Консалтингове забезпечення інноваційної діяльності підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Консалтингове забезпечення інноваційної діяльності підприємств

Емельянов Олександр Юрійович, доктор економічних наук, професор, професор кафедри, Данилович Олена Тарасівна аспірантка кафедри економіки підприємства та інвестицій, Національний університет «Львівська політехніка»

Анотація

У статті розроблено методичні засади організування консалтингового забезпечення інноваційної діяльності підприємств.

Встановлено основні моменти, які варто брати до уваги при розгляді взаємовідносин консалтингової фірми та підприємства як замовника її послуг щодо консалтингового забезпечення інноваційної діяльності. До цих моментів віднесено: необхідність понесення консалтинговою фірмою певної величини витрат, пов'язаних із наданням відповідних послуг підприємству; потреба консалтингової фірми в отриманні певної величини прибутку, яка включатиметься у вартість наданих підприємству консультаційних послуг; відмінності у рівнях ризикованості надання послуг консалтинговою фірмою та використання результатів цих послуг підприємством, якому зазначені послуги було надано; доцільність використання методів статистичного аналізу при визначенні потенційно привабливих з точки зору надання консалтингових послуг підприємств.

Побудовано модель ціноутворення на послуги з консалтингового забезпечення інноваційної діяльності певного підприємства. Зазначена модель базується на застосуванні показника очікуваного надприбутку підприємства від реалізації рекомендацій, розроблених консалтинговою компанією.

Запропоновано послідовність визначення найбільш привабливих підприємств з точки зору надання послуг з консалтингового забезпечення їх інноваційної діяльності. Зазначена послідовність, серед іншого, передбачає вибір ключової незалежної змінної. Ця змінна повинна справляти статистично значимий вплив на рівень фактичних обсягів провадження підприємствами інноваційної діяльності. Тоді за наявності достатньо великої вибірки підприємств можливо побудувати регресійну залежність між рівнем їх інноваційної активності та величиною фінансових результатів діяльності.

Результати проведеного емпіричного аналізу показали, що для усіх досліджуваних галузей промисловості спостерігається досить велика (більша 50%) частка у загальній кількості тих підприємств, які віднесено до найбільш привабливих з точки зору надання послуг з консалтингового забезпечення. Отже, потреба в консалтинговому забезпеченні інноваційної діяльності у більшості досліджуваних підприємств є вельми високою.

Ключові слова: підприємство, консалтингова послуга, консалтингове забезпечення, інноваційна діяльність, ціноутворення, фінансовий результат

Abstract

Consulting support for innovative activities of enterprises

Yemelyanov Olexandr Yuriyovych Doctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department; Danylovych Olena Tarasivna Post-graduate student of the Department of Business Economics and Investment, Lviv Polytechnic National University

Methodological principles of organizing consulting support for innovative activities of enterprises are developed in the article.

The main points that should be taken into account when considering the relationship between a consulting firm and an enterprise as a customer of its services regarding consulting support for innovative activities have been established. These points include: the need for the consulting firm to bear a certain amount of costs associated with providing relevant services to the enterprise; the consulting firm's need to obtain a certain amount of profit, which will be included in the cost of consulting services provided to the enterprise; differences in the level of riskiness of the provision of services by the consulting firm and the use of the results of these services by the enterprise to which the said services were provided; the expediency of using methods of statistical analysis when determining potentially attractive enterprises from the point of view of providing consulting services.

A pricing model for consulting services for innovative activities of a certain enterprise has been built. The specified model is based on the application of the indicator of the expected excess profit of the enterprise from the implementation of the recommendations developed by the consulting company.

The sequence of determining the most attractive enterprises from the point of view of providing consulting services for their innovative activities is proposed. This sequence, among other things, involves the selection of a key independent variable. This variable should have a statistically significant effect on the level of actual volumes of innovative activity carried out by enterprises. Then, if there is a sufficiently large sample of enterprises, it is possible to build a regression relationship between the level of their innovative activity and the amount of financial results of the activity.

The results of the conducted empirical analysis showed that for all studied branches of industry there is a fairly large (more than 50%) share in the total number of those enterprises that are classified as the most attractive from the point of view of providing consulting services. Therefore, the need for consulting support for innovative activities in most of the investigated enterprises is very high.

Keywords: enterprise, consulting service, consulting support, innovative activity, pricing, financial result.

