Корінна зміна підходів до формування маршрутної мережі міського громадського транспорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Корінна зміна підходів до формування маршрутної мережі міського громадського транспорту

Захаров Денис Сергійович кандидат технічних наук, докторант

Харків

Анотація

Повоєнне відновлення та подальший розвиток міського громадського транспорту України повинні зазнати кардинальних змін. Один з підходів до цього - формування раціональної мережі громадського транспорту, спрямованої на економічне використання наявного та придбаного рухомого складу - з одного боку, а з іншого - на задоволення потреб населення в якісних та безпечних транспортних послугах. Крім того, виклики сьогодення диктують необхідність корінних змін підходів до питання, що розглядається, коли в транспортну модель міст вбудовуються нові транспортні засоби, які з недавніх пір зараховані до міського громадського електротранспорту.

Метою статті є формулювання теоретичних засад та методологічних підходів щодо наукового забезпечення висвітлення проблематики формування раціональної маршрутної мережі громадського пасажирського транспорту українських міст, зокрема міст, де функціонує метрополітен.

В статті надано рекомендації щодо видів транспортних засобів та шляхів їх пересування, які треба вбудовувати в транспортну модель міст, щоб зробити міський громадський транспорт більш економічним, екологічним та зручним, комфортним та безпечним. Розглянуто можливість та необхідність розширення застосування засобів мікромобільності та сервісів спільного користування.

У висновку наголошено, що Україні в повоєнні часи буде необхідно пройти шлях відновлення стійкої роботи міського громадського транспорту, який повинен стати більш економічним, екологічним та зручним, комфортним, безпечним, спрямованим на задоволення потреб пасажирів. Цьому сприятиме формування нових підходів до функціонування маршрутної мережі міського громадського транспорту, а саме: перегляд існуючих маршрутів з виявленням можливості їх трансформації (за потреби), тобто створення нових, видалення нераціональних та модифікації існуючих. В містах, де функціонує метрополітен, маршрути міського наземного транспорту повинні стати такими, що підвозять пасажирів до станцій підземки. Засоби мікромобільності повинні стати звичним видом міського електротранспорту та їхнє використання має бути вбудовано в оновлену мережу міського громадського транспорту. Сервіси спільного користування автотранспортом треба розвивати випереджаючими темпами, так, щоб вони теж вписувались в транспортну модель міст.

Ключові слова: міський громадський транспорт, раціональна маршрутна мережа, засоби мікромобільності, сервіси спільного користування, транспортні засоби.

Abstract

Zakharov Denys Sergyiovich Candidate of Technical Sciences, doctoral student, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv

RADICAL CHANGE IN APPROACHES TO THE FORMATION OF THE ROUTE NETWORK OF URBAN PUBLIC TRANSPORT

Post-war reconstruction and further development of urban public transport in Ukraine must undergo fundamental changes. One approach to this is the formation of a rational public transport network. The transport network must become economically viable. Its use should be aimed at meeting the needs of the population for high-quality and safe transport services. In addition, a radical change in approaches to the formation of a transport model of cities is required. New vehicles should be built into it, recently classified as urban public electric transport.

The purpose of the article is to formulate theoretical foundations and methodological approaches to scientific support for illuminating the problems of forming a rational route network of public passenger transport in Ukrainian cities, in particular, cities where the metro operates.

The article provides recommendations for the types of vehicles and their routes that need to be built into the transport model of cities in order to make urban public transport more economical, environmentally friendly, convenient, comfortable and safe. The possibility and necessity of expanding the use of micromobility and sharing services is considered.

In conclusion, it is noted that Ukraine in the post-war years will need to go through the path of restoring the sustainable operation of urban public transport. This will be facilitated by the formation of new approaches to the functioning of the route network of urban public transport. A review of existing routes is required, identifying the possibility of their transformation (if necessary). It will be necessary to create new routes, remove irrational ones, and modify existing routes. In cities where the metro operates, urban ground transport routes should be used to transport passengers to subway stations. Micromobility devices should become a common form of urban electric transport. Their use should be integrated into a renewed urban public transport network. Car sharing services need to be developed at an accelerated pace. They must also fit into the transport model of cities.

Keywords: urban public transport, rational route network, micromobility facilities, shared services, vehicles.

Вступ

Постановка проблеми. Міста України, великі та не дуже, звертаючи увагу на виклики повоєнного часу, коли на маршрути вийдуть принципово нові транспортні засоби, потребують перегляду та оптимізації міського транспортного сполучення - оптимізації міської транспортної мережі. Затори на дорогах, маршрутна мереж громадського транспорту, що склалася історично, недотримання графіків руху та їхня неузгодженість між різними видами громадського транспорту, відставання та невідповідність пропозицій на транспортні послуги потребам населення не працює на підвищення іміджу та привабливості міського громадського транспорту.

Попри всі зусилля науковців-економістів, практиків-транспортників та фахівців міських рад, системи пасажирського транспорту міст України залишаються збитковими. Це можна виправити (або хоча б зменшити збитки) шляхом заміни одиниць рухомого складу на нові, більш місткі та енергозаощадливі, шляхом заміни одного виду громадського транспорту на інший, більш економічний, впровадивши систему безготівкової оплати за транспортне обслуговування та оптимізувавши маршрутну мережу.

Зупинимось більш докладно на оптимізації маршрутної мережі міст України, зробивши наголос на нові підходи до формування маршрутної мережі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами сталого функціонування й подальшого розвитку міських транспортних систем присвячені роботи багатьох вітчизняних та закордонних економістів-транспортників. Проблемним питанням діяльності міського громадського транспорту, а саме: невідповідності між попитом та пропозицією транспортних послуг, недосконалості міської маршрутної мережі, неузгодженості розкладів руху між різними видами комунального та приватного громадського транспорту, дублюванню маршрутів, фінансовій нестабільності та несамостійності комунальних підприємств-перевізників, відсутності досконалої електронної безготівкової системи оплати транспортних послуг тощо, присвячено доволі багато робіт в науковій періодиці.

Так, в монографії [1] О.Ю. Палант докладно аналізує напрями та стратегію системної модернізації міського електричного транспорту, а в роботі [2] досліджує модель формування раціонального пасажиропотоку. Є.Н. Водовозов в статті [3] розбирає показники якості обслуговування міським громадським транспортом, а в роботі [4] - застосування методу імітаційного моделювання для оцінки ефективності оптимізації маршрутів. Питанню транспортного обслуговування міста Харкова та його проблемним моментам присвячена робота [5] О.В. Стаматіна та М.К. Сухонос. Система транспортного обслуговування м. Києва та попит на послуги міського електротранспорту нашої столиці обули обговорені в роботі В.П. Власової [6]. Впровадження європейського досвіду в транспортний сектор економіки України описала в статті [7] Т.Г. Затонацька. Проблематика розвитку мережі метрополітену на основі закономірностей формування пасажиропотоків розглянута в роботі С.В. Очеретенко [8].

Визнаючи високу теоретичну обґрунтованість й практичну цінність результатів наявного наукового доробку, слід зазначити, що дотепер не вирішено проблему формування раціональної маршрутної мережі громадського транспорту українських міст не залежно від форми власності транспортного підприємства.

Окремо стоїть стаття О.Ю. Паланта [9], де на основі математичних викладок подається методика формування раціональної маршрутної мережі міського пасажирського транспорту. В даній статті ми намагаємось розвинути викладки цієї та інших робіт в світлі викликів сьогодення.

Метою статті є формування теоретичних засад та методологічних підходів щодо наукового забезпечення висвітлення проблеми формування раціональної маршрутної мережі громадського пасажирського транспорту українських міст, зокрема міст, де функціонує метрополітен.

Виклад основного матеріалу

Модель функціонування міської пасажирської транспортної системи будь-якого з міст складається із моделі транспортної мережі, моделі потреб в пересуваннях, моделі маршрутної мережі та моделі розподілу пасажиропотоків [1, с. 109]. В цьому переліку модель маршрутної мережі є ключовою, вона, в свою чергу, складається із трас маршрутів та їхніх провізних можливостей. маршрутний громадський пасажирський транспорт

В класичній роботі [10] наведена схема алгоритму моделювання функціонування маршрутної мережі міської пасажирської транспортної системи (рис. 1), а в роботі [12] - удосконалена її схема (рис. 2).

Рис. 1 Схема алгоритму моделювання функціонування маршрутної мережі міської пасажирської транспортної системи [10]

Рис. 2 Удосконалена схема моделювання маршрутної мережі [12]

Існують декілька підходів до оптимізації маршрутної мережі міст. Так, роботі [11] для цього рекомендується розбивати міста на умовні транспортні райони, до яких поступово застосовувати процес оптимізації маршрутної мережі. В роботі [9] вирішується задача розробки раціональної маршрутної мережі із множини можливих маршрутів, враховуючи ймовірність заторів на дорогах. В роботі [1] принцип оптимізації маршрутної мережі оснований на виявленні вузлів та ланок транспортних мереж та на поступовому їх реформуванні.

На наш погляд, процес раціоналізації та оптимізації маршрутної мережі включає ряд етапів, основними з яких є:

1. Оцінка існуючих маршрутів за параметрами: навантаженість маршруту транспортними засобами, наявний пасажиропотік та відповідність між ними, наявність дублювання маршруту різними видами громадського транспорту.

2. Визначення нових стратегічно важливих маршрутів для перевезення на довгі відстані, що не обслуговуються існуючими маршрутами, і потреба в яких обґрунтована аналізом переміщень.

3. Потреба в подовженні або скороченні існуючих маршрутів, виправленні по прямоті їхнього прямування.

4. Доступність мережі громадського транспорту в місцях найбільшого скупчення пасажирів.

5. Коригування існуючих маршрутів таким чином, щоб зручно було користуватися пунктами пересадки з обов'язковим узгодження розкладів руху задля зменшення часу, що витрачають пасажири на пересування в межах міста.

6. Коригування існуючих маршрутів по принципу оптимального їх об'єднання чи дрібнення, впровадження нових локальних (невеликих за протяжністю) маршрутів.

На наш погляд, найбільш важливим параметром, що завершує процес оптимізації транспортної мережі міст - узгодження розкладів руху всіх наявних в місті видів транспорту. Особливо це стосується великих міст, де функціонує метрополітен. Пропонуємо в цих містах будувати маршрутну мережу за принципом, коли маршрути наземного міського громадського транспорту підвозять пасажирів до станцій метрополітену, не залежно від того, який вид наземного транспорту вони обрали. Бо метрополітени, крім всього іншого, суттєво розвантажують автошляхи великих міст, зменшуючи затори та зберігаючи довкілля. Метрополітени менше за інші види громадського транспорту схильні до залежності від примх погодних умов, не беруть участь в міських заторах, менше піддані негараздам з перериванням подачі електроенергії, мають комфорті умови очікування рухомого складу, краще за інші види громадського транспорту дотримуються розкладів руху.

Отже, ми визначили три основні види щодо перетворення (оптимізації, раціоналізації) транспортної мережі міст: створення, видалення та модифікація маршрутів.

Алгоритм оптимізації маршрутної мережі міст пропонуємо застосовувати в такій послідовності:

1) визначення:

- нових стратегічних маршрутів для обслуговування потреб у перевезеннях на довгі відстані;

- існуючих маршрутів, де можна застосувати скорочення відстані між початковою та кінцевою точкою слідування за рахунок виправлення шляхів прямування маршрутів;

- напрямків, що не обслуговуються наявними маршрутами, і потреба в яких заснована на аналізі пасажиропотоків та доступності місць призначення;

2) оцінка наявних маршрутів:

- використання достатньої, недостатньої або надлишкової кількості рухомого складу в залежності від фактичного пасажиропотоку;

- можливість та потреби в подовженні або скороченні;

- прямота/непрямота маршрутів;

- наявність дублювання;

- зручність розташування зупинок;

- зручність розташування вузлів пересадок;

- чи є маршрути такими, що підвозять пасажирів до станцій метрополітену;

3) переформатування (коригування) маршрутів відносно стратегічних міських розв'язок, пунктів пересадки, станцій метрополітену, де це доречно;

4) об'єднання маршрутів, де це доречно;

5) розробка нових місцевих (локальних) маршрутів для обслуговування районів з низькою доступністю;

6) заміна автобусів, маршрутних таксі тролейбусами з автономним ходом там, де це доречно;

7) заміна маломістких одиниць транспортних засобів на інші, з більшою пасажиромісткістю, але на меншу їх кількість.

При оптимізації маршрутної мережі треба переконатися, що жодні із запропонованих та впроваджених змін не погіршили якість та безпеку пасажироперевезень.

Ми розглянули алгоритми та підходи, надали рекомендації щодо оптимізації маршрутної мережі традиційних на сьогоднішній день видів міського громадського транспорту. Однак виклики сьогодення надихають на здолання нових горизонтів в розбудові галузі міських пасажироперевезень. І це, перш за все, включення в транспортну модель міст засобів мікромобільності (електричних велосипедів, самокатів, мопедів, сеґвеїв, моноколіс тощо), тобто невеликих за розміром та легких за вагою транспортних засобів з електроприводом, що зазвичай використовуються для подолання першої та останньої милі (кілометра) й дають змогу рухатися, стоячи або сидячи на них чи в них переважно одній людині, та які з недавнього часу зараховані до міського громадського електротранспорту. Мікромобільність відіграє важливу роль у вирішенні проблем щонайменше у двох сферах - захисті довкілля та економії часу, що витрачається на пересування від місця, де знаходиться потенційний пасажир міського громадського транспорту, до найближчої або найбільш прийнятної транспортної зупинки. Використання засобів мікромобільності гарно зарекомендували себе в надперевантажених центральних районах міст, де просто не має міського простору для сталої роботи громадського транспорту.

Отже, ми пропонуємо оптимізувати маршрутні мережі міського громадського транспорту з урахуванням можливості застосування засобів мікромобільності, там, де маршрути традиційного міського громадського транспорту ще не дійшли, не вигідні через невелике пасажирозавантаження або через брак автошляхів, по яких можуть пересуватися трамваї, тролейбуси, автобуси. Треба зауважити, що серед перешкод, які заважають поширенню цього виду електротранспорту, є відсутність відповідної інфраструктури (відокремлених доріг (доріжок), станцій електропідзарядки, майстерень з догляду та ремонту тощо) та законодавчого регулювання цього питання.

Ще один виклик сьогодення в міських пасажироперевезеннях - сервіси спільного користування - економічна модель, яка базується на спільному користуванні послугами (в нашому випадку - транспортними послугами), які стають можливими завдяки розвитку соцмереж та лавиноподібному поширенню смартфонів. Бажання скоротити споживання, що сьогодні є трендом, та бажання заощадити робить їх популярними. Як виявилось, ділитися не тільки приємно, а й вигідно: це й допомога людям, нові знайомства та екологічна самоусвідомленість. Така форма спільного користування транспортом (каршерінг) скорочує шкідливі викиди в довкілля, розвантажує автошляхи, а в перспективі взагалі може замінити таксі. Якщо одним автомобілем можуть користуватися кілька пасажирів, навіщо кожному використовувати окремий? Але щоб шерингова економіка запрацювала, до цього має бути готове суспільство. Важливо, щоб люди були налаштовані позитивно, довіряли один одному та й взагалі були досить цивілізованими. До недоліків каршерінгу відносять вразливість ІТ-застосунків, що дозволяють хакерам зламувати облікові записи користувачів і орендувати машину за рахунок іншого клієнта. Також кіберзлочинці можуть викрасти особисті дані клієнтів або відстежити їхні пересування, дізнавшись, наприклад, домашню адресу користувача. На момент дослідження, як стверджують відкриті джерела, подібні злочини не зафіксовані, однак не доброчинні користувачі вже продавали зламані облікові записи в додатках каршерінга.

Висновки

Нашій державі в повоєнні часи буде необхідно пройти непростий шлях відновлення стійкої роботи міського громадського транспорту, який повинен стати більш економічним, екологічним та водночас зручним, комфортним, безпечним та таким, що спрямований на задоволення потреб пасажирів. Крім іншого, цьому сприятиме формування нових підходів до формування маршрутної мережі громадського транспорту майже в усіх містах України, де він функціонує. По-перше, це перегляд існуючих маршрутів з виявленням можливостей їх трансформації (за потреби) одним із трьох основних видів перетворення: створення нових, видалення нераціональних та модифікації існуючих. В містах, де функціонує метрополітен, маршрути міського наземного транспорту повинні стати такими, що підвозять пасажирів до станцій підземки. По-друге, засоби мікромобільності повинні стати звичним видом міського електротранспорту та їхнє використання повинне формувати оновлену мережу міського громадського транспорту. По-третє, сервіси спільного користування автотранспортом треба розвивати в Україні випереджаючими темпами, так, щоб вони теж вписувались в транспортну модель наших міст поряд із засобами мікромобільності.

Література

1. Палант О.Ю. Стратегія системної модернізації міського електричного транспорту. Харків: Золоті сторінки, 2016. 360 с.

2. Палант О.Ю. Модель формування раціонального пасажиропотоку. Технологічний аудит та резерви виробництва, 2015. № 1/5 (20). С. 30-34.

3. Водовозов Є.Н. Показники якості обслуговування міським громадським транспортом. Бізнес-навігатор, 2019. Вип. 4 (53), С. 37-41.

4. Водовозов Є.Н. Застосування методу імітаційного моделювання для оцінки ефективності оптимізації маршрутів міського пасажирського транспорту. Наука та інтелектуальний капітал у системі факторів трансформації економіки: зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 17 серпня 2019 р. Київ: ГО «Київський економічний науковий центр», 2019. С. 17-19.

5. Стаматін О.В., Сухонос М.К. Система транспортного обслуговування міста Харків. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. Економіка і менеджмент, 2021. Вип. 48. С. 61-70.

6. Власова В.П. Особливості формування та функціонування системи пасажирського транспорту міста Києва. Сталий розвиток міст. Управління проектами і програмами міського і регіонального розвитку. 2012. URL: http: // eprints.kname.edu.ua/29813/1/82.pdf

7. Затонацька Т.Г. Розвиток транспортного сектору економіки України: існуючий стан та європейський досвід. Економіка: реалії часу, 2015. № 1 (17). С. 180-189.

8. Очеретенко С.В. Розвиток мережі метрополітену на основі закономірностей формування пасажиропотоків (на прикладі Харківського метрополітену): автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.23.20. Київ, 2004. 20 с.

9. Палант О.Ю. Методика формування раціональної маршрутної мережі міського пасажирського транспорту із множини конкурентоздатних маршрутів. Управління сучасним містом, 2013. № 3-4/7-12 (51-52). С. 35-39.

10. Доля В.К. Пасажирські перевезення: [підручник]. Харків: Форт, 2011. 504 с.

11. Водовозов Е.Н., Палант А.Ю. Оценка спроса на услуги городского транспорта г. Киева. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво, 2019. № 3 (108). С. 118-123.

12. Водовозов Є.Н., Палант О.Ю. Теоретичне обґрунтування забезпечення достатнього рівня громадського транспортного обслуговування м. Києва. Причорноморські економічні студії, 2019. Вип. 43. С. 40-48.

References

1. Palant O.Y. (2016). Stratehiya systemnoyi modernizatsiyi mis'koho elektrychnoho transportu [Strategy of system modernization of urban electric transport]. Kharkiv: Golden Pages. [in Ukrainian].

2. Palant O.Y. (2015) Model' formuvannya ratsional'noho pasazhyropotoku [Model of formation of rational passenger flow] Tekhnolohichnyy audyt ta rezervy vyrobnytstva, No. 1/5 (20), рр. 30-34. [in Ukrainian].

3. Vodovozov Ye.N. (2019) Pokaznyky yakosti obsluhovuvannya mis'kym hromads'kym transportom [Service quality indicators of urban public transport]. Biznes-navihator, vol. 4 (53), pp. 37-41. [in Ukrainian].

4. Vodovozov Ye.N. (2019) Zastosuvannya metodu imitatsiynoho modelyuvannya dlya otsinky efektyvnosti optymizatsiyi marshrutiv mis'koho pasazhyrs'koho transportu [Application of the simulation modeling method to evaluate the efficiency of optimization of urban passenger transport routes] Science and intellectual capital in the system of economic transformation factors: coll. the mother All-Ukrainian science and practice conference, Kyiv, August 17, 2019. Kyiv: Kyiv Economic Research Center, pp. 17-19. [in Ukrainian].

5. Stamatin O.V., Sukhonos M.K. (2021) Systema transportnoho obsluhovuvannya mista Kharkiv [Transport service system of the city of Kharkiv]. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Ser. Economics and management. Vol. 48. pp. 61-70. [in Ukrainian].

6. Vlasova V.P. (2012) Osoblyvosti formuvannia ta funktsionuvannia system pasazhyrskoho transportu mista Kyieva [Features of the formation and functioning of the passenger transport system ofthe city ofKiev]. Stalyirozvytokmist. Upravlinnia proektamymiskoho i rehionalnoho rozvytku [Sustainable urban development. Management of projects and programs of urban and regional development] (electronic journal). URL: http: // eprints.kname.edu.ua/29813/1/82.pdf [in Ukrainian].

7. Zatonatskaya T.G. (2015) Rozvytok transportnoho sektoru ekonomiky Ukrayiny: isnuyuchyy stan ta yevropeys'kyy dosvid [Development of the transport sector of the Ukrainian economy: the current state and European experience]. Ekonomika: realiyi chasu [Economics: realities of time] (electronic journal), no. 1(17), pp. 180-189. [in Ukrainian].

8. Ocheretenko S.V. (2004) Rozvitok merezhi metropolitenu na osnovi zakonomirnostei formuvanniapasazhyropotokiv (naprykladi Kharkivskoho metropolitenu) [Development of Metro network in compliance with regularity of passenger stream forming (by the example of Kharkiv's Metro)]: avtoref. dys. na zdobuttia naukovoho stupenia kand. tekhn. nauk: 05.23.20. Kyiv: Kyiv national university of town-planning and architecture. [in Ukrainian].

9. Palant O.Y. (2013). Metodyka formuvannya ratsional'noyi marshrutnoyi merezhi mis'koho pasazhyrs'koho transportu iz mnozhyny konkurentozdatnykh marshrutiv. [The method of forming a rational route network of urban passenger transport from a set of competitive routes] Upravlinnya suchasnym mistom. No. 3-4/7-12 (51-52). pp. 35-39. [in Ukrainian].

10. Dolia V.K. (2011), Passazhirski perevezennia [Passenger transportation], textbook. Kharkiv: Fort, 504 p. [in Ukrainian].

11. Vodovozov Ye.N., Palant O.Y. (2019) Otsenka sprosa na uslugi gorodskogo transporta g. Kiyeva [Estimation of demand for urban transport services in Kyiv]. State and regions. Series: Economics and Business. No. 3, pp. 118-123. [in Ukrainian].

12. Vodovozov Ye.N., Palant O.Y. (2019) Teoretychne obgruntuvannya zabezpechennya dostatn'oho rivnya hromads'koho transportnoho obsluhovuvannya m. Kyyeva [Theoretical rationale for ensuring a sufficient level of public transport service in the city of Kyiv]. Black Sea Economic Studies. Vol. 43. pp. 40-48.] [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru