Креативна нація: нинішній стан і майбутнє відновлення українського ринку праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Креативна нація: нинішній стан і майбутнє відновлення українського ринку праці

Лавриненко Лариса Миколаївна

канд. екон. наук, старший науковий співробітник

Інститут економіки та прогнозування НАН України, Україна

Біліченко Світлана Павлівна науковий співробітник

Інститут економіки та прогнозування НАН України, Україна

Анотація

Title (in English): Creative nation: current state and future recovery of the Ukrainian labor market Summary. The article is devoted to topical issues of the functioning of the labor market of Ukraine in the conditions of martial law. It was determined that despite the military actions, the labor market began the process of stabilization, showed its plasticity and adaptability to the conditions and needs of the state. Necessary social policy measures for post-war recovery are proposed, suggestions are put forward to create conditions for attracting young people to the labor market and provide programs for professional orientation, professional development for a quick and effective recovery of the labor market and the economy as a whole. ринок праці безробіття професійна орієнтація

Сьогодні Україна зіштовхнулась із складним випробуванням, спричиненим вторгненням росії на територію нашої держави. Події воєнного часу змусили нас на багато речей поглянути інакше. Росія розв'язала війну, що спричинило значні потрясіння як для економіки нашої держави, так й економіки багатьох країн світу.

Зараз ми перебуваємо у глибинному процесі перегляду нашої спільної системи координат і переосмислюємо власне життя у новому ціннісному вимірі. Але ні у кого не виникає запитання щодо істинності верховенства права кожного на життя, свободу слова й думки, так і не повинно нині поставати питання щодо української національної ідентичності та нашої державності [1].

Перші тижні воєнних дій спричинили певний логістичний «параліч» багатьох сфер діяльності не лише України, але й людства, зупинялось виробництво, значна кількість власників малого та середнього бізнесу змушені були зачинитись, постраждали сектори великого бізнесу, підірвана посівна кампанія та багато інших негативних факторів, що відповідно негативно відобразилось на стані економіки держави.

На фоні усіх негараздів значних змін зазнав і ринок праці. Значна кількість населення залишилась без робочих місць та коштів для свого існування, частина була вимушена покинути свій дім та стати внутрішніми переселенцями або мігрувати за кордон, а частина продовжує працювати, наскільки це є можливим, на територіях, де відбуваються військові дії.

Варто зауважити, що у перші тижні війни ринок праці практично «впав», але наступні місяці показав себе, нехай не стабільно, але гнучко та пристосувався до нових умов існування. Згідно даних Міжнародної організації праці при ООН з початку військової агресії з боку росії 4,8 млн. українців залишилися без роботи [2]. Кількість вакансій значно скоротилась практично в усіх сферах, включаючи ІТ-сферу. Певний час люди знаходились у панічному стані, не знаючи, що усіх чекає завтра та які подальші дії здійснювати. Беручи до уваги попередній кризовий досвід спричинений пандемією COVID-19 [3], ринок праці зіштовхнувся із новими викликами та загрозами. Але після значного спаду, ринок почав пристосовуватись та оживати.

Війна стала поштовхом до появі нових тенденцій у взаємостосунках між роботодавцем та потенційним кандидатом. Значних змін на ринку праці зазнала і пріоритетність вакансій. Найбільше пропозицій щодо роботи пропонується серед торгівлі. Це зумовлено тим, що відкривається значна кількість магазинів із продуктами харчування та товарами першої необхідності. Професії продавців та касирів мали попит і в мирний час, натомість зараз пропозиції роботи у роздрібній торгівлі значно збільшились та складають 42% від усіх вакансій представлених на ринку, також спостерігається попит на спеціалістів у сфері перевезень, логістики та складів (8% від усіх актуальних вакансій). Не так багато, як у мирний час, пропозицій в ІТ-секторі, лише 7% від усіх актуальних і 40% пропозицій від кількості довоєнного рівня, а ІТ-галузь варто назвати найбільш мобільною та гнучкою. У десятку сфер із найбільшою кількістю вакансій також ввійшли: видобувна сфера, сільське господарство, сфера фінансів, медицина, фармацевтика, аптеки, продукти харчування. Зокрема, практично зникли пропозиції керівних посад та топ менеджерів, натомість набирають свою актуальність робітничі професії. Для працівників, котрі переважно займались офісною роботою це значний виклик, адже при потребі зміни роботи з'являється необхідність перепрофілювання або розгляду менш оплачуваних та не керівних посад. Таку зміну тенденцій варто віднести до ризикових, адже в сучасних умовах переважна більшість працівників не мають можливості перепрофілювання ні фізично (відсутність курсів перепідготовки через військові дії), ні фінансово (відсутність коштів, при наявності можливості перепідготовки). Тому можна сміливо стверджувати, що зараз почалась так звана «Епоха роботодавця». За різними даними в Україні зараз на одну вакансію претендує від 7 до 15 спеціалістів. Раніше потенційні працівники перебирали вакансіями, дивились чи підходять їм умови праці, заробітна плата, локація місця роботи, культура компанії. Зараз ситуація інакша - роботодавці зараз отримують неймовірно велику кількість відгуків.

Україна володіє значними ресурсами для ефективного відновлення ринку праці. В першу чергу - це людський капітал. Українці - це освічена, креативна, талановита та працелюбна нація [5]. Останні покоління нашої молоді виховані різносторонньо, спрямовані на розвиток та самоосвіту, навчені критично мислити та пристосовуватись до будь-яких умов праці. Саме тому людський капітал є одним із ключових факторів ефективного відновлення держави [7].

Україна зазнає значних людських втрат, що безпосередньо відображається на ринку праці. Навіть розглядаючи сценарій припинення бойових дій вже завтра - руйнування, котрих зазнала країна зараз вже є масштабними, тому держава потребує кардинальних реформ та програм для відновлення та відбудови країни, створення умов для повернення працездатного населення у післявоєнний час.

Незалежно від тривалості військових дій, програми відновлення необхідно розробляти негайно і на перспективу успішного економічного розвитку держави. Програми стабілізації ринку праці повинні включати в себе наступні аспекти: програми із залучення мігрантів в економіку країни. Вони повинні включати в себе механізми залучення фінансів заробітчан в економіку держати та сприяти їх поверненню; створення ефективних умов для самозайнятості населення, що дозволить розвантажити соціальну сферу; реформування системи соціального захисту населення, поліпшення умов праці, удосконалення системи оплати праці, перегляд та зміна тарифної сітки робітничих професій та підвищення заробітних плат до середньоєвропейських; популяризація робітничих професій та виведення їх на рівень престижності; розвиток та підтримка на державному рівні високотехнологічних виробництв та сільського господарства; створення ефективних програм спрямованих на перепрофілювання та підвищення кваліфікації, розробка програм зайнятості молоді, впровадження практики дуальної освіти; створення взаємопов'язаних заходів психологічного, соціального, педагогічного напрямків визначення покликання та виявлення здібностей в певних професійних напрямках; створення умов розвитку соціально-економічної діяльності у сільській місцевості, створення робочих місць у селах та громадах, розробка та впровадження програм розвитку та популяризації праці в сільській місцевості; здійснення заходів щодо подолання тіньової економіки та тіньової зайнятості населення; створення механізмів сприятливого інвестиційного клімату в країні;сприяння з боку держави створенню нових робочих місць тощо.

Наведені вище пропозиції сприятимуть не лише розвитку ринку праці, але й позитивно вплинуть на розвиток економіки держави. Зокрема дані пропозиції несуть довгостроковий характер та можуть розвиватися та вдосконалюватись разом із розвитком економіки держави та взаємодіяти із світовим ринком. Варто зауважити, що комплекс запропонованих механізмів варто розробляти вже і можна запроваджувати у регіонах, які не знаходяться у зоні бойових дій. Це дозволить проаналізувати слабкі місця, випробувати системи на гнучкість до зовнішніх чинників та працювати на перспективу розвитку.

Ринок праці зазнав значних змін, був змушений в обмежений період часу адаптуватися до нових умов існування, стати пластичним та гнучким, враховуючи, що тривалість та масштаб загроз і руйнувань знаходяться на невизначеному рівні. І сьогодні, у цих умовах, ми спостерігаємо значний рівень безробіття, потребу швидкої заміни кадрів, потребу у персоналі робітничих професій. Натомість необхідно вже зараз створювати плани та умови на відновлення економіки у післявоєнний час, розробити основу для повернення значної кількості працівників та утримати їх на робочих місцях в умовах конкуренції із державами Європейського Союзу, які пропонують значно вищий рівень заробітної плати та соціальних умов праці. Адже людський ресурс - це рушійна сила для становлення та зміцнення економіки, кваліфікований персонал являє собою фундамент для відбудови держави [1]. Саме тому виникає потреба у формуванні державним апаратом сприятливих умов для повернення населення до країни, тісної співпраці із бізнесом для забезпечення роботою вимушених переселенців та координація із освітнім комплексом для підготовки кваліфікованих кадрів.

Війна згуртувала українське суспільство і можна стверджувати, що сьогоднішня Україна, в умовах які склалися, безпосередньо готова до змін, інновацій та креативного мислення [6], та беззаперечно, у нашої країни є великий потенціал. Життя та майбутній розвиток України залежить від кожного громадянина України, від вчасно прийнятого якісного управлінського рішення від швидкого реагування на зміни. Головним завданням, як і завжди, так і у даний момент є розвиток людського капіталу. Освіченість, порядність, креативність - це головні якості сучасного професіонала. Тому, сьогодні Україна крім підтримки, повинна створювати необхідні умови щоб люди розвивалися, отримували якісну освіту та у майбутньому стали конкурентоспроможними. Тому після завершення воєнного стану використання набутого потенціалу має стати запорукою стрімкої відбудови економіки нашої держави.

Список використаних джерел:

[1] Лавриненко, Л., & Біліченко, С. (2023). ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ЯК ПОТУЖНИЙ РЕСУРС

ВОЄННОГО ПРОТИСТОЯННЯ ТА ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ КРАЇНИ. Collection of Scientific Papers«АОГОІ»,(May 26,2023; Boston, USA),22-23.

https://doi.org/10.36074/logos-26.05.2023.004

[2] Аналітична записка МОП (2022). Вплив кризи в Україні

на сферу праці:попередні оцінки. Вилучено з:URL:

https://ukraine.un.org/sites/default/files/202205/UKR_Brief%20note_11May-2022.pdf

[3] Лавриненко, Л. (2020). РИНОК ПРАЦІ НА КАРАНТИНІ ТА ПРОФЕСІЇ, ЯКІ БУДУТЬ

ЗАТРЕБУВАНІ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇCOVID-19. ЛОГОС.ОНЛАЙН.

https://doi.org/10.36074/2663-4139.09.03

[4] Як проходить адаптація до роботи в умовах війни - досвід великих компаній (2022). Вилучено з: URL: https://www.work.ua/ articles/work-in-team/2870

[5] Лавриненко, Л., & Рудюк, Л. (2021). ОСВІТНІЙ КОМПЛЕКС ТА РИНОК ПРАЦІ:

ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ. ГРААЛЬ НАУКИ, (2-3). 41-46. Вилучено з: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.002

[6] Лавриненко, Л. (2022). ОСВІТА ЯК ГОЛОВНИЙ КРЕАТИВНИЙ ФАКТОР ВІДНОВЛЕННЯ. Grail of Science, (14-15), 50-52. Вилучено з: https://doi.org/10.36074/grail-of- science.27.05.2022.004

[7] Лавриненко, Л. (2022). ОСВІЧЕНІСТЬ - ЯК ЗБРОЯ ПІД ЧАС ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ В УКРАЇНІ. Collection of Scientific Papers «ЛОГОС», (July 8, 2022; Paris, France), 27-28. Вилучено з: https://doi.org/10.36074/logos-08.07.2022.004

Размещено на Allbest.ru