Облік гудвілу як компоненти капіталу в інтегрованому звітуванні зі сталого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Облік гудвілу як компоненти капіталу в інтегрованому звітуванні зі сталого розвитку

Науково-дослідна група:

Костюченко Валентина Миколаївна

д-р.екон.наук, професор, професор кафедри обліку та оподаткування Державний торговельно-економічний університет, Україна

Фесенко Аліна Володимирівна

аспірантка кафедри обліку та оподаткування

Державний торговельно-економічний університет, Україна

Цибанюк Ірина Олександрівна

здобувач вищої освіти факультету фінансів та обліку

Державний торговельно-економічний університет, Україна

Клименко Анастасія Миколаївна

здобувач вищої освіти факультету фінансів та обліку

Державний торговельно-економічний університет, Україна

Анотація

Зростання попиту користувачів на інформацію про вартість підприємства у часовій перспективі з врахуванням ризиків і можливостей сприяло появі інтегрованого звіту, в якому основними елементами є різні види капіталу. Гудвіл є компонентом капіталу. Залежно від сутності гудвілу з'ясовано, що він може відображатися у складі інтелектуального, людського, соціального капіталу та взаємовідносин. Розглянуто облік та звітування про гудвіл у фінансовій (консолідованій) звітності. Запропоновано підходи до оцінення гудвілу в системі інтегрованого звітування з позиції розкриття його природи через шляхи виникнення. облік гудвіл фінансовий

Ключові слова: гудвіл, внутрішньогенерований гудвіл, капітал, інтегрований звіт, інтегроване звітування.

Попит користувачів на інформацію про діяльність підприємства за останнє десятиліття переорієнтовується з виключно фінансової інформації на нефінансову. Йдеться не лише про управлінський звіт керівництва у складі річного звіту підприємства, а й про інтегрований звіт про вартість підприємства у короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективах з врахуванням ймовірних ризиків та можливостей. Розроблення стандартів для формування інтегрованого звіту триває. Наразі, розроблено і прийнято лише такі документи: Концептуальні основи міжнародного інтегрованого звітування (International Integrated Reporting Framework), (2021); Принципи інтегрованого мислення: створення цінності через організаційну стійкість (Integrated Thinking Principles: Value creation through organisational resilience), (2022); Перехід до інтегрованого мислення: посібник для початку роботи (Transition to integrated thinking: A guide to getting started), (2022).

Підхід, що ґрунтується на врахуванні довгострокової перспективи бачення формування цінності підприємства, виокремлює інтегроване мислення, як невід'ємну частину основної бізнес-практики в державному та приватному секторах. Цьому сприяє інтегроване звітування як норма корпоративної звітності. Поєднання інтегрованого звітування й мислення покликано забезпечити ефективний та продуктивний розподіл капіталу та діяти рушійною силою фінансової стабільності та сталого розвитку.

Інтегроване звітування є частиною системи корпоративної звітності, що розвивається. Ця система забезпечується всеосяжними рамками та стандартами, що стосуються вимірювання та розкриття інформації стосовно всіх капіталів, відповідного регулювання та ефективного підтвердження. Інтегроване звітування відповідає тенденціям розвитку фінансової та інших видів звітності, але інтегрований звіт також відрізняється від інших звітів і комунікацій у ряді аспектів. Зокрема, він зосереджується на здатності організації створювати цінність у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі, а також на тому, як вона це робить: має комбінований акцент на стислості, стратегічному фокусі та орієнтації на майбутнє, взаємозв'язку інформації та капіталів та їх взаємозалежності; підкреслює важливість інтегрованого мислення в організації [1 ].

Елементами інтегрованого звіту є різні види капіталу, зокрема, фінансовий, виробничий, інтелектуальний, людський, соціальний та взаємовідносини, а також природний [1].

Гудвіл (goodwill) є складовою частиною капіталу. На часі постає питання щодо визнання та оцінення його у інтегрованому звіті.

Метою статті є поглиблення теоретичних основ обліку гудвілу як компоненти капіталу в системі інтегрованого звітування зі сталого розвитку.

Гудвіл є категорією багатогранною, тлумачення і використання якої можна зустріти в різних сферах, зокрема, у бухгалтерському (фінансовому) обліку, фінансовому менеджменті, праві (цивільному, кримінальному).

Термін "гудвіл" має англійське походження та дослівно перекладається як добре ім'я або репутація. Поняття ділової репутації в бізнесі налічує щонайменше століття. Одне з перших його визначень з'явилося в англомовній енциклопедії "Закони Голсбері Великої Британії" (Halsbury's Laws of England), що датується 1907 роком [2]. У сучасних "Законах Голсбері Великої Британії " (4-е видання, т. 35) зазначено: "Гудвіл бізнесу - це вся перевага репутації та зв'язку з клієнтами разом з обставинами, які, за звичкою чи з інших причин, роблять цей зв'язок постійним. Вона представляє у зв'язку з будь-яким бізнесом або бізнес- продуктом цінність привабливості для клієнтів, якою володіють ім'я та репутація" [3].

Складовими гудвілу, що формують його вартість, виділяють цінність назви підприємства, репутацію, бренд, лояльну клієнтську базу, якісне обслуговування клієнтів, добрі стосунки з працівниками та запатентовану технологію [4]. Вчені Петрович З., Стефанович Д., Мілоджевич М., Станіч Н. складовими внутрішньогенерованого гудвілу вважають бренди компанії, торгові марки (як фізичні складові брендів), видавничі назви, інвестиції в людський капітал (знання та досвід працівників), лояльність споживачів, частку компанії на ринку, її зв'язки з клієнтами тощо [5].

В Інвестопедії (Investopedia) зазначено, що гудвіл - це нематеріальний актив компанії. Він буває різних форм, включаючи репутацію, бренд, доменні імена, інтелектуальну власність та комерційну таємницю [6].

Отже, гудвіл є компонентом інтелектуального, людського, соціального капіталу та взаємовідносин.

У своїх повсякденних справах менеджери/власники не надто переймаються підрахунком гудвілу підприємства (корпорації). Потреба виникає лише тоді, коли необхідно визначити вартість підприємства (корпорації). Про визначення вартості підприємства (корпорації) можна говорити у таких випадках: посилення конкурентних переваг на міжнародних ринках; напередодні зміни власника.

Для посилення конкурентних переваг на міжнародних ринках корпорації змушені звертатися до провідних міжнародних аудиторських компаній з метою оцінення вартості корпорації. Така оцінка розраховується за різними методами і включатиме внутрішньогенерований гудвіл.

Згідно думки Стефанович Д., внутрішньогенерований гудвіл часто є різницею між ринковою вартістю компанії та балансовою вартістю її чистих активів. Ця різниця є результатом багатьох факторів, що впливають на ринок, і найчастіше вона є результатом завойованої частки ринку, політики операційного управління тощо [5]. Станом на сьогодні, внутрішньогенерований гудвіл в обліку не відображається, так як відсутня його достовірна оцінка.

Якщо говорити про зміну власника, то існує дві основні ситуації, в яких відбувається визначення вартості підприємства (корпорації). По-перше, зміни у структурі власності партнерства відбуваються тоді, коли змінюються пропорції розподілу прибутку між існуючими партнерами, коли старий партнер виходить на пенсію або коли приймається новий партнер. У цій ситуації гудвіл підприємства, зазвичай, визначається за певною формулою, прописаною в партнерській угоді.

По-друге, переговори про придбання підприємства також вимагають від менеджерів/власників розрахунку вартості останнього. Традиційно гудвіл розглядається як капіталізована вартість (тобто теперішня вартість) майбутнього потоку надприбутків бізнесу, що купується. Сума, сплачена за гудвіл, узгоджується в процесі переговорів і за визначенням дорівнює перевищенню ціни придбання (з урахуванням вартості попередніх часток участі у капіталі) над вартістю чистих ідентифікованих активів (тобто активів за вирахуванням зобов'язань).

Слід зазначити, що у стандартах бухгалтерського обліку переважної більшості країн, Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ 3 "Об'єднання бізнесу"), стандартах бухгалтерського обліку США (ASU № 2014-02 "Нематеріальні активи - гудвіл та інші (Розділ 350), Облік гудвілу"), прописано порядок розрахунку гудвілу при об'єднанні бізнесу методом придбання та його подальший облік.

Згідно з положеннями МСФЗ 3 "Об'єднання бізнесу" гудвіл визначено як актив, який втілює у собі майбутні економічні вигоди, що виникають від інших активів, придбаних в об'єднанні бізнесу, які неможливо індивідуально ідентифікувати та окремо визнати [7].

Загальна формула розрахунку гудвілу за МСФЗ така (1) [7]:

Goodwill = (C + NCI + FV) - NA (1)

де:

C - передана компенсація;

NCI - сума неконтрольованої частки;

FV- справедлива вартість попередніх часток участі у капіталі на дату придбання;

NA-сальдо чистих ідентифікованих активів на дату придбання.

Що ж стосується подальшої оцінки та обліку гудвілу, протягом багатьох років гудвіл обліковувався подібно до інших нематеріальних активів та підлягав амортизації. Починаючи з 2004 року Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку з прийняттям МСФЗ 3 "Об'єднання бізнесу", відмовилась від амортизації гудвілу та запровадила капіталізацію гудвілу з подальшим тестуванням на предмет зменшення корисності активів, що привели до виникнення гудвілу.

Для відображення гудвілу у консолідованому звіті про фінансовий стан (балансі) використовують такі методи як:

1) метод придбання, який застосовується для первісного визнання гудвілу на дату отримання контролю та

2) метод зменшення корисності, який забезпечує поточну оцінку гудвілу на дату балансу.

Методи обліку гудвілу забезпечують системний підхід до визнання та оцінки цього активу. Метод придбання передбачає розрахунок гудвілу як перевищення ціни придбання (з врахуванням вартості попередніх часток участі у капіталі та неконтрольованої частки) над справедливою вартістю придбаних ідентифікованих чистих активів. Метод зменшення корисності дає чітке розуміння про достовірність його оцінки при відображенні у фінансовій (консолідованій) звітності. Регулярне тестування на предмет знецінення забезпечує коригування балансової вартості гудвілу, якщо його сума очікуваного відшкодування зменшилася.

Отже, гудвіл, який знаходить відображення у фінансовій (консолідованій) звітності, є специфічним активом, який виникає лише при купівлі-продажу або при об'єднанні чи злитті підприємств та має вартісну оцінку ділової репутації.

Розуміння подання та оцінення гудвілу у фінансовій (консолідованій) звітності є надзвичайно важливим для інвесторів та зацікавлених сторін, оскільки відображаються ймовірні майбутні економічні вигоди, що виникають від активів, придбаних в об'єднанні бізнесу, які не можуть бути індивідуально ідентифіковані та окремо визнані.

Облік гудвілу як компоненти капіталу в інтегрованому звіті передбачає переосмислення природи гудвілу.

Якщо припустити, що ціна, сплачена за підприємство понад справедливу вартість його чистих активів, є очікуванням покупця отримати надприбутки, то для того, щоб зрозуміти природу гудвілу, необхідно вийти за межі питання вимірювання і запитати, чому існують надприбутки.

Використання активу в поєднанні з іншими активами часто приводить до взаємодії, яка позитивно впливає на продуктивність інших активів, а також на його власну продуктивність. Це так звана синергія від взаємодії активів, яка приводить до збільшення прибутку.

Коли підприємство розглядається як динамічна відкрита система, очевидно, що прибуток підприємства може значно перевищувати нормальний прибуток на ідентифіковану інвестиційну базу чистих активів, а вартість підприємства може перевищувати загальну справедливу вартість цих чистих активів. Коли виникає потреба визначити та/або відобразити у звітності вартість підприємства, вона може бути задоволена в рамках системи історичної собівартості. Однак розуміння оцінки гудвілу має ґрунтуватися на розумінні природи гудвілу, незалежно від того, чи є він внутрішньогенерованим, чи придбаним.

Природа гудвілу залежить від шляхів його виникнення і може розглядається в таких випадках: внутрішньогенерований гудвіл (internally generated goodwill, Gi); гудвіл при придбанні, коли очікується, що придбане підприємство продовжить свою діяльність як автономний суб'єкт господарювання, отримавши статус дочірнього підприємства (G1); і гудвіл при придбанні, коли операції придбаного підприємства повністю інтегровані в операції розширеної групи (G2).

Для оцінення внутрішньогенерованого гудвілу з позиції акціонерів, вартість підприємства (Y), як підприємства, що продовжує свою діяльність, можна представити як теперішню вартість очікуваного потоку майбутніх прибутків Y, дисконтовану за ставкою ry, яка відображає ризикованість цього потоку [8].

Цю вартість підприємства (Vy) можна проаналізувати за такими складовими:

1. Загальна справедлива вартість ідентифікованих матеріальних та нематеріальних чистих активів Y (NFVy);

2. Теперішня вартість очікуваних синергетичних вигод від взаємодії активів та інших підсистем Y, тоді Y розглядається як динамічна система (S1); і

3. Теперішня вартість очікуваних синергетичних вигод від взаємодії Y з навколишнім середовищем, коли Y розглядається як відкрита система (S2).

Внутрішньогенерований гудвіл (Gi) може бути визначений як різниця між Vy та NFVy (2). Він також визначається як сума S1 та S2 (2.1), як показано нижче [8]:

Gi = Vy - NFVy(2)

Gi = S1 + S2 (2.1)

де:

Vy - вартість підприємства

NFVy - справедлива вартість ідентифікованих чистих активів

S1- теперішня вартість очікуваних синергетичних вигод від взаємодії активів та інших підсистем підприємства (Y)

S2- теперішня вартість очікуваних синергетичних вигод від взаємодії підприємства (Y) з навколишнім середовищем

Внутрішньогенерований гудвіл є економічно значущим у тому сенсі, що синергії S1 та S2 (які приводять до виникнення гудвілу) виникають внаслідок використання ідентифікованих активів підприємства Y в його операціях.

Внутрішньогенерований гудвіл (Gi), отриманий як різниця між суб'єктивною вартістю (V) і сумою, що ґрунтується на датованих позначених цінах (NFV), сам по собі є суб'єктивною вартістю. Отже, він не може бути частиною будь-якої системи бухгалтерського обліку, яка відмовляється від відображення суб'єктивної вартості у звітності.

На неможливість визнання внутрішньогенерованого гудвілу вказують вчені Петрович З., Стефанович Д., Мілоджевич М., Станіч Н. Вони зазначають, що "хоча внутрішньогенерований гудвіл не може бути визнаний та відображений у фінансовій звітності, його частина стає частиною гудвілу, який обліковується та відображається у фінансовій звітності при придбанні нематеріального активу в результаті об'єднання бізнесу. Йдеться про ту частину внутрішньогенерованого гудвілу, яка не відповідає критерію відокремлюваності, таку як, наприклад, людські ресурси (знання та досвід працівників)" [5].

Інтегрований звіт поєднує фінансові і нефінансові показники. Інформація про внутрішньогенерований гудвіл є важливою, так як він є складовою капіталу.

Отже, наразі, у інтегрованому звіті може бути наведена суб'єктивна оцінка внутрішньогенерованого гудвілу із посиланням на методи його розрахунку.

Цей же підхід може бути застосований до оцінення гудвілу, що виникає при придбанні (G1) всіх ідентифікованих чистих активів об'єкта придбання, коли придбана компанія, як очікується, залишатиметься операційно автономним суб'єктом господарювання. Враховуючи однорідні очікування з боку підприємства-покупця (X), та підприємства (Y), що купується щодо суми, часу та якості майбутніх прибутків останнього, ціна придбання, ймовірно, дорівнюватиме або буде близькою до Vy. Отже, показник G1 3;3.1;3.2) буде дорівнювати або приблизно дорівнюватиме внутрішньогенерованому гудвілу Gi [8]. А саме:

G1 = P - NFVy (3)

G1"Vy-NFVy (3.1)

G1-S1 + S2 (3.2)

де:

G1 - гудвіл при придбанні

P - ціна придбання, сплачена за придбання підприємства (Y).

Vy - вартість підприємства

NFVy - справедлива вартість ідентифікованих чистих активів

S1- теперішня вартість очікуваних синергетичних вигод від взаємодії активів та інших підсистем підприємства (Y)

S2- теперішня вартість очікуваних синергетичних вигод від взаємодії підприємства (Y) з навколишнім середовищем

Формула розрахунку показника G1 ґрунтується на припущенні, що підприємство, що купується (Y) залишається операційно автономним суб'єктом господарювання і не взаємодіє з підприємством-покупцем (X), отже, в результаті об'єднання не виникає нових синергій. Таким чином, гудвіл, відображений при придбанні G1, може мати економічну інтерпретацію, подібну до інтерпретації внутрішньогенерованого гудвілу Gi.

Рівняння (3) представляє вимірювання G1, зафіксоване у системі бухгалтерського обліку. Рівняння (3.1) і (3.2) описують його економічну інтерпретацію і вказують на близькість G1 до Gi, враховуючи припущення, викладені вище.

Якщо припущення про однорідні очікування послаблюється, то Р може помітно відрізнятися від Vy, а G1 від Gi.

Для оцінення гудвілу при придбанні (G2) всіх ідентифікованих чистих активів об'єкта придбання, коли операції придбаного підприємства повністю інтегровані в операції розширеної групи, наявне припущення, яке зазвичай приймають бухгалтери, що операції придбаного підприємства залишаються автономними після об'єднання, часто може бути невірним у поточному економічному середовищі. Швидше за все, після об'єднання буде присутня "міжфірмова" синергія, а прибутки, пов'язані з діяльністю поглиненого підприємства до придбання, більше не можуть бути окремо ідентифіковані.

Можна виділити нові синергетичні ефекти, пов'язані з придбанням або запланованим придбанням бізнес-підприємства. Припустимо, що підприємство (X) веде переговори про придбання іншого підприємства (Y). З точки зору підприємства (Y), мінімальна ціна покупки, прийнятна для її акціонерів, становить Vy. З точки зору підприємства-покупця (Х), можна очікувати нових синергетичних ефектів, пов'язаних з діяльністю розширеної групи після придбання підприємства Y. Розширену групу можна позначити як XoY (де o - спосіб об'єднання). Нові синергетичні ефекти (можна назвати це другим рівнем взаємодії) можуть призвести до того, що ціна придбання буде вищою за мінімальну ціну, що відображає нові вигоди, які очікуються від об'єднання:

1. Поточна вартість синергетичних вигод від взаємодії активів та інших підсистем підприємства Y з підсистемами підприємства X (S3).

2. Поточна вартість синергетичних вигод від придбання підприємства Y, наприклад, контроль над джерелом постачання або ринком збуту, диверсифікація, що приводить до зниження ризику доходів підприємства X, тощо (S4).

3. Теперішня вартість синергетичних вигод від взаємодії розширеної групи XoY з її оточенням (S5).

Синергії на цих двох рівнях взаємодії не можуть бути підсумовані, оскільки синергії на другому рівні, тобто від S3 до S5, можуть впливати на синергії на першому рівні, тобто S1 і S2, і навіть повністю витіснити синергії на першому рівні. Наприклад, підсистеми x' і x'' взаємодіють у діяльності підприємства X, і так само підсистеми у' і у'' взаємодіють у діяльності підприємства Y. Після поглинання в розширеній групі XoY можуть виникнути нові взаємодії, що генерують нові синергії, наприклад, х' взаємодіє з у', а х'' з у''.

Зокрема, взаємодія XoY з навколишнім середовищем може надавати групі додаткові переваги або недоліки. Наприклад, більша група може мати легший доступ до ринків капіталу, але вона також може зіткнутися з більш складними відносинами з працівниками та іншими проблемами контролю. Крім того, укрупнена група може порушувати (або її можуть підозрювати в порушенні) антимонопольне законодавство.

Очевидно, що існує інша точка зору на придбаний гудвіл, коли він розглядається з точки зору підприємства-покупця. Ключовим моментом є визначення ціни придбання.

Взаємозв'язок між ціною придбання підприємства Y та потоком додаткового прибутку (Vi) відображає формула (4) [8].

P = (1 - d)Vi (4)

За умови 0 < d < (Vi - Vy)/Vi, Vi > Vy, коли Vi > P > Vy;

d = 0, Vi > Vy, коли Р = Vi,

де:

P - фактична ціна придбання підприємства Y;

Vx - капіталізована вартість очікуваних прибутків підприємства X до придбання;

Vy - капіталізована вартість очікуваних прибутків підприємства Y до придбання;

Vxoy - капіталізована вартість очікуваних прибутків розширеної' групи (XoY);

Vi - капіталізована вартість очікуваного додаткового прибутку, що визначається різницею між очікуваним прибутком групи XoY та підприємства X (Vxoy - Vx);

d - дисконт від максимальної ціни, V; є функцією асиметрії торгу і знань, вираженої у відсотках.

Висновки

Таким чином, проведене дослідження показало, що гудвіл є складовою частиною капіталу підприємства. У інтегрованому звіті гудвіл може бути відображений у складі не тільки інтелектуального капіталу, але й людського, соціального капіталу та взаємовідносин. Залишаються відкритими питання щодо оцінення гудвілу в інтегрованому звіті, зокрема внутрішньогенерованого гудвілу. Наразі, на основі з'ясування природи гудвілу, як то внутрішньогенерованого гудвілу або гудвілу при придбанні, можна визначити вартісну оцінку останнього.

Список використаних джерел

1. IFRS Foundation. (2021). International Integrated Reporting Framework. Вилучено з: https://www.integratedreporting.org/

2. Earl of Halsbury. (1907). "The Laws of England: Vol. 5", 348. Вилучено з:https://archive.org/details/lawsofenglandbei05hals_0/page/348/mode/2up

3. Gov.uk. (2023). "HMRC Internal Manual: Capital Gains Manual." Вилучено з:

4. https://www.gov.uk/hmrc-internal-manuals/capital-gains-manual/cg68010.

5. Hargrave M., James M., & Williams P. (2023). Goodwill (Accounting):

6. Is, How It Works, How To Calculate. Вилучено з:

7. https://www.investopedia.com/terms/g/goodwill.asp#What%20Is%20Goodwill

8. Petrovic Z., Stefanovic D., Milojevic M., & Stanic N. (2014). Internally Generated Goodwill Assessment: Contemporary Times Requirement or Not? DOI: 10.15308/finiz-2014-81- 84. Вилучено з: https://portal.finiz.singidunum.ac.rs/paper/30024

9. Mirzayev E., Anderson S., & Li T. (2021). How to calculate goodwill. Investopedia. Вилучено з: https://www.investopedia.com/articles/investing/112814/how-calculate- goodwill.asp

10. Офіційний портал Верховної Ради України. (2023). Міжнародний стандарт фінансової звітності 3 "Об'єднання бізнесу". Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_006#Text

11. Ma R., Hopkins R. Goodwill - An Example of Puzzle-Solving in Accounting. (1988). ABACUS, vol.24, (1),75-85.

.ruРазмещено на Allbest.ru