Постановка проблеми

Одним з головних напрямів забезпечення належного рівня конкурентоспроможності підприємств є активізація їх інноваційної діяльності. Водночас, на шляху до такої активізації часто постають різноманітні перешкоди, серед яких варто виділити недостатню компетентність персоналу підприємств в окремих питаннях управління їх інноваційною діяльністю. У цих умовах підприємства можуть потребувати допомоги у забезпеченні такого управління від суб'єктів інноваційної інфраструктури, зокрема від консалтингових фірм. Проте, при цьому важливе значення має правильне організування взаємодії між підприємствами, що виступають замовниками консалтингових послуг, та суб'єктами, які ці послуги надають. Зокрема, таке організування повинно сприяти тому, щоб взаємовідносини між підприємствами та консалтинговими фірмами були взаємовигідними. Вирішення цього завдання потребує вдосконалення методичних засад консалтингового забезпечення інноваційної діяльності підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанню інфраструктурного, зокрема і консалтингового, забезпечення інноваційної діяльності підприємств присвячено значну кількість наукових праць. Значних успіхів у вирішенні цього питання досягли, зокрема, такі вчені, як І. Борисов [1], Т. Власенко [2], Г. Клімова [3], В. Лесінський [4, 5], М. Макаров [6], О. Марчишинець [7], Л. Олексенко [8], О. Олійник [9], А. Самородов [10], В. Малойван [11], Л. Федулова [12] та ін. Цими та іншими науковцями з'ясовано причини, які зумовлюють необхідність інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності, виділено головні напрями такого забезпечення, сформовано дієві його механізми тощо. Водночас, невирішеним залишається питання розроблення методичних засад організування консалтингового забезпечення інноваційної діяльності підприємств. Враховуючи актуальність цього питання, існує потреба в його подальшому дослідженні.

Метою статті є розроблення методичних засад організування консалтингового забезпечення інноваційної діяльності підприємств.

Виклад основного матеріалу

Розглядаючи взаємовідносини консалтингової фірми та підприємства як замовника її послуг з консалтингового забезпечення інноваційної діяльності, варто брати до уваги такі основні моменти:

1) необхідність понесення консалтинговою фірмою певної величини витрат, пов'язаних із наданням відповідних послуг підприємству. Своєю чергою, ці витрати можуть бути поділеними на дві частини, а саме - постійні (тобто витрати, величина яких не залежить або несуттєво залежить від розмірів підприємства-замовника; наприклад, до таких витрат можуть бути віднесені витрати на загальний аналіз діяльності підприємства на основі даних його звітності) та змінні (тобто витрати, які безпосередньо залежать від розмірів підприємства-замовника; наприклад, до таких витрат можуть бути віднесені витрати на вивчення умов діяльності у кожному виробничому підрозділі підприємства);

2) потреба консалтингової фірми в отриманні певної величини прибутку, яка включатиметься у вартість наданих підприємству консультаційних послуг. При цьому ця величина може визначатися двома основними чинниками, а саме: 1) очікуваним економічним ефектом, який підприємство-замовник отримає внаслідок реалізації рекомендацій, наданих консалтинговою компанією (від величини цього ефекту може частково залежати частина прибутку, яка закладатиметься у вартість консалтингових послуг); 2) обсягом інвестиційних витрат, понесених у створення та розвиток консалтингової фірми (за таких умов частина прибутку, що закладатиметься у вартість послуг, які надаватимуться підприємству консалтинговою фірмою, залежатиме від двох показників: величини цих інвестиційних витрат та частки поточних витрат на надання послуг даному підприємству в загальній величині поточних витрат, понесених консалтинговою фірмою послуг впродовж звітного проміжку часу);

3) відмінності у рівнях ризикованості надання послуг консалтинговою фірмою та використання результатів цих послуг підприємством, якому зазначені послуги було надано. Очевидно, що фінансові результати, які отримає консалтингова фірма від надання своїх послуг підприємству, є більш детермінованими, ніж ті фінансові результати, які підприємство одержить внаслідок впровадження у свою діяльність розроблених консалтинговою фірмою пропозицій. З урахуванням цього, норма прибутковості діяльності підприємства, загалом, повинна бути вищою за норму прибутковості діяльності консалтингової фірми;

4) доцільність використання методів статистичного аналізу при визначенні потенційно привабливих з точки зору надання консалтингових послуг підприємств. Інакше кажучи, із використанням зазначених методів можливо встановити групу найбільш потенційно привабливих компаній, з якими консалтинговій фірмі доцільно укласти угоди стосовно надання ним послуг. Своєю чергою, таке укладання може призвести до одержання цими підприємствами належного економічного зиску в майбутньому (внаслідок виконання ними тих пропозицій, які будуть розроблені консалтинговою компанією).

