Моделювання оцінки вагомості впливу інституціональних факторів на цифрову економіку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

МОДЕЛЮВАННЯ ОЦІНКИ ВАГОМОСТІ ВПЛИВУ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ФАКТОРІВ НА ЦИФРОВУ ЕКОНОМІКУ

Радєв Дмитро Валерійович здобувач вищої

освіти наукового ступеня доктора філософії

Анотація

цифровий економіка інституціональний модель

Цифрова трансформація стає важливою відповіддю на нові виклики, з якими стикається сучасне суспільство, сприяючи розвитку цифрової економіки та створюючи нові можливості для інновацій та взаємодії. За даних об'єктивних умов гострого значення набуває моделювання оцінки вагомості впливу детермінуючих факторів на цифрову економіку. Вдосконалення моделей, призначених для дослідження, оцінки стану цифрової економіки, її прогнозування не тільки залишається актуальним, але й прогресує з оглядом на світове масштабування цифровізації.

Метою статті стало моделювання оцінки вагомості впливу інституціональних факторів на цифрову економіку, побудова аналітичної моделі оцінки вагомості впливу інституціональних факторів сприяння формуванню цифрової економіки на цифрову економіку. Висунуто гіпотезу про наявність зв'язку між факторами сприяння формуванню цифрової економіки та цифровою економікою. Доцільно розрахувати вагомість впливу кожного. Таке обчислення допоможе зрозуміти найбільш впливові фактори та виявити пріоритетні напрями сприяння формуванню цифрової економіки, визначити, які фактори потрібно розвивати першочергово. На підставі висунутої гіпотези розроблено аналітичну модель оцінки вагомості впливу факторів сприяння формуванню цифрової економіки на цифрову економіку.

В дослідженні набули подальшого розвитку науково-практичні рекомендації щодо застосування методичного інструментарію визначення взаємозв'язку інституціональних факторів та цифрової економіки на основі побудови аналітичної моделі оцінки вагомості впливу інституціональних факторів на цифрову економіку. Модель, на відміну від існуючих, враховує показники розвитку інституціональної системи країни, надає змогу встановити взаємозв'язок між факторами сприяння формуванню цифрової економіки та розвитком інституціональної системи країни, оцінити вагомість впливу інституціональних факторів на цифрову економіку, що, у свою чергу, є основою для розуміння пріоритетних напрямів сприяння формуванню цифрової економіки та визначення факторів, які потрібно розвивати першочергово. В ході дослідження введено категорію «індекс інституціоналізації цифрової економіки». Перспективами подальших власних досліджень визначено надання науково-практичних рекомендацій застосування вищенаведеного методичного інструментарію, який обумовлює взаємозв'язок між факторами сприяння формуванню цифрової економіки та цифровою економікою, вагомість кожного фактора.

Ключові слова: взаємозв'язок факторів та цифрової економіки, інституціональні фактори, моделювання оцінки, фактори цифрової економіки, цифрова економіка

Annotation

Radiev Dmytro Valeriyovych A recipient of Higher Education with the Scientific Degree of Doctor of Philosophy, Classic Private University

SIMULATION OF THE WEIGHT ASSESSMENT OF THE INFLUENCE OF INSTITUTIONAL FACTORS ON THE DIGITAL ECONOMY

Digital transformation is becoming an important response to the new challenges facing modern society, contributing to the development of the digital economy and creating new opportunities for innovation and interaction. Under these objective conditions, the modeling of the assessment of the importance of the influence of the determining factors on the digital economy becomes acutely important. The improvement of models designed for research, assessment of the state of the digital economy, its forecasting not only remains relevant, but also progresses with a view to the global scaling of digitalization.

The purpose of the article was to model the assessment of the importance of the influence of institutional factors on the digital economy, to build an analytical model for the assessment of the importance of the influence of institutional factors contributing to the formation of the digital economy on the digital economy. A hypothesis was put forward about the existence of a connection between the factors contributing to the formation of the digital economy and the digital economy. It is advisable to calculate the weight of the influence of each. Such a calculation will help to understand the most influential factors and to identify the priority directions of promoting the formation of the digital economy, to determine which factors should be developed as a priority. On the basis of the proposed hypothesis, an analytical model was developed to assess the importance of the influence of factors contributing to the formation of the digital economy on the digital economy.

In the study, scientific and practical recommendations regarding the use of methodological tools for determining the relationship between institutional factors and the digital economy based on the construction of an analytical model for assessing the importance of the influence of institutional factors on the digital economy were further developed. The model, unlike the existing ones, takes into account the indicators of the development of the country's institutional system, makes it possible to establish the relationship between the factors contributing to the formation of the digital economy and the development of the country's institutional system, to assess the importance of the influence of institutional factors on the digital economy, which, in turn, is the basis for understanding the priority areas of promoting the formation of the digital economy and determining the factors that need to be developed as a matter of priority. In the course of the study, the category "index of institutionalization of the digital economy" was introduced. The prospects of further own research are defined as the provision of scientific and practical recommendations for the use of the above methodical toolkit, which determines the relationship between the factors contributing to the formation of the digital economy and the digital economy, the importance of each factor.

Keywords: relationship between factors and the digital economy, institutional factors, valuation modeling, factors of the digital economy, digital economy

Постановка проблеми

Стрімкість життя та необхідність взаємодій на відстані стимулюють використання цифрових технологій для віддаленої роботи, навчання, комунікацій. Поширення захворювань, зокрема коронавірусу, підкреслило важливість цифрових інструментів. Зростання міжнародної інтеграції і військові конфлікти підкреслюють важливість цифрової безпеки та захисту інформації. В умовах швидких змін і розмаїття викликів, компанії навчаються адаптуватися за допомогою електронної комерції та інших цифрових платформ для забезпечення неперервного функціонування бізнесу. Цифрові технології використовуються для інновацій та відновлення економічного розвитку на зруйнованих територіях, сприяючи інфраструктурним та економічним проектам. Уряди використовують цифрові рішення для оптимізації адміністративних процесів та впровадження електронних послуг для громадян.

Дані фактори впливають на формування цифрової економіки, стимулюючи її функціонування.

Загалом, цифрова трансформація стає важливою відповіддю на нові виклики, з якими стикається сучасне суспільство, сприяючи розвитку цифрової економіки та створюючи нові можливості для інновацій та взаємодії.

Розвиток цифрової економіки знаходиться в полі досліджень науковців, контролю державних органів. В визначеному ключі гостре значення набуває моделювання оцінки вагомості впливу різноманітних факторів на цифрову економіку. Таке моделювання допоможе визначити найбільш вагомі фактори та першочергові напрями для розвитку цифрової економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Моделюванням різноманітних систем займалися ряд як зарубіжних, так і українських дослідників.

Так, на моделюванні розвитку людського капіталу в інституціональному середовищі зосереджено праці В. Коломієць [1, 2, 3, 4], В. Кузнецова [5], В. Порохні [5], М. Радєвої [2, 3, 5], І. Рекуна [3], А. Ткача [3].

Розробкою чинників впливу на розвиток цифрової економіки і процесу цифрової трансформації займався А. Пустоваров [6].

Моделюванням впливу факторів на успішність інвестиційних проектів в транспортній галузі займалися О. Витвицька, Ю. Кліщук [7], різноманітних факторів на формування рівня економічної безпеки сільськогосподарських підприємств - О. Гивківська, Н. Шершень [8]. Математичне моделювання взаємин біологічних систем застосовували М. Мормуль, Л. Романчук, О. Щитов, [9]. Математичне моделювання критичних явищ розробляли Казаков, В. Олейник, Г. Шаповалов [10].

Багатьом аспектам моделювання економіки присвячена робота Капустяна, Г. Мажари, І. Фартушного [11]. Автори професійно описали «економіко-математичне моделювання економічних процесів функціонування та розвитку бізнес-структур на підставі використання новітніх комп'ютерних технологій та методів навчання: теоретичні основи побудови економіко-математичних моделей і методів проведення модельних експериментів;... побудову систем моделей та алгоритмів пошуку оптимальних управлінських рішень;... сучасний інструментарій оптимізації управлінських рішень у визначеній предметній сфері;... побудову різноманітних економіко-математичних моделей» [11].

Вдосконалення моделей, призначених для дослідження, оцінки стану цифрової економіки, її прогнозування не тільки залишаються актуальними, але й прогресує з оглядом на світове масштабування цифровізації.

Метою статті стало моделювання оцінки вагомості впливу інституціональних факторів на цифрову економіку, побудова аналітичної моделі оцінки вагомості впливу інституціональних факторів сприяння формуванню цифрової економіки на цифрову економіку.

Виклад основного матеріалу

Проведені раніше ґрунтовні дослідження [4] надали змогу визначити фактори сприяння формуванню цифрової економіки. Нижче наведені групи факторів та фактори сприяння формуванню цифрової економіки [4]:

- «системні - процеси прискорення ритму існування сучасної людини, еволюція епохи, еволюція свідомості, рівень добробуту;

- інституціональні - інституційний устрій, посилення державного регулювання, державний інституціональний контроль розвитку цифрової економіки, формування законодавчого підґрунтя, необхідність співпраці урядів і регуляторних органів з підприємцями, господарюючими суб'єктами і громадянським суспільством, вдосконалення системи електронного уряду, співпраця громадян з урядами, розвиток децентралізації влади, можливість нагляду та контролю за держорганами, посилення контролю за населенням з боку держави, правові стандарти діяльності, розвиток забезпечення інтелектуальної власності, культурні норми та цінності, морально-етичні стандарти суспільства, тіньова економіка;

- політичні - міжнародні політичні відносини, захист політичної безпеки, свобода засобів масової інформації, рівень корупції, рівень тіньової економіки, політична нестабільність, підтримка демократичних цінностей,

- міжнародні - міжнародні виклики та зміни, посилення міжнародної інтеграції, дотримання міжнародних стандартів, зміна парадигм національної та міжнародної безпеки, глобальна взаємодія та спілкування, розробка нових способів захисту на міжнародному ринку, макроекономічна нестабільність та економічна безпека, зростання конкурентоспроможності на міжнародних ринках, міграційні процеси населення та людського капіталу;

- економічні - зростання темпів інфляції, вартості енергоносіїв, витрат на оборонні заходи, новітні фінансові технології, трансформації ринку фінансових послуг, фінансові ризики, спрощення комунікацій між постачальниками фінансових послуг та їх споживачами, зниження активності економічних агентів, інтернет - банкінг, міра прибутку, оподаткування технологій та інновацій, стан та тренди ринку, фінансові ресурси суб'єкта господарювання, ступінь розвинутості фінансових ринків та фінансових посередників, цифрова нерівність бізнесу, відповідність регуляторним вимогам, очікування партнерів та клієнтів, рівень конкурентності ринку, наявність можливостей для співпраці уряду, суб'єктів господарювання, населення, еволюція моделей функціонування бізнесу, політики фінансово-інвестиційного забезпечення діяльності суб'єктів господарювання ІТ-сфери, розвиток електронного бізнесу та електронної комерції;

- структурні - структурні зміни економічної, виробничої, політичної, культурної, соціальної, ідеологічної сфер;

- надзвичайні - форс-мажорні обставини, військові дії в Україні, тимчасова окупація деяких українських територій, гостра задача відновлення зруйнованих територій, витрати на оборонні заходи, поширення захворювання коронавірусом;

- технологічні - розвиток ІТ-галузі та електронної комерції, кібербезпека, розробка нових способів захисту, ступінь розвинутості технологічної інфраструктури, насичення електронно -цифровими пристроями та засобами, доступність технологій та інфраструктури, цифрові хаби, міжнародна співпраці у сфері ІТ-технологій, промислові технології індустрії 4.0, SupTech, FinTech, RegTech, кіберфізичні системи, штучний інтелект, SD-друк, інтернет речей, «предиктивна аналітика», хмарні та туманні обчислення, «машинне навчання», машинна взаємодія, штучний інтелект, робототехніка, поширення методів штучного інтелекту, доповнена реальність, big data (великі бази даних), блокчейн, цифрові платформи, розвиток екологічно безпечної енергетики, нанотехнологій, біотехнологій, поява нових видів транспорту, розвиток інфраструктури, державна політика у сфері технологій, концепція «розумного виробництва», орієнтація виробництва на цифрові технології;

- інформаційно-комунікаційні - трансформація інформаційно-комунікаційного простору, глобальні інформаційні мережі, спрощення комунікацій між постачальниками послуг та їх споживачами, розширення інтернет-сервісів, інформаційна інфраструктура, інтернет-доступу, телекомунікацій, розробка високотехнологічних програмних комплексів, технічних засобів, збільшення частки ІТ-аутсорсингу, зростання кількості користувачів мережі Інтернет, доступ до Інтернету, інформаційна асиметрія;

- інвестиційні - інвестиційний клімат, державна політика у сфері технологій та інновацій, рівень інвестицій, діяльність науково-дослідних інститутів, інвестування у розвиток цифрових навичок та формування цифрової культури населення;

- інноваційні - інноваційні технології, державні програми підтримки цифрових інновацій, інноваційний потенціал, державна політика у сфері технологій та інновацій, діяльність науково-дослідних інститутів, модернізація, міра прибутку від інновацій, відкритість інноваційного процесу;

- організаційні фактори - стиль менеджменту суб'єкта господарювання, рівень розробки стратегії суб'єкта господарювання, управління людським капіталом суб'єкта господарювання, відкритість до інновацій менеджменту суб'єкта господарювання, гнучкість у прийнятті управлінських рішень, концепція «розумного виробництва»;

- людські - зростання навичок персоналу, людського капіталу, масова міграція населення, втрати людського капіталу, зростання кількості користувачів мережі Інтернет, доступ до Інтернету, доступ до джерел знань, управління людським капіталом суб'єкта господарювання, зростання ступеню фахового менеджменту та управління людським капіталом, наукомісткої освіти та дослідницько-орієнтованого навчання, підвищення обізнаності населення з питань застосування новітніх інформаційно-комунікативних технологій, інвестування у розвиток цифрових навичок та формування цифрової культури населення;

- психологічні - соціально-психологічна готовність бізнесу та суспільства до впровадження цифровізації економіки, розвитку електронного бізнесу, ІТ-технологій».

Автором висунуто гіпотезу про наявність зв'язку між факторами сприяння формуванню цифрової економіки та цифровою економікою (рис. 1).

Рис. 1 Зв 'язок між факторами сприяння формуванню цифрової економіки та цифровою економікою

Означені вище та на рис. 1 фактори за визначенням позитивно впливають на цифрову економіку. Тому доцільно розрахувати вагомість впливу кожного. Таке обчислення допоможе зрозуміти найбільш впливові фактори та виявити пріоритетні напрями сприяння формуванню цифрової економіки, визначити, які фактори потрібно розвивати першочергово.

Дане авторське дослідження зосереджено на двох ключових позиціях: цифрова економіка та її інституціональний розвиток.

Виходячи з вищенаведеного, на підставі висунутої гіпотези розроблено аналітичну модель оцінки вагомості впливу факторів сприяння формуванню цифрової економіки на цифрову економіку. Модель показує вагомість впливу окремого фактору на цифрову економіку. Вона призначена для розрахунку вагомості впливу окремого фактору сприяння формуванню цифрової економіки на розвиток цифрової економіки (формула 1):

де

DEI - індекс цифрової економіки (digital economy index);

А, В, D, E, F, G, H, I, J, K, L, M, N, O, P - фактори сприяння формуванню цифрової економіки;

n - кількість факторів;

i, j, k, l, m, n, o, p, q, r, s, t, u, v, w, x - показник кількості факторів.

Запропонована автором модель враховує фактори сприяння формуванню цифрової економіки та дозволяє встановити взаємозв'язок між ними та цифровою економікою, що, в свою чергу, дає можливість розробляти прогнози динаміки рівня розвитку цифрової економіки від системних, інституціональних, політичних, міжнародних, економічних, структурних, надзвичайних, технологічних, інформаційно-комунікаційних, інвестиційних, інноваційних, організаційних, людських, психологічних змін та визначати державну політику щодо її сталого підвищення.

Для даного дослідження важливим виступає оцінка вагомості впливу інституціональних факторів сприяння формуванню цифрової економіки на цифрову економіку, яку представляємо у вигляді моделі оцінки вагомості впливу інституціональних факторів на цифрову економіку (формула 2).

IIDE - індекс інституціоналізації цифрової економіки (index of institutionalization of the digital economy)

В - група інституціональних факторів сприяння формуванню цифрової економіки;

n - кількість факторів;

j - показник кількості інституціональних факторів.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному. Набули подальшого розвитку науково-практичні рекомендації щодо застосування методичного інструментарію визначення взаємозв'язку інституціональних факторів та цифрової економіки на основі побудови аналітичної моделі оцінки вагомості впливу інституціональних факторів на цифрову економіку. Модель, на відміну від існуючих, враховує показники розвитку інституціональної системи країни, надає змогу встановити взаємозв'язок між факторами сприяння формуванню цифрової економіки та розвитком інституціональної системи країни, оцінити вагомість впливу інституціональних факторів на цифрову економіку, що, у свою чергу, є основою для розуміння пріоритетних напрямів сприяння формуванню цифрової економіки та визначення факторів, які потрібно розвивати першочергово.

В ході дослідження введено категорію «індекс інституціоналізації цифрової економіки (index of institutionalization of the digital economy)»

Ряд показників моделі побудовані на експертних оцінках. При розрахунку надійності цих показників доцільно використовувати коефіцієнт альфа Кронбаха, який показує міру надійності внутрішньої узгодженості для сукупності питань або тестів. Його використовують у психометрії для вимірювання ступеня, в якому питання чи тести вимірюють той самий конструкт чи поняття (формула 3).

Значення коефіцієнта альфа Кронбаха може бути в діапазоні від 0 до 1. Вище значення вказує на більшу внутрішню узгодженість між питаннями чи тестами. Зазвичай вважається, що значення більше 0,7 є прийнятним для внутрішньої узгодженості.

Перспективами подальших власних досліджень визначено надання науково-практичних рекомендацій застосування вищенаведеного методичного інструментарію, який обумовлює взаємозв'язок між факторами сприяння формуванню цифрової економіки та цифровою економікою, вагомість кожного фактора. Для багатофакторних моделей використовуються методи множинного кореляційно-регресійного аналізу для розуміння взаємозв'язків між різними факторами та результативною ознакою. Особливо в ситуаціях, де є багато взаємопов'язаних чинників, як в даному випадку, використання множинного регресійного аналізу ідеально.

Основні переваги використання цих методів включають:

1. Вивчення внутрішніх і зовнішніх зв'язків: Множинний кореляційно-регресійний аналіз дозволяє вивчити як внутрішні, так і зовнішні взаємозв'язки між різними факторами та результативною ознакою.

2. Кількісна оцінка взаємозв'язків: Ці методи дозволяють кількісно оцінити силу та напрямок взаємозв'язків між факторами та результативною ознакою за допомогою коефіцієнтів кореляції та регресії.

3. Встановлення закономірностей та тенденцій розвитку: Аналіз даних за допомогою множинного кореляційно-регресійного аналізу може допомогти встановити закономірності та тенденції розвитку досліджуваної результативної ознаки в залежності від факторів.

Щодо вірогідності (стохастичних) зв'язків, в умовах реальної економіки часто спостерігається вплив випадкових чинників, і тому використання стохастичних моделей та методів може бути обґрунтованим.

Однак важливо також враховувати обмеження та припущення, пов'язані з використанням цих методів, і ретельно аналізувати результати, оскільки накладені виробничі чинники та неточності у даних можуть вплинути на точність та достовірність отриманих висновків.

В подальшому дослідженні у результаті розрахунку кореляційної матриці буде обчислена впливовість кожного з факторів на цифрову економіку, що надасть змогу розуміти, на яких факторах першочергово потрібно зосередити увагу. В межах перспективного дослідження важливо встановлення наступних етапів.

По-перше, спираючись на визначений в попередніх дослідженнях автора [4] перелік факторів сприяння формуванню цифрової економіки, відібрати значущі фактори кожної групи. Вони повинні відповідати наступним умовам: показники по можливості бути статистично визначеними, інші показники мають можливість застосування експертних оцінок, однорідність вимірювання.

По-друге, провести аналіз статистичних даних для виявлення математичної залежності між досліджуваними ознаками і встановлення за допомогою коефіцієнтів кореляції порівняльної оцінки щільності взаємозв'язку, який має певний числовий вираз.

По-третє, безпосереднє застосування багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу та побудовано багатофакторної кореляційно-регресійні моделі. В четвертих, обчислення багатофакторної кореляційно-регресійні моделі. По-п'яте, адекватне представлення результатів обчислення.

В шостих, зробити висновок про залежність між результативним показником та факторними величинами, що передбачає обчислення коефіцієнту множинної детермінації r², коефіцієнту множинної кореляції.

По-сьоме, надання економічної інтерпретації отриманим результатам.

Висновки

Цифрова трансформація стала важливою відповіддю на нові виклики, з якими стикається сучасне суспільство, сприяючи розвитку цифрової економіки та створюючи нові можливості для інновацій та взаємодії. Гостре значення набуває моделювання оцінки вагомості впливу різноманітних факторів на цифрову економіку. Таке моделювання допоможе визначити найбільш вагомі фактори та першочергові напрями для розвитку цифрової економіки. Вдосконалення моделей, призначених для дослідження, оцінки стану цифрової економіки, її прогнозування не тільки залишаються актуальними, але й прогресує з оглядом на світове масштабування цифровізації.

Дослідження присвячено моделюванню оцінки вагомості впливу інституціональних факторів на цифрову економіку та побудові аналітичної моделі оцінки вагомості впливу інституціональних факторів сприяння формуванню цифрової економіки на цифрову економіку. Автором висунуто гіпотезу про наявність зв'язку між факторами сприяння формуванню цифрової економіки та цифровою економікою. Для даного дослідження важливим виступає оцінка вагомості впливу інституціональних факторів сприяння формуванню цифрової економіки на цифрову економіку, яку представляємо у вигляді моделі оцінки вагомості впливу інституціональних факторів на цифрову економіку.

Набули подальшого розвитку науково-практичні рекомендації щодо застосування методичного інструментарію визначення взаємозв'язку інституціональних факторів та цифрової економіки на основі побудови аналітичної моделі оцінки вагомості впливу інституціональних факторів на цифрову економіку. Модель, на відміну від існуючих, враховує показники розвитку інституціональної системи країни, надає змогу встановити взаємозв'язок між факторами сприяння формуванню цифрової економіки та розвитком інституціональної системи країни, оцінити вагомість впливу інституціональних факторів на цифрову економіку, що, у свою чергу, є основою для розуміння пріоритетних напрямів сприяння формуванню цифрової економіки та визначення факторів, які потрібно розвивати першочергово. В ході дослідження введено категорію «індекс інституціоналізації цифрової економіки.

Перспективами подальших власних досліджень визначено надання науково-практичних рекомендацій застосування вищенаведеного методичного інструментарію, який обумовлює взаємозв'язок між факторами сприяння формуванню цифрової економіки та цифровою економікою, вагомість кожного фактора.

Література

1. Коломієць В. М. Моделирование развития человеческого капитала в институциональной среде для обеспечения конкурентоспособности национальной экономики. Науковий вісник Одеського національного економічного університету: зб. наук. праць. Одеса: ОНЕУ, 2019. № 2. С. 13-32. URL: http://n-visnik.oneu.edu.ua/ collections/2018/256/ pdf/13-32.pdf (дата звернення: 20.11.2023).

2. Radieva M., Kolomiiets V. Factors of human capital modernization in the context of institutionalization of information economy. Virtual Economics. 2019. № 2 (4), Р. 26-45. URL: https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.04(2)/ (дата звернення: 20.11.2023).

3. Ткач А., Радєва М., Коломієць В., Рекун І. Институциональные трансформации экономических систем. Трансформаційні процеси в економіці: інституціональний контекст: монографія / за ред. Радєвої М. М. Мелітополь, 2018. С. 61-122. DOI: https://doi.org/ 10.32901/978-966-2489-64-4/2018.

4. Радєв Д. В., Коломієць В. М. Фактори формування цифрової економіки. Сучасний стан та пріоритети модернізації фінансово-економічної системи: теорії та пропозиції: матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції: Запоріжжя, 13-14.10.2023 р. Львів-Торунь: Liha-Pres, 2023. С. 61-64. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-324-1-13.

5. Порохня В. М., Радєва М. М., Кузнецов В. І. Моделювання впливу інтелектуального капіталу на макроекономічні процеси в державі. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2017. № 2. С. 22-25.

6. Пустоваров А. І. Методичний інструментарій чинників впливу на розвиток цифрової економіки і процесу цифрової трансформації. Інтеграція бізнес-структур: стратегії та технології: матеріали Міжнар. наук. конф. 23 лютого 2018 р., м. Тбілісі, Грузія. Тбілісі. 2018. С. 59-62.

7. Витвицька О. Д., Кліщук Ю. В. Моделювання впливу факторів на успішність інвестиційного проекту. Ефективна економіка. 2019. № 1. DOI: 10.32702/2307-2105-2019.1.7.

8. Гривківська О. В., Шершень Н. В. Моделювання впливу факторів на формування рівня економічної безпеки сільськогосподарських підприємств. Економіка і управління. 2023. № 1-2. С. 59-65. URL: https://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/39802/1/9.pdf (дата звернення: 25.11.2023).

9. Щитов О., Романчук Л., Мормуль М. Математичне моделювання взаємин біологічних систем з урахуванням смертності та народжуваності. European Science. 2023. № 1 (sge22-01). Р. 72-86. URL: https://doi.org/10.30890/2709-2313.2023-22-01-012 (дата звернення: 25.11.2023).

10. Казаков А., Шаповалов Г., Олейник В. Математичне моделювання критичних явищ за метрикою Плебянського-Демянського. European Science. 2023. 1 (sge22-01). Р. 123-130. URL: https://doi.org/10.30890/2709-2313.2023-22-01-023 (дата звернення: 25.11.2023).

11. Капустян В. О., Мажара Г. А., Фартушний І. Д. Моделювання економіки. Підручник. Електронне мережне навчальне видання. КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. URL:https://ela.kpi.ua/ bitstream/123456789/50013/1/Modeluvannia.pdf (дата звернення: 01.12.2023).

References

1. Kolomiyets' V. M. (2019). Modelirovaniye razvitiya chelovecheskogo kapitala v institutsional'noy srede dlya obespecheniya konkurentosposobnosti natsional'noy ekonomiki. [Modeling the development of human capital in the institutional environment to ensure the competitiveness of the national economy]. Naukovyy visnyk Odes'koho natsional'noho ekonomichnoho universytetu: zb. nauk. prats ' - Scientific newsletter of Odessa National Economic University: collection. Sci. fuck off. Odesa: ONEU. 2. 13-32. Retrieved from: http://n-visnik.oneu.edu.ua/collections/2018/256/pdf/13-32.pdf [in Ukrainian].

2. Radieva, M. & Kolomiiets, V. (2019). Factors of human capital modernization in the context of institutionalization of information economy. Virtual Economics. 2 (4). 26-45. URL: https://doi.org/10.34021/ve.2019.02.04(2)//.

3. Tkach, A., Radyeva, M., Kolomiyets', V. & Rekun, I. (2018). Institutsional'nyye transformatsii ekonomicheskikh sistem [Institutional transformations of economic systems]. Transformatsiyni protsesy v ekonomitsi: instytutsional'nyy kontekst: monohrafiya / za red. Radyevoyi M. M. - Transformational processes in the economy: institutional context: monograph / edited by Radevoi M. М. Melitopol'. 61-122. doi: https://doi.org/10.32901/978-966-2489-644/2018 [in Russian].

4. Radyev, D. V. & Kolomiyets', V. M. (2023). Faktory formuvannya tsyfrovoyi ekonomiky [Factors in the formation of the digital economy/. Suchasnyy stan ta priorytety modernizatsiyi finansovo-ekonomichnoyi systemy: teoriyi ta propozytsiyi: materialy dopovidey Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi - The current state and priorities of the modernization of the financial and economic system: theories and proposals: materials of reports of the International Scientific and Practical Conference. Zaporizhzhya, 13-14.10.2023. L'viv-Torun': Liha-Pres. 61-64. doi: https://doi.org/10.36059/978-966-397-324-1-13 [in Ukrainian].

5. Porokhnya, V. M., Radyeva, M. M. & Kuznetsov, V. I. (2017). Modelyuvannya vplyvu intelektual'noho kapitalu na makroekonomichni protsesy v derzhavi [Modeling the impact of intellectual capital on macroeconomic processes in the state]. Derzhava ta rehiony. Seriya: Ekonomika ta pidpryyemnytstvo - State and regions. Series: Economy and entrepreneurship. 2. 22-25 [in Ukrainian].

6. Pustovarov, A. I. (2018). Metodychnyy instrumentariy chynnykiv vplyvu na rozvytok tsyfrovoyi ekonomiky i protsesu tsyfrovoyi transformatsiyi [Methodological toolkit of influencing factors on the development of the digital economy and the process of digital transformation]. Intehratsiya biznes-struktur: stratehiyi ta tekhnolohiyi: materialy Mizhnar. nauk. konf. 23 lyutoho 2018 r., m. Tbilisi, Hruziya. - Integration of business structures: strategies and technologies: materials of the International of science conf. February 23, 2018, Tbilisi, Georgia. Tbilisi. 59-62 [in Ukrainian].

7. Vytvyts'ka, O. D. & Klishchuk Yu. V. (2019). Modelyuvannya vplyvu faktoriv na uspishnist' investytsiynoho proektu [Modeling the effect of factors for succession of investment project]. Efektyvna ekonomika-Efektyvna ekonomika. 1. doi: 10.32702/2307-2105-2019.1.7 [in Ukrainian].

8. Hryvkivs'ka, O. V. & Shershen', N. V. (2023). Modelyuvannya vplyvu faktoriv na formuvannya rivnya ekonomichnoyi bezpeky sil's'kohospodars'kykh pidpryyemstv [Modeling the influence of factors on the formation of the level of economic security of agricultural enterprises]. Ekonomika i upravlinnya - Economics and management. 1-2. 59-65. Retrieved from: https://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/39802/1/9.pdf [in Ukrainian].

9. Shchytov, O., Romanchuk, L. & Mormul', M. (2023). Matematychne modelyuvannya vzayemyn biolohichnykh system z urakhuvannyam smertnosti ta narodzhuvanosti [Mathematical modeling of relationships of biological systems taking into account mortality and birth rates]. European Science. 1 (sge22-01). 72-86. Retrieved from: https://doi.org/10.30890/2709-2313.2023-22-01-012 [in Ukrainian].

10. Kazakov, A., Shapovalov, H. & Oleynyk, V. (2023). Matematychne modelyuvannya krytychnykh yavyshch za metrykoyu Plebyans'koho-Demyans'koho [Mathematical modeling of critical phenomena using the Plebyansky-Demyansky metric]. European Science. 1 (sge22-01). 123-130. Retrieved from: https://doi.org/10.30890/2709-2313.2023-22-01-023 [in Ukrainian].

11. Kapustyan, V. O., Mazhara, H. A. & Fartushnyy, I. D. (2022). Modelyuvannya ekonomiky [Modeling of the economy]. Pidruchnyk. Elektronne merezhne navchal'ne vydannya. KPI im. Ihorya Sikors'koho - Textbook. Electronic network educational publication. KPI named after Igor Sikorsky. Retrieved from: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/50013/1/Modeluvannia.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru