Інноваційно-інвестиційний механізм забезпечення розвитку ринку продукції тваринництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

Інноваційно-інвестиційний механізм забезпечення розвитку ринку продукції тваринництва

Заходим Марина Володимирівна

кандидат економічних наук, доцент, докторант

Україна

Анотація

Інноваційний розвиток галузі тваринництва та дієвий механізм його реалізації є головним елементом, який дасть змогу забезпечити розвиток виробництва продукції тваринництва у напрямі повного задоволення попиту на внутрішньому і зовнішньому ринках та її переробки; забезпечення продовольчої безпеки в продуктах тваринного походження; збільшення виробництва кормів та поліпшення їх якості; зростання економічної ефективності виробництва продукції тваринництва і продуктів переробки; раціональне використання основних фондів і трудових ресурсів. У забезпеченні ефективного і стабільного розвитку економіки галузі тваринництва вирішальну роль відіграє науково обґрунтована інвестиційна політика держави. Дослідивши роль держави в управлінні інноваційно-інвестиційними процесами в аграрній сфері економіки, запропоновано схему формування інноваційно-інвестиційного механізму розвитку галузі тваринництва, який включає економічні, організаційно-правові та соціальні заходи держави щодо формування сприятливого середовища для здійснення інноваційної діяльності за умови державної фінансової підтримки.

Ключові слова: інновації, інвестиції, ринок, продукція тваринництва, сільське господарство.

На розвиток національної економіки в сучасних умовах світової глобалізації великий вплив має динамічна аграрна сфера, яка здатна забезпечити стійке зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, продовольчу та економічну безпеку держави та покращення рівня життя суспільства. Однак, внаслідок глобальних продовольчої та фінансової криз загострилася проблема аграрного виробництва, зокрема, продукції тваринництва, вирішення якої вимагає удосконалення аграрних відносин, зростання ефективності виробництва сільськогосподарської продукції та модернізації державної аграрної політики, забезпечення сприятливих умов для ефективного використання науково-технічного потенціалу аграрної сфери національної економіки. Для мінімізації негативного впливу кризи на галузь тваринництва, зменшення залежності від імпорту товарів, стабілізації фінансової та кредитної політики необхідно розробити механізми, які дозволять ефективно використовувати природно-ресурсний та трудовий потенціал, створити ефективну конкурентоспроможну на світовому рівні галузь тваринництва.

Теоретичні та методологічні аспекти інноваційного розвитку в агарній сфері досліджували О. Амоша, М. Кондратьев, Б. Санто, Й. Шумпетер та ін. Крім того, проблемам інноваційного розвитку виробництва продукції тваринництва присвячені праці вітчизняних вчених В. Амбросова, П. Гайдуцького, М. Гладія, І. Лукінова, М. Маліка, П. Саблука, О. Шпикуляка та інших. попит продовольчий безпека корм

Проте, складність проблеми потребує детального вивчення та подальшої конкретизації її дослідження, зокрема, ще не достатньо виваженою є інноваційна політика щодо впровадження нових технологічних рішень, що породжує низку нових проблем, котрі вимагають переосмислення та практичної апробації. В умовах глобалізації розвитку світової економіки розвинуті країни здійснюють перехід від індустріального типу економічного розвитку до інноваційного типу, тобто до створення саме науково -технічного, технологічного базису виробничих процесів.

Інноваційна діяльність переміщується безпосередньо у виробництво, зберігання, транспортування та реалізацію продукції, стає складовою частиною і набуває іншого соціально-економічного змісту, який визначається рівнем розробок та впровадження інновацій, використання досягнень науково- технічного прогресу, сучасними технологіями управління національним господарством та агропромисловим комплексом [1].

В інноваційному розвитку галузі тваринництва можна виокремити такі складові як біологічна (селекційна), техніко-технологічна, економічна, соціальна, організаційно-економічна (табл. 1).

Таблиця 1. Складові інноваційного розвитку галузі тваринництва

Джерело: власні дослідження на основі [2, 3].

Головними складовими інноваційного розвитку необхідно виділити селекційну і техніко-технологічну, що визначають вибір породи сільськогосподарських тварин, комплексу технічних засобів для реалізації інноваційних технологічних процесів і впливають на рівень ефективності та конкурентоспроможності виробництва. Виділені та охарактеризовані складові інновацій в галузі тваринництва, які містять різні напрями, повинні діяти в комплексі і безпосередньому зв'язку, що забезпечить підвищення ефективності галузі.

У тваринництві впровадити досягнення науково-технічного прогресу можливо лише за умов функціонування великотоварного виробництва, оптимальної його концентрації. Лише за умов оптимальних розмірів тваринницьких об'єктів можна досягти високої продуктивності праці, якості одержуваної продукції, а відтак і забезпечити підтримку продукції тваринного походження.

Негативні зміни в усьому технологічному ланцюгу виробництва тваринницької продукції в сільськогосподарських підприємствах зумовили розробити та вжити ряд заходів, спрямованих на відродження і подальше удосконалення високо інтенсивного виробництва даних видів продукції. Перш за все необхідно вивчити стан тих високо інтенсивних технологій, що залишилися, та намітити стратегічні заходи щодо їх подальшого поліпшення з урахуванням досвіду передових вітчизняних господарств та зарубіжних країн. Необхідно використати позитивний досвід, використовувати роботу високомеханізованих ферм і комплексів, де були впроваджені прогресивні технології утримання худоби та птиці і була досягнута її висока продуктивність, а також ферм господарств аналогічного напряму, побудованих при дослідних станціях з метою вивчення і впровадження різних технологічних рішень з урахуванням типу будівель, формування поголів'я, пристосованого для утримування на промисловій основі, стану кормової бази, способу доїння корів тощо. На нашу думку, відмовлятися від великотоварного виробництва продукції тваринництва, замінюючи його розосередженим і немеханізованим - значить робити кроки назад. Отже, удосконалення технології виробництва продукції тваринництва має бути спрямоване на поліпшення всього його технологічного циклу, впровадження комплексної механізації виробничих процесів, умов праці, підвищення ефективності виробництва та якості продукції.

В галузі тваринництва впровадження інновацій передбачає розвиток і удосконалення галузей скотарства, свинарства, птахівництва на основі використання найбільш високопродуктивних порід худоби і птиці та ефективних засобів виробництва, прогресивних досягнень науки і техніки та спрямоване на збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва з найменшими витратами праці і засобів на її виробництво.

Впровадження інновацій у виробництво продукції необхідно поділити на етапи і стадії. А саме від зародження ідеї, проведення дослідження до розробки конкретного нововведення, його апробації та освоєння у виробництві на кожному окремо взятому підприємстві. Для того щоб масово використовувати нові породи худоби і птиці їх необхідно випробувати в реальних умовах роботи аграрних підприємств в тестовому режимі. Для визначення ефекту і корисності конкретного нововведення і уникнути невдач на подальших етапах впровадження інновацій необхідний даний етап (рис. 1).

Рис. 1. Послідовність освоєння інновацій в тваринництві

Джерело: досліджено автором

Визначення ефективності освоєння інновацій як критерії можна розглядати як: ступінь новизни розробки та її відповідність світовому рівню; збільшення обсягів виробництва; підвищення продуктивності праці; поліпшення якості та забезпечення екологічної безпеки продукції; зростання конкурентоспроможності; створення умов для розширеного відтворення галузі. При дослідженні важливо комплексно оцінювати всі складові економічного ефекту науково-технічного прогресу, включаючи соціальну та екологічну. Таким чином, на основі вище викладеного розвиток інновацій у тваринництві має відбуватися на основних напрямах (рис. 2).

Нормативна база є фундаментом в управлінні інноваційно- інвестиційними процесами. За останні десять років у сфері інвестиційної діяльності було сформовано відповідну законодавчу базу, яка відіграє позитивну роль у розвитку інвестиційних процесів. Основним недоліком її є те, що вона не розкриває всі сторони інвестиційної діяльності, яка масштабно і швидко змінюється, її недосконалість стримує притік інвестицій в аграрну сферу економіки та окремі її галузі. Другою важливою складовою інноваційно - інвестиційного механізму ринку продукції тваринництва є фінансове забезпечення.

Основним фактором економічного зростання підприємств по виробництву продукції тваринництва, джерелом придбання основних фондів, формування обігових коштів, здійснення НДДКР є інвестиції. Питанням формування і реалізації інвестиційної політики, становлення економічного механізму інвестиційної діяльності в сільському господарстві присвячені наукові праці багатьох вчених економістів, зокрема, В.М. Гейця [5], С.А. Володіна [6], В.В. Россохи [7], Л.І. Федулової [8] та ін. Одним із засобів забезпечення зростання економічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- та макрорівнях за нинішніх умов є інвестиції.

Рис. 2. Основні напрями розвитку інновацій в галузі тваринництва Джерело: розроблено автором на основі [2].

У забезпеченні ефективного і стабільного розвитку економіки галузі тваринництва вирішальну роль відіграє науково обґрунтована інвестиційна політика держави, адже, саме вона визначає реальні джерела, напрями, структуру інвестицій, здійснює раціональні та ефективні заходи для виконання економічних, соціальних і технологічних програм. Крім того, держава повинна створювати сприятливий інвестиційний клімат з метою ширшого залучення, поряд з вітчизняними, іноземних інвесторів на вигідних умовах.

Погіршення інвестиційного клімату в галузі тваринництва спричинено такими факторами:

скороченням припливу фінансових ресурсів у галузь, погіршенням платоспроможності і попиту населення на продукцію тваринного походження;

зменшення доходів вітчизняних товаровиробників через значну частину імпорту на внутрішньому ринку країни (звуження ринку збуту);

відмова від державної підтримки (зменшення) галузі тваринництва без компенсації фінансових витрат виробникам продукції;

галузь тваринництва має найбільші порівняно з іншими галузями строки окупності;

внаслідок великої інвестоємності виробництво тваринницької продукції дає менший обсяг виручки на одиницю інвестицій;

галузь тваринництва має велику фондоємність, саме тому найбільше співвідношення вартості використовуваних основних та оборотних засобів і коштів;

тваринництво, зокрема м'ясна галузь, має найдовші цикли обертання оборотних коштів і, відповідно найменшу річну кількість їх обертів.

Попри вищезгадані проблеми слід відзначити, що в галузі тваринництва поступово відбуваються інвестиційні процеси, які спрямовані на оновлення та створення нових потужностей в галузі скотарства, свинарства і птахівництва, запровадження інноваційних технологій, нових порід тощо. Але ці процеси поки що мають винятковий характер, що істотно не впливає на загальний стан галузі тваринництва.

Загальна ситуація щодо інвестування в галузі сільського господарства, зокрема в галузь тваринництва, свідчать дані таблиці 2. Частка інвестицій, вкладених у сільське господарство, за п'ятирічний відрізок часу зменшилася із 14,2% у 2017 році до 10,4% у 2021 році. В тваринництво було інвестовано у 2021 році 9,6 млрд. гривень, що на 2,6 млрд. грн. більше, ніж у 2017 році і в структурі інвестицій у сільське господарство даний показник зріс на 2,8%.

Таблиця 2 Надходження інвестицій в основний капітал

* дані про обсяг капітальних інвестицій за рахунок державного бюджету відсутні.

Джерело: власні розрахунки.

З даних таблиці 3 видно, що із загальної суми інвестицій в сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство 82,5%, або 57,7 млрд. грн. використано на придбання та створення нових активів; 5,6 млрд. грн., або 8% - на придбання активі, які були у використанні; 5,1 млрд. грн., або на 7,3% - на поліпшення, удосконалення, реконструкцію та модернізацію та 1,5 млрд. грн. - на капітальний ремонт. В тваринництві структура використання інвестицій складає відповідно 85,6%, 3,9%, 9,4% та 1,1%.

Таблиця 3 Використання капітальних інвестицій в сільському господарстві по Україні за 2021 рік

Джерело: власні розрахунки

Важливу роль для оцінки інвестиційного клімату АПК України відіграють іноземні інвестиції. В сучасному світі для забезпечення розвитку будь якої галузі необхідним елементом є іноземне інвестування. За період 2017 по 2020 роки спостерігається не однозначна тенденція залучення іноземних інвестицій (табл. 4).

Таблиця 4 Прямі іноземні інвестиції в економіку України за 2017-2020 роки, млн. дол. США

Джерело: власні розрахунки.

Зокрема, обсяги іноземних інвестицій в сільське господарство збільшилися у 2017 та 2018 роках, а у 2019 році знизилися на 21,8%. Проте, у 2020 році знову відбувається зростання обсягів інвестицій. Зазначимо, що питома вага іноземних інвестицій в сільське господарство найбільшою була у 2018 році і становила 2,2%, а у 2020 році - 1,9% від загального обсягу іноземних інвестицій, що є доволі низьким показником.

Актуального значення набуває розробка і впровадження дієвого механізму стимулювання інвестиційної діяльності аграрних підприємств з виробництва продукції тваринництва, пошук форм, методів і джерел залучення інвестицій, системне використання інвестиційних потоків на відновлення та удосконалення матеріально-технічної бази, технологій та організації виробництва продукції тваринництва як ключових заходів прискорення розвитку аграрної економіки в цілому.

Дослідивши роль держави в управлінні інноваційно-інвестиційними процесами в аграрній сфері економіки, очевидно варто запропонувати схему формування інноваційно-інвестиційного механізму розвитку галузі тваринництва (рис.3).

Рис. 3. Формування інноваційно-інвестиційного механізму розвитку галузі тваринництва

Джерело: побудовано автором на основі [4].

Висновки

Таким чином, формування інноваційно-інвестиційного механізму розвитку галузі тваринництва включає в себе економічні, організаційно-правові та соціальні заходи держави щодо формування сприятливого середовища для здійснення інноваційної діяльності за умови державної фінансової підтримки, яка реалізовується в результаті формування правового, фінансового та наукового забезпечення розвитку галузі тваринництва. В результаті науково-технічного прогресу та оновлення науково-технологічної і організаційної бази виробництва забезпечується отримання конкурентоспроможної продукції галузі тваринництва.

Список використаних джерел

1. Волощук К.Б., Лісевич Н.А. Особливості інноваційно-інвестиційного розвитку виробництва продукції тваринництва агропромисловими підприємствами.

2. Науково-виробничий журнал «Інноваційна економіка». 2019. № 3-4 (79). С. 12-17.

3. Місюк М.В. (2013) Формування та розвиток регіонального ринку продукції скотарства: монографія. Херсон: Вид-во Грінь Д.С., 344.

4. Надвиничний С.А. (2018) Економічний розвиток аграрної сфери України на інноваційній основі. Економічний аналіз, Том 28, № 4, 31 -35.

5. Россоха В.В. & Гусак О.М. (2011) Формування інноваційно-інвестиційної політики в аграрній сфері економіки: монографія. К.: ННЦ ІАЕ, 242 с.

6. Геєць В.М. & Семиноженко В.П. (2006) Інноваційні перспективи України. Х.: Константа, 272.

7. Володін С.А. (2004) Шляхи інноваційного розвитку системи УААН. К.: ННЦ ІАЕ, 140.

8. Россоха В.В. (2006) Інноваційні процеси економічного розвитку в контексті інституційного забезпечення. Актуальні проблеми економіки, № 6, 119-129.

9. Федулова Л.І. (2004) Корпоративні структури в інноваційній діяльності: світовий досвід та можливості для України. Економіка прогнозування, № 4, 7-27.

10. Міжнародна інвестиційна позиція.

Размещено на Allbest.ru