Враховуючи перші три описаних вище моменти, можливо побудувати модель ціноутворення на послуги з консалтингового забезпечення інноваційної діяльності певного підприємства (рис. 1). Зазначена модель базується на застосуванні показника очікуваного надприбутку підприємства від реалізації ним відповідних рекомендацій, розроблених консалтинговою компанією.

Рис. 1. Моделювання ціноутворення на послуги у сфері консалтингового забезпечення інноваційної діяльності підприємства

Величина цього надприбутку обчислюватиметься як різниця між очікуваним приростом прибутку підприємства завдяки реалізації ним рекомендацій консалтингової фірми та добутком обсягів інвестицій, які буде вкладено у таку реалізацію, на норму їхньої прибутковості. Своєю чергою, ці обсяги поділяються на дві складові, а саме: обсяги інвестицій, що вкладаються безпосередньо у реалізацію тих інноваційних проєктів, здійснити які було рекомендовано підприємству консалтинговою фірмою, та обсяги інвестицій, що вкладені у вигляді сплати послуг, наданих такою фірмою. При цьому варто виходити з принципу розподілу очікуваної величини надприбутку підприємства від реалізації ним рекомендованих інноваційних проєктів пропорційно до понесених інвестиційних витрат підприємством та консалтинговою фірмою з урахуванням об'єктивних відмінностей у рівні норм прибутковості цих витрат.

Стосовно застосування методів статистичного аналізу при визначенні потенційно привабливих з точки зору надання консалтингових послуг підприємств, про можливість та доцільність якого було зазначено вище, то таке застосування повинно передбачати, насамперед, вибір ключової незалежної змінної. Ця змінна повинна справляти статистично значимий вплив на рівень фактичних обсягів провадження підприємствами інноваційної діяльності або її окремих напрямів (для прикладу, здійснення інноваційної діяльності у сфері енергозбереження). Зокрема, якщо розглядати усю сукупність напрямів інноваційної діяльності підприємств і прагнути оцінити наявний у них інноваційний потенціал, то в якості ключової змінної варто обрати показник, який характеризуватиме рівень інноваційної активності підприємств у попередні періоди.

Тоді за наявності достатньо великої вибірки досліджуваних підприємств можливо побудувати регресійну залежність між рівнем їх інноваційної активності та величиною фінансових результатів діяльності. Якщо така залежність виявиться статистично значущою, то тоді з'являється можливість провести оцінювання впливу очікуваного підвищення рівня інноваційної активності тих підприємств, у яких цей рівень є невисоким, на зростання їх фінансових результатів. Це, своєю чергою, дасть змогу спрогнозувати очікувану додаткову величину надприбутку таких підприємств у разі активізації їх інноваційної діяльності на засадах реалізації ними рекомендацій консалтингової фірми, та, використовуючи запропоновану вище на рис. 1 модель, розрахувати вартість послуг цієї фірми. Тоді найперспективнішими з точки зору надання зазначених послуг будуть підприємства з найбільшими значення відношення розрахункової вартості послуг до суми поточних витрат на їхнє надання та добутку інвестиційних витрат консалтингової фірми на норму прибутковості інвестицій (рис. 2).

Рис. 2. Послідовність вибору найбільш привабливих підприємств з точки зору доцільності надання їм послуг з консалтингового забезпечення інноваційної діяльності

Використовуючи викладені вище методичні засади, було здійснено емпіричне аналізування за вибіркою підприємств, які належать до п'яти видів економічної діяльності, а саме: машинобудування, приладобудування, фармацевтичної промисловості, харчосмакової промисловості, а також виробництва будівельних матеріалів. При цьому кількість підприємств склала: машинобудівних - 30; приладобудівних - 32; фармацевтичних - 27; підприємств харчосмакової промисловості - 36; підприємств, які здійснюють виробництво будівельних матеріалів, - 40.

Показники вибору найбільш привабливих підприємств з точки зору доцільності надання їм послуг з консалтингового забезпечення інноваційної діяльності представлено у табл. 1.

Необхідно відзначити, що отримані регресійні залежності між рівнем інноваційної активності підприємств та величиною фінансових результатів їхньої діяльності є статистично значимими, про що свідчать, зокрема, достатньо високі величини коефіцієнта детермінації (табл. 1).

Таблиця 1. Показники вибору найбільш привабливих підприємств з точки зору доцільності надання їм послуг з консалтингового забезпечення інноваційної діяльності

Також, як випливає з даних табл. 1, для усіх галузей спостерігається досить велика (більша 50%) частка у загальній кількості тих підприємств, які віднесено до найбільш привабливих з точки зору доцільності надання їм послуг з консалтингового забезпечення інноваційної діяльності. Отже, потреба в консалтинговому забезпеченні інноваційної діяльності у більшості досліджуваних підприємств є вельми високою.

консалтинговий забезпечення інноваційний надприбуток

Висновки

Розглядаючи взаємовідносини консалтингової фірми та підприємства як замовника її послуг з консалтингового забезпечення інноваційної діяльності, варто брати до уваги такі основні моменти: 1) необхідність понесення консалтинговою фірмою певної величини витрат, пов'язаних із наданням відповідних послуг підприємству; 2) потреба консалтингової фірми в отриманні певної величини прибутку, яка включатиметься у вартість наданих підприємству консультаційних послуг; 3) відмінності у рівнях ризикованості надання послуг консалтинговою фірмою та використання результатів цих послуг підприємством, якому зазначені послуги було надано; 4) доцільність використання методів статистичного аналізу при визначенні потенційно привабливих з точки зору надання консалтингових послуг підприємств. Перелічені моменти було враховано при здійснених у цьому дослідженні моделюванні ціноутворення на послуги у сфері консалтингового забезпечення інноваційної діяльності підприємства та розробленні послідовності вибору найбільш привабливих підприємств з точки зору доцільності надання їм послуг з консалтингового забезпечення.

При цьому апробація сформованих методичних засад на вибірці промислових підприємств показала, що для усіх досліджуваних галузей спостерігається досить велика (більша 50%) частка у загальній кількості тих підприємств, які віднесено до найбільш привабливих з точки зору доцільності надання їм послуг з консалтингового забезпечення інноваційної діяльності. Отже, потреба в консалтинговому забезпеченні інноваційної діяльності у більшості досліджуваних підприємств є вельми високою. Подальші дослідження повинні передбачати формалізацію моделі ціноутворення на послуги у сфері консалтингового забезпечення інноваційної діяльності підприємств.

Література

1. Борисов І.В. Перспективи розвитку інноваційної інфраструктури країни в умовах Індустрії 4.0. Право та інновації. 2022. № 3(39). С. 23-29.

2. Власенко Т.А. Напрями розвитку інноваційної інфраструктури суб'єктів аграрного бізнесу. Український журнал прикладної економіки. 2020. Том 5. № 2. С. 303-310.

3. Клімова Г.П. Трансфер знань як найважливіша функція дослідницьких університетів. Право та інноваційне суспільство. 2020. № 1 (14). С. 58-65.

4. Lesinskyi V., Yemelyanov O., Zarytska O., Symak A., Petrushka T. Development of a Toolkit for Assessing and Overcoming Barriers to the Implementation of Energy Saving Projects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2020. № 5. С. 24-38.

5. Lesinskyi V., Yemelyanov O., Zarytska O., Petrushka T., Myroshchenko N. Designing a Tool-Set for Assessing the Organizational and Technological Inertia of Energy Consumption Processes at Enterprises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2022. № 6. С. 29-40.

6. Макаров М.О. Формування інноваційної інфраструктури в АПК. Економіка АПК. 2009. № 5. С. 93-97.

7. Марчишинець О.В., Марчишинець С.М. Індустріальні парки як інструмент залучення інвестицій у реальний сектор економіки регіону. Економічна теорія та історія економічної думки. 2017. Вип. № 9. С. 16-22.

8. Олексенко Л.В. Розвиток інфраструктури національної інноваційної системи. Економічний вісник Донбасу. 2021. № 1 (63). С. 108-122.

9. Олійник О.С. Інноваційна інфраструктура: проблеми та перспективи розвитку. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. 2017. № 43. С. 150-160.

10. Самородов А.С. Інформаційне забезпечення доступу до інноваційної інфраструктури. Право та інновації. 2021. № 4 (36). С. 14-20.

11. Малойван В.В. Інноваційна інфраструктура: методологічні засади правового регулювання. Право та інновації. 2015. № 2 (10). С. 43-48.

12. Федулова Л.І. Напрями розвитку індустріальних парків щодо реалізації інноваційного потенціалу регіонів України. Економічні інновації. 2013. Вип. 53. С. 296-305.

References

1. Borysov I.V. (2022). Perspektyvy rozvytku innovatsijnoi infrastruktury krainy v umovakh Industrii 4.0. [Prospects for the development of the country's innovative infrastructure in the conditions of Industry 4.0]. Pravo ta innovatsii - Law and innovation, 3(39), 23-29. [In Ukrainian].

2. Vlasenko T.A. (2020). Napriamy rozvytku innovatsijnoi infrastruktury sub'iektiv ahrarnoho biznesu [Development directions of innovative infrastructure of agrarian business entities]. Ukrains'kyj zhurnal prykladnoi ekonomiky - Ukrainian Journal of Applied Economics, 5 (2), 303-310. [In Ukrainian].

3. Klimova H.P. (2020). Transfer znan' iak najvazhlyvisha funktsiia doslidnyts'kykh universytetiv [Knowledge transfer as the most important function of research universities]. Pravo ta innovatsijne suspil'stvo - Pravo ta innovatsijne suspil'stvo, 1 (14), 58-65. [In Ukrainian].

4. Lesinskyi V., Yemelyanov O., Zarytska O. Symak A., Petrushka T. (2020). Development of a Toolkit for Assessing and Overcoming Barriers to the Implementation of Energy Saving Projects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5, 24-38. [In English].

5. Lesinskyi V., Yemelyanov O., Zarytska O., Petrushka T., Myroshchenko N. (2022). Designing a Tool-Set for Assessing the Organizational and Technological Inertia of Energy Consumption Processes at Enterprises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6, 29-40. [In English].

6. Makarov M.O. (2009). Formuvannia innovatsijnoi infrastruktury v APK [Formation of innovative infrastructure in the AIC]. Ekonomika APK - Economy of agro-industrial complex, 5, 93-97. [In Ukrainian].

7. Marchyshynets' O.V., Marchyshynets' S.M. (2017). Industrial'ni parky iak instrument zaluchennia investytsij u real'nyj sektor ekonomiky rehionu [Industrial parks as a tool for attracting investments in the real sector of the region's economy]. Ekonomichna teoriia ta istoriia ekonomichnoi dumky - Economic theory and history of economic thought, №9, 16-22. [In Ukrainian].

8. Oleksenko L.V. (2021). Rozvytok infrastruktury natsional'noi innovatsijnoi systemy [Development of the infrastructure of the national innovation system]. Ekonomichnyj visnyk Donbasu - Economic Herald of Donbass, 1 (63), 108-122. [In Ukrainian].

9. Olijnyk O.S. (2017). Innovatsijna infrastruktura: problemy ta perspektyvy rozvytku [Innovative infrastructure: problems and prospects for development]. Aktual'ni problemy vdoskonalennia chynnoho zakonodavstva Ukrainy - Actual problems of improving the current legislation of Ukraine, 43, 150-160. [In Ukrainian].

10. Samorodov A.S. (2021). Informatsijne zabezpechennia dostupu do innovatsijnoi infrastruktury [Information provision of access to innovative infrastructure]. Pravo ta innovatsii-Law and innovation, 4 (36), 14-20. [In Ukrainian].

11. Malojvan V.V. (2015). Innovatsijna infrastruktura: metodolohichni zasady pravovoho rehuliuvannia [Innovative infrastructure: methodological principles of legal regulation]. Pravo ta innovatsii - Law and innovation, 2 (10), 43-48. [In Ukrainian].

12. Fedulova L.I. (2013). Napriamy rozvytku industrial'nykh parkiv schodo realizatsii innovatsijnoho potentsialu rehioniv Ukrainy [Development directions of industrial parks in relation to the realization of the innovative potential of the regions of Ukraine]. Ekonomichni innovatsii - Economic innovations, 53, 296-305. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru