Аналітичний огляд зовнішніх складових цифрової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru

Класичний приватний університет

Аналітичний огляд зовнішніх складових цифрової економіки

Радєв Дмитро Валерійович здобувач вищої освіти наукового ступеня доктора філософії



Анотація

Цифрова економіка набуває стрімких обертів за умов розвитку Четвертої промислової революції, технологій Індустрії 4:0. Від розуміння її стану залежить прийняття належних дій в напряму коригування, оптимізації, отримання максимального ефекту від провадження. Оцінка розвитку цифрової економіки стає визначальною для прийняття управлінських рішень на рівні держави, унеможливлює прийняття хибних шляхів при формуванні методів та механізмів цифровізації.

Метою статті стало висвітлення результатів здійсненого аналітичного огляду зовнішніх складових цифрової економіки. Проведено ґрунтовний аналітичний огляд зовнішніх складових цифрової економіки України з урахуванням її стану в країнах Європейського Союзу.

Цифрові навички власного персоналу Європейський Союз вважає недостатніми. Значна частина населення (46% в 2021 р.) не володіє базовими цифровими навичками та не в змозі скористатися в повному обсязі перевагами застосування цифрових технологій. Тому Європейський Союз змушений інвестувати в програми навчання населення з метою розширення обізнаності в цифрових технологіях. Така стратегія сприяє впевненому майбутньому Європи. Важливо кваліфікованому персоналу розширяти базові цифрові навички. Вони нададуть підвищення конкурентоспроможності персоналу та змогу працювати у високотехнологічних галузях. Європейські підприємства зосереджені на формуванні та підвищенні кваліфікації власних працівників у сфері ІКТ. Потреба в цифрових навичках на роботі тільки зростатиме. Це забезпечує підвищення конкурентоспроможності Європейського Союзу на міжнародній арені в цифровому світі.

Європейський Союз вважає вищенаведені показники низькими та уповільненими. Натомість з боку України вони виглядають достатньо впевненими та високими. Україна вимушена враховувати зовнішні складові цифрової економіки.

Ключові слова: цифрова економіка, цифровізація, Європейський Союз, конкурентоспроможність, зовнішнє середовище



Radiev Dmytro Valeriyovych A recipient of Higher Education with the Scientific Degree of Doctor of Philosophy, Classic Private University

ANALYTICAL REVIEW OF THE EXTERNAL COMPONENTS OF THE DIGITAL ECONOMY

Abstract

The digital economy is gaining momentum under the conditions of the development of the Fourth Industrial Revolution, Industry 4:0 technologies. Taking appropriate actions in the direction of correction, optimization, and obtaining the maximum effect from the proceedings depends on understanding its condition. The assessment of the development of the digital economy becomes decisive for the adoption of management decisions at the state level, making it impossible to take wrong paths in the formation of digitalization methods and mechanisms.

The purpose of the article was to highlight the results of an analytical review of the external components of the digital economy. A thorough analytical review of the external components of the digital economy of Ukraine was conducted, taking into account its state in the countries of the European Union.

The European Union considers the digital skills of its own personnel to be insufficient. A large part of the population (46% in 2021) lacks basic digital skills and is unable to take full advantage of the benefits of digital technologies. Therefore, the European Union is forced to invest in public education programs to increase awareness of digital technologies.

Such a strategy contributes to a confident future for Europe. It is important for qualified staff to develop basic digital skills. They will increase the competitiveness of personnel and enable them to work in high-tech industries. European enterprises are focused on training and improving the skills of their own employees in the field of ICT. The need for digital skills at work will only grow. This ensures an increase in the competitiveness of the European Union in the international arena in the digital world.

The European Union considers the above indicators to be low and slow. On the other hand, from the side of Ukraine, they look quite confident and high. Ukraine is forced to take into account the external components of the digital economy.

Keywords: digital economy, digitalization, European Union, competitiveness, external environment



Постановка проблеми. Цифрова економіка набуває стрімких обертів за умов розвитку Четвертої промислової революції, технологій Індустрії 4:0, світової пандемії COVID-19, військового стану України, розгортання конфлікту в Ізраїлі, ряду інституціональних факторів. В суспільстві відбуваються зміни, які потребують усвідомлення й розуміння необхідності їх коригування та балансування. Процес цифровізації суспільства взагалі, та

зокрема економіки України, потрібно регулювати як на державному рівні, так і на рівні суб'єктів господарювання. Для чого необхідно розуміти та системно моніторити зовнішні та внутрішні виклики цифрової економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До проблем аналітичного дослідження стану економіки та в її складі цифрової звертаються О. Амоша [1], В. Вишневський [1], Л. Гиренко[2], Н. Даник [3], А. Дасів [1], В. Ляшенко [1], А. Мадих [1], О. Міночкина [1], Л. Назарова [3], О. Ордановська [4], О. Охтень [1], О. Покатаєва [5, 6], В. Порохня [7, 8, 9], І. Підоричева [1], О. Піжук [10], К. Ромащенко [4], О. Рубанська [4], А. Семенов [11, 12], А. Семеног [13], Т. Стройко [3], О. Трохимець [14, 15, 16], Ю. Харазішвілі [1]. Дослідження з цього напрямку цікаві та показові.

На порівняльному аналізі стану цифрового інформаційного суспільства країн світу, цифровій трансформації бізнес-структур, методиках оцінки цифрового розвитку зосереджені праці І. Струтинської [17]. Систематизації, узагальненню та аналізу існуючих методологій на основі аналізу загальноприйнятих індексів, які об'єктивно віддзеркалюють рівень цифровізації, приділені праці Н. Чеснокової [18]. А. Семеног [13] зробив групування показників для аналізу рівня формування та розвиненості цифрової економіки в країнах світу на підставі узагальнення аналітико - методичних засад, рейтингів міжнародних організацій. О. Піжук [10] визначив недоліки та переваги, відмінності та спільності загальноприйнятих міжнародних індексів і рейтингів, сформував власні авторські індекси. М. Руденко [19] проаналізував позиції України в глобальних індексах цифрової економіки. О. Білик, Я. Левицька, Н. Подольчак провели дослідження стану цифровізації України з використанням міжнародних рейтингів, які наводять рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій [20]. Висвітленням результатів відносно цифрової грамотності населення займалася М. Носкова [21].

Метою статті стало висвітлення результатів здійсненого аналітичного огляду зовнішніх складових цифрової економіки.

Виклад основного матеріалу. Функціонування цифрової економіки потребує постійного огляду. Наразі від аналізу її стану залежить розуміння належних дій в напряму коригування, оптимізації, отримання максимального ефекту від провадження.

Дослідники зосередили увагу на вивчені рівня цифровізації, розробці різноманітних методик, співставленні визначних світових індексів, групуванні показників, визначенні інтегральних показників.

В даному ключі були визначені Глобальний індекс мережевої взаємодії, Індекс мережевої готовності, Світовий рейтинг цифрової конкурентоспроможності, Оцінка результативності цифрової трансформації національної економіки [22], цільові індикатори в Національній економічній стратегії 2030 [23, с. 252, 24].

Можливість та ступінь ефективності функціонування цифрової економіки обумовлена умовами, де вона спрацьовує. При цьому вплив зовнішнього середовища звичайно важко регульований, об'єктивний, інколи

позитивний чи негативний. Його неврахування заважає та затримує, процеси розвитку цифрової економіки, надає хибні шляхи при формуванні методів та механізмів цифровізації.

Враховуючи вищенаведене, автором проведено ґрунтовний аналітичний огляд зовнішніх складових цифрової економіки України з урахуванням її стану в країнах Європейського Союзу.

Потреба в базовому рівні цифрових знань в Європі складає понад 90% від загального кількості професій. Потреба в оволодінні персоналом цифровими технологіями є в усіх секторах економіки: від бізнесу до державних послуг. Натомість приблизно 42% європейців не мають базових цифрових навичок, у тому числі 37% серед робочої сили [25].

Тому Європейський Союз змушений інвестувати в програми навчання населення з метою розширення обізнаного в цифрових технологіях персоналу. Така стратегія сприяє впевненому майбутньому Європи. Також важливо більш кваліфікованому персоналу розширяти базові цифрові навички, тому що вони нададуть підвищення конкурентоспроможності персоналу та змогу працювати у високотехнологічних галузях - цифровий маркетинг, соціальні мережі. І потреба в цифрових навичках на роботі тільки зростатиме. Це в свою чергу, забезпечує підвищення конкурентоспроможності Європейського Союзу на міжнародній арені в цифровому світі.

Це важлива складова зовнішнього середовища цифрової економіки.

На даний момент цифрові навички персоналу Європейського Союзу вважаються недостатніми. Коронавірус, військові дії сприяли розвитку цифрових технологій. Майже 50% працівників відчули потребу у застосуванні цифровізації на їх робочих місцях.

Підприємства намагаються залучати обізнаних в цифровізації фахівців для підтримки та зростання власної конкурентоспроможності. Такими рисами характеризується цифровий ринок праці Європейського Союзу.

Значна частина населення (46% в 2021 р.) [26] не володіє базовими цифровими навичками, та не в змозі скористатися в повному обсязі перевагами застосування цифрових технологій. Близько третини школярів 8-го класу мають навики в роботі з цифровими технологіями нижче базового рівня.

Використання Інтернету серед кваліфікованої робочої сили складає 89%, принаймні базові цифрові навички мають 54% кваліфікованих працівників. Вище базових мають навички 26% кваліфікованих працівників. Базові навички створення цифрового контенту в цій категорії робочої сили мають 66%.

Із загальної кількості ІСЕ-спеціалістів лише 4,6% становлять спеціалісти з високим рівнем цифрових навичок [26].

В обстеженнях 2021 року кожний четвертий (26%) громадянин Європейського Союзу вказав, що відчуває труднощі в навчання новим цифровим навичками. В той же час більше восьмидесяті відсотків (81%) населення Європи вказали, що вважають цифрові інструменти та Інтернет стануть важливими в їх житті до 2030 року [26]. Це приводить до висновку про зростаючу важливість цифровізації в суспільстві.

У 2022 році регулярні користувачі Інтернету становили 89% [26]. Це ті, хто користувався Інтернетом не менше одного разу на тиждень, включаючи і тих, хто використовує його щодня. За шість років (2017 -2022) цей показник зріс на 10 відсотків [27].

Найбільша частка інтернет-користувачів зафіксована в Данії. Швеція - 96% осіб, за нею йдуть Ірландія, Люксембург і Фінляндія (95%). Наведені показники вражають високими значеннями. У 2022 році Болгарія (79%), Хорватія (81%) і Греція (82%) повідомили про найнижчі показники звичайного Інтернету. Але ж вони об'єктивно все ж таки високі.

За умов цифровізації європейські підприємства зосереджені на створенні чи підвищенні кваліфікації власних працівників у сфері ІКТ. У 2022 році 1 з 5 підприємств Європейського Союзу забезпечили навчання власного персоналу ІКТ (22%) [26]. Показник залишається стабільним з 2017 року (21%).

Досягнуте вищенаведене значення серед великих підприємств - 70% - у 2022 році було більш ніж утричі вище, ніж у малих і середніх підприємств - 21%. При цьому потрібно зауважити, що малі і середні підприємства становлять найбільшу частку нефінансового бізнес-сектору в Європейському Союзі. В інформаційно-комунікаційній сфері у 2022 році 65% підприємств надавали своїм працівникам навчання ІКТ, що на 63% більше, ніж у 2022 році [26].

Враховуючи вагому роль цифрових компетенцій в економіці кожної країни, навчання ІКТ робочої сили відіграє ключову роль у всіх секторах економіки Європейського Союзу.

До 2021 року Євросоюз досяг лише 68% від запланованих в цілях «Цифрового десятиліття» цифрових навичок. Взагалі 80% людей мають принаймні базові цифрові навички, що демонструє недостатню швидкість прогресу для досягнення запланованої мети до 2030 року. За чотири роки, з 2015 по 2019 рр., відсоток населення з принаймні базовими цифровими навичками в Європейському Союзі зріс лише на 2,4 %, що робить досягнення 80% цілі приблизно за сім років нереальним без великих інвестицій та політичних утручань [26].

З появою нових технологій цифровізації змінюються як методи виробництва, так і структура працевлаштування в країнах Європейського Союзу. Відстеження розвитку спеціалістів з ІКТ та встановлення його важливих етапів мають вирішальне значення для врахування зовнішніх складових цифрової економіки, оскільки вони впливають на порівняльну перевагу країни в динаміці, встановленні та обслуговуванні цифрових

технологій та послуг, усі необхідні умови для сприяння конкурентоспро - можності і продуктивності.

Незважаючи на постійне зростання протягом останніх 10 років, загальна кількість спеціалістів з ІКТ у структурі зайнятості становила 9,37 мільйона в усьому Євросоюзі у 2022 році, менше ніж на 10 мільйонів цифри цілі на 2030 рік на рівні Європейського Союзу (20 мільйонів) [26].

У 2022 році кількість працевлаштованих фахівців з ІКТ в Європейському Союзі досягла 9,4 мільйона, що відповідає 4,6% від загальної кількості працевлаштування. Проте за останні шість років кількість працюючих ІКТ - спеціалістів зросла незначно на 2,2 мільйона людей (з 7,2 мільйона в 2017 році до 9,4 мільйона в 2022 році) [26]. При цьому відсоток чоловіків, зайнятих в ІКТ, значно вищий, ніж відсоток жінок у секторі, в середньому майже в 5 разів.

Майже 18% з витрат RRF, спрямовані на досягнення цифрових цілей (23 мільярди євро), в тому числі на цифрову освіту та розвиток цифрових навичок [27].

Щонайменше одна широкосмугова мережа була доступна для всіх домогосподарств в ЄС з 2013 року враховуючи всі основні технології (xDSL, кабель, оптоволокно до приміщення - FTTP, фіксований бездротовий доступ - FWA, 4G, 5G і супутник).

Доступ до Інтернету вдома в Євросоюзі забезпечується переважно за допомогою стаціонарних технологій, із загальним охопленням 97%.

Покриття широкосмуговим зв'язком у сільській місцевості залишається проблемним, оскільки 9% домогосподарств не мають будь-якої фіксованої мережі, а 55% не обслуговуються жодною технологією фіксованого VHCN. Сільське покриття 5G досягло лише 51% населених пунктів, порівняно з 33% у попередньому році, тоді як охоплення сільської місцевості за допомогою 3,4-3,8 ГГц - низький (10%) [26].

92% домогосподарств мали доступ до Інтернету у 2022 році, порівняно з 86% 5 років тому.

Існує невелика різниця в загальному використанні широкосмугового зв'язку між сільською місцевістю та містом: 90% сільської місцевості домогосподарства мають підписку на широкосмуговий зв'язок порівняно з 94% домогосподарств у містах.

Дивлячись на швидкість широкосмугового зв'язку, спостерігається різка тенденція до зростання принаймні 100 Мбіт/с. проникнення за останні 5 років. У 2022 році 55% домогосподарств ЄС були підписані на таку послугу, з 18% у 2017 році [26].



Висновки

Підсумовуючи проведений аналітичний огляд зовнішніх складових цифрової економіки, наголосимо, що глибинною рисою, яка характеризує зовнішнє середовище світу, є цифровізація: бізнес і промисловість знаходять цифрові відповіді на свої виклики. Ця зміна впливає на те, як компанії ведуть бізнес і як люди виконують свою роботу.

Європейський Союз лідирує в цифровізації промисловості на багатьох фронтах, але не всі на одному рівні. Малі підприємства, підприємства харчування та напоїв, ремесла, будівництво та видавництво належать до типів підприємств, які відстають у використанні цифрових технологій, щоб допомогти своїм клієнтам і керувати тим, що вони роблять.

Євросоюз вважає, що цифровізація бізнесу є одним із найважливіших елементів успіху на даний момент зростання економіки, є ключовою у зміні бізнес-моделі підприємств, спрямованих досягати більшої ефективності у виробничих процесах, досліджувати нові можливості та створювати нові потоки доходів.

Зовнішні складові цифрової економіки однозначно впливають на розвиток цифровізації в Україні. Прагнення кожної країни Європейського Союзу підтримати власну конкурентоспроможність на цифровому ринку обумовлюють міцні сталі цілі та засоби їх реалізації.

Політична програма цифрового десятиліття (DDPP) встановлює конкретні цілі та завдання до 2030 р.: «забезпечити Союз безпечною, продуктивною та стійкою цифровою інфраструктурою, прискорити інвестиції в технології штучного інтелекту для стимулювання стійкого економічного та соціального відновлення завдяки використанню нових цифрових рішень; діяти відповідно до стратегій і програм штучного інтелекту шляхом їх повного та своєчасного впровадження для забезпечення ЄС повною вигодою від переваг тих, хто першим їх прийме; узгодити політику цифрової інфраструктури для усунення фрагментації та вирішення глобальних проблем» [27]. аналітичний цифровий економіка

Для реалізації поставлених цілей потрібно мобілізувати значні кошти Європейського Союзу.

Так, на підтримку розгортання цифрових технологій у всій економіці передбачається 7,5 мільярдів євро. Але цього недостатньо. Тільки порядку 114 мільярдів євро потрібно для досягнення повного покриття FTTP (з них 40 євро мільярдів державного фінансування) [26]. Додаткові 33,5 мільярда євро знадобляться для надання «повної послуги 5G».

Загальний потрібний обсяг інвестицій у фіксований і мобільний зв'язок становить 148 мільярдів євро. Щодо інвестицій у фіксовану та мобільну інфраструктуру потрібні 26 мільярдів євро, які можуть зрости до 79 мільярдів євро, якщо будуть передбачати інвестиції для повного покриття 5G, транспортних шляхів, включаючи дороги, залізниці та водні шляхи. Безперебійне підключення до мережі 5G транспортних шляхів буде незамінним для розвитку мобільності, яка базуватиметься на розширених автономних функціях 5G.

Наведені розрахунки приносять загальний інвестиційний розрив у діапазоні від 174 до 227 млрд євро.

Проаналізовані зовнішні складові цифрової економіки значним чином стимулюють процеси розвитку цифровізації в Україні. Вона не може стояти

окремо від іншого світу. Міжнародне співробітництво, процеси прискорення ритму існування сучасної людини, еволюція свідомості, рівень добробуту необхідність співпраці урядів і регуляторних органів з підприємцями, господарюючими суб'єктами і громадянським суспільством, розвиток забезпечення інтелектуальної власності, міжнародні політичні відносини, політична нестабільність, міжнародні виклики та зміни, посилення міжнародної інтеграції, дотримання міжнародних стандартів, зміна парадигм національної та міжнародної безпеки, глобальна взаємодія та спілкування, розробка нових способів захисту на міжнародному ринку, зростання конкурентоспроможності на міжнародних ринках, спрощення комунікацій між постачальниками фінансових послуг та їх споживачами, рівень конкурентності ринку, розвиток електронного бізнесу та електронної комерції; військові дії в Україні, розвиток ІТ-галузі та електронної комерції, трансформація інформаційно -комунікаційного простору, глобальні інформаційні мережі, спрощення комунікацій між постачальниками послуг та їх споживачами, зростання кількості користувачів мережі Інтернет, доступ до Інтернету, інвестиційний клімат інноваційні технології, зростання навичок персоналу, людського капіталу, масова міграція населення, підвищення обізнаності населення з питань застосування новітніх інформаційно-комунікативних технологій, інвестування у розвиток цифрових навичок та формування цифрової культури населення; психологічні - соціально-психологічна готовність бізнесу та суспільства до впровадження цифровізації економіки, розвитку електронного бізнесу, ІТ-технологій - все це безпосередньо залежить від кон'юнктури зовнішнього середовища.

Об'єктивні зовнішні умови визначені наступними цифрами. Потреба в базовому рівні цифрових знань в Європі складає понад 90% від загального кількості професій. Приблизно 42% європейців не мають базових цифрових навичок. Тому Європейський Союз змушений інвестувати в програми навчання населення з метою розширення обізнаного в цифрових технологіях персоналу. Така стратегія сприяє впевненому майбутньому Європи. Використання Інтернету серед кваліфікованої робочої сили складає 89%, принаймні базові цифрові навички мають 54% кваліфікованих працівників. Із загальної кількості ІСЕ-спеціалістів лише 4,6% становлять спеціалісти з високим рівнем цифрових навичок. У 2022 році регулярні користувачі Інтернету становили 89%. За умов цифровізації європейські підприємства зосереджені на створенні чи підвищенні кваліфікації власних працівників у сфері ІКТ. У 2022 році 1 з 5 підприємств Європейського Союзу забезпечили навчання власного персоналу ІКТ. Незважаючи на постійне зростання протягом останніх 10 років, загальна кількість спеціалістів з ІКТ у структурі зайнятості становила 9,37 мільйона в усьому Євросоюзі у 2022 році. У 2022 році кількість працевлаштованих фахівців з ІКТ в Європейському Союзі досягла 9,4 мільйона, що відповідає 4,6% від загальної кількості працевлаштування. Щонайменше одна широкосмугова мережа була доступна для всіх домогосподарств в ЄС з 2013 року враховуючи всі основні технології. 92% домогосподарств мали доступ до Інтернету у 2022 році, порівняно з 86% 5 років тому.

Європейський Союз вважає вищенаведені показники низькими та уповільненими. Натомість з боку України вони виглядають достатньо впевненими та високими. Природно, що Україна вимушена в своїй цифровій економіці дотримуватися стратегії її швидкого розвитку та досягнення показників середовища Європейського Союзу. Це допоможе утримати конкурентоспроможність на Європейському ринку.



Література

Амоша О. І., Вишневський В. П., Ляшенко В. І., Харазішвілі Ю. М., Підоричева І. Ю., Мадих А. А., Охтень О. О., Дасів А. Ф. і Міночкина О. М. Індустрія 4.0: напрямки залучення інвестицій з урахуванням інтересів вітчизняних виробників. Економічний вісник Донбасу. 2020. № 0(3 (57)). С. 189-216. DOI: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-189-216.

Г иренко Л. А. Ефективність застосування цифрових технологій в системі публічного управління в сфері охорони здоровя. Наукові інновації та передові технології. Серія «Управління та адміністрування». 10(24)2023. URL: http://doi.org/10.52058/2786-5274-2023- 10(24)-64-81 (дата звернення: 29.10.2023).

Stroiko T., Nazarova L., Danik N. Transformation of Economic Processes on the Basis of Digitalisation. Baltic Journal of Economic Studies. 2022. Vol. 7(1). P. 102-106. URL: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2021-7-1-102-106 (дата звернення: 28.09.2023).

Ордановська О. І., Рубанська О. Я., Ромащенко К. В. Цифрові сервіси і додатки як засіб і предмет підготовки майбутніх учителів і викладачів природно-математичних дисциплін. Наукові інновації та передові технології. Серія "Педагогіка". 11(25)2023. URL: http://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-12(26)-606-616 (дата звернення: 29.10.2023).

Покатаєва О. В., Вагилевич А. А. Нова траєкторія розвитку національної економіки: мікро-, макро- та прикладні аспекти : монографія / за заг. ред. О. В. Покатаєвої, М. В. Болдуєва, Г. Ю Кучерової. Запоріжжя : КПУ, 2017. 452 с.

Покатаєва О. В., Кравчун О. С. Gesellschaftsrechtliche Transformation en von wirtschaftlichen Systemen in den Zeiten der Neo Industrialisierung. Kornieiev V., Pasichnyk, Yu., Radchenko O., Khodzhaian A. und andere: Collectivemonograph. Verlag SWG imex GmbH, Nuremberg, Germany, 2020. 715 p.

Порохня В. М. Макроекономічне становище економіки України з погляду темпів приросту наявного інтелектуального капіталу // Прикладні аспекти прогнозування розвитку складних соціально-економічних систем: монографія. Бердянськ: ФОП Ткачук О.В., 2016. C. 131-138.

Порохня В. М., Огаренко Т. Ю. Логістичний підхід до моделювання макроекономічних процесів управління державою // Моніторинг. Моделювання та Менеджмент емерджентної економіки: монографія. Черкаси, 2018. С. 281-298.

V. Porokhnya, O. Ostapenko. Neural network and index forecasting of the strategies of development of the armed forces of Ukraine depending on their own economic opportunities and encroachments of the states of aggressors. in 8th International Conference on Monitoring, Modeling & Management of Emergent Economy. Odessa, 2019. URL: https://doi.org/10.1051/ shsconf/20196504004 (дата звернення: 27.10.2023).

Піжук О. І. Сучасні методологічні підходи до оцінювання рівня цифрової трансформації економіки. БІЗНЕС-ІНФОРМ. 2019. № 7. С. 39-47.

Семенов А. Г. Теорія і практика кластерізації економіки: монографія. Камянець- Подільський : ХНУ. Аксіома, 2019. 335 с.

Семенов А. Г. Діагностування стратегічної конкурентоспроможності будівельних підприємств за індикаторами сталого розвитку. [Електронний ресурс]. Ефективна економіка. 2020. №5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8304 (дата звернення: 25.10.2023).

Семеног А. Ю. Аналіз світових рейтингів оцінки формування та розвитку цифрової економіки та місце України в них. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2020. № 43. С. 38-43.

Trokhymets O., Galtsova O., Livinskyi A. Regulation of the domestic consumer market in the national economy. Economics. Ecology. Socium. 2020. 4. Vol 4. № 2 (2020). Р. 68-77.

Trokhymets O., Oleshko A., Tymoshenko О. Formation of the cashless economy in Ukraine and in the world. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. Vol. 4. № 2, pp. 147-150.

Міхно І. С., Коваль В. В., Трохимець, О. І. Регулювання інвестиційно-інноваційного розвитку національної економіки в контексті діджиталізації. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2020. (2) 113.

Струтинська І. Метрики цифрової трансформації бізнесу: світові та вітчизняні реалії. Галицький економічний вісник. 2019. № 6 (61). С. 30-45.

Чеснокова Н. В. Методологічні підходи до оцінки цифрової трансформації економіки. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. 2020. Т. 19. Вип. 2 (45). С. 413-427.

Руденко М. В. Аналіз позицій України в глобальних індексах цифрової економіки. Економша та держава. 2021. № 2. С. 11-18.

Подольчак Н. Ю., Білик О. І., Левицька Я. В. Сучасний стан цифровізації в Україні. Ефективна економіка. 2019. № 10. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/10_ 2019/6.pdf (дата звернення 15.09.2023).

Носкова М. В. Вимоги до цифрової компетентності громадян та вчителів країн Європейського союзу. Наукові інновації та передові технології. Серія «Економіка». 12 (26) 2023. URL: http://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-12(26)-606-616 (дата звернення: 29.10.2023).

Пустоваров А. І. Аналіз показників цифрової трансформації національної економіки на основі міжнародних індексів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». 2020. Вип. 30. С. 243-249.

Національна економічнаї стратегія на період до 2030 року: Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 179. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro - zatverdzhennya-nacionalnoyieko-a179 (дата звернення 15.10.2023).

Нагорняк Г. С., Ханнуф К. Є., 2022. Особливості викликів та можливостей формування інтелектуального капіталу вітчизняних підприємств машинобудівного сектору України в умовах цифровізації review of transport economics and management. 2022. Iss. 8 (24). doi: https://doi.org/10.15802/rtem2022/277123.

Shaping Europe's digital future. URL: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/ digital-skills (дата звернення: 29.10.2023).

2030 Digital Decade: Commission adopts indicators to monitor Europe's digital transformation and issues guidance to Member States. Press Release. 30 June 2023. URL: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/news/2030-digital-decade-commission-adopts-indicators- monitor-europes-digital-transformation-and-issues (дата звернення: 29.10.2023).

The Digital Decade: digital skills for all by 2030. URL: https://digital-skills-jobs.europa.eu/ en/actions/european-initiatives/digital-decade (дата звернення: 29.10.2023).



References

Amosha, O. I., Vyshnevskyy, V. P., Lyashenko, V. I., Kharazishvili, Y. M., Pidorycheva, I. Y., Madykh, A. A., Okhten, O. O., Dasiv, A. F. & Minochkyna, O. M. (2020). Industriya 4.0: napryamky zaluchennya investytsiy z urakhuvannyam interesiv vitchyznyanykh vyrobnykiv. [Industry 4.0: Directions for Attracting Investments Taking into Account the Interests of Domestic Producers]. Ekonomichnyy visnyk Donbasu - Economic Bulletin of Donbas, 0 (3 (57). 189-216. doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-189-216 [in Ukrainian].

Hyrenko, L.A. (2023). Efektyvnist' zastosuvannya tsyfrovykh tekhnolohiy v systemi publichnoho upravlinnya v sferi okhorony zdorovya [The effectiveness of the use of digital technologies in the system of public management in the field of health care]. Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi. Seriya «Upravlinnya ta administruvannya» - Scientific innovations and advanced technologies. «Management and Administration Series», 10 (24) 2023. Retrieved from: http://doi.org/10.52058/2786-5274-2023 -10(24)-64-81 [in Ukrainian].

Stroiko, T., Nazarova, L., & Danik, N. (2022). Transformation Of Economic Processes on the Basis ofDigitalisation. Baltic Journal of Economic Studies, 7 (1). 102-106. Retrieved from: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2021-7-1-102-106.

Ordanovs'ka, O. I., Rubans'ka, O. Ya., Romashchenko, K. V. (2023). Tsyfrovi servisy i dodatky yak zasib i predmet pidhotovky maybutnikh uchyteliv i vykladachiv pryrodno- matematychnykh dystsyplin [Digital services and applications as a means and subject of training of future teachers of natural and mathematical disciplines]. Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi Seriya «Pedahohika» - Scientific innovations and advanced technologies. «Pedagogy» series. 11(25)2023. Retrieved from: http://doi.org/10.52058/2786-5274-2023- 12(26)-606-616 [in Ukrainian].

Pokatayeva, O. V., Vahylevych, A. A. (2017). Nova trayektoriya rozvytku natsional'noyi ekonomiky: mikro-, makro- ta prykladni aspekty [The new trajectory of the development of the national economy: micro-, macro- and applied aspects]. Zaporizhzhya: KPU, 452 p. [in Ukrainian].

Pokatayeva, O. V. & Kravchun, O. S. (2020). Gesellschaftsrechtliche Transformation en von wirtschaftlichen Systemen in den Zeiten der Neo Industrialisierung. Germany, Nuremberg: Verlag SWG imex GmbH, 715 p.

Porokhnya V. M. (2016). Makroekonomichne stanovyshche ekonomiky Ukrayiny z pohlyadu tempiv pryrostu nayavnoho intelektual'noho kapitalu [Macroeconomic situation of the economy of Ukraine from the perspective of growth rates of available intellectual capital]. Prykladni aspekty prohnozuvannya rozvytku skladnykh sotsial'no-ekonomichnykh system - Applied aspects of forecasting the development of complex socio-economic systems, (pp. 131-138). Berdyans'k: FOP Tkachuk O.V. [in Ukrainian].

Porokhnya, V. M. & Oharenko, T. Yu. (2018). Lohistychnyy pidkhid do modelyuvannya makroekonomichnykh protsesiv upravlinnya derzhavoyu [Logistical approach to modeling macroeconomic processes of state management]. Modelyuvannya ta Menedzhment emerdzhentnoyi ekonomiky - Modeling and Management of the emerging economy, (pp.281-298). Cherkasy [in Ukrainian].

Porokhnya, V. & Ostapenko, O. (2019). Neural network and index forecasting of the strategies of development of the armed forces of Ukraine depending on their own economic opportunities and encroachments of the states of aggressors. In 8th International Conference on Monitoring, Modeling & Management of Emergent Economy. Odessa. Retrieved from: https://doi.org/10.1051/shsconf/20196504004 .

Pizhuk, O. I. (2019). Suchasni metodolohichni pidkhody do otsinyuvannya rivnya tsyfrovoyi transformatsiyi ekonomiky [Modern Methodological Approaches to Assessing the Level of Digital Transformation of the Economy]. BIZNES-INFORM - BUSINESSINFORMATION. 7. 39-47. (in Ukrainian).

Semenov A. H. (2019). Teoriya i praktyka klasterizatsiyi ekonomiky [Theory and practice of economic clustering]. Kamyanets'-Podil's'kyy : KHNU. Aksioma. (335 p.) [in Ukrainian].

Semenov A. H. (2020). Diahnostuvannya stratehichnoyi konkurentospromozhnosti budivel'nykh pidpryyemstv za indykatoramy staloho rozvytku [Diagnosis of strategic competitiveness of construction enterprises according to indicators of sustainable development]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy. 5. Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=8304 [in Ukrainian].

Semenoh, A. Y. (2020). Analiz svitovykh reytynhiv otsinky formuvannya ta rozvytku tsyfrovoyi ekonomiky ta mistse Ukrayiny v nykh [Analysis Of Global Ratings of the Formation and Development of the Digital Economy and the Place of Ukraine in Them]. Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. 43. 38-43 [in Ukrainian].

Trokhymets, O., Galtsova, O. & Livinskyi, A. (2020). Regulation of the domestic consumer market in the national economy. Economics. Ecology. Socium. 4. 2 (2020). 68-77.

Trokhymets, O., Oleshko, A. & Tymoshenko, О. (2018). Formation of the cashless economy in Ukraine and in the world. Baltic Journal of Economic Studies. 4. 2. 147-150.

Mikhno, I. S., Koval', V. V. & Trokhymets', O. I. (2020) Rehulyuvannya investytsiyno- innovatsiynoho rozvytku natsional'noyi ekonomiky v konteksti didzhytalizatsiyi. [Regulation of investment and innovation development of the national economy in the context of digitalization]. Derzhava ta rehiony. Seriya: Ekonomika ta pidpryyemnytstvo - State and Regions. Series: Economy and Entrepreneurship. (2). 113 [in Ukrainian].

Strutyns'ka, I. (2019). Metryky tsyfrovoyi transformatsiyi biznesu: svitovi ta vitchyznyani realiyi [Metrics of Digital Transformation of Business: World and Domestic Realities]. Halyts'kyy ekonomichnyy visnyk. - Galician Economic Bulletin. 6 (61). 30-45. [in Ukrainian].

Chesnokova, N. V. (2020). Metodolohichni pidkhody do otsinky tsyfrovoyi transformatsiyi ekonomiky [Methodological approaches to the assessment of the digital transformation of the economy]. Rynkova ekonomika: suchasna teoriya ipraktyka upravlinnya. - Market Economy: Modern Management Theory and Practice. 19. V. 2 (45). 413-427. [in Ukrainian].

Rudenko, M. V. (2021). Analiz pozytsiy Ukrayiny v hlobal'nykh indeksakh tsyfrovoyi ekonomiky. [Analysis of Ukraine's Position in Global Indices of the Digital Economy]. Ekonomika ta derzhava - Economy and the State. 2. 11-18. [in Ukrainian].

Podol'chak, N. Y., Bilyk, O. I. & Levyts'ka. Y. V. (2019). Suchasnyy stan tsyfrovizatsiyi v Ukrayini [Modern State of Digitization in Ukraine]. Efektyvna ekonomika - Efficient Economy. 10. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/10_2019/6.pdf [in Ukrainian].

Noskova, M. V. (2023). Vymohy do tsyfrovoyi kompetentnosti hromadyan ta vchyteliv krayin Yevropeys'koho soyuzu [Requirements for digital competence of citizens and teachers of European Union countries]. Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi. Seriya «Ekonomika» - Scientific innovations and advanced technologies. «Economy» series. 12 (26) 2023. Retrieved from: http://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-12(26)-606-616 [in Ukrainian].

Pustovarov, A. I. (2020). Analiz pokaznykiv tsyfrovoyi transformatsiyi natsional'noyi ekonomiky na osnovi mizhnarodnykh indeksiv [Analysis of indicators of digital transformation of the national economy based on international indices]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu. Seriya «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo» - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series «International Economic Relations and World Economy». 30. 243-249 [in Ukrainian].

Natsional'na ekonomichnayi stratehiya na period do 2030 roku. (2021). [National

economic strategy for the period until 2030]. Pro zatverdzhennya Natsional'noyi ekonomichnoyi stratehiyi na period do 2030 roku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 03 bereznya 2021 № 179 - On approval of the National economic strategy for the period until 2030: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated March 3, 2021 № 179. Retrieved from:

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnoyieko-a179 [in Ukrainian].

Nahornyak, H. S. & Khannuf, K. Ye. (2022). Osoblyvosti vyklykiv ta mozhlyvostey formuvannya intelektual'noho kapitalu vitchyznyanykh pidpryyemstv mashynobudivnoho sektoru Ukrayiny v umovakh tsyfrovizatsiyi [Peculiarities of challenges and opportunities for the formation of intellectual capital of domestic enterprises of the machine-building sector of Ukraine in conditions of digitization]. Review of transport economics and management - Review of Transport Economics and Management. 8 (24). Retrieved from: https://doi.org/10.15802/ rtem2022/277123 [in Ukrainian].

Shaping Europe's digital future. (2023). Retrieved from: https://digital-strategy.ec. europa.eu/en/policies/digital-skills.

2030 Digital Decade: Commission adopts indicators to monitor Europe's digital transformation and issues guidance to Member States. (2023). Press Release. 30 June 2023. Retrieved from: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/news/2030-digital-decade-commission- adopts-indicators-monitor-europes-digital-transformation-and-issues.

The Digital Decade: digital skills for all by 2030. (2023). Retrieved from:

https://digital-skills-jobs.europa.eu/en/actions/european-initiatives/digital-decade.

Размещено на Allbest.ru

...