Логістичний аутсорсинг: базові концепції та роль у воєнний період

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Україна

Кафедра економіки, обліку та підприємництва

Логістичний аутсорсинг: базові концепції та роль у воєнний період

Мігай Н.Б., к.е.н., доцент

Анотація

В сучасних умовах логістичний аутсорсинг в системі стратегічного розвитку бізнес-процесів отримує все більше розповсюдження через глобалізаційні та інтеграційні процеси на регіональному та міжнародному рівнях. В статті розглянуто базові концепції, загальні фактори впливу на розвиток ринку логістичного аутсорсингу. Узагальнено переваги та недоліки в контексті побудови ефективної системи логістичного аутсорсингу в Україні. Вказано особливості та проблеми застосування логістичного аутсорсингу в воєнний період.

Ключові слова: логістика, логістичний аутсорсинг, логістичний провайдер, ланцюг постачань, рівні логістичного аутсорсингу.

В сучасних висококонкурентних та динамічних умовах функціонування суб'єкти господарювання здійснюють пошук ефективних рішень у всіх сферах своєї діяльності і, при цьому, логістика не є винятком. Логістика сьогодні є провідним чинником конкурентної боротьби. Ті бізнес-суб'єкти, які використовують логістичні принципи в своїй діяльності, отримують більше конкурентних переваг та значно збільшують прибутки за рахунок зменшення виробничих витрат.

Повномасштабна війна негативно вплинула на українську економіку у всіх сегментах. Майже півтора року як український бізнес працює в умовах воєнного часу. За підсумками 2022 року через повномасштабну війну бізнес України, зазнав великих прямих збитків. їх обсяг оцінено у 13 млрд дол. і приблизно 9 млрд. дол. із зазначеної суми припадає на великий та середній бізнес. Непрямі збитки підприємницького сектору України досягли позначки у 33,1 млрд дол. Загальні збитки завдані інфраструктурі України сягають144 млрд. дол. [1].

В сучасному стані логістики в Україні можна виокремити низку негативних тенденцій. В логістиці, найбільшої шкоди зазнав сектор вантажних перевезень через зупинку авіаперевезень та блокування морських портів. Останні протягом перших семи місяців повномасштабної війни не працювали взагалі, а пізніше обслуговували лише експорт сільськогосподарської продукції в межах Зернового коридору [2]. Відтак за останній рік логістичні канали експорту та імпорту зазнали суттєвих змін.

Також нагальною на сьогодні проблемою, і не лише в логістиці, є відсутність кваліфікованих кадрів. Чоловіки стали на захист країни, жінки з дітьми виїхали за кордон, релокація бізнесів не забезпечила їх в повному обсязі трудовими ресурсами на нових територіях.

Логістика постачання стала дорожчою через зростання вартості енергоносіїв, нафтопродуктів. Останні до війни Україна купувала в Білорусі та Росії, тепер це звісно неможливо, а пальне з країн ЄС є набагато дорожчим. Стосовно енергоносіїв, то тут найбільше постраждала складська логістика, адже часті відключення електроенергії призвели до необхідності застосування автономних генераторів, що викликало значне зростання собівартості продукції, яка зберігається на складах у спеціальних умовах, зокрема у низьких температурах.

Ще однією негативною тенденцією в логістиці стала зміна договірних відносин із постачальниками та клієнтами бізнес-суб'єктів через релокацію бізнесу або через руйнування логістичної інфраструктури. Незважаючи на те, що релокація є засобом збереження господарюючого суб'єкта, прийняти таке рішення складно, адже це фактичне перезавантаження бізнес-процесів. Проте, існуючі умови господарювання не залишали інших варіантів для бізнесу. У квітні 2022 року сектор малого бізнесу країни, на який припадає більша частка господарюючих суб'єктів, був готовий до змін і релокації. Так, 21% суб'єктів малого та мікробізнесу, мали намір перемістити свій бізнес, вже зробили це або перебували у процесі переміщення та 10% респондентів бачили потребу у переміщенні, проте ще не реалізували такі дії. А вже у травні 2022 року частка суб'єктів малого бізнесу, які перемістили свій бізнес, зросла до 24%, з них 20% - у межах України, і 4%, - за кордон. [2].

Всі ці процеси спричинили зміни відносин із логістичними операторами, та пошук оптимальних моделей ведення бізнесу.

У зв'язку з цим актуальним є використання аутсорсингу різних видів послуг (інтелектуальних, інформаційних, маркетингових, фінансових тощо) та безпосередньо логістичного аутсорсингу, завдяки якому суб'єкти господарювання зможуть здійснювати міжнародні торгівельні операції, уникаючи самостійного митного оформлення, супроводження, обробки, збереження та транспортування вантажів.

Логістичний аутсорсинг (англ. Outsourcing) або так звана контрактна логістика (contract logistics) - це використання зовнішньої фірми-оператора (перевізника, складської фірми або фірми, яка управляє транспортом) для виконання всіх або деяких функцій певного бізнес-суб'єкта (замовника) в сфері управління матеріалами або поставки продукції на ринок [3]. Необхідно чітко розуміти, що контроль діяльності, яка передається в повному обсязі переноситься на постачальника послуг. Логістичний принцип аутсорсингу свідчить про те, що будь-який непрофільний для бізнес-суб'єкта вид діяльності передається на виконання зовнішньої спеціалізованої організації. За допомогою аутсорсингу з'являється можливість підвищення ефективності виконуваних логістичних операцій бізнес-суб'єкта, так як застосовуючи аутсорсинг непершорядних функцій він зосереджується на основних. Це дозволяє спрямувати ресурси на ті види бізнесу, в яких компанія має конкурентні переваги, і визначити таким чином «ключові компетенції» (core competence).

Світовий логістичний аутсорсинг на сьогодні має п'ять рівнів (рис. 1):

Рис. 1. Рівні організації логістичного процесу [4]

логістичний аутсорсинг стратегічний бізнес воєнний україна

В свою чергу, аутсорсингові компанії за рахунок спеціалізації на певному виді бізнесу мають можливість застосовувати провідні технології та сучасне обладнання, використовувати ефект економії на масштабі, а отже, досягати зниження загальних витрат у ланцюжку руху товару, підвищення продуктивності і якості обслуговування [4].

Стороння логістика і логістичний аутсорсинг активно почали розвиватися в розвинених країнах з другої половини ХХ століття та сприяли глибшим формам інтеграції між виконавцем та замовником спеціалізованих логістичних послуг.

- First Party Logistics (1 PL) є базовим рівнем логістики (сформувався у 7080х роках ХХ ст.) та передбачає, що підприємство самостійно здійснює усі логістичні процеси. Основними вимогами до організаційної діяльності є обов'язкова наявність відділу доставки, складу, митного відділу та інших структур. Активи такого посередника складаються з транспортних засобів, складських приміщень та персоналу. Основними видами діяльності є: зберігання товарів, транспортування, документальний супровід операцій, митне оформлення;

- Second Party Logistics (2PL) - за своєю сутністю являє собою частковий логістичний аутсорсинг, який реалізується без довгострокових контрактів. Постачальники 2PL надають лише одну операцію логістичного ланцюга (найчастіше, транспортування, управління складськими приміщеннями, митне оформлення вантажів, інформаційні послуги). Цей тип аутсорсингу не об'єднує окремі логістичні операції у пов'язаний ланцюг. На українському ринку контрактної логістики провайдери 2PL-рівня представлені переважно транспортними посередниками [5];

- Third Party Logistics (3PL) - тактичний (комплексний) логістичний аутсорсинг, виконується на довгостроковій основі в рамках інтеграції ІТ- системи для полегшення руху потоку інформації та побудови прозорої системи ланцюга постачань. Діяльність 3PL провайдерів передбачає збір вихідних відправлень від виробників, консолідацію відправлень в їхні розподільні центри, з яких вантажі переміщують альтернативними транспортними маршрутами. Крім того, можливе надання додаткових послуг, які крім традиційного складування припускають проміжне зберігання вантажу, його перевалку, а також проектування й розробку інформаційних систем, використання послуг субпідрядників [6].

- Fourth Party Logistics (4PL) - стратегічний (інтегрований) логістичний аутсорсинг, який поєднує в собі процеси технології та управління. Компанія- постачальник послуг 4PL акумулює ресурси, можливості і технології власної організації та інших підприємств (як правило, 3PL-провайдерів) з метою проектування, створення і підтримки комплексних рішень по управлінню ланцюгами поставок [3].

На відміну від 3PL-компанії з великим спектром послуг, на рівні 4PL робиться акцент на аналіз і реінжиніринг бізнес-процесів в компанії-клієнта і впровадження технологій в інтересах всього ланцюга поставок. Тобто пропоновані 4PL рішення носять стратегічний характер, а послуги 3PL-провайдерів мають тактичну спрямованість. 4PL правильно підбирає нові технологічні засоби та комбінує їх із звичайними засобами для логістичних рішень на основі електронного управління транзакціями та системами управління пов'язаними сторонами в ланцюгу поставок. 4PL надають індивідуальні послуги, тому вони збільшують незалежність між партнерами завдяки спільному використанню в сфері планування та координації інформаційних потоків та їх інтеграції в ланцюгу постачань.

- Fifth Party Logistics (5PL) - віртуальна логістика, нова концепція логістичного аутсорсингу, яка охоплює управління всіма сторонами ланцюга поставок через глобальний інформаційно-технологічний простір у поєднанні з електронною комерцією. 5PL зосереджується на автоматизованих та інформаційних системах, здатних покращити продуктивність ланцюга поставок. 5PL провайдери не володіють типовими активами, не мають фізичної присутності, при цьому формують веб-систему, яка надає інформацію певному колу учасників під їх контролем.

Загалом виокремлюють наступні фактори, що впливають на розвиток ринку логістичного аутсорсингу.

В першу чергу, глобалізація та міжнародні інтеграційні процеси, територіальне розширення ланцюгів постачання, збуту та торгівлі. Співпраця з місцевими постачальниками поступилася місцем міжрегіональній та міжнародній співпраці, а канали збуту поширюються в інші країни. Такі зміни ускладнили логістичні ланцюги, і для підприємств, які не мають в цьому досвіду, співпраця з логістичними провайдерами є ефективним рішенням управління міжнародною логістикою.

По-друге, складність управління ланцюгами постачань. Застосування концепції SCM (Supply Chain Management - система управління ланцюгами поставок) впливає на швидкість обороту запасів, тривалість життєвого циклу товару та час обороту капіталу. Суб'єктам бізнесу доводиться збільшувати чисельність персоналу, кількість транспорту тощо. Логістичні провайдери можуть надати необхідні логістичні ресурси без додаткових витрат на оплату праці, утримання транспорту, складського господарства. Зовнішній логістичний провайдер може подолати внутрішню інерцію організації, яка уповільнює логістичні процеси та здатний краще відслідковувати динаміку ринку і підтримувати інтеграційні процеси.

По-третє, диференціація попиту. Успішне управління логістичними ланцюгами - це дотримання балансу між постійно зростаючими запитами споживачів та виконанням замовлень і постачання, витратами і якістю сервісу, підвищення обороту запасів, управління складними міжнародними та внутрішніми ланцюгами поставок. Все це є обов'язковою умовою виживання підприємства у конкурентному середовищі та досягнення нормального рівня прибутковості. Логістичного провайдера можна назвати засобом, за допомогою якого можна зменшити логістичні витрати, забезпечити необхідний рівень інформаційних технологій без інвестицій в їх розробку власними силами та покращити весь логістичний процес швидше, ніж це можливо при застосуванні внутрішніх сил бізнес-суб'єкта.

По-четверте, застосування аутсорсингу як бізнес-моделі. Аутсорсинг є прийнятним засобом для розробки, реалізації та управління бізнес-моделлю організації, який дозволяє спрямувати ресурси на основний вид діяльності.

Переваги та недоліки застосування аутсорсингу в логістиці відображені на рис. 2.

Використання ефективної системи логістичного аутсорсингу із застосуванням сучасних управлінських механізмів є передумовою інноваційного розвитку та забезпечення конкурентних позицій українських підприємств. Це вимагає застосування регуляторних та стимулюючих механізмів, що сприяють збільшенню кількості спеціалізованих логістичних провайдерів.

Рис. 2. Переваги та недоліки логістичного аутсорсингу. Джерело: сформовано автором

До повномасштабної війни на українському ринку працювали такі компанії: УВК, Raben, Schenker, Kuehne&Nagel, Fiege, FM Logistics, Lux Logistics, AsstrA, «Комора-С», Fordon, «Максан», TNT, DHL, Euro-express, «Автолюкс», «Нічний експрес», «Міст-Експрес». В сегменті комплексної логістики основними конкурентами були: УВК, Raben, Schenker, Kuehne&Nagel, Fiege, FM Logistics, Lux Logistics, AsstrA, «Комора-С», Fordon, «Максан». При цьому лише 35% непрофільних видів діяльності українського бізнесу було передано на аутсорсинг. Майже 75% українських виробників працювали за схемою 2PL. Підприємств, які віддали повністю логістичне забезпечення на аутсорсинг, в Україні не більше 2% [7].

Ще в минулих роках великою проблемою в Україні під час прийняття рішення про перехід транспортних компаній на аутсорсинг була відсутність операторів, які пропонували повний потрібний спектр логістичних послуг у всіх регіонах України на доступних умовах. І в даний час така проблема зберігається і посилюється ще й тим, що через війну підвищився ризик банкрутства бізнес- суб'єктів. Особливо малий та середній бізнес найчастіше виявляється серед неспроможних клієнтів і це створює проблеми для логістичних провайдерів.

Війна принесла в логістичну галузь ряд додаткових проблем. Серед яких: відмова логістичних операторів від зберігання і накопичення товарів, через високий ризик його втрати; зміна складських умов. Як правило в мирних умовах розгортання хабу займає близько трьох місяців, наразі оператори мають бути готові розгорнути склад за 7-14 днів; ускладнення логістичних операцій через наявність на автошляхах блокпостів, оглядів, регулювання проїзду в комендантські години; різкі зміни маршрутів через атаки та планування резервних маршрутів заздалегідь [8]; значне збільшення витрат (в 5 разів в межах України) в ланцюгах поставок порівняно з довоєнними.

З огляду на перераховані проблеми, тенденцією останнього часу у воєнний період є зростання попиту на наявність регіональних логістичних центрів невеликих розмірів, облаштованих системами захисту і контролю за переміщенням вантажів з наявністю додаткових «локацій» для зберігання та відвантаження. А також здатних забезпечувати не лише зберігання, обробку та доставку вантажів, але й митно-брокерське оформлення і представлення інтересів бізнес-суб'єктів у дозвільних органах. Саме тому в воєнний період застосування логістичного аутсорсингу бізнес-суб'єктами є нагальною потребою.

На даний час перед урядом стоять завдання по спрощенню процесів отримання ліцензій, лібералізації податкової та митної політики, забезпеченню процесів нової організації матеріально-технічного забезпечення для військових та цивільних потреб. Значна кількість українських логістичних провайдерів продовжують безперебійно працювати у теперішній час, переключаючись на доставку у тому числі і гуманітарних вантажів.

Таким чином, логістичний аутсорсинг на даний час є однією з найбільш успішних бізнес-моделей діяльності господарюючих суб'єктів у міжнародному масштабі, які прагнуть отримати конкурентні переваги в будь-яких складних умовах господарювання. Завдяки логістичному аутсорсингу логістика в Україні в умовах війни стала більш інтегрованою. Синхронізація зі світовими логістичними трендами, реорганізація систем зберігання, передбачення ризиків, впровадження ІТ-технологій, розробка альтернативних маршрутів стануть відправною точкою післявоєнного відновлення та побудови відносин на тактичному (3PL) та стратегічному (4PL) рівнях.

Список використаних джерел

1. За рік повномасштабної війни Росія завдала збитків інфраструктурі України на майже $144 млрд. (2023). Kyiv School of Economics.

2. Експрес-оцінка впливу війни на мікро-, малі та середні підприємства в Україні. (2022) Аналітичний звіт. Київ: Програма розвитку ООН в Україні.

3. Чукурна Е.П., Більмак А.В., Іщенко Ю.С. (2017). Логістичний аутсорсинг в умовах глобалізації. Молодий вчений. (1(41)), 727-731.

4. Fadile L., Mohamed el O., Beidouri Z. (2018). Logistics outsourcing: A review of basic concepts. International Journal of Supply Chain Management. (7(3)), 53-69.

5. Жарська І.О., Каліна М.В. (2018) Розвиток логістичного аутсорсингу в Україні: підвищення ефективності діяльності транспортних посередників на ринку Одеси. Бізнесінформ. (8), 230-235.

6. Крикавський Є. В. (2014). Нова парадигма логістики: стратегічний статус. Наукові праці ДонНТУ. Серія Економічна. (4 (48)), 240 - 247.

7. Прокудін Г.С, Прокудіна І.І., Бура О.М. (2018) Аналіз розвитку логістичного аутсорсингу в Україні. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. (4 (15)), 155-160.

8. Логістика під час воєнного стану - досвід SYNEX Logistics (2022).

Размещено на Allbest.Ru