чотири найбільш істотних фактори, які характеризують рівень цифровізації країни: рівень цифровізації економіки, охоплення домогосподарств цифровою сферою, цифрові розриви, інтенсивність державної участі у цифровізації [6].

В. Лакіза оцінку цифрової економіки пропонує розглядати як сукупність позиції України в рейтингу глобальної цифрової конкурентоспроможності, позиції України в Рейтингу інноваційного розвитку, показників, які ідентифікують динаміку розвитку глобального ринку Big Data [25]. Кількість підприємств України та ЄС, які використовують фіксований доступ до мережі Інтернет, підприємства України та ЄС, які мають веб-сайт, кількість підприємств, які користуються послугами хмарних обчислень - такими показниками оперують Н. Яворська, Т. Данько, Д. Котелевець [5, 26]. Динаміку зайнятих працівників, які мають доступ до мережі Інтернет, наявність у підприємства чат-сервісу, наявність у підприємства електронного документообігу розглядає Д. Котелевець [5]. В даному ключі були визначені Глобальний індекс мережевої взаємодії, Індекс мережевої готовності, Світовий рейтинг цифрової конкурентоспроможності, Оцінка результативності цифрової трансформації національної економіки [27].

В той же час конкретні цільові індикатори цифрової економіки та ключові показники означені в Національній економічній стратегії 2030 [2, с. 252, с. 312]:

- кількість ІТ-фахівців;

- їх структура (Junior, Middle, Senior);

- частка ІТ-фахівців, що мають компетенції в перспективних технологіях;

- швидкість мобільного та фіксованого Інтернету;

- покриття Інтернетом;

- доходи від надання телекомунікаційних послуг;

- частка ІТ-сектору в ВВП України;

- темп його зростання;

- обсяг податків ІТ-компаній;

- структура ринку праці ІТ-фахівців;

- кількість зайнятих ІТ-фахівців;

- експорт ІТ-продуктів;

- індекс мережевої готовності;

- доступ до технологій та інтернет-інфраструктури (доступ до Інтернет, контент, наявність технологій);

- використання технологій громадянами, бізнесом, державою;

- регулювання та управління сферою технологій (довіра, регулювання та законодавство, інклюзивність технологій);

- вплив технологій на економіку та якість;

- внесок у досягнення Цілей сталого розвитку.

В ній сказано, що «протягом останніх 20 років розвиток цифрової економіки є одним з головних факторів підвищення продуктивності праці світової економіки, а також покращення доступу до якісних державних і соціальних послуг» [2, с. 40].

Аудит України компетентно вважає, що «офіційна статистика не обчислює обсягу цифрової економіки в Україні (наприклад, показники обсягу цифрової економіки до загального ВВП країни). На сьогодні обчислюється лише цифрова економіка у вузькому сенсі (інформаційні та комп'ютерні послуги). Не ведеться облік хай-тек продукції, цифровізованих послуг тощо» [2, с. 317]. Ними підраховано, що кількість доступних статистичних субкатегорій в Україні складає 96 штук на відміну від 226 в Євросоюзі, джерела даних - опитування, переписи, звіти підприємств, держорганів - співпадають з країнами Європейського Союзу. ЄС урізноманітнив формати вивантаження готових даних - їх сім замість традиційних трьох українських (doc, pdf, xls). Досконалість методики розрахунку ВВП (за Data Quality rndex) - 75 балів в Україні проти 89 в ЄС [2, с. 317]. І одна з найважливіших з точки зору науковця потреб - доступність «мікроданих» (детальних даних для наукової діяльності) в Україні відсутня, на відміну від широкого доступу в Євросоюзі.

Поточний стан цифрової економіки України характеризується наступними цифрами.

По-перше, відсутнє широке впровадження швидкісного Інтернету, тому що у 12 % населення за місцем проживання немає провайдерів. Доступ до мобільного Інтернету 4G складає 6 %.[2, с. 40].

По-друге, у 53 % населення відсутні цифрові навички. До того ж в селах даний показник значно вище, ніж в містах. [2, с. 41]. На рівні цифрові навички «вище середнього» перебувають 47 % населення [2, с. 318]. Проведений аналіз рівня володіння цифровими навичками показав кореляцію між віком українців та їх цифровою грамотністю. Найвищій показник володіння цифровими навичками у молоді 18-29 років - 71 %. Від 30 % до 50 % середньовікового населення має цифрові навички і у 85 % 60-70 річних громадян відсутнє володіння цифровими навичками [2, с. 318]. Але при таких середніх показниках позитивне те, що 47 % українських громадян зацікавлені у навчанні цифровим навичкам.

Цікавою при дослідженні стала інформація, що майже 34 % користувачів Інтернету в нашій країні в 2020 році стали жертвами шахрайських дій через Інтернет.

ВВП ІТ-сектору в 2019 році досяг 5,8 млрд. дол. (що відповідає 4,5 % ВВП України). Темпи його зростання складають 20-25 % кожний рік. На жаль, сектор є експортно орієнтованим. Майже 72 % якісних ІТ-послуг, а, відповідно, задіяного людського капіталу, уходить за кордон [2, с. 40]. 90 % програмістів нашої країни надають експортні послуги [2, с. 91].

Спостерігається стабільна динаміка сектору телекомунікацій та цифрових сервісів. Так, в 2016 році їх частка у ВВП склала 1,5 %, а вже в 2021 році продемонструвала цифру 2,56 % [28, 29]. Обсяги цифрового трафіку через широкосмуговий доступ до мережі Інтернет зростали та на початок 2022 року досягли 4,7 Тбіт/с [30, с. 42]. Український ринок дата-центрів в 2016 році складав 261,6 млн. грн., в 2019 році зріс до 360 млн. грн. [30, с. 46]. В Україні на початок 2022 року до військових дій функціонувало 36 фізичних дата-центрів, що надавали комерційні електронні послуги. Більшість з них одночасно позиціонують себе як провайдери Інтернету або мобільного зв'язку [30, с. 47].

Український ринок хмарних технологій за два роки з 2019 до 2021 зростав. При чому загальна частка Microsoft, Amazon, Googl збільшилась за вказаний час з 39 % до 50 % [30, с. 48]. Реєстрація доменних імен в Україні надають 129 реєстраторів. Наразі контроль над ринком (71 %) здійснюють 5 великих реєстраторів. Зареєстровано на 2022 рік на TLD.ua 933 тис. доменних імен. Найвідомішим та самим розповсюдженим публічним доменом є домен другого рівня com.ua. На ньому зареєстровано порядку 327,5 тис. імен (зростання за рік 3,08 % у 2020 р.). Домен org.ua так само популярний, досить великий, в якому станом на 2021 р. налічується 22,8 тис. доменів [31]. Високотехнологічні галузі складають 30,4 % у ВДВ країни [2].

За даними за 2020 року за освоєнням ІКТ Україна посідала 77 місце серед країн порівняння, що є найнижчим містом. Стосовно розвитку інфраструктури ІКТ - 82 місто [2, с. 103].

Відмітимо, що за 2021-2023 роки наша країна, дякуючи негативним обставинам - розповсюдженням СОУГО-2019, військовим діям - набула швидких темпів зростання цифрової економіки.

Позиція України стосовно індексу мережевої готовності серед інших країн наступна. За доступністю до технологій та Інтернет-інфраструктури вона посідає 62 місце серед 134. Використання технологій громадянами, бізнесом, державою - 65 місце з 134. 58 місце серед 134 належить в показнику регулювання та управління сферою технологій. За впливом технологій на економіку та якість життя отримала 79 місце (з 134).

Аналіз мережевої готовності України поставив її посередині рейтингу країн Європейського Союзу в 2020 році.

Технології 3-4G були впроваджені в Україні достатньо пізно. Тому покриття мобільним Інтернетом складає лише 66 %, а підключення до фіксованого широкосмугового доступу - порядку 56 %. Цифрову ідентифікацію широко використовують всього 5 млн. населення України.

Представляє інтерес показники, які стосуються грошових розрахунків громадян та країни в цілому. Так, розмір ринку електронної комерції в Україні склав в 2019 році 0,5 млрд. дол. Тоді як в Німеччині дана цифра - 73,8 млрд. дол., Польщі - 9,6 млрд. дол. Кількість POS-терміналів на 1000 мешканців України - 7,5 штук, Німеччини - 10,3, Польщі - 20,7. Частка населення, що мають платіжні картки - 49 %, в Німеччині - 90 %, Польщі - 79 %. Безготівкові розрахунки українського населення складають 50 %, а підприємств - 37 %. [2, с. 320]. Середньорічний чек середньостатистичного українця складає 150 євро, а в Євросоюзі - 800 євро. Така низька купівельна спроможність обумовлює незацікавленість інших країн в українських покупцях.

В 2020 році використання он-лайн сервісів українцями відповідає 12,5 % [2, с. 320]. Звісно, за три останні роки цей показник значно зріс у зв'язку з COVID-2019 та військовими діями на території України. У 2021 році українське населення стало більш активно купувати он-лайн. Топ-три категорії, які обирають найчастіше - це побутова техніка та електроніка, одяг, косметика та парфумерія [32].

Запуск додатку «Дія» сприяв більш широкому доступу населення до державних послуг он-лайн. Міністерство цифрової трансформації сповіщає, що державні електронні послуги заощадили громадянам та державі 495 млн. грн. При цьому антикорупційний ефект склав 841 млн. грн. [2, с. 319]. За 2020-2021 роки в Україні значно зріс ринок електронної комерції. 65-72 % дорослого населення користувалися Інтернетом [30, с. 35]. Ринок склав 3,82 млрд. дол. [32].



Висновки

цифрова економіка

Визначення індикаторів цифрового розвитку економіки країни є одним з пріоритетних кроків не тільки держави, але й комерційних структур, населення. Цифрова економіка України характеризується середніми показниками використання технологій громадянами, бізнесом та державою. Недостатнє державне регулювання, відсутність повноцінного законодавчого підґрунтя заважає ефективному впливу цифрових технологій на економіку та суспільство. Відсутнє широке впровадження швидкісного Інтернету. 53 % населення бракує цифрових навичок. ВВП ІТ-сектору досяг 5,8 млрд. дол. (що відповідає 4,5 % ВВП України). Сектор є експортно орієнтованим. Спостерігається стабільна динаміка сектору телекомунікацій та цифрових сервісів. Український ринок хмарних технологій зростає.

Аналіз мережевої готовності України поставив її посередині рейтингу країн Європейського Союзу. Розмір ринку електронної комерції в Україні склав в 2019 році 0,5 млрд. дол., а вже в 2021 році значно зріс та склав 3,82 млрд. дол.

Взагалі, аналіз показав, що за 2021-2023 роки країна внаслідок негативних обставин - розповсюдженням СОVІD-2019, військовим діям - набула швидких темпів зростання цифрової економіки та продовжує розвиватися.

В близькій перспективі цифровізація стане базовим підґрунтям, в тому числі і для економіки, на підставі якої будуть створені нові сегменти суспільного життя та нові галузі економіки, нові та додаткові робочі місця, оновлена структура зайнятості. Вважаємо за потрібне скласти перелік універсальних цифрових послуг різних галузей народного господарства - освітянських, медичних, транспортних, туристичних, юридичних, екологічних, послуг з громадянської безпеки.

Пропонуємо суттєво оновити розділи «Національної економічної стратегії на період до 2030 року» «Інформаційно-комунікаційні технології» та «Цифрова економіка». За три минулих роки з моменту її прийняття, відбулися значні зміни в політичній, економічній та соціальній ситуації в Україні, що сприяло бурхливому розвитку цифровізації. Тому показники та ситуація цифрової економіки докорінно відрізняється від 2020 року.



Література

1. Lornis V. M., Radiev D. V. Existing Institutional Prerequisites for the Functioning of the Digital Economy. Future of Work: Technological, Generational and Social Shifts: Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Internet Conference. Ukraine, Dnipro: FOP Marenichenko V. V. May 11-12, 2023. Р. 20-21.

2. Національна економічна стратегія на період до 2030 року: Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 179. URL: https://nes2030.org.ua/docs/doc-audit.pdf (дата звернення 15.11.2023).

3. OECD Digital Economy Outlook 2017. OECD Publishing. 2017. URL: http://dx.doi.org/ 10.1787/9789264276284-en (дата звернення: 15.11.2023).

4. Летюка В. М. Якісне економічне зростання в Україні, його оцінка та шляхи забезпечення. Цифрова трансформація та інновації в економіці, праві, державному управлінні, науці і освітніх процесах: збірник тез наукових праць Міжнародної науково- практичної конференції. Київ-Буковель: Фінансово-економічна наукова рада. 18-21 березня, 2019. С. 33-35.

5. Котелевець Д. О. Тенденції розвитку цифрової економіки в Україні. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління. 2022. № (5). URL: https://doi.org/ 10.54929/2786-5738-2022-5-03-01 (дата звернення: 15.11.2023).

6. Амоша О. І., Вишневський В. П., Ляшенко В. І., Харазішвілі Ю. М., Підоричева

І. Ю., Мадих А. А., Охтень О. О., Дасів А. Ф. і Міночкина О. М. Індустрія 4.0: напрямки залучення інвестицій з урахуванням інтересів вітчизняних виробників. Економічний вісник Донбасу. 2020. № 0(3 (57)). С. 189-216. doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-189-216.

7. Stroiko T., Nazarova L., Danik N. Transformation of Economic Processes on the Basis of Digitalisation. Baltic Journal of Economic Studies. 2022. Vol. 7(1). P. 102-106. URL: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2021-7-1-102-106 (дата звернення: 28.09.2023).

8. Покатаєва О. В., Кравчун О. С. Gesellschaftsrechtliche Transformation en von wirtschaftlichen Systemen in den Zeiten der Neo Industrialisierung. Kornieiev V., Pasichnyk, Yu., Radchenko O., Khodzhaian A. und andere: Collectivemonograph. Verlag SWG imex GmbH, Nuremberg, Germany. 2020. 715 p.

9. V. Porokhnya, O. Ostapenko. Neural network and index forecasting of the strategies of development of the armed forces of Ukraine depending on their own economic opportunities and encroachments of the states of aggressors. in 8th International Conference on Monitoring, Modeling & Management of Emergent Economy. Odessa, 2019. URL: https://doi.org/10.1051/ shsconf/20196504004 (дата звернення: 27.10.2023).

10. Піжук О. І. Сучасні методологічні підходи до оцінювання рівня цифрової трансформації економіки. БІЗНЕС-ІНФОРМ. 2019. № 7. С. 39-47.

11. Семеног А. Ю. Аналіз світових рейтингів оцінки формування та розвитку цифрової економіки та місце України в них. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2020. № 43. С. 38-43.

12. Trokhymets O., Oleshko A., Tymoshenko О. Formation of the cashless economy in Ukraine and in the world. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. Vol. 4. № 2. Pp. 147-150.

13. Струтинська І. Метрики цифрової трансформації бізнесу: світові та вітчизняні реалії. Галицький економічний вісник. 2019. № 6 (61). С. 30-45.

14. Чеснокова Н. В. Методологічні підходи до оцінки цифрової трансформації економіки. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. 2020. Т. 19. Вип. 2 (45). С. 413-427.

15. Руденко М. В. Аналіз позицій України в глобальних індексах цифрової економіки. Економіка та держава. 2021. № 2. С. 11-18.

16. Подольчак Н. Ю., Білик О. І., Левицька Я. В. Сучасний стан цифровізації в Україні. Ефективна економіка. 2019. № 10. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf7 10_2019/6.pdf (дата звернення 15.09.2023).

17. Носкова М. В. Вимоги до цифрової компетентності громадян та вчителів країн Європейського союзу. Наукові інновації та передові технології. Серія «Економіка». 12 (26) 2023. URL: http://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-12(26)-606-616 (дата звернення: 29.10.2023).

18. Радєв Д. Аналітичний огляд зовнішніх складових цифрової економіки. Наукові інновації та передові технології (Серія «Управління та адміністрування», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Психологія», Серія «Педагогіка»). 2023. №13(27)2023. С. 561-573. URL: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-13(27)-561-573 (дата звернення: 29.10.2023).

19. The Global Information Technology Report 2016. World Economic Forum and INSEAD. 2016. 290 p. URL: https://www.weforum.org/reports/the-global-information-technology- report-2016 (дата звернення: 29.10.2023).

20. Shaping Europe's digital future. URL: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/ digital-skills (дата звернення: 29.10.2023).

21. 2030 Digital Decade: Commission adopts indicators to monitor Europe's digital transformation and issues guidance to Member States. Press Release. 30 June 2023. URL: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/news/2030-digital-decade-commission-adopts-indicators- monitor-europes-digital-transformation-and-issues (дата звернення: 29.10.2023).

22. The Digital Decade: digital skills for all by 2030. URL: https://digital-skills- jobs.europa.eu/en/actions/european-initiatives/digital-decade (дата звернення: 29.10.2023).

23. Мазуренко О. Оцінювання розвитку цифрової економіки в країнах Балтії та східної Європи за методологією DESI. InterConf. 2021. С. 74-80. doi: 10.51582/interconf.21- 22.04.2021.007.

24. Левченко О. М., В'юник О. В. Міжнародні компаратори передумов регулювання розвитку IT-сфери України в умовах євроінтеграції. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2023. № 2 (128). С. 19-28. doi: https://doi.org/10.32782/1814-1161/2023-2-3.

25. Лакіза В. В. Big data в умовах інноваційного розвитку цифрової економіки. International Scientific Journal “Internauka”. Series: “Economic Sciences”. URL: https://doi.org/ 10.25313/2520-2294-2022-11 (дата звернення: 15.11.2023).

26. Яворська Н. П., Данько Т. І. Особливості розвитку цифрової економіки України та ЄС. International Scientific Journal “Internauka”. Series: “Economic Sciences”. URL: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2022-12 (дата звернення: 15.11.2023).

27. Пустоваров А. І. Аналіз показників цифрової трансформації національної економіки на основі міжнародних індексів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». 2020. Вип. 30. С. 243-249.

28. URL: https://ecommerce-europe.eu/wp-content/uploads/2022/06/CMI2022_Full Version_ LIGHT_v2.pdf (дата звернення: 15.11.2023).

29. URL: https://www.postnord.se/siteassets/pdf/rapporter/e-commerce-ineurope-2020.pdf (дата звернення: 15.11.2023).

30. Штанько В., Дресвянніков А. Аналіз змін законодавства ЄС у сфері цифрових сервісів та платформ й їхній вплив на цифрову економіку України. Київ: ГО «Український центр європейської політики». 2022.

31. URL: https://domainnamestat.com/statistics/tldtype/all (дата звернення: 15.11.2023).

32. URL: https://soulpartners.com.ua/news/tpost/x2dve03v71-rinokelektronno-komerts- v-ukran-dosyagn (дата звернення: 15.11.2023).



References

1. Kolomiiets, V. M. & Radiev, D. V. (2023). Existing Institutional Prerequisites for the Functioning of the Digital Economy. Future of Work: Technological, Generational and Social Shifts: Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Internet Conference, May 11-12, 2023. FOP Marenichenko V.V., Dnipro, Ukraine. 20-21.

2. Natsional'na ekonomichna stratehiya na period do 2030 roku. (2021). [National economic strategy for the period until 2030]. Pro zatverdzhennya Natsional'noyi ekonomichnoyi stratehiyi na period do 2030 roku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 03 bereznya 2021 - On approval of the National economic strategy for the period until 2030: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated March 3, 2021. 179. Retrieved from: https://nes2030.org.ua/ docs/doc-audit.pdf [in Ukrainian].

3. OECD Digital Economy Outlook 2017. (2017) OECD Publishing. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1787/9789264276284-en.

4. Letyuka, V. M. (2019). Yakisne ekonomichne zrostannya v Ukrayini, yoho otsinka ta shlyakhy zabezpechennya. [Letyuka V. M. Qualitative economic growth in Ukraine, its assessment and ways of ensuring it]. Tsyfrova transformatsiya ta innovatsiyi v ekonomitsi, pravi, derzhavnomu upravlinni, nautsi i osvitnikh protsesakh: zbirnyk tez naukovykh prats ' Mizhnarodnoyi naukovo- praktychnoyi konferentsiyi - Digital transformation and innovations in the economy, law, public administration, science and educational processes: a collection of theses of scientific works of the International Scientific and Practical Conference, 18-21 bereznya 2019, (pp. 33-35). Kyyiv- Bukovel': Finansovo-ekonomichna naukova rada. [in Ukrainian].

5. Kotelevets', D. O. (2022). Tendentsiyi rozvytku tsyfrovoyi ekonomiky v Ukrayini. [Development trends of the digital economy in Ukraine]. Problemy suchasnykh transformatsiy. Seriya: ekonomika ta upravlinnya - Problems of modern transformations. Series: Economics and Management. (5). Retrieved from: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2022-5-03-01 [in Ukrainian].

6. Amosha, O. I., Vyshnevskyy, V. P., Lyashenko, V. I., Kharazishvili, Y. M., Pidorycheva, I. Y., Madykh, A. A., Okhten, O. O., Dasiv, A. F. & Minochkyna, O. M. (2020). Industriya 4.0: napryamky zaluchennya investytsiy z urakhuvannyam interesiv vitchyznyanykh vyrobnykiv. [Industry 4.0: Directions for Attracting Investments Taking into Account the Interests of Domestic Producers]. Ekonomichnyy visnyk Donbasu - Economic Bulletin of Donbas, 0 (3 (57). 189-216. doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-189-216 [in Ukrainian].

7. Stroiko, T., Nazarova, L., & Danik, N. (2022). Transformation Of Economic Processes on the Basis of Digitalisation. Baltic Journal of Economic Studies, 7 (1). 102-106. Retrieved from: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2021-7-1-102-106.

8. Pokatayeva, O. V. & Kravchun, O. S. (2020). Gesellschaftsrechtliche Transformation en von wirtschaftlichen Systemen in den Zeiten der Neo Industrialisierung. Germany, Nuremberg: Verlag SWG imex GmbH, 715 p.

9. Porokhnya, V. & Ostapenko, O. (2019). Neural network and index forecasting of the strategies of development of the armed forces of Ukraine depending on their own economic opportunities and encroachments of the states of aggressors. In 8th International Conference on Monitoring, Modeling & Management of Emergent Economy. Odessa. Retrieved from: https://doi.org/10.1051/shsconf/20196504004.

10. Pizhuk, O. I. (2019). Suchasni metodolohichni pidkhody do otsinyuvannya rivnya tsyfrovoyi transformatsiyi ekonomiky [Modern Methodological Approaches to Assessing the Level of Digital Transformation of the Economy]. BIZNeS-INFORM - BUSINESS- INFORMATION. 7. 39-47. (in Ukrainian).

11. Semenoh, A. Y. (2020). Analiz svitovykh reytynhiv otsinky formuvannya ta rozvytku tsyfrovoyi ekonomiky ta mistse Ukrayiny v nykh [Analysis of Global Ratings of the Formation and Development of the Digital Economy and the Place of Ukraine in Them], Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University, 43, 38-43 [in Ukrainian].

12. Trokhymets, O., Oleshko, A. & Tymoshenko, О. (2018). Formation of the cashless economy in Ukraine and in the world. Baltic Journal of Economic Studies, 4, 2. 147-150.

13. Strutyns'ka, I. (2019). Metryky tsyfrovoyi transformatsiyi biznesu: svitovi ta vitchyznyani realiyi [Metrics of Digital Transformation of Business: World and Domestic Realities]. Halyts'kyy ekonomichnyy visnyk, - Galician Economic Bulletin, 6 (61). 30-45. [in Ukrainian].

14. Chesnokova, N. V. (2020). Metodolohichni pidkhody do otsinky tsyfrovoyi transformatsiyi ekonomiky [Methodological approaches to the assessment of the digital transformation of the economy]. Rynkova ekonomika: suchasna teoriya i praktyka upravlinnya, - Market Economy: Modern Management Theory and Practice, 19, V. 2 (45). 413-427. [in Ukrainian].

15. Rudenko, M. V. (2021). Analiz pozytsiy Ukrayiny v hlobal'nykh indeksakh tsyfrovoyi ekonomiky. [Analysis of Ukraine's Position in Global Indices of the Digital Economy]. Ekonomika ta derzhava - Economy and the State, 2, 11-18. [in Ukrainian].

16. Podol'chak, N. Y., Bilyk, O. I. & Levyts'ka. Y. V. (2019). Suchasnyy stan tsyfrovizatsiyi v Ukrayini [Modern State of Digitization in Ukraine]. Efektyvna ekonomika - Efficient Economy, 10, Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/10_201976.pdf [in Ukrainian].

17. Noskova, M. V. (2023). Vymohy do tsyfrovoyi kompetentnosti hromadyan ta vchyteliv krayin Yevropeys'koho soyuzu [Requirements for digital competence of citizens and teachers of European Union countries]. Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi, Seriya «Ekonomika» - Scientific innovations and advanced technologies, «Economy» series, 12 (26) 2023. Retrieved from: http://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-12(26)-606-616 [in Ukrainian].

18. Radyev, D. (2023). Analitychnyy ohlyad zovnishnikh skladovykh tsyfrovoyi ekonomiky [Radev D. Analytical review of external components of the digital economy]. Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi (Seriya «Upravlinnya ta administruvannya», Seriya «Pravo», Seriya «Ekonomika», Seriya «Psykholohiya», Seriya «Pedahohika») - Scientific innovations and advanced technologies («Management and Administration» Series, «Law» Series, «Economics» Series, «Psychology» Series, «Pedagogy» Series), 13(27)2023, 561-573, Retrieved from: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-13(27)-561-573 [in Ukrainian].

19. The Global Information Technology Report 2016. (2016). World Economic Forum and INSEAD, 290 p. Retrieved from: https://www.weforum.org/reports/the-global-information- technology-report-2016 [in Ukrainian].

20. Shaping Europe's digital future. (2022). Retrieved from: https://digital-strategy.ec.europa.eu/ en/policies/digital-skills [in Ukrainian].

21. 2030 Digital Decade: Commission adopts indicators to monitor Europe's digital transformation and issues guidance to Member States. (2023). Press Release, 30 June 2023, Retrieved from: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/news/2030-digital-decade-commission- adopts-indicators-monitor-europes-digital-transformation-and-issues.

22. The Digital Decade: digital skills for all by 2030. (2023). Retrieved from: https://digital- skills-jobs.europa.eu/en/actions/european-initiatives/digital-decade.

23. Mazurenko, O. (2021). Otsinyuvannya rozvytku tsyfrovoyi ekonomiky v krayinakh Baltiyi ta skhidnoyi Yevropy za metodolohiyeyu DESI. Inter Conf [Mazurenko O. Evaluation of the development of the digital economy in the Baltic countries and Eastern Europe according to the DESI methodology. Inter Conf]. 74-80. Retrieved from: 10.51582/interconf.21-22.04.2021.007 [in Ukrainian].

24. Levchenko, O. M. & V'yunyk, O. V. (2023). Mizhnarodni komparatory peredumov rehulyuvannya rozvytku IT-sfery Ukrayiny v umovakh yevrointehratsiyi [International comparators of prerequisites for regulating the development of the IT sphere of Ukraine in the conditions of European integration]. Derzhava ta rehiony. Seriya: Ekonomika tapidpryyemnytstvo - State and regions. Series: Economy and entrepreneurship. 2 (128). 19-28. doi: https://doi.org/10.32782/ 1814-1161/2023-2-3.

25. Lakiza, V. V. (2022). Big data v umovakh innovatsiynoho rozvytku tsyfrovoyi ekonomiky [Big data in the conditions of innovative development of the digital economy]. International Scientific Journal «Internauka». Series: «Economic Sciences». Retrieved from: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2022-11 [in Ukrainian].

26. Yavors'ka, N. P. & Dan'ko, T. I. (2022). Osoblyvosti rozvytku tsyfrovoyi ekonomiky Ukrayiny ta YES [Yavorska N. P., Danko T. I. Peculiarities of the development of the digital economy of Ukraine and the EU]. International Scientific Journal «Internauka». Series: «Economic Sciences». Retrieved from: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2022-12 [in Ukrainian].

27. Pustovarov, A. I. (2020). Analiz pokaznykiv tsyfrovoyi transformatsiyi natsional'noyi ekonomiky na osnovi mizhnarodnykh indeksiv [Analysis of indicators of digital transformation of the national economy based on international indices]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu. Seriya «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo» - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series «International Economic Relations and World Economy». 30. 243-249 [in Ukrainian].

28. Retrieved from: https://ecommerce-europe.eu/wp-content/uploads/2022/06/ CMI2022 Full Version_LIGHT_v2.pdf.

29. Retrieved from: https://www.postnord.se/siteassets/pdf/rapporter/e-commerce-ineurope- 2020.pdf.

30. Shtan'ko, V. & Dresvyannikov, A. (2022). Analiz zmin zakonodavstva YES u sferi tsyfrovykh servisiv ta platform y yikhniy vplyv na tsyfrovu ekonomiku Ukrayiny [Analysis of changes in EU legislation in the field of digital services and platforms and their impact on the digital economy of Ukraine]. Kyyiv: HO «Ukrayins'kyy tsentr yevropeys'koyi polityky» - Kyiv: NGO «Ukrainian Center for European Policy».

31. Retrieved from: https://domainnamestat.com/statistics/tldtype/all.

32. Retrieved from: https://soulpartners.com.ua/news/tpost/x2dve03v71-rinokelektronno- komerts-v-ukran-dosyagn.

Размещено на Allbest.ru